Homin Ukrainy, November 29, 1952

              '
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИ- И ТИЖНЕВИК
Видає Видавнича Спілка "Гомін України"
в Тороніі Онт ' ч ---
ТЕКСТ МЕМОРАНДУМУ! і-- лтг номиккАу СЬКОЇ СТОЛИЦІ
СУБОТА рммгкипггк папи"ПО " НАРОПІВГ
29 ІЛсгаіпіап мгеекіу риЬІізЬеД еуегу ОЛГІЇ гтлпЛ:9'і ЯЛ' Ч Ч Н "
І 'Лі
Заіигсіау Ьу Ношїп ІЛсгаіпуа ПРО РЕЧІ ВСІМ ВІДОМІ : ж ЛИСТОПАДА РЬІг Со Псі ОлегЛисяк-(сто- р 4) (4 „і:-- (ІЛсгаіпіап ЕсЬо) УКРАЇНСЬКА ТЕАТРАЛЬНА ГРУПА З НЮ УКРАЇНИ 1952 140 ТВеаїеіЬриЬгозІпе5: 1 ЕМ—рігТеогопіо Опк иорку в' торонті — Ч'с"то—аХ' в)'лггчЛ 6-47- 97 ♦'
ЦІНА II) ЦЕНТІВ АІЯНРОоКзіІ2ЕООШсАе 5О8еЕрСаОгіІгЧпОепі СЬОАПЗаЗй МАІЬ ЗІНФУОКРРМААЇНЦСІЯЬКОГ—О ЖСПИОТРТТЯО-ВАПОХЛІРТОИНЧІНКАА- - і&
Який
іі НіКЄ
курс повинна приняти нова зовнішня політика США
писали в попередній! підсилює небезпеку' і викривлюючи самий зміст громаї зенгауера формулює цілі свого
2 то зовнішньо - політична ОО СПРИЯЄ ЗДІИСНеННІ ПЛЯИІВ ДЯІІСЬКОІ ПІННІЇ ТОМУ ПОВСТае НаООДУ ТЯКї шиниіи іісгтці оіп США без суиніву дове- -
„німііп'"м аекпнво ниии "
ІІОИ
яку не
1ЄЬ"нзоодної волі реалізувати без сумніву встане це питання частина народу яка стоїть в гро-днн- ої Кореї волею цілого народу
яміністранії зосереджується гострота якого все зростає Як йо-- мадянській війні I боці якої Отже в т зв громадянських віи- -
'' ОСНОВНИХ
'г _ „лиІіипікі: на Лпонті запаз не можна Фпашіін нягп- - пптьбн мимо своєї волі попалає '1110 - визвольних рухів дії обрання нового президента ви в сферу думання демократичних
[ЗИШі" ГНІТІ глпііиля ггіппіплшіи піп її інтрпрги пптуг ппші набупаїлтк чначгн
п
"" __
Л ~— ч— — ~— ~ — — — — — —
Гич внутрішньому протико- - в африканських колоніях знайдуть ня вирішального чинника бороть
і тішному фронті в середині са тепер більше зрозуміння в США би демократії як ми вже
г Лін гямп гпГіпіг іппіумІ'іп ііпіііііі пніїїр емл-яян- н пі ший на нпгііі
"Сіональ'но-иизволь- ні рухи в хо
подій останнього часу
1 сторичних
З „шть ВПоип"1- - г — г —
до
но
по
Гїп
ці
V"1
той західноєвропейські
ІІ№ „„пііргпм у світовому житі перемога АІізенгаусра прийшла ни що вони приходять до роз
Л
-- „ гпгяііічііу ппироду само під ознакою загострення боротьби І в'язки тої або Іншої
' ппппііпім -і " І тп—ч"и іі"ріі " ілШЧаННЯ н"'—
'онзтьної зрілости і визрівання] буде опреділюючим в ставленні
"і" т колоніяльних або до національних рухів ж
чоіоніяльних ознакою колізії на тлі між США і
імперій вони в той же час хідньоевропейсьчими державами
І'ятворіоютьси п арену зударуто загрожуючого характеру він не
світів у їх генеральному пля набути бо врешті-реш- т
би ми не розцінювали на- - будуть прийматися під дик
!міення колишніх комуністичної небезпеки
тих рухів до Логічним завершенням того
Іально - державного самостав- - нового курсу б
ж визнати що несення ідеї національних прав
ДИПП "
є І-- ПІ ні УПТГТППІІ ПО- -
Іітреоа шді"-- ч " -г- --
:„„шії коиАліктів на націоналі
Ичу і соціальному тлі шй при відношенні є нне-- I
конфлікту I треба шукати по сена п Ел Рузвельт в ОН іменн
кнення того чому невеликі по
розміру і значенні події не зберіга
ють свого льокального характеру
відразу набувають ознак бою
лвоч головних сил світу
Нач не треба застановлятися на
іочу які цілі переслідує при
Кремль Це всім вже занадто
добре відомо Вся ж "доктрина"
ммунізчу зводиться до
ні світом у висііді все зростаю-
чого розвитку внутрішніх кон-
фліктів у капіталістичному світі
перемога над яким в завершуючій
"революційній" війні буде обумов
„ієні розкладом тої соціяльної си-
