Ukrainski Visti, May 11, 1948

              "Сторона І
—О
АНДРІЙ Г ТРУХ чсвв На Фронті
СПОМИНИ З ВЛАСНОГО життя
Багато всі ми перебули багато перетерпіли Та тепер воєн-
не щастя перехиляється на наш бік переможні війська увіль-
няють наш край Маємо надію що переможна підуть далі що
перейдуть кордон і нонееуть волю й на нашу закордонну росій-
ську Україну — Загальна Українська Рада (Підписи провід-
ників)
Оця велика відозва Загальної Української Ради була зясу-вання- м
тодішнього положення українського народу ного тер-
пінь і праць його надій і ідеалів
Сумно однак вражас що в цій великій відозві тодішнього
нашого політичного проводу не було нігде місця на три букви:
БОГ Не згадали Бога в такій важливій хвилі ні з вдячности
за перемогу ні в надії на повне визволення- - За те наші москво-
філи як прийшли до Галичини з російським військом то свою
відозву до народу розпочали ось так: "Браття й Сестри! Велнк
Бог Землі Русской! Он подверг Тебе Русскій народ Галича
тяжкому іспнтанію не забивал о тебі Он готовнл Тебі сво-
боду Видно самі вірили в Бога або були переконанні що
наш нарід вірить у Бога й до Нього треба йти — з Богом
Подібно панове в Версалю 1919 як кінчили першу світову
війну то в великім договорі що мав тнсячі-тися- чі слів не зро-
били місця на три букви: БОГ І не було на тім мирі благосло-
вення І не було з того часу спокою між людьми І по двадцяти
літах прийшло до другої ще страшнішої війни що її не мо-
жуть закінчити навіть таким миром як був у Версалю І всі
готуються до третьої світової війни що супроти неї попередні
будуть виглядати як забавки Ці й подібні випадки повинні ви-старчи- ти
українським політикам для науки й перестороги що
одиноко розумна й успішна політика це політика: 3 нами Бог!
Боже поблагослови!- -
У ВИЗВОЛЕНІМ ЛЬВОВІ
Коли дня 22 червня 1915 року австрійське військо за про-
водом генерала Бем-Ермо- лі зайняло Львів наші львовяни зараз
створили безпартійний "Комітет Українців міста Львова" що
вів наші справи аж до повороту зі скитальщини наших голов-
них провідників і організацій Головою того комітету був др
Андрій ЧаЙковський Комітет видав відповідну відозву з при-
воду звільнення Львова й привітав урочисто начальника всієї
оружної сили архикнязя Фрндрйха Невдовзі почали верта-
тись зі Львова наші посли а за їхнім старанням також редак-
ції й члени ріжних організацій що стали ііаладиувати правиль-
ну роботу в центральних установах Та правду сказавши поль-
ські посли скоріше повертались ніж наші
Коли старі провідники почали вертатись до Львова тоді
члени львівського Комітету не хотіли передати їм організа-
ційного проводу у Львові і[ крага бо були такої думки що ті
що були на скитальщині втратили свої права до проводу а
провідниками мають бути ті що не тікали на скитальщину Це
вони робили не зважавши на тс що дня 7 липня вислали до
Загальної Української Ради заяву що ціллю львівського комі-
тету було "заступати з-країн-
ські інтереси перед компетентними
чинниками до часу повороту нашої законної репрезентації"
"Апетит приходить із їдою"
Після повороту австрійської армії до Львова не довго три-
вала радість між нашим громадянством бо австрійська армія
стала переслідувати українців за сповидні їхні провини проти
Австрії в часі російської заПманщнни Робила це австрійська
влада на основі доносів не-українськ- ого населення Приголом-
шене українське громадянство слабо оборонялось Для пояс-
нення справи видала ЗУРада відповідні брошурки
Для кращої послуги виздоровцям УСС основано у Львові
Збірну Станицю й Захист УСС Командантом призначено д-р- а
