Homin Ukrainy, June 30, 1956

              й
'
" ? '- -' '„ - ' - лт
у Л 27 (372) ГОМІН УКРАІНИс ЗО червня 1956 Стор 11
1(Зз
Г о
шіяченя Ь стоЮ)
'-¥-
Щ
и поданням її геогра- -
дета- л- в„віШеною
КГДяого має змагати роз- -
раїнської нації"- -
Vі -- тупія Подолянина
дьерел— ПЛГІЙСЬКІСТЬ
ЮВКІ Дв ' „' пля 11ас
и "-- "' — "" „оманова
ии вндвигаемо Дра- -
ЙГдЕГі патріота До
инна майже нічого
Vі3 ' ' ллятн Матеоіял
'
він опзнуиав наскрізь
!№"' „„ті прані ил
іти хіба підчси"'" -
яьі наближають Драгома- -
'о старій наших москофі- -
ІС V лйпю ставити їх на рів- - І не приходить всі от
ЙдипькІ Нзумовичі Гушалевн-ЙГбу- м
людьми одвертнмн явно
илоиомли „едінетво русска- -
народз" і від українців та на-іімимо- го
РУХУ відчахувалися
Цамн і ногами Драіоманов же
„ теж явно проюлошував те и едінсіво) але примазувався
!о ііраїнетва й своє московство
Прикривав фразами про постуй і
(Вроііенсгво
І тому коли ті дав-- о
перейшли до архіву драгома-йішш- а
довела до нашої пораз-
ці під час визвольних змагай ь й
і0сі ззтроює уми великої частини
нашої інтелігенції кидаючи її в
обійми Москви
ОсшіолікааГр' іКупчг-ік- о і олов
щівредсшшік буковинських мо-сйофі- т'в
V своєму оріані „Русска
Правда" (Відень 1888): „Що отець
ІСМОр Воробкевнч нпшет народ-'ни- я
зиком єсть с о вс і м на
і у р а л ні о дуже р о- -і
) м н о Отець Воробкевнч
сен оие народний стихотворсць
'ичпозитор і лпсатель і яко та-'ві- й
ом повічен писати таким са-ііі- ш
язиком яким говорить" на-
год Д ютрого он пишет Друге
дію було би сели би отець Іси-іо- р
Воробкевич пнеал научнііс-торич- ні
глубокоучеиі сочнненія
іавгеше обгшова'іой часш рус-їог- о
нгрода: тоїда си чусіл би пи-
ши с5разс'іг-іінл-і лііературним
досеши инчоч" 13% кил в букву
е(аі твердив Драюмачов голов
по в творі „Література росенйска
великорука українська і галицьк-
а" Українці — доводив він —
новіші розвивати свою літератур-
у тільки дла „домашнього вжиті-
ї": фолкльор народне просте
шшепство і просвітно - пропа-таидив- не
Таке ж саме було у них захоп-ленн- в
Москвою „От якбпете по-
їнні до Росії — писала колись
Наумовпчева „Наука" — і якбне-:- е
пу-сппне- я в кр'і іліьбше ю т ближче до Ліосквн тим --
гиший народ і села дуже красні
і богатї В хатах в середній так
У нас в панських покоях а
веіьчолі селяни і салдатп жнють
'® брати" Б споминах про
Лрагоманова Яр Окуневського
(Дно" 1895 ч 1-1-
4) читаємо:
Усі галичани поляки і руспнп —
говорив він — то „псевдо-куль-гдаїь- и''
се культурна НосЬ-"Ігрцеїе- и
Не юворячн вже про
вкраїнські або россійські упівер-міетсь- кі
міста але кожне уїздне
шо в Росії навіть на Сибірі має
бібтіотски ліпші як у Львові та
Кракові"
Подоиішн наводить одно міс- -
з листа москвофіла Яворсько-- "
До Павлнка в якому ставить
даоманова на доповняюче міс-- а
поруч Научовича „Малорусс-Ю- Я
національної'! ііндішндуальїю-- °
ов не ечнтал болидом падшпм
с Е'ба "сторін он кажстеп д а- -'
" е в і р Ц л н ся псто- -
іічесюс основаніс одпако кпк
Шорник безусловиої свободи
іребовал для рісскоіі Прованс
"иоднзго впроба національної!
