Ukrainskyi Robitnyk, April 11, 1952

              Рік XIX Уоі XIX ЛиІЬиНкед ая яесопЛ сіаде 1 І Число в Канаді 5 деінде 7
Ч 15 11-г- о квітня 195: і Хо 13 Аргіі ІПЬ 1932 362 ВАТНІІК8Т 8Т Т0К0NТ0 СіШАБА РН0NЕ: УАег4оу 4133 Рові ОІПсе Осрагітепі ОН І Оору Іа СшД 5 ' е1еЬеге
— _ ?
Народовбивство — метода сталінської націонала
ноі політики
Заходом Північно-кавказ- ь
кого яацюналього Коміте-
ту на чужині відбулися 23 м
м в Мюнхені жалібні сходи-
ни пам'ять 8-- их роковин
лчсІХЛИВОГО совєтського _по-гром- у
народів Північного
Кавказу На ці сходини за-
прошено представників по-
неволених Москвою народів
та журналістів Сходини від-
крив короткою промовою
голову Північно-кавказьког- о
Національного Комітету п
А Магома то згадав про
неповинні жертви російсько-
го терору і ї пам'ять прияв
ні вшанували однохвилин-но- ю
мовчанкою
Після того н Магома ви-
голосив реферат про совєт-ськи- й
терор на Кавказі а
зокрема про події в дні 23
лютого 1944 р коли то пе-- _
реведено ліквідацію 40%
північно - кавказького насе-
лення Саме на підставі де-
крету совагського уряду від
11 лютого 1944 р у випра-цюван- ні
якого брали участь
Сталін Мол ото в Кагановіч
Мікоян в дні 23 лютого
1944 р знищено чеченсько- -
шґушську автономну респу-
бліку Частину населення ці-
єї республіки вигублено на
місці а- - тих що остались
при житті вивезена в Сибір
сіб вигублено згл вивезено
біля 800000 людей а їхнє
майно сконфісковано в ко-
ристь держави Опорожнені
терени заселено селянами з
центральної Росії
В місяцях листопади і гру
дні попереднього року ця
сама доля зустріла карачаїв
і балкарців Теж тут знище-
но згл вивезено- - понад 1 мі-
льйон населення Менше-біль- ш
- том часі советсь- -
В Атенах чо-
тирьох з вісьмох засудже-
них на смерть
шпигунів ч і диверсанти У
зв'язку з цим зрезигнував із
свого посту міністер госпо- -
В Зоні Тан-
жеру вибухли заворушення
на тлі невдоволення з при-
мусового звільнення фран-
цузами прем'єра Тунісу Де-
монстранти протестують од-
ночасно проти договору в
Фезі з 1912 року що віддав
Франції протекторат над Ма
ро'кко Чотири демонстран-
ти були вибиті а шістдесять
і
КОМАН
ДАНТ
і оловним
альбанської армії призначе
но донедавного совєтського
маиорг
"функцію в цій І
армії І
киіі ряд розправився теж з
калмиками кримськими тюр
ками і німцями з-н- ад Волги
Докладчик підкреслив що
СССР є наступником
політики царсь-
кої Росії бо винищування
населення мало місце ще й
за правління Між
іншим цар Микола дав до-рхчен- ня
ген Паскевичеві
здавити кавказців або їх
вповні винищити"
Та народи Кавказу хочуть
жити вільним життям Незва
жаючи на знищення черво
пою Москвою державної не- -
залежності! ікавказьнх р-- -" хідного світу в боротьбі з
блік кавказька проблема є
пнта-]мо- м та по-- '
нни--м а політичною програ-
мою всКч кавказців с звіль-
нення спільної кавказько
батьківщини з-п- ід чужої о
купанії і привернення кав-
казької держави іія конфеде
рутинній базі У цьому нацо-м- у
казав дс:лад-чи- к
кавказці йдуть рука в
руку з усіми поневоленими
СССР народами певні своєї
остаточної перемоги
Після доповіді представ-- 1
пики різних народів склада-- 1
лн вияви співчуття 'признані на Того самого роду обме-н- я
для боротьби кавказьких ження введено для болгарсь
народів при чому вони ви- -' кої і румунської амбасад У- -
сло вл ювал иіпогл яд що цей
І І ИТГ Гіг іПГ"- - щІПІГ в т і 1 і' і ні і день є вправді днем омутк£
але рівночасно він є виявом
невгнутого бажання до волі
і запорукою перемоги кав-
казьких народів
