Homin Ukrainy, July 18, 1953

              - -- ''' ' %7¥у:г - --
--
£ч-"исФ- л -- -- - л '-- "
': Ч-ЮЇ!1-
!: а'іі м:--- ~ ~£Я-~:- ~ ££ ' СіГІ"ІГЇ7м и Г _Гїя липня
'- -
-- і
йг:л2г:т-ї--г::г7л-7- 3 £ - у-ши"-
г ИЯеМокШтичний світ не ГОТОВИЙ
' 91 І - Шг % __ '-ІІ- '- т- - _ ів -
--УГ ":'{ Під тиском 'подій :-
-і
-
'' іСвітова суспільна думка # якщо судити по пресі поста
"вилася хдоснть одностайно
до подій в Східній Ні меч чи
ніЧехословаччині і як дохо
У'і"'
дять чутки В 1 ЮЛЬЩІ ОСІ
вбачають у в -- цих подіях до-
шкульний удар по комунізму
і~в першу чергу по- - комуніс-
тичній пропаганді всі захоп
жінГінесподіваними розміра
ми заколотів і4 героїзмом
беззбройних людей що в у-мов- ах
нечуваного терору ви
явили стільки сили духу в
протесті У багатьох на тлі
того зародилися або ще
більше скріпилися надії що
комунізм буде колись звале
ний силами народнього спро
тиву
Все це можна зрозуміти
можна й приєднатися до та
кої оцінки подій бо вже сам
по собі факт шо в країнах
тотального пригноблення лю
дини до голосу приходять
народні маси є знаменний і
багатий на наслідки
Але нам здається що в
найбільшій мірі ці події за
слуговують на те щоб заста
повитися на них в аспекті
майбутнього вирішального
зудару перспектив грядучих
революцій Що в тих подіях
скріплює нашу віру в неми
нучість і можливість вибуху
революцій навіть в умовах
абсолютного позбавлення
людности суспільно - полі-
тичного життя та віру в пе-
ремогу революцій а разом
з тим що в тих подіях свід-
чить про слабість народньо
го чину вселює тривогу за
майбутнє І нарешті як раз
глядати придушення цих про
тестів — як поразку за я-к- ою звичайно йде втрата
на довгий час віри в доціль
ність боротьби пригнобле-
ність і пасивність чи навпа-
ки як павзу в якій відбува-
ється ще більше напруження
народньої волі і гніву та за
якою в короткому часі при-
йде новий сильніший вибух
Характер протисовєтських
заворушень
В першу чергу треба розі
братися в тому який харак
тер мали ці народні рухи
Що лежало в природі їх —
протест стремління виявити
свою волю перед ворожою
народові системою чи рішен
ня перебороти цю систему
скинути її Іншими словами
'як точніше окреслити ці ру
хи: політичними демонстра-
ціями чи народніми повстан
нями? В політичній лрироді
подій не може бути ніяких
сумнівів Хоч безпосеред-
ньою причиною що викли-
кала робітників на вулицю і
було незадоволення з черго
вого підвищення трудових
норм але рух відразу пішов
під політичними гаслами:
об'єднання Німеччини шля-
хом вільних виборів зни-
щення системи рабської пра
ці встановлення політичних
свобід і т її І все ж не дивля
чися на це треба визнати
що в першому моменті ме-
тою тих десяток тисяч лю- -
деи які заповнили вулиці
оуло
Люднішим
снити боротьбі чин
'попягав у тому донести
свій протест до влади
'мусити стати перед
почути його волю від-
повісти за свої вчннкїі
гдемонстращю а не як пов-'станняДА- ле'
так
уді події ми не маємо наміру
уподібнювати1 їх наприклад
?з організованою свящ" Гайо-но- м
демонстрацією в січні
року "в Петербурзі Не
підлягає найменшому сумні
ВУ що жодний1' з- - учасників
демонстрації! не вірив ч "'можливість- - задоволення ви- -
мог якщо вони будуть ви-- у
ісловлені Ніхто не надавай
£тимІвймогам характеру про
ГЧ!-- г' Іхання'{ 'не припускав
?лумки:шо шд'тиоком вислов
новлення свобід Вийшли
щоб кинути в очі гротева-ля- м
ульбрехтам своє обу-
рення свою ненависть яких
не силі вже були стримати
а не для того щоб скинути
самих гротевалів та ульбрех
тів
Але опреділюючи минулі
події як політичну демонс-
трацію зазначаючи відмін
