Homin Ukrainy, April 30, 1960

              Стор 2
Від нашого європейського Московський чобіт у центрі Европи
Вже минає кілька тижнів
як уся Німеччина здрнгаєть
ся немов у пропасниці слу-
хаючи звідомлення про при
спішену колективізацію сіл
і хуторів Східньої Німеччи
ни Ще в грудні 1959 р го
ворив лгооков с ькиїй н аапс-ни- к
у Берліні Вальтер Уль-бріх- т
про рік 1963 як кін-
цевий термін переходу Схід
ньої Німеччини „від капіта-
лістичного до соціялістич-ног- о
способу життя також
у сільському господарстві"
Два місяці пізніше наступи-
ла кардинальна зміна: цей
же Ульбріхт наказав своїм
підвладним перевести „доб-
ровільну колективізацію"
до 1-- то травня 1960 року
1 в слід за наказом наспіли
перші звідомлення про „ра-
дісні події" про те з яким
„піднесенням" зустрічають
німецькі селяни комуністич
них агітаторів то масово
прибули на села „допома-
гати" їм „звільнитися від
пережитків капіталізму"
Вже на початку березня
цього року піднесли" зональ
ні можновладці німецькому
народові оригінальну неспо
діванку: два райони (бецнр
ки) закінчили колективіза-ційн- у
акцію (повністю з усіх
14 районів сколективізова-н- о
8 11 квітня невикінчених
залишилося лише два бе-цирк- н
13 4 — лише один
Не було отже сумніву що
заповіджена „перемога со-ціялістич- иої
форми сільсь-
кого господарства" з цілій
зоні наступить як зачіляно-ван- о
1 травня 1960 року
Українці можуть собі зов
сім добре уявити як вигля-
дає тепер німецьке село на
сході над яким переводить-
ся цей черговий московсь-
кий експеримент в такому
швидкому темпі Досі в мос
ковській зоні Німеччини
кількість колгоспів була
зовсім незначна бо ніхто з
німецьких селян не спішив-
ся позбуватися свого маєт-
ку а примусу большевики
не хотіли ще стосз'вати зна-
ючи що про кожний їхній
крок негайно довідається
вся свобідна Европа та за-
хідній світ
Тепер цю осторожність
закинуто Завдяки „мирній"
жіціятиві Нікітн та наївно-
сті! свобідного світу івостан
иіх місяцях витворилась та-
ка задушлива атмосфера
що навіть найбільш розпач-
ливі оклики мільйонів ні-
мецьких селян не знаходять
відгомону „Дух Кеміпу Дей
вида" лритупив найбільш
вражливі нерви свобідних
націй заставив політиків ду
мати лише під кутом уго-
довства лаштування хоч би
з дияволом в ім'я „вічного
миру" Навіть західньо-німецьк- і
(партійні лідери став
лять прилюдно запитання:
чи добре писати про ці но-
ві злочини супроти людини
й народів? Чи не подраж-
нить це Нікіту Хрущова?
Що ж тоді станеться як він
попаде в злість і відмовить
ся від участи в конференції
на вершинах?
І чи не виглядає це все на
безглуз'дя і якесь непорозум-
іння1 на страхітливий сон?
