ubde0911 |
Previous | 10 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Ж273)
і і т _ Ґ&
юКанаду
Д1~Л-р- _ин Г'пький Оніарій
І ' _ : V пІїпииЦ
Гі того міста як і від- -
Отняче загалові грома- -
ідоиші Факт Ш°
імуеохроіий відділ
І0"'" п V- -
м
шш л "-і-тпмому як „ар- -
" нз західньому кр
""'і мім її збірки
ПітЛ' І С&-1"- '"
„11ЛІШ1В АЛІ"'" друків
[„-зіДівоР'01011'--
'"1'?
№ин Хоча кошти зі- -
єїіОікші та будова прн- -
Кшіьііои долярів а все та- -
'
уа ніякої оплата за
до рьчі той вати УФУН-мі- м
громадянин Сіґмунд
а бзгатігй тороитонськнй
і сталі
рийка у Торонті 1867 р
83МЮЧОНІНЯ КШіидіи-ип- и
1іїТЯ ОСЕЛІ КІЧЕНЕР
І „Сто років тому заснова- -
К] Отаріо маленьку оселю
йвипи переважно імігран- -
даого походження лопу--
звш іенсігльисніи дач
гш зашкорпорушали як
Ш Одначе в часі першої
81111 це містечко перейме-взКічиїе- р
в честь славно-знемог- о
фельдмаршала Кі- -
цс сто років ця осеїля роз- -
ій-тисяч- не містечко тим- -
Ш В01Ю есери ас іпп умі щіп
своїх давніх по'есленців
Ішенд Дач" які заснували
(ш крижі ощадні лрацьо- -
!п ицлриемніві люди Серед
кшося почуття громадської
ц а водночас і енергія
шіш ту гордіаь !іа поступ
своєї спільноти ] та-сьото- диі
мешканці Кіченер
йіаріо с старші і молодші
пашо є більш прогресив- -
д Кианер а менше та
кі шми б рівнятися з Кіче- -
одо тверезого ведення гро
справ і промислової роз- -
Кіченер — місто гар- -
і рухліших фабрик мі- -
всюціг запримітите ощад- -
шдіфиемішгвкть Цього ТИЖ
іа Кіченер авятмує своє сто- -
1 його мешканці 'можуть з
Ітю минути на свій столітній
папулу н розбуїіави Віріг- -
ілчеїтакх років іаіуван- -
ього кктечка будуть такі ж
озшні й задовільнії як
№
пні
сві- -
еаия
ще
ша
цс
іхіів
сто
по- -
на рік)
РЕНТГЕН
Я
с
а зиірка —минуле
конфедерації Зацікавлення історі-
єю зародилося в нього ще вишко-
лі під впливеш учителя який знав
як ожігвити деякі сухі предмети
Семюел аібрав чсвою колекцію в
більшості при допомозі перепискн
а купці врізіїкх частинах світу за
раз його як тільки
знайшли щось ііщо могло його ці-
кавити з тієї ділянки В загально-
му це були всякі арукн малюнки
рисунки матій чи кніеіскн які сто-
яли в якомусь зв'язку з Канадою
і не буиш видані пізніше як у
по новіші 1860-и- х років
До найбільш цінних малюнків
його вбіркн належить портрет ге-
нерала Вольфа що його намалю-
вав англійський маляр Джозеф
Гаймор Заки ще Вольф здобув
Ківсібекчмісто (і егинув у хвилині
своєї перемоги) він не був на-
стільки славний щоб зацікавити
своєю особою сучасних йому ма-
лярів Таму й належить він до тих
визначних людей що 'їх ва життя
дуже рідко портретували Згада-
ний його портрет малощо зовсім
не пропав для Гале-
ри Сіґмунд Семюел куліш його
від одного лондонського продавця
у 1952 р але Англійська Націо-
нальна Ґалсрія нажала той порт-
рет такою важливою національно-історично- ю
пам'яткою що зверну-
лася до Торговельної Палати з про
хашіяч відмовити лщезщію на вн-веїзеї-
ння
Т№і картини поза межі
Англії Семюел зробив апеляцію до
Торговельної Палати доказуючи
що ген Вольф — це англійський
національний герой і тому він ку-
пив йото портрет щоб примістити
його на постійній виставці в „Ке-недіє- на
Гелері" в Торонті Оста-
точно Семюел виграв спір з Ан-
глійською Національною Ґалерією
і сьогодні портрет ген Вольфа є
в музею в Торонті
„Кенедієиа Гелері" є вже третім
з черги збірки Се-мюс- ла
Спочатку вона приміщува-
лася в головному будинку Коро-
лівського Онтарійського Музею
Згодом там було висе надто тісно
і Семюел збудував прнбудівку на
ту ціль Одначе і цього було ма-
ло тому він розв'яізав цю трудність
„по своєму" Урядові архіви онта-
рійського уряду вже від цілих по-
колінь потребували' кращого при-
міщення отже Семюел висунув
такий проект: якщо провінція Он-
таріо віддасть опеціяльний буди
нок для архівів і збірки „Канаді- -
яша то вин пожертвує на ту ціль
150000 дол Провінційний уряд по
КШК'з Сгесііі іееііег
ПЕТРО КУШНІР
ЕВРОПЕИСЬКИИ ЮВЕЛІР ГОДИННИКАР
529 Оиееп Зі У — Тогопіо Опі