Мле ж н Косомароц н
Вовчок „ Куліш п сам Шсв- -
"к0 % москалів _ писали 6а-п- о
московському" н не 5а"л поділу: Русь „ Росі-
ї і пмсав Драгочапов до
7роцЬк-ог- о 33 " Лпстуваї-вдТно- а
а Иавр ЛН1І
(Г і в'5 віч Кдиоеквасзкуімвав Те„лфсаіркат-"-
племешостн 'русекого го-о- м "а 3 Українським наро- -
переяславського догово-ївігР0ПаГа- ді
єЛинопсділпмства
"ов присвятив одну зі
Гол°віінх публіцистичних срац
'(пил
"ЛітсРатУРа росснПська
ька українська і галпць- -
ДРУКОВІ „ і)Прапді„ в
Роках В „іа ві 1іамагався
хе І"' Що "-- ю українства
Ділитись з Роїії і Ііавіі її
С'лс'Ттурастаратісь'
іД0И народні елементи
' її Вел1К0РУськнмн унести 'ПсІ У Р°сій£ьку культу- -
ай ''"' С"лою Росії- - ЧСР"
:аі)' гпл'"РатУРУ і культуру
ащ і голс і У Слав'яц-- г
V Європі" („Правда" 1874
рохом об стіну
будучности надіясь может биг
чю она — ве?нется на ьонець
сама к — Руси" Це не був відір-
ваний голос За життя поборюва-
ли москвофіли Драгоманова як
соціяліста і противника царату
але по його смерти признали в
ньому вповні свого союзника у
поході проти українського націо-
нального відродження „С той
порн — писав „Галичанин" в по-
смертній згадці про Драгоманова
1895 ч 129 — когда львовська
укрзїнофільская „Правда" иапеча-тал- а
розсужденіе М П Драгома-
нова п з „Лнтература россійськз
великоруска украннська й га-лицко-рус- ека"
— прояснилось в
головах інсмногочнсленних галиць-
ких українофілів Оми стали чи-
тати обще-русекі- н нзданія н не-кат- и
в них того без чего яко
5ч
Радиш Старе подвір'я Аквареля
культурній люди обойтись не мог-
ли и без чего до сих пор лиш
дід си о обходились таїк як не
знали нпкого из таких україно-
філів за кордоном которпіі из-ліч- пл
би нх от сліпоіі враждн к
всему обще-русеко- му п доказал
пм шо общерусекая лнтература н
культура єсть достояпіем мало—
н вслпкороссов" „До сих пор га-інцк- іп
украйнофілн замічательгиі
були в своїх воззрініях тім що
подобпо полякам ненавиділи пес
обще-русеко- с н просто мерзнлнсь
книгами н іазстамн печатаніїми на
обше-русеко- м язиці Украіїно-фпльегв- о
в ту пору било точно
то самос которос сегодня иропа-іуют- ь
гг Барвіїнскій Вахнянин н
т д" „Вообше М II Драї ома-
нову одолжает галицкая Русь в
первоіі линін то шо он отьрпл
очи украіігофплам н наклоїшл нх
читати н образовагнсь на общс-русеко- й
лптературі"
Велике признання виразі їла іі лі-терату-
рпа
„Бесіда" з тою ж ро-
ку (ч 11-1- 2) Згадуючи про ііого
пилини в Галичині викликані
ним „переверти" нона пише далі:
„Ми били би однаково неспра-
ведливії в виду намити ЛІ II Лра-- і
оманова сені би ею поставили
на роті с тГ'Кі'Діпі сенарлінсіамії
как п пр Олсксаидер Бірніїїіскпі
Драгоманов бнл сепаратист лиш
ОПЗС! 1С1ІіЧ( Г1ЛР0ДЧ"СПІ и СІОІІЛ
за дсмокрагнчсскШ федерализм к
ноііпіікі Нсльзп отринать что
ЛІ II создал у пас радикальную
фракнпю по вірно н то что стнм
он ослабпл так назішасмую „на- -
родопскую" партію Немало
содійствовал таклес М П распро-страпспі- ю
в Галичині книг на ли-тератур- пом
русеком язнке"
Подібних цитат можна б нанес-
ти більше але й цих досить для
доказу шо не такі вже далекі бу-
ли для себе Драіоманов паші
тпердорУсскі Як зараз побачимо
було якраз навпаки що воші зов-
сім не зійшлися то моїлп бути
хіба такі причини як радикалізм
Драї оманова
„В свонх широких воззрініях на
мір и людей он публнчно призна-
ная громадини заслуїи просвіти-
