Vilne Slovo, February 28, 1970

              Ж2ЬІЛЬ№
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
ШТШ
7ріІскйи „„„„є
(дикіш "У'рішськиД Робіт О мснічни 1 14 рогу
Д Видмиичі Спіян "Вія
ні Пре і Ісронті
Вигедмтк иеноі суботи "дгуе Рочкційма Колги
ЖНА ПШДПЛАТА
У Каналі 800 в Америці 91)0
ТНЕРКЕЕУОКО
гуііме лоусп
ІІкгаіпЦп Іп4рп4п! УУмкІу
(Гогшїгіу "ІТкгаіпііп ТоПег")
іипс(і 1934 РиЬІііЬесІ еуегу
$1игаау Ьу ТЬе Тогосіо Ггее
Ргеи РиЬІїсіІіопі ЇЛІ
ЕФікі Ьу ЕФіогі! Сошліііес
УЕАКІУ 5ЦВ5СКІРТІОН:
Сшіві )0С 05А Я00
АДРЕСА — АБОЯЕ
"УіЬе 5І0УО" 196 ВПЬигіІ 51 Тогопіо 2В Оп Сапай
Теї: 368-728- 2
Редакція за оголошення не відповідає!
Боротьба народів за свободу в орбіті СССР
Світові газети повідомляють про чергові змагання
народів поза залізною заслоною до волі про "новий
подув свободи" який повіяв у сателітних країнах
большевицького бльоку
Коли приглядатися ближче боротьбі сателітних
народів з большевицькою Росією впродовж останніх
двох десятиліть то бачимо великі аналогії такі самі
фази подібні етапи боротьби українського народу
впродовж останніх п'ятдесят літ Можна навіть риску-
вати твердженням що боротьба сателітних народів —
Югославії Румуни Мадярщини Польщі Чехословач-чин- и
після закінчення другої світової війни — взору-валас- я
у великій мірі на боротьбі українського народу
з большевицькою Росією після першої світової війни р3єм майстрів орнамент галі
І можна твердити якщо б Україна мала таке геополі-тичн- е
положення як котранебудь з цих сателітних
країн то й висліди боротьби українського народу
були б тотожні а може й кращі як висліди боротьби
сателітних народів
Сусідство України з большевицькою Росією дало
можливість російським шовіністам запровадити пер-
манентний геноцид українського народу а насамперед
запровадити безприкладне нищення української про-віл- рі
верстви Це безперервне нищення прибирало що- -
якимсь час на силі прибирало найжорстокіших форм
такі нагальні етапи визначалися масовим безогляд- -
м геноцидом вартісних українських людей Ці етапи
проявилися в часах т зв воєнного комунізму в часах
процесів СВУ і СУМ в часах колективізації в часах
єжовщини з вибухом німецько-совєтськ- ої ВІЙНИ ПІСЛЯ
закінчення другої світової війни аж до смерти Сталіна
а потім як уже знаємо з перепачкованих матеріялів з
України від 1956 р дотепер Не хочемо твердити одна-
че якщо б інший нарід перейшов такий перманентний
п'ятдесятлітшй геноцид чи він був би здатний до такої
боротьби й самооборони як його започаткували ук-
раїнські культурні діячі може й перші в большевиць-кі- м
бльоці за вийнятком Пастернака Данієля і Синяв-ськог- о
— тепер у 60-и- х роках
Якщо ж ідеться наприклад про збройне повстання колись процвітали промисли
в Будапешті в 1956 році то подібні збройні повстання
але таки в більшому маштабі провадилися в Україні
ще в 1921 році згадати хоч би Зимовий похід а потім
боротьба УПА в 1944 році й далі У тих боях в Україні
зіпнули два большевицькі генерали — Ватутін на Во-
лині і Сьвєрчевський на Лемківщнні
В Шахрай написав книжку "До хвилі" ще в 1919
році Скрипник обороні бувся коли в цих
національної політики ще в 1923 році а Мілован Джі- -
лас свою книжку "Нова кляса" щойно в 1955-195- 6
рр Український комуніст Хвильовий та
нші виступили проти большевицькоі Москви ще до
а польський філософ Лешек Колаковський на-
писав статтю "Відповідальність та історія" в журналі
