Ukrainski Visti, April 12, 1929

              Сторона 4
- ЗАХІДНІ ВІСТИ
Одинокий Український Тижневник в Альберті
Виходить що-тиж- ня кождої пятниці
Видає "Алберта Геролд Лтд"
В Ю КИСІЛЕВСЬКИЙ— Редактор
Передплата виносить на рік:
В Канаді - : : $2-0-
0
В Злучених Державах
До Европи
$250
'" $3-0-
0
__
Ціна за дрібні оголошення
За дрібні оголошення платиться належитість з горн
инакше не будуть поміщені —Одно-цалев- е оголоше-
ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 'за
три рази $150
ЧУЕ8ТЕІШ ЇЇЕЧУ8
ТІїе опіу ХГкгаіпіап ТУеекІу ТУезІ о£ Ліппіре
РиЬІізЬесІ Ьу
ТНЕ АІхВЕЕТА НЕКАІЛ) ЬШІТЕБ
Еуегу Егійау о£ іЬе ЛУеек
ЙиЬзегірйоп іп Сапасіа рег уеаг $200
То Шіей Йіаіез $250
ТоЕигоре $300
ГЕ8ТЕКN N138
9757 Лазрег Аує Есітопіоп Аііа
Рііопе 4809
ПЕРЕГЛЯД ПРАЦІ АЛЬБЕРТІЙСЬКОГО
МЕНТУ
З великодними святами покінчилася теж і сесія
альбертійського провінціонального парляменту яка
тревала сім тижнів Протягом цього часу вирішено
цілий 'ряд важних для Альберти питань Деякі з них
забрали парляментови споро часу але майже всі з
них вдалося поладиати Опозиція альбертійського
парляменту є за незначна щоби могло прийти до
довшої задержки В парляментарних кругах споді-
ються що при слідуючих виборах число опозиції
зростові праця стане "живішою
В парляментарних дебатах найбільше часу ви-
траченню на обговорення зміни шкільного акту Цс
питання наробило стільки шуму і руху що прийшло-с- я
відложити його до слідуючої парляментарної се-
сії яка відбудеться на слідуючий рік Цікаве що від-
носно шкільного акту не було порозуміння навіть
ннутрі' самої ЮФА партії яка справу акту сама вн-двигну- ла 'Це можна собі пояснити в1 той спосіб що
проти- - шкільного акту поставилася значна частина
самих виборців і вони вплинули на своїх послів за-
ступати їх погляди V
Дост Бейкер міністер шкільництва як головний
пропаґатор зміни шкільного закона видав осібний
іпамфлеп про потребу його зміни і подав докладний
'проект цих змін Шкільне "питання буде одно з пер-
ших яке прийде під обради на слідуючій сесії аль-
бертійського парляменту
! ' '
: і' : Перегляд важніщих актів
Пшеничний Пул вніс
зміни вчспособі управи і
і
[дискусія- -
підписала
ПАРЛЯ- -
минулої сесії прохання о
доповнення повновластей
дуже оживлена
вже по акту
не придержується іі
для нього' Хоч це приватний акт але він має-вел- и
же значіння для цілої тому в дебаті над ци
ми змінами доповненнями
яка опісля навіть
велася
вирішенню
провінції
перенеслася на сторінки фахової преси Від тепер
будеться' числити та особа дійсним членом пулу
підписала з пулом угоду і пул ту угоду прнняв Коли
особа яка угоду але
яка
продає зоїжже приватним торговцям то пулови
прислуговує право зажадати заплати відшкодован-
ий ввцсоті 25ц від кожного недоставленого бушля
збіжжа:'Лул одержав теж право відтягати певну су-
му гроша як елеваторську резерву Новий акт регул-
ює-теж' справи спорів між пулом а його членами
' За'приміром других провінцій приступила і Аль--берта'д- о
вирішення акту про старечі пенсії в межах
Іпровінції Старечої пенсії можуть домагатися:- -
а) бритійські горожане або вдови по не-бри-тійськ- их