телю галпцкой Руси пезабвенно-м- у
протоієрею Іоану Наумошічу"
писав названий „Галичаїиш"
Відома нам ненависть Драї ома-
нова до українською відродже-пецьког- о
руху і йою представни-
ків по обох боках Збруча а яких
він називав „песиюлавцями" і
„копншішою" Зовсім не тс бу-
ли в нього хоч би галицькі
В одному листі до Фран-
ка він пише: „Тепер можу поради-
ти зовсім не іронічно — ко-
ли нічого того не хочете робити
— то переходьте в редакцію „Ми-
ра" або хоч „Пролома" Обидві
ці партії мають не тільки більше
будучности а й більше логіки й
навіть особистого достоїнства
ніж Ваші теперішні пани песиго-
ловці"
Драгоманов не тільки радив
другим ітн до москвофілів але —
й сам робив спроби наближення
до них 1886 він надіслав до „Но-
вого пролома" статтю проти га-
лицьких народовців але редактор
його Марков ше помістив її як
писало тоді „Діло" тільки тому
щоб не відбирати зброї в тих
противників українства яким ви-
гідно було мішати його з драго-манівськн- м
анархо - соціялізмом
В статті „В справі угорської Русі"
поміщені в „Народові" (1895 ч
11) він писав не заікнувшнсь: „Хто
' '--' ' ''' ' ' '
Мирослав — —
і
—
і
і
—
мос-
квофіли
— і
чоче сіяпі' між угро-русько- ю ініелі
генцією нзродовство той мусить
приступити до неї власне з гото-
вого боку — москвофільського
почавшії ширити серед неї власне
російські кніпн тільки живі де-
мократично - поступового напрям-
ку а при них ширити подібні ж
книги українські і галицькі ви-
ставляючи поступ демократії
українсько-галпцьк- ої не против-
ним великоруському а паралель
ЩЕ ОДНА ІМПРЕЗА
„СЛОВ'ЯНСЬКОГО
ОСЕРЕДКУ ПРИ
ЛЮНТРЕАЛЬСЬКОМУ
УНІВЕРСИТЕТІ
Ми вже дали оцінку кнарталілш-ч- а
гою Осереаку де писалось про
із січ слов'ян юловно ж про „старі-
ших брлів" — і іі'іою про укра-
їнців оч редактором українсько-
го відділу Редакції є українець о
Залсський Тепер перед нами про-
спект Конгресу американських і ха
пал'іїськіїл славістів скриканнй на
10-1- 1 черіїїчя р З проспекту ба-
чимо шо будуїь такі доповіді:
впкрііття — проф Т Домарадсько
го діирек гора Осередку дискусія
про навчання — проф їі Клярз Со
бель та рапорт ііеі Клярн Собель
і приводу її недавньої в5зііпі в со-нєгсь- кій
Польщі (протиьппічіц СС-
СР н країни сйіел-ііі- в мабуть не
пускають?) Далі іоиоріїтпмс проф
Л І Страховський па тему „Ген
іргф Н II Іґнатієв і паиславнт-ськп- іі р" — із особи прелегепта і
геми віндло шо мова йтиме ма-
буть про слов'янофільство під про
чодом Росії Далі — доповідь
проФ ЛІ Ліладеиовича югаслава
я мий в'доліиЛ з тою шо в Меꥳл-ськом- у
уігіверсіпеті (де недавно
буинючесиплі юстслі і прелеіенточ
советсікп'й посол з Оттави) ста-
ранно аби рає пля кппигснзбірні со-вєтсь- ку
літера тмру З пресзеїіто-ванп- л
праць — аіадає-м- о проф Жа
на Міша про російську місію до
Пекіну и 19 віці проф Кольмана І
пані Кольман про польські сіудії
н Америці В Лнтвиїїовича про
рпсяЧські стуїдіГ в Канаді Й інші З
українців лпапе — Я Рудннцький
іаноришімеї про зміїнії в структурі
слов'янський мов у К-шіа- ді і єдина
уічрлїічська тема — проф Костя Бі-
ди — „Релігійні моменти в творал
1 Фргсіка"
Цікаво було б довідатися про
зміст тих російських і польських
доповідей і праць та й про тс чо-
му українці як і в кваптальниху
Осереаку так і на Конгресі віді
ному йому як воно дійсно і єсть
і по історії і в політиці"
Щож до цього можна додати?