ність від повстання ми зов
сім не хочемо в той спосіб від
окремнти ці дві форми масо
вого руху Навпаки з усією
силою треба підкреслити
той факт що політична де
монстрація закономірно бу-
ває лише початкуючою фор
мою яка в дальшому розро
стається в повстання пере-
ходить в революцію Та й в
тих подіях що мали місце
в Чехословаччині і Східній
Німеччині були такі акти
які виходять за межі понят-
тя політичної демонстрації:
політичні страйки звільнен
ня політичних в'язнів захоп
лення урядових приміщень
затоплення шахт руйнація
заводів і т п І все ж дово-
диться визнати що в цілому
політична демонстрація в
повстання не розгорнулася
На причинах цього нам
належить з найбільшою ува
гою застановитися бо це
має найвирішальніше значен
ня не тільки в політичній о-ці- нці
теперішніх подій а й
для майбутньої історичної
Одним з найголовніших
моментів що обумовлюють
переростання протестаційно
го акту в народне повстання
є той резонанс який має цей
акт в широких масах народу
Якщо народ включається в
нього якщо він пробуджує
народні маси до політичної
дії тоді сам протест змінює
від того свою природу ство
рюється відчуття сили пси
хологічна ситуація окреслю-
ється вже не формулою "я
хочу" а "я беру" і чин ма-
си набуває характеру бороть
би
Те що відбувалося в Ні-
меччині без будьяких обме
жень мусить бути окресле-
не як масовий рух Почин
будівельників виявився сір-
ником що запалив в пожежу
по всій Німеччині охопивши
мільйонові маси з усіх со-ціяльн- их
прошарків Отже
цей основний момент що об
умовлює можливість розгор
тання революційного проце
су був в наявності і не він
став на перешкоді переходу
руху в дальшу стадію
Масовість руху спротиву
— революція можлива
Між іншим цей масовий
характер подій є наочним до
казом всієї безглуздості!
тверджень деяких "політи
ків" про неможливість на-родн- іх
революцій в умовах
тотального терору Там мов
ляв не можливо організуван
ня мас до не мож
ливо попередньою підготов
чою роботою пов'язання цих
мас в стоплену силу дії вті
лення в них ідей політичної
боротьби Ми увесь час до
водили німецькі події це
слідньїл-- о оерлшу вияв повністю підтвердили що
чужинецьких наймитів
"
існуючого становища шляхом до набуття ши
йшли щоб висловити свою І рокими масами людности ви
а не на те щоо сокого рівня політичної сві
її їх
щоб
її наро-
дом
І " ' у
і
-- "
--
" '
-- - -
1 _
її
і
виступу
і
[Домости якого ніякою про
пагандою не можна було б
осягнути до вироблення ко
жним у овоїй душі високого
ідеалу політичної свободи
і надбання навиків спіль
і В цьому розумінні ми по-Ін- ої дії цебто усього
винні розглядати ці події які що й творить зміст підготов
окреслюючи
ніхто
Л'
перспективи
до
чоі роботи в організуванні
революційного процесу Ко- -
ли все життя людини до о-собис- того
включно включе
но в орбіту державно - полі
тичного чину вона не може
залишитися поза політикою
не може1 не навчитися полі
тично мислити і свідомо
витися до політичних явищ
Коли людина на І кожному
кроці стоїть перед кричучим
протиріччям між гаслами і
дійсністю в обстановці по
стійного намагання брехнею
затулитих'діисність у неї не
І може не розгорнутися
створення свого політичного
вірую Нарешті ота отарні-ст- ь
що її застосузують
большевики в життєвих про
цесах називаючи це колек-
тивністю все" ж спричиню-
ється до того шо люди зви
кають "відчувати плече су-
сіда" як кажуть військови-
ки Людина в масі не розгуб
люється вона навчається
схопити ритм маси і до ньо
го пристосуватися
В цьому сенсі досвід Ні-
меччини має стати перекон-
ливим і повчальним
Чому невдача?
