Ukrainskyi Robitnyk, September 09, 1938

              БОГ 1 БАТЬКІВЩИНА Робітник Пктаіпіап РиЬШЬте Со
510 Кіпг 8Ь ЧЯеїі
Тогопіо Опі
Теї — "ЙГА 4133
С К&АЇАГТАМ ТОЇ £ Е Я
ОДИНОКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЧАСОПИС В СХІДНІЙ КАНАДІ ТНЕ ОХІЛ' ШЇКЛВДіШ УЕЕКІЛ" Ш ЕА5ТЕГО СА1ЧАІ)А Ціна 5 цептів
Рік V Число 36 Пятніїца 9 вересня 1938 ТОК(ЖТО(ЖТ Гшіау 8с р 9 1038 Л'оі V 3(3
Марсеи Піл Владою Війська
Делядіе забезпечує водний шлях до Африки на випадок
-- війни сенегальці виладовують вантажі змобілізова- -
но докових робітників
Хоч Гітлєр у споїіі вступній про-
мові і! Пірнбергу по згадав ані сло-
вом про чехословацькі події а ма-Гіу- ть
власне тому фрапцуськпй прс-м- єр
Делядіе підпріпінв драстнчні кро
кп іцоіі не допустити радикальних
елємептін до того щоб у Франції на
став період неспокою перед обтпччам
негайної загрози війни Делядіе декре-
том проголосив що велика середзем-
номорська француська пристані Мар
сеіі переходить під владу війська
Крок цей є спрнмовлнніі па те щоб
па випадок війни забезпечити фрап-цуеьк- нм
кораблям водні шляхи до
француськпх коль'онііі ув Африці
Транцуеькпй уряд покликав також під
прапори 3 річники запасних військ
а всім урядовцям африканських ко-льо- иііі
наказав вертати зо своїх від-
пусток і вертати на свої місця як ріп
нож нокпеував всі відпустки своїх за
кордонних послів і наказав їм верта-
ти на свої становища вступивши по
дорозі до Парижа для одержання ін-
струкцій від злкорд міністра Бонис-т- а
У Марсеіі триває штраіік пристане
них робітників Штраіік спричинила
вимога уряду щоб вони позлгодпни
іі у неділі вивантажували підлягаючі
скорому псуттю вантажі Робітники
проти такого розпорядку заштрайку-вал- н
а уряд у відповідь на штраіік
вислав до Марсею вояків-сепеґальц- ів
до вивантажування Крім-- того
Делядіе оголосив мобілізацію
ЗАЧАВСЯ ЗІЗД
У місті Нірсмберґу в Німеччині за-
чався дня 5 IX давно заповідяесниіі
і з зацікавленням очікуваний з'їзд ні
мецької партії нац-і- в У навечеріе
з'їзду цілий день по цілій Німеччині
падав холодний дощ однак він не зу
иинпв тих сотень тисяч партій ціп ро
бітників хліборобів і членів інших
клясів що пішки залізничимн валка
ми автамн іі іншими середниками
трансиортації як ріки плили до Нірем
ііерґу Самих робітників зо шпадамн
членів Фронту Праці було 42000 чо
ловікіп і 2000 дівчат Вони витали
свого вождя піднесеними догори бли
скучимн лопатами ознакою праці Во
ви перемашерувалн перед Гітлєром в
середу Іїа зїзд цей приїхали" члени
діінльоматичного корпусу чужих дер
жав повно звітовиків світової преси'
ніиоиські гості іі сотка арабів з
Траие-Порда- пії Піші фрнки Усіх
учасників з'їзду прибуло около мітіо-зі- а
Дня ОІХ виголосив свою першу
промову Гітлєр Він говорив виключ-
но про внутрішню політику Німсччн
ни про її "економічну самовнетарчаль
ніеть про те що тепер Німеччина
економічно стоїть так що вже бльо-ка- да
їй не страшна що Німеччина не
заключнла іі не думає злключуватн ео
' юзу з жадною чужою державою бо
опирається на еплу німецьку іі що
і Німеччина дальше безкомпромісопо
і тоїть протії інтернаціонального жндів
етва й марксизму На закінчення сво
Г'ч ї промови Гітлєр подякував всім
£- - німцям за кооперацію в праці для
V
' розбудови Німеччини
--
' У пятипцю 9 IX піччю 195000
' : представників партії зо всіх міст і
г ! сел Німеччини влаштують похід зо
(:у смолоскипами й прапорами до лугу
Й"-'Цепелін-
а Підчас того 150 прожекто
рів будуть освічувати небоеклін Су
ФїА'бота нрнзначенї для гіттєрів
всіх пріїстаневнх рооїтшгків і тепер
вони вже як військові будуть мусіти
відчинятися військовій владі
Усі ці иотягнсиня фрапцуського у
ряду Дслядіє-р- а основують на законі
