ubde0625 |
Previous | 1 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
л: іійна і-- - чг": л УЧУІ-- І _ --і тхї у&&& ' - —Ь-- іі ІЛ 1 —- - "} А- - -г--' і Г'ї іл Чуні рік видання С -- V ЧЧГОМШУКРАМИвТСУСПиЬНСПОЛГГИЧНИІІТИЖНЕШЖ І £-ц-і А К"&і ГгТ0Р0НТ00отЛКАНАДА Ц Ш?- - 'г~'ш?аІшші иШШШШШкі2£" ' £ЧІ'ГСУБОТЛ-- м -- і£-_і!_ "" ' ї і- - лютого' 1 1954 'ЦІНА' 12 ЦЕНТІВ у їїгс'::::іі'й' ' :ї}Гл%г'' '-- гт-і -- " ' '"-"- "" -- "Г" "5 --ч іа прийняти тверде рішення! тому місці ми шир- - ормуємо про дебату ійському федераль- - арляменті над зовніш літикою канадійсько- - у В часі дебати були іні погляди і уряду та ьної партії яка зараз і при владі і погляди канадійських політич ртій З того погляду та заслуговує на особ увагу і аналізу оо я тут не тільки про їй ще Канади щодо о- - питань міжнародньої ки але теж про ста є тієї частини світу Ми називаємо вільним чи західнім бльоком му Канада займає окре немаловажну позицію матому треба теж мати на йцІЗІиіо з'ясована канадій ЙИ? міністром закордон- - Щірав Л Пірсоном зов-- політика Канади роз-- ться в площині устій- - на різних конферен-олітик- и Заходу про- - аної ним розв'язки х проблем о ---"- -- и 'і і псзе мін Пірсона ви- - в основному не тіль- - ШЬзитивну сторінку полі-- і иршрами заходу в конфлікті з СССР але і ті негативи які від тяжать на політиці за більших і менших дер ка ніяк не може вийти мпровізацію і є вислі Непродуманого до кін- - ііГСпляну але як пише один і рідній автор формується іЛазліід тиском паніки раз ШОуйском сліду надії" іму теж з приводу того зе треоа погодитися з чною заввагою лідера ментарної о п о з нції джа Дру який відмі- - о в нього постало "по нереальності! коли я про справи про які по і про спосіб з я-- роаналізовано тут пе- - іами той дуже зловіс- - раз" имо пілкоеслити ПІП ж Дру не обмежився до критичних завваг напрямних зовнішньої ки Канади але він теж лив цілу програму та літики ставлячи як п У мету звільнення сві- - постійної загрози ро- - ого імперіалізму і мо-- кої диктатури Дисорджа Дру очеви- - гроза і п розміри О- - а вона також і для ін- - анадніських політич-- ячів і для міністра за-- НІ1ИХ СППЯК Кяияпи 51=#ь5мки о"піоозидциінї з ннеиххоптоязтаь П ясно і виразно шля-- о яких треба йти щоб [и успішну і тривалу мку Джорджа Дру безспір справа що немислиме іження в світі коли од- - рпша світу буде в нево-- I Друга буде втішатися їдою Остається тільки Щ чи західній світ має УДь робити щоб до- - гт" всім тим народам гали --жертвою комуніс ті ІІЄПППІ ІІІІ --гіпжі и спостерігати позвн- - іодій акцептувати ста- - Ю" іордж Дру подав чітку відь: Захід не може бу-- -- мвнни він повинен і гь подати допомогу по-- ісшім наоолам Яяуіп ен і мусить поставити )сіі категоричну вимо- - іоб вона дотрималася Інов статуту пя'епи Іацій під яким є під пис її представника Заки бу дуть вестися переговори Москва повинна достосува' тися до постанов статуту ОН дати змогу всім наро дам які найшлися під н впли вом у вільних виборах зая- витися за такою чи іншою формою правління Для совєтського уряду це дасть змогу виявити свою добру волю (якщо така в нього є) і тоді західній світ буде могти покладатися на будьяке зговорення з Росі- єю Без того всякі перегово- ри — це зайвий труд У своїй промові Джордж І Дру підняв ще одну важли ву справу За його словами політики визволення не мо- жна стосувати тільки до кра- їн т зв сателітів але теж до тих народів і країн які вже раніше були поневолені ро- сійським центром Джордж Дру підкреслив що поста- нови статуту ОН повинні бу- ти "поширені на всі народи за межами Росії які тепер поневолені і є на службі Кремля щоб вони мали змо гу вільним голосуванням ви брати для себе форму прав- ління" Чи треба доводити пра- вильність і незвичайну акту альність тих здавалося б та них простих 1 зрозумілих вимог? Від згаданої "дебати в 'ка- надському парляменті про минуло ще дуже мало часу Але вже сьогодні ми можемо бачити якою небезпечною зброєю щодо Росії вимога погодитися на вільйі вибо- ри Берлінська конференція яка якраз добігає до свого кінця п р о д є монструвала що Москва може на все по- годитися за винятком того щоб дозволити своїм підда ним на вільний вияв своїх прагнень у вільному голосу ванні В Берліні Захід черговий раз переконався що пого дження з Росією можна до- сягнути тільки через власну капітуляцію Чи не час зро бити з того належний вис- новок і в конфлікті з Росією використати оту зброю про яку говорив Джордж Дру і про яку від довгих років го- ворять представники понево лених Росією народів? Чи не час проголосити де-клярац- ію в якій були б з'я- совані цілі т зв політики визволення і в основу тієї де кляращі покласти виразно і без ніяких "але" рішучу ви могу до Москви погодитися на вільні вибори в усіх краї- нах які на протязі Історії були нею поневолені? Захід намагається всіми за собами знайти шлях щоб у-микн- утн третю світову вій ну Це виправдане зусилля але воно увінчається успі- хом коли Захід виграє хо- лодну війну Тому ми дозво лнмо собі повторити слова автора книги "Наші таємні союзники" який пише: "Для третьої світової війни немає іншої альтернативи за ви нятком виразної перемоги в боротьбі яка вже ведеться І зворот у якій можна здо- бути тільки у відкритому союзі з кремлівськими під- даними" Якраз тепер коли берлін- ська конференція не дала ні- яких результатів