Але повернемося до полі-
тичної оцінки подій в Німеч
чині Отже не брак масово-
сті! протесту став на пере-
шкоді трансформації демон
страції в революцію повстан
ня Тоді що ж спричинило-
ся до того? Дальшими вирі
шальнимн моментами що
обумовлюючи таку транс-
формацію є ідейно - полі
тичне оформлення масового
руху наявність політичного
проводу та технічне умож-
ливлення самої боротьби Ті
гасла що їх виніс народ на
вулиці — свобода вільні ви
бори цебто зміна влади-змін- а
політичної системи і т
п — говорять самі за сєое
Це гасла не політичних ре-
форм це гасла революції
Тяжче відповісти на питан-
ня наявності! політичного
проводу Розмах подій їх
скомплікованість в часі май
же рівночасне виникнення їх
у багатьох великих містах
Східньої Німеччини подіб-
ність цих подій у віддалених
між собою місцевостях —
все це свідчить про те що
провід є що в підпіллі діє
така зорганізована політич
на яка вибрала слуш-
ний час покликала до дії
надала їй певного характеру
Отже не можна стверджува
ти але можливо припуска-
ти що провід був В усяко-
му разі що нам відомо
про ті події говорить що
хоч маси і спонтанно включа
лися в дію (це взагалі харак
теристично піднятих до
чину мас) але ніякої розгуб
лености втрати орієнтиру
чи швидкої розрядки полі-
тично - дієвого найняття ні-
де проявлено не було Всюди
Бажай головою СРПУ
У зв'язку з "відрядженням" О
Е Корнійчука на посаду першою
заступника голови Гади міністрів
УРСР президія Союзу Радянських
письменників Укрл'інн (СРПУ) о-бр- ала
головою Союзу на місце
нііічіка М П Бажана
В СССР поновлено проти- -
американську пропаганду
Не зважаючи на різні форми ші
явів нібито мирного совєтською
наставлений і хвилеве лом'яішення
юну совєтських іазст журналів
радіо н друїій половині червня
знову появилися на сторінках со
вєтськнч іазет протнамериканські
пропагандивні матеріялп а мос-
ковській "Правді" від 21 6 помі
щепа редакційна стаття я т "В-
ите пильність совєтськнч людей!"
від 23 6 стаття н т "Крач а- - лення протесту перед ВЛа-са- мІ УМОВИ ПІдбоЛЬШевіЩЬ- - вантюрн у
дою вимога від неї зміни кого існування є найпевні- - Берліні а від 1 7 стаття и т "Як
ицлю здій- -
в
при
?1905
в
того
й-и- х
ста
про
сила
все
для
Кор
нідютовлялася берлінська прово
кація" В першій статті вакпдаєть
ся Сполученим Штатам організа-
цію підривної роботи на терені
СССР вишколювання терористів і
іппіпунів яких американськими лі
такамн перекидається до СССР Ра
зом з тим американський уряд в
міжнародній площині реалізує по
літику яка має на меті допрова
дити до ще більшого загострення
взаємин і до війни В статті іеж а-таку-
ється відомий закон про асиг-
нування 100 мільйонів долярівна
допомогу втікачам зпоза залізної
заслони і їхнім організаціям В
статті "Крах авантюри" газета
пише на тему подій у Берліні і
соївєтській зоні- - Німеччини ватор
куючи теж оправу полонених у Кореї "Правда" обвинувачує США