горожанах коли вони перед відданямся бу-і- и
бритійськими горожанками
б) коли вони осягнули 70-и- й рік життя:
с)' замешкалі в Канаді протягом 20 літ від дня
'внесення 'прохання
1 - д) замешкалі в межах в провінції в якій вносять
' прохання р' пенсію протягом пять літ від дня внесен-нн- я
прохання - є) не є індіянами „які підлягають постановам
акту для Індіян
ф) не має доходу поверх $36500' річно і врешті
ґ) 'не' записав свойого майна добровільно ко-Гму- сь
другому в тій ціли "щоби одержати старечу
пенсію " і 4г ' '
І " Одержування старечої пенсії не має ніякого
впливу на право голосовання в провінціональннх чи
Пмунісипальних внобрах ' Найвища пенсія може ви- -
носити $24000 на-рі- к Вона зменшується відповідно
і(ДО доходів якими прохаючий о пенсію розпоряжає
V "До'другихдуже важних для провінції справ які
" вирішив парлямент на останній сесії була продажа
іпровінціональних зелізниць Провінція продала свої
зелізниці спільно обом канадійськнм лініям С П Р
і С Н Р Сума продажі виносила 25 міліонів доля-рів!Це'й'а- кт продажі 'стає правосильним-почавш- и
від 1 липня 1929 Віддавши свої зелізниці в фінанс-
ово сильні руки провінція сподіється що це причн- -
питься' до скорої і дальшої розбудови цих ліній
І : 'Крім ци'хважніїцих актів вирішив" парлямент ще
[цілий рядчдругих приміром акт про книжкові довги
актіпро'Жіночий Інститут актупро будову 'публич-нихдор- іг
впровінції Альберті Ь другі
Парлямент ухвалив один і і чверть міліона доля- -
рів на покриття непредвиджених видатків д_минуло- -
го року исюно ухвалив ще о шлшнш на адмшн-іра-цій- ні ціли на біжучий фіскальний рік "
На-зага- л праця минулої сесі'Кпройшла вдоволя- -
ючо хоч теперішній уряд
сторони опозиції часто
Бравши вийшов пооїдником
ДР СІМЕНОВИЧ — Шікаго
Наша сиуіа в нароіі—наша
надія в нас самих
(Далі)
Ми моглибн зібрати
весь матеріял наших
кривд від початку нашої
неволі на всіх заборах і
усе те видати в одній кни
жці з відповідними доку-
ментами в англійській і
инчих мовах
Вкінці ми зорганізовані
в одно політичне тіло мо-глиб- и
мати великий
вплив і на політику Ста-
рого Краю під кождим о-гляд- ом До цього часу в
Старому Краю скликано
збори до Відня національ
них приклонників і зало- -
жено централю для тих
що стоять на точці народ-
ній Нам однак треба би
скликати Загальний Кон-
грес Українців усіх партій
переконань і орієнтацій і
зі всіх частей України сві
та і на нім старатися виро
бити одну о скільки це
можливе програму для
всіх українців світа і ви-
брати одну репрезентацію
яка малаби право пред-
ставляти коли вже не всі
партії перед все-народн- ім
принанменчетися хоче
тих українців які на таке
заступництво згодилиб- -
ся іакии конгрес хоть
би він і не згуртував усіх
українців то зробив би
богато добра хотьбн че
рез те що представителі
менче-більш- е усіх партій
і напрямків зіхалибся і ви
мінили свої гадки — і ми
пізнали би раз докладно
хто і куди стремить і на я- -
ких точках ми годимос
а на яких розходимося
Крім цього думаю усі
таки знайшлибнея деякі
спільні_точки на яких ми
мо глиби одним фронтом
йти протії ворогів Як р? і