стеми під ударами цих конфліктів
1 коли догми тої "доктрини" про
соцшьне загострення в середині
зчлх капіталістичних систем
ши краху усі закономірності
рходу комунізму сперлися на пер
іпективах розвитку конфліктів
що повстають на тлі відживання
імперіяльної епохи і національно-визвольни- х
рухів Про це вже не
раз писалося та й комуністи
вдверто це говорять і востаннє
раз це яскраво підкреслили в
(ірзшурі Сталіна в доповіді Ма-шо- ва
на з'їзді і в доповіді Пер-іцін- а
на зборах в честь 35-річ- чя
жовтня Це ж стало так би
новим виправленим виданням
маоксизму - ленінізму - ста-л'ніз- чу
Вона не від сьогодні 1с-- че
Ще на 15-ом- у з'їзді партії Ста
ін говорячи про неминучість вій
а з капіталістичним світом казав
про конечність відтягнути ту вій- -
У поки не визріють колоніяльні
революції або поки капіталісти не
побгаться між собою" В останній
час комуністи навіть схе-- V
за якою ці колоніяльні револю
чіі національної природи повинні
забезпечувати прихід комуністів
и влади
Така позиція комуністів у сучас-
нії добі національного відроджен
їяі яку коротко можна звести до
тами формули: на місце відмира-
ючої капіталістичної імперіяльної
неми неспроможної вбити на-
ціональні стремління поставити ін
ШУ світову імперію сперту на си-"е- му
рабства
в ставленні колишніх іьшеріяль-и- к
потуг до національних рухів
тРеба чітко бачити два мотиви: о-- £"
подиктований їх власними
періяльними інтересами а дру-П- й
що повстає з плинів комуні-СІ'- в
У тих рухах Цей другий мо-Че- нт
як уже сказано надає цим
характер бою світів 1
Це обумовлює наявність СІНА по
"001 колоніяльних метрополій як
Рямий вислід спільного антико- -
"Мстичного фронту в той час
перший мотив чужий для СІМА
очніше кажучи об'єктивно відпо
ОІ4Н0 До IV спіііоііі ипї 1 оипипміи
ної
Це
системи їх інтереси лежать
площині успішного завершення
Зональних прагнень народів
створює між ГІМ" і західньо - європейськими
утами примушує СІІІА до ак- -
не лежать в їх власному
іересі На цьому большевикн
адмо спирають свою безглузду
теорію про війни
ж Демократіями не бачучи то- -
сп'оЛ0 Та К0Л3'Я повстає як раз з
МомУЧННЯ ІІС0Х названнх нами
ком УністВнчн3им "Кпхлянапмротєисдтоамвілнеунюн-я-
буде до
"Р"'пВлСеЄннЖя Ііскоіюіізхних віднтопспипн ц - пмт}го псинім м дм
ансу в зовнішній політиці СІІІА
Нень
ДКах аш"ональних усклад-біі- кі
В К0Л0ІІПХ- - Більше того все
пР°спкае свідомість на-У- ня
у" ~~ С'ІмІІпАеріящльоні інтерепсеиршизай- -
Маїїи°ЄВропеиських "Р"'н х
якщо не повороти так бо
- тримати національні оухи &д
колізію
Кремля мимо якого аж ніяк мож на перемоги знищення кому- -
Отже пепся новим уоягіом США на ппаГіти не застановляючись: та ністичного режиму і створення е- -
в з
гппмапянгкинкі
А
є
ні бажати іншого курсу політики ми ідеї національного ставлення
і маємо деякі підстави розрахову- - Правильніше буде сказати якщо
пати на новий бо саме брати краї
національної
илмігміїмли ипирит
НИ-Іміич-
""
досі Що до
кінця тому за-
днії
зможе
шсиня
імперіяльних татом
і ідеї на- -
було пере- -
мусимо псе
резолюція
цьо-к- у
опануван
за- -
самі
мовит-
и
подали
двох
певну
як
неминучість
вести дальшого
отой
на-
пиши
явите
на
пери
народи
Чи не
російської ім-симпатич-
ною
в
В тому
в
це
теорії
РУам
курс
соціяльної комісії про що повідом
ієно 18-г- о листопада про визнан
ня за кожним народом без виклю-
чення природнього прапа самому
вирішувати свою систему і форму
життя як повне розуміння засад
волі людини З особливим підкрес
ленням треба відмітити що в ча-