в підготовці заворушень в Схід-ньом- у Берліні цшуючи нібито
зізнання арештованих німців яких
американці перекинули на східню
зону зі свого сектора За словами
"Правди" "провокаторам не вда
лося потягнути за собою будьяку
значнішу частину населення Бер-
ліна Народні сили Німецької Лемо
кратнчної Республіки дали таерду
відсіч фашистським провокаторам
і їх закордонним хазяїнам" В
совєтських матеріялах немає иі
' ' ' і Р— Л-- П—Пи-Я чгяпі11 гтп А""!' - хінним ііи Ь '1і ЛЩЛЛ ''ічстидійсно можуть пЧіт4и"'1на де цес' критичного мислення Я- - військові частішії
Лч°аМ0КраТИЧНІ "Вибори на8СТа І кий-неминуч- е мривцдиіь ди рушення в піме
те що совєтські
здавлювали заво
ччіші і ацо совєтсь
силою за-
знали
маси стали перед
ударів тієї сили Для
кожного хто розуміється
на суттєвих ознаках револю-
ційних процесів вже з цьо
го має бути ясним ш° масн
перебували в такому стані
що спроможні були розпоча
ти боротьбу і вперто н про
вадити При таких умовах
навіть недостатня сила полі
тичного проводу "е могла
стати вирішальним момен-
том: у процесі боротьби ВІН
набув би ту силу Отже до
водиться визнати що вирі-
шальну ролю в тому що рух
у Німеччині не розгорнувся
в революцію відограв брак
технічних умов боротьби в
першу чергу брак засобів бо
ротьби брак зброї Треба
раз на завжди усвідомити
собі що протикомуністична
революція не може прийти
до успішного завершення у
формі лише загального
страйку організованого про
тесту тощо Вона неминуче
набуде форм збройної бо-
ротьби Тут зброї не було а
неозброєна людська маса
якою б великою вона не бу-
ла при найвищому револю-
ційному напнятті далі як по
топтати портрети зірвати
пра'пори знищити комуніс-
тичну домівку тощо піти не
в силі Озброюється револю
ція силою військових з'єд-
нань що стають по боці на
роду і постачанням зброї з
запілля Здавалося б що в
справі постачання зброї з за
пілля східньо - німецьке за
ворушення має перебувати
в найбільш сприятливих у-мов-
ах:
у нього у запіллі біль
ша частина його власної кра
їни де населення користуєть
ся повною свободою полі-
тичного оформлення і догід
не оточення для всебічного
організування боротьби за
звільнення поневоленої Ні-
меччини
Бракувало запілля
Що так не сталося що За-хід- ня
Німеччина не на що
більше як на протести і ви
словлення співчуття не спро
моглася це на нашу думку
є найбільшою катастрофою
німецьких подій Це з пов-
ною категоричністю свід
чить що німецькі політич-
ні партії є нічим іншим як
ке командування проголосило було
в цілому ряді німецьких міст ви-
нятковий стан В статті дальше
обвинувачується американців що
воші потаємно порозумілися з Сіґ
маном Рі щодо звільнення корейсь
ких полонених щоб тільки будь- -
якою ціною не допустити до замн
рення "Правда" підкреслює що і
події в Німеччині і в Кореї зі со-
бою пов'язані і є по лінії агреспв
-
пою протпсовєїського лляну ЩО
ііоіо підготовили Сполучені Шта-
ти
Куди запроторено наших
людей?