те що не розуміємо
себе що ми не маємо змо
ги одні одних вислухати
поборюємо себе і шири-
мо прогалину між собою
Без огляду я'каби не була
партія таки кожда з
них має свої добрі і злі
сторони ходить головно
о те щоби вислухала од-
на сторона другу і пізна
ла п аргументацію а тоді
гострі кути ступляться
безоглядна завзятість знн
кне
Дальше таку централю
вибрану на всесвітному у-краінсь-
кому конгресі зло
жену з пару людей треба
би постійно удержувати
аби вона могла стало не
тільки для нашої справи
працювати але і нас пе-
ред світом заступати Ни-
ні ми поділені і світ не
знає до кого на
переговір чи що в укра-
їнській справі А так ко-
ли вже не всю 'Україну та
не український нарід
то хоч його визначну
часть таки централя би
репрезентувала
Удержати таку центра-
лю може тільки за морем
злучена наша іміграція і
то своїми засобами Че
рез те і наш вплив на хід
політики в Старому Краю
дуже би зміцнився
Якраз-тепе- р за почином
німців виплила справа
меншостей знов на верх в
Лідзі Народів Вправді
німці на разі не напирали
щоби Ліґа взяла під роз
вагу справу мнешостеп
бо вони не хотіли пере-шкаджат- и
переговорам в
яких іде о вирівнання спла
ти довгів аліянтам але чи
скорше чи пізніще ця
справа мисуться рішити
'ЗАХІДНІ ВІСТИ"
видержав не один напад зі
навіть заслужений Премієр'
В
„і
майже на всіх позиціях
Тому нам конче потре
ба одного тіла вибраного
загальним з'їздом україн-
ців Воно мало би повно-власт- ь
репрезентувати у-с- іх
менче-більш- е україн-
ців перед світом і Лігою
Народів Лойд Джордж
говорить" що Версайсь- -
кий договір мусить бути
змінений Канадшськип
представитель поставив
внесок в Лідзі Народів
щоби кожда меншість ма- -
I ла право особисто вноси
ти свон протест перед Лі-
гою Народів Вправді це
не брано під увагу але з
часом ту думку меншості!
постараються здійснити
Як ми не будемо мати
своєї загальної репрезен-
тації то легко дійде до
цього що нас не допу-
стять до Ліги Націй
Багато ннчого далобся
ще навести на користь за -- ложення української цен-
тралі так тут на імігра-
ції як і в Старому Краю
але'і- - цих кілька слів ви-ста- ие
Коли ми хочемо доби- -
мо незалежної України
коли ми хочемо для ви
звольної справи дійсно
працювати не тільки сло-
вами але й ділом помог-
ти мусимо зачати від
себе зорганізуватися: Ми
мусимо для тої справи і
помогти-жертвам- и Нічо
го і
ч ніхто" а тим більїге
світ не дає даром Особ
ливо ще тоді коли хочеть
ся комусь щось відібрати
а тнмоільше землю до
бро і нарід Або! або! Або
ми хочемо волі і злуче- ної України і готові поне
сти за ту справу жертви або ні то даймо всему су- покій Зложім свої голо-
ви і спини в чуже ярмо і
не нарікаймо що нам тя
жко це ярмо тягнути Від
нікого другого це не за
лежить тільки від нас са
мих чи ми маємо дальше
жити в кайданах як не- -
форум то волі коли ми
ми
усе
удатися
весь
ми
вільними
изірець як ои мож оуло
перевести злуку нас
самих
Між нами є партії пар- -
тіики і всякі організації
Що є в нас партії це не
зле В народі що жиє і
ня
аби був Нам іле
НР П ІЛІїїгЬїіОІїїіГк т
жадііої вартости
(Далі буде)
М ДУХОВСЬКИЙ
Лекція
