ubge1133 |
Previous | 2 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Стор 2
Ярослав Стецько Дією вшановуймо пам'ять
) ВІН боровся за ВЛА-
ДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРО
ДУ на українській землі бо
без влади власної немає ні
волі нації ні волі одиниці
Він 'був фанатичним спо
движки ком ідеї збройної
сили України Армію нех-
тували в наших визволь-
ним змаганнях 1918 рр як
історичний „пережиток"
що було продуктом 'проти
національної соціялістлч-н- ої
ідеології тих часів Се
ред молодого покоління
націоналістів які станули
чином захищати ідею збро
ЙН0Ї сили -- без якої немає
держави немає влади на-
ції на її землі — він був
одним із перших! РОМАН
ШУХВВИЧ Культ з'брої
фізичного заперечення зай
ман'ців виявився у нього в
геройському бойовому чи-
ні вже в ранній молодості
Він леліяв і серед свого 0-точ- ення
ширив та закріп-
лював любов до зброї до
рідної армії єдиної гаран-
тії влади нації на її землі
Коли Желябова славно-
го революціонера україн-
ського роду що боровся
проти іцарату питали чо-
му він не стає під україн-
ські самостійницькі 'прапо-
ри і на зразок ірландських
революціонерів не бореть-
ся з національних позицій
проти чужої влади він від
повів: Де наші Фенії де
наш 'Парнель?!" Желябов з
бра'ку віри в українсьічу
ідею і в себе самого як її
можливого сподвижника
не добачив що він і йому
подібні ті численні бойо-
вики українського роду з
рук яких впав м ін і цар
Олександер могли стати в
той час нашими де-Вале-ра- ми
Коли на одному із підго-тоївчи- х
засідань напередо-
дні червня 1941 р один із
лриявниїх націоналістів спи
тав відповідального в той
час за а'кцію ОУН в Укра-
їні — шефа штабу Прово-
ду ОУН три обговоренні
питань збройної боротьби
звідкіля отримаємо наших
генералів її організаторів і
командувачів отримав від-
повідь: мвони ось тут серед
нас"
І дійсно поміж нами бу-
ти на нараді тоді — Роман
Шул-еви'- Ч Дмитро Грицай
Олекса Гасни Василь Си-
дір і ін Це були: пізніший
Головний командир УПА
іенерал Тарас Чупринка
оба шфи її штабу — гене-
рал Перебийніс і полков-
ник Лицар та командир
УПА-Захі- д полковник Ше-
лест У той час в червні
'941 р — це були малові-
домі молоді що лише виш
олені в ОУН старшини
Віддаючи сьогодні пок-
лін 'Генералові Романові Шу
евнчсні-Чуприн- ці (вшано-
вуємо і ї усіх одночасно
й однаково! Зброя рідна
армія — це була їхня єди-
на велика пристрасть'
Воии залишили нам за-
повіт: ніколи не призабу-
вати цієї 'великої 'правди
що полі і незалежності! на
чії не можна інакше здобу-
ти як тільки ЗБРОЄЮ!
ЗО червня 1941 р вмар-шува- в
Роман Шухевич у
город князя Леза — Львів
Сама приязність його вій-
ськової частини якіозбро-єни- х
(повстанських відділів
ОУН гарантували нам ус
пішність проголошення Ак
ту відновлення української
державності! Він перебрав
пост 1 віц&міністра націо-
нальної оборони в Україн-
ському Державному Прав-
лінні (Скоро потім Роман
Шухевич очолив політич
ну і збройну боротьбу ук- раїнської нації організова
) Слово на маніфестації
псклон ген І Шухевичеві в
От Кетер{інс
ну ОУ'Н-іУП- А а опісля й
УПВР Вона набрала ново-
го розмаху Коли УПА зро
сла до небувалих розмірів
в історії національно-'ловс-танськн- х
воєн останніх де-
сятиліть — 200 тисяч учас-
ників то це був показник
[цо в духовості українця
доконалася величезна рево
тюція на протязі кількох
років
Національно - революцій-
ний процес національна ре
волюція була з'єднана в од
не з соціяльною завдяки
політичній візії Шухевич а
УЛА-іОУ- Н стали в захист
також актуальних життє-
вих інтересів нації проти
насильницького вивозу мо
і оді німцями а згодом і
москалями після їх повер-
нення в Україну на каторж
ні роботи проти визиску
соціяльного гніту украінсь
кого населення проти ни
щення українських культур
них цінностей1 в захист теж
рідної Церкви і т п
Шух-гвнч-іЧупрннк- а внча-рува- в
у страхітливу того-
часну дійсність візію Хмель
ниччини з її нерозривною
єдністю національно-лолі-тичнор- о
елементу з соці-яльни- м
типічно українсь-
кого духово--культурног- о з
релігійним Він (поєднав в
І Д-- й
Український народ не простить Москві
Щоб переконатись на-
скільки правдиві большс-вицьх- і
повідомлення про ве
ликі досягнення комуністів
ного режії'му на всіх ділян-
ках життя один американ-
ський турист-журналіс- т при
святив цій справі свою по-
дорож до СССР („Гомін Ук-
раїни" з 17 вересня ц р)
Придивившись доклално
до всього цей журналіст на
звав большевицькі повідом
лення неймовірною хваль-
бою чи звичайною брех-
нею Одночасно він не запе-
речив певних досягнень у
різних ділянках життя але
ці досягнення не можуть
стояти в жодному відношен
ні до того шс є в Зах Ев-ро- пі
зокрема в Зах Німеч-
чині не каж-ч- и вже пре
США
Досягнення скажім у ді
ляпці ракетознавегва виси-
лання сателітів у міжлляне-тарн- і
простори і т п хоч
і займають одне з перших
місць у світі проте це 303-сі- м
не означає що всі жит-
тєві ділянки в СССР дійшли
до рівня як наприклад у
США навпаки там панує
повна диспропорція і сього
дні немає найменших даних
на те щоб можна було го-
ворити про зрівняння різ
ниць протягом десятиріч
Цс не станеться і не може
статись передусім з вини
московсько - комуністичної
системи що не дозволяє па
найменший прояв вільної
людської ініціятнви Ця си-
стема кермує усіми ділянка-
ми ЖИТТЯ З (ПОЗИЦІЙ єдиного
кремлівсько - імперського
центру гноблячи і тероризу
ючн нри тому десятки різ-
них немосковських народів
що своїми расово - націо-
нальними відмінностями
зовсім не вкладаються в мос
ковське корито
Одначе не дивлячись на
терор і гноблення життя по
борює труднощі системи і
знаходить шляхи щоб за-
певнити1 для себе можливо-
сті розвитку
Не можна забувати що в
боліли евицькій дійсності до
зріло вже друге покоління
Воно іншими очима бачить
дійсність і розпорядження-
ми та погрозами Кремлю не
переймається Воно тру- диться і працює хоч леви-
нудолю його праці забирає
Москва' на спріллення' апа
ГОМІН
Україні топо часу і на ті
відносини Мазепу з Палієм
Сам глибоко віруючий і
практикуючим християнин
— був втіленням ЄДНОСТІ!