М Волошина Згодом Станиця висилала студентів до Відня а
також до львівського університету щоб кінчили школи й зда-
вали іспити Захист піддержувало своїми жертвами патріотич-
не громадянство Лікарський нагляд у Захисті мали др Б Ов-чарськ- нй
і др В ИЦуровський УСС
В тому часі вислано на освітню й освідомляючу працю на
Волині стрілецьких старшин Д Вітовського М Сасвича й М-Гаврил-
ка Опісля було там стрільців більше
НАСТУПНИК ПРЕСТОЛА МІЖ УСС
Коли ми стояли над Золотою Липою дня 23 липня відві-
дав наш фронт австрійський наступник престола архикнязь
Карло У тій параді корпусу Гофмана були й наші дві чети за
проводом сот В Дідушка Післали туди й Гриця Коли буду-
чий цісар наблизився до нашого відділу сот Дідушок приви-та- в його тричі військовим поклоном витягненої шаблі й здав
звіт про число та приділ УСС Архикнязь відповів: "Я щиро
радію що вас тут бачу Чув про ваші геройські вчинки Також
чув я про' вірність українського народу що так багато витерпів
під ворогом Ви слава української нації" Опісля розмовляв із
от Г Коссаком При тій нагоді роздавав архикнязь особисто
медалі хоробрості! ріжним воякам а також деяким нашим
стрільцям Мені припала була та шана що я представляв окремо
архикнязеві наших хоробрих стрільчиків до відзначення опо-
відав архикнязеві за яке хоробре діло одержує відзначення
А Кашенко
Герці перед битвою ПІД ІНМЯВЦЯМИ
1648 РОКУ
Три дні вже з ранку до ве
чора понад річкою Пилявою
відбувалися герці Охочих до
того як з боку козаків так і
з боку поляків знаходилося
чимало Найзавзятіші вояки й
наїбільше хвацькі гарцівники
перед герцем купали й скреб-
ли своїх баеких коней щоб
вони аж вибліскували своєю
оксамитовою шерстю Вони сід
дали їх коштовними сідлами
на себе одягали найкраще у-бра-
ння чіпляли до боків "най-
дорожчу й найбільше улюбле-
ну зброю брали до рук виго-
стрені списи і виїздили до річ-
ки викликаючи з ворожого
боку охочих помірятися хис-
том та міццю коли ж на за-
клики ніхто довго не виїздив
то вояк ганив все вороже вій-
сько лаючи всіх так що у
наші часи ніхто такого Я не
вигадає
На четвертий день у обідню
пору до полків Чарноти і Ган-- жі на чудовому огирі підїхав
завзятої постаті поляк і почав
вкиозкалкиікватиа нкаоггеорсцьь зне оптраомсатниіхв
та старшин Це був середніх
літ шляхтич прізвищем Збру-
чич загартований у степових
походах на татарів та у бойо-
вищах зі шведами й турками
Метке було його око непохит
на була рука і скількох воро-
гів забив він уже за своє жит-
тя віку тому він давно погу-
бив рахунок
— Гей ви хлопи гречкосії!
гукав шляхтич басуючи своїм
чудовим вороним конем понад
козацькими полками — А ви-
силайте лише до мене кого-небуд- ь з ваших метців — ва-
тажків та багатирів я одру-ба- ю
йому евоєю шаблею вуха
і кину псам на еніданокі!
Козаки переглядалися Пі-
сля вчорашніх пригод не ба-
гато вже було охочих до гер
цю з поляками та й постать
Збручича що сміло сам-на- -
сам ходив на медведів не дуже
то завдавала охоти поміряти
ся з ним міццю
— Ну що ж? — глузував
поляк — мабуть ваші багати
рі звикли тільки ціпами маха
ти а не шаблею Бидлом на
шим ви були бидлом нашим і
будете до віку!
— не діждеш того вражий
ляше! — почулося з козацько
го оо ку і наперед війська ви- їхав Вовгура
Велика постать польського
багатиря у порівнянні з Вов- -
гурою враз зменшилася і наче
присіла Ні списа ні шаблі не
було у Вовгури а держав він
у руці важкий з довгим держа
ком келеп
— Гаразд Вовгура гаразд!
— загукали козаки вовгурівці
— Збий йому пиху!
— Молись Богу вражий ля- ше — гукнув Вовгура — бо
вже тобі меду-вин- а не пити!
