Homin Ukrainy, March 24, 1962

              XIV РІК ВИДАННЯ ГОМ1Н УКРАЇНИ — СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИ- Й ТИЖНЕВИК
Видає Видавнича Спілка Гом1н України з оби пор в Торонті От
№ 13 (671) ТОРОНТО Онт - Канада — НЬЮ-ЙОР- К НЙ - США
субота
24
НОМШ ІЛСКАШУа — ІЖКАтіАИ ЕЕКЬУ
березня — МагсЬ РиЬІЬЬесІ еуегу Заіигсіау Ьу "Нотіп Цкгаіпу" РиЬІ Со ЬіД УКРАЇНИ 1М2 "
140 ВаіЬигіІ 5Ц Тогопіо Оп - Саласіа — Теї: ЕМ 6-47- 97
АІІТНОКІ2ЕВ АЗ 8ЕСХЖБ СЬАЗЗ МАІЬ РОЗТ ОРРІСЕ
ВЕРАНТМЕИТ ОТТАВА
Ціна одного примірник
В Канаді і США — 15
Редакційна
Цікавий діялог
Від якогось часу ми є свідками цікавого совєтсько-українсько-канадсько- го діялогу без офіційно домовле-
них сторін і можливо поза бажанням декого з них Але
факт має місце і його не запримітити — не можна Висту-
пи прем'єра Канади Дж Діфенбейкера як також інших
міністрів і парляментаристів з урядової консервативної
партії а далі з опозиційної — ліберальної викликали
широкий відгомін у СССР а в Україні зокрема І не
лише відгомін але й реакцію Коли врахувати що вже
з совєто-українсько- го боку взяли участь у діялозі з ка-
надськими політиками такого гатунку особи як Мнх
Гріть Платон Воронько Любомир Дмнтерко Андрій
Ліалишко Максим Рильський а нещодавно Олександер
Мазуркевич на сторінках „Радянської України" від дня
9 березня ц р — то це говорить одверто про те що
підняте питання свободи і незалежності! для України
рекошетом відбилося по різних пунктах згуртування
української інтелігенції
Неважливе зараз те чи тих усіх які взялися за діло
полемізувати з канадськими державними і полі пічними
діячами — заставили відповідати чи вони таки з при-
виклого вже вислужництва поспішили добровільно по-
кадити „старшому братові" і захистити його „благо-
родність" але важливе те що такий діялог виник і знай-
шов місце на сторінках преси в УССР
Відповіді потойбічних диспутантів різні за своєю
формою і змістом Здебільшого їх зміст заносить до
речі дурною і примітивною пропагандою і трафаретн-
ими слоганамп які на Заході нікого не переконують
ані не можуть взяти за серце Брутальність дуже часто
переплітається з лайкою різного роду зневажливими
„епітетами" включно з вуличними вигуками Напри
клад названий вже О Ліазуркевпч назвав Поля Мартіпа
„рупором Діфенбейкера" „ставлеником проамерикан- -
ських кіл" „юродствуючим
ваним" що „тільки людською кров'ю шинкує і ран у
найми оддає" а не знає такої простої справи що Поль
Ліартїп — це саме один з найзавзятіїпнх противників
Діфенбейкера
Тут не будемо ні повторяти ні цитувати „тих кра-
щих слів" з лексикону яким послуговуються опоненти
з того боку санітарного кордону бо під сучасну пору
це й так нічого доброго не дасть Поки в Україні обов'я-зу- є
кадження „старшому братові" окозамилювання пе
ред своїми і чужинцями фактів щодо справжніх ви-
явів колоніпльної політики Москви і безкритнчна обо
рона всього того що можна звести до чотирьох ліїср
— СССР доти дискусія буде відбуватися немов між
двома глухими що нібито не розуміють знаків поро-
зуміння
Не знаємо того чи на статті О Мазуркевича який
взяв собі на допомогу з одного боку навіть самого
Т Шевченка а з другого — канадських „прогресистів"
— ие закінчиться цикл дуелю з канадськими полі гика-
ми Але навіть якби на тому стало то це вже вистачить
щоб зробити перші підсумки
Короткі ствердження і заяви канадських політиків
а зокрема прем'єра Канади що Україні та іншим по-