Без сумніву так Але на
жаль така є дійсність Цю
дійсність створила Москва
плануючи перейти до оста-
точного посиленого насту-
пу на опанування Европи
На початку лютого ц р
скликала вона до Кремлю
всіх своїх намісників з т зв
сателітннх країн і виклала
їм свої пляни Перед ними
поставлено вимогу присту-
пити негайно до посиленої
ліквідації свободи на селі
— закладання нових колгос
пів в усіх країнах
У Східній Німеччині при-спіше- на
колективізація має
одначе не тільки внутрішньо-пол-
ітичне значення Лі-
квідуючи селянський стан
Москва (поглиблює тут різ
кореспондента
ниці між двома частинами
однієї країни ставить нові
перешкоди на шляху до по-
єднання їх Якраз напередо-
дні Паризької конференції
на вершинах матиме це своє
значення Там Хрущов твер-
дитиме що вся людність
Східньої Німеччини „з енту-
зіазмом" поспішила до кол-
госпів (в німецькій терміно-
логії вони називаються ЛПҐ
— Сільськогосподарські
продуктивні кооперативи)
вибираючи прогресивний
лад" майбутнього світу Він
вперто і безлично твердити
ме що жоден німець з оку-
пованої Москвою частини
Німеччини не погодиться на
усунення цієї „соціялістич-но- ї
системи" тобто на лі-
квідацію „ігародньої демо-
кратії" З другого боку ні-
хто не сумнівається в тому
що німці з свобідної Німеч-
чини не захочуть заміняти
свою свободу на колгоспне
ярмо У висліді того мусить
залишитися по-старом- у: Ні
меччнна існуватиме в формі
двох „держав"
Коли йдеться про методи
колективізації то й тут во-
ни в основному не відбіга-
ють від шабльонів які впер
ше застосувала Москва в
Україні та інших поневоле-
них країнах Новими є лише
деякі елементи терору умо
жлнвлені поширенням на
селі техніки В часи насиль-
ної колективізації України
не було здається таких ви-
падків щоб на подвір'я се-
лянина заїздило авто з го-
лосниками і безперестанно
ПЕРЕГНАЛИ А НА
Журнал 'Веетшк статі--
стіїкі" ч 1 за 1960 р орган
ІДО СССР — іна стор 25
пише іщо „загальним ви-
робництвом молока 'СССР
догнав США 'ще в 1958 ро
ці У 1959 році молока в
СССР було вироблено 62
імлн т а їв США згідно
офіційного повідомлення
— біля 57 імли тонн У 1959
р в СССР вироблено тва
ринного масла 845 тис т
або 'пересі'чіно по 4 кгр на
душут населення У США
згідно оцінки департамен-
ту сільського господарства
було вироблено в 1959 ро
ці 658 тис тонн масла аоо
то 37 кпр на душу насе-
лення Таким чином (по ви
робництву- - тваринного ма
сла на душу населення СС
ОР в 1959 році перегнав
Америку"
У такому світлі виглядає
сьогодні -- московська іпроіпа
гайда перегонів" Амери-
ки молоком і маслом Але
одна справа — перегнати
а зовсім інша — спожива-
ти Можна у (виробництві
іпродуїктів -- оп оживання дій
сно іперегнати але населені
ня тих продуктів навіть не
тільки не споживатиме але
й не бачитиме а можи а вов
сім тих або інших продук
тів не --вирооляти одначе
населення їх споживатиме
в дуже великій (КІЛЬКОСТІ
Парадокс? Ні цілком ло-
гічна оправа!