— Кинь свою ґирлиґу хло-
пе! — глузував Збручич: з
Вовгуриного келепа — Це тобі
бнеитивсіьв!ці пасти а з лицарем
УКРАЇНСЬКІ 11 1948
Тим що говорили славянською мовою відповідав Карло по
чеськії: "Ти сем то геско зделал" Один гарматчик оповідав
тоді архикнязеві що під час одного наступу москалів він по-
бачив що наші починають тікати 'Як я це побачив — каже
вояк — то побіг до п оберляИтнана та й кажу: Пане оберляйт-иант- е
наші тікають буде зле Тоді ми звернули гармати та й
на москалів та й на наших і стримали Щож і таке буває як
казав Льоньо Лепкий: "Бо війна війною в тім с дивна сила як
не забє тебе гостра куля то від фаркіхи вбс кобила"
Під час цієї паради архикнязь заговорив зокрема до чет
О Кримовича й до мене Взагалі так що того дня
наступник престолу тричі стиснув правицю Гриця
При прощанні архикнязь видимо вдоволений ще раз звер-
нувся до УС--С і сказав: "Українці були дуже хоробрі і завсідн
патріотичні та вірні Я дякую їм сердечно" А з рядів понеслись
на честь ласкаво князя оклики: "Гурра! Слава!"
Архикнязь Карло що після смертн Франца Йоеифа став
цісарем був побожним практикуючим католиком Коли Ав-
стрія програла війну й розпалася Карла вивезли з Відня на
остров Мадейру він дуже побожно закінчив життя Його
дружина цісарева Знта й деякі діти живуть у Канаді
Можливо що сьогодні неодин старий австрієць тужно зга-
дує ті часи коли Відень був столицею монархії а в Відні во-
лодів цісар Бо з того часу ще ні одного дня не мали австрійці
такого щасливого дня як за часів монархії А особливо добре
далась їм у знаки нацистська й комуністична диктатура Бажали
кращого а діждались гіршого І австрійці й міліопи інших І
так воно бувас в житті: те що нове може виглядати модне але
може й не бути краще- - Тому треба на всі справи дивитись
очима віри й розуму (Далі буде)
УКРАЇНСЬКИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ОСЕРЕДОК В ЛИШЕНІ (БЕЛЬГІЯ)
В американській та канадій-ські- й
українській пресі свого
часу про існування у-країнсь-
кого
студентського осе-
редку в Лювені в звязку з за-
ходами інж А Кішки який
приїздив до Америки де з ус- піхом вдалось осягнути знач-
ні суми на організацію теперіш
нього студентського осередку
в Лювені Історія українського
студентського життя в цьому
стар'инному університетському
місті сягає 1931 року коли то
при допомозі таких осіб як
о проф Ноблес та о Журден
вдалося осягнути декілька сти-
пендій для українських сту
дентів В той час діяв ще фонд
кардинала Мерсіс що мав на
цілі допомагати російським сту
Представника
Той щетанізованого життя й україись
р і нього користали кого студентського дому
російські студенти - емігранти) Цей можна уважати
Число їх доходило навіть довершешіям етапу по- -
річно- - в час перед
ллються тут укр студент
позиція росіян значно послаб-
ла наслідок невиправданих
сподівань їх мали на почат
ку ініціатори допомогового
фонду Однак українським сту
дентам ириходнлось тяжко до
бувати свої не
майже жадних знайомств і зро-
зуміння серед тодішніх харита-тивни- х
кругів Тоді то ними
навязав перший контакт о Г1
Корба що перебував в той час
Лювені
Треба було собі виробити імя
та здобути довіря це могло
статися тільки протягом дов-
шого часу у послідовній праці
і з накладом великих зусиль
Іерші леди недовіря проломаио
і вже перед війною за іпіціятн-во- ю
інж А та при ак-
тивній допомозі славної памя-т- и
Митрополита Кир Андрея
Шептнцького та інших знат-
них українських та чужинець-
ких особистостей створено —
"бельго - голяндо - український
фонд" для допомоги українсь-
ким студентам 1946 року по
закінченні війни за то
го ж самого інж А ос-
новується Бельгійський Комітет
Допомоги Східньо - Словянсь- -
Скипів Вовгура вдарив
го коня острогами і полетів
на поляка той же дожидав
його стоячи на місці і обіпер
ши ратище свого списа на стре
мено направляв його блиску-
чий гостряк на груди козака
Близько вже козак велетень
Вже високо замахнувсь він
своїм келепом над по
ляка Та неабиякий вояка був
Збручнч — він знайшов собі
рятуиок від келепу козака і
так смикнув свого коня що
той підкинувся на дибки на-
зустріч келепові
Мов сліпий кавун репнула
голова нещасного коня від
важкого келепу Вовгури зате
живий його вершник
і у ту ж мить всадив гостряка
свого спису козакові у серце-Охнул- и й козаки й поляки
коли обоє бойці впали на зем
Збручич зараз виліз ізпід
свого мертвого коня козаць-
кий же багатир лежучи на
землі корчився у боротьбі зі
смертю
Засмутилися вовгурівці і
піднявши свого на ру-
ки понесли річку ко-
зацького табору
хвилин завзя-
тий добувши собі
другого коня знову вже гар-
цював між двома ворожими
військами гукаючи
— А що смердючі хлопи?