(Кінець)
Сучасний момент і вигля- -
ди на маиоутнє
Голод 1921-2- 2 затягнув європейських державних
ся й на дальші роки: пов- - організмів Улюбленим по
на загибіль робочої ско- - літичннм методом у бо-тин- и
здичіння піль і си- - ротьбі старої Росії проти
стематична голодова по- - старої Гетьманщини на
літнка уряду не сприяли Україні був простий гру-загально- му бистрому від- - бий обман політично тем-роджепн- ю хліборбства пі- - ної народньої маси і пере-сл- я
страшного знищення купство провідної верст-192- 2
р так що голод став ви Тим методом вол оді --
на Південній Україні по- - ла Москва майстерно'і йо-стійни- м
явищем Недорід іМу завдячує свою перемо-192- 8
р ні не захопив Гу в тій боротьбі Але
чних просторів України стара Гетьманщина довго
ні не мав виїмково гостро- - пе давалася на підкупст-г- о
характеру але помимо Во і кріпко боролася про-тог- о
знову загостив на ти московської брехні В
Україну страшний масо- -
вий голод ьольшевиць- -
кий уряд постепенно при- -
знається що його перші Богдана Хмельницьокго
бадьорі вісти про незнач- - аж д0 Скоропадського
не число голодуючих на всі Гетьмани виявили се-Украі- ні
не були точні В бе зрадниками" і знаємо
місяці вересні 1928 р по-!такса- мо з історії _що ря- -
дали оольшевики урядо -
ве число голодуючих на не так ЛЄгко ловилося на
850000 душ але вже в сі-- і московську брехню і кріп-чн- і
1929 большевицька ко стояло при гетьманах
"Пролетарська Правда" з у їх боротьбі з Москвою
Київа начислила голоду- - Теиерішия московська
ючих 3360000 душ т є червона диктатура зни-правдоподіб- но
голодує щила па наших очах по-вс- е
населення Південної чатки української держав
України — все що з 8 мі-Інос- ти старим московсь-ліоні- в
душ лишилося 'там кмм методом грубого об-післ- я катастрофи 1922 р м'аиу широких мас укра-Знаєм- о крім того з боль-'їНСько- го народа— обіцяп-шевицьки- х даних що в камн ангельського щиро-192- 8
р знову вживано го братерства і загальної
Червоної Армії при рекві-- 1 ріШЮсти всіх у одному іп-зищ- ях хліба на Украпи— Інтернаціональному черво-та- к само як перед голо- - Юму раю Нині вже є
дом 1922 р Словом зно-- 1 доволі признаків па-
ву маємо легковаження родпі маси України почп- -
може
осел
хоче
дала
свою
шмат
НОИІІИ
червоний
знов дані маіІі пема
знаків про
радше народу Великій У-свідо-
мої
політикана Укгроалїон--і 1 муніститчна партія
діється
селах б}' приобі-знат- и неможливо боль цяну в
можуть
того щоби комуністів купила Мо
виявлялася сква безконечно
про ніж ко-
ни про
Але між у країн
стярокраєва
вже почала вони марно
1922 р Шумський наче
у по-ти- м
Панує загально Троцького
погляд що
иещскги
роз-м- о
стати страшної без
оезви- - теж саме
глядности" Тс саме заго-ськог- о нема від- -
Троцький
його партійних това
ських господарств між
'
ио1111 усі пар
всего 64% того дава- -
хоче жити годі всі л11 "а
тож мусять бути парт Але те 3 ГОЛОВІ1Х причин того
инчимиїдоро- - --
1
гами таки "°"ІХ
одної ціли у Має
визволення всіх у- - Вопи
чкернанїняськивх одзенмоель злу- - "Р"яГ„9 - " ' ЗІШ'
тниемдербаежзвне тілоякохюто Рв є ться майже крі- -