культура" в 1957 році
ника
Те що зробив маршал з Югославією тобто "
позбувся опіки російського большевизму й що наразі бе робити румунський провідник Н Чавсеску те- -
заплянував ов лнікола ікрипник 41) літ тому
При тому треба здати собі справу що жоден з цих
сателітних не мав таких великанських втрат у
людях як наш нарід не пережив такого перманентного
геноциду як наш нарід і не мав такого важкого поло-
ження в орбіті большевицькоі Москви як наш нарід
І мимо цього — український нарід сьогодні
в авангарді ідейної боротьби з російсько-большевиць-ки- м
шовінізмом Коли Ви читаєте тепер перепачковані
матеріяли з України то мусите дійти до переконання
це стверджють такі знавці совєтських справ як
Едвард Кренкшов що ніхто дотепер не подав такої
розторощючоі критики й аналізи большевицько-російсько- ї
як це зробили українці — В Чор-нові- л
1 Дзюба І Кандиба та ін
І вони — українські діячі культури — є передвіс
Підтверджуються Хвильового що гряде
гутній азіятський ренесанс і його предтечами є ми
"олімпійці" і що: "Саме з південно-східнь- ої респуб-
ліки комун саме з Радянської й піде те нове
мистецтво що його так чекає Европа" Шлях до
відродження вказує критик Іван Дзюба у промові в
Бабиному Яру з 29 вересня 1966 р такими словами
"А ми повинчі всім своїм життям заперечити ці-ві- п
іов и
жтіів іг и 'її и і"
с п ті і її ти п ч
Іл Іп
й
р
й
І ССП'1ЬНС Х1МС7В'
і гя н с нім і и
К Ь СВШ Ч(
н
І іміпип шіи іиішгл м п
I I О Ч !! НІ Н иГЬ
І ннгіпн ін-р- ' 0?П Щ ___щ_
"У ! а
і га55еу пан теюпа б пиіег)
По итпі- - і і 4-Тіі-мі" і ін щ
ДО СТЛІІОІШІЦЛ І) УКРАЇНСЬКІЇ! РСР Підсобні промисли
в колгоспах України
І1і-и- м Ги ч Анірія К-чіиьк-
ого
із серп пері дач Радіо
СвоЗода
У Києві у веріии ц р була
виставка виробів підсобних під-
приємств і промислів колгоспів і
радгосп в України Глядачів вра-
жали насамперед вироби захід-
них областей України приєдна-
них до Української РСР під час
Світової війни Київська га-
зета Сільські вісті опублікува-
ла велику статтю про цю ви-
ставку Про вироби колгоспу
Сорокріччя жовтня Косвмько-г- о
Івано-Франківсь- кої
области газета пише так
Яскраво розквітчані кераміч-
ні вази глечики декоративні
тарілки барвисті килими і
плахти вишиті рушники сороч-
ки переливаються нескінченою
гамою ваблять багат-
ством орнаментальних компози-
цій сміливістю творчої Фанга-з- п
бездоганною маистерн сгю
виконання А поруч — чудові
зразки творчості народних май-
стрів різьби по дереву шкатулки
гуцульські топірці блюда ба-
гато інших виробів вибагливо
великим ПОЧУТТЯМ ХУДОЖНЬОГО
смаку прикрашених інкрустаці-
єю з бісеру дерева кольорових
металів Під вправним і точним
тасться в найскладніші і водно
раз гармонійні композиції і де-
рево немов ожизас
Далі газета 'Сільські вісті
розповідає що в колгоспі При-
кордонник Хустського
Закарпатської области випуска-
ють елегантні сумочки з КУКУРУ-
ДЗЯНИХ обгорток і сучасні меблі
шашху для вимощування шля
і столярські вироби канву
під художню вишивку і звичай-
ні віники пише Майже
півтисячі жінок і чоловіків які
ще недавно не знали чим зай-
нятися взимку тепер при ділі
Ось ці слова газети вже явним
перекрученням фактів Як це
так люди недавно не знали
чим зайнятися взимку7 Та ж
люди лужє добре знали і ви-
робляли все це перед приєднан-
ням їхніх до Україн-
ської РСР і перед заведенням у
них радянської економічної си-
стеми У цих областях промисли