N Крамниця: ЕМ 8-8934-
— Мешкання: УА 2-99- 32
РОДЗЄМОІ ГОДИННИКИ прпртрні ті ішігі іппїлрпнї
вироби
являємо: годинники всяких марок (європейські
та ш) та виконуємо всякі ювілерні роботи
гарантуємо
інформували
Каяадійської
приміщенням
УКРАЇНСЬКА КЛІНІКА
В ВІННГГОИ - лікар-хірур- г
Р ЦУРКОВСЬКИИ - лікар-хірур- г
'ГШИИАНСЬКИИ — внутріоші І жіночі недуги
ЕФАНЮК --- окуліст-оптометри- ст
"АП1ШИН-апте- кар
2ВіЬцгі5ЬееІ
ЕМ 8-32-
04
ЕМ 3-19- 78
ЕМ 6-38-74
ЕМ 3-63-
73
ЕМ 3-63- 73
ЕМ 8-49- 56
ФІЗІОТЕРАПІЯ
Тогопіо Опі
ТлїГ т 3"1994 Рез-- : А Ь7158
ОНК УАКЕМКО ас ВА МЬА
'пр'і?єАВНМКЯ_Р62ЕМНКісЬОто—шІ АЗДі ВОУКА(ТСог Вау)
Тсшопіа ОвІ
! їк?1 4"6217 - К С 4202
4 ' ЗАГУМЕННИИ — АДВОКАТ
5ТЕРНЕМ 2АНЦЛШЧУ ВА
09Ь "пв'ег & 5о1іа(ог
ма&аеп ВМаг а аім с р т- - л--
&й№Г
# питпштив тЬітк &іиіититшттии %
годився на цю пропозицію і буди-
нок віддано до громадського4 вжит-
ку в травні 1951 р
Колекція займає майже всі зал і
на партері Хоча там є багато 'міс-
ця то всетаки тільки невеличку
частину збірки можна виставляти
для оглядання Великі олійні кар-
тини висять постійно на призна-
чених Гм місцях але малі друки
рисунки та гравюри на стінах в
22 показових скринях треба зміня-
ти що кілька місяців щоб усіх їх
показати відвідувачам Збірка є
така багата що влродовж трьох
років можна робити виставку ціт-коїап- то
зміняючи "експонати тричі
в рік
Сіпмуд Семюел вважає що іс-
торію Канади занотовано доклад-
ніше словами тому його вбірка
ириіовячує більше уваги радше
картинам Людина може мати кра-
ще уявлення про минулі події як-
що має змогу бачити як виглядали
мужчини жшкн та оселі а даного
часу Збірка „Кснедієна" відтво-- 1 свою країну'
у у БК
На з'їзді екзекутивн консерва-
тивної парти у Вернон Бритій-ськ- а
Колюмбія дійшло до розколу
в консервативній партії Більшість
делегатів лгд проводом провін-
ційного провідника Діна Фінлей- -
сона утвалила 40 голосами проти
24 недовір'я провідникові партії
Джорджові Дрю і поставила ви- -
ПРОВІНЦІИНИИ З'ЇЗД ССФ
У днях 14—'16 липня відбувся в
Сзекатуні черговий провінційний
з'їзд ССФ у якому взяли участь
понад 500 делегатів з усіх околиць
іпровінцгї З'їзд поновно вибрав
провідником парти прем'єра Т С
Доґлеса а президентом Саскаче-ванськог- о
Т-- ва ССФ — д-- ра Кра
яа Кінґа
З'їзд ухвалив звернення до фе-
дерального уряду в справі вста-
новлення твердої ціни на пшени-
цю яка не підлягала б конюнкту-ральни- м
ваганням і змінам
ЗМІНА В ЗАКОНІ ПРО
ГОРОЖАНСТВО
Лііністер горожанства й імігра-
ції Дж В Пгкерсгіл ПОВІДОМИВ
про ухвалення федеральним пар-лямент- ом
важної зміни а законі
про горожаиотво Ця зміна поля
гає в тому що тепер тим особам
які бажають набути канадійське
горожанство вже не потрібно скла
дати т зв Деклярацп про Інтен-ці- ю
на рік перед набуттям горо-
жанства
Згідно з цією поправкою відо- -
445" пори
булнй іміїрант після п'ятьох років
свойого побуту в Канаді має пра-
во подання про набуття
канадійського горсуканегва — без
попереднього складання „Декля-
рацп про Інтенцію" Цю поправку
внесено для упрощення процедури
одержання горомсанства та для по-лег- ші
новоприбулим в тому від-
ношенні
Нове українське ремісниче
підприємство
"ДНІПРО"
Е КМІТ І БОИЧУК
ЗВАРЮВАННЯ І КОВАЛЬСТВО
виконує:
ПРАЛЬНЯНІ І ПЕКАРСЬКІ
СТОЯКИ — ПОЛИЦІ
ПРАЛЬНЯНІ ВАГОНЕТИ
ПОРУЧЧЯ ДО ВЕРАНД
ГРАТИ
ВОРОТА
ВІКОННИЦІ і т п
— РІЗНІ НАПРАВИ —
"огарко
иШтк & ВІаскмшіЬ
26 Сталеє Аує (Кеаг)
ТеЬ: Вштем: ЕМ 6-36- 68
Кегісіепсе: ТК 1078
ВСЯКОГО РОДА ПЕРЕВО
ЗИ І ЗВ'ЯЗАНІ З ТИМ РО
БОТИ ВИКОНУЄ кожно--
ЧАСНО
ДЖОН САБІ
Тел: ЕМ 6-21- 71
__ штттттттттттт ттттттттттттттттттттттттжшттттттт
ЖИТТЄВА АСЕКУРАЦІЯ '
Цс найкращий спосіб забезпечення Вас на старі літа
І Вашої родини від злиднів Докладні Інформації А#
ПОраДИ подасть юам фахівець н цих справах Л огу ш
ПРЕДСТАВНИК НАЙБІЛЬШОЇ канадіиської
АСЕКУРАЦІИНОЇ КОМПАНП
ЗУиРЕ ОР САОДОА
ОЯІсе: К 63 Зип-ЬіГ- е Вісі? МопЬгеаІ Теї ІЛМ 6-64- 11 {
Несісіепсе: 186с Тгепіоп 51 — Тот о( М( НоуаІ ие Теї: — КЕ 8-14- 86
о
дхашади -