з 11 липня цр про генеральну ор-
ганізацію нації і випадку війни" У
деяких француеькну часописах поя-
вились були в останніх часах мірку-
вання- що в випадку війни Італія за-атак- ус
француську африканську ко-льон- ію
Тунісію
Усі ті зарядження с тісно звязані
з чехословацькою проблемою Фран-цуськ- пй
Делядіе хоче тими потягнем
пямн загвоздити в коріні штрайкову
акцію француськпх крайніх лівих
бо така акція напевно привела б до
заворушень а заворушенії в тене-рішно- му
так грізному часі для Фран
ції були б дуже нездорові
Отже хоч Гіткр мовчить то вла-
сне та його мовчанка більше лякає
сусідів чим гучні промови Шп тим
пішли чутки що Чехоелонакіи під
натиском Британії іі частинно Фран
ції погодилась прийняти каріьсбад-сь- кі
вимоги Гепляйна (повна автоно
мія й тоталітарний лад на тій автопом
ній території кермований судетськії
ми німцями самими) Натиск Фран-
ції па ЧСР мав бути подиктований
тим що Франція не одержала під Со-
нетів ясної заяви що нони на вина
док наскоку Німеччини па ЧСР ро
били б
У НІРЕМБЕРГУ
ської молоді неділя для
ударних відділів а понеділок
— цс День Армії з малими маневра-
ми при співучасті! літаків Тоді про-
мова Гітлєра закінчить зїзд
НОВІ УВПЗНЕННЯ В МОСКВІ
До Лондону наспіл вістка чо псі
військові округи СССР вислали до
Сталіна делегації які в імені війська
зажадали зірваний переговорів з Ні-пон- ом
та вільної руки для далекосхід
нього командування Сталін заявив
що се нслопуекасме щоб військо
вмішувалося до справ комісаряту за
граничних справ і заповів що на
майбутнє витягне коисеквенції з та-
кну фактів Відтаг Сталін відбув на-
раду з Єжовом Єжов ствердив що
йде тут про опозицію яка хоче паки
путн Спвєтам військову диктатуру
На лриказ Ежова увязннлп 00 деле-
гатів під замітом творення „партії
активістів"' яка змагає до витворен-
ня воєнного настрою для своїх впу-трішньо-иолітп-
чних
цілей Між увяа
ненями є такоя: ґен Самоііловнч
брат славного дослідника піїбігуио-вп- х
околиць
ЧЕРВОНА КНЯГИНЯ В ТОРОНТІ
Дня 1-
-І IX приїде до Торонта на
дводневпй побут англійська княгиня
з Атолю (Дачое оф Атолі) відома зо
своєї кооперації з лівими елементами
П зо своїх симпатій до червоних Тре
ба тако- -: зазначити то дачес оф А-то- ль
належить до бритійської Консер
ватпвної па]тії до опозиції- - уряду
Княгиня ойїхала як подає Да Гловб
енд Мейт" Центральну Европу н від
відала Есіьшію У Торонті виступить
вона з промовою на вічу що ного вла
кітовує большевицька організація
Ліга га мир і демократію"
Мобілізація
ТРИ ДЕРЖАВИ ВІДПЕКАЛИСЬ
САНКЦІЙ
Бельгія Швеція й Голяпдія пові-
домили дня ОІХ Британію що вони
не почувають себе надальше звязанп
ми XVI Артикулом Статуту Ліги На-
цій (точка про санкції)
Цей крої: названих держав відбув
сл згідно з ухвалою малих держав в
липні мни року в Коиепгазі що нрп
зпала право кожній малій нації са-
мій рішати чи вона хоче чи не хоче
викопувати санкції супроти державп-шпасип- ка
Ті нещасні санкції були
під обстрілом критики вже від часу
їх невдачного ирнложепня проти 1га
лії в її стіопській війні
ІДЕ ОДИН БРИТІПСЬКИЙ КОРА-
БЕЛЬ
Бить еспанськнх національних лі
таків збомбардувалп дня ОІХ при-
стань Алікаите іі иоцілнлн при тому
її запалили брптійського вантажного
корабля „Марвія Корабель цей я і до
носить Еснанська Пресова Агенція
був навантажений збіжжям При бом
бардованиі згинув один член залоги
корабля
ПОМЕР Д-- Р СМАЛЬ
Кол професор української мови іі
письменства на університеті в Чер-нівц- их
ночеспнй (до 1 0 'і 7 р в дій-
сній службі) професор Українського
Університету у Празі довголітній
иронідині: українського народу на
Буковині визначний культурио-осві- т
ній політичний економічний і науко
ннґі -- діяч кол посол ИУНР у II ра