іде злу- - їитися пр°
- СР діється окре- - Хочете Південній Україні хочете знищеній спеціяльним
свій грабіжом
але ликим голодом не тяж-стремі- ть переді- - собі уявити лвлсіаідм яксзівйдійобхсуоптчотеястіебтзоаїНвеезхесматй-и- р™™ таке: по-
свій ояд" '—
о г г
зна- -
що
що
усіх
крашщв у
українців в ціли нує необмежене
над її знас
хоч мусить
чимдалі на
признати сло-
вах є багато слушногги
Це помітно навіть у
-
і
ватному житті європейсь
ких рас
кидається в вічі при
політичних методів
царському указі з ішр
було зазначено що
часів першого гетьмана
спочатку
ю проти московського
серед комуні
"-- " "лшЦ„ши о- -
світа на два табори
але ні троцькізм ні шум-ськіз- м
не поважні-щ- с
розбити української
комуністичної
— той єван-
гельський — знає
тільки "ясла господипа
свойого" а нічо-
го не знає і не знати
В тому й криється власне
ріжииця м(ж
панами
Гетьманської України і
пітними
Радянської Укра-
їни Козацька Гетьманщи-
на страшну по-
милку звязавшися з
вона скоро до- бачила помилку
боїв заМоскві прціалвидйу і рсяид
Ідею Гетьманської У- -
краши па краще майбут-
нє Українська комуністи-
чна партія що звязала
1920 р назад Україну з
не хоче бачити
своєї помилки хоче
її поправити во- ліючи бути лакеєм за
гнилої певної
мичишгс зишюисшші роа-наЮТ- Ь рОЗуМІТІІ МО- - мірів масової голодовоі'сковський об-катастро-
фи
і є але багато при-вважат- и
ту катастрофу що теперішня
наслідком не так стихій- - иідиа ВЄрства українсько-ног- о
нещастя як го на
червоної країні є українська ко- дової — по-Щ- о
в дійсності! трафить "підняти бороть-зара- з
по — з Москвою за
бо
шевики не допу-'нтернаціона- лі Українсь-стит- и
до сво- - ких
єчасно вся лекше й
правда їх колись
чи хочби їх невда- - зацьку "Зрад-ч- і
не-большевиц- ька ників" Москви
українська ськими комуністами" мало
преса давно і гинуть — як
писати що голод — бара-"бу- в нічим порівнанню з ни на різні Москва не
що Україна терпить важилася розстріляти жи-тепе- р" да за опозиці- -
не стихійні
а господарська
вільники чи 'скинути яр-- 1 політика партії довела се- - стичної парти але
скинути пута і лянство до си-ІстрИл- ює церемонії за
туацп і просто до українця Шум- -
і ніякого
порив тепер і и гомону на тс пі серед V- -
своїй "Правда про Ро- - країпського народа іиз сію": "Продукція
в ССришів Роздор троць- -
' -- тго"г ДЩ1" иарпіюкопв комуністичні
щоби пеРад В1ИН0І° а ви-лю- де
мали % однуумкУ-3гоза-Рі91изСЄр-
°02
і що
ходить о щоби ті
партії хоч пУппи7%п!КоДШ
але йшли до С1Х
остаточної господарСТВ пе н зна
нас до Ц"0™"1 Ш1"
і
їх незалеж- - та 9Тають
за пї"а:?Ха щ--
° огляду до- -
повинен ЯІІг вагалі гов°РІ?:ь
Щож з
парти рядити ма „а
уладнати Україну
на спосіб--гараз- д! червоним і ве-думаи- те як хочете —
вперед а Ко
інандаТо 'Йіг літоик За:ує„вв9ржоипвейськІиЯйП"„В
жавіє
'землі трохи
!ДОое
патріотизму
ти
як
ни
панами
Мос-
квою
і
і не
"Н""1 '"" ' іиилміь лу і волю в своїй хаті Ті
"Р™У І бртІДЯТЬСЯ бРЄХб0Ї СКІНЧИЛИСЯ
™'_ ""=' [""МУ " Англімо вони врятували вші
дномишлнність' - ГпТлЗ 'ІГавдГзалеїї
але о іонію о толерують: Москві па-злук- у пра самодер-ц- і
злукою Партія брехні" Хто