Від українців промовляли:
ред В Воскобійник від ВО
УНРади й ред Ільницький
від української групи АБН
Інтер
Розстріляно чотирьох комуністичних злочинців
у Греції
розстріляно
комуністичних"
у
хіт)- -
стрілу вийшло з
вісьмох лівих
заворушення в
міжнародній ви-- і мозі
де- -
ка- -
Індійські жиди вернулися з Палестини
сорок жи-- 1 то ми майже що інші
ів" залишають дворіч- - жиди тух але в інших
та то ми сто
Індій індійці'' Тільки їхні го-каж- ут
що „щодо ре іпТі всі во
ДОБЛЕСНИПп
комаядантом- -
який досі
інструктора
імпері-ялістичн- ої
царського
намаганні
дептатів
првм ьр іунісу люгам- -
мед ченік передуває під
на
тіограниччі Сагари
ни мо
перед роками бо їх
вою до
палив фанатизму по-
вернутися до землі батьків
татут вони що
вони що вбни
нижчі" за інших жидів Ці- -
кав те що Аген- -
ція платить їм
літаками до
іяяшіят шшш г вн ш ш шл _ "ввввів---іі- шОвшвВу9шт тв90шГіКаВ гЇЙмТН ш гт ііШ" ~ 1А—0 2ґт
т11
а І
і
І
інтернаціональним комуніз-оьогодн- і
міжнародним } большевизмом
і
її
тю-гебренсь- ки
26 ц р іприбв до
Канади кол голова Україн-
ського Державного Правлін-
ня в 1941 доці і голова
Комітет) "Анти-большевицько- го
ІЗльоку На-
родів и Ярослав Стецько
Вітаючи п Ярослава
Стецька на канадіііськін зе-
млі ми що його
побт тт буде важливим
чинником в закріпленні се-
ред української спільноти і-д-
ей
України а се-
ред канадп'іської спільноти
ідей Антпбольшевицького
Бльоку Народів йото кон
цепції яка єдино тільки мо--
же бути гараптом успіху за
сіиськпм
ОБМЕЖЕННЯ
ПОДОРОЖЕЙ СОВЄТСЬ-
КОГО ПОСЛА У В БР1І-- (
ТАНІЇ
рівнорядних об
межень іякі має бритійська
амбасада в Москві совстсь-ки- й
іпосол в Лондоні Зарубіи
і дипломатичний склад мо-
сковської амбасади обмеже-
ні в своїх' рухах до 25 миль
в радіюсі від центру Лондо- -
} горк:ька'амбасадаі'маеі право І — і і іг ці і і - руху в радЧю'сі ГсГ м и л ьГ'Вол
гарська амбасада має право
вільних шодорожей але чле- -
ни амбасади для виїзду по
за Лондон повинні мати до-
зволи на кожну подорож
В Польщі і Чехословаччи-н- і
бритійські дипломати 'ма-
ють право вільного пересу- -
В КАНАДІ
! (д) Масові перегляди насе (
при допомозі ікс-ре- й
поверх один мільйон шдеи
В часі обслідування було
викрито 475 випадків т зв
активної туберкульози Зга-
дану акцію переодивв уряд
провінції 'нОтаріо при допо- -
„Кампанія по навчанню
русекого язика перетвори-
лась в широкий народній
рух Під керівництвом ТОМ- -
рнства совєтсько - оолгарсь-- 1
кої дружби в країні тепер
організовано поцдд ьіялм
для вивчення русеко
го язика В гуртках навча-
ється біля 100000 людей"
газета" Мо-
сква)
ВІДБУЛИСЯ ВИБОРИ В
ЕРИТРИ
В_Еритреї колишній іта-
лійській коло-
нії що незадовго має бути
до Етіотгії відбу
лися вибори до сопму ви-
брано 34 коптів
секта) і 34 _музульма- -
ред А Мельник — хід і вання тому и супроти їх ам-ре- д
А Мельник — від Інтер- - басад в Лондоні обмежень
писану заяву апівчуття і со- - не введено
лідарностн ' —
БОРОТЬБА З" СУХОТАМИ
дарської координації Ґеорг (Рентгена) відограють далі
Карталіс який був проти' І важливу ролю викритті і
розстрілу Прем'єр контролі ігуберкульози (су-
не прийняв його резиґнації Продовж минулого ро-Н- а
знак протесту проти роз-- ! к' перевірено тим способом'
парляменту
Танжері
ранених Вибито сотки" Об'ед-ставови- х
вікон та ограблено нання для поборювання ту-бага- то
крамницьПоліція не беркульози
могла втримати порядку і — "
зажадала допомоги яку '6000 ГУРТКІВ ДЛЯ ВІІ-монстраі- іти
привітали ' ВЧЕННЯ
мінням Звільнений францу- - ЯЗИКА" В БОЛГАРІЇ