ркмГне? тільки' Історичні Події: Ка-
нади там 'е'теак малії околиць Кве-
беку з 1760-и- і' років на' яких від-
мічено кожний 'дій і кожну стеж
ку на селі Є картини які відтвор-
юють спосіб подорожування кана-дійц- ів
у надморській провінціях
у 1830-и- х роках ховзання на лиж-
вах в Онтаріо у 1840-- і роках
ловлю бобрівинріб макаронів та
працю в залізній фабриці
Зокрема подрібно представлено
„семилітню війну" 1756 - 1763
Справді ледве чи є така битва або
збройна сутичка ціни північно-
американській кампанії картини
якої не булоб у цій збірці 1 ніде
в світі не побачите відтворення
стільки речей що їх колись бачили
вояки чи моряки та воювали ва
них Тому обдаровуючи каладій-ськи- й
народ таким винятковим да-
ром як „іКснедієна Гелері" С Се-
мюел доказав ділом' своє твер-
дження і переконання що „людина
повинна показати як иона цшигь
Розкол консервативній партії
Михайло
могу скликати в найближчому ча-
сі загальний з'їзд партії для вибору
нового провідника партії Після го-голосува- шія
вийшли зі залі три го-
ловні консервативні посли: Говард
Ґрін Дейвіс Фултон і ген Джордж
Перкс а за ними ще 2І їхніх од-
нодумців Вони приступили до ре-
організації партії я група з Ф&і-лейсон-
ом
гостро атакує їх і про-
відника Дрю
з
(Закінчення з стор 4)
кої молоді" що говорив неначе б1
сам колись' був боєвиком ОУН
віднесіть свої чола вгору бо день
Вашої волі надходить! Ви і я ще
побачимо вільну Україну!"
За програмою відбувся концерт
в якому виступали українські мігст
ці дефіляда молодечих організа-
цій з власними прапорами попнси
сумівсіжої ООЧСУ ОДВУ молоді
а на закінчення ще і народне гу-
ляння що протягнулося далеко у
пізню ніч Як сказано — незвичай-
но приємна ~і конструктивна імпре-
за і таких подай Господи якнай-
більше!
Пікнікіяда
(
В США зокрема на її східньому
побережжі де масово скупчилася
„стара" й „нова" українська емі-
грація а примат ведуть метропо- -
літальша округа Ню-Иор- ку і Філя- -
мою як „Бил коокний новопрн дельфп — року діляться на:
вносити
академічну прогульково - шістко-
ву маліфестаціііно-патрютнчн- у Й
каршвалешу „Акаделична пора"
починається ранньою весною і три
ває до гаряічих місяців літа усту-
паючи місце своїй насліди і щі —
„нікніковій порі" що триває ціле
літо до пізньо'і осені А там почи-
нається „ічаїніфсстащйна пора" що
тісно в'яжеться з „карнаваловою"
— тобто і пізна осінь і зима до
провесни коли обі церкви заборо-
няють танцювати і наказують при
держуїватися приписаних постів
Зараз маємо тут пікнікову пору
що є порою всякого рода пікніків
фестинів з'їздів святкувань під
голим небом церковних празни-кі- в
иародніх гулянь в музикою і
танцями (низом і горілкою оче-
видно також) Одним словом ко-
ротко — діікнікіяда" Кожна хо-
ча б найменша місцевість де жи-
вуть лише наші „запроторені лю-
ди" уважає за вияв своєї най
більшої дідльлости — бодай раз
у цій лорі дати свій власний „пік-
нік" Дають отже (пікніхл всі ді
яльні і патерові організації: вете-
ранів кол і теперішніх вояків
братства церковні і світські пласт-прнят- и
і молодніяцькі організації
СУМА ОДВУ ОДУМ і як там всі
вони називаються Народ їздить
власними автами яи чужими під-
водами автобусами поїздами ко-
раблями а то йде „чотири милі
пішки- - щоб лише відбути бодай
одну таку „іпрощу" на пікнік своєї
власної чи чужої парафії органі-
зації чи просто зустріти знайомих
рідних тещо
У цьому напрямі ні природа ні
Бог українцям не ласкаві: замало
вільних від праці днів у році за
мало неділь і вамало погідних без-
дощевих днів у які' звичайно всі
пікніки кінчаються неуспіхом де-
фіцитом а то я завмиранням даної
установи що такий пікнік відва
жилася давати Доходи із цих пік-
ніків ідуть як коли А де Наймен
ше одначе на направду конкрет
ні і конструктивні цілі а вже не
дай Боже на озлишенціа в Еаропі
на ЗУАДК у ФілядельфІЇ чи Като--
і 'і'л% 'о1-- гг -- і#"лм щі ~і БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ і
К-У- п ' ДІЛпІпІШ'їПмЛиМїІ'пПІіііОїПлПііЛіу? Г
ч