В "Правді" від 10 6 в дописі з
села Сарканд Талднкугарської об
ласгп Казахської ССР зустрічаємо
такий абзац:
"Соніялізлі змив з лиця совєтсь-ко- і
землі мсдиежі пуглн (тобто
найглухіші закутиші) Прикла
дом па те може бути Сарканд —
село де дружньо живуть і творчо
працюють люди різних національ
ностей: казахи і росіяни українці
і білоруси татари і киргизи"
мимоволі розкриває куди запрото
Інформуючи про те "Правда"
рюється українців білорускнів та
тар і інших Згадане село Сарканд
— цс дійсно "медвежпн вугол"
бо від Алма-Ат- н столиці Казах
стану ноно віддалене на 500 км
а від найближчої залізничної стан
ції Мулалп по Туркестансько-Снбі- р
ськіп залізній дорозі — 130 км
Натиск на пресу в СССР
"Правда" від 1 7 помістила ре
дакційну статтю н т "Покращати
партійне керівництво пресою" В
статті закликається всі партійні о- -
середкп пильно стежити за пре-
сою яка повинна "мобілізувати со
вєтських людей для виконання і
перевиконання завдань п'ятилітньо
го плану виховувати трудящих у
ДУСІ совєтського патріотизму
дружби народів комуністичного
відношення до праці і до соціялі-стичн- ої
власності!" Ствердивши
що цих завдань не виконується в
задовільний спосіб "Правда" пи- ше: 'Центральний комітет партії
вимагає (тим разом навіть не "про
попу є" а прямо "вимагає")-ві- д ЦК
компартій союзних республік
крайкомів обкомів міськомів і рай
1953 - -- тіЛ" ££'''' ''?-- '"г£і'і~ИХ Ш
тільки політичними чинни-
ками західньо -"-німе-
цького
державного життя що звіль
нення від комуністичного
гноблення розглядається ни
ми в аспекті державного зов
нішньо - політмчного чину'
Серед тих партііі не знайшло
ся жодної яка б зрозуміла
що до повної перемоги над
комунізмом можна дійти
тільки шляхами революцій
в оперті на сили в першу чер
гу власного народу Виявило
ся що в Західній Німеччині
готовий до революційної бо
ротьби народ Східньої
Німеччини не має сво-
го запілля не має сили яка
організовувала б можливо-
сті революційної боротьби
Стає направду страшно ко
ли застановитися над так
том що з тих багатьох со
ток тисяч збігців з Східньої
зони не народилася бодай
одна десятитисячна дивізія
яка б в ці дні з зброєю в ру
ках перейшла зональний кор
дон до себе'до дому і при-
йшла б на допомогу повста
лим надаючи рухові інших
форм
Становище Заходу
Покладати всю провину за
це тільки на німців було б
несправедливо хоч і не мож
на не підкреслити що вони
в цьому виявили властиве су
часному західньому світові
(на жаль багатьом україн-
цям теж) нерозуміння ролі
революції в грядучих істо-
ричних подіях стремлііння у-никн-
ути
гострих ситуацій
сховати голову п:д крило
А все ж вирішальну ролю в
цьому відограла відома по
зиція демократій В суті ре
чі вона побудована на ло-
гічному абсурді бо складові
частини її логічно виключа-
ють одна одну Наппавду
так Нагадаймо собі схема-
тично ці складові чг спіни:
1) все має бути зроблене
щоб уникнути вій'-ч- і "2) світ
не може існувати якщо поло
вина людства перебуває в
рабстві 3) поневолені наро-
ди мають скинути з себе ко-
муністичне гноблення 4) бо
ротьба з комунізмом має і-- ти
мирними шляхами 5) по
літична боротьба в СССР —
це внутрішня справа самого
СССР в яку західні держави
комів щоб вони конкретно керува
ли газетами постійно 'їм помаїа-ли- "
"Гнів і обурення совєтського
народу"
Такий наюіовок статті в "Прав
ді" від 1 7 присвячений подіям
в совєтськііі зоні Німеччини "Прав
да" інформує що в цілому СССР
"трудящі СССР оріпнізують мігпн
пі" на яких виявляють свій "гнів
і обурення на авантюру чужинець
кнх наймитів" в Східньому Берлі-
ні "Берлінська провокація фаши-
стської зі раї — пише "Правда" —
ипкорміеної за американські до-ля- рп