Сто індійських те саме
після усіх
ного побду Палестину справах відсоткові'
вернулись до Вони діти
вор'ять
викон}вав
лами
францтзькою огорожею
І
говорять англійською
двома
Палестини прибули
вогонь
східняки"
Жидівська
повороггну
(подорож Індії
І
березня
Цен-
трального
сподісмося
Воюючої
імперіялюмом
Порядком
меїшя
гуртків
(Літературная
африканській
прилучена
(християн
ська
Плпстірас
Онтсрійського
РУССКАГО
довідалися
ВВЕДЕНО
нів -
РОБІТНИК иКкАШІАН
Протифранцузькі
ГОЛОкомітітуРабнНОГО Українська Католицька Дієцезія в Бразилії
Апостольська Столиця де -
кретом з дня 1І березня 1952
р створила українську като-
лицьку дієцезііо в Бразилії
Адміністрацію новопов-стало- ї
дієцезіїІщоб усунути
труднощі з місцевими ЧИНШІ
амн доручила' Апостольська
Столиця Кардиналові Брази-
лії їх Емін Дон Дж-айме- с де
Баррос Камара архнєпнско-иов- і
в Ріо де Жанейро який
відвідає всі українські цер- -
НІМЦІ ХОЧУТЬ ЯКНАЙБІЛЬШЕ
~
ВИТОРГУВАТИ
і
Політика західно-німецьк- о сінґер чілянує зрезнгпуватн
го канцлера Д-р- а КонрЛда із своїх постів якщо д-- р А- -
Аденаусра в якій він справу
включення західної Німеч-
чини в опільчіотну систему
Західної Европн ставить на
перше місце і перед оправою
об'єднання Німеччини ви-
кликала серйозну опозицію
навіть серед найближчих
співробітників канцлера та
в самій його Христинясько --
демократичній партії Міні-сте- р
вес-німе'цьк- их справ Я-к- об
Кайзер голова Христи-
янсько - демократичних де-
путатів у федеральному пар-алямеї- ігі
д-- р Гайнріх фон
Брентано та Член парлямен-т- у
д-- р Курт Кліїсінгер поін-
формували канцлера' Адена-уер- а
про своііопозицію до
його'І'ІпЛоліЛіт стцжім-с- аіи' :аі тверджені
Варава не дає документів про Катинь
Як доносить варшавська
преса польський уряд від-
кинув прохання американсь-
кого конгресу видати доку-
менти та визначити свідків
у справі масакри 10000 по-
ляків у лісі під Катинсм Го-
лова Комісії Палати Репре-
зентантів конгресмен Рей
Дж Мадден звернувся був-- з
иовпщим проханням до
мораль основою
Сприводу „Дня Родини"
Пана Пій XII у
радіо звер-
нення до батьків в якому до
батькам вияснити сво-
їм дітям то християнська
мораль мусить бути осново-- ю
не тільки приватного' але'
й публічного житггя
Св Отець зазначує що
багато людей відмежовуй
приватне життя від публіч-
ного а по суті в життю та-
кої межі не має і бути-н- е мо
Королева Готяндії Юліян-н- а
враз із своїм чоловіком
князем Бернардом приїхала
до Америки і в середу 2 ц
м пополудні' прибула до Ва-
ні інгтону
З королевою крім її чоло-
віка їде міністер закордон-
них справ Голяндії Штікчер
і 11 осіб почоту При відїзді
королева сказала
шо вона бажає --нав'язати
в Америці дружні взаєми-
ни та подякувати за поміч
дану Голяндії в післявоєнно-
му часі Королева задержить
ся у Вашінґтоні три дні й бу-
де гостем Білого Дому Вона
промовлятиме на конгресі
візьме участь у двох бенке- -
Ітах ц виїде в подорож по
ковні громади розкинені по
різних стеіігах Бразилії що
досі були 'ПІдчинсні місце-
вим єпископам латинського
обряду та назначить одного
з українських священиків
Ґиісральїшм Вікарієм
Цей декрет Апостольської
сголіші є першим кроком до
іменування постій„ного укра
їнського спи Скопа - Ордпна- -
зія в Бразилії
денауер не виявить більшої
готовости чісрегонорювати з
Совітським Союзом в сира- -
ві об'єднання Один з опо-
зиціоністи заявив що канц-
лер Аденауер не розуміє
психологічної ролі іічЛ ч'и
галу німецького населення
Крім того Адеиаусрові заки
дуєтьсл( що він є більше єв-
ропеєць ніж німець Рівно-