неволеним Москвою народам належиться незалежність
і свобода зачепили за м'яке
католиком" „черпцем годо
підчерев'я російсько-боль- -
що на думку Віра (Ви- -
шевіїцької імперії Реакція прийшла і це як можна оу-л- о
заздалегідь сподіватися з боку таки українських
людей Це не було для нікого несподіванкою бо ще
часі перебування групи письменників у Канаді деякі
з них сильно цікавилися тим усім що говорив Діфсн-бейке- р
У той час також голосною стала справа харак
теристики ними т зв канадських „прогресистів" Після
того дехто з них розпочав атаку на канадських полі-
тиків
Українські читацькі маси в УССР не маючи змоги
познайомитися з думками і поглядами канадського прем- -
єРа Дж Діфенбейкера щодо російського колоніалізму
з першоджерел довідуються про ті речі у викривленій
і зсііяпіпіґчпчиіі'і Иіппі ] хгппіііпм гппєтськнх газет І
журналів Читаючи між рядками вони довідуються
"апр зі статті „Геній кордонів не знає" О Мазуркеви-ч- а
що проф Кларенс Меннінґ у статті „Кавказ Шепчем-ка- "
„з усіх сил намагається витлумачити „Кавказ у не-
властивому йому пусі оозпалювання ворожнечі між на
Родами і воєнного психозу" І
в
и'юрського я Кяиялнї бооітеся — поборете при
мо стосується сьогодні героїв Конго Куби Альжіру
"яосу і Канади яка дедалі більше задихається в оош-ма- х
американського імперіялізму" а вже ніяк України
Далі є мова про КУК і УККА Діфенбейкера і Мартіна
"-- нових визволителів" тощо
З факту що сьогодні в УССР приневолюють укра
ніськнх літераторів захищати машкару російсько-бол- ь
"іевицького колоніялізму слід зробити висновок на
тільки живою 1 актуальною є та справа в межах імпер
ського творнва — СССР
Провінційна нарада
Іиіціятива окружних чтро і ні в днях 10 та 11 березня
віїщійних нарад ЛВУ вий- - маючи 'знову проти себе
шла зі Саскачевану Ця фор „столову пурґу" Хтось зі
ма організації на величез- - саскатунців жартівливо за-
лому просторі Канади пока- - пропонував: наступну ма
- -- ' і- - ' і і
залася дуже успішною і її
прнмшено у всіх іпровінці- -
ях де є відділи ЛВУ
Сьогорічна 'Провінційна
нарада відбулася в Саскату- -
У поклоні
У неділю 11 березня 1962 з
нагоди Шевченківських роко-
вин Президія Комітету Укра-
їнців Канади представники
СУМ та Пласту відвідали ор- -
- -г- ГІГ "
гашзовано пам'ятник Шевчен-
ка на площі Манітобської ле-гісллт- ури
у Віїгнігіезі Заступ-
ник президента КУК п І Г
Сирник склав вінок від імені
За
(Резолюції що їх схвалили 11 березня 1962 р на Громадському вічу в Саскатуні)
1 СССР з т зв народнім
демократіями творить найбіль-
шу і найжорстокішу в історії
людства російську колоніяль-н- у
імперію Облудно маскую-
чись комунізмом і ніби захис-
том національних прагнень до
свободи колоніальних і залеж-
них народів поза орбпою сво-
їх впливів Москва прямус до
свосї справжньої цілі: — ство-
рити світовий СССР тобто сві-
тову російську' колоніальну ім
перію
2 Україна та інші поневолені
в СССР народи як також т
зв сателітні країни с звичай-
нішії колоніями російських ім-періялі- стів
Вони не можуть
відділитись від російського ім-
перського центру бо окупа-
ційна армія та апарат терору
унеможливлюють свобідний ви
яв волі народів Яскравим до-
казом цього с повстання в Ма-дярщ- ині
Польщі Україні та
Східній Німеччині
Стаття 17 конституції СССР
поредбачас „свобідний" вихід
ПОМЕР ПИСЬМЕННИК
„Літературна Газета" з Киє-
ва в числі з 9 березня подала
коротке повідомлення про
смерть видатного українського
письменника Семена Дмитрові!