стині адресованій до Совєтського
Союзу говориться про право на
національну свободу не лише на-
родів країн сателітів але й наро
дів що творять цілість самої ім
перії отже давно поневолених
В наших інтересах була б змі-
на курсу політики на фронті т зв
громадянських війн Говоримо —
так званих — тому що ці війни
лише частинно відповідають понят
тю громадянської війни В цілому ж
вони мають більше познак звичай-
ної війни З першими їх різнить
ТЄ ЩО ВОНИ Ведуться Між днима
таборами одного народу за ствер
джння тої або другої
системи але природи
звичайної війни їм надає не тіль-
ки те що по обидва боки беруть
в них участь сторонні сили а го-
ловне те що доля тої боротьби
розглядається не в нляні політич-
ної колізії самого цього народу
а в нляні тих сторонніх сил ЦІ ж
пляни знова ж розміщуються в
площині генерального зудару
двох світів затемнюючи а іноді -
Все або нічию Не пула засада
л якою національний іероіі Греції
маршал ІІачаї'ос чвійшші був
1951 р -- на полі пічну арену Тому
хоч 5 вересня йою поіііпчпа ор-іапізація- —
Рух Грецької Кониен
і рації яка н і ой час існиіііа всі о
ш кіпка місяців одержала най-
більше але не абсолюту бііь-іпіс- п
місць маршал Панаґос не
увійшов бв до коаліції Вепіїсіьо
са іа Пдясіірасл а перейшов в
принципову опозицію настроюю-
чи па ноні вибори за новим впбор
чим реілямепюм на основі яко-- ю
мусіііі б брані учасіь військовії
ки та жінки як іеж повинен би
буш прнміїїснніі принцип абсолют
ної більшосіи на місце проиорцій-носі- п
Ця нимоіа мала дві причи-
ни: зріпплния У прані юлосунанпя
всіх іромадян (нкліочсиия військо
впків іа жінок що до тепер ви-клиіча- ла
копстіпуція) та покла-
дення кінця полі нічним чварам
га безнадійному роздрооленні
Вже тут бачимо що ІІаиаґосові не
йшло про владу п про оздоровлен
ня грецької нації
Хоч розписані нові вибори (від-
булися 16 ц м) не відбулися ЗІ ід
но всіх вимог (право іолосування
жінок та військовиків рсіулює кой
сгніуніп а зміна її в тому напрям-
ку ііаберс сили щойно в 1953 р)
то Папаґос одержав блискучу перс
могу На 300 місць в парлямснті
одержав він 241 тоді коли бльок
ВсіЙЗеЛЬОСЯ - ІІЛЯСТіріСП — ОЗ а
замасковані в З'єдипсинй Дсмокра
тичини Фроіп (К Д А) комун-
іст не здобули жодною місця Ко-
ли йдеться про розподіл голосу-
ючих (приблизно 15810000) 53%
висказалпея за національним ру
хом Папагоса реініа (і'А ) за і--нізсл-
ьося
— Нлястіраса і (10%)
за комуністів Виглядало б що Па
нагос при пропорційному розпо-
ділі мав би лише маленьку нерс-ваі- у
Цей образ однак зміняється
коли візьмемо під упаїу що вій-
ськовики і жінки в подавляючій
більшості нрихнлі ки Папагоса
Є причини припускати то якщоб
проблеми лише під тиском подій
Про місце США в тому ми вже го-
ворили У писліді стає так що на-
ціональна ідея по одному боці в
війні переходить на
другорядне місце перестає бути
провідною ідеєю самої боротьби
Натомість но другому боці хоч
сама боротьба но її суті є виявом
поширення комуністичної імперія- -
лістнчної агресії і повним знищен
ням в дальшому національних
прав вона ведеться під підкрес-
леним наголошенням національних
прагнень
Так само і з соціяльною приро-
дою боротьби Обтяжена суто мі
літарними завданнями одна сто-
рона соціяльну реформу відсуває
на майбутнє не перетворює її в
рушійну силу самої боротьби в
той час як друга облудно і під-
ступно на своїх прапорах несе
гасла соціяльної перебудови Та-
ким чином по одній стороні душа
політичного процесу виявляється
висмоктаною в той час ук по дру
гій вона є рушійною і загартовую
чою силою що онреділює і саму