пооцвггали а занепад поамисл --і
був спричинений економічною
політикою ЦК КПРС Так само
і в
ливо за чсів НЕП-- у у 20-и- х ро-
ках В кінці 20-и- х років партій-
не керівництво почало похід
проти приватної господарської
іншіятиви і вже в 30-и- х роках
розгромило промисли на Укра-
їні Розгром промислів у захід-
ноукраїнських областях від- -
Микола писав свої статті в пізніше обла
написав
Микола
1933
"Нова
Тіто
народів
стоїть
системи
слова
цього
С
району
кольорів
району
Газета
областей
стях заведено радянські поряд-
ки Власне партійка влада тут
не встигла так докорінно розгро-
мити поомисли як у Наддніп-
рянській Україні Ось чому на
Київській виставці промислів
насамперед впадають в очі ви-
роби західноукраїнських обла- -
Газета Сільські вісті гово
рячи про виставлені на виставці
вироби Закарпаття в одному
місці пише- - Почали відроджу-
ватися традиційні верховинські
ремесла і промисли
В іншому місці газета зазна-
чає- стародавнє ремесло ожи-
ло заіскрилося всіма барвами
Якщо традиційні верховинські
ремесла промисли тепер відро-
джуються то це означає шо во-
ни колись процвітали і хтось
своєю політикою спричинив їх-
ній занепад Якщо стаоодавме
ремесло тепер на Закарпатті
оживає то це означає що від-
новлюється те шо колись існу-
вало
большевицького
1К)ДИНС)НіН)ВНСН1ШТЦгі
Радянський журналіст Чеіни
ченко характери іус поіпик
ГЗНввУ
лЬ'1' АМ7 ЛМ ї ШЦЕРІ 1ЩМ ІМіних країно ан тім І '" І шЩ І іінгоисииА
и м и
і
з
с
І
і
І
ЄИ І і)ипт до книги
З рл
і іі
Ті в йшла книжка На- - с и сербо-лужицьк- ої літе--
" с більшою
и тжицьких сербів укра- -
ч ік к м Н'Х У ЛЬВІВСЬКОМУ ЯЙ- -
' -- ч м ітіються лекції і істерії
"' - # і кої літератури курс
) V у
"ВІЛЬНЕ СЛОВО" — "УПЛЕ 5ШУО" Заіикіау РеЬгиагу 28 1970
— _
— — в—
пн гі кі рьництга і і) гічподаретві як
кчетарп після закінчення кирище держак чи ло- -
НЕП-- у такими слоч-м- " Т к
фінансових органів ж к і
призвів ДО Ф Ні т1
тепер не можуть піп тяп --ц
бюджету ВеЛИЧеЗНОЇ КПІл-СТ- И вільної випин
справжній підрив якщо ос-
нов то доходів держави Втру-
чання численних організацій б
тому числі і міліції у делікатну
справу призвело до того шо за-
лишаються невикористаними ве-
личезні ресурси робочої сили
стримується ріст товарної маси
той час коли розквіт туризму
створив особливо сприятливі
кустарних промигтів
прикладні мистецтва опинилися
в злиденному стані У своєму
прагненні не дати розбагатіти
кустарева фінансові органи до-
моглися обкладати по-
датками практично нема
Треба думати ш напрямні
економічної політики встанов-
лювали не фінансові органи а
хтось інший — ТОН КОМУ 1 всі
органи підлягають
І як довго тривала ця полі-
тика7 Від кінця двадцятих років
до сьогоднішнього Проте
промисли ніби відроджуються
Варто нагадати 23-м- у і'іпі
КПРС була мова ко іечніїть
відродити птомисли Одн к пар-
тійне керівництво ПОППИТіСЯ
створити необхідні іІЛ цього
умови а саме відкрити шлях
кої шшіятиііи Воно шіпо
вклісти промін чі ірочрсто- -
думки
пім
і
І І -- г І
в ложе централізованого пла-
нового госпол юстаа колгоспів і
Радгосп в Тому відродження
промислів відбувається по-
гано У спьських крамницях я
піівиїо и сьогодні можна
к і пити таких чо рібних кож- -
парт - номч речей со-
тії ! для вил
ТОГО Щ" і
УМО-
ВИ для
того що
кого
що
інші
дня
На
про
—пі і багато А це свід-
чім про те що колгоспи і
с тим грунтом на яко-- п
можливий справжній роїв