Захід по- винен врешті рішитися на таку політику яка б запевни ла йому перемогу і привела б до знищення загрози ро- сійського імперіялізму І МОЄ ковськрго V тоталітаризму Дискутує шщ а д наш и м ма й 6утпіщ№щШШШі Так назвав дебату над закордон ною політикою Канади у федераль ному' парляменті лідер опозиції і олова канадіпськоі кансерватнв-но-лрогреспал- аї партії Джордж Дру виступаючи в дискусії Треба признати що дебата в кз палійському парляменті над закор донною політикою мала дійсно ці- кавий характер бо і в самому екс позе міністра закордонних справ Канади Л Пірсона і у инст)Ш лідерів шртій подибуємо багато матеріялу який кидає ярке світло на цілість проблем що ворушать сьогодні західній світ і на те яке становище до тих проблем займа ють виразники окремих політич- них партій в Канаді Ми постараємося на основі про токолу з засідання парлямезіту по- інформувати докладніше наших читачка про екпозе міністра Пірсо на і про становище окремих пар- тійних лідерів у питанні канадіЙ-ськ- ої закордонної політики СОВЄТСЬКА ЗАГРОЗА НЕ ЗМЕНШИЛАСЯ: Л ПІРСОН Розпочинаючи свою інформацію мін Пірсон підмітив що він не матиме імокливости вичерпати предмету але подбає про те щоб і'ясуіватп ооноші питання каналій ської зовнішньої політики "Зменшення напруження в Евро пі що почалося перед роком і про що було згадувано и парляменті — говорив Пірсон — вдалося втри мати Але не зважаючи на те да- лі продовжує існувати загроза со хетського імперіялізму і зовніш- ня та аборолна політика нашої кра їжі і інших країн вільною світу мусить виходити з цього факту Я думаю і їм 1 1 не повинні про те -з- абувати що якщо і наступнть-по-кращан- ня то цс буде тільки зав- дяки збільшенню СИЛИ іІ єдности вільного світу зокрема в рямцях тлантіЧського союзу" Коли мова про СССР тс гм по гадку мін Пірсона — шл емер ти Сталіна ь деякі зміни "Є паші показники в минулому році що і в зовнішній і у внутрішній полі- тиці (СССР) є відхили від стерилі иоі твердостп сталінської полі- тики Серед цікавих совєтськпх внутрішніх розвнгкових тенденцій є підношування колсктнвчоїо ке- рівництва їв Москві в протнваїу до персонального диктаторства і модифікація російських ародів Со вєтської о Союзу Зокремач не- звичайний внутрішнії! розвиток в Совєтському Союзі за цей час по- значився чи економічній політиці де проіраму збільшення продукції консумпційнпх дібр було так роз рекламовано що шеадачл 5 ряду по лінії віілонанігія тп обіцянок ви- кличе серед населення велике не- задоволення і іможінно навіть за- ворушення Коли мова про совєгську зовніш IV чііііЛі)г їй ишш і далі € ВИЯ- ВОМ змішання різних справ які з одного боку можуть нодаьати ла-ді- кі а з другого — оперто знеохо- чують Треба відмітити деякі мен ші концесії і деякі слова вапевню вань Проте я вважаю що нічого в тому всьому немає такого щоб давало підстави вірити що основ- ні цілі совєтської зовнішньої по- літики змінилися чи що совєтські лідери є ютові насправді акцепту- вати розумні розв'язки цілих мьк-народн- іх проблем Цс й є причи- ни чому ми так уважно слідкує- мо за ладом берлінської конфе- ренції" Німецька проблема Щодо Німеччини становище Ка- нади виразне: Німеччина повинна бути об'єднана там повинні бути персіведсиі вільні вибори і ство- рений демократичний уряд але в ніякому випадку це не може ста- тися шляхом -- злиття комуністично- го і некомуністнчною німецьких і рядів бо "ми добре пам'ятаємо що сталося для справи демократії в Польщі і Чехословаччіші коли російським комуністичним агентам було дозволено перейняти на се- бе частину відповідальності! в уря ді разом зі справжніми демократа- ми Цс було б жалюгідне коли б така сама трагічна помилка повто рилася в Німеччині" Канада підтримує думку про включення Німеччини до Европей ської Оборонної Спільноти пов'я зашія зАтляжійським союзом Це тому бо "було4 б нереальним спи- рати будьяку постійну політику на озброєнні' контролі ї централіза- ції 65-т- н мільйонів німців нутрі їхніх теперішніх кордонів Безпе- речно € набагато краще пов'яза- ти Німеччину з рештою не тільки Іївроин але і з Атлянтійською спільнотою" Ствердивши що по всій правдо подібності СССР не погодиться на таку пропозицію то все таки "бу- ло б великою помилкою як би ми п сьогодні занехалн" Створення ЕвропейськоїОбаронлої Спільно- ти закріплення НАТО — все це — за словами Пірсона — найдогідні-ши- й шлях для реалізації політики оборони овропейською континен- ту НАТО мае перед собою три го- ловні завдання: Зберігати постій- ну оборонну готовість затіьняти економічні і соціальні зв'язки і скріпляти па Заході політичну єд ність намагатися шляхом лерего ворів з СССР знайти якщо це мо- жна вихід з теперішньої напру- женої ситуації' Азійська політика Заходу Теж в Аізії західній світ мусить закріпити свої позиції З комуні- стичною збройною агресією не може бути ніякого компромісу — заявив Пгрсон Він рівночасно від- мітив що не можна уготожнювати з комунізмом антиколоніальних па ціоналістичних і-рево- люційних ру 1в в Азії мовляв сі революційні рухи в Азії керовані Москвою Не доцільно теж оставляти на боці можливість іперстворнтн "Тіта" в комуністичного лідера "Наша політика в Азії якщо основні прннщгли є правильній не може бути ПОЛІТИКОЮ ОПОЗИЦІЇ до На міжнародні тіем ФІЯСКО БЕРЛІНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Як і можна було