форму боротьби Було б по дитя
чому наївно думати що комуні-
стичні війська веде в бій лише
примус Аіоа поведінка поважної
частини воєннополоненнх на остро
ві Кодже не говорить сама за
себе хіба партизанські дії в запіл-
лі ОН і відсутність того роду дій
о комуністичному запіллі де на-
селення вже зазнало комуністич-
ного гноблення не є промовляю-
чим В тому треба шукати І пояс-
нення чому цілі спільної бороть-
би південних корейців і ОН так
рішуче розійшлися США всю енер
гію зосереджують на тому щоб
добитися перемир'я на 38 рівно-біжнн- ку
твердо знаючи що на-
віть якби того вдалося досягну-
ти мирні переговори ніколи і ні-
чим не скінчаться Поруч з тим
президент Південної Кореї Снг-ма- н
Рі чекаючи на відвідини Ай- -
ці і руни (а вони сіановляїь ма-бу- їь
чисельно більшу величину
як до іепер ююсуючі (приблизно
2200000) були мої ти взяти учасіь
у виборах Папаґос мав би під-
кови і у переміну
Що дало Нніагосові иеремої у?
Відповідь може 'буш лише одна:
безмежний і чпсіпй паїріоіпзм
Папагоса Бо в лавах йою руху
можна різні сопія п пі у-ірупува-
ппя
а йою соціяльно - е-копом- ічпа
нроірама майже у иічо
МУ ІІЄ ВІДРІЗНЯЄ І ВСЯ ВІД ІІОІО П])0- -
півників Грецький напод має вже
досип ітрій- - иаріій (по війні чи-
сло їх досій ііуіо соїкп) іа ієни
ріпініх поліїнкін З друюї сюро-ш- і
ще не засіїпіа кров з ран на
національному організмі які запо-
діяли комуніст за доіюмоюю сво
їх покронніслін у Кремлі юді ко-
ли небезпека московсько - комуні
епічною імперіалізму в останніх
часах ще більше зросла Хю цьо-
му всьому може положиш кінець
як не маршал який в 19-4- 0 дав від-
січ переважаючим військам Мусо-лін- і
а відтак но іеройськи боров-
ся про ііглсрівськнх орд а в 1949
р відніс перемоіу над московсь-
кими вислужпиками які та
свободолюбнвііі хотіли на
кинути кремлівське ярмо?!
іГс)смоіа Папагоса має багат
більше значення як лише для са-
мої Доля країни яка сво-
їм страіеіічппм положенням запи-ма- е
іак важне місце в західній о-ґюп- опі
юіоішо в її середпозем- -
ііому секіорі турбувала країни
ще 'вільної 1-вр-
опн та СІІІА Го-
ловно останнім залежало па усіа-білізувпн- ні
Греції у соціяльно еко-
номічній площині щоб відтак мож
на було розбудувати її мілітарну
тчу-- " Пуії-іічііоі- о тайною є ( що Па
паюс тіпни вся
амбасадора
СІІІА
:і ііішшім
ю в А снах
паї
ДО
ВІїС
Нон
ілпш'
т
V РІК ВИДАННЯ
№ 48 (184)
комуністичну
громадянській
процесу і національно сошяль
ного є сполученням війни і ре
-- лінії ПШГ ТИП ВОЛЮЦіи демократ діим дтш пспш иі'іі пп вми
основному в площині тільки вій- - засадою діючої
ни в той чав як комуністи ведуть
боротьбу в двох площинах і в
цьому їх головна перевага
Айзенгауерові неминуче дове-
деться застановитися над тим я-к- ий
має бути політичний курс в
її- - іірііііу
дальшому і на цьому фронті про-тикомуністич-
ної
боротьби Під
час передвиборчої кампанії він ки
нув гасло: "В Азії повинні воюва
ти азійці" Якщо за цим гаслом
не ховаються суто мілітарно-стратегіч- ні
моменти а визнання
того що боротьба має опреділюва
тися інтересами самих цих наро-
дів воно могло б набути вели-
чезного значення
Щойно іменований Айзенгауе-ро- м
майбутній міністер закордон-
них справ США (державний се-
кретар) Дж Ф Даллес колись ви
словлював думку кю ипл по
винні стояти боці те
покаже чи нової
думку зовнішньо схвалений з'їздом вій
чи будуть США в даль
тому діяти в двох напрямках:
скріплення мілітарного заборола
відсічі а поруч з тим сприяння і
урухомлення тих ідей вю творять
національну і соціяльно політич-