Це вам не ціпами махати! Де
поховалися ватажки?
хай всі поодинці або
і всі заразом Я всіх їх пов-
кладаю як уклав вашого
— Нема кому більше йти на
— почулося коза
ками — як не Гайчурі!
ВЮТИ травня — Число 19
копитом
складалось
де
писалося
ким Студентам який діє й досі
Число українських студентів
що користають допомоги о-сягн- уло
в біжучому академіч-
нім році 1947-4- 8 стан
День 11 квітня 1948 року
ввійде в історію студентського
життя в Лювені як переломо-в- а
дата В цей день українські
студенти між собою
Апостоль
Столиці Папського Нун-
ція в Брюселі Ф Чен-т- о
Крім того був присутний
Іван Бучко та
число запрошених гостей
Ця дата мас тс велике значен-
ня що українські студенти пер- -
шип раз від початкш свого іс-
нування в Лювені публично за-
фіксували існування свого орг
дентам основано
1У21 з
успіх за
першого
іоі) тол коли зяв- - ставлених літами зав- -
в
що
позиції маючи
з
в
а
Кішки
почином
Кішки
сво
лишився
ватажка
з
ви-
сокого
фонд
головою
ча-
бана
дань греоа сподіватись що
цей момент стане міцним пош-
товхом до дальшої розгорнутої
допомоги українським студен-там-скнтальцл- м
що в теперіш-нн- х
складних умовах європей-
ського життя стоять перед за-
грозою иезакінченпя студій
заінтересуваиня україись
ким студентством з боку авто-
ритетних чинників чужинного
світу не повинен послабити у- -
ваги українського громадянства
а навпаки мобілізувати всі мож
лнві середники на постійну та
планову допомогу Справа ви-
ховання провідної української
верстви в обличчі актуальних
подій набирає особливого зна-
чіння про що й не доводиться
говорити як про річ
вповні зрозумілу о к
Примітка Редакції У В —
В наступному помістимо
надіслану нам кореспонденцію
п з "Папський Нунцій серед
українських студентів" в Люве-
ні (Бельгія)
ВУЛЬКАН Навругу вибухає
на одному з новозелнндських
островів викидаючи каменюки
величини
— Виходь Гайчура! Не дай
ляхові з кепкувати!