промислів
Але чи можлива іидившат-н- а
господарська ініціатива і
умовах централізованого пі і
пою господарств'' Адме і
стачання матеріалів центра
ване Навіть колгоспні псомік
і підсобні
ють малу частину маті
лів устаткування вони
требують РпьСярі гончар
інші майстри скаржаться н і
що не можуті отримати лот
ноі кілько'ти матеріялів
серу перламтру кольор
металів тощо Колгоспи ра і
скаржаться що
ЛІДСОбНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗОК)і V
консервних і заводів
можуть отримати достатні
кількости технологічного об а і
нання скляної дерез'яної 1 1
р матеріялів На ниннн
ній рік колгоспи замовили
мільйонів півлітрових скляних
банок а виділили лише 855
мільйона Вони 47 тома-
тно-сокових комбайнів а
виділили 7 замовили паку-сзль- ні
преси и їм виділили 5
Звиси висновск Иотрбна
економічна модель яка доз-
воляла б не лише індивідуаль-
ну господарську інішятиву але
для індивідчаїьної ісподарсь-- також вільну купівлю і вільний
сир іаж четатчування
і виробів
матерія- -
Внутрішня міграція в СССР
Перепні іміРіення СССР що оці чкь коппкпах у інших
проходить в січні місяці за од- - частинах СССР Де вже відчувається
ну із основних цілей устшнити рої- - сірік робочої сили люди вимандро-сяг- и
і причини тій еовстіької внт-- ьуюіь Значить —- внутрішня еміг-рішньо-політич- ної
проблеми яка рація ь СССР набирає таких розмі-зветьс- я
мандрівкою рів шо вимикається з — під стислої
населення та яка (рівночасно із по- - контролі партійно-державн- их чин-важни- м
зменшенням новонародже- - ників
них дітей головно в краях евроией- - Інтересні дані подвс згада-ськог- о
СССР) не Дає спати совстсь- - ний географ про Сибір Виявлясть-ки- м
етнологам соціологам та госпо- - ія що зважаючи збільшення
дарськнм пляновикам заробіткових можливостей довші
Виявляється що число народжень відпустки та інші пільги якими на-(н- а
1000 душ населення) впало із ділясться переселенців в Сибір у
24 9 на 17 3 а в РСФСР - 14 2 рамках урядової акції — у минулих
Совстські демографи побоюються роках розпочався процес з
що в наслідок індустріялізаци та Сибіру
намагання штучно піднести жит-- Різниця між в Сибір
тсвий рівень родини рахунок об- - та тими що покинули Сибір тво-межен- ня
Дітей — народже- - рить 730 000 осіб п користь втіка-ни- х
буде зменшуватись і дальше чів Сибірські виселенці прямують
висліді — місцями вже відчувається на Україну й в центральну Азію
недостачу працівної сили Голова Покштішевський пояснює це тим
комітету по керуванні робочою си- - що сибіряків притягають кращі
лою при раді міністрів РСФСР Ио- - можливості заробітку завдяки збі-вік- ов
ствердив що вже в 1968 році льшенню державних інвестицій У
бракувало в РСФСР міл розбудову згаданих областей
робітників Враховуючи недостатню Покштішевський наводить ще
фахову кваліфікацію слабу праців- - докладніші цифри в 1960-0- 8 з
ну дисципліну число ІІовікова ще областей Уралу число вихідців пе-підвищит- ься
ревищило число прихідців на 595
За даними того ж ІІовікова необ- - тисяч у зах Сибірі — на 390 000
хідному річному зростові працівної людей 3 цього процесу втрати лю-си- ли
в 24Г! протиставиться ще дей виключено східі'й Сибір та ти-13- 7'
природного допливу робіт- - хоокеанські побережжя де пожвав-ництв- а
суцільної індустріялі- -
Цікаві дані про внутрішню мвн- - заци та закріплення прикордонних
дрівку населення подав геог- - поселень із всесторонньою піддер-ра- ф