зі кол представник військових справ
уряду ЗУИР у Відні член Усеукра
їиської Академії Наук у Києві дій-
сний член Славянеького Інституту у
Празі почесний (і дійсний) член На
укового Товариства ім Шевченка у
Львові почесний член Т--ва „Иросві-тг- "
у Львові Тов „Народній Дім"
Українська Школа" Україиська
Книгозбірня' в Чернівцях Т-- ва „Му
зсіі Визвольної Боротьби України" у
Пралі основині: „Кариатії" оснон-нн- г
майже всіх культурно-освітнн- х
і економічних товарнцтв і установ на
Буковині іт д і т д
Професор Степан Смаль Стоцький
помер у 79 році життя дня 17 сер-
пня 1938 у Празі де проживав 18
літ викладаючи па Вільному Україн-
ському Університеті мовознавство
Уже наведені титули Помсршого вка
зують що це не пересічна людина З
їіого особою тісно вяжсться наше на
Наступ сепанеькпх національних
військ на фронті Катальонії розвива-
ється успішно На фронті Катальонії
в околиці Ебра національні війська
здобули ключ оборони червоних Кор
беру Немов під ударами тарана па
дають одна но одній сильно укріплені
позиції Інтернаціоналу Націоналісти
здобули багато миль червоних укріп-
лень що признають і самі червоні
Відступаючі червоні залишили на бо
боєвиші сотні своїх людей кілька
протилітакових гармат багато скоро
стрілів крісів і іншого воєнного нрп
ладдя
Для полекшеиня положення на
фронті Ебра червоні робили кілька
випадів на фронті Мадриду один їх
Еішадії були легко відбиті На Фронті
Естрсмадурії працюють лопатки
ЖИДИ ДО ЕТІОПІЇ
Лондонський „Нюс Кроннкл'' до-
носить з Риму що італійський уряд
виготовив плин поселення тих жидів
що будуть мусіти забратися з Італії
в Ктіопії Однак італійський уряд на
перед остерігає жидів що хоч Італія
оуде їм помагати за господа ритись в
Етіоиії то місцеве населення хоч са
мо семітського походження не тер
нить чужих жидів
Держави що погодились прншітн
до себе жидів крім цігї „нрназваїшї'
иолуднево-лмериакнськ- ої держави
що згодилась іірпняїн їх 100000 є
такі: 8000 до Палестини 0000 до
Англії '000 до Австралії 500 до Ка
пади но 1000 до Кенії Пової Ііелип
дії іі Роде сії-- а 1000 до брнтіііськнх
кольопій 25000 щороку до ІІДІІА
20000 щороку до нолуднево-амер- н-
канськпх республик Аргентина її'
ру Бразилія Ураґваіі Парагвай і Чі
лб не хочуть прийняти жидів до сво
їх країн В Африці уряди фрапцусь
кого Мадагаскару іі бельгійського
іїопґо заявили що приймуть нсвелн
ке число того снеціяіу Найкращі ні
стп для жидів надійшли з Ііахідпих
Індій з Сапто Доміні'о що там ирпіі
муть велике число німецьких жидів
па поселення Франція хоче продати
жидам Корсику на заложспия своєї
держави але тому противиться Іта
лія
шшвннннкнннн
СТОЦЬКИЙ
ціонально-ііолітпч- не відродження го
ловио на Буковині Він буй і педагог"
і колітні і публіцист і кутьтурпо-о-світии- й
працівник
Родився проф Ст Смпль-Стоцьк- нй
дня 81 1859 тюку в селі Пемоломі
в Гадсхівщпні У 1879 вступив на
Чсрновсцький університет У 1883
переїхав на Віденський університет
де склав доктора? і регабітітувавен
на професора словяиської фільоіьогії
1885 вертає на Буковину и там у Чср
нопецькому університеті стає профе
сором української мови іі письмен-
ства Десять літ редагував тижневик
„Буковина" а потім „Руську Раду"
1892 року вибирають його послом до
буковинського сонму а від 1901 до
віденського парлямситу Разом з ба
роном Васильком кермує Покійний
політикою українців в Буковині У
1917 році вивів в поло першу україи
см у дивізію еірожупанціи з табору
полонених у Фраііштадті Був голо-
вою Української Бойової Управи а за
часів ЗУНР став українським послом
у Празі
Найбільше завдячує йому Букови-
на „Буковинська Україна іі Стенай
Смаль Стоцький цс — одно" гово-
рено підчас наііжпвучішої праці По-
кійника Вічна Лому Памнть!