ну природу самої боротьби
Перейдемо нарешті до остан
нього фронту боротьби з комуніз
фронту значен- -
ня фронту на якому тільки і мо
же бути знайдена генеральна роз-
в'язка комуністичної загрози —
внутрішнього спротиву в середині
самого СССР" Ми вже згадували
що фактично США ньому фрои
ті відсутні бо не можна поважно
числитися з те
перішнього і форми як зі
значним чинником боротьби Лііж
тим вже можна з усією
певністю сказати що
населення СІІІА пануюча досі по
Ідея стрнмання СССР і у-можлив-
лення
дальших агресій як
ціль що мала б принести світові
скрахувала Людність
все більше більше приходить
до зрозуміння що не захист перед
комунізмом а перемога над кому
нізмом його знищення єдине змо
жуть забезпечити розв'язку
кризи
(Від нашого
здибані
гордій
Гсіладі
Греції
для народу а не одиниці Безу-
мовно що іу г виходить на світло
розбіжносіі СІМА 'Неї Брінанії
щодо впливу в тій
країні Теж бо не є таємницею що
почерез королівський дім йшли
німини велико бріпапської полі-іпк- ії
ірецікніі дім ма
бум одинока монархія де монарх
(за ріїннмп вісікамн юіовпо ко-
ролева Фрпдерика) вміїнчєїься в
поііііі'іпу ру паріій
ІІазаіаі є відраза на Пах" іі ко-
пі військовики беруїься до но-іііп- кп
а юіогпо заііпман)іь
позиції Тоді мовляв лише
море норії переступиш с днк-кпур- а
'--
і поііяду позитивної со-ціоі- оі
ії беручи криється н тому
доза Однак заховання по
рядку прана що так
повінню буї питоме доброму вій
ськовпкові не муси допровади-
ти до розбудження жаждн влади
задля влади в всі дані припуска-
ти що маршал Папаґос не буде
таким дпкіаюром Виравді недав-
ня ісюрії Греції знає диктаїора
генерала Метаксаса однак ця дик
тат ура тоді була конечним злом
Дякуючи цій диктатурі бу-
ла в силі внутрі
іаги відсіч Мусоліні та врятувати
честь Греції а тим самим забезис
чиїй місце у вільному народів ко-
лі по друїій свіювій війні Зрсш-іо- ю
Мсіакеас був іменований то
В Празі розпочався минулого
тижня давно процес
ген секретаря
комуністичної партії Рудоль-
фа Сланською і його близьких
сіовідсотковою співробітників На лаві" обпшц
~ і #і і і - КріМ ПШСЬКШІІ Ііилид
ііілііііііісі' V- -- :-г- шііії іі тпМУ 15І1
і
-
ІГ-Т- 'І III її іи іни і"- -
ГОМІН УКРАЇНИ
ІДОіАПОСїОЛЬ?
репоріаік)—
соціяльно-політичн- ої
радіопропагандою
Але Ідеї знищення
сполучують з Ідеєю збереження
миру 1 тому розглядають або точ
ніше хочуть бачити те знищення
в аспекті розвитку внутрішніх
В суті речі — порожній
звук це ніщо інше як примусове
заповнення логічного розриву я- -
кий утворюється мІл ідеєю конеч
ности знищення комунізму 1 ідеєю
уникнення застосування сили В
тій формулі сперти комунізму не-
має ніякого змісту бо вона за
повнена дією А в той же час во
на могла би стати найбільш
тативним і правильним шляхом в
— ___-___]- ? !- - вач І ІПІ ҐиЧп ПП1І1
політики
—
ва- -
не
Всім відомо що уза- -
лежнюється від створення рево-
люційної ситуації від організа-
ції самого революційного проце
су Той хто ставить на революцію
стреміти до забезпечення
того другого
Серед багатьох моментів що
створюють революційну ситуа-
цію найвирішальнішими крім
ворожого наставлення
мас населення до існуючої систе-
ми економічна криза загострен
ня соціяльних протиставлень про
цесн розкладу в самому правля-
чому апараті Все це ми магмо сьо
годні в Совєтському все
це при відповідному спрямуванні
політичної дії демократичного сві
ту може обумовити визрівання
революційної ситуаим
Що СССР стоїть в глибокій еко
по революцій комічній кризі про найкраще
Лїайбутнє розгорне він свідчить плян ятнрічкн