Покштішевський співробітник жкою держави (головно — в при-Етнографічн- ого
інституту совстсь- - китайських кордонах) не втратили
кої Академії Наук п журналі При-- ще притягаючої сили для людей
рода Покштішевський на основі Основну причину втечі населення
своїх студій дійшов до таких вис- - з Сибіру вбачас Покштішевський У
иовків- - недостатньому забезпеченні насе- -
За останніх десять років число лення предметами щоденної потре-місько- го
населення СССР зросло на би в холодних помешканнях у не-3- 4
міл стан сільського населення великих можливостях навчання в
зменшився на 4 міл Все ще 29% на- - недостатнім лікарськім забезпечен-селенн- я
СССР працює у сільському ні
господарстві Зменшення сільського Натомість непомітно відпливу на-населе- иня
обмежується до західніх селення східнього Сибіру де в
та півиічно-західн- іх областей СССР містах поселено молодий елемент
Натомість колгоспників у цен- - головно з рядів комсомолу
трально-азійськ- их республіках та Мабуть недалеко будемо від прав-н- а
Кавказі збільшився До 35 (Уз- - ди коли припустимо що одним
бекістан) Покштішевський дійшов основних завдань січневого перепи-
ло цікавого висновку що в Киргізії населення СССР мас бути охоя-т- а
Грузії є більше колгоспників внутрішньо-совстськ- ої ман-І- х
потрібно в Грузії — у двічі біль-- дрівки людей скерування П у
ше Але сільське населення ви- - мпнгутпьому в потрібному для
там у міста іаїишаю- - ти ішірямі
МІСТО Л ЛІЛІДІЙ
літописах зга- - Спираючись на дані
Здвиженськ але з кість ' "ПРЯМ пересування
П пггиїт пугіхіі про швид
Може влада змінює свою полі- - дустья місто почер--
РОК8МИ ПЯМ'ЯТЬ ПГО СТЄРЛ8СЯ ПНУТ1 3 °°ИЛВ0Х ЛІТОПИСІВ ) чи НОВОЇ доби В орбіті бльоку тику7 повертається до часлі
таемниче щезло зі ський 'ст°Рик я п Галайчу
М мо- - НЕП-- у сторінок літописів та іесграфічиих 5ив піДРахУки як' дозюляюті
України
Л
Піки та Мри
тарара
0і
і-- ю иія
2-- ої
хів
ще
це
іки Оіия р6ік)
іоні
першою
та
ВИ
валюти Відб
но
У
ЦІ
НІ'
і і
л ті
інших
підприємства отрпм
їм
ІІаюмкть
час
внутрішньою
Дуже
на
переселеними
за
понад
рр
лений
СССР
ІЗ
не пар-мандро- вУї
ІІЬ
к
описів Історики зробили чимало "" що "и""'" оджешіл
спроб визначити місце розташуван- - ™0 иа иісці нинішнього Бруси- -
ня стародавнього Злвиженська ал підтверджуїться також лі
до одна вони так не при
ЙШТИ- - згяяка літописів
винних
їм
су
зро тер
тописними Здяиженська й
реліквіями старовини в теперішньо
дргині місто лишилася нірозгада му ьрусилові
Ною Здвиженський міст у дамііх ча- -
А тим часом літописне оповідай- - сх 6У Ужс важливою переправою
ня 1097 року про о піплення князя ч"3 Р'ку Здвиж по і?031 Б-Васи-
лька
Теребовельського містило "инськ За мосте м функціоиув
д -- сить точні відомості про район Р стола иеР пстім ""я
розташування Здяиженська Василь- - Ремісничі слободи На праяому Бе-
ка о лпили в Вілогородці в ніч на Р3' 3"ИЖУ с"л" Р ашована дру-- ш
те ли топада і швидко повезли т половина Здвижеиська із двох
якнаЩал від Здвижемсь-- б0ків ч'иа річками (Здвижем
ку оС дали отже переїзд Віягород та його притокю Врусилівкою) а
Зд'ї-женсь- к тривав до ранку й іще 3 третього — валами й ровами
півдня Це 6УВ влне град укріплене
В ч сті про Здвиженськ є і в місто Лвібережна частина Здви-Іл- ат
аському літопиу під 1150 ро-- жек ьм яД°м П1" назвою Запаня
к Пгдя нагаду на сина Юрія й В"" 3 н° пов'я--!