ЧЕРВОНІ ПРАПОРИ НАД ФАБРИКА
МИ
Над 24 фабриками в округах Амі-є- н
і Аббвіль- - в північній Франції
штраіікарі повивішували дня ЗІХ
червоні прапори К цс початкн запо
цідженого величезного штрайку текс
тильних робітників що їх нарахову-
ють 500000 Штраіікарі в числі 14
000 нрп співі „Делядіе зрезнґнуй"
перемашерувалн вулицями згаданих
міст окупували варстатн и завісили
над ними червоні прапори Штрайки
ці — цС відповідь лівих елементів на
еклеовашш премєроу 40-години-
ого
робучого тижня не тільки в воєннім
промислі але й у інших промисло-
вих ПІДІІрИІІИТТЛХ ПїтртГіки поширю
юті: є:
УСПІХИ НАЦІОНАЛІСТІВ В ЕСПАНІЇ
Судети Відійдуть
До Німеччини?
Пресова бомба в Лондоні дипломатичні кола здивова
ні Прага оголосила свої кінцеві концесії чехи стре- -
вожені
Лондонський „Лондон Тайме" по-
містив статтю що здивувала диильо
матнчні кола Та стаття пі менше ні
більше тільки пропонує — щоб Су-
детську область віддати Німеччині
Деякі кола бритійської динльоматії
вже під даіша плекали ту думку щоб
замість рианка бути втишеними н
війну по стороні Франції в обороні
ЧСР то краще щоб віддати Судети
Німеччині а остатній ЧСР лага ран
тупати її незалежність до чого при-
ступила б і Німеччина Поважні брн-тіііс- ькі
кола беруть під увагу іі те
що брнтіііські доміпії ще до цього
часу явно не нпсказалиец чи воші на
мірепі піти чи не піти по стороні Брп
танії коли б зайшла потреба вкута-
тись у війну з Німеччиною в обороні
ЧСР іі у підмогу Франції
Донесення в тороптонськім „Стар-і- "
з Иіремберґу подає що Британія ці-
лою парою натискне на чехост уряд
щоб він ще перед кінцевою промовою
Гітлєра на з'їзді Иац-істнчн- ої партії
дійшов за всяку ціну до порозуміння
з судетськими німцями іі у цей СІЮ
сіб перешкодив війні що може нагло
зірватися десь около 15 IX бо до
того часу поставлений рішніїець по—
ладнання німецько-чехос- л нерсгоііо
рів в справі автономії для судетських
німців
'і'пмчасом чехословацький уряд ото
лосив свої точки полагоди того пи-
тання: нриняв він усі домагання цім
цін поставлені йому їх лідером Геп-ляі'ін- ом
у Клрльсбаді крім двох: на
даїшя автономії території як цітостн
іі признання па тій території тоталі-
тарного улад у на взір Німеччини під
проводом Провідника Отже Прага
відкинула два наіїважніїні іі сутєві до
маїаиня німців Через тс треба сумні
ватиеь щоб їх німці припили
Однак і ті неповні ириняті дома
До пристані при-
був брнтійський вантажний кора-
бель Стенкрофт щоб забрати вантаж
для червоної Еснанії Корабля бере-
же иристаневл поліція щоб не дові-
дались „фашисти" й не зробили
тури
„Стенкрофт" — цс вантажній брп
тінсікої реєстрації хоч власники
мають бути греки Кілька спорідне-
них зо кораблів зі-ет-
ати
ееианеькіїми національними лі
таками бомбардовані за те що пере
крадлтись до червоних сепанеькпх
пристаней з воєнною контрдоандою
Теперішній вантаж що його повезе
„Стенкрофт" це 1000 тон цинку що
його потрібно при виробі мосяжу ДЛЯ
амуніції
Крім того в Монтрсллі очікують іїа
корабель з Еснанії що має забрати