-- фахівців ":: ~ Г 1 у -- Л х' Ч
' (КС) — Внкористовуваиняі'зем- -'
ннл іяатсти і уизиуАива іцшииь- -
лу в панадіішли повільншнш тем-
пом як у Сполучених ШтатадАме- -
риіси Отже нічого анвного що
віддавна — Ї#прннаямві1гвід часу
заключення ' каиадійської конфеде-
рації — іаіував 'постійний відплив
фахових сил до Америки При то-
му слід зажити 'такий мало публі-к- о
вашій 'факт що закінчені студії
в канадійських університетах ці-
няться в США як кращі кваліфіка-
ції даної людини чим такі самі
студії завершені в багатьох уш- -'
версії гетах США
Одначе згаданий рух фахівців —
професійно кваліфікованих грома-
дян — вже цеє такий однонапрям-шг- й
як був колись до війни бо
розбудова промислу і використо-
вування земних багатств Канади
викрило канадійцям багато нових
можливостей праці і заробітку у
власній країні і
У 1953 р перейшло до США з
Канади около 3600 осіб-фахів-
ців
але в тому самому році 1381 осіб
з подібними високими кваліфіка-
ціями прибуло з США до Канади
Крім того о цьому ж році 4606
осгб — деяка кількість професіо-
налістів — вернулося з США до
Канади
Янщо йдеться проіміґірацію до
США в тому році то туди виїха-
ло дещо більше осіб під час коли
36283 канадійців різних кваліфі-
кацій переселилося з США до Ка-
нади Одначе Канада в тому само-
му часі збільшила своє населення
шляхом природньоіго приросту та
приймаючи в свої межі 168000
імігірантів з шших країн переваж-
но європейських
Стремфорді Та це не наше діло
Нам хочеть'ся відмітити що напри-
клад у неділю дня 18 липня май-
же в усіх місцевостях США від-
бувалися такі пікніки Деякі орга-
нізації перебирають уже назад
„старокрайаву" назву „фестинів'"
Не вірите — іпогляньте будь лас-
ка на кожне переднедільне число
„Свободи" чи „Америки" Та ж
там аж роїться від усяких „пікні-
кові! х оголошень"
Про один традиційний що дав-
ніше називався скромно лірогуль-ко- ю
кораблем" а саме про цьо-
горічний фестин метрополітально-г- о
хору Думка" доводиться таки
бодай коротко згадати Як звичай-
но попередила цей фестин (раніше
п рогульки кораблем) добра л ав-
торитетна рекляма таких асів як
Понеділок і Ікер о „Свободі"
(„Америка" рекламувала в той
день фестин філії УКК і Філядель-ф- н
а Трентон вбирав дефіцит на
пікніку ОДВУ Карпатського Т-- ва
і УЗХ)
Місце вибрано гарне і як зав-
жди „тале похоже на наші Карпа-
ти" в горах Кетскил на північ від
Ню-РІор- ку На фестині була про-
грама: футбольні змагання по-
між Літ Мист Клюбом в Ню-Пор- ку
(каштан дружини — ред
Роман лК}пчинськнй прачі: Ікер
Понеділок Іеснч і інші самі ре
зервові оо рсклямовані „сво-
боді" не явилися або не хотіли
„публічитися" за що їх здисквалі-фінован- о
як грачш а не як „мист-ців"- !)
і членами хору „Думка" з
Льоньом Крушсльницьким на чо-
лі дружини Були виступи хору
Дугка" і хору з Лігай Велі ПА
Виступав Гриць Зозуля (з відігр-
іваною старою програмою повто-
рюваним при всяких нагодах з
США і Канаді репертуаром) були
танці були „тат доги" ковбаси з
капустою було пиво „власне" в
заряді кору Думка" („Пільх і
орати в пю-іиорк- у та „чуже в
жахливо дорогому буфеті місце-
вого ресторану була купіль в ба-
сейні балачки оллітничання таГ
недобір у асі А це останнє — це
остаточне мементо ' для всіх тих
що на „пікніках" задумують зба-
гачувати свої каси! (Це не дотн-чит- ь
хору Думка" бо імпрези
„Думки" дотепер завжди збирали
якнайкраще товариство і було на-
віть приємно хоча й хорові з
таких „прогульок" перепадала
яканебудь колійка) Бо дорогі зем
лякк не во гнів пікнлеовим богам
на Олімп — ця вся „пікнікіяда"
тажн боком вже лЬе нашому за
протореному людові! Цього року є
вже познаки занепаду цієї хворо-
би В майбутніх роках буде" гірше
тому мерщій слід продумати щось
нового! А тимчасом готуймося до
зустречі чергової пори —
Курдикіяда
Для тих шановних читачів що
побували" на' нещодавній Імпрезі
Літ Ліистецького" ' Клюбу 'в ТсП
ронті на'т зв'ЛіисецькігхДнях''я
в-иааяиееив=я=аяв-
=яиеии=яишв-вв=яи-=-=5ниияммммимі Ц
і 'ЛЇЙ К1: ч-4М- 'лІГ ХУІ'К'!