часно з цими опозиційними
настроями проти політики
канцлера Аденаусра почина-
ють поширюватися й анти-американсь- кі
настрої які
зручно 'поглиблює і викори-
стовує совєтська пропаган-
даЛкорьисткуючшись шсвоєю мі--
польського уряду бослраву
Катиня вияснюється в аме-
риканському' конгресі Поль-
ська заява в цій справі пов-
торяє совєтсько - російську
брехню що масакру в Ка- -
Пінському лісі зробили гіт- -
іепівські злочинці яких те-- 1
аіер звільняють американці
з в'язниць"
же Життя є синтезою пред-
метом якої людина і її сво-бід- на
воля є рушієм її дій
рушієм який основується на
моральних вартостях
Християнське с у м л і ння
повинно стати осередком ви-
ховання людини й тому бать
ко н мати Мусять докласти
всіх своїх зусиль щоб по-
дбати про повне релігійне
моральне фізичне н грома-
дянське виховання дитини
Америці Згодом їде короле
ва до Канаїди де перебуде
тиждень В Канаді під час
другої світової війни нрий-- і
шта на світ наймолодша з
ЇЇ чотирьох дочок княгиня
Марґарета
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦ ♦♦♦♦♦♦'
ВДРУГЕ ВИЛИВАНИЙ
ДЗВІН І
Дня 2 квітня 1952 побла-
гословив кардинал Інніцер
архибпискон-Відн- я велича-
вий дзвін у відновленій цер-
кві св Стефана у Відні
Дзін що називається ДІу-мерпі- "'
другий раз мусів бу-г- и
виллятий бо при першо-
му виливанні був ушкодже-
ний
Християнська мусить бути не тільки
приватного але й лубличного життя
лрогололив
ватиканському
ручає
К0Р0ЛОА ГОІИМДП В АМЕРИЦІ
журналіс-
там
З МОСКАЛЕМ НЕ ДОГОВОРИТИСЯ
Букарешт у московській петлі
Велцка частіш населення
Букарешгу засуджена на ио-- і
вільну смерть Червоний V
рид руму„ії опублікував за- -
ряджсшШі лким діпказувть- -
(
ОІ розвантажні и Букарешт
П'Д цим словом криєгь'ся
І 'і'Рашпа трагедія для соток
і тисяч мешканців румунської
{ ст0 :
Силою цього заряджепнч
н є г а й н о мають залиіпнтн
спої іііомеїпканші і ІЗукарешт
всі що не маїфь сііеціяїь-Лог- о
дозволу від Червоної
илади Таким чином хочуть
червоні зробити Букарешт
комуністичним містом иа
100% та знищити невигід-
ний їм елемент Бо ж де по-
дінеться ця виселена маса?
Без засобів без дозволу на
їпїп"ашо люд' и те зможуть пі- -
!де шриміститись і напевно „„„„„п: ГиЛіп иЗ 1 '" '--1'1-" І -- ""Ч'і
або на примусову працю на
каналі Волга - Біле Море
або Дунай - Чорне Море
Рівночасно " Парижі про-
ходці! 4 процес її нікому по-
літики окупованих тепер мо-сналн- ми
сателітиих держав
оскржують автора книжки
„Інтернаціонал зрадників" в
якій він усіх їх назвав зрад-
никами своїх країн
я&тнпіуйпя чтмм
і не ля азгвщаппя звя
України коліііісвики мабуть ай
більше уваги та сили звернули на
Закарпаття Саме сюди Москва
найбільше кинула псякою роду
партійних советських наукоїшх
та Інших кадрів з мстою швидше
освоїти" тобто приборкати цей
неспокійний край Найкращий ук
плїмгркиї слсусііт вивезено на
іСТ„0йкн соціялііму" в глиб
СССР частішу пиарештоиано
мордовано а натомість насаджено
комуністів лрислания І місцевих
ісексоті івислудішків кар'єристі
І — все те то дає родючий грунт
І для розростання комунізму
З другого боку — окупант на
Закарпатті дався до утюбтиіііх
метол свого панування — шанта-
жу підстуиства ' й іпідкулстіїа
цькування одних на одних бідні-
ших на багатих" на „буржуїв"
тощо '
Не дивуємося що діючи отаким
чином секретар Закарпатською
обкому КП(б)У І Комлзнсш у
своїй статті „Безпартійний актив
— опора партійних оріаніїацій"
ііміїцеїііЛ в „Радаи'сікій Україні"
лід 21 лютого 1952 року лерера-хозу- е
скільки на Закарпатті яра