вантаж пшениці харчів і ліклретв
що їх порала оольшевпцька оргаиїзл
ція „Комітет для помочи ссианській
ВІДЗНАЧИЛИ УКРАЇНЦЯ
Підполковник УА Дідьченко з Вар
шави одержав золоту медатю на ви-
ставі скрииоі: за найкраще виробле-
ну скрипку Це вже не пері:" нтгоро
д здобута нашим Иідиолковн — їм
Підполковник Дідьченко мас г ~ір- -
власну мзпетерию скрики::
ПРАЦЯ ТА ЛАД
Оп іЬе Гоипсіаііоп
Ої СЬгіїІіапііу ІЬе
Пкгаіпіап Тоіїегз
ЗЬйИ Виііа
А Ргозрегоиа Гиіигеї
Хо
гання спричинили незадоволення її
побоювання між чеськими колами
її о п' тих домаганнях сказано що ніч
ці мають мати свою власну терпторі
ятьну поліцію (по кантонах) і зарпд
залізниці Отже твердять чехи в ви
наді у війни та область стала б „шин
гупським гніздом" проти ЧСР
Підчас тих нервових переговорів
дішльомл'іичііі кола з великим напру
жепиям і великою цікавістю очікува
ні промови Гітлєра в Ніремберзі сію
діючись що він виголосить НОІІТИЧ
ну промову в якій представить нап
рямні німецької політики супроти
судсто-пімецько- го питання Тим ча-
сом розчарувались: Гітлєр ані одним
словом не згадав про ЧСР аиі про
справу судетських німців Однак
справа та повинна бути вирішена до
1 5 IX а Гітлєр має виголосити ще
свою головну промову десь перед тим
рііппііцем У тій промові він напевно
вже буде говорити 11(10 ту так затре
воягуючу всіх диильоматів справу
Тому перед тою промовою Британія
бажала б щоб переговори були уепіїн
по закінчені
Рівночасно з тим Франція не пере
стає напихати своїх військ в лінію
Міжіио Також покликала своїх воя-
ків запасу що пару тижнів тому по
кінчили були єною військову службу
Францій в своїх воєнних ириготован
них пішла навіть так далеко що в
околицях Розбрук близько Форбаху
нопідміиовупата деякі важніші мо-
сти по гостинцях і затізничих доро-
гах з чого сміються німці на проти
лежиій стороні кордону бо твердять
французам що Німеччина не ма иаіі
меншого наміру атакувати Францію
ВАНТАЖ ДЛЯ ЧЕРВОНИХ В ЕСПАНІЇ
монтреатьської
авап
„Стснкрофтом"
кіаві
Отже положення в Европі д їіщг'У
ру не поліпшилось але навиа:
дужо загострене іі непевне
демократії Іілнадіпські червоні по-
дають що тисячі буштів пшениці
для того вантажу подарували західні
канадіііські елсисііторн
ПОВІНЬ ШТРАИКІВ У ФРАНЦІЇ
Франції загрожуп повінь штраиків
В Амієиі штраіік М000 текстильних
робітників проти зменшення заробіт-нь- ої
платні вже почався ИІтрайкарі
обсадили кілька фабрик У Ліль за-штрайку- вллн
трамваї На 1 5 IX зано
віти свій штраіік 500000 робітни-
ків домагаються підвижкн платні
На 81Х заповіли штраіік 200000
текстильних робітників па півночі
Франції хочуть більше платні У Па
рижі 100000 будівельних робітни-
ків дали своїм працедавцям 15-дн- ев
пий ультімат Рівнол: співробітники
нублнчної обслуги в Парижі дістали
від своєї юнії повідомлення щоб бу
ти готові до „акції"
АМНЕСТІЯ В АЛЬБАНІЇ
З нагоди 10 річниці незалеяпюстн
атьбаиської монархії король Зоґ ви
дав проклямацію про амнеетію для
всіх політичних нростуиників що на
хиляться зг кордонами держав Усі
ці політичні можуть вертати додому