— іти то іти! — відповів
Гайчура і виїхав наперед вій
Ватажок "лугарів" ко
заків що ввесь вікували по
Великого запорозького
нугу та "по і байраках
Дикого поля був середнього
зросту широкий у і за-
палений вітрами так що шия
його й обличчя скидалися ско
ріше на халяву чумацького чо
бота ніж на тіло людини
високої його шапки вибився
оселедець виявляючи у ньому
запорозького братчика Років
з двадцять уже як Гайчура не
стерпівши польського по
кинув Україну і просував по
лугах та байраках перехову-
ючись там з такими ж як і він
волелюбивими братчиками
лю тільки між поляками поки нарешті вістка про
ро почулися радісні вигуки оо те що Україна повстав на сво
же
за до
через кілька
шляхтич
до козаків:
ваші Не
виходять
нього поміж
58
витали
ської
Монс
Преосв Кнр ве-
лике
Факт
ширше
числі
дому
нас
Як
ська
цебто
вік
нетрях
скелях
плечах
Зпід
гніту
ско-ві- д
їх гнобителів не витягла і Гай
чуру з ного товаришами з ди
ких нетрів на Україну
За свій вік Гайчура чимало
разів бився з ворогами і рубав
їх як не треба краще та тіль-
ки такої науки до герцю яку
мав польський шляхтич у ньо
го не було
— Оце у вас кращого й не
мас? — глузливо скрикнув
Збручич наближаючи коня до
супротивника
— Ну й лицарі! Хліви вам
чистити а не воювати!
— По іншому заговориш як
покуштуєш моєї шаблі ляше!
— обізвався Гайчура і пустив
свого коня на поляка
Коні з вершниками збіглися
докупи У повітрі забряжчали
дві шаблі Та ніхто з бойців
ще не вспів зачепити ворога а
вже гарячі коні проминули о- -
З УКРАЇНСЬКОГО життя
УКРАЇНСЬКО - КАТОЛИЦЬКА
ЦЕРКВА В НІМЕЧЧИНІ
Яі довідуємось з статті дра
Івана Німчука в тижневику —
"На Чужині" появився шема-тнз- м
(книга персонального
складу) Українсько - Католиць-
кої Церкви в Німеччині що
містить відомості про чисель-
ний стан тої Церкви
Церква поділяється на 3 про
топресвітерати (по одному на
кожну зону) і 15 деканів (по
одному на кожну німецьку е-парх- ію)
та має разом 117 душ-пастирс- тв
(парохій) Парохії не
великі: лише 4 мають понад
2000 вірних -- 18 від 1000 до
2000 Найбільша парохія в Ре-генсбу-
рзі
(3433 вірних) най-
менша в Шірлінзі — 21 вір-
них Священиків є 194 з того
173 світських священиків реш-
та ченці До половини 1947 р
померло 11 священиків
Др Німчук відмічає що ше
матизм неповний так що справ
жне число вірних є понад 100
тисяч
УКРАЇНЦІ ВИЇЖДЖАЮТЬ З
НІМЕЧЧИНИ
Як повідомляє Укр Централь
на Переселенча Управа в Німеч
чині до 26 лютого виїхало з
Німеччини: 24997 українців до
Англії 7624 до Бельгії 1134
до Канади 766 до Франції 621
до Злучених Держав 1300 до
Бразилії і 148 до Венезуелі
Крім того до Африки та до
Аргентини і Австралії 145938
українців в Німеччині й Ав-
стрії ечкас на переселення
ЯК ЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ В
АНГЛІЇ
У часописі Спілки Українсь-
кої Молоді "Сумівець" надру-
ковано листа М Б що виїхав
разом з іншими українськими
хлопцями на працю до Англії
Лист коротенький але автор
його зумів зробити стислий ог-
ляд усього що може заціка-
вити читача Матеріяльно на-
шим робітникам живеться в Ап
ґліі непогано Жити щоправда
доводиться в бараках але ви
дають вугілля і в бараках па
лять Ті кого ще не призна
чили на працю одержують і
жу і по 5 шилінгів на тиждень
На працю призначають пере
важно до сільського господар
ства на цегельні до фабрик
цементу та на шахти Найбіль-
ше хлопці записуються саме
на шахти бо там можна най-
краще заробити Знаючи ан-
глійську мову можна влашту-
ватися працювати за фахом
тому варто вивчати чужі мови
УКРАЇНСЬКА КОЛЬОНІЯ В
ВЕНЕЗУЕЛІ
У Венезуелі в Південній А-мер-
нці
є вже коло 1500 укра-
їнців Важко їх зорганізувати
бо вони розкинені по великих
просторах а нема матеріаль
них засобів на організаційну
роботу В Каракасі вже повстав
український гурток та він ще
не розгорнув ширшої діяльно-ст- и
дин одного
Бойці повернули розпалених
коней і знову збіглися вибли
скуючи один над одним шаб-
лями Вони крутили своїх ко-
ней і насідаючи один на од-
ного намагалися дістати свого
ворога гостряком шаблі Всі
сперши дух дивилися на бой-
ців всією душею пориваючись
на поміч всяк своєму лицареві
Аж оеь шабля Гайчури за
стогнавши жалібно з напруги
випала з його руки а сама ру-
ка козацького ватажка неміч
но звисла до сідла
Поляк розрубав козакові ру
ку до самої кости і з неї цілим
водограсм задзюрчала кров
скрики горя оорази в роз
чарування почулися з боку ко
заків — гинув другий їхній ва
тажок
Як годилося на герцях
Збручич не добивав покаліче
ного супротивника а тільки
сказав глузливо:
— Навчись хлопе раніше
руоатись а тоді вже лізь на
шляхтича Буде з тебе!