Д вгорукого Андрія Ізяслав Волин- - епіч:" народні перекази про запа-ськ- ий
змушений був негайно від- - '"яю 3 иерквами
тупи-- и Перейшовши річку Тете Правобережну часину Здвижен-р- гі
Сля Мичська він зупинився на ська "Р'ия пямять збере-ал- а пи
обд дв перепочити коням й по-- назвою Старомігтя В 1240 році під
дав я до Здвижеиська дійшов УР"" Ватия впза Київ од
надвечр того ж дня а свого молод- - и1ю 3 пР'" жеР '"ПшноІ їм-шо- го
брата Володимира вдіслав до "Г ьої навали стало мсто Здай
сусіднього ВІ-горо- ду по дорозі захід куди
"——""~—~""—— "" ~ "——— ~ пряму в їй кочівники СВІ- Д- ками татарсько-- о розгрому Здви
♦ У Ки іл мібмлі :п і ір їв- -
1 ПНЯ СПіІК" Ко1і ) т' н прнсвя- -
іе И'н її сіре іню ггіча і нових
творів ріншго хирність V від пчні
до оіатрц і (іімфоіпі ІЬ концер-
тах щі дснопиювалн лі"ум іииіі
твори вико"" -- чсам-
бЛ! ~а „-- „ ктк'Ч
') У - і І 1-
-і-
дуже
ні
ра-
дили не
т
всі
--і
лише
і які
і
спи для
н
і
та
і різних
22
їм
замовили
53
ін-
ша
г
про
пн
не
на
утечі
число
У
1
процес
із
стан
як ленмп
та
ГО П Л і -
описами
на
і
Києва У
—
і
мігто
куди але
жепськ на
Німими ~~
— „
ч 1
і
жеиська залишилися брусилів:ькі
урочиша Западня й Ватіїв зруйно-
вані з часом вали й засипані рови
Старомігтя а також безліч хістек
і черепів у межах городища бата-толюди- ого
колись міста Здамжен
ська Народия пам'ять дояесла д
мас перекази про запале в землю
міст н збгр гиіи його назви —
- 'І
§$лг- -
Смк т РлТАлївввввввввмввввввмі2Ьі ввввввввмиНИ
~"-—2-
ИвкГ
Х І ЛаВВВВВВВВВВВВНІВК ВвиЯВК
ВВВВВВВВВВВВг ЯввВВК' # ТВТЦв тЧ-- а ІГі лл и ІСТг Д Яви
ВВВВВВВВНяТвВВВВш ™йвгвІІ™С " ЧМи'цУ! ЛиНс!