Це ж нагіядернішнй і найповніший
портрет який сам собі виставив
Драгоманов — портрет москаля
імперіяліста але бач „ліберала"
що дозволяє ласкаво й українські
книжки тільки щоб були „не про
тивні" Москві!
Тою ж дорогою пішли й вірні
його учні між якими знайшлися
також ті в руки яких якесь фа-
тум вклало керму нашими виз-
вольними змаганнями
Про одного з них Вннничшка
пише нам І Борщак таке (в пос-
мертній згадці Україна 1951 ч
5): „Вперше я побачив Вннничен-к- а
приголомшений змістом його
промов що в них він гостро кри-
тикував гетьманів і висловився
не більш і не менш як проти ре-
гулярної армії що є — мовляв —
знаряддя панування „буржуазної
клясн"
В кожного іншого народу за та-
ку роботу був би пішов під воєн-ниї- й
суд але в нгшіх обставинах
він ще довго „кермував" політи-
кою тобто валив молоду укра-
їнську державність в ім'я соціяліз-м- у
й нині славиться Винниченко
нарівні з Драгомаювом- - як „велн-лнкн- й
український діяч"
Винниченко не був виїмком
Крайно ворожо ставилися до укра
їнської незалежності! в ту пору
(та й чи тільки в ту!) всі зага-
лом наші соціялісти Стверджує
це Грушевський сам її невгнутий
противник
„Всім учасникам пам'ятно з
якою (нерішучістю з яким ваган-
ням соціалістичні українські пар-
тії понймалн гасло „Незалежної
України" їх побоювання сповни-
лися в повній мірі Дійсно це гас-
ло було підхоплене гіршими еле-
ментами української людностн:
елементами бандитськими контр-революціоційіїн- мп
реакційними
що зав'язували „гайдамацькі" за-
гони й займались громленням жііг
дів різними спеціалістами форму-
вання військових відділів всяки-
ми отаманами головними вели-
кими й малими Гасло самостій-
ності! України стало гаслом бо-
ротьби не тільки проти совітської
Росії але в значній мірі Я протії
соціалізму навіть скільки не будь
послідовного демократизму Воно
перемінювалось в гасла „України
для Українців" і всякі інші на-
ціоналістичні і шовіністичні окли-
ки"
В тому ствердженні маємо рів-
ночасно й портрет другого дра-гоманів- ця
який тільки іі того 6е-гі- р
щоб Україна не в-ідірвала-
сь від Московщини та якого драго-манівст- во
завело простісінько и
грають ролю иайчьншого невиди-
мого брзта майже немовлятка?