З тим побідник відїхав до
своїх товаришів під голосні
вигуки всього польського вій
ська скаліченого Гайчуру то-
вариші зняли з коня і понесли
за річку до табору
— Не добре нам складаєть-
ся! — загомоніли козаки —
Не буде щастя нам біля Пиля-в- и
Треба мабуть відійти на
інше місце!
Почувши такі розмови Ган-ж- а
занепоївся:
— Чому ж то не буде ща-
стя? — обізвався він до коза-
ків — Через те що вбито
двох на герці? Хіба це диво?
— А бачив ти пане полков
нику як впав з коня Вовгура?
— ооізвався до і анжі сивоу- -
Щ
тттй
№
ЗШЇУ
Ш
зг%г$й
ГИ
в'1
Кй
Чому я не сокіл
Нещодавно київське радіо пс
редавало черговий заклик до
українців закордоном поверта-
тися на "родіну" Щоб споку-
сити недовірливих діпістів рай-
ськими благами які нібито че-
кають поворотців на рідній зем
лі диктор довго й нудно роз-
повідав про успіхи соціялістич
ного будівництва в Україні про
нові колгоспи й радгоспи про
героїнь-свинаро- к що допомо-гают- ь
радянським свиноматкам
перевиконувати норми опоросу
і т д Авдиція закінчилася ху
дожньою частиною у якій ви-
ступив відомий український спі
вак Паторжинський і голосом
повним щирого жалю заспівав:
Дивлюсь я на небо та й
думку гадаю:
Чому я не сокіл чому не
літаю?
Чому мені Боже ти кри-
лець не дав?
Справді? Тоді напевно і Патор-
жинський був би діпістом
("Промінь")
Примітка У В — Паторжин-
ський приїхав був з делегацією
на большевицький фестивал в
Едмонтоні в 1946 р і мав наго
ду побачити як люди живуть
Повідомляють з Лейк Соксес
осідку Обсднаних Держав що
відбуваються переговори аби
Єрусалим або принаймні части
ну міста віддати під охорону
Міжнароднього Червоного Хре
ста
сий козак з люлькою в зубах
— Бачив А що?
— А те що головою впав
до нас Ото ж і лихо так впа-
де на нас!
Ганжа аж почервонів з сер-
ця-
— А тобі ж старому й не
сором переказувати при юна-
ках отакі бабячі брехні? Від
того що людина впала голо-
вою у той а не інший бік ли
ха не станеться а від таких
брехень може статись! Тобі б
час розуміти що буде те що
Бог дасть
Полковник пішов понад сво
їм полком розважаючи й за
спокоюючи козаків
Тимчасом завзятий шляхтич
нкееливхгава' ввсеянґерВсиькпоигвоши ввиенлаикитйа--
проковтнувши дві серделькиі
шм ліиву вшліш наперед пін-
ська
— Чого ж ви нещасні хло-
пи ще тут чекаєте? Кидайте
скорше зброю та падайте нам
до ніг! Не бійтеся: ми згляне-
мося на вашу нікчемну хлопсь
ку вдачу і пустимо вас до ва
шого діла — чистити наші
свинарні та стайні
Козаки боліли душею з со-
рому не підводили очей та
мовчали бо шляхтич не хотів
битись з простими козаками
з старшини ніхто вже на нього
не виходив
— Ото уже й усі у вас ба-
гатирі? — глузував поляк —
Вже й немас охочих поміряти-
ся зі мною вдачею? Ну так
отож вам наука: коли бидлом
ви народилися то нема чого
вам у лицарі лізти Бидлом
нашим ви й помрете
У Ганжі давно клекотіло у
грудях обурення на лайливого і
ж ш ЩШШШт гнійну ШШШШЩ
Як вибухне вогонь то черво-
но - біла вогнева алярмова
скрипка являється наглою
ознакою безпеки Цс є мо-
дерний прилад безпеки що
охороняє ваш дім і вашу
посілість Друга модерна
ознака безпеки (і ваш Про-вінціяльп- ий Трежюрі Бренч
Це таке тревале як сама
Алберта!