Вдоповиемні-оголошеяихупо- - В м4 цкшш гояоана і УШММ Xі первдшІТізвІтї %Ярск ва Пнем-- Уш'ттіМ'ІІІ ку1 Ев-- ломогапотредутіш ійютеяцт: $'
рд1%ПреігтиилоаСІка:Ка гріит 2348іі
наді' у і Вішініегу -- еІїїжШпа діо
саму'цйГсю' день' 30черіиішрЛ
щетакі збірки пожертв 7 від люї
дей "доброї волі : - і --
і- п - ♦
З Вінніпегу: М Картій $1025 із
збірки'на"веоіллМиросіСтсльмах
і Тараса ШарожнтаЛВолицька
$675' від ' 7'жГ Т-яТ'МЙха-
йлюіс $3510 від'1 '36 ж ' Ио'снф Черкес1
Риверс Л1ан?$1000від 10 жм
" і ' Із Саскачевану: Всеч о І Мак і
Альвена $9 00 цент'ові(іептидо
пушки в церкві„Дополіога за'ли- -
шшцям" Всеч о М Колодій Рі- -'
дакайна 518 00 від парохіян'укра- -
інсикої католицької церкви"1 св Ва- -
сітя Великого Кат Рослінсьха)
Альвена $1000 від себе V "- "-
З Онтарія: Дм Маліпс Чатем
$17 00 зі збірки на виставі І Муд-
рий Внндзор $500 В Гривнях
Батава $14 00 від 14 ж Ілько Цап
Судбутри $2625 від 24 ж СУМ в
Лондоні $3000 від 35 ж Клюб
ім їв Франка там же $26 6' збір-
ка на Свяченому Клюбу І Мнць
Каркленд $34 50 від 34 ж ЛІ Вій-тов- нч
Ошава $4600 від 50 ж
Разом $23125
Делегатура УСХС в Ліонтреалі
прислала $90000 В цьому $1725
зі сибірки л Ст Царика на христи-нз- х
у л-в- а Плішевсиких у Монт-реа- лі
$50 85 з академії для вша-
нування пам'яті ген Т Чупринки
і $14142 із збірок під українськими
церквами на Ібервілл та в серед-міс- ті
Станиця УСХС в Торонті зібра-
ла $15700
Сума всіх збірок $128825
й
„Перша Зустріч Українських Мист-ці- в
Америки і Канади з Громадян-
ствам" в днях 3—5 липня ц р в
Торонті наголовок буде незрозу-
мілий Вияснюю: всьті громадяни
з Америки (не минати з мистця-ми"- !)
що ради використання віль-
ного часу ферій та доброї нагоди
побачити знайомих — вибралися
в той час до Тороита й дали себе
набрати організаторам цієї імпре-
зи припала до вподоби вироблена
вже після зустрічі в Ню-Иор- ку в ко
лах Літ Мист Клюбу нова назва
цієї імпреви (неофіційна) — „Кур-
дикіяда" Зз'стерігаюсь що ця наз-
ва походить від особистих прия-
телів ред А Курдиднка що по
своячені з „министецтвом" (за сло
вами Гриця Зозулі) та що в То-
ронті зокрема на „балю" в замку
„Каса Лома" як теж зі своїми
„пікчерами" в пропам'ятиій книзі
(ціна 4 таляри!) впали в жертву
мішистецтву іі знову ж ва Гриць- -
коаі Зозулею) зруйнували себе
матеріяльно дощенту та ще стали
темою до чергових чисел „Лиса
Микити"
Бо прошу собі тільки уявити:
такий собі „мистець" що „пише
театральні критики" (раз на два-тр- и
роки бо немає театрів і те-
атральних вистав) по теперішній
професії — тжабікарпентер чи
дженітор заробляє марних 40 до
ларів в тиждень Дорога до Торон
то і назад (байдуже звідкіль: з
Ню-йор- ку чи Філадельфії) кош-
тувала йою скромно 30— 40 до-
лярів 'Перебування в Торонті —
нри найбільшім використанні зна-
йомих дарових помешкань і про-
харчування — других ЗО— 40 дол
всі вступи на імпрези — 10 дол
Пікчер" у фотографа деякі „мист-ці- "
платили подвійно а то й ду-
же багато бо казали собі робити
інаперед погруддя в каменя чи
бронзу а щойно тоді фотографу
вали це погруддя і — скромних
— 5 дол оплата ва друк „автобі-
ографії" (часами дуже миннстець
коГ') в книжці — 5 дол купно
книжки — 4 йол і т д Отже сотка
стрілила як дріт А хісна з того
хіба тільки що Літ Мист Клюб в
Торонті з цієї імпрези вийшов на
„сухо" тобто не мав дефіциту Вся
кі розвідки усіх поллредств" в
Канаді і США мають готовий гар-
ний 1 точний матеріял про „закор-
донних мистціпГ „Лис Микита"
матиме чим валовняти всі сторін-
ки в огірковому сезоні а ©сі справ
жнНмистці (без кавичок бо й такі
в нас еі) адорадегь що мали ню- - ха" й туди не попали- - Ч
От таму я всю імпрезу в Торон-
ті названо в Ню-Йор-ку а в слід'
за митрополією? цілій Америці
„Курдиківдрю" Але її нема злого
-Н-ІГ- ЦЯч їмо агітдшііісаГпсімвп'Нтіг:л'о О-І МVК ' заповідає ред Іван КеяринвСіо- -
ооді на черговий раз буде 'Ьра- - - ж ьцщцсцг ОУДЄ"ДОВШЄ
тривати-- ! мистці всякі -- виступати-
муть зі своїми гшгтріп™ "і- - їч
бами сесії триватимуть кбЬотиіе'
ьта'КасаЛома коштуватиме
79616 шодягуа 6700 'лЬіпім?
369505 ні: улрр1іУСХСв 1
Мюнхені І педпалрсьвудопбь
мс'03'залвденияіУ(н
пТгочув'аіілаІбІ ]валииіемив!Всіх І-- г
допсадог разом '38128 '
-- „ ч- -
Ї1 г'
- Залишенні пишуть :'— Разом зі--і
моїми ? дітьми сердечноЦ' красно г (С
дякую 2
г— ]3аша ідсміймога попри )матері д
яльну — принесла мені зелику'пси
хічкуг пільгу- - Тому складаю № М)
дуже діїциру подшеу Христові Ж£ '"
СКреСІ л -- 1Л Оі'г1"
'
рицький Берліп-Шарльотенб- ург
г Головне Представництво УЧХ ~&'
'СХС" на Канаду у Виініпегу'Маа' '
Адреса:4' - " " -
' %у Уо1уску]Лп'і V
і 111 Ьизіед Зі- - "
Уіппірс8 Мап лі -- і
Станиця Українського' Червоно- -' - л!