ДВА УКРАЇНСЬКІ ФІЛЬМИ
В МОНТРЕАЛІ
В суботу 9 ц м були висвітлені
в Монтреалі в залі „Плятз" два
фільми: „Вечір у Яготині" сторін-
ка з жіііття Т Шевченка кохання
княжн н Варвари Рєпніної до поета
— і „Сотник' комедія за Т Шев-
ченком Обидва-- фільми кольорові
і звукові перевеасні групою мо-
лоді під керівництвом і режисурою
пані'Н Геркслі-іРусово- ї Фільіміі три
вають дві години Підготовка і
продукція фільмів тривала півтора
року Пластова молодь іМонтреаль-сько- ї
станиці (драматичний гур-
ток при ній) виконала ролі персо-
нажів фільмів вгіявмвшн при тім
свої здібності іі інтелігенцію як і
сулпше та серйозне ставлення до
взятою на себе культурного обо-
в'язку Артистичне ьеруівзмія і
працю реалізації фільму перевела
п-- і II Русова Триіічну працю спл-хронїза- ції
і соноріїзації було пере-
дано студи Трі Стар Фільм" До-
поміжними прів реалізації б п
Р Долікіськиїй знімки було пере-
ведено ті Д Лезц8іом (з Торон-іа- )
Фільм „Вечір у Яготині" — це
біографічний епізод в життя Шев-
ченка а часів його перебування в
Україні п 1843 році і належить до
стилю історіиііно-рочатіинаг- о об-ра- зу
У встуїпнім славі д-- р ІО Ру-со- ва
підкреслкуетьоя ролю молоді
в житті та чио слід показувати не
лшпе роїз-в- а гові фітиміг а Й події
і іюстиі и віапюї іероїїкн і літера-тір- н
чого очевидно не дають нам
І фільми ні еоаегські ні голівл'дські
Ліатеріяісм для фільму послужи-
ли з'Дрппіі п-- ю Н Русовою істо-
ричні матеріяли (мемуари листу-вавіп- я
спогааи і інше)
Оба фітьімті є цінним кінескоч у
фиьмову діялміїсть українців за
кордоном і пня вам іізаиої нащо-натьн- оії і деркавницької ідеологи
що маКе ле оподобатнея хіба со- -
обійми большевнцької Москви
Грушевський належав до партії
соціялістів революціонерів яка
„продовжує і поглиблює роботу
українських предтеч соціялістнч-но- ї
революції — ту програму яку
вони сорок літ тому начеркнули
в пам'ятній передмові до „Грома-
ди" тої партії яка „ще з 1918 р
прийняла принцип радянської вла-
ди"!
Повійці дані беремо з її органу
„Борітеся — поборете" яку реда-
гував голова її закордошої групи
М Грушевський у Відні 1920-192- 1'
В програмовій його статті
(ч І) читаємо: „Ми відкидаємо
боротьбу з Совітською Росією з
комуністами - большевиками яв-
ну і тайну: тактику оружнпх пов-
стань і політику зривання з сере-
дині! Ми навчились шаіуватіїї в
большевиках провідників світової
революції котрим за се мусимо
пробачити неї одно з того шо
нам боком вилазить"
Ця закордонна група до лкої
оіалежали: М Шаповал П Хрпс- -
тюк М Шраг М Чечель О Жу-
ковський і інші стояла ввесь час
на службі большевнків прийняв-
ши в політичній програмі „радян-
ський" принцип і форму „безкля-сов- ої
соціялістнчпої державнос
ті!" й обороняючи в постановах і
резолюціях окупаційний режим
в Україні мимо того що самі
большевнкн винищували в себе
членів партії
Роботу цієї партії та їй подіб-
них продовжують нині на емігра-
ції — в Европі й Америці — гру-
пи що теж поклали собі в пріть
ципи і „безклясове суспільство" і
оборону СССР як „форпосту сві
тової революції" А всі разом во-
ни повиростали на грунті підгото
ваному „великим українським ді-
ячем" Драгомановом
Розвідка Подолянина тим осо-
бливо цінна що скрізь наводить
джерела звідки черпає свій ма-