цю в - політичну 19 Холодна
концепцію
і
-
на
змісту
в
в
літиці
спокій —
і
світо-
вої
і
-
і
клю-
чеві
і
правди
і
и
1 1
Греція
кот
і 1
і їм
' '
ко-
лізій
резуль
і
повинен
і
основних
—
і
Союзі і
IV
на в меншій мірі як гаряча є зма
ганням не лише мілітарних сил
а н економічних систем і можна
вже тепер з повною
с:азатп що в економічному зма
ганні СССР програє а це обумов-
лює неминучість поразки і в зброй
ному зударі якщо б до того ді
йшло Большевнки це добре усві
мом найбільшого домлюють і їх бундючні крики
сьогодні
свідомості
політичної
балтійській
Теперішній
дисципліни
впорядкована
очікуваний
чехословаць-
кої
комунізму
революція
впевненістю
про перевищення їх відсотків зро
стання 8 промисловості в порів-нан- ні
з СІІІА ніщо інше як не-
вдала пропаганда Навіть Молотов
на 13-ому-з'ї-
зді примушений був
визнати що за показника еконо-
мічного стану треба брати не тем-
пи зростання вихід продукції на
душу населення Вже тоді він кон-
статував велику відсталість СССР
від США а вона тепер ще збільши
лася І далі збільшується Плян
нової п'ятирічки є ніщо інше як
крик відчаю безпідставне розчис-ленн- я
на можливість за наказом
надолужити хоч частинно те від-
ставання Гуртовий збір хлібів
плянується збільшити на 50гг
по деяких культурах навіть на
700г поголів'я продуктивної ху-
доби від 20 до 60сс продукцію
промисловості! в цілому на 70сс В
(ПРО НОВУ — сгор -- 4)
Перемога Папагоса в Греції подія світової ваги
європейського кореспондента)
дішнім королем Гршорієм 11-н- м
якпіі в 1955 р великою більшістю
був покликаний оставашея мопар
хом Греції Зараз Папаґос теж не
дійшов до влади сплою а його по
кликав народ Що більше в 1951
р він покорився волі короля та о-пс- шв
пайвпщнп військовий пост
на який ніх ю більше від нього не
заеіуі окупав
В своїй дотеперішній карієрі но
водив себе маршал Папаґос як і ід
пий сип Геллади колиски без-
смертною Сократа Немає причин
припускати що тепер коли ній о-дер- жан
довіря більшої-п-і ірець-ко- ю
народу що тепер коли він
заміси сповниш волю народу він
иадужпє свою позицію для заспо-
коєння особистої амбіції буш при
владі Папаґос заявив: "Праця са-
мопосвят і віра в місію Греції
між вільними народами принесуть
країні краще майбушє" Навіть
прошвпнкн Папагоса переконані
в ііоіо чесність коли устами гене-
рала Нлястіраса заявляють: "Ви
рок народу буде шанований кож-
ним Він (вирок — С К) покладе
край політичним непорозумінням"
Для цілого світу постава Греції
мусить бути заохочуючою Бо ви-
слів Папагоса: "Знову піде Греція
па заклик інших країв які борять-с- я
за демократію і свободу" — це
не фраза С К
Показовий процес у Празі
підсудні не тільки призналися до
вини але ще значно взаємно себе
обтяжили Зокрема Сланськнй
"признався" до підготовки пере-
вороту в порозумінні з тіговцпмп
і іншими вже давніше засуджени-
ми за ухил комуністами та у зв'яз
ках з жидівським націоналістич
іиііі%іі рухом — сіоністами як теж
= -:иЬО- ГО-ТИЖНЯ:ВНОМЕРІ:Ш:М'
ПРО СТРУКТУРУІУКРАШСЬКОГО:і!ІІАЛ2г
- ' щонального центруДвканадм ІіЖ:
і Ч'— '(стор-2- )І У Ш'йЖі-Гх--і'-- ' №І
з'приводу'ЛИСТА- -
"
І
-
-- -1
„
'
Новий американський уряд
За останній тиждень ген-Айзен-- 1 дорадником Апзенгауер призначив
іауср новообраний президенті губ Шермана Адамса який очо-СШ- А'
назначив майже повний лював президентську кампанію
скіал ноною американського уря-- і респлоліканши
икпіі зачне л'пядуватн са- -
ііііііПоііі з 20 січня 1У5і року па
кіючепу позицію лоржавномі се-крсіа- ря"
США призначений кідо-ми- й
американський політичний ді-