в живому житті національ
ної і християнсько] ідей
шо гарантує потужну си-
лу українській революційно-визвол-
ьній боротьбі на
даючи їй елементів змагу
теж за Божеське в людині
і в світі
Сам українець з західніх
областей львов'яннн — ба
чив для себе приклад у
Чупринці з Наддніпрянсь-
кого Повстанського Цент
ру бо центральні і східні
землі України завжди бу-
ли для нього і для нас усіх
невичерпаною криницею
величних ідей розмаху не-лик- их
поривів заперечен-
ням малого вузького про-
вінційного Пого тугою ве-
ликою тугою був Київ за
волю і владу якого він ра-
зом з іншими — найкра-
щими наложив голгівою на
передмістях Львова у Біло
горші Уся його динамічна
постать була уосібленням
ПрОТИЛеЖНОГО ДО 'V' я кого
й літеплого Це був вири-
тий з криці полководець
залізних когорт У кожній
рисі його характеру у сло
ві і чині віддзеркалювався
рату гноблення проте ви-
сліди прані помітні всюди
і цього ніхто не може за-
перечити
Але було б злочином і
зрадою приймати больніе-вицьк- у
пропаганду яка ба-
рабанить що деякий роз-
виток життєвих відносин в
Україні треба завдячувати
комуністичній партії' і кпем
лівським вождям
Ми добре знаємо як у
1917-192- 0 роках в обстави-
нах революції і війни з мос
ковським наїздннком віль-
ний український народ сто-митеви- ми
кроками розбу-
довував своє самостійне
життя в усіх ділянках Ака-
демія наук університети се
педні школи господарсько-лромислон- і
установи і т д
поставали з дня на день і
можна сой легко уявити
до якого розвитку і сили
дійшла б у короткому часі
наїла батьківщина якппо б
не брутальна московська о-купа- ція
Це ж ніяка таємни-
ця що колії1 на скитальщи-н- і
в обставинах бараків і
непевноети без усяких за-
собів і можливостей емігрл
ція здобулася на видання
енциклопедії українознав-
ства' то щойно кілька років
пізніше окупаційна влада
щоо протиставитись еміґра
ції додумалася що вже час
за 40 років окупації й собі
видати українську енцнкло
педію Та вже перший том
цього видання свідчить що
йдеться про московсько-большевнпьк- у
пропаганду
а не про українську енци-
клопедію
Про такі „досягнення"
гримить безнастанно мос-
ковська пропаганда гадаю-
чи що тим їй удасться при-
ховати всі доконані злочи-
ни над нашим народом та
що за побудову руками ук-
раїнських робітників і селян
нових будівель фабрик чи
доріг г т д український на-
род мусить бути чомусь
вдячний Москві
На цю тему Ф Коваль пн
ше в „Українській Думці"
з 1 цересня 1960 р: „Сьо-
годні на нашій батьківщині
є багато новобудов вона
покрита шахтами завода-
ми фабриками електрівия
ми штучними озерами і т
д В сумі такі новотвори ви-
кликають оптичні злуду ве- ликої опіки населення дбай
УКРАЇНИ 8 жовтня —
гін усієї нації до влади не
рідній землі
З усіх великих індивіду-
альностей української рево
ліації останніх десятиліть в
особі Романа Шухсвича ма
єлю владарну постать ве-
ликої децнзії справедливої
батьківської суворості! а
водночас непересічного по
літнка стратега революції
державного мужа а зокре-
ма воєнно - повстанського
полководця майстра парти
ганської стратегії і тактики
Через створення Коміте-
ту поневолених Німеччи-
ною і Росією нашій Сходу
Европн і підросійської Азії
в листопаді 1943 р і окре-
мих національних частин
при УПА — він вказав шлях
волелюбному світові: бо-
ротися проти ОБОХ тира-
ній одночасно Не бльоку-ватис- я
ні з одною із них
проти іншої з вельзевутом
проти чорта До опільної
боротьби з Україною й ін-
шими уярмленими на Схо-
ді Европн націями він за- -
Чн Ви є передплатником
часопису що його зараз
читаєте?
кликав поневолені нації За-хіднь- ої
Европн Ні пакт
трьох л — СОСР червоної
Польщі і червоної Чехо-Словаччи- нн
ні масовий те-
рор Сталіна і Хрущова не
здавили української виз-(ДІе- ю
вшаноптЧмо стор 7)
ливости за їхню долю і не
абияких здобутків „респуб-
ліки" Одначе це був би од
носторонний розгляд проб-
леми не узгляднивши що
саме Україна заплатила за
ЦІ ИОВООУДОВН
Штучний голод жертви
колективізації жертви за-
слань і тюрем як і взагалі
режнмового терору включ-
но з жертвами війни за яку
несе відповідальність оку-
пант та національний гено-
цид як і пізні навмисні 31-ход- и
для послаблення біо-
логічного лотенціилу укрі
їнського народу — з акція-
ми нивожувания на ціи:пі
землі що катастрофічно від
билося на популяції — до-
рівнюють приблизно 25-П- О мільйонам осіб До цього
ще треба б додати мораль
не терпіння родині маге-ріяль- ні
злидні й інтенсивне
життя нервів і т д"
Чи можна при наявності
ось таких фактів говорити
про якісь заслуги режиму?
Це ж найжахливіші' злочи-
ни і за це має наш народ
дякувати Москві?