ча Скляренка Автор історич-
них романів „Святослав" і „Во
лодпмир" помер 8 березня ц р
на 61 році життя Він належав
до тих дуже нечисленних під-совстсь- ких
письменників що
мали відвагу писати на істо-
ричні теми Скляренко писав
про княжу добу в історії Ук-
раїни За роман про князя Во-
лодимира що його закінчив
кілька місяців перед смертю
Скляренко став предметом на-
падів совстської критики
Семен Скляренко народився
1 вересня 1901 року в селі Про-хорів- ці
на Полтавщині п ро
раду зробимо „на св Пет- -
ра" шо'бачимо чи н тоді
буде шадати 'сніг" Три від
ауті наради в різних шорах
року ('жовтень травень і
всісї української спільноти Ка-
нади Другий вінок поклали під
пам'ятник іпластуни До числен
но зібраної української грома-
ди та делеґатів установ з ко- -
ротким словом виступили п І
Г Сирник — від Президії КУК
і пластун-юна- к Е Калужняць-ки- п
Урочисте зібрання закін-
чено відспіванням „Заповіту"
з СССР поодиноких націй але
централізований імперіяльний
апарат терору а також необ-
хідність формальної згоди на
це з боку московської метро-
полії (стаття 20) — цілковито
перекреслюють здійснення цьо
го права уярмленими націями
3 Народи України Грузії
Туркестану Білорусії Азербай
джану Вірменії Північного
Кавказу Литви Латвії Есто-
нії Ідель-Урал- у Казахстану
Польщі Мадпрщини Словач-
чини Чехії Болгарії Румунії
Албанії Східньої Німеччини й
інші БОРЯТЬСЯ ЗА ЛІКВІДА-
ЦІЮ російського колоніялізму
Як відзначили роковини
Під час дискусії в Оттавсь-ком- у
парламенті над внеском
міністра закордонних справ
Ґріна в справі закуплення бон-д- ів
ОН 8 березня ц р постій-
но виринала проблема москов-сько-большевицьк- ого
колонія- -
СЕМЕН СКЛЯРЕНКО
дині зубожілого козака-селя-ни- на
Середню школу закінчив
у м Золотоноші 1919 р опісля
у рідному селі був учителем і
бібліотекарем Перші вірші на-
друкував у 1918 р у 1924 р
почав працювати в редакції
„Радянської Думки" в Черка-
сах друкуючії фейлетони на-
риси й оповідання а в 1926 р
перейшов на працю до газети
„Пролетарська Правда" в Ки-
єві
Скляренко був членом лрав-лін- ня
і президії Спілки Пись-
менників України
Більші його літературні тво-
ри повісті і романи: „Матрос
Ісай" „Бурун" „Помилка"
„Страх" „Україна кличе" „Кар
пати" „Святослав" „Володи-
мир" й інші
ЛВУ в Саскатуні
ліквідацію московського колоніялізму
Шевченкові
березень) відбувалися при І
виїмково злій погоді Це
важливе тому що делегати
віддалені від себе сотні
миль обмежені часом з
трудом добиваються до міс
ця нарад або змушені по-
вертатися з півдороги
Перший день — ділові
наради
„Любов к отчизні де ге-рої- ть
там вража сила не ус тоїть!" Розбурханий степ і
не спинив нікого На час з'і
халися і 'були заступлені всі
п'ять відділів ЛВУ Саскатун
сьїкої провінції
Ріджайна: 7 делеґатів
Мус Джо: 4 Иорктон: 5
Норт Батлфорд: 1 і Саска--
туй крім управ ВІДДІЛІВ
Кінець війни
Безперечно закінчення фран
цузької війни в Альжірі істо-
рія запише як велике досяг-
нення теперішнього президен-
та Франції ген де Ґоля У не-
ділю 18 березня ц р представ
ники французького уряду й
альжірська делегація підпи-
сали в Евіян історичний доку-
мент про перемир'я закінчую-
чи в Альжірі війну що трива-
ла 7 і пів року В останній фазі
переговорів французьку деле-
гацію очолював міністер аль-жірськ- их
справ Луї Жокс а
альжірська делегація виступа-
ла під проводом Белькасіма
Кріма — вщепром'сра тимча-
сового уряду
за розподіл імперії на націо-
нальні демократичні держави
за гідність людини за свободу
релігії за соціяльну справед-
ливість проти національної і
людської дискримінації з боку
російських комуністичних шо-
віністів і расистів
4 Ліквідація російського ко-
лоніялізму тобто розподіл мос-
ковської імперії на самостійні
національні держави — це най
більш пекуче та імперативне
завдання сучасної історичної
доби Тому то з найбільшим
обуренням протестуємо проти
становища державного секре-(З- а
ліквідацію стор 12)
Шевченка в гГарляменті?