теріал і кожний може його прові-рнт- и
тут Драгоманов зовсім ін-
ший від того якого представля-
ють брошури Лознпського осно-
вані в головиному на афоризмах і
гарясізвумнніх ігслах в роді не-
правда — не наука" „до чистої
справи треба чистих рук" й т п
які може в нікого так як власне у
Драгоманова не стояли в такій ра-
зючій суперечності з його діяль-
ністю Писав він прим про „Про-
пащий час" для України під Мо-
сковщиною про марнування кож-
ного сотнка не видаваного на укра-
їнські цілі тощо підписувався під
своїми статтями „Українець" — а
сам накликував „не виділятись" з
Росії і видавав і ширив „Свобод-ну- ю
Россію" не „Самостійну
Україну" навпаки самостійників
по обох боках Збруча називав
„мазеппнщнною" (гл його листу-
вання з Навроцькнм ЛНВ 1923)
кошішнною і песиголовцями свої
встофілам різних гатунків
Філим „Сотник" є інсценізацією
зробленою іМ Садовськнлі і лри-стосовано- ю
до філиму п Н Русо-
вою
8 найблгжчім часі фільми ці бу-
дуть висвітлені В' Торонті
НАШ СЛАВНИЙ ТЕНОР
ОРЕСТ РУСНАК
В МЕССЕИ ГОЛЛ
Довідуємось що Орест Р у-- с
н а к відомий європейської сла-
ви тенор дасть у дні 3 листопада
ц р ск:й концерт пісень і опер- -
О Руснак в ролі Ляонель з опери
„Марта" Фрідріха фон Фльотов
них асій у найкращій залі Торон-т- а
— Ліессей Галл Це буде не
гільчн лагода для українського гро
мадянства ще раз почути цього
оперного снімка що чарував сво-
їм голосом у іоловних партіях та-
ких опер як Доска" „Аїца" Ту-рандо- т"
„Травіята" й ін — чужин
ців ате Орест Рустіак буде гідним
нашіїлі репрезентантам і тут у Ка-
наді перед кспадіЛцями Орест Ру-сл- ак
вСдамнй уцілій Европі із сво-
го високого Д)" яке дуоке рідко
трапляється уі співаків і це високе Д" заздріші йому його великі
сучастьки Голос — який брімшть
золотом у найбільш ліричних пар
Артист-маля- р М Радиш помер
Молодий ще — 46-літн- ій — ук-
раїнський іміютець маляр і теат-
рал ьотшй декоратор Мирослав Ра-
диш помер несподівано в Нью-Йорк- у
на роорівв серця (Вістка не-опоагв- гна
і піль більш болюча Во-
на вразила не лише його колег
але й ширший крут українського
громадянства Мирослав Радиш
був добре відомий навіть не знав-
цям мистецтва що його декорації
оглядали в Оперному театрі у
Львові па виставах режисера Бла-вацько- го
Він відомий багатьом еімі
грантгч що стрічались в ним як
людиною в таборах „переміщеіии
осіб" іві! знаний молоді в сумів-ські- й
оселі в ОДА але як моло-
дий зрівноважений все усміхіне-ніі- й
спвґгй чоловік що дивився на
все довкілля крізь синю прюму до
зрілої осені
Був словісдлий спокій його очей
і нк ллесо морське в тайнами за-
хованих буревіїв його шлях від
кукурудзяних піль Покуття і Під-
карпатського підгір'я грабів та
длииь простягнувся почерез подлль
ські піски і сосни аж до готіршіи
веж Лоангіня щоб завернутись зно
зу яа схід але північний до ба-рокхоло-
го
Вільна Цей шлях від
віззінтійських бгінь церков підкар-
патський Волоської церкви та со-
бору св Юра — це мистецький
світ шо З НЬОГО вийшов молодий
лпгстець авадцять років точу Пря
муючи все дальше і дальше від
батьківщини та серцеїм і дуімкаліи
все ближче до неї Двадцять років
творчого росту міьстця лягли СТО-
ЯЛИ! на обличчі 'Млсшя і їх читати
буцуть вже знавці і приятелі його
осягів До цих його знайомих дій-