' ИвсЯИвЛг К2 1ВД ИДИВВяТтгІ
Фортеця XIV - XVII ет
еккому
Лиш в мовчать
Після закінчення війни 0п за- арештований і засланий крани і кий вчений світової слави проф
Д-- р Іван Фещснко Чошвськии У
1040 р сповнишся 20 років від йо-
го смерти й 85 років від дня народ- ження Того ж року Польща від- значала 50-літ- тя Гіршічо-металюр-ґійи- ої Академії у Крикові й иа ок- ремій Науковій Сесії відзначено па- м'ять одного з Іі найвидатніших
професорів — нашого славного зем- ляка
За польськими матеріалами вар- шавське Наше Слово ч 679 пода-
ло його життєпис
Народився І Фешенко-Чопінсь-ки- й
20 січня 1884 р у Чуднові Во-
линському на Житомирщині в роди-
ні поштового службовця Закінчив-
ши 1907 р Київський Політехнічний
Інститут залишається асистентом
при катедрі металюргії проф Іжев-
ського 3 огляду на його иийнлткові
здібності та працьовитість висила-
ють його в закордонні поїздки для
ознайомлення з методами праці у зах Европі Складає ісшг на ад'юн-
кта Я отримує стипендію на 2 роки
студій при кьтедрі найвідомішого ©
ОІМТАПІО
РШІКСЕ СГ ОРРСШНІТЇ
'
ІІ1ЇОГІІШІОІ1
5 II ІІМ'І ЧМІІІІ
( ІП'МіІ ІІІІКІН III
Поправлений Закон модо
власники і рентіиниьи і 1068-190- 9
рр
Онтирійський } ряд вніс до
Пярляменту ішюнолрогнт для
іюіїравдрння іакону щодо вла-
сники і ррнтінникн Зижон
схвядкзію і він тав Закоіюм
І068-Б- О для власника і-ри-тів-
ивжа
3ікои став право-сильни- м
т з днем 1-- го січня
1970 року
Основні умови в законі
стосовні нніналиючи иа те
про ио говориться в контрак-
ті є такі:
1 Власник повинен переда-
ти рентівниконі вповні винон-іи'н- у
і підписану копію кон-
тракту МНЮДОЙА лннлнять
одіюго дня пн ля підписання
контракту і мередання Ного
реитівииком
2 Нові заіідатки для Га-
ранти закон чаборонж з днем
1-- го січня 1970 р за виїмком
нііїити ренту зн один місяць
як іандіїток-і'аранті- я ня пок-
риття тшілнти кчіту ча оста-нні- й
мкянь нід ніс і суми
п ік ник маг платити 6°„ річно
ГшантовІ іавдатки плачені
морім 1-- им січнем можуть бути
інм')жнні ал до кінця строку
контрнкту коли а контракт
відновлений то 6' віл тих
-- іандатків иа і арантію річно
належить заплатити ііюдова
15 лиш по закінченні термі-
ну нинаиму Ііиімок мое бути
коли рентіяник ам іки оліїть-- і
я або буіе уіопий іьікн і
шо ьмм ник ми прано іич
жати іойї інііну суму
: 111 ник не мм' нраиі
КОНфИ КУП ПІІ М1) II 'ІП Н 41
ИІГПНІІИІ і 1 рИЧИІІИ ІН ІПІ- -
лнчецня ( І
4 м яіа
киї ТИМ І шо
МІ 11ІИ КІНЬ
ІІІМ III
"і І ИИІ'1 І К" II н іи і '
і ними исн 1 1 ііч' іктцоміен- -
1 ІМ ""- -- ?