ЦЕ Є ДОБРОЮ РІЧЧЮ
АСЕКУРУВАТИ!
Ліпша охорона проти погпю від
аляриоиої скрипки є поліса Огневої
Асскурації Уряду Албертн Наві-
дайтесь до вашого місцевого
Трежюрі Бренч о ціни
7В4-4- Я щтттяятд"о''шеш
ЇшЯШлеШш
НЕ ТЕРПІТЬ БОЛЮ
НЕПОТРІБНО
Улипайте на Ревматизм або
Біль Крижей
УКРАЇНСЬКУ МАСТЬ
Усукає ріжиі болі як ревматизм
біль крижей ломання костей
Рік ніг і інших частеЯ тіла За
одним натертям біль уступає
ІМІТАЦІЙ не принимаптс
Праилива Українська Масть
має понижчу марку
Ціна $110 з пересилкою Спеці-
ально 6 слоїків зп $5 Пишіть:
ТЬе Т Еаіоп Со ИЛ Шппірег
або до
ОДОГЕВГОГ АУЕ ПЕСО 8ТОВЕ
239 ОиІІегіп Аїє — Шппір
(Сог Шлк агиі ОіШегіп)
шляхтича а до того він бачив
що пригода з Вовгурою та Гай
чурою разом з похвальбою по
лнка дуже засмутили військо
Щоби піднести дух козаків
треба було щось' зробити і
Ганжа не втерпів
— Доки оцей пес брехати-
ме? — скрикнув він у ввесь
голос -х-- Благословіть мене па
попе товариство з ляхом до
герцю стать!
— Схаменися! — обізвався
почувши те Чарнота — Ти
полковник потрібний Україні
для керування військом а хо-
чеш віддати свос життя за
чорт-зн- а що — за одного шли
хетського хвалька!
— І батьки ваші були легко
духи та ще й зрадливі
— почулися з польського бо-
ку -- вигуки Збручича — Вони
не тільки завжди тікали від
нас а ще й самі своїх гетьма
нів нам видавали на катуван
ня вся ваша -- порода хлопська
паскудна нікчемна!
— Чуєш? Чуєш? — гукав
Ганжа до Чарноти — І бать-
ків наших уже зачіпає Не
дас кісткам небіжчиків спо-
кійно лежати в домовинах!
— Нехай бреше пес на ві-
тер! — відповів той
— Ти Демку вже не такий
молодий — деж тобі з цим
ляхом зачіпатись? Та ще й
ненька в тебе старенька с!
— І самі ви паскудні смер-
дючі — знову почулися вигу-
ки шляхтича
— Чуєш? — у весь голос
Гукнув Ганжа і кинувсь до
свого коня
— Та хоч заспокойся ж! —
умовляв шпаркого товариша
Чарнота — Не хапайся! Не
годитея битись хвилючись!
— Нема чого мене повчати!
— гукнув Ганжа вже з коня
— Гей убрати мої любі! Слав-
ні товариші — пригадую я
собі свої юнацькі літа — зат-
кну пащу вражому ляхові!
— Ганжа Ганжа виходить
на герць! — почулися голоси
поміж козаками і луною ро- зійшлось по всьому козаць-
кому війську Всі зразу пове-
селішали
— Ганжа повчить ляха! Ган
жа помститея й за Вовгуру
й за Гайчуру та й за козаць-
ку честь!
(Кінець буде)