Тут не (будемо розгляда-
ти московської методи ви-
рахувань виробництва про-
дукції іяж іпо валовій кіль-
кості так і на дуішу насе-
лення бо ми ІВСІ іПОШЄХОН-сь- кі
фокуси дуже добре
онаемо І знаємо не тільки
тому що колись самі ви
раховували в СССР збіль-
шення іпродіуікції 'Виробниц-
тва та підвищення видай-ност- и
іпраці а й тому що
в московських газетах на
Україні вичитуємо й'тепер
як в колгоспах доярки під-
ливають до молока води
щоб збільшити його надій
від корови та як колгоспи
скуповують у державних
крамницях та на ч5азарі ма
сло щоб стати передовими
ГОМІН УКРАЇНИ ЗО квітня — Арг 11 1960 Рік XII Аїіві
повторювало на все село
фрази: „Товаришу К коли
нарешті виявиш свою (пі-
дтримку політиці миру і всту
пиш до ЛПҐ?!" Поза тим
ліквідація свободи на ні-
мецькому селі йде за ста-
рою рецептою:
Найперше уряд зони ви-
дав нові розпорядження
про підвищення подекуди
більше ніж на 50% контин-
гентів здачі державі різних
продуктів У слід за тим по
сипалися з партійних кан-
целярій пропаґандивних ка
бінетів і заводських коміте-
тів численні листи з закли-
ками до селян „іти з духом
часу" і закладати в себе кол
госпи або записуватися до
існуючих У другій серії лис
тів вже більше настирли-
вих заповідали деякі „бри-
гади прогресивних робітни
кін" що вони скоро при-
їдуть до тих селян і до-
поможуть" їм зрозуміти
„які блага чекають на них
у колгоспах" На цю заио-віджен- у
візиту не треба бу-
ло довго чекати Ще на по-
лях біліли сніги як на селах
несподівано появилися бал-
ди агітаторів і почали до-
слівно облягати кожний се-
лянський двір Безконечні
дискусії фантастичні обі-
цянки настирливі нерекону
вашгя та облудні (примазу-
вання чергувалися з погро-
зами цькуваннями застра-
шуванням та психічними
тортурами В одному селі
наприклад зігнали агітато-
ри всіх селян до громадсь-
кого уряду і звідтіль випус
і перевиконати (державні за
готівлі Очевидно що во-
дою можна 'перегнати як
пропаґандивною водою"
можна доказувати що біле
— чорне і навпаки
Не виключаємо що Мос
ква дійсно перегнала США
на одну душу населення на
300 грамів масла але ж чи
поліпшився від того матс-ріяльн- ий
добробут населеи
ня? Справа в тому що для
поліпшеная добробуту в-
ідіграє ролю не тільки кіль
кість виробленої продукції
а н способи -- її розподілу
між населенням Крім того
дуже велику ролю відіграє
й імпорт та експорт тих
або інших продуктів У пе-
редових- промислово розви
нених країнах національний
прибуток спрямовують в
більшій частині па поліп-
шення добробуту і життє-
вого стандарту населення
Економісти вирахували що
88% національного ирибут
імуі в західніх країна спря-
мовують на потреби насе
лення а лише 12% станов
лять чистий прибуток при
ватник великих і малих під
прнєміців з яких вони му
сять ще їй сплатити держав
ний податок
іУ -- СССР навпаки сто від
сотків національного при-
бутку йде до диспозиції
московської держави і во
на розподіляє його за сво-
їм уподобанням стягаючи
згодом цей прибуток з 'на-
селення різними прямими і
побічними податками
іНе обов'язково щоб іЯ-к- ась
осраїна поліпшувала ма
теріяльпий "добробут насе-
лення тільки за рахунок ви
робленої в країні власної
національної продукції На
За'ході є значна кількість
держав де матеріальний рі
вень (населення досить ве
ликий але вони не вироб-
ляють багато видів ттродук
ції власною промислові сло
--Для прикладу візьмемо
таку дуже важливу продук
цію іяж сталь Згідно „Що-
річника ОН" за 1958 р на
одну душу населення при-
падало наї рік в кпр: Фран- -
Іція — 302 Швеїція — 420
кали їх лише через двоє две
рей Над одними дверима
стоячз напис „Я за мир" а
над другими — „я за війну"
Вихід через перші був рів-
нозначний з заявою вступу
до колгоспу Зрозуміло що
лише рішений на самогуб-
ство селянин міг вийти дру-
гими дверми бо це ж було
рівнозначним з винесенням
па себе тяжкого присуду
Елементи застрашування
селян вже самим поставле-
ним запитанням чи вони за
війною чи за миром — вид
ко всюди Цим найлегше аП
таторам підкорити кожно-
го німця бо на підставі офі-
ційної московської пропа-
ганди за війною є уряд За-
хід ньої Німеччини і (канц-
лер Аденауер а за миром --
зональна адміністрація і
Вальтер Ульбріхт Хто не
хоче „миру" той є прихнль
ником Бонну а тим самим
— „ворогом народу' Хто
знову ж запевняє що бажає
„миру" той мусить це ба-
жання підкріпити і вступи-
ти до колгоспу
Та недивлячись на цю під
лу гру в численних районах
Східньої Німеччини знай-
шлося багато відважних
осіб що не дали себе спро-вокушат- и
і застрашити Во
нн стояли вперто на своєму
становищі і відмовлялися
від колгоспу На них агіта-
тори влаштовували пляиові
полювання: облягали дня-
ми і ночами їхні господар-
ства годинами висиджува-
ли в помешканнях ходили
слідом по полі їздили з гуч
СТОЛІ ПОРОЖНЬО
Західня Німеччина — 393
Англія — 372 Данія — 203
Норвегія — 260 Голляндія
— 261 Шванцарія — 260
Польща — 174 СССР —
263 Чехо-Словаччин- а —
361 Бельгія — 201 Люк-
сембург — 315
З цих відомостей бачи-
мо що такі держави як
Швейцарія Норвегія Да
нія Бельгія та Голляндія є
досить великими спожива-
чами сталі але вони не ма-
ють розвиненої власної ста
ливарної промисловості!