Чи видано десь таке в іс-
торії народів щоб за ріки
крови незчисленні людські
жертви і нещастя спричине- -
(Українськігп народ стор С)
Вже піц місяців з райони То-ромтонсь-
кою
виділу КУК дге
Ілипізеїзова ікомісія яка взяла на
себе обон'нзок тгшотовитіг вро-
чистості о паї оди 22 Січня і 100-річі- чя
від їдця Сімсртп Т Г Шсв-имі'- ка
Топовою цієї колі ієн €
д-- р Микола Кштіета але а ува-
ги сіа його від'їзд до Едмонто-
ну його обов'язки тимчасово є
ребрав секретар відділу КУК —
ЯКІВ 'КОЗІО'ВСМСИП
Згідно з даними шо їх було
тіодгпо ічлсладш Ілшірезовото ко-
мітету ша пресовій конференції
— егаекутива відділу КУК у
Тороінті 27 вересня ц р ізалро-полува- ла
централі КУК у Шшіі-ігс- зі
звернутися в проханням до
Генерального луиснатора Кан-
аті в ІНєіріснкіпісікиіі рік прого-
лосити день 22 Січня „Україн-
ськім Днеїм" у Канаді
(Рівночасно відділ КУК лоро-бит- ь
стара пн я щоб іу дні 22 Січ
ня на будниках ОнтарИкького
парламенту та Міської управи
були вивішені українські иадіо-- и
пі н і праігорн 1
Концерти (відбудуться в „Мес-с- і
Гоіл" аСс „Окьфсцелтр" в уча
ОсІоЬег 1960
Як Америка допомогла Ф Кастро?
Колишній американський
амбасадор у Гавані Ерл Е
Т Смит розкрив тепер ду-
же цікаві „куліси" перемоги
Фіделя Кастро на Кубі Е
Смнт був амбасадором
США на Кубі саме в тому
часі коли вирішувалася до-
ля попереднього диктатора
Куби Батісти та перемоги
революції Фіделя Кастро
На сторінках журнала „Ю-найте- д
Стейтс Ньюз енд
Ворлд Ріпорт" за 26 вересня
ц р надруковано зміст зі-
знань Е Смита перед Сенат-
ською комісією для справ
внутрішньої безпеки
Кол амасадор Ерл Е Т
Смнт стверджує що до по-
валення уряду Батістшта за"
хонленни влади на Кубі ко-
муністами під проводом Фі-
деля Кастро причинився
прялю або посередньо уряд
США і його різні агентства
У тому велику ролю віді-
грала американська преса
Вона спопуляризувала Кас-
тро в широких кругах аме-
риканської суспільності! як
кубинського героя рівного
Абрагамовії Лінкольнові На
першому місці стоїть що-
денник Нью Порк Тайме"
який на першій сторінці на-
друкував у лютому 1957 ро-
ку три статті свого редак-
тора Герберта Л Маттюса
про Фіделя Кастро змальо-
вуючи його як „політично-
го Робін Гуда" Ці статті
Герберта Маттюса здобули
прилюдну опінію у СІНА
для Фіделя Кастро До цьо-
го часу його ніхто не трак-
тував інакше як ще одного
звичайного бандита що о-пер- ує
із своєю групою у ку-
бинських горах тероризу-
ючи прохожих і довколиш-
ніх селян
Фідель Кастро висадив
ся на південному пооереж
жі Орієнте в грудні 1956
року прибувши сюди з Ме
хіко з відділом 81 людей
Потавши відразу під об-
стріл патрульних кораблів
і літаків Кастро зі' своєю
групою скрився у недоступ-
них горах Сієрра Маестра
Щойно після появії' стат-ті- в
Маттюса у „Нью йорк
Таймс"-- і Кастро1 здобув роз
голос як національний ге-
рой У „Таймсі" появилося
інтерв'ю з Кастро у гкому
прирівняно його до Абрага-м- а Лінкольна Це дало змо-
гу Фіделю Кастро здобути
прихильників як теж і фон-
ди на терені Куби і' Сполу-
чених Штатів Більшість а-мерикан-
ської
преси почала
представляти Кастро як по-
літичного Робін Гуда а ІЗа-гіст- у
як брутального дик-
татора що безправно за-
гарбав і держить у своїх ру-
ках владу В американсько-
му народі щораз іфігииало
переконання що єдиний
Кастро є представником сво
боли і демократії Рівночас-
но з тим засліпленням преси
радіо бородатими „хресто
стю зЧднлннх хорів Торонта та
юнійіної симфонічної оркестри
Проламня утраті відділу КУК
до Ліісььої ради у Тороіпі щоб
одші о парків назвати іменем Т
Шевченка відійшло вже до „під
ділу парків" € всі іпідставн на-
діятися що іпрохання буде ирн-хіш- но
полагоджено
Шевченківський 'концерт о
можності в новій наїимодерні-иіі- її
залі Торонта затілянованнй
ма місяць березень 1961 року У
тиропра-ч- у оігцерту будіуть вилю
ієні ваЛкращі тшорн українських
композиторів па слова лоета Ла
пада ідиригснтів: о В Жоліке-піг- ч
о К Сагаїйцаїківський Ю
Головко Іван Ковалів та Лев
Туркевлч в загальному атіробу-пал- а
муїзіічло-ліокалміи- й бі-- к про
грами двох концертів — на день
22 Січіня і ла Шевченківські ро-
ковини
Тороінтонсьїкз симфонічна ор-сі- ра
погодилася присвятити
один (т зів Іап псолцерт" роко-
винам ггід назвою £алют Шсв-чешов- і"
Пороблено далі ста-
рання щоб СІБІСі передало при
наїйлніі один Шевченківський кон
Торонто готується відзначити
носцями" просякала комуні
стична пропаганда
Так званий революційний
рух Фіделя Кастро — ствер-джу- є
-- кол амбасадор Е
Омит — був від самото по-
чатку виразно комуністич-
ним Запеклими комуніста-
ми є брат диктатора — Ра-ул- ь
Кастро та Ґвевара але
й сам Фідель Кастро вже в
студентських роках був чле
ном скрайнє лівої організа-
ції ФЕУ Виступи Кастро в
Коста Ріці і Мехіко не ли-
шають найменшого сумні-