нюе тепер партійних політично-осп'тіи- х
шкіл скільки є агітаторів
комуністів І мекоиуністів" скіль
ки на громадській і політичній ро
боті працює жінок тощо Більша
частина того „безпартійного акти-
ву" —
_
це ж і є ота або згори на-
саджена або дбайливо під'юдже
на місцева „бідняцька маса" Му-- І
дрости в такому партійному керів
ництві небагато зате куди біль-
ше — комуністичного нахабства
І Компансць у своїй статті між
іншим пише таке:
„Хустівський окружком партії
виховує і широко залучає до ро-
боти (знаємо як то воно залу-
чається") сільський актив В ок-
рузі проводяться семінарі нара-
ди І збори сільського безпартій-
ного активу на яких оежретарі о-круж- кому
партії (це ті що віл
„старшого брата" прислані) висту-
пають з лоповідями і викладами—
Колгосп ім ЛИчурІяа в с Іза ду-
же відставав Окружком партії яа
знатний час командирував на до- -
- є помогу колгоспній ларторгаиїзації
ідповиальнішого працівника я- -
1
о
Недавно в цьому процесі
виступав колишній цмбаса
дор Румунії в Газі і Варшаві
—- Вісонну що був в 1945 р
міністром з а к о р д о ниих
справ Румунії! Вісонну під-
писав в Каїро капітуляцію
Румунії і'ііерехід її на бік а-ліні- ніі)
і тому його вважали
великим приятелем аліянтів
а зокрема Москви На цій
иідагаві він був присутній
при першій розмові Вншнн-сіжоі- о
з королем Михайлом
н якій чернонт'і сатрап до-маїан- ся
усунення дембкра-тпчиог- о
уряду геп Радеску
й домагався ирігзначеиня
иремі'єром „справжнього де
мократа" — ком}-цїст-
а Гро-
зи
Віііипнсіжпй грозив сту-
кав кулаками й вреінгі зая-
вці) що у випадку відмови
він не гарантує незалежно-аг- и
Румунії Вулицями мару
шунали частини черпаної ар-
мії і король Михайло мусів
погодитися Так виглядає
московська демократизація
уряду" а населення Румунії
сьогодні іпереживае її наслід
кн Г-ір- ка наука для тих що
ще й сьогодні мають надію
що з москалями можна дого
вдришся
москотш кулак йШШі&ііМ
ноЬ Уоігтііь№%піфлту&жал р
агітколективу поповнив його новй-"- '
ми актипістами - агітаторами" ч
І це мало б називатися „допо
могою" колгооповІІ Практично ця
„допомога" є іс то Інше як зви
чайна комісарська большсііннько-поліційн- а
нагіика на „низи" через
отою „командированою на знач-
ний час" уповноваженого Хустів-сіког- о
окружкому партії
Подібне чиниться І а Иіших ді-
лянках „партійно - радянського
будіїшицпіа" На кожному кроці '
людність Закарпаття чує на собі
важкий н'ястук партійно - комуні-
стичних заправпл п'ястук жорсто-
кого й безоглядного в своїх діях
червоного окупанта
(Згаданий вище І Компапсиь
цс мабуть той самий Компансць
Дмитро Іванович який у роки
першої советської окупації Захід
ної України 1939-194- 1 був пер-
шим секретарем Обласного Комі-
тету (комуністичної) партії в
Тернополі і з якого доручення тер
'нопільське НКВД мучито і роз
стріляла в 1911 р 580 свідомих
українців)
Чеські комуністи
проганяють єпископа
Празьке радіо проголоси-
ло вирок про вигнання з ді-єце- зіі Чеські Будейовіце
Преосвященного єпископа
Йосипа Гловха який публіч
но виступав проти комуні-
стичного режиму Комуні-
стичне радіо зіе подало до
відома що сталося з усуне-
ним шіисколом але дотепе-
рішня практика показує що
після такого проголошення
вироку про усунення з діє-цез- ії
наступає вивезення в
неозначене місце
ВИТАЄМО ПРОФ голин-- ського
(с) Відомий український
оперовий співак тенор Ми-
хайло Голинський вернувся и'
зі своєї фарми ҐримсбІ т-О-
нт_
на постійний побут до тл'
Торонто Бажаємо йому гар-"- ?
них успіхів у Торонто1- - V ' ~
л
в