припускати берлінська конференція на яку так баї ато покладано надій за- кінчується цього тижня в четвер без ніякою результату На коифе реиції були проднгкутоваїїі всі справи що були передбачені ви- значеним порядком конференції а додатково теж ще справи Дале- кого Сходу і інтернаціональної контролі атамової енергії У вн-слі- ді уїстійнено що по ніякому пи- танні помислимо досяшутн пого дження бо ізлчадто розбіжні про позиції обох сторін Німецька проблема Молотов влипнув ітопочшіііп лаштувати } Німеччині вільні ви бари впмаїпючп найперше офор- мити німецький уряд ДО ЯКОЮ і-вій- шлн б члени теперішніх двох німецьких урядів а щойно годі підписання мирного доіовору і пл кінець вибори Крім того іМолотов поставив вимогу щоб унеможли- вити Німеччині вільні взаємини з сусідніми державами передусім з комунізму але вона мусить бути політикою ' конструктивною а ан-тикомун- ізм не може зводитися тіль ки до закликів про нашу допо- могу" Помилковим є недоцінювашія за і розн комуністичного перевороту с Китаю Цей переворот — це не тільки "аграрна революція1' гово- рив Пірсон це закріплювання там нової сили яка є йорожа Заходові і демократії Канада і США Ціла канадійська зовнішня по- літика спирається на добросусід- ських взаєминах не тільки з Бри- танією і іншими країнами бритач ського коммонвелту але і то пе- редусім з СІНА Взаємини з США для Канади — за словами Пірсона — мають засаднпче значення "Ко- ли Канада і США не зможуть ще тісніше звязатнея в дружбі що спочиватиме на взаємному поша- нуванні і зрозумінні без чого приязнь не мислима то тоді дуже малі вигляди на мир і стабіліза- цію у решті світу" В СССР НЕМАЄ ЗМІН: ДЖ ДІФЕНБЕИКЕР Першим у дискусії над експозе міністра Пірсона забрав слово реч пнк канадійської консервативної партії Длс Ґ Діфенбейкер У йо- го виступі найзамітлішим є кри- тика окремих стверджень Пірсона зокрема коли люва про СССР і совєтську внутрішню і зовнішню політику В цілому — треба від- мітні и — Діфенбейкер передусім іупіїнився був над питанням совєт ської загрози для вільного світу виразно засуджуючії всякі тенден ції полініії епізменту щодо совєт- ськпх ВИМОГ ~"'' Зачодсім і заборонити включитися в західній оборонний союз Річ ясна що поюдіїтпся на такі пропозиції іМолотова означало б для Заходу капітулювати перед Москвою і тому питання Німеччи- ни виложено без вирішення Австрійська проблема Друга справа яку мала виріши- ти бері нська конференція — цс справа договору з Австрією і звільнення австрійської території ви ок)пац'і Текст доювору буй опрацьований фактично ще в 1945 році і бв апробований австрійсь ким з рядом і замлнімп держава- ми Пилося тільки про погодження на 52 статтю договору яка стосу- ється вивело ля окупаційних ншськ з Ансі]лі Нссіїод'їпно дія вачідшч держав Молотов і випадкі Австрії вніс свої протшіропознцп Він запропо нував що мирний доювір з Ав- стрією може зобов'язувати щойно після підписання договору з Ні- меччиною і домі не буде деміліта рнзовача окруїа Трієсту Теж з совєтської о боку була поставлена вимога що до договору буде вклю чена стаття про тсщо Австрії за- - „Українська визвольна справа і українська еміграція" У "Політичній Бібліотеці" Головної Управи Ліги Ви- зволення України вийшла друком чергова публікація "УКРАЇНСЬКА ВИЗВОЛЬНА СПРАВА І УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ" -- Петра Мірчука нуВаккркранеїиснлжсеьцнкііоїпзовадвиадзнвааонлньяонсонуїокврснапїарнасвьаикноаїлзірзосабплілсеьуннчіоатсвиниосгнопоовзкаситамне-уа жами України Кщоожбнидйоклуакдрнаоїнезцазьнайпоовмиинтеинся пзрончаіпйаватжилицвіюшокюниждклуя е нас усіх справою ч Книжка має 80-гтппі- и ' !_ - Книжку вже' розіслано на відомі нам адреси для поширення серед української громадиТ - ч 20% знижки для кольпортерів Розрахунки тІамов І'лення надсилати наадресу:Ліга Визволення України 140 ВаіЬигзі'Зи-ее- І — ' Тогопіо Юіії Ч ! 'Гттт'і'ттт 1іт'т'Л' Діфенбейкер опрокинув 'стверд- ження мовляв' в СССР-відбувают- ься' будьякі омінн такою ? по- рядку які" б давали підстави при пускати щось позитивного для сві ту Базувати твердження про змі нн на тому що ліквідовано Бсрію немає рації бо за 37 років Існу- вання совєтського режиму зліквідо вано тим же стилем майже основ ну частину комуністичних лідерів але все це не імало якогось засад ііичого впливу на совєтську по- літику Берлінська конференція вже показує що совєтськнй поста пінський режим практично прагне до тієї самої мети і тому немає підстав для якихось надій Через те не може бути імовн про визнан- ня комуністичного Китаю і допу- щення його до ОН Противно1 Ді- фенбейкер видвнгнуїв питання ре візії чартеру ОН що має згідно з договорам статися в 1955 році Діфенбейкер звернув увагу на справу торгівлі з СССР і його са- телітами закликаючи до незвичай ної обережності! і жадаючи -- від уряду точніших вияснень щодо совєтськпх торговельних пропози- цій Закінчуючи свій в'нступ Діфен- бейкер запевнив уряд що консер- вативна партія коли мова про зов нішлю політику Канади як і в ми нулому так "іі на майбутнє буде намагатися щоб канадійськнй у-р- яд у своїх зовнішніх виступах мав підтримку цілої країни КОЛДВЕЛ ПРОПОНУЄ "М'ЯКУ ПОЛІТИКУ" щодо СССР Виступ лідера канадійських со- ціалістів -- був позначений характе-ристіїчно- к) длятіеї політичної пар тії прикметою яка "виявляється її бароняється заключатн будьякі