ву про його комуністичні
погляди і настанову
Уряд США був достатньо
поінформований про справ
жне обличчя Фіделя Кастро
та його „революційного ру
ху" Можна було сподіва-
тися заздалегідь що при-
несе Америці перемога ко-
муністів на Кубі Але полі-
тика державного департа-
мент) була ве£ь час при-
хильна до Кастро
Перед своїм виїздом на
посаду амбасадора до Га-
вани Е Смнт одержав за
вказівками державного де-
партаменту інформації про
ситуацію на Кубі від згада-
ного вже винце Герберта
Меттюса з „Нью Йорк
Таймсу" Він представив Ба
тісту як безоглядного бру
тального диктатора усунеи
пя якого лежить не лите в
інтересі кубинського наро-
ду але взагалі цілого сві-
ту
Кол амбасадор Е Омит
признає що за час свого
перебування в Гавані від
травня 1957 року до 20 січ-
ня 1959 року він мав наго-
ду переконатися що уряд
Батісти не ті'шився надто
великою популярністю се-
ред населення з уваги на
продажність урядової клі-
ки До того Батіста не ви-
конав теж своїх обіцянок
про переведення вільних
виборів Все таки економіч
на ситуацій на Кубі не була
зла а головне — це був
приязний уряд для США
Одначе дуже багато впли-
вових сил у США — каже
Омит — працюють для по-
валення всіх диктатур без
пізніші чи це комуністичні
чи правії приязно настав-тен- і
до Америки Відповід-
но до того й політика уря-
ду США прямує до пова-
лення диктаторів не докла-
даючи при тому як годило-
ся б зусиль щоб уникнути
хаосу й довести до пере-
моги демократії
Зовсім не рахуючись з
тим чи перемога Кастро
лежить в інтересі США дер
жавшій департамент відмо-
вив піддержки урядові Ба-
тісти На доручення дер-
жавного департаменту ам-
басадор Смит відбув 19-г- о
грудня 1958 року розмову
з Батістою ваявивши' йо-
му що для уникнення кро-
вопролиття він повинен у- -
великі роковини
церт на цілу Канаду
їз опідоімлешш Іміпрезового ко
мітету виходить що КУК з То-
ронта шянує ІИОВТОіріІТН ҐПевчеи
кінський снліфочіїчннй концерт у
стотіііці Канади — Оттаві
Довше учасники пресової кон
ференції ізупіиинпнся над проек-
том чи і за які кошти випусти-
ти шлатіївки Нарада виявила по
діл думок щодо цієї страви
Щоб не було дублювань або
накопичень в одлсміу дні того
самого роду відзначень роковин
Шевченка — управа віїдіпу КУК
рішила влготонити для Торолта
калшдарець іміпрез на 1961 рік
Рідлошкілміа молодь як і ми-
нулих років визначить Шевчсн
КІВСЬКІ рОІКОВІШ II В ПОЛОВИНІ Мі
бсрСЗЛЯ ОКреіМИМ КОИЦСіОТОМ
З уваги на Шевченківський
рік треба сподіватись великої
участи' наш н х людей іу всіх ім-
презах присвячених іпідзначснігі
еторічічя смертн Т Шевченка З
тих причин ятередбачені залі для
Шевчеиківсикохо концерту в То-рон- ті
пиалютм:я малими і тому
ледве 'Чи обійдетия нри одному
концерті
Ик XII Як 41
(595)
лстаусяпиттеиж Алмогетряипка віДМ0Еа
ві Батісти чплп Уряде --"мені редньо літаки та зброюПО- -
ночасно иопеоелжол №
гі заіприязнені з США ?'
ди щоб вони не важії
продавати! збооїл "к оРиоЬ ""чсно цетііднс по моральні сили та тиж Кастро Населенням
ои'ііооачилоіцоурядд-- '
рики не піддержує Бати
- -- ом державнаі ндичвксчямуйлвіеілігикій шмаірі лдроачжа'
ремоги Фіделя Кастро уві
дову чинники США пмі
кали очі на те як різний шляхами продіставалася
мі повстанців Кастро
~ ' „ Ч'"лащькоі Вій ськової оазн на Кубі
г-- чі ииопипі ООраЗУТПГ оа те додати що Америи
дуже скоро визнала ур н'їдігіи гчистро ьатіста втіч з і авани ] січня 1959 роп
л вже кілька днів після ті-- ' го державний департамент
викликав до Вашінгтонук
оасадора емшта щоб а-- - зати йому то уряд С1Щ
постаионив визнати новий
уряд на К"бі Це був -к- а
же ГЕ Омит — похопниі
непродуманий крок У тої
час Фідель Кастро не хі-
пі о в був ще навіть до сю-- ліі'ці Куби а перебував V
східній частині острова З того видно то дерли
ний департамент спішим
щоб замінити Батісту її
Кас гро Пін негайно визнав
уряд Кастро замість виаіз
ти і (переконатися чи Кас
тро буде шанувати мімг-родн- і зобов'язання Спраг
перерішили — каже Сни
— дорадники та експертні
державному департаменті
шо приміщуються на че-
твертому монерсі в будинк
державного департаменту
Та'м властиво вирішують
всі політичні справи Дуле
часто відповідальні за по-
літику керівники департамен
ту з п'ятого поверху не знз
ю гь ппо тс що роблять їч
служ'боині з четвертого п-
оверху Ці ставлять депа-
ртамент перед доконанім
факталіиі
Державний секретар Ге?
тер затіеречив правдивість
ревеляцій кол амібїсадорг
Омита але незаперечна
фактом залишається нез-
авидна для США сучасна д і
сність Незаперечним фа
том є що ані а-мернканс-
ьк
урядові круги а її ї преса й
радіо не за'йнялн впору н-
алежного становища до „б-
ородатої" революції ФІД"1
Кастро Вони піддержала
його та „вивели в люди-- а
прочуняли щойно тод
коли Кастро почав т
націоналізації американсь
ких фірм на Кубі Тея?