яч Дісоп Фослер Датіес оегаи-ні- п
пнтоп мішноіо доюиору з Я- -
пшіією Марле І Віл сон президент
заводів Джснерлл іМоторс назна-
чений секреііірсм оборони інший
відомий іпдустріялісі Джордж
Гучфрей обійме посаду секретаря
фінансів нюйоркський правник
Гспбст Бровиел — буде іенерлп
ним прокурором іуб Дуґлас Лек
Кей — буде секретарем в-нутрп-и
ніх справ Іізра Тефг Бенсон сіль-
сько - іосиодарськпй спеиіяліст —
секретарем сільською юсподарсг-н- а
Аргур І Суммсрфіід — секре-
тарем пошти До уряду увійдуть
іеж дві жінки: Онега Куіп Гобої
ма посаді адміністратора Федераль
ної Агенції Безпеки і іва Бсйкср
Прісг иа посаді скарбника Снолу-- ] по лиш використання и
чешіч ІІІкпії Агенції боротьбі з СССР
Взаємної назначений" настроїв серед поневолс-рот- д
іоловнпм Москвою
Конфлікт серед західних
держав ізза Кореї
Справа замирення в Кореї далі
дискутується на форумі Об'єдна-
них Напій при чому були впдвін-нут- і
різні проекти розв'язки корей
ськоіо конфлікту Всі проекти роз
бнвалися об непорушний спротив
естетської о бльоку коли йшлося
про майбутнє комуністичних поло
іісних Проект Індії за яким спра
полонених мала
спеціятьиа комісія ирп чому всіх
полонених мали перенести з Ко
реї на один з островів оставляю-
чи за полоненими право добровіль
ноіо вибору "щодо повороту став
причиною юстрпх розбіжностей
думках між США з одною боку і
Бріпаніею та рядом інших держав
(в тому і Канадою) з друюю
СІІІА висловилися проти індусь
кої пропозиції заявляючи що тре
ба заздалегідь вирішити позитив
но долю полонених а не оставля
ти їх на непевність Становище а
мернкапської делегації в справі
полонених було підтримане ново
обраним президентом ієн Айзен
іауером і це безумовно вплину
ло на стійкість американців під
ході до тієї проблеми Британія
акцентувала індуський проект вва
жаючн то ній може бути теж
сприятливий совєтському бльокові
Щойно коли соиетськнн міні- -
Боротьба з комунізмом—
першочергове завдання: Дрю
19 11 цр в заходами мі
сцевою клюбу консерватів було
влаштоване прпняття для членів
клюбу і запрошених представни-
ків різних етнічних організацій та
не-апгломов- иої преси Приняітя
відбулося в Роял їіорк ютелю
Головним промовцем був лідер ка
палійських консерватів Джордж
Дрю На бенкеті промовляли ще:
і олова клюбу Міч ель та посол фе
дератьпою іііірлямснгу Михайло
Старчевськнй і посол провінцій-
ною опгаріііською чіарлямеїпу
Іван Яремко
Джордж Дрю зупинився сво-
їй промові па проблемах канадій-сько- ї
зовнішньої і внутрішньої
йолі тики а зокрема на загрозі для
Канади з боку комунізму Визна-
чаючи комунізм як концепцію зра
дії а комуністів як агентів чужої
Спеціяльне повідомлення
СВ ОТЕЦЬ РЕАБІЛІТУЄ
УКРАЇНЦІВ
Як повідомляє юляндська като-
лицька преса Св Отець Папа
Римський прпняв на спеціяльній
авдієпції теологів Української Се-мппа- рії
в Римі При цій нагоді він
пригадав про недолю української
католицької церкви та цілого ук-
раїнського народу який був під
пануванням австрійців чехів ро-
сіян зараз СССР Він висловив
своє співчуття ізза нещасливої до
лі України та висловив свій подив
до постави українських католиць-
ких Єпископів та вірних "Однак
сказав Сн Отець і доля українців
(дослівно батьківщини українсь-
ких теолоіів — С К) є визначе-
на пічною Мудрістю так що Лін
можемо вірити на прийдешнє во-скіїесі- ипя
Іія надія не є порожна
і великій мірі напевно бу- -
г ї~ л лі гчп може і
переведе ч"' тими закидами офіцпіні жндіііськ звелііч- -і и"-- - 5орчоо регламенту „аі' Всі підсудні чма опрокннули ті чціламу уаінсь