со юзн з західівілін державами До юго часу коли всі ті совєтські вимоги не будуть сповнені СССР не виведе своїх військ з Австрії По такій заяві Молотова для ва-чід- ніч міністрів 'осталося тільки від кинутії ті пропозиції Інші проблеми на конференції Крім німецької і австрійської справ на конференції було теж продпекітовачо опірні проблеми на Далеколіу Счоді Тут теж з бо ку СССР було застосовано такти- ку якою західні держави були приневолені до капітуляції йшло- ся передусім про те щоб вклю- чиш до розмов комуністичний Ки таи а коли мова про Індокитай то Молотов щоб бодай дещо по- різнити зачідніч союзників нама- гався добитися поладиання тієї справи виключно в ході перего- ворів між СССР і Францією з ви- ключенням США і Британії Без- перечно навіть в тому випадку МОЛОТОВ НЄ ПОІІЗабУП гтпрпші-г- м що СССР допоможе в замиренні в Індокитаю але тільки на совєтсь кпх умовах Ніяким успіхом не увінчалися розмови щодо контролі атомової енергії і її використання для мир них цілей Молотов поставив пе- редумову щодо розмов в тій спра ві включити комуністичний' Китай ВІбнуафдшоуіртньмгтуоюплтріьодощвбоативсятій роопзрмаоввіи щуе Закінчення конференції ' 18 лютого Коли вже для всіх учасників ста ло ясно що дальші розмови з Мо лотовим — це тільки даремна ви трата часу 'ДалесЧалропонував щоб підписати договірна Австрією з усімп совєгськимп побажаннями але при тій передумовіщо війсь ка альянтів мають? бути' виведені з лвстрп до трьохмісяців-аід-дн- я підписання договору Договір' мав би бути підписаний 18" 2 Якщо ьс буде 'договір підписаний кон- ференція повинна 'закінчили 'гГ'™ роботу -- Після такрїза'явіГМолЗі тов7щс: разїпЦтвеояіівГіРіпіииГ гVіI і' ' ь-'- ЛЧ' V тенденції І знайти розв'язку- - інаболі ' лих'про5іемУвшакчївзапоі ні шлунка]: людини Звідси! і'юриЛ' -- тика політики [іканадійськ'огб УРЯ- -' ду-- і критика СиіА'які"-мовляіҐ- " окружили''СССРрядсвоенних1-- ' баз'і хочутьщооссТський]урядА годився га їх'проііозиції'іЩодо'! СССР треба стосув"атийкшуУтак-)''- г тнкУтреба'з'няантїі'машшуїМ до' брої волі не побрязІсішаУйроеіо"'''' а запропонувати напйкладОйі'и-- г рокий торговельний Гобігінім Взята-- V лі промова Колдвела вводилася? до того щоцрозго1ж-еннямл'оргів- лі (і можна все іроот'язати£В'СССР''по-- = мітні зміни' і — говорив' Колдвел— немає значення "чн'ііе новатактн-- Л ка чи ні іш повинні бутїіприго- - товл єні привітатнд кожну міну 'в наставленні (СССР)" - '" V " Все іможна 'досагнути перегово ? рами нечтреба1зражуватіГіпротив'- - ну сторонуЛчкггрнСг критицизмом Колдвел віізначішяккардіїнал ьну -- помилку заключення' союзу 'між СІНА і Пакістаиом? 'бо'ітоі''насто-- 1 рожуе СССР" '- - В то'йч'асколиС СІНА оточили СССР своїми' база-'- " ми СССР таких баз довкрутиІСША"' не має але яка і б 'була"'4 реакція ' США коли б СССР встанови'в"свої бази в Мехіко -- чи Канаді?' Л' Не може бути мови про4 озброй V ня Німеччини Це унеможливить' об'єднання Німеччини а безл-ако-- і го об'єднання Німеччина {останеть-- т' ся далі запа"льни' м" " вопшщеіігЕвД 'ґ'' ропі " '"Я Миру в світі не можна {'досягти силою "На нашу думку' ~ігово-V- I рив Колдвел Йогомо-кладосаг-ііут- и тільки штяхбмперегодарів ' між великими державаллі'і' шляхом життєвого :вняцкіоговітз} V Російські лропозцціГвПишулмулі дискупуємо:ь:у:ь'р:с'6)4С! ВИБОРЧА КАМПАНІЯ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ Хоч до 2 11 ще дев'ять Імісяців часу то все таки на-тере- ни США ьже розпочалася посилена аіеред-'- ) виборча кампанія Як відомо 2 11'- - в США мають відбутися ївнборіиї до Конгресу Від внслЦу виборів 'і залежатиме в чиїх руїках находи- - ' тигеться Конгрес на наступних' ПНЯ ПОКИ і і На обіді з нагодндня Лщкбльна'-- " влаштованім р є с п у б ліканськбюА партією республіканський провід иеігподівано заатакував в дуже го: '" стріш спосю демократів Уявлен-и- Г ня про форму настчлу на демокра ' тів може дати провідний "лозунгу під яким бігти виголошеїіі промов' ви і під яким вже ведеться камлав нія: розкрити 20-літн- ій періоді зра-"- )' дн Комуністична проблемаУстала'! як і можна було'пригіускатн' цеіГ тральною у виборчій кампанії Форма наступу викликала 'загалів '' не обурення демократів які 'за-44-жад- али від през Айенгае?раГщ6б'ДХ' він аплішув нареспублікаїГську гС партію Ріаночасноделїократи 'ро"з' почали відповідну прбтнакцію'45' інформують що '"неперебірчпва кампанія республіканців може їи5Л більше пошкодити4 якгдоЬомогтїгГЯ През Айзачгауер' віістугіїїв "оі"&! сторогою' дляреспубліканців'щоб'" -- ' вони у ( своїй передвиборчій 'кімпа'Ч нп зберігали ФормнУпристойност -- % Чи ця оісторога президента 'матіпіеЧ якийсь вплив ~ покіїщомУвЦамоТЧу Що'будеД--- г в Індокитаю?? -- Уу'" алружена-обстанов- ка -- в ЛадоюїХ таю далі : станови'тГ чн 'не ' мя йіт-і-Ч- и і ЛІІВ1ШеМігпо - р— г--™- ивпиі) СВІТОВОІ л ситуації Є отевімниищб 'Фран4 ї"1?и? л силу'датіи собґіпя-іїлгч- " коїілистичнимипзрїіізшськіиіигза' -- л Г0!1аі1'Ь Щяка№юлершіітЙ4 вЬчситуаиЛюЛаіщиірзверсоо- -т" 5?Л9ЩАчзлЛакликомГЙсдат'дЗпо'Г вмлогюудіяех чтіяльікиб?умйвішилрпсоядітЙешжкоЬ'Ха -- совєтської' вимої її 7і кГгб-- 1 ЛіраіІАтаадГяпозїіціІ'І '10?аі!5!- - павіДоміївЧ учасників ?виаЙіюкладкгбо5вонТ'п-- конференції 'щоікон'ференціяііа Ано 'вта'йетаї У
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, February 20, 1954 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1954-02-20 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000234 |