щойно побачили й Р03'
міли що Куба під
дом Фіделя Кастро--
сталі
вже сателітом болмиевии
кої Мооши шт
політичний тижн Суспільно - Ш
видає В-- ча Спілка „Гомії
Іни" з обм пор Редагує К
ПЯ Складання кожного черг
го числа закінчується в Юк
лок Дописи й оголошення дві
числа при-
ся
ного чергового
включно кед до п'ятниці
не звертає надісіаних
р
застерігає собі право
чувати та справляти и
писані прізвищем чи ЬМ
авторг не '?£' становища Редакції
лошень Редакція не вда
_
Зміна адреси $010 - ПР-адре- си
подавати
УМОВИ НЕРЕДП А?1
В КАНАДІ І США"
у
На рік - $600 (МРЗ
ського доляра) піврічно
чвертьрічно -- 1'і ялиспігпок Я
Сапосіа & И5А (Сапвсіа
ПИЄ5) - $000 рег у№ „„„
гіжтопіЬ8175рег
Рч?л гае5 $ 650 Р7
Ч50 оег тпп"
Object Description
| Rating | |
| Title | Homin Ukrainy, October 08, 1960 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1960-10-08 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | HominD30000465 |
Description
| Title | ubge1133 |
| OCR text | Стор 2 Ярослав Стецько Дією вшановуймо пам'ять ) ВІН боровся за ВЛА- ДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРО ДУ на українській землі бо без влади власної немає ні волі нації ні волі одиниці Він 'був фанатичним спо движки ком ідеї збройної сили України Армію нех- тували в наших визволь- ним змаганнях 1918 рр як історичний „пережиток" що було продуктом 'проти національної соціялістлч-н- ої ідеології тих часів Се ред молодого покоління націоналістів які станули чином захищати ідею збро ЙН0Ї сили -- без якої немає держави немає влади на- ції на її землі — він був одним із перших! РОМАН ШУХВВИЧ Культ з'брої фізичного заперечення зай ман'ців виявився у нього в геройському бойовому чи- ні вже в ранній молодості Він леліяв і серед свого 0-точ- ення ширив та закріп- лював любов до зброї до рідної армії єдиної гаран- тії влади нації на її землі Коли Желябова славно- го революціонера україн- ського роду що боровся проти іцарату питали чо- му він не стає під україн- ські самостійницькі 'прапо- ри і на зразок ірландських революціонерів не бореть- ся з національних позицій проти чужої влади він від повів: Де наші Фенії де наш 'Парнель?!" Желябов з бра'ку віри в українсьічу ідею і в себе самого як її можливого сподвижника не добачив що він і йому подібні ті численні бойо- вики українського роду з рук яких впав м ін і цар Олександер могли стати в той час нашими де-Вале-ра- ми Коли на одному із підго-тоївчи- х засідань напередо- дні червня 1941 р один із лриявниїх націоналістів спи тав відповідального в той час за а'кцію ОУН в Укра- їні — шефа штабу Прово- ду ОУН три обговоренні питань збройної боротьби звідкіля отримаємо наших генералів її організаторів і командувачів отримав від- повідь: мвони ось тут серед нас" І дійсно поміж нами бу- ти на нараді тоді — Роман Шул-еви'- Ч Дмитро Грицай Олекса Гасни Василь Си- дір і ін Це були: пізніший Головний командир УПА іенерал Тарас Чупринка оба шфи її штабу — гене- рал Перебийніс і полков- ник Лицар та командир УПА-Захі- д полковник Ше- лест У той час в червні '941 р — це були малові- домі молоді що лише виш олені в ОУН старшини Віддаючи сьогодні пок- лін 'Генералові Романові Шу евнчсні-Чуприн- ці (вшано- вуємо і ї усіх одночасно й однаково! Зброя рідна армія — це була їхня єди- на велика пристрасть' Воии залишили нам за- повіт: ніколи не призабу- вати цієї 'великої 'правди що полі і незалежності! на чії не можна інакше здобу- ти як тільки ЗБРОЄЮ! ЗО червня 1941 р вмар-шува- в Роман Шухевич у город князя Леза — Львів Сама приязність його вій- ськової частини якіозбро-єни- х (повстанських відділів ОУН гарантували нам ус пішність проголошення Ак ту відновлення української державності! Він перебрав пост 1 віц&міністра націо- нальної оборони в Україн- ському Державному Прав- лінні (Скоро потім Роман Шухевич очолив політич ну і збройну боротьбу ук- раїнської нації організова ) Слово на маніфестації псклон ген І Шухевичеві в От Кетер{інс ну ОУ'Н-іУП- А а опісля й УПВР Вона набрала ново- го розмаху Коли УПА зро сла до небувалих розмірів в історії національно-'ловс-танськн- х воєн останніх де- сятиліть — 200 тисяч учас- ників то це був показник [цо в духовості українця доконалася величезна рево тюція на протязі кількох років Національно - революцій- ний процес національна ре волюція була з'єднана в од не з соціяльною завдяки політичній візії Шухевич а УЛА-іОУ- Н стали в захист також актуальних життє- вих інтересів нації проти насильницького вивозу мо і оді німцями а згодом і москалями після їх повер- нення в Україну на каторж ні роботи проти визиску соціяльного гніту украінсь кого населення проти ни щення українських культур них цінностей1 в захист теж рідної Церкви і т п Шух-гвнч-іЧупрннк- а внча-рува- в у страхітливу того- часну дійсність візію Хмель ниччини з її нерозривною єдністю національно-лолі-тичнор- о елементу з соці-яльни- м типічно українсь- кого духово--культурног- о з релігійним Він (поєднав в І Д-- й Український народ не простить Москві Щоб переконатись на- скільки правдиві большс-вицьх- і повідомлення про ве ликі досягнення комуністів ного режії'му на всіх ділян- ках життя один американ- ський турист-журналіс- т при святив цій справі свою по- дорож до СССР („Гомін Ук- раїни" з 17 вересня ц р) Придивившись доклално до всього цей журналіст на звав большевицькі повідом лення неймовірною хваль- бою чи звичайною брех- нею Одночасно він не запе- речив певних досягнень у різних