викликала гнівне обурення
колгоспною селянства нашої кра-
їни Коліоснники заявляють про
свою солідарність з німецьким на
родом а зокрема з німецькими се
линами які активно виступають п
обороні миру і демократії"
"Багатолюдні мітинги відбулися
на підприємствах рибної лромисло
востп Астрахані на заводах Пен-
зи в колгоспах Володнмнрської
областп я містах Прибалтики У-ра- лу Сибіру Далекого Сходу на
шахтах Донбасу Караганди по
всій країні"
Проти культу осіб
Вже від довшого часу на сто
ріпках совєтської преси ведеться
акція проти культу лам'яті окре-
мих осіб хай і заслужених для со-вєтсь- кої системи В газетах ствер
джується що не завдяки заслугам
окремих осіб а завдяки ініціативі
народніх мас були досяїнуті здо
оуткн в совєтському будівництві
"Комуніст" політичний журнал
і оріан ЦК КПСС за травень 1953
р- - в статті "Комуністична партія—
кстевраів"на— сиплиашесомвєтісньк:ого суспіль
"Наша партія виховує свої ка
дтбіріїтинпнсчоіцйдіуаслікіслвтяіисдчіднаінйкоосмтуі!днеісрнтжаирачовндііойвіВопнрароа
боознраечтьаєся іпдреоалтиістикчунлеьту роосзодбуиваннщяо
ролі особи припису ваиня їі над-прнрод- ніх властивостей суєвірне
схиляння перед нею ігнорування
рбиолішкміадсливпиайртіїтомкуласщоКувліньт виохсоо--
вує У трудящих не активність і
с££Я~~
не сміютьівтручатися (щоб
не довелося "виправдуватися
перед Вишинськимзаство
рення 100-мільйонбво- го 'фон
ду як"це'було)'-6)їактивн- е
сприяння визвольнймрухам
було б актом ворожим СС-
СР провокуючим війну і т
д в тому роді Створюється
зачароване коло 'а' дехто і
-- навіть на політичних верхах
хоче себе переконати що це
політична лінія Для кожної
людини вільної від нав'яза-
них думок ясно скіль'ки про
тиріччя ховається в цих полі
тичних курсах Якщо все
людство і вільне теж не мо-
же жити коли половина йо
го в рабстві тоді чому ж
знищення його рабства має
бути тільки потребою самим
рабам? Якщо революції ма
ють знищити комунізм то
ді чому ж вільні народи ма
ють ізолюватися від тих ре
волюти с і таке повстає з
сполучення кожної засади з
будьякою іншою
На пресовій конференції
ЗО червня президент Айзен
гауер у справі шмеьких по-
дій сказав: хоч пряма під
тримка учасників повстання
покищо (підкр наше) не
можлива провідники захід
нього світу повинні дати зро
зуміти поневоленим наро-
дам що в світі є їхні друзі
На запитання ж одного з ре
портерів чи не створюють
німецькі пюдії привід для ін
тервенції він відповів що
уряд завжди стояв за вільні
вибори за залізною засло-
ною але про "фізичне втру
чання" зараз не думає
Не будемо зараз говорити
про те що втручання зброй
них сил СССР в ці події по-
збавляв їх характеру вну-
трішньої справи Чей же ця
акція Москви протирічить
ще формально діючим узгід
ненням і на розчгвлення лю
ден созєтськими танками на
вулицях ьерлшу союзники
були б управнені відповісти
чим Іішим ніж трьома но-
тами протесту Але справа
зараз не в тому Фактом є
що вільний світ залишився
а цих подіях тільки співчу-
ваючим спотерігачем і це
може багатьох примусити
замислитися на перспектива
ми нових спроб боротьби
Не мало все ж знайдеться і
таких що з особливим при
тиском будуть застановлю-ватис- я
на словах президента
США — "покищо" — покла
даючи надію що в дальшо- -
По той бік залізної заслони
ініціятиву а пасивність вижидан-
ня того що зроблять окремі осо-
би керівники начальство Марк-
сизм - ленінізм не має нічоїо спіль
ного з того роду ідеолоіією він
високо цінить активність ініція-
тиву народніх мас що під керівний
твом комуністичної партії творять
свою історію формують нове сус-
пільство"
Як же важко Сталіну в гробі
від того що виписують його "со-
ратники"!