го Хреста (УСХС) в Торонті 'одер' Л
жала ва місяць травень і червень '''
п В Ліедик Торонто $100 п'ДуІу '
дич (ізбірка на христинаху пва К
Дудичів) $1100 п МФедак То
ронто $13 00г п Береза Портеджї'
Ля Преірі Мгн $1400 п Кінах ч
Моштреая $1500 п М ШирамавУ
люк Торонто $1500п Ліщини
ський у п-- ва
1 Волошин Торонто
$1000 п Вовчух (вбірка) Торої-т- о
$2000 паш В Василичин (збір-
ка) Торонто $3800 п Тоаків'у
пла" Мельників Торонто $2000' %
Разом $15700 ' ' Гс '' ' Про це те СІЛА
маніфе-стаційно-сіатріотичіно-театрал-
ьної!
ур1інсисімв&лишевцмчв
??°?@!И?
Ваоа7дсмагу'МоїхдІУ
(Бопериий'сяіівак)1Омелян!Заі
ня Колись у Львові в батярському)
жаргоні таке натягання людей на-- "
зивалось- - ііпою" Боніося приче- -
пити цю назву г2-і- й Зустрічі Укра-
їнській Ліистців з" Громадянством"' --()
що дай Боже відбудеться в най- -
ближічому році але в деякими ор---
ганізаційними поправками-б- о по-- г ' за самою справжньою зустріччю
приятелів і знайомих що давно' се-- --
бе не бачили та насправді гарною -
Мистецькою виставкою і до певно? -- ' '
міри публічVим концертом на'вІль-- Ч
ному повітрі — все інше булсг„яІу ' і
пою" а оавершенняч цієї „липо-
вої імпрези" був сам „Баль Мист--"
цш" в діишному" замку „Каса
Лома" за 3 дол о „вечерою" яку
потаскали домів-- хіба численні муи
діровані замкові дженітори що
так окрутгулятио відбирали горілки
в практичних американських гос-
тей Зустрічі і і
ПІлсудський не був
поляком! %
Розсварені між собою американ-
ські поляки часом скажуть про се-
бе хіравду Польський тижневик
„Ґівяізда Полярна" ч 20 з датою
15 травня ц р приносить про кол
маршала і відновителя поверсаль- -
ської Польщі Иосшра Пілсудського
ревеляційну вістку яку в скоро-
ченні цитуємо: Лані С помиля-
ється коли пише про великі за-
слузі і Пілсудіського для Польщі
Передовсім ПІлсудський не був по-
ляком тільки литовським шляхти-
чем а поляків ненавидів Також --
Польщу він нам не відвоював
Польща здобула незалежність тіль
ки завдяки обставинам що альянти
перемогли її окупантів Не можна
це називати боротьбою за Поль-
щу коли Писудсьинй з малою -- і
зле озброєною армією - пішов' на'
4
іт_ п м ™ лщи не тодішня допомо-га г -'
Франції яка вробила це у влас- - --ч"4
ному інтересі — мабуть Росія по-- 'л
лишилась би Варшаві""1' г- - Лт- - і
Д-- р Атанас ФІґоль1-- " -- ?
в Америці ї'}" ІІГ' Л'
Голова „Союзу Українських ПлагД"'
стунів" 'в НімеччицідйректорВі- - ''С
'— — г-- д ііііц
-
БнциклсшедіюУжраоднГЛ
ства" арЬбітоигПШ'евроіНм
песького Відділу СаосельФоІи
щя) прибув' декілька- - місяч
пересування
також Канаду
Ціллю 'подорожі
налзднання ав'ї
її
о
в
"(
ти вяі' її ? дає
Г
в V ї
— на
не
"-г--
~-
:-- гс в:США і'вілвІімЛЧ:1 Л'і!ой:::?ггг:- - '
"Д-в- а ' Фіголя (?еУ -- ї
змів' в Уітаїмськн Л
ми кулмурниміцгромалсіл1шн іта' '"--
А господсмсосереукив 1А'- -Ї мериціі Канаді адаання1ііадаЯ- -
ошьше прихильників : для - війай- - кЛЦ' І1?! а"олоде5китта'ї-- ?