ділянках життя але ці досягнення не можуть стояти в жодному відношен ні до того шс є в Зах Ев-ро- пі зокрема в Зах Німеч- чині не каж-ч- и вже пре США Досягнення скажім у ді ляпці ракетознавегва виси- лання сателітів у міжлляне-тарн- і простори і т п хоч і займають одне з перших місць у світі проте це 303-сі- м не означає що всі жит- тєві ділянки в СССР дійшли до рівня як наприклад у США навпаки там панує повна диспропорція і сього дні немає найменших даних на те щоб можна було го- ворити про зрівняння різ ниць протягом десятиріч Цс не станеться і не може статись передусім з вини московсько - комуністичної системи що не дозволяє па найменший прояв вільної людської ініціятнви Ця си- стема кермує усіми ділянка- ми ЖИТТЯ З (ПОЗИЦІЙ єдиного кремлівсько - імперського центру гноблячи і тероризу ючн нри тому десятки різ- них немосковських народів що своїми расово - націо- нальними відмінностями зовсім не вкладаються в мос ковське корито Одначе не дивлячись на терор і гноблення життя по борює труднощі системи і знаходить шляхи щоб за- певнити1 для себе можливо- сті розвитку Не можна забувати що в боліли евицькій дійсності до зріло вже друге покоління Воно іншими очима бачить дійсність і розпорядження- ми та погрозами Кремлю не переймається Воно тру- диться і працює хоч леви- нудолю його праці забирає Москва' на спріллення' апа ГОМІН Україні топо часу і на ті відносини Мазепу з Палієм Сам глибоко віруючий і практикуючим християнин — був втіленням ЄДНОСТІ! в живому житті національ ної і християнсько] ідей шо гарантує потужну си- лу українській революційно-визвол- ьній боротьбі на даючи їй елементів змагу теж за Божеське в людині і в світі Сам українець з західніх областей львов'яннн — ба чив для себе приклад у Чупринці з Наддніпрянсь- кого Повстанського Цент ру бо центральні і східні землі України завжди бу- ли для нього і для нас усіх невичерпаною криницею величних ідей розмаху не-лик- их поривів заперечен- ням малого вузького про- вінційного Пого тугою ве- ликою тугою був Київ за волю і владу якого він ра- зом з іншими — найкра- щими наложив голгівою на передмістях Львова у Біло горші Уся його динамічна постать була уосібленням ПрОТИЛеЖНОГО ДО 'V' я кого й літеплого Це був вири- тий з криці полководець залізних когорт У кожній рисі його характеру у сло ві і чині віддзеркалювався рату гноблення проте ви- сліди прані помітні всюди і цього ніхто не може за- перечити Але було б злочином і зрадою приймати больніе-вицьк- у пропаганду яка ба- рабанить що деякий роз- виток життєвих відносин в Україні треба завдячувати комуністичній партії' і кпем лівським вождям Ми добре знаємо як у 1917-192- 0 роках в обстави- нах революції і війни з мос ковським наїздннком віль- ний український народ сто-митеви- ми кроками розбу- довував своє самостійне життя в усіх ділянках Ака- демія наук університети се педні школи господарсько-лромислон- і установи і т д поставали з дня на день і можна сой легко уявити до якого розвитку і сили дійшла б у короткому часі наїла батьківщина якппо б не брутальна московська о-купа- ція Це ж ніяка таємни- ця що колії1 на скитальщи-н- і в обставинах бараків і непевноети без усяких за- собів і можливостей емігрл ція здобулася на видання енциклопедії українознав- ства' то щойно кілька років пізніше окупаційна влада щоо протиставитись еміґра ції додумалася що вже час за 40 років окупації й собі видати українську енцнкло педію Та вже перший том цього видання свідчить що йдеться про московсько-большевнпьк- у пропаганду а не про українську енци- клопедію Про такі „досягнення" гримить безнастанно мос- ковська пропаганда гадаю- чи що тим їй удасться при- ховати всі доконані злочи- ни над нашим народом та що за побудову руками ук- раїнських робітників і селян нових будівель фабрик чи доріг г т д український на- род мусить бути чомусь вдячний Москві На цю тему Ф Коваль пн ше в „Українській Думці" з 1 цересня 1960 р: „Сьо- годні на нашій батьківщині є багато новобудов вона покрита шахтами завода- ми фабриками електрівия ми штучними озерами і т д В сумі такі новотвори ви- кликають оптичні злуду ве- ликої опіки населення дбай УКРАЇНИ 8 жовтня — гін усієї нації до влади не рідній землі З усіх великих індивіду- альностей української рево ліації останніх десятиліть в особі Романа Шухсвича ма єлю владарну постать ве- ликої децнзії справедливої батьківської суворості! а водночас непересічного по літнка стратега революції державного мужа а зокре- ма воєнно - повстанського полководця майстра парти ганської стратегії і тактики Через створення Коміте- ту поневолених Німеччи- ною і Росією нашій Сходу Европн і підросійської Азії в листопаді 1943 р і окре- мих національних частин при УПА — він вказав шлях волелюбному світові: бо- ротися проти ОБОХ тира- ній одночасно Не бльоку-ватис- я ні з одною із них проти іншої з вельзевутом проти чорта До опільної боротьби з Україною й ін- шими уярмленими на Схо- ді Европн націями він за- - Чн Ви є передплатником часопису що його зараз читаєте? кликав поневолені нації За-хіднь- ої Европн Ні пакт трьох л — СОСР червоної Польщі і червоної Чехо-Словаччи- нн ні масовий те- рор Сталіна і Хрущова не здавили української виз-(ДІе- ю вшаноптЧмо стор 7) ливости за їхню долю і не абияких здобутків „респуб- ліки" Одначе це був би од носторонний розгляд проб- леми не узгляднивши що саме Україна заплатила за ЦІ ИОВООУДОВН Штучний голод жертви колективізації жертви за- слань