дуть ще найменші його друз--і ді-
ти учні його школи Школа Ради-ш- з
— виїмково культурне діло як
внїїковз постать лшешя між діть-
ми міьстцялцг постать учителя
Бурхливе було серце чистій і
упокоїлось навіки Кожна його зу-
стріч з друзями була провіркою і
кінчалась запитом: ростеш чи уми-
раєш? 1 хоч Радиш уїмер і оставив
головні твори написав в російсь-
кій мові й в російськім дусі вдома
вживав російської мови (в „Наро-
ді" друкована його рос перепис-к- а
з жінкою)
Розвідка Подолянина для тих
що не знали досі правдивого Дра-
гоманова Бо для тих хто знає
його й мимо того ширить його
культ вона нічого не поможе
Для них хоч би які докази бу-
дуть все „хулою" „великого укра-
їнського діяча" будуть горохом
що відбиватиметься від того їх
обожування Драгоманова котро-
го не можна інакше назвати як
патологічним
Оиіз
Літературно-мистецьк- а хроніка
тіях і могутаїьо побуджу є в героїч-
ний - '
Орест Руїсиак співзв по багатьох
операх Еаропіг чи на постійно за-ангажова- ний
чи на гостинних ви-
ступах Перед ним розкривали свої
ворота такі оперні даміг як дер-
жавна опера у Відні (Австрія)
опери ві Берліні Дрездені Мюнхе-
ні Хемлііц Кенігсбергу (Німеччи-
на) Цюріху і(Швайцарія) у Празі
(Чехія) в Ґрацу (Австрія) як і
на багатьох сценах італійських
опер Великих успіхів добував а:ш
на наших найкращих операх і сце-на- х
в Україні: Київ Харків Одеса
Львів і ін
Ломимо своїх досягнень Руснак
є людиною склочною Ніколи не
дбав про рекляму для себе Вона
сама йшла в парі о його юлосом
грою і поставою
Орест Ругнак родом буковинець
і відомий в Европі не лиш під вла-
сним іменелії але теж під своїм
псевдонімом- - Р ҐерліЯіх Школа спі-
ву з аіього італійська Руснак здо-бул- ав
присиїанна чужинців любов
і пошану українців Віриімо що й
цим разом земляки привітають йо-
го з любов'ю а чужинці з такою ж
пошаною
З ЖИТТЯ УВАН У КАНАДІ
УВАН у сторіччя і Франка З
нагоди сторіччя з дня народження
І Франка УіВАН у Канаді підготов
ляє видання канадшської франкія- -
нн та окремого показника творів
чраикаі я про Франка вз американ-
ських та канадійськнх бібліотеках
Крім цього в серії „Наз-воізнавство-"
впійде окремим вішускоаі студія І
Франка „Причиниш до української
ономастики"
Доповідь про канадійську фран-кіян- у
в Нью-Йорк- у Діючий гало-
ва УВАН у Канаді проф Яр Руд-нпцьк- пй взяв утчасть 13 травня ц
Р у ювілейній сесії НТШ о Нью-Ріарк- у
присвяченій столітнім ро-ковш- іам з для народокеиня Івана
Франка Крім привіту від УВАН
проф Рудяїщьхнй виголосив до--
багато своїх друзів у жювих але
без життя творчого померлих ра-
ніше роками раніше від нього Не
смерти тіла лякався мнетець зви-
чайно — вона невіддіиьна -- лякався
добровільної смертні друзів що
працювати переставали або ва ви-
годами гнались мов нетлі
— „Добре що хоя займаєшся
виковзшяч дітей Якщо пропадеш
для мистецтва бодай діти вихова-
ні тобою щось вроблянь для Ук-
раїни" — Вмів стеяіенувати обо
в'язки людини й черговість їх вар
тостей колів стрічався з друояліи
по довгик перервах часу — Я пра
цюю безперервно працюю як мн
ете ць" — Це були сіово які па-
м'ятаю з послідної зуїстійчі на 5-й- іу
Конгресі СУМ у Канаді
Буїв батькам двох синів Рештки
любовну які остались від праці для
мистецтва віддавав родині оокре- -