лізму Тоді то посол Джек Пі-кере- ґіл
згадав лро Тараса Шев
ченка — „великого українсько-
го поета" якого роковини наро-
дження будуть наступного дна
обходити „тисячі наших спів-
громадян що мають родини і
приятелів за залізною засло
ною" Покликаючись на Шев-
ченка Пікерсґіл домагався шп
рокої дискусії над питанням мо
сковсько-большевицько- го коло
ніялізму У відповідь на те по-
сол Джонс сказав: „я готовий
завжди як це я робив у мину-
лому віддати пошану Тарасові
Шевченкові великому поетові
українського народу Я пев-
ний що всі посли — члени цьо
го комітету скористають з на-
годи
з
щоб знову виявити свою
пошану цьому поетові"
Згадка про Шевченка в ка-
надському (парламенті в часі
дискусії над проблемою москов
сько-большевіщьк- ого колонія-
лізму с гідним відміченням па-
м'яті цього великого сина ук-
раїнського народу для і якого
змістом життя і творчості! бу-
ла воля не лише для україн-
ського але всіх поневолених
Москвою народів
ЛВУ і ОЖ ЛВУ що були в
повному складі в нарадах
взяло участь членство не
зважаючи на те що це ібув
робочий день Треба було
їм поросити різні зміни і за
міни годин і днів праці
'Наради відкрив голова
відділу-господар- я В Шар-к- о
зі Саскатуну а проводи-
ла нарадами президія: І
Паркасевнч — голова о
д-- р Гарванко Софія Саґаш
П Башук члени М Баран
(йорктон) і Я Сиваник
(Саскатун) — секретарі
Звіти а радше звітові до-
повіді про стан на місцях
зложили: В Шарко — голо
ва Саскатунського відділу
Відділ зріс чисельно а ді- -
яльністю вибився на пере
(Провінційна нарада стор 12)
в Альжірі
Про підписання перемир'я по
відомив французький народ у
короткій промові президент _де
Ґоль підкреслюючи що еза
лежний Альжір залишиться у
дружніх взаєминах з Франці
єю
Для альжірського народу
приишла довгожданна хвили
на незалежності! В розмові
представниками преси Белька
сім Крім найперше віддав по
шану усім поляглим у боротьбі
За незалежність Альжіру
Першою поспішила Москва ви
знати революційний уряд Аль
жіру
З підписанням перемир'я Аль
жір одержав незалежність але
далеко ще до того щоб в кра-
їні запанував мир Формально
припинено воєнні дії між Фран
цією й Альжіром але не запе-реста- ла
свосї терористичної ді-
яльності! підпільна французь-
ка армія ОАС під проводом
ген Саляна Вона заповіла по- -
силення терору що головним
чином звернений протії місце-
вого арабського населення В
головних містах — Альжірі та
Орані ОАС проголосила 19 бе-рез- на
генеральний страйк на
знак протесту проти перемир'а
Речники таємної армії запо-
відають вже віддавна що во-
ни перейдуть до генерального
наступу в Альжірі а може та-
кож і на материку коли буде
проголошене перемир'а Як той
наступ виглядатиме тепер тяж
ко передбачити Беручи одна-
че до уваги той факт що сьо-
годні в наслідок терористичних
акцій ОАС в Альжірі гине що-
денно коло ЗО людей і вибуха-
ють десятки бомб можна спо-
діватися що наступ буде бру-
тальний і кривавий Уряд готу
сться до протиакції вже від
давна З дорученна президента
де Ґола перенесено з Альжіру
на материк декілька військо-
вих частин головно таких що
могли б підтримати бунтівни-
ків підпорядкованих Саланові
Решту армій сконцентровано