і тюрем як і взагалі режнмового терору включ- но з жертвами війни за яку несе відповідальність оку- пант та національний гено- цид як і пізні навмисні 31-ход- и для послаблення біо- логічного лотенціилу укрі їнського народу — з акція- ми нивожувания на ціи:пі землі що катастрофічно від билося на популяції — до- рівнюють приблизно 25-П- О мільйонам осіб До цього ще треба б додати мораль не терпіння родині маге-ріяль- ні злидні й інтенсивне життя нервів і т д" Чи можна при наявності ось таких фактів говорити про якісь заслуги режиму? Це ж найжахливіші' злочи- ни і за це має наш народ дякувати Москві? Чи видано десь таке в іс- торії народів щоб за ріки крови незчисленні людські жертви і нещастя спричине- - (Українськігп народ стор С) Вже піц місяців з райони То-ромтонсь- кою виділу КУК дге Ілипізеїзова ікомісія яка взяла на себе обон'нзок тгшотовитіг вро- чистості о паї оди 22 Січня і 100-річі- чя від їдця Сімсртп Т Г Шсв-имі'- ка Топовою цієї колі ієн € д-- р Микола Кштіета але а ува- ги сіа його від'їзд до Едмонто- ну його обов'язки тимчасово є ребрав секретар відділу КУК — ЯКІВ 'КОЗІО'ВСМСИП Згідно з даними шо їх було тіодгпо ічлсладш Ілшірезовото ко- мітету ша пресовій конференції — егаекутива відділу КУК у Тороінті 27 вересня ц р ізалро-полува- ла централі КУК у Шшіі-ігс- зі звернутися в проханням до Генерального луиснатора Кан- аті в ІНєіріснкіпісікиіі рік прого- лосити день 22 Січня „Україн- ськім Днеїм" у Канаді (Рівночасно відділ КУК лоро-бит- ь стара пн я щоб іу дні 22 Січ ня на будниках ОнтарИкького парламенту та Міської управи були вивішені українські иадіо-- и пі н і праігорн 1 Концерти (відбудуться в „Мес-с- і Гоіл" аСс „Окьфсцелтр" в уча ОсІоЬег 1960 Як Америка допомогла Ф Кастро? Колишній американський амбасадор у Гавані Ерл Е Т Смит розкрив тепер ду- же цікаві „куліси" перемоги Фіделя Кастро на Кубі Е Смнт був амбасадором США на Кубі саме в тому часі коли вирішувалася до- ля попереднього диктатора Куби Батісти та перемоги революції Фіделя Кастро На сторінках журнала „Ю-найте- д Стейтс Ньюз енд Ворлд Ріпорт" за 26 вересня ц р надруковано зміст зі- знань Е Смита перед Сенат- ською комісією для справ внутрішньої безпеки Кол амасадор Ерл Е Т Смнт стверджує що до по- валення уряду Батістшта за" хонленни влади на Кубі ко- муністами під проводом Фі- деля Кастро причинився прялю або посередньо уряд США і його різні агентства У тому велику ролю віді- грала американська преса Вона спопуляризувала Кас- тро в широких кругах аме- риканської суспільності! як кубинського героя рівного Абрагамовії Лінкольнові На першому місці стоїть що- денник Нью Порк Тайме" який на першій сторінці на- друкував у лютому 1957 ро- ку три статті свого редак- тора Герберта Л Маттюса про Фіделя Кастро змальо- вуючи його як „політично- го Робін Гуда" Ці статті Герберта Маттюса здобули прилюдну опінію у СІНА для Фіделя Кастро До цьо- го часу його ніхто не трак- тував інакше як ще одного звичайного бандита що о-пер- ує із своєю групою у ку- бинських горах тероризу- ючи прохожих і довколиш- ніх селян Фідель Кастро висадив ся на південному пооереж жі Орієнте в грудні 1956 року прибувши сюди з Ме хіко з відділом 81 людей Потавши відразу під об- стріл патрульних кораблів і літаків Кастро зі' своєю групою скрився у недоступ- них горах Сієрра Маестра Щойно після появії' стат-ті- в Маттюса у „Нью йорк Таймс"-- і Кастро1 здобув роз голос як національний ге- рой У „Таймсі" появилося інтерв'ю з Кастро у гкому прирівняно його до Абрага-м- а Лінкольна Це дало змо- гу Фіделю Кастро здобути прихильників як теж і фон- ди на терені Куби і' Сполу- чених Штатів Більшість а-мерикан- ської преси почала представляти Кастро як по- літичного Робін Гуда а ІЗа-гіст- у як брутального дик- татора що безправно за- гарбав і держить у своїх ру- ках владу В американсько- му народі щораз іфігииало переконання що єдиний Кастро є представником сво боли і демократії Рівночас- но з тим засліпленням преси радіо бородатими „хресто стю зЧднлннх хорів Торонта та юнійіної симфонічної оркестри Проламня утраті відділу КУК до Ліісььої ради у Тороіпі щоб одші о парків назвати іменем Т Шевченка відійшло вже до „під ділу парків" € всі іпідставн на- діятися що іпрохання буде ирн-хіш- но полагоджено Шевченківський 'концерт о можності в новій наїимодерні-иіі- її залі Торонта затілянованнй ма місяць березень 1961 року У тиропра-ч- у оігцерту будіуть вилю ієні ваЛкращі тшорн українських композиторів па слова лоета Ла пада ідиригснтів: о В Жоліке-піг- ч о К Сагаїйцаїківський Ю Головко Іван Ковалів та Лев Туркевлч в загальному атіробу-пал- а муїзіічло-ліокалміи- й бі-- к про грами двох концертів — на день 22 Січіня і ла Шевченківські ро- ковини Тороінтонсьїкз симфонічна ор-сі- ра погодилася присвятити один (т зів Іап псолцерт" роко- винам ггід назвою £алют Шсв-чешов- і" Пороблено далі ста- рання щоб СІБІСі передало при наїйлніі один Шевченківський кон Торонто готується відзначити носцями" просякала комуні стична пропаганда Так званий революційний рух Фіделя Кастро — ствер-джу- є -- кол амбасадор Е Омит — був від самото по- чатку виразно комуністич- ним Запеклими комуніста- ми є брат диктатора — Ра-ул- ь Кастро та Ґвевара але й сам Фідель Кастро вже в студентських роках був чле ном скрайнє лівої організа- ції ФЕУ Виступи Кастро в Коста Ріці і Мехіко не ли- шають найменшого сумні- ву про його комуністичні погляди і настанову Уряд США був достатньо