Description
Title | ubde0625 |
OCR text | л: іійна і-- - чг": л УЧУІ-- І _ --і тхї у&&& ' - —Ь-- іі ІЛ 1 —- - "} А- - -г--' і Г'ї іл Чуні рік видання С -- V ЧЧГОМШУКРАМИвТСУСПиЬНСПОЛГГИЧНИІІТИЖНЕШЖ І £-ц-і А К"&і ГгТ0Р0НТ00отЛКАНАДА Ц Ш?- - 'г~'ш?аІшші иШШШШШкі2£" ' £ЧІ'ГСУБОТЛ-- м -- і£-_і!_ "" ' ї і- - лютого' 1 1954 'ЦІНА' 12 ЦЕНТІВ у їїгс'::::іі'й' ' :ї}Гл%г'' '-- гт-і -- " ' '"-"- "" -- "Г" "5 --ч іа прийняти тверде рішення! тому місці ми шир- - ормуємо про дебату ійському федераль- - арляменті над зовніш літикою канадійсько- - у В часі дебати були іні погляди і уряду та ьної партії яка зараз і при владі і погляди канадійських політич ртій З того погляду та заслуговує на особ увагу і аналізу оо я тут не тільки про їй ще Канади щодо о- - питань міжнародньої ки але теж про ста є тієї частини світу Ми називаємо вільним чи західнім бльоком му Канада займає окре немаловажну позицію матому треба теж мати на йцІЗІиіо з'ясована канадій ЙИ? міністром закордон- - Щірав Л Пірсоном зов-- політика Канади роз-- ться в площині устій- - на різних конферен-олітик- и Заходу про- - аної ним розв'язки х проблем о ---"- -- и 'і і псзе мін Пірсона ви- - в основному не тіль- - ШЬзитивну сторінку полі-- і иршрами заходу в конфлікті з СССР але і ті негативи які від тяжать на політиці за більших і менших дер ка ніяк не може вийти мпровізацію і є вислі Непродуманого до кін- - ііГСпляну але як пише один і рідній автор формується іЛазліід тиском паніки раз ШОуйском сліду надії" іму теж з приводу того зе треоа погодитися з чною заввагою лідера ментарної о п о з нції джа Дру який відмі- - о в нього постало "по нереальності! коли я про справи про які по і про спосіб з я-- роаналізовано тут пе- - іами той дуже зловіс- - раз" имо пілкоеслити ПІП ж Дру не обмежився до критичних завваг напрямних зовнішньої ки Канади але він теж лив цілу програму та літики ставлячи як п У мету звільнення сві- - постійної загрози ро- - ого імперіалізму і мо-- кої диктатури Дисорджа Дру очеви- - гроза і п розміри О- - а вона також і для ін- - анадніських політич-- ячів і для міністра за-- НІ1ИХ СППЯК Кяияпи 51=#ь5мки о"піоозидциінї з ннеиххоптоязтаь П ясно і виразно шля-- о яких треба йти щоб [и успішну і тривалу мку Джорджа Дру безспір справа що немислиме іження в світі коли од- - рпша світу буде в нево-- I Друга буде втішатися їдою Остається тільки Щ чи західній світ має УДь робити щоб до- - гт" всім тим народам гали --жертвою комуніс ті ІІЄПППІ ІІІІ --гіпжі и спостерігати позвн- - іодій акцептувати ста- - Ю" іордж Дру подав чітку відь: Захід не може бу-- -- мвнни він повинен і гь подати допомогу по-- ісшім наоолам Яяуіп ен і мусить поставити )сіі категоричну вимо- - іоб вона дотрималася Інов статуту пя'епи Іацій під яким є під пис її представника Заки бу дуть вестися переговори Москва повинна достосува' тися до постанов статуту ОН дати змогу всім наро дам які найшлися під н впли вом у вільних виборах зая- витися за такою чи іншою формою правління Для совєтського уряду це дасть змогу виявити свою добру волю (якщо така в нього є) і тоді західній світ буде могти покладатися на будьяке зговорення з Росі- єю Без того всякі перегово- ри — це зайвий труд У своїй промові Джордж І Дру підняв ще одну важли ву справу За його словами політики визволення не мо- жна стосувати тільки до кра- їн т зв сателітів але теж до тих народів і країн які вже раніше були поневолені ро- сійським центром Джордж Дру підкреслив що поста- нови статуту ОН повинні бу- ти "поширені на всі народи за межами Росії які тепер поневолені і є на службі Кремля щоб вони мали змо гу вільним голосуванням ви брати для себе форму прав- ління" Чи треба доводити пра- вильність і незвичайну акту альність тих здавалося б та них простих 1 зрозумілих вимог? Від згаданої "дебати в 'ка- надському парляменті про минуло ще дуже мало часу Але вже сьогодні ми можемо бачити якою небезпечною зброєю щодо Росії вимога погодитися на вільйі вибо- ри Берлінська конференція яка якраз добігає до свого кінця п р о д є монструвала що Москва може на все по- годитися за винятком того щоб дозволити своїм підда ним на вільний вияв своїх прагнень у вільному голосу ванні В Берліні Захід черговий раз переконався що пого дження з Росією можна до- сягнути тільки через власну капітуляцію Чи не час зро бити з того належний вис- новок і в конфлікті з Росією використати оту зброю про яку говорив Джордж Дру і про яку від довгих років го- ворять представники понево лених Росією народів? Чи не час проголосити де-клярац- ію в якій були б з'я- совані цілі т зв політики визволення і в основу тієї де кляращі покласти виразно і без ніяких "але" рішучу ви могу до Москви погодитися на вільні вибори в усіх краї- нах які на протязі Історії були нею поневолені? Захід намагається всіми за собами знайти шлях щоб у-микн- утн третю світову вій ну Це виправдане зусилля але воно увінчається успі- хом коли Захід виграє хо- лодну війну Тому ми дозво лнмо собі повторити слова автора книги "Наші таємні союзники" який пише: "Для третьої світової війни немає іншої альтернативи за ви нятком виразної перемоги в боротьбі яка вже ведеться І зворот у якій можна здо- бути тільки у відкритому союзі з кремлівськими під- даними" Якраз