залежить щоо "'' С „нміватися всі твердження кому народові
які вкладає іпл — - гЧФ? -- Жій
-- і
) І
а
в
є
п
а
а
І
У
б
б
в
у
у
а
у
Склад нового американського
уряду виразно промовляє за
що в СІІІА начнеться нова полі-
тична ера провідні
часописи відмічують що долю
США переберуть у свої руки люди
практичної дії не теоретики як це
було досі не професори економії
і ііоГппкп з їхніми ідеями "дер-
жави - доброчинця" що має опіку
ватнея н максимальній мірі навіть
найбільшим нездарою за рахунок
успішнії1: в житті одиниць Зокре-
ма новий зворот прийде теж п а-меппкап- сікіИ
зовнішній політиці
яку очолюватиме Джон Ф Дал-
лес відомий противник дотеперіш
пьої "нотпикн що-
до СССР Даллес заступає погляд
що СІЧА повинні перебрати в свої
руки ініціягпву в міжнародній по
ліпнії і примусити СССР до обо-
рони Даллес теж є пріїклонннком
політики
Директором
Безпеки Га- - народів
М Стассеи Своїм них
вою зайнятися
Торонті
кордоном
ЛЧ(
г
стер Впиіннсікий відкинув теж
і індуський проект як неспрпєм-ливи- й
для СССР по
годилися на деякі зміни по лінії
вимог США Таким чином в деякій
мірі вдалося злаїідннтн несподі-
ваний конфлікт серед зачідніх дер
жав і треба сподіватися що цей
конфлікт вдасться ліквідувати і
що західні держави займуть од-
нодушне становище в корейській
спраьї
НА ФРОНТІ АМЕРИКАН-
СЬКИХ ПРОФСПІЛОК
Новим президентом АФЛ однієї
з найбільших американських проф
сніток обрано кот пльомбера
Джорджа Міні Дотепер лрезнден
том АФМ був Вільям Грін який
помер 11 цр займаючи посаду
президента на протязі майже 25
років Першим кроком новообра-
ною президента АФЛ був заклик
до другої найбільшої американсь-
кої профспілки СЮ до об'єднан-
ня Урядуючігй президент СЮ Н-мі- ль
Ріне (президент СЮ іМуррей
помер перед двома тижнями)
дай дуже прихильну відповідь ви-
словлюючи сподівання що опти-
мізм Джорджа Міні може прине-
сти задовільні результати
держанн що свідомо підюгонія-юг- ь
внутріканадійський переворот
і встановлення комуністичної дик
та тури Джордж Дрю закликав не
послаблювати уваш в боротьбі
з заірозою а ор-- і
анізування протнкомуністнчної
боротьби назвав першочерговим
завданням
Джордж Дрю відмітив що втас
не ис-анітомов- на лреса зокрема
преса в мовах народів що впали
жертвою комуністичної агресії
може сповнити поборюванні ко-
мунізму важливу ротю
Коли йдеться про напрямні зон
нішньої політики Канади то во-
на повинна йти по лінії намагання
ввести н життя основний закон
мають бути вільні Лідер канадій-О- Н
про те що всі народи світу
ськнх консерватів висловив поба-
жання ще відвідати в інших ум о
винах вільні народи ніші понево-
лені комунізмом зокрема побува-
ти в "соняшному Києві столиці
незалежної України"
Борис Максимович
у Торонті
Довідуємося що наш світової
слави п'яніст - віртуоз Ьорис
Максимович виступить із своїм
концертом в Торонті 30-г- о листо-
пада цр и Авдиторії УНО Борис
Максимович ло "своєму тріюмфаль
ному турне по майже всіх столи- - -- '
цнх Европи (Прага Відень 'Цю- -
ріх Женева Рим Амстердам Па- -
рнж Лондон) осів у'ДІтройті-д- е
Ппго 'запоошено до співпраці в
Державній г Коисерваторії'Треба ?
відмітити що наш маестро постій
но включав і включае'до своїх
%
і творн крл'їйїькнхГкомг-л-_
"- - пппііііп іііі' і кііі чилиі и- - _ '"' ""'ЛіГ""" Г ап'ький мінр закордонних т ітраельськпм урядом У зв'язку з ти чеаіи з &ппм)п „ііііі „ппі7ітаііі іи ун ііиіі ': иот-- и пШ за виїмком п ' хараіаеріїстіїчне ( її ' ' _ за А V лілІГ „ н х Хі
те
Американські
стримування"
протисоиєгськнх
А
проєктодавцІ
21
комуністичною
в
1
програм