чи що без немає
хід тим мен
що в тих
при- -
Історії
але передшим
роз-
гляді
від
козацтво
"партії яка
цілком так
більше
вся колишні-
ми козацькими
комуністичними
зробила
але
свою
ку
Москвою
братися
але
України
рівність України
вся злочи-[дешевш- е
старшину
селян-бок- у
„ЄВИЧ0
Европу
Число 15
ковбаси ніж відважитися
на велику небезпеку рішу
чої боротьби за дійсну
рівність України і засвоє
власне право бути справ-
жнім господарем у своїй
хаті і в свойому('полі У-країнс-
ька комуністична
партія на те не здатна по
своїй пхисольоґії МГру- - шевськии малює ту душу
наших москвофілів таки-
ми словами: "це- - духове
холопство холуйство ра
ба якого так довго онди
по лиці що не тільки за-
били- в нім усяку людську
гідність але зробили при
хильником неволі й холо-
пства його апольогетом і
панегіристом Таким хо-
лопством вважаю ту вір-
ність ту служебність не
за страх а за совість гли-
боку й непобориму поко-
лінням виховану яку у-країн-
ське громадянство
виявляло в одних частях
менче в инших більше су-
проти державних куль-
турних і національних ін-
тересів Росії' й великору-
ського народу"
Справа стоїть ясно: Бо- -
ротьоа України за свою
повну і дійсну держаї!
ність розпочата наново н
1917 р ведеться далі і в
умовах постійної черво-
ної голодовоі політики II
Україні може сплахнуги
ярко кожньої хвилі При
кладії малої Ірляндії і балтійських держав дока-
зують вимовно що та бо-
ротьба не є безнадійна
Приклад історії нашої'
Гетьманщини зновуж до-
казує що вона мусить бу-
ти паніть без огляду на її
вигляди Але ясно також
що тою боротьбоюнс бу-
де кермувати українська
комуністична партія Во-
на прийде помимо і про- - тив волі української кому-
ністичної' партії що заг-
налася вже за далеко в своїй службі для Москви
проти волі й інтересів
свойого ріднього народа
Українську комуністичну
партію жде доля Брюхо-веччин- и
— Дорошенком
для неї буде сила україн-
ських господариих' хлібо-
робів що врешті справ- ляться з московським ко- - мунізмом і його голодо
Івою політикою так саме
як і досі сяк чи так спрап-лялис- я зі всякими Орда-
ми з Дикого Поля
Ц переписка' РЕ- - Ц
§? ДАКЦІЇ "3 В" й
П С К-- т Коперник
Альта — Старі монети мо
же купити якийсь збирач
монет (пумізматнк) Коли
хочете то можете спробу
вати оголосити це в кот-
рій з англійських часопи-
сів
П Іван Кушко До І3и
прийшов лист на адресу
редакції Просимо напи-
сати куди його вислати
РОЗЛАМ В КОМІНТЕРНІ
На одному з останніх
засідань Центральною
Комітету московською
Інтернаціоналу прийшло
до дуже поважних непо-
розумінь Підчас засідан-
ня прочитано лист Каме-
нева в якому він запіши
що Бухарін член політи-
чного бюра і комінтерну
старався намовити ного
прилучитися до опозиції
зверненої проти Сталіна
Прнсутпий на засіданню
Бухарін зложив з обуре-
нням свої гідности Цс пи-клика- ло незвичайне на-паружеи- ня
внутрі комін-
терну і сподіються паніть
державного замаху
Не забувайте що львів-
ська "Просвіта" в цей тя-
жкий рік святкує свій 60-літн- ій
4ювилей Найкра-
щим даром для неї буде-- —
коли всі громадно стане-
мо її членами Річна вкл-
адка виносить два доляри