(Кінець війни стор 12) !'ї££г5!"ї
У кількох рядках
Америк окружний федер
апеляційний суд одноголосно
відкинув скаргу большевнцько
го шпигуна д-- ра Соблина пе-
реглянути ще раз його справу
Він пк відомо хворий на рака
крови і тимчасово перебуває на
волі за порукою 100 тисяч до-
ларів хоча суд засудив його
на --досмертне ув'язнення
Західиьонгмецька газета
„Телеграф" подала вістку що
советське командування у Бер
ліні наказало розстріляти сво-
го вояка за те що він у п'яно-
му стані перейшов кордон до
Зах Берліну Цей випадок став
ся в м лютому ц р Американ-
ці затримали совстського воя-
ка і іпередали його большеви-ка- м
назад
Треба думати що А Айх-ман- а
таки повісять Прем'єр
Ізраїля Бен Ґуріон відкинув
прохання голосного в країні фі
лософа М Бубера щоб Айх-ма- на
ие карати смертю на ши-
бениці
Ізраїльський уряд виніс вже
дрі нові постанови В першій
постанові сказано що дирек-
тор в'язниці відповідає за ви-
конання смертного вироку в
другій — що він відповідаль-
ний за те щоб в'язень не мав
змоги робити якихбудь запи-
сок або передати їх поза мури
в'язниці
Число жертв упродовж
двох 1 пів місяця цього року
досягло в Альжірі 1632 вбитих
і 3777 поранених
Гентер Меннель східньо-німецьки- й
розвідник зрадив пі
еля втечі в червні 1960 р на
Захід що американський капі-
тан Дж Кавфман с на службі
большевнцько! розвідки Кавф
ман у 1960 році перейшов не-
легально кордон до Східньої
Німеччини там зв'язався з со-гєтськ- ою
агентурою і виявив
їй таємниці про аліериканські
повітряні бази в Ґренландії
Японії і в Каліфорнії Тепер
буде його судити американсь-
кий військовий суд у Візбадені
(У кількох стор 12)
ПОВІДОМЛЕННЯ
Повідомлаемо що учениці й
учні „Рідних Шкіл" і „Курсів
Українознавства" міста Торон-т- а
влаштовують у неділю 25
березня 1962 р о годині 730
вечера в Массей Голл
КОНЦЕРТ
для вшанування пам'яти Тара
са Шевченка
Програма: „Краса України
— монтаж із творів Шевченка
опрацьований письменником
Романом Завадовичем збірний
дитячий хор під кер о В Жол-кеви- ча
рецитації сольо
Цілість — під кер п- -і мґр
М Кінасевич
Подробіщі — в програмках
Вступ — за програмками Про
грамки можна набувати почав-
ши від 18 березня ц р в кни-
гарнях: „Арка" (575 Квін-За- -
хід) і „Плай" (670 Квін-Захі- д)
В день концерту — при вході
до залі
Заля буде відкрита о годині
7-- ій ввечері
До участи в цьому концерті
сердечно запрошує
Рідношкільпнй Комітет
ВЕЛИКОДНІ ПОБАЖАННЯ І ОГОЛОШЕННЯ
В „ГОМОНІ УКРАЇНИ"
Зближається Великдень Як кожного так і цього
року на сторінках „Гомону України" будемо містити
Великодні побажання привіти та оголошення
Наших Читачів і Прихильників просимо скористати
цієї нагоди 1 свГ святкові привітання для родини
приятелів і знайомих пересилати через „Гомін Укра- їни"
Зокрема запрошуємо всі громадські установи й ор- ганізації та господарські станиці підприємства і про- фесіоналістів пересилати свої побажання через „Гомін
України" ~-- - ч
Наші представники вже тепер займуться збіркою
таких оголошень і побажань у своїх місцевостях' "
Ціна святкових побажань: $150 за один інч 'через --
шпальту Оголошення просимо надсилати найпізніше ч
до 14 квітня ц р " ' &ф"-зії'- ті V
- АДМІНІСТРАЦІЯ