Москва ж не зважаючії на
великий пропаґанди'вний
галас про перевагу розвит-
ку тяжкої індустрії над лег
кою та про світові „соціа-
лістичні" досягнення має
рівень сталі що припадає
на душу населення приб-
лизно такий як в Норвегії
або Швайнарії Або візьме
мо Швейцарію — вона ви-
робляє найбільшу --кількість
годинників і постачає ни-
ми всі держави земної ку
лі Годинниковою продук
цією вона перегнала всі пе
редові держави але це не
свідчить що 'її населення
щодо споживання годиннії
ків стоїть на першому міс
ці серед інших держав
Для постачання иаселен- -
7ія держави тією або іншою
продукцією віє обовіязково
потрібно виробляти їїі в са
ман державі
Візьмемо для1 прикладу
Бельгію або Данію — Ці
держави належать до вели-
ких продуцентів і експор-
терів продуктів тваринниц-
тва Експортуючи за кор-
дон згадані продукти обид
ві держави імпортують ту
продукцію що 'їм- - потріб-
на 'якої їх національна про
ми сло вість піе виробляє
Сьогодні на Заході немає
Фактично спожито в
М'ясо
номовцями і постійно пов-
торяли ті самі фрази про
„мир і війну" „поступ і ре-
акцію" „безклясове кому-
ністичне суспільство май-
бутнього та пережитки ка-
піталізму" Якщо і це не по-
магало тоді діяла місцева
поліційна влада яка викли-
кала впертого до себе та
висловлювала йому недво-
значні 'погрози Це остаточ-
но (припечатувало долю гос
подаря і большевики тоді
перемагали
Чимало німецьких селян
пробувало відтягнутися від
ненависного колгоспу вте-
чею на Захід Це не було
легко Большевики заздале-
гідь поробили всі заходи
щоб перешкодити виїздові
селян з їхнього села та ра-
йону не кажучи вже з зони
У поїздах заведено сильну
контролю Кожного хто
мав у документах зазначе-
ний фах селянина чи сіль-сько-гооподарсько-
го
робіт-
ника висаджували на най-
ближчій станції з поїзду
На всіх зональних перехо-
дах ведеться посилена кон-трол- я
кожного авта кож-
ного клунка кожної особи
Цими заходами вдалося зо-
нальним наставникам поваж-
но зменшити число втікачів
яких без сумніву могло бу-
ти під час акції колективі-
зації сотні тисяч (У першо-
му тижні квітня було зареє-
стровано 3116 втікачів а в
другому — 3083 Звичайно
треба припускати що чи-
мало селян яким досі не
вдалося втекти 'пробувати-
муть щастя в наступних мі-
сяцях та роках Про розмі-
щення їх у Західній Німеччи
ні та в свобідному світі вже
(Московський чобіт стор 11)
такої 'держави щоо вона
не експортувала власної про
д"к"цп та не імпортувала
потрібної для неГі бо сама
не спроможна виробляти
всі види продукції потріб
ної для державного життя
і для поліпшення матері-яльно- го
рівня населення
Крім того не завжди' ви-
гідно виробляти її націо-
нальною промисловістю
іПідсовєтське населення
не має змоги споживати
імпортну продукцію з за-
кордону а мусить набува-
ти товар атечєствєнного"
виробництва Головним ко-
зирем московської пропа-
ганди яким доводиться що
матеріяльний добробут під
совєтського населення ніби
кожного року иоліпшуєть
ся є щорічне збільшення
внутрішнього товарообігу