та наладнання пІппяпії£ЇЇАпї~ К№°і
ТДФ1гЙь?Чадуад5і ' 1Ю-І0ОК?Фііиш-
ілиЬ'і 1111?- - '''-'- і
Object Description
| Rating | |
| Title | Homin Ukrainy, August 07, 1954 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1954-08-07 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | HominD30000257 |
Description
| Title | ubde0911 |
| OCR text | Ж273) і і т _ Ґ& юКанаду Д1~Л-р- _ин Г'пький Оніарій І ' _ : V пІїпииЦ Гі того міста як і від- - Отняче загалові грома- - ідоиші Факт Ш° імуеохроіий відділ І0"'" п V- - м шш л "-і-тпмому як „ар- - " нз західньому кр ""'і мім її збірки ПітЛ' І С&-1"- '" „11ЛІШ1В АЛІ"'" друків [„-зіДівоР'01011'-- '"1'? №ин Хоча кошти зі- - єїіОікші та будова прн- - Кшіьііои долярів а все та- - ' уа ніякої оплата за до рьчі той вати УФУН-мі- м громадянин Сіґмунд а бзгатігй тороитонськнй і сталі рийка у Торонті 1867 р 83МЮЧОНІНЯ КШіидіи-ип- и 1іїТЯ ОСЕЛІ КІЧЕНЕР І „Сто років тому заснова- - К] Отаріо маленьку оселю йвипи переважно імігран- - даого походження лопу-- звш іенсігльисніи дач гш зашкорпорушали як Ш Одначе в часі першої 81111 це містечко перейме-взКічиїе- р в честь славно-знемог- о фельдмаршала Кі- - цс сто років ця осеїля роз- - ій-тисяч- не містечко тим- - Ш В01Ю есери ас іпп умі щіп своїх давніх по'есленців Ішенд Дач" які заснували (ш крижі ощадні лрацьо- - !п ицлриемніві люди Серед кшося почуття громадської ц а водночас і енергія шіш ту гордіаь !іа поступ своєї спільноти ] та-сьото- диі мешканці Кіченер йіаріо с старші і молодші пашо є більш прогресив- - д Кианер а менше та кі шми б рівнятися з Кіче- - одо тверезого ведення гро справ і промислової роз- - Кіченер — місто гар- - і рухліших фабрик мі- - всюціг запримітите ощад- - шдіфиемішгвкть Цього ТИЖ іа Кіченер авятмує своє сто- - 1 його мешканці 'можуть з Ітю минути на свій столітній папулу н розбуїіави Віріг- - ілчеїтакх років іаіуван- - ього кктечка будуть такі ж озшні й задовільнії як № пні сві- - еаия ще ша цс іхіів сто по- - на рік) РЕНТГЕН Я с а зиірка —минуле конфедерації Зацікавлення історі- єю зародилося в нього ще вишко- лі під впливеш учителя який знав як ожігвити деякі сухі предмети Семюел аібрав чсвою колекцію в більшості при допомозі перепискн а купці врізіїкх частинах світу за раз його як тільки знайшли щось ііщо могло його ці- кавити з тієї ділянки В загально- му це були всякі арукн малюнки рисунки матій чи кніеіскн які сто- яли в якомусь зв'язку з Канадою і не буиш видані пізніше як у по новіші 1860-и- х років До найбільш цінних малюнків його вбіркн належить портрет ге- нерала Вольфа що його намалю- вав англійський маляр Джозеф Гаймор Заки ще Вольф здобув Ківсібекчмісто (і егинув у хвилині своєї перемоги) він не був на- стільки славний щоб зацікавити своєю особою сучасних йому ма- лярів Таму й належить він до тих визначних людей що 'їх ва життя дуже рідко портретували Згада- ний його портрет малощо зовсім не пропав для Гале- ри Сіґмунд Семюел куліш його від одного лондонського продавця у 1952 р але Англійська Націо- нальна Ґалсрія нажала той порт- рет такою важливою національно-історично- ю пам'яткою що зверну- лася до Торговельної Палати з про хашіяч відмовити лщезщію на вн-веїзеї- ння Т№і картини поза межі Англії Семюел зробив апеляцію до Торговельної Палати доказуючи що ген Вольф — це англійський національний герой і тому він ку- пив йото портрет щоб примістити його на постійній виставці в „Ке-недіє- на Гелері" в Торонті Оста- точно Семюел виграв спір з Ан- глійською Національною Ґалерією і сьогодні портрет ген Вольфа є в музею в Торонті „Кенедієиа Гелері" є вже третім з черги збірки Се-мюс- ла Спочатку вона приміщува- лася в головному будинку Коро- лівського Онтарійського Музею Згодом там було висе надто тісно і Семюел збудував прнбудівку на ту ціль Одначе і цього було ма- ло тому він розв'яізав цю трудність „по своєму" Урядові архіви онта- рійського уряду вже від цілих по- колінь потребували' кращого при- міщення отже Семюел висунув такий проект: якщо провінція Он- таріо віддасть опеціяльний буди нок для архівів і збірки „Канаді- - яша то вин пожертвує на ту ціль 150000 дол Провінційний уряд по КШК'з Сгесііі іееііег ПЕТРО КУШНІР ЕВРОПЕИСЬКИИ ЮВЕЛІР ГОДИННИКАР 529 Оиееп Зі У — Тогопіо Опі N Крамниця: ЕМ 8-8934- — Мешкання: УА 2-99- 32 РОДЗЄМОІ ГОДИННИКИ прпртрні ті ішігі іппїлрпнї вироби являємо: годинники всяких марок (європейські та ш) та виконуємо всякі ювілерні роботи гарантуємо інформували Каяадійської приміщенням УКРАЇНСЬКА КЛІНІКА В ВІННГГОИ - лікар-хірур- г Р ЦУРКОВСЬКИИ - лікар-хірур- г 'ГШИИАНСЬКИИ — внутріоші І жіночі недуги ЕФАНЮК --- окуліст-оптометри- ст "АП1ШИН-апте- кар 2ВіЬцгі5ЬееІ ЕМ 8-32- 04 ЕМ 3-19- 78 ЕМ 6-38-74 ЕМ 3-63- 73 ЕМ 3-63- 73 ЕМ 8-49- 56 ФІЗІОТЕРАПІЯ Тогопіо Опі ТлїГ т 3"1994 Рез-- : А Ь7158 ОНК УАКЕМКО ас ВА МЬА 'пр'і?