тепер коли берлін- ська конференція не дала ні- яких результатів Захід по- винен врешті рішитися на таку політику яка б запевни ла йому перемогу і привела б до знищення загрози ро- сійського імперіялізму І МОЄ ковськрго V тоталітаризму Дискутує шщ а д наш и м ма й 6утпіщ№щШШШі Так назвав дебату над закордон ною політикою Канади у федераль ному' парляменті лідер опозиції і олова канадіпськоі кансерватнв-но-лрогреспал- аї партії Джордж Дру виступаючи в дискусії Треба признати що дебата в кз палійському парляменті над закор донною політикою мала дійсно ці- кавий характер бо і в самому екс позе міністра закордонних справ Канади Л Пірсона і у инст)Ш лідерів шртій подибуємо багато матеріялу який кидає ярке світло на цілість проблем що ворушать сьогодні західній світ і на те яке становище до тих проблем займа ють виразники окремих політич- них партій в Канаді Ми постараємося на основі про токолу з засідання парлямезіту по- інформувати докладніше наших читачка про екпозе міністра Пірсо на і про становище окремих пар- тійних лідерів у питанні канадіЙ-ськ- ої закордонної політики СОВЄТСЬКА ЗАГРОЗА НЕ ЗМЕНШИЛАСЯ: Л ПІРСОН Розпочинаючи свою інформацію мін Пірсон підмітив що він не матиме імокливости вичерпати предмету але подбає про те щоб і'ясуіватп ооноші питання каналій ської зовнішньої політики "Зменшення напруження в Евро пі що почалося перед роком і про що було згадувано и парляменті — говорив Пірсон — вдалося втри мати Але не зважаючи на те да- лі продовжує існувати загроза со хетського імперіялізму і зовніш- ня та аборолна політика нашої кра їжі і інших країн вільною світу мусить виходити з цього факту Я думаю і їм 1 1 не повинні про те -з- абувати що якщо і наступнть-по-кращан- ня то цс буде тільки зав- дяки збільшенню СИЛИ іІ єдности вільного світу зокрема в рямцях тлантіЧського союзу" Коли мова про СССР тс гм по гадку мін Пірсона — шл емер ти Сталіна ь деякі зміни "Є паші показники в минулому році що і в зовнішній і у внутрішній полі- тиці (СССР) є відхили від стерилі иоі твердостп сталінської полі- тики Серед цікавих совєтськпх внутрішніх розвнгкових тенденцій є підношування колсктнвчоїо ке- рівництва їв Москві в протнваїу до персонального диктаторства і модифікація російських ародів Со вєтської о Союзу Зокремач не- звичайний внутрішнії! розвиток в Совєтському Союзі за цей час по- значився чи економічній політиці де проіраму збільшення продукції консумпційнпх дібр було так роз рекламовано що шеадачл 5 ряду по лінії віілонанігія тп обіцянок ви- кличе серед населення велике не- задоволення і іможінно навіть за- ворушення Коли мова про совєгську зовніш IV чііііЛі)г їй ишш і далі € ВИЯ- ВОМ змішання різних справ які з одного боку можуть нодаьати ла-ді- кі а з другого — оперто знеохо- чують Треба відмітити деякі мен ші концесії і деякі слова вапевню вань Проте я вважаю що нічого в тому всьому немає такого щоб давало підстави вірити що основ- ні цілі совєтської зовнішньої по- літики змінилися чи що совєтські лідери є ютові насправді акцепту- вати розумні розв'язки цілих мьк-народн- іх проблем Цс й є причи- ни чому ми так уважно слідкує- мо за ладом берлінської конфе- ренції" Німецька проблема Щодо Німеччини становище Ка- нади виразне: Німеччина повинна бути об'єднана там повинні бути персіведсиі вільні вибори і ство- рений демократичний уряд але в ніякому випадку це не може ста- тися шляхом -- злиття комуністично- го і некомуністнчною німецьких і рядів бо "ми добре пам'ятаємо що сталося для справи демократії в Польщі і Чехословаччіші коли російським комуністичним агентам було дозволено перейняти на се- бе частину відповідальності! в уря ді разом зі справжніми демократа- ми Цс було б жалюгідне коли б така сама трагічна помилка повто рилася в Німеччині" Канада підтримує думку про включення Німеччини до Европей ської Оборонної Спільноти пов'я зашія зАтляжійським союзом Це тому бо "було4 б нереальним спи- рати будьяку постійну політику на озброєнні' контролі ї централіза- ції 65-т- н мільйонів німців нутрі їхніх теперішніх кордонів Безпе- речно € набагато краще пов'яза- ти Німеччину з рештою не тільки Іївроин але і з Атлянтійською спільнотою" Ствердивши що по всій правдо подібності СССР не погодиться на таку пропозицію то все таки "бу- ло б великою помилкою як би ми п сьогодні занехалн" Створення ЕвропейськоїОбаронлої Спільно- ти закріплення НАТО — все це — за словами Пірсона — найдогідні-ши- й шлях для реалізації політики оборони овропейською континен- ту НАТО мае перед собою три го- ловні завдання: Зберігати постій- ну оборонну готовість затіьняти економічні і соціальні зв'язки і скріпляти па Заході політичну єд ність намагатися шляхом лерего ворів з СССР знайти якщо це мо- жна вихід з теперішньої напру- женої ситуації' Азійська політика Заходу Теж в Аізії західній світ мусить закріпити свої позиції З комуні- стичною збройною агресією не може бути ніякого компромісу — заявив Пгрсон Він рівночасно від- мітив що не можна уготожнювати з комунізмом антиколоніальних па ціоналістичних і-рево- люційних ру 1в в Азії мовляв сі революційні рухи в Азії керовані Москвою Не доцільно теж оставляти на боці можливість іперстворнтн "Тіта" в комуністичного лідера "Наша політика в Азії якщо основні прннщгли є правильній не може бути ПОЛІТИКОЮ ОПОЗИЦІЇ до На міжнародні тіем ФІЯСКО БЕРЛІНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Як і можна було припускати берлінська конференція на яку так баї ато покладано надій за- кінчується цього тижня в четвер без ніякою результату На коифе реиції були проднгкутоваїїі всі справи що були передбачені ви- значеним порядком конференції а додатково теж ще справи Дале- кого Сходу і інтернаціональної контролі атамової енергії У вн-слі- ді уїстійнено що по ніякому пи- танні помислимо досяшутн пого дження бо ізлчадто розбіжні про позиції обох сторін Німецька проблема Молотов влипнув ітопочшіііп лаштувати } Німеччині вільні ви бари впмаїпючп найперше офор- мити німецький уряд ДО ЯКОЮ і-вій- шлн б члени теперішніх двох німецьких урядів а щойно годі підписання мирного доіовору і пл кінець вибори Крім того іМолотов поставив вимогу щоб унеможли- вити Німеччині вільні взаємини з сусідніми державами передусім з комунізму але вона мусить бути політикою ' конструктивною а ан-тикомун- ізм не може зводитися тіль ки до закликів про нашу допо- могу" Помилковим є недоцінювашія за і розн комуністичного перевороту с Китаю Цей переворот — це не тільки "аграрна революція1' гово- рив Пірсон це закріплювання там нової сили яка є йорожа Заходові і демократії Канада і США Ціла канадійська зовнішня по- літика спирається на добросусід- ських взаєминах не тільки з Бри- танією і іншими країнами бритач ського коммонвелту але і то пе- редусім з СІНА Взаємини з США для Канади — за словами Пірсона — мають засаднпче значення "Ко- ли Канада і США не зможуть ще тісніше звязатнея в дружбі що спочиватиме на взаємному поша- нуванні і зрозумінні без чого приязнь не мислима то тоді дуже малі вигляди на мир і стабіліза- цію у решті світу" В СССР НЕМАЄ ЗМІН: ДЖ ДІФЕНБЕИКЕР Першим у дискусії над експозе міністра Пірсона забрав слово реч пнк канадійської консервативної партії Длс Ґ Діфенбейкер У йо- го виступі найзамітлішим є кри- тика окремих стверджень Пірсона зокрема коли люва про СССР і совєтську внутрішню і зовнішню політику В цілому — треба від- мітні и — Діфенбейкер передусім іупіїнився був над питанням совєт ської загрози для вільного світу виразно засуджуючії всякі тенден ції полініії епізменту щодо совєт- ськпх ВИМОГ ~"'' Зачодсім і заборонити включитися в західній оборонний союз Річ ясна що поюдіїтпся на такі пропозиції іМолотова означало б для Заходу капітулювати перед Москвою і тому питання Німеччи- ни виложено без вирішення Австрійська проблема Друга справа яку мала виріши- ти бері нська конференція — цс справа договору з Австрією і звільнення австрійської території ви ок)пац'і Текст доювору буй опрацьований фактично ще в 1945 році і бв апробований австрійсь ким з рядом і замлнімп держава- ми Пилося тільки про погодження на 52 статтю договору яка стосу- ється вивело ля окупаційних ншськ з Ансі]лі Нссіїод'їпно дія вачідшч держав Молотов і випадкі Австрії вніс свої протшіропознцп Він запропо нував що мирний доювір з Ав- стрією може зобов'язувати щойно після підписання договору з Ні- меччиною і домі не буде деміліта рнзовача окруїа Трієсту Теж з совєтської о боку була поставлена вимога що до договору буде вклю чена стаття про тсщо Австрії за- - „Українська визвольна справа і українська еміграція" У "Політичній Бібліотеці" Головної Управи Ліги Ви- зволення України вийшла друком чергова публікація "УКРАЇНСЬКА ВИЗВОЛЬНА СПРАВА І УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ" -- Петра Мірчука нуВаккркранеїиснлжсеьцнкііоїпзовадвиадзнвааонлньяонсонуїокврснапїарнасвьаикноаїлзірзосабплілсеьуннчіоатсвиниосгнопоовзкаситамне-уа жами України Кщоожбнидйоклуакдрнаоїнезцазьнайпоовмиинтеинся пзрончаіпйаватжилицвіюшокюниждклуя е нас усіх справою ч Книжка має 80-гтппі- и ' !_ - Книжку вже' розіслано на відомі нам адреси для поширення серед української громадиТ - ч 20% знижки для кольпортерів Розрахунки тІамов І'лення надсилати наадресу:Ліга Визволення України 140 ВаіЬигзі'Зи-ее- І — ' Тогопіо Юіії Ч ! 'Гттт'і'ттт 1іт'т'Л' Діфенбейкер опрокинув 'стверд- ження мовляв' в СССР-відбувают- ься' будьякі омінн такою ? по- рядку які" б давали підстави при пускати щось позитивного для сві ту Базувати твердження про змі нн на тому що ліквідовано Бсрію немає рації бо за 37 років Існу- вання совєтського режиму зліквідо вано тим же стилем майже основ ну частину комуністичних лідерів але все це не імало якогось засад ііичого впливу на совєтську по- літику Берлінська конференція вже показує що совєтськнй поста пінський режим практично прагне до тієї самої мети і тому немає підстав для якихось надій Через те не може бути імовн про визнан- ня комуністичного Китаю і допу- щення його до ОН Противно1 Ді- фенбейкер видвнгнуїв питання ре візії чартеру ОН що має згідно з договорам статися в 1955 році Діфенбейкер звернув увагу на справу торгівлі з СССР і його са- телітами закликаючи до незвичай ної обережності! і жадаючи -- від уряду точніших вияснень щодо совєтськпх торговельних пропози- цій Закінчуючи свій в'нступ Діфен- бейкер запевнив уряд що консер- вативна партія коли мова про зов нішлю політику Канади як і в ми нулому так "іі на майбутнє буде намагатися щоб канадійськнй у-р- яд у своїх зовнішніх виступах мав підтримку цілої країни КОЛДВЕЛ ПРОПОНУЄ "М'ЯКУ ПОЛІТИКУ" щодо СССР Виступ лідера канадійських со- ціалістів -- був позначений характе-ристіїчно- к) длятіеї політичної пар тії