Але в СССР 'ціни на пред-
мети ішнрокої потреби і
продукти споживання рету
лює держава Москва ме-
ханічно може збільшувати
або зменшувати розмір
ннутгрішнього товарообігу
Напр не постачати торго-
вельну сітку дешевою а ли
ше дорогою продукцією
кинути на --внутрішній ри-
нок десятки мільйонів на-руїчн- их
годинників але го-
стро обмежити постачання
цукру г т д на заході ці-
ни регулюються вільною
конкуренцією тобто попи-
том споживачів і пропози-
ціями продуцентів бо ли-
ше цей шлях веде до по-
ліпшення матері'Яльного рів
ня населення та збільшен-
ая продуктів споживання
на одну душу
„Щорічник ОН" за 1959
річі подає такі відомості
про споживання деяких
харчових иродуїктів у за
хідніх країнах віа одну ду--
'шу населення:
кгр на --одну душу за рік
Цукор Товщі Кальорій
за день
3500
3200
3000
2950
3410
3500
3380
(Перегнали стор 6)
Америка 92 41 24
Англія 71 49 23
Західня Німеччина 53 28 25
Фракція 70 26 17
Австралія 112 52 16
Данія 73 47 29
Нова Зеландія 105 42 18
З життя
З ХРОНІКИ ЛВУ
В АТЖОКАН
27 грудня 1959 р віабулнея в
парафіяльній залі перші ширші
сходили --членів недавно засно-оаіног- о
відділу ЛВУ їв Атікокан
(Хгт Обговорено етлян праці від-
ділу в місяці січні 1960 р зо-
крема оправу переведення коля-
ди ЛВУ
(В неділю 1-- 1 лютого Вссч о
(паїрох Василь Ґлют витравив
Панахиду за покій душ героїв
що лапміулп в боротьбі за во
но України Після Панахіші від
бутись святкові сходили членів
ЛВУ з аоповіддю о іпароха- - про
Січневі дати та про героїв Ба-
зару і Крут
'10 квітня у вечірніх годинах
в ізялі парафії сії Петра і Павла
в'лбуоси концерт у честь Тара-
са Шевченка Концерт підгото-
вила управа відділу ЛВУ за про
граму відповідав Осип Вівчарик
Сцена іі заля були святково уде-0?ова- ні
Павлом Костурам учи-гелеї- м
місцевої україтської шко-
ти Великий портрет Тараса Шев
ченка- - був іпрігбраоїип вишива-1-ілі- іі
рушниками по боках були
українські національні прапори
на стінах красувались килими
ГІа-іг- і і дівчата що виступали з
поодинокими точками іпрогра-м- и
бути вджнені в чудові народні
строї що викликали загальне за
кошених і подив З декламація-
ми виступали ішгі: Л Урбалю-вн-- ч
(„Тополя") Ґ Сторожук
(„Три шляхи") маленька Ма-ру-:- я
Урбанович („Село") панна
Іванка Фрнкас („Розрита моги-та'- ')
і Павло Костур („Івал Під-
кова") Пані Л Ген-дерсо- н вико-
нала на фартепіЯіїїі „Думи мої"
в с проводі хору „Реве та стог
не" та ін Малий хлопчина Пет-
ро Ку-Мід- а
-- відправ влііло дьі
гочкп па а-корде-
оні Концерт за-к-ііціче- шо
(виспіванням „Ще не
ііімерла Україна"
О В
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ЛВУ
В ЧАТАМ
Відділ ЛВУ в Чатам Онт„ яклл
якраз закінчив три 'роки свого
існування відбув свої п'яті зви-
чайні Загальні Збори в примі-
щенні української католицької
парафії -- в дні 13 березня 1960 р
Збори вшанувати пам'ять провід-
ника ОУН Степана Бандеріг та
згадали- - почертого члена відділу
бл п Г Гошовського Для від-
значення 10-річ- чя Ліги Віюлолен-н- я
Україніг голова відділу В Мн-кнт- ш!