єАВНМКЯ_Р62ЕМНКісЬОто—шІ АЗДі ВОУКА(ТСог Вау) Тсшопіа ОвІ ! їк?1 4"6217 - К С 4202 4 ' ЗАГУМЕННИИ — АДВОКАТ 5ТЕРНЕМ 2АНЦЛШЧУ ВА 09Ь "пв'ег & 5о1іа(ог ма&аеп ВМаг а аім с р т- - л-- &й№Г # питпштив тЬітк &іиіититшттии % годився на цю пропозицію і буди- нок віддано до громадського4 вжит- ку в травні 1951 р Колекція займає майже всі зал і на партері Хоча там є багато 'міс- ця то всетаки тільки невеличку частину збірки можна виставляти для оглядання Великі олійні кар- тини висять постійно на призна- чених Гм місцях але малі друки рисунки та гравюри на стінах в 22 показових скринях треба зміня- ти що кілька місяців щоб усіх їх показати відвідувачам Збірка є така багата що влродовж трьох років можна робити виставку ціт-коїап- то зміняючи "експонати тричі в рік Сіпмуд Семюел вважає що іс- торію Канади занотовано доклад- ніше словами тому його вбірка ириіовячує більше уваги радше картинам Людина може мати кра- ще уявлення про минулі події як- що має змогу бачити як виглядали мужчини жшкн та оселі а даного часу Збірка „Кснедієна" відтво-- 1 свою країну' у у БК На з'їзді екзекутивн консерва- тивної парти у Вернон Бритій-ськ- а Колюмбія дійшло до розколу в консервативній партії Більшість делегатів лгд проводом провін- ційного провідника Діна Фінлей- - сона утвалила 40 голосами проти 24 недовір'я провідникові партії Джорджові Дрю і поставила ви- - ПРОВІНЦІИНИИ З'ЇЗД ССФ У днях 14—'16 липня відбувся в Сзекатуні черговий провінційний з'їзд ССФ у якому взяли участь понад 500 делегатів з усіх околиць іпровінцгї З'їзд поновно вибрав провідником парти прем'єра Т С Доґлеса а президентом Саскаче-ванськог- о Т-- ва ССФ — д-- ра Кра яа Кінґа З'їзд ухвалив звернення до фе- дерального уряду в справі вста- новлення твердої ціни на пшени- цю яка не підлягала б конюнкту-ральни- м ваганням і змінам ЗМІНА В ЗАКОНІ ПРО ГОРОЖАНСТВО Лііністер горожанства й імігра- ції Дж В Пгкерсгіл ПОВІДОМИВ про ухвалення федеральним пар-лямент- ом важної зміни а законі про горожаиотво Ця зміна поля гає в тому що тепер тим особам які бажають набути канадійське горожанство вже не потрібно скла дати т зв Деклярацп про Інтен-ці- ю на рік перед набуттям горо- жанства Згідно з цією поправкою відо- - 445" пори булнй іміїрант після п'ятьох років свойого побуту в Канаді має пра- во подання про набуття канадійського горсуканегва — без попереднього складання „Декля- рацп про Інтенцію" Цю поправку внесено для упрощення процедури одержання горомсанства та для по-лег- ші новоприбулим в тому від- ношенні Нове українське ремісниче підприємство "ДНІПРО" Е КМІТ І БОИЧУК ЗВАРЮВАННЯ І КОВАЛЬСТВО виконує: ПРАЛЬНЯНІ І ПЕКАРСЬКІ СТОЯКИ — ПОЛИЦІ ПРАЛЬНЯНІ ВАГОНЕТИ ПОРУЧЧЯ ДО ВЕРАНД ГРАТИ ВОРОТА ВІКОННИЦІ і т п — РІЗНІ НАПРАВИ — "огарко иШтк & ВІаскмшіЬ 26 Сталеє Аує (Кеаг) ТеЬ: Вштем: ЕМ 6-36- 68 Кегісіепсе: ТК 1078 ВСЯКОГО РОДА ПЕРЕВО ЗИ І ЗВ'ЯЗАНІ З ТИМ РО БОТИ ВИКОНУЄ кожно-- ЧАСНО ДЖОН САБІ Тел: ЕМ 6-21- 71 __ штттттттттттт ттттттттттттттттттттттттжшттттттт ЖИТТЄВА АСЕКУРАЦІЯ ' Цс найкращий спосіб забезпечення Вас на старі літа І Вашої родини від злиднів Докладні Інформації А# ПОраДИ подасть юам фахівець н цих справах Л огу ш ПРЕДСТАВНИК НАЙБІЛЬШОЇ канадіиської АСЕКУРАЦІИНОЇ КОМПАНП ЗУиРЕ ОР САОДОА ОЯІсе: К 63 Зип-ЬіГ- е Вісі? МопЬгеаІ Теї ІЛМ 6-64- 11 { Несісіепсе: 186с Тгепіоп 51 — Тот о( М( НоуаІ ие Теї: — КЕ 8-14- 86 о дхашади - ркмГне? тільки' Історичні Події: Ка- нади там 'е'теак малії околиць Кве- беку з 1760-и- і' років на' яких від- мічено кожний 'дій і кожну стеж ку на селі Є картини які відтвор- юють спосіб подорожування кана-дійц- ів у надморській провінціях у 1830-и- х роках ховзання на лиж- вах в Онтаріо у 1840-- і роках ловлю бобрівинріб макаронів та працю в залізній фабриці Зокрема подрібно представлено „семилітню війну" 1756 - 1763 Справді ледве чи є така битва або збройна сутичка ціни північно- американській кампанії картини якої не булоб у цій збірці 1 ніде в світі не побачите відтворення стільки речей що їх колись бачили вояки чи моряки та воювали ва них Тому обдаровуючи каладій-ськи- й народ таким винятковим да- ром як „іКснедієна Гелері" С Се- мюел доказав ділом' своє твер- дження і переконання що „людина повинна показати як иона цшигь Розкол консервативній партії Михайло могу скликати в найближчому ча- сі загