Homin Ukrainy, January 28, 1961

              ' 7Г '1 --г &ГЛ к- -
-- — я - 1І
XIII РІК ВИДАННЯ ГОМІН УКРАЇНИ — СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИ- Й ТИЖНЕВИК
Внаае Видавнич Спілка Гомін України з обм пор в Торонті' Онт
№ 5 (611) ТОРОНТО Онт - КАНАДА — НЬЮ-ЙОР- К НЙ - США~
Субота _
28 НОМІ1Ч иККАІІЧУ — IСКАIN1АN УЕЕКЬУ
РиЬІічЬесі уегу 5аигс1ау Ьу "Нотіп Цкгаіпу" РЬ1 Со ІЛсІ
січня — Лалиагу 140 ВаіЬигеі 51 Тогопіо Опі -- Сапасіа — Те] і ЄМ 6-47- 97 УКРАЇНИ 1961 АІЛГНСЖІ2ЕО А5 ЗЕССО СЬАЗЗ МАїи РОЗТ ОРПСЕ
ОЕРАКТМЕМТ ОТТАВА Ціна одного примірника:
В Канаді і США — 15
Редакційна
Яка „мирна" політика
У січневому числі Комуніста" що є офіційним ор-
ганом компартії Совєтського Союзу надруковано про-
мову Хрущова яку він виголосив 6 січня ц р у Москві
на загальних зборах партійних організацій Вищої пар-
тійної школи Академії суспільних наук та Інституту
марксизму-ленінізм- у при ЦК КПСС Ця промова заслу-
говує на окрему увагу бо в ній Хрущов ясно і недво-
значно виложив програму політики „миру" і „мирного
співіснування" що була устійнена і спрецизована на на-
раді представників 81 комуністичних партій у листопа-ді-груд- иі
1960 року в Москві
Хрущов ствердив що „перемога комунізму неми-
нуча" ЇЇ запевнить політика мирного співіснування з ка-
піталістичною системою При цьому він попередив що
західній світ приречений на загладу Для Заходу немає
виходу навіть у випадку коли б він шляхом війни хотів
перешкодити перемозі комунізму
Хрущов зовсім не скривае того що його політика
мирного співіснування — це лише тактичний маневр для
легшого опанування всього вільного ще світу Москва
прагне накинути свою колоніяльну систему цілому сві-
тові без небезпеки війни „Мирна" політика Хрущова
далека від того щоб врятувати людство від небезпеки
знищення але подиктована вимогою у першу чергу
зберегти московсько-большевиць- ку імперію а рівно
часно підривною роботою п'ятих колон І пацифістич-ним- н
гаслами морально розломити західні суспільності
як теж шляхом переговорів про роззброєння і заборону
термоядерної зброї зліквідувати оборонний потенціял
Заходу зокрема мілітарні бази США Політика мирного
співіснування — заявив Хрущов — „влегшуе активність
комуністичної партії й інших прогресивних організацій
робітничої кляси в капіталістичних країнах допомагає
народам видатно поборювати агресивні воєнні бльоки
і військові бази на чужих територіях і причиняється до
успіху національних визвольних рухів Політика мирно-
го співіснування якщо брати до уваги її соціяльний
зміст є формою інтенсивної економічної політичної й
Ідеологічної боротьби між пролетаріятом й агресивни-
ми силами імперіялізму на міжнародній арені"
Лише для Заходу Хрущов кидає приманливі гасла
про мир роззброєння і мирне співіснування щоб мобі-
лізувати й організувати в західніх країнах „широкі на-
родні фронти" що зложені з комуністів і різного роду
пацифістівторуватимуть дорогу московсько-больше-внцькі- н
агресії Зате комуністична партія і совєтський
уряд — говорив Хрущов — будуть надалі докладати
всіх зусиль щоб зміцнювати могутність Совєтського
Союзу Це давня і випробувана метода Москви Знаю-
чи ментальність і настанову Заходу де всі народи щиро
прагнуть миру московсько-большевиць- кі агресори за-
грають на миролюбних струнах щоб за той час краще
підготовити свою воєнну машину та справитися з б ут- -
рішніми клопотами а зокрема прибрати до рук непо-
кірні поневолені народи Коли в перших повоєнних ро-
ках західні великодержави відразу приступили до де-
мобілізації армій та реорганізації економіки згідно з
потребами мирної політики то Совєтський Союз за
допомогою п'ятирічок розбудував воєнний потенціял
1 сьогодні як стверджують фахівці він диспонує най-
більшою армією обладнаною модерною зброєю тоталь-
ного знищення Це не припадок що в ділянці балістич-
них міжконтинентальних ракет СССР зумів випередити
Америку Під теперішню пору Москва потребує ще пе-
редишки щоб підготовити у хрущовській семирічці
свою економіку для виконання загарбницьких плямів
опанування цілого світу
Тому тепер стратеги московсько-большсвицьког- о
імперіялізму й колоніялізму опрацювали плян „мирно-
го наступу на вільний світ щоб в умовах співіснуваль- -
оі атмосфери розгорнути й посилити на заході під-
ривні дії своїх п'ятих колон залучуючії до „спільного
Фронту" всі пацифістичні й капітулянтські елементи
які зі страху перед виникненням атомної війни готові
завжди вибрати радше життя під московсько-больше-внцько- ю
окупацією ніж смерть у бою з агресором Хру-
щов враховує у своїй співіснувальній політиці той мо-
мент що за ціну миру Захід не'поважнться виносити
"аголошувати проблеми московсько-большевнцьког- о
олоніялізму У той спосіб буде збережена цілість мос-
ковської Імперії По цій лінії йдуть „мирні" оферти Хру-
щова в бік нового президента США Джана КеннедІ
втягнути його в безконечні переговори для „на- ладнанім дружніх взаємин" між СССР І США як це
мовляв було за часів Рузвельта
Слід при тому відмітити що в своїй промові на- друкованій у „Комуністі" Хрущов підкреслив і наго-
лосив що Совєтський Союз засуджує лише 1мперія-стнч- ні війни" Це війни що їх готують „агресивні сили
мшшародпього капіталізму" Ллє Совєтський Союз спри- -
буде -- сприяти „святим війнам" ідо „допомагають
(Яка „мирна" поліггка Хрущова? ст 12)
Величаві святкування Дня державности
День самостійности і со-борнос- тиі
Україн що в
цьому році притаїв а не-
ділю 22 січня укрг'шська
громада в Торонті відзнак
чила виїмково врочисто
У ©сіх українських цер-кваї- х
Торснта було відправ
лено молебні в ігаміренмі
україшськоіго народу
Стосовно до хівнлини іпа
тр-іотінчін- е слово виїголосив
до вірниїх у православній
церкві св Володимира лри
404 Бетирст ст о Д Фо-ті- іі
Група українських ве-
теранів з військовиїмиї етра
пораімиї стояла біля тєітра-по- да
щ часі молебия що
ного відправляв владика
Мнхаїл у сослуженні оо
Самця і Фотіяі
В 8-і- й годині вечора в
заповненій людьми зааі
„МессеікГол" відбулася ака
деміяі присвячена подіям
22 січня Академію відкрив
українською і англійською
мовами іголоваї місцевого
Відділу КУК адв М Рома-
шок Першовівтни корот-
ко суть Актів самостійнос
ті! і сооорносри --України
з 22 січня 1918 і 1919 рр
адв М Ромашок привітав
усіх іприявнніх зокрема ми
тр о полита Кнр Мая-сим-а з
Вінніпегу який з нагоди
перебування в Торонті був
прнявний на академії
З коротким словомнпри
вітанням виступали: мейор
міста Торо'нта Н Філіпс
міністер А Ґрооман — пред
стаївник 'прем'єра провінції
Онтаріо Л Фроста посол
д-- р її іКучерєіпа — предс-
тавник прем'єра Канади Дж
Діфекбейкер (промовляв
українською 'мовою) і по-
сол провінційного парля-мент- у
Онтаріо (ліберал)
Енді Толіпсоїн
Міністер Ґросман підк-
реслив шотребу боротьби 8
тоталітарними режимами
— нацизмом і срашизадом
Кеннеді перебрав владу в
20 січня ц р відбулася у
Вашінґтоні інавгурація пре-
зидента Джана Кеннеді Не-лвгіжаїс-
чи
па попередню
сні-жн- у заметіль та мороз-нийден- ь
понад мільйон лю-
дей приглядалося інавгура-
ційному походові1 що про-
ходив головними вулицями
міста її закімчився перед ка-
пі голісм присягою віцепре-зндент- а
Лнндона Джоисона
та ш резидента Джана Кенне-
ді (після чого президент ви-голос-
ин
інавгураційну про-
грамову промову На почес
ній трибуні були1 1 аррі іру-ме- н
АГгзенгауер Ніксон та
дипломатичний корш с
Нав'язуючи до велико'і
американської' революції я-- ка
винесла та в боротьбі
тогочасного ноколі'гіня зре-
алізувала ідеали волі та
прав людини президент Кен
неді заповів що су іасие по-
коління нестиме далі смо-
лоскип революції не ляка-
ючись жодних труднощів 1
перешкод „Хай кожний на-
род знає говорив він що
ми готові заплатити кож-
ну ціну понести всякі тяга-р- і
протидіяти всякії"! пере-
шкоді піддержати кожного
приятеля і протиставитися
кожному ворогові щоб за-
певнити збереження і пере-
могу волі"
та зокрема з актуальним
сьогодні — комунізмюім Не
вільно поборювати валиш
ків нацизму і забувати лр о
комунізм говорив А Ґрос
ліан Свою промову закін-
чив міністер окликом в ук-
раїнській мові: „Хай живе
вільна украіїнська держа-
ва!"
На увагу заслуговує той
факт що вперше в Торон-
ті взагалі на ратуші міста
Тт тму- - ТИ1Г
вь8 і4-т- " І'Ї'Л ЩИИЧ
прапор ратуші Торонта пластун відда-
ють пошану прапорові
повівав українській и лра-по- р
день роковин само
стійност--и і соборности Ук
раїни в неділю 22 січня'
Не називаючи по 'імені
московсько-большевиїцьки- х
агресорів Кеннеді 'попере-
див кремлівських волода-
рів що всяке вмішування
оправи „гемісфери" тобто
американського континенту
зустріне рлиучу протидію
Африканський уряд з ці-
лою рішучістю буде побо-
рювати всяку агресію і' під-
ривні дії на терені Америки
„У цл'і гемісфері ми хочемо
з?лишитися господарями
власного дому" У цілому
Совєтознавці
„Нью-'Иор- к Тайме" з 9 січня
ц р поііає що лреізгцснт Кен-
неді іі його аерАавшіїй сеноретар
н Раск дібрали собі гріїпу до-радіпі- мв
опеїціялістіа аля під- -
совєтсьічпх справ 'івязву з
поснілеїчкіч асгзігюм болішеїзіщь
кої іМосюві на вІїьшаЛ світ
скреіма' іпрофосія
„сов€тозіігізціп" тобто людей
що іприовятиліюя ідасід'їдг-- м
пи-ссізєісия- ігх
спргів ваокаються
дабрг іпоїчіформюваїииш спеція-лістгм- к
шро аідлосннні в Совет-сьісір- у
Союзі політику Мос-
кві Сьогсачіі іможша пляну-оат- и
поілітігаї щодо Ляосу Кон-
го Альжгру -- ч іКііб бса шіаь-п- я
тастимі й сіпрямувасиь Мос-
кви у того іроду оправах
Кеііінеідіі 'Рзюк п!д!ібрал собі
відповідних „созіетогтюшц"
1961 р Прихильна наста-
нова справі рішення що-
до цього голови Міської
Ради і заступника мейора
Д Самервілла заслуговує
на підкреслення
Доповідь 'ВИГОЛОСИВ д--р
Б Стебельський Слушно
доповідач пов'язав рокови
ни самостійности і собор-
ності! України Шевченків
ськкім роком1 Шевченко був
провісником! і надхненни- -
і
і
і її и м г - „
ЯЕК' &я ~і ( і 'і І ££ЯНН
зШГУ'уЗєу4- - "- - у ' чч "' $ " ? І ' ї
Український на м„ Сумівець 1
в
у
—
Д
—
У
ви-іпіі- чла
інааіть
Л
та
не
Таму
й
—
в
з
ком великих подій — від-
родження нації Бін у сво-
їй візіїї вказав а шляхи бо
ротьби за іідеали тіравди і
Білому Домі
світі Америка буде допома-
гати всім вільним людям і
всім вільним урядам у бо-
ротьбі за перемогу волі' та
ліквідацію нужди
Щоб зберегти' людство й
культурні надбання перед
загрозою тотального зни-щечн- я
Кеннеді запропону-
вав відновити переговори в
оправі роззброєння для о-працюв- ання
контролі' збро-ьн- ь
Він звернувся з офер-
тою почати наново розмови
(Кеннеді перебрав владу ст 12)
дорадиш Кеннеді
аораднпків Сюді належить: те-пгрлш- пЛІ
214630310? США в Мос
ію&і Ллевеллнн ТсіМіпссш Ча-рл- с
Е Болеи Джордж Ф іКешааі і
директор Стілд'й озкордоишшс сто
сііікіз- - — д-- р Філії Е їМсізлі До
них доходять ішец'іялкт ізля іи-ш- нх
ашічо-- ч закордонної іполі-тірк- ів
як омбасгцор Джордж-- Меіх
Ґг та преф іВаат 'В Ростов Во-
ни звичайно рлїитьоя між со-ібс- ю
в сценці посаішоюих лзіиш
і подій Одні я-- с Кеиїлан аора-іджую- ть
іприПнятіг оферту Хрі4-щов- зі
в споаш [Переговорів і івер
шинних шарад інші каскуть не
вірити жодним ізадвалг Хріицов-- з
про мир і імнрне шіівісіиіуіваннія
їіе-іалеіке- ї івоке --майбутнє покаоке
яну 'політику щодо (Москви і Пе
к'сіу ізастосуе Кезіледі
еолі Він у „Великому льо-
ху" вказав на тих близню-
ків що один з них буде
яіч' той Ґонта катів кату-
вати" а другий — „катам
помагати" Проблема „бли
знюків" стає текучою в а
шій добі Ідеал самостій-
ности і соборности що у
формі Української Народ-ньо- ї
Республіки був про-
голошений Актом 22 січня
1918 і 1919 років дехто
ставить п'Д сумнів веде
над ним дискусію „Овяще
ник що є вірить у свя-
тість Євхаристії іп о винен
відійти) від престола" під-
креслив у своїй доповіді
д-- р Б Стебельський А лю
дні які пробують робити
порівняння ідеалу самостій
пости і соборности о УССР
іповипні від нас відійти
В боротьбі за ідеал волі
згубила українська нація
четвертину свого біолопіч
його потенціялу Проте бо
ротьба йде далі і її не віль
но обмеисувати до років
191&Л919 якщо не хочемо
відмовитись від свого 'ПО-
ТОМ ств а 1 також не можна
її починати пізнішими' да-
тами пам?ятаючи що так
ОВУїСУМ УПА і т д є
дітьми самостійности і- - со-
борности України — 22 січ
ня
„Є тільки один украпись
кий народ є тільки одна
його історія € тільки одна
його культура і тільки о-д- ин
шлял Богом даний йо
го творчості Наші різні
думки- - розуміння нації —
це тілі и різні дороги: шз
нанняі його шляку і шізнан
ня його цілей Таї всі що
вийшли на іцей шлях що
окрилені ідеєю самостійно
стщ що не --дозволяють
щоб ворог дискутував над
нашим життяім нашими іде
ями і честю що визнають
4-- й Універсал — мусять
визноіват-- и його соборно і
боронити разом" Тільки
тоді „світ визна€ атраво на
шого народу на життя тіль
ки тоді ми те лраво йому
внборимо тільки тоді нам
знову дозволить Бог пов-
торити 'великі слова Уні-
версалу" — сказав на за-
кінчення! доповідач
(Величаві святкування ст 12)
У кількох рядках
И Як ліфорвє газета „Чікаго-Сан-Гайм- с"
іВ Ростов профе-
сор американського зтнгверсите-т- і
і азінн з круга іполпшниїх до
І ргониша презіцнта США Кел- -
неаі запропонував державному
департаментові остаточно приз-
нати західню границю Польщі
по лінії Одра-Найс- а Ростов --
Лізло вав-ідаї- в иМоскву і -- відб-ув
--роеімо&у з (Кузиєцоївюм — васт)л
ніисім міністра закоягоітих
справ СССР
За-- ціну Одри і Найси 'Вгшінґ-тс-н
(2в би внмолті на Москві
щоб вона- - раз іназгвжціи івлшла
руки від БерТіЛзг
Канцлер Зах Німеччини Кон
рад Аденауер заіізнвна ізас'агиі-- ні
--парляментарсіоі фракції гри-стиіянсик- их
аеімсчрат'в іщо іаууг
можлі'з'-ст- ь рсомов о іВаршз-вю- ю
Це сталося після того ж Б
Бейц з --фірми Круппаї в'цвіїдв
Варшгіау Як влемо досі Бонн
не втримує дипломатичних ов'яз
ків о варшавським іколіулістич-ниі- ч
'урядом
Американські діжерела пода
ють що сили по&станців-- иа Ку
бі виносять около 4000 вояюз
В горах Еекальбрай ними коман-
дує майор Бвелю Дзжае Коли
повстанці закріпляться на якійсь
часткні острова то вони зразу
проголосять свій власний уряд
Закордонно - реаолюціїйшпй
араібський 'уряц Альжіру склав
заяву що він готов засісти ра-
зом з французами до спільного
стола і обговорити питання за-
мирення Париж присіяв заяву
з деякою резервою але мабуть
не івідчовнтьея оглемат кувати
розмови з альькірцями
ІВ чершні щ р амернісаиіщ
спустять на море перший торго-
вельний корабель з атомним паль
ким Корабель „Н С Сгіваннаг"
віа-в'їдгі- г тіиьки ті шорти де йото
щиро вітатимуть Кошти кораб
ля: 40500000 дол
Даг Гг-меірішиль- а акта віст
ку з Конго іщо до іміста- - Ару
яке опаоїівлли прішільїшш у-в'язн- еного
Патріса Люмуліби по
стінно надходять через Судан
транслортн зі зброєю 22 сЬчаїд
шість вантажних овташілш зі
іїброєю ігфнбучхи до цього міста
Щоб викликали дальші за-
колоти в Конго Югославія і Ма-
лі під яретекстом нібито оборо-
ни ув'язненого Патріса Люмум-б- и
почали робити заходи на те-ре- сіі
ОН щоб --ця- установа івімі-шала- ся
у внутріїшгі справи Кон
ґо
Об'єднана Арабська Ресадбл
ка Гвінея Індонезія І іарсоско
пляніють вислати незалежно від
ОН війська до Конго щоб під-
тримати ворохобників з табору
Люмумбн За тіш всім стоїть Мос
(У кількох рядках ст 12)
ПОЇЗДКА ОРГАНІЗАТОРА ЛВУ
В місяцях січень лютий і березень ц р організатор
ЛВУ п Петро Башук відвідає Східню Канаду за таким
плшіом:
28 і 29 січня — ОКРУЖНА НАРАДА в КІрклендЛІейк
Онт для місцевостей: Кіркленд Лейк Тиминс Ка-пускей- сінґ
Судбурн (Онт) Валдор і Руан-Норан-- да
(Кве)
11 1 12 лютого — Чатам 1 Віндзор Онт
18 і 19 лютого — ОКРУЖНА НАРАДА ЛВУ в Лондоні
Онт для місцевостей: Лондон Ст Томас Віндзор
Амгерстбург Лемінгтон Чатам Сарнія Кіченер
Ґвелф Ґалт Престон Делгай і 1н
25 і 26 лютого — ОКРУЖНА НАРАДА ЛВУ в Гаміль-то-ні
Оцт для місцевостей: Гамільтон Оквил Бур-лінґт- он
Нью Торонто Ст Кетеринс Велланд На-єґ- ра
Фоле Брентфорд Ватерфорд Актон Бремтон
Ґрнмзбі Малтон Ошава Брадфорд і Ін
У програмі Окружних нарад передбачені наступні
точки:
а) звіти з поодиноких місцевостей (загальні дані про
стан І працю відділів ЛВУ і иж ЛВУ з узглядненням
цілости місцевих суспільно-громадськн- х справ і про-
блем) ' '
б) організаційна доповідь п П Башука
в) дискусія
г) накреслення пляну праці в формі резолюцій '
В березні організатор ЛВУ відвідає 'відділи ЛВУ—
Торонто Кінгстон Оттава Корнвел МонтреальЛяш1н :
і ін а далі — Судбури Су Ст Марі Вава АтІкокан VI
Форт Франсис Кенора Ред Лейк 1 інл ''ііцтлІ Г'1
Точніша дата відвідин кожної місцевостй-уде-по- г
дана своєчасно управі кожного відділуіхі'г'ій--і
' ц ч г ГОЛОВНА іУПРАВАТІВУ -1- '-- " ' гСЕКРЕТАРІЯТУд-- '