відчитав промову голови
Головної Управи ЛВУ д-р- а Р
Ліалащука виголошену при від-
криттю 8-- ої Крзйової Конферен-
ції ЛВУ Дальшими діловими на-
радами! проводила президія в скла
ді: Д Малих — голова В Бойко
— замісник Д Кіт — секретар
Із звітами за цілорічну працю від-
ділу виступали: В Микитнн — го-
лова відділу Д Кіт — секретар
В Бойко — касир Д Барднла —
за Грама'дський Суд і Контрольну
Комісію
Праця вйхділу була інтенсивна
і всестороння Відділ відбута 9
ширших членських сходин Від-
значено святково важливіші на-
ціональні річниці а в честь Тара-
са Шевченка влаштовано кон-
церт Відділ гідно за-презентува-
в
українську громаду на МШк-народ-ньом- у
вечорі в Чатам на якому
ч ін виступав з великим успіхом
Ансамбль бандуристок СУМА з
Детройту Відділ ЛВУ причинився
до влаштування тритижневої ук-
раїнської школи яку провадили
сестрікчонахнні в Ґрімсбі У
День поляглих — відділ ЛВУ взяв
отерше участь у традиційному по
ході до пам'ятника поляглих і
зложив три вінки в тім один в
пошану полягдому провідникові
сл п Ст Бандері Управа відділу
систематично постачала важливі-
шім Інституціям і особам всі ан-
гломовні видання про українську
визвольну справу В загальному
розіслано або роздано 65 книжок
і брошур та ок 250 примірників
журналів і летючок Відділ вислав
свого делегата на Конгрес Укра-
їнців Канади у Вінніпезі та па
8--
му Крайову Конференцію ЛВУ
у Тороігті Душею всієї праці від-
ділу був його голова (від осиу-ванн- я
відділу) Василь Мнкнпин
По переведеній дискусії та уді-лен- ні
абсолюторії обрано попі
керівні органи на 196061 рік До
управи увійшли: О Корлан — го-
лова В Міркігтіші — замісник го-
лови і секретар В Бойко — ка-
сир Д Маякк — рсф внутр ді-
яльності! Контрольїгу Комісію і
Громадський Суд очолив Д Бар-
днла і І Бай
В останній точці програми збо-
рів обговорено такі важливі спра-
ви як справа молоді школи біб
57
ЛВУ
ліотеки і ін Збори закінчено співанням '~ПІ її " '"--раду- цй їна
З ХРОНІКИ ЛВУ і ож Лву В СТ ТОМАС
Дня 5 березня 1960 о „ дам місцевого відділу ОЖ пп
вшановано в Ст Томас о'
славну пам'ять україникщ £ ГстінГ периед "№по°р'тр"еаточ Ро0віоїйї
сараб зроблено символічні
V гнлу на якій - „р ВІЛратіі & ч-- „а молила китицю КЗл-- 1 маленька Ірка Гіль виголош
чи відповідну декламацію Сц то відкрила голова віз-іі- ™ л- - ЛВУ Л Андрейчук Пазі'т 7
ляглнх терошь -- вшановано оа хвилинною -- мовчанкою Лп
гчаиртнаола оплрі аціьорваабноивйськарефНеараталі
шу -- програму свята злолилкаї
мастлпш точки: „Похорону
марш" — Падучак дехляий
— учениця Кунинька оині &
ЖСрТШОЮ В бою" — у ВІІК0Н2!