прикметою яка "виявляється її бароняється заключатн будьякі со юзн з західівілін державами До юго часу коли всі ті совєтські вимоги не будуть сповнені СССР не виведе своїх військ з Австрії По такій заяві Молотова для ва-чід- ніч міністрів 'осталося тільки від кинутії ті пропозиції Інші проблеми на конференції Крім німецької і австрійської справ на конференції було теж продпекітовачо опірні проблеми на Далеколіу Счоді Тут теж з бо ку СССР було застосовано такти- ку якою західні держави були приневолені до капітуляції йшло- ся передусім про те щоб вклю- чиш до розмов комуністичний Ки таи а коли мова про Індокитай то Молотов щоб бодай дещо по- різнити зачідніч союзників нама- гався добитися поладиання тієї справи виключно в ході перего- ворів між СССР і Францією з ви- ключенням США і Британії Без- перечно навіть в тому випадку МОЛОТОВ НЄ ПОІІЗабУП гтпрпші-г- м що СССР допоможе в замиренні в Індокитаю але тільки на совєтсь кпх умовах Ніяким успіхом не увінчалися розмови щодо контролі атомової енергії і її використання для мир них цілей Молотов поставив пе- редумову щодо розмов в тій спра ві включити комуністичний' Китай ВІбнуафдшоуіртньмгтуоюплтріьодощвбоативсятій роопзрмаоввіи щуе Закінчення конференції ' 18 лютого Коли вже для всіх учасників ста ло ясно що дальші розмови з Мо лотовим — це тільки даремна ви трата часу 'ДалесЧалропонував щоб підписати договірна Австрією з усімп совєгськимп побажаннями але при тій передумовіщо війсь ка альянтів мають? бути' виведені з лвстрп до трьохмісяців-аід-дн- я підписання договору Договір' мав би бути підписаний 18" 2 Якщо ьс буде 'договір підписаний кон- ференція повинна 'закінчили 'гГ'™ роботу -- Після такрїза'явіГМолЗі тов7щс: разїпЦтвеояіівГіРіпіииГ гVіI і' ' ь-'- ЛЧ' V тенденції І знайти розв'язку- - інаболі ' лих'про5іемУвшакчївзапоі ні шлунка]: людини Звідси! і'юриЛ' -- тика політики [іканадійськ'огб УРЯ- -' ду-- і критика СиіА'які"-мовляіҐ- " окружили''СССРрядсвоенних1-- ' баз'і хочутьщооссТський]урядА годився га їх'проііозиції'іЩодо'! СССР треба стосув"атийкшуУтак-)''- г тнкУтреба'з'няантїі'машшуїМ до' брої волі не побрязІсішаУйроеіо"'''' а запропонувати напйкладОйі'и-- г рокий торговельний Гобігінім Взята-- V лі промова Колдвела вводилася? до того щоцрозго1ж-еннямл'оргів- лі (і можна все іроот'язати£В'СССР''по-- = мітні зміни' і — говорив' Колдвел— немає значення "чн'ііе новатактн-- Л ка чи ні іш повинні бутїіприго- - товл єні привітатнд кожну міну 'в наставленні (СССР)" - '" V " Все іможна 'досагнути перегово ? рами нечтреба1зражуватіГіпротив'- - ну сторонуЛчкггрнСг критицизмом Колдвел віізначішяккардіїнал ьну -- помилку заключення' союзу 'між СІНА і Пакістаиом? 'бо'ітоі''насто-- 1 рожуе СССР" '- - В то'йч'асколиС СІНА оточили СССР своїми' база-'- " ми СССР таких баз довкрутиІСША"' не має але яка і б 'була"'4 реакція ' США коли б СССР встанови'в"свої бази в Мехіко -- чи Канаді?' Л' Не може бути мови про4 озброй V ня Німеччини Це унеможливить' об'єднання Німеччини а безл-ако-- і го об'єднання Німеччина {останеть-- т' ся далі запа"льни' м" " вопшщеіігЕвД 'ґ'' ропі " '"Я Миру в світі не можна {'досягти силою "На нашу думку' ~ігово-V- I рив Колдвел Йогомо-кладосаг-ііут- и тільки штяхбмперегодарів ' між великими державаллі'і' шляхом життєвого :вняцкіоговітз} V Російські лропозцціГвПишулмулі дискупуємо:ь:у:ь'р:с'6)4С! ВИБОРЧА КАМПАНІЯ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ Хоч до 2 11 ще дев'ять Імісяців часу то все таки на-тере- ни США ьже розпочалася посилена аіеред-'- ) виборча кампанія Як відомо 2 11'- - в США мають відбутися ївнборіиї до Конгресу Від внслЦу виборів 'і залежатиме в чиїх руїках находи- - ' тигеться Конгрес на наступних' ПНЯ ПОКИ і і На обіді з нагодндня Лщкбльна'-- " влаштованім р є с п у б ліканськбюА партією республіканський провід иеігподівано заатакував в дуже го: '" стріш спосю демократів Уявлен-и- Г ня про форму настчлу на демокра ' тів може дати провідний "лозунгу під яким бігти виголошеїіі промов' ви і під яким вже ведеться камлав нія: розкрити 20-літн- ій періоді зра-"- )' дн Комуністична проблемаУстала'! як і можна було'пригіускатн' цеіГ тральною у виборчій кампанії Форма наступу викликала 'загалів '' не обурення демократів які 'за-44-жад- али від през Айенгае?раГщ6б'ДХ' він аплішув нареспублікаїГську гС партію Ріаночасноделїократи 'ро"з' почали відповідну прбтнакцію'45' інформують що '"неперебірчпва кампанія республіканців може їи5Л більше пошкодити4 якгдоЬомогтїгГЯ През Айзачгауер' віістугіїїв "оі"&! сторогою' дляреспубліканців'щоб'" -- ' вони у ( своїй передвиборчій 'кімпа'Ч нп зберігали ФормнУпристойност -- % Чи ця оісторога президента 'матіпіеЧ якийсь вплив ~ покіїщомУвЦамоТЧу Що'будеД--- г в Індокитаю?? -- Уу'" алружена-обстанов- ка -- в ЛадоюїХ таю далі : станови'тГ чн 'не ' мя йіт-і-Ч- и і ЛІІВ1ШеМігпо - р— г--™- ивпиі) СВІТОВОІ л ситуації Є отевімниищб 'Фран4 ї"1?и? л силу'датіи собґіпя-іїлгч- " коїілистичнимипзрїіізшськіиіигза' -- л Г0!1аі1'Ь Щяка№юлершіітЙ4 вЬчситуаиЛюЛаіщиірзверсоо- -т" 5?Л9ЩАчзлЛакликомГЙсдат'дЗпо'Г вмлогюудіяех чтіяльікиб?умйвішилрпсоядітЙешжкоЬ'Ха -- совєтської' вимої її 7і кГгб-- 1 ЛіраіІАтаадГяпозїіціІ'І '10?аі!5!- - павіДоміївЧ учасників ?виаЙіюкладкгбо5вонТ'п-- конференції 'щоікон'ференціяііа Ано 'вта'йетаї У |
Tags
Comments
Post a Comment for ubde0625