ма дітям Ці решткіь були бкіьші
від цілости багатьоїх батьків що
засліплені світом дочасного Слова
Сковороди тмоенна повторити на
гробі мігстіця: „Світ ловив мене
але не зловив"
Б С
ОГЛЯД КНИЖОК
КАРДИНАЛ МЕРСІЄ слу-
га Бога і нації Д Варнак Ви
давництво — Мета Торонто
Канада 1956
Кніккка яка появилась другим--
виданням по двадцяти роках не
втратила на своїй актуальності як
і ті ідеї оцо проевгчуяоть на всіх
сторінках ії Великий патріот і цер
ковчнй достойник — кардинал Мер
сіє є класичним зразком христия-
нина — пастиря в часі катаклізму
одиниці і нації
Війна вігаволяє пристрасті Вій
на шляїхетнтіїи дає нагоду творнти-героїч- ні
вчинки підліш — гидкі
Війнг активно висушає добро і зло
в контрастах Війна очищуй як
буря і дощ в природі Глибокі прав
дн які часто за формами гублять
свій зміст змушують людину-- рі
шатись вибирати одне або друге
Автор юннжки вибрав постать кар
динала іМерсіє як приклад голосу
людини що вміла у уврем'я люте"
показати своїй нації тверду дорог-
у! але єдино правильну і спасенну
Думки прамов іМерсіє до бель-
гійців є цінні для кожної людини
що вірує в Бога і любить свою
бзтьківщіму В ньому є багато чо-
го навчитись бо ідеї що їх він
проповідував обав'язучоть каждіо-г- о
пагріога-кожноїінаціональност- п і
христингніїїь Вони ще актуальніші
сьогодні кати воєнні окупації три-
вають і виявляються ще гіршими
формами в наші „мирні" часи і ко-
ли окушації не є лише страхови-
щем фізичного нищення і руїни
але боротьбою за знищення Бога
в душах людських і цілих народів
Наша постава до зла мусить бу-
ти активна і зло мів мусимо побо-
рювати чинно „Бог не лиш лю-
бов але й 'Істина і Справедллзість
і меч караючий і месник який ви-
магає від нас не лиш коритися йо-
му але й протиставитися дияволу
Цю призабутгу правду мужньо при-
гадав своїй нації і світові в годи-
ну тяжкої кари Боскої що впала на
йото країну кардинал Мерсіс" Так
пише д-- р Д Донцов у передмові
до другого видання мпіжкіь
„ІЛсгаіпе" (німецькою мовою)
„Річник 4 Число 4 Містить статті:
Карло Шпрінгер — Національний
Китай вітає: „Хай живе Україна"
проф --д-р А Ціглєр — Наказ хви-
лини Лідія Сечака — Різдво в ук-
раїнському селі на Буковині д-- р
Р Комос — Україна — евролей-смки- й
бастісн проф д--р Б Круп-іищькі-ій
— Ук-раїн- а і Швеція в
ХУІН столітті д-- р От Гоїрак — Ук-
раїна п- - міжнародній політиці (1917
— 1953) Р Персіни" — Де стоїть
годинник історії? пастор Ляге-ма- и — Спогади про міггроіполнта Ан-др- ея Шептг:цького Літератуїрнпіт
огляд Журнал ілюстрований влім-мак- н з иеіребушання Я Отецька в
Тайвані фотознімки нашіга цер-коачп- іх
архлвреїв ашіаценил Мос-
квою і т п
повідь на тему „Франко і фран-кіян- а в Канаді"
Видання УВАН з Канади в Кон-
гресовій бібліотеці у Ваіігімґтоні-Шляко- м
обміну й поскертв ском-плектоваі- го
втідаиня УВАН з Кана-
ди а Слов'янському Відділі Кон-
гресової бібліотелм у Вашингтоні
Тепер зберігаються в цій бібліо-
теці влтусшг такніх! серій" УВАН з
Канади: „Назвознавство Укра-їнсь- кі віені" Літопис УВАН"
„Бюлетень президії УВАН" „Бібі
лстіовгзр"афіОя"кретмао 3бвірнтнкваЗах„оСдлоозвн'яанв- і
ській кімнаті" бібліотеки буде збе-
рріагїантсиьскяа „сСллоавв'яінстоишкіаа"вча— спереіряш- а ук- - в-- цій
відділі передана недавно бібліо-
теці -