Втоптаним шляхом }
По майже тримісячній крикливій
пропаганді про те що совєгськпй
і ряд дав совєтському іромадянн
ноні і ампестію і нову знижку
цін і подостатком товарів і т д
і т п настав час щоб за оті про
пагандинною порядку "подарун
ки )ряду населенню тс населення
заплатило але вже у реальній ва-
люті Та заплата за старим ще ста
пінським звичаєм називається чер
гова "державна позичка для роз
витку народнього юсподарства
СССР випуск 1953 року" Розпоря
док про позичку було подано 24
6 і переведено її реалізацію та-
ким темпом що вже 27 6 було
стягнуто з населення 15343000000
крб і з датою 28 6 появилося чер іове повідомлення про закінчення
підписки на позику
Совєтська преса інформує що
"підписування лозпкп" лілбувало- -
ся з небувалим підйомом Як тіль
кп наспіло повідомлення про по-
зику — пише "Правда" — робітни-
ки і колгоспники та трудова інтелі
генція того ж дня почяля мягово
зголошуватп підписи при чому ба
гато іромадян вплачувало позику
готівкою
Все як бачимо проходить втоп
тапим шляхом
Т1ТО ПРОПОНУЄ ЗАХОДОВІ
ПОЛ1ІРКОВАНУ ПОЛІТИКУ ЩО-
ДО СССР — На гадку югославсь-
кого диктатора Тіта Кремль є на
шляху доосновної зміни своєї по
літпкп і що зараз якраз наспів час
для Заходу досягти "реалістично-
го" погодження міжнародній спір
них проблем Тіто заявив що він
вважає факт зміни кремлівської по
літики як наслідок зрозуміння
ВЛаСНИХ ПОМИЛОК Кпр'ипа п иігау
лому і як наслідок слабості! СССР
'Оі£ £'' ТГігі—н-лії'- Гі
леннгакційа
"Алуватиг
Г"~ пил - зимгч
протиком
Д°кинеїбуде'&™!
головнішим еті ооротьбиїа'йїіГ'І
є по птіплі'Т'7'і
властивого?]
чинника — лрп'л-'?- 1 гану в першому і
літичноготш'1
Доки будеЬям'Лл '
нуги револю
чена на нерозуміння Г1 ним світом доти-пол-
У
в боротьбі з комунЬ
де повніш логічних' Іріч '
Большевики не бовті
стами партії на 190
голосно заявити щ„ боротьба колоніальні
Р9ДУ за визволення 3
НЄ З ЇХ боку "політик
теріяльну підтрИмку
ній світ не має жоднії
ла яке могло б такеє їй і якому було б іти лено це здійснити К сти могли послати в К мільйонову армію "кн
ких добровольців" а л товані при Бонському
посли демократій щ зімлілії б як би їм ска що озброєна підпівд
сятитисячна армія німя добровольців завтра н
дить зональний кордон
включитися в протеї
стичне повстання
Брак плину 1 підготоі
Правда була спроба
рити поза урядовая)
ми таке політичне тії}
мало б служити' спра ротьби поневоленні
дів за своє звільнені
краще було б про ту о
не говорити Вже тр§ цей Американський ш
боротьби з большеа
подивугідним успііи
шує саму ідею бо
Три роки він не №
собі ради з двома дес
музейних експонатів
лишилися ВІД КОЛІІІИ
сійських соціялістича
тій три роки розігріі
якась "Вампука" наді
може і можна булобі
ло посміятися як би а
ло на театральній сцені
в справі що стосуетїЬ
головнішого завдання і
ного світу
Східньонімецьмічя
вацькі події з усією й
стю довели повну вей
ваність демократичній
ту і з усією титром
ставили питання -- з
з тим що неминуче
завтра?
Відомості про пог
Польщі покищо д
але в тому малому
єю є оагато поь
В РУХ ВКЛЮЧИііл!
підпілля і створ
тральну Раду Спро]
гЬяк-т- и можуть відої?
рішальне значенііМЯ
ка польських под
шої пошформс
шд-- - м п і"
Ш&
Суспільно - ЙЯй"
з обм пор Рчеш
Складини ко-ло- г9
сла закінчуєте'
си І оголошеии-- Д
вого числа "Р"""
ці включно Редам %
слаии 7Г2мо
собі право я
лати Статті іііміі аітої" ш _" "--
— тям
зміст оголоше П
ЛГІ
повитії
умови пере
На рік - ЛЯЙіІ
В інших Ж
8иВ5Ск]ГІ'Г
Сапала 4 8АГ і №ф№Г'%$Ш
1275 Г'ІІЛ'СІ