місті Кам'янці-Подіп- ь
Фото Г Н Поівін
ЧВВВВВВВВмВВВВВІврЯІ
%43"ирйИ
ЯМвВВВВВВВВВшРЯкі
ЯвВВВВВВВВВВРчШВНгїГ
Україні
НгУ-ГІШІ4-І- ІҐ
ти-- ! мгталюрга проф Обевввффе-р- а
у Брссляв
Пн ля війни опиняється у Поль-
щі и отримує запрошення Скати
ітаршим асистентом Варшавської
політехніки У 1922 р очолює вже
катедру металюргії гірничої Акаде-
мії в Кракові яка згодом стала од-
нією з найкращих наукових ляОп-ряторі- й
у Польщі Польська наука
завдячує нашому землякові першу
повну оцінку та впорядкування нау-
кового матеріялу з метальографії та
металюргії сталі
1990 р появляється перший том
його капітальної праці міжнарод-ньог- о
значення Метальозмавство
Після появи в 19$в р третього то-
му спертого на власних дослідах
стало можливим говорити про нау-
кову школу І Фещенка-Чолівсь-к- о
Дійсний член Наукового Товарис-
тва їм Шевченка у Львові він дру-
кував фахові праці українською мо-
вою у виданнях Т-- ва
Заарештований і знищений мос-
ковським окупантом він дочекався
згадки в Польщі але ледве чи до-
чекається згадки п Україні доки
вона залишатиметься окупованою
нки в і іиніч нчінич за ніі- -
ЧІ'ІІИХ II МІМИ Ц)М К'ІІНІ
(і і! ік мик іі' ми прано
ішмпаїи ііиіГі рент був нш- -
ЧГІІИИ ІИИ І ІПОНІНИМИ" 41'- -
КІМИ
7 1 1 ік ник дозволить 4 --
і и помешкання кищкая
і ім на публічні пости Н им ііі іанцям
II іміна іамків під чах ви-иіи- м
знооронена зв виїм-
ком и ін його договору мі
и іи ником і рентівником
') ІІЛШ НИК ВІДПОВІДНІ 38)
нн'рлання винним леиого яо
мешкання у діЛрому стані
1 1 і кому для мешкання нато-
ми іь рентівник ідіювідас за
вдержання чистоти у вииайм-леиом- у
помешканні і за ремо-
нт пошкоджень спричинених
ним або особами які перебу
вають н номсіикинні
](і }кшо не був заплачений
рент рентівник мас право
відновити контракт при впла-чен- ні
залч кмо ренту і таким
чином не допустити до зірван-
ий контракту ігідно з ум- - ш
винаиму
П Икшо не Існує ' п'
фічиого доі овору об" і
ють нижчеподані сік гм і
іювідаєння нинавму
Вл мик або річгтії шн і-Асд- ати
повідомлення нр' і-іюв-
ідаєння
винаиму оі"' о
або на манері Ііонідомл і і
про випонідаєігня ти а неї" І І
винаиму мусить бути д'
од ин тиаК'нь наперел І
було важне на останній
винаиму
ІІОВІЛОМ1ЄННЯ мри нп
АЄІІНЯ МІСЯЧНОЇ 'і ІШИ її:"
ИТІіб ІИ ДОруЧі'їм і цін
"ЯІІЬ наперед шиб Г ін Н
їм і піній день НИМ ІІП--
І І'НИ 10МЗЄННИ ІІЮ НИ!'
чи
I- -
А ІЄ
I- -
аі'мни нииайму і р'ік н і -
(
муі іпі бути лрчем 11) Н
н'х і останнім іік м іпі"іі і
НИН1І1М ИЮб бу Ю ІІІАН' н
О" ТІИМІЙ ДеіІЬ рОК КИІІІЦЧ
Ііін никопі пак Аіпі а ми-- Н
II 0Ю І і віл рсн І ШПИК І не ия
не НІІО )ЄТМ Я В ЧИ І 1 1 111
НАІШК ІІОМеїІІКІІІНИ ПІ' 111- -
нош іа'ніія нинанлп ні і
ПОНІ І ОМ Іі'ІПІЯМ
1 і! ік ПІК не ми і її і
ік-- л Унііі і и юсі ііінііі мімі її
КІІІНН Ги- - і (іЗВП М ПІ ПНІ II-- І
іГііі і іншії о рішеміїм
І І і і І" ІІГНОІЯ КІІ ИН і 'І
тіЧНММИ ЗЯКОН ІІК ці і 'Н г- -
ку конфіскунамм н и і "
зміни замків і ііГііі'ін 1 1
Му ІірОІІІШІММ І ЇМ И І І' І' 'Ь 'XV
ає пара піти і о иі к іі і іі(НІ
ІИІ нп
Н Мушішмаїітети авто
рн іоинні твонітн щкіічі ба- -
ІІІ ЦЯ 14 И НІ ІВ І ХЧІПІИІІІКІП
иіКзпМяоЬігіі
Ггігі V іи1г еі 0!і'!
!к1