іьі жіночого хору деклямаїи- - Л Палучак --пісні „Коли ВИ він рали" і
„-Чорни-
ми лліарами''
жіночий хор Свято закінчім
відтпі-вання- ч „Ще не вкеиа
Україна" З приємністю треіг
підлііітіітіг шо публіка щщ р
зом дописала
Заходом -- відділу ЛВУ і Рі™
Школи у Ст Томас влзштовщ
в дні 26 березня н р ІШт
кінсь-кн- й вечір Залю відпоз'і-н- о
до свята уле керували член
відділу ЛВУ під лротодои п- -
лови і референта пнутр-швьо-
і
діяльності! па програму вечоіг
зложились точки старших гро
мадян іі шкільних: дітей Пратрг-мо- ю
шкільних --дітей геввв
учитель Рідної Школи інх і
Цуркоиськпй Встулне слан
сказав В Жилавий „ЗалмУ
відстґшали злучені хори— аа
шііх і дитячий Далі слідунм
точки хороші декламації пз
шііх і дітей та гра на форім'
ні На окрему увагу --засшовк
мала інсценізація „Бандурист': І
II ЛЗЯОСІГКО -- В ОТОЧеННІ Д1К1
першої кля-с-и розповідав п-- о
Україну а на закінчення агсі- -
вав при звуках бандури Ч)кг- - і'
ченка читав учень Юрко Жз- -
лавнй С-вят- о закінчено да-
ванням національного гнмну мак
В ПОКЛОНІ ШЕВЧЕНШ
Заходами відділу ЛВУ і ЮСУЯ
у Кіпклмгч Лейку Онт участю
філії УНО і Православної Гроиг- - V
дн влаштовано в дні 27 береза
святковий концерт — Ашеїй
в честь Тараса Шевченка Свят
відкрив голова Шсвчеігківсьитв
Комітету П Черепаха після чого
хор Ю СУМ відспівав „Запомг"
Вступне слово сказав о пзреї
Зварпч Святковий реферат чия
ЗаваліП Хор виступив з пісвлі
— „Реве та стогне" „Думи киї
„Через балку" Сольові сітей п-
ерепліталися з деклямац'мши и
сцені виступали пані і панове: X
Гарасим С Ходорівська БабД
3 Лучків Л Холевінська ДІ Гос-тенк- о
І Маігкювігч Г Гарасим 0
Коваленко Н Миц ТанцюраД
Ходорівська Кінцеве слово св-за- в
П Зазалій Свято закінчене
гідспіваниям „Ще не вмерлі'
оаїиа" ш
шшжншнг0
Суспільно - полпичвий тюкнеи
видав В-- ча Спілка „Гомін У1
!нип з обм пор Редагує КОЛ-
ЕГІЯ Складання кожного черго
гп шігля яяїНнчУвТЬСЯ В П0НЄР
лок Дописи й оголошення до и"
ного чергового числа при"'
ся до п'ятниці включно Р'1!
не звертав надісіаннх матер1
І застерігав собі право їх "°Р
Статті в чувати та справляти
писані прізвищем чи ІнШ"
автора не в конечно висло'
становища Редакції За зміст о
лошень Редакція не відпог л
Зміна адреси $010 - При V
адреси подавати стару 3°''
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТ
В КАНАДІ І США:
На рік — $600 (вартість к
ського доляра) піврічно —
чвертьрічно — $Ь75
5ЦВ5СПІРТІОК ПАТЕЇі
Сопасіа с и5А (СапаЛа есЬ
гаїеі) - $000 рег епг( $3- -
іх топЬї $175 рег Ьгее я№
Рпїі?п гаїеі: $ 050 рег У" "
$350 рег дія топіЬ