поінформований про справ жне обличчя Фіделя Кастро та його „революційного ру ху" Можна було сподіва- тися заздалегідь що при- несе Америці перемога ко- муністів на Кубі Але полі- тика державного департа- мент) була ве£ь час при- хильна до Кастро Перед своїм виїздом на посаду амбасадора до Га- вани Е Смнт одержав за вказівками державного де- партаменту інформації про ситуацію на Кубі від згада- ного вже винце Герберта Меттюса з „Нью Йорк Таймсу" Він представив Ба тісту як безоглядного бру тального диктатора усунеи пя якого лежить не лите в інтересі кубинського наро- ду але взагалі цілого сві- ту Кол амбасадор Е Омит признає що за час свого перебування в Гавані від травня 1957 року до 20 січ- ня 1959 року він мав наго- ду переконатися що уряд Батісти не ті'шився надто великою популярністю се- ред населення з уваги на продажність урядової клі- ки До того Батіста не ви- конав теж своїх обіцянок про переведення вільних виборів Все таки економіч на ситуацій на Кубі не була зла а головне — це був приязний уряд для США Одначе дуже багато впли- вових сил у США — каже Омит — працюють для по- валення всіх диктатур без пізніші чи це комуністичні чи правії приязно настав-тен- і до Америки Відповід- но до того й політика уря- ду США прямує до пова- лення диктаторів не докла- даючи при тому як годило- ся б зусиль щоб уникнути хаосу й довести до пере- моги демократії Зовсім не рахуючись з тим чи перемога Кастро лежить в інтересі США дер жавшій департамент відмо- вив піддержки урядові Ба- тісти На доручення дер- жавного департаменту ам- басадор Смит відбув 19-г- о грудня 1958 року розмову з Батістою ваявивши' йо- му що для уникнення кро- вопролиття він повинен у- - великі роковини церт на цілу Канаду їз опідоімлешш Іміпрезового ко мітету виходить що КУК з То- ронта шянує ІИОВТОіріІТН ҐПевчеи кінський снліфочіїчннй концерт у стотіііці Канади — Оттаві Довше учасники пресової кон ференції ізупіиинпнся над проек- том чи і за які кошти випусти- ти шлатіївки Нарада виявила по діл думок щодо цієї страви Щоб не було дублювань або накопичень в одлсміу дні того самого роду відзначень роковин Шевченка — управа віїдіпу КУК рішила влготонити для Торолта калшдарець іміпрез на 1961 рік Рідлошкілміа молодь як і ми- нулих років визначить Шевчсн КІВСЬКІ рОІКОВІШ II В ПОЛОВИНІ Мі бсрСЗЛЯ ОКреіМИМ КОИЦСіОТОМ З уваги на Шевченківський рік треба сподіватись великої участи' наш н х людей іу всіх ім- презах присвячених іпідзначснігі еторічічя смертн Т Шевченка З тих причин ятередбачені залі для Шевчеиківсикохо концерту в То-рон- ті пиалютм:я малими і тому ледве 'Чи обійдетия нри одному концерті Ик XII Як 41 (595) лстаусяпиттеиж Алмогетряипка віДМ0Еа ві Батісти чплп Уряде --"мені редньо літаки та зброюПО- - ночасно иопеоелжол № гі заіприязнені з США ?' ди щоб вони не важії продавати! збооїл "к оРиоЬ ""чсно цетііднс по моральні сили та тиж Кастро Населенням ои'ііооачилоіцоурядд-- ' рики не піддержує Бати - -- ом державнаі ндичвксчямуйлвіеілігикій шмаірі лдроачжа' ремоги Фіделя Кастро уві дову чинники США пмі кали очі на те як різний шляхами продіставалася мі повстанців Кастро ~ ' „ Ч'"лащькоі Вій ськової оазн на Кубі г-- чі ииопипі ООраЗУТПГ оа те додати що Америи дуже скоро визнала ур н'їдігіи гчистро ьатіста втіч з і авани ] січня 1959 роп л вже кілька днів після ті-- ' го державний департамент викликав до Вашінгтонук оасадора емшта щоб а-- - зати йому то уряд С1Щ постаионив визнати новий уряд на К"бі Це був -к- а же ГЕ Омит — похопниі непродуманий крок У тої час Фідель Кастро не хі- пі о в був ще навіть до сю-- ліі'ці Куби а перебував V східній частині острова З того видно то дерли ний департамент спішим щоб замінити Батісту її Кас гро Пін негайно визнав уряд Кастро замість виаіз ти і (переконатися чи Кас тро буде шанувати мімг-родн- і зобов'язання Спраг перерішили — каже Сни — дорадники та експертні державному департаменті шо приміщуються на че- твертому монерсі в будинк державного департаменту Та'м властиво вирішують всі політичні справи Дуле часто відповідальні за по- літику керівники департамен ту з п'ятого поверху не знз ю гь ппо тс що роблять їч служ'боині з четвертого п- оверху Ці ставлять депа- ртамент перед доконанім факталіиі Державний секретар Ге? тер затіеречив правдивість ревеляцій кол амібїсадорг Омита але незаперечна фактом залишається нез- авидна для США сучасна д і сність Незаперечним фа том є що ані а-мернканс- ьк урядові круги а її ї преса й радіо не за'йнялн впору н- алежного становища до „б- ородатої" революції ФІД"1 Кастро Вони піддержала його та „вивели в люди-- а прочуняли щойно тод коли Кастро почав т націоналізації американсь ких фірм на Кубі Тея? щойно побачили й Р03' міли що Куба під дом Фіделя Кастро-- сталі вже сателітом болмиевии кої Мооши шт політичний тижн Суспільно - Ш видає В-- ча Спілка „Гомії Іни" з обм пор Редагує К ПЯ Складання кожного черг го числа закінчується в Юк лок Дописи й оголошення дві числа при- ся ного чергового включно кед до п'ятниці не звертає надісіаних р застерігає собі право чувати та справляти и писані прізвищем чи ЬМ авторг не '?£' становища Редакції лошень Редакція не вда _ Зміна адреси $010 - ПР-адре- си подавати УМОВИ НЕРЕДП А?1 В КАНАДІ І США" у На рік - $600 (МРЗ ського доляра) піврічно чвертьрічно -- 1'і ялиспігпок Я Сапосіа & И5А (Сапвсіа ПИЄ5) - $000 рег у№ „„„ гіжтопіЬ8175рег Рч?л гае5 $ 650 Р7 Ч50 оег тпп" |
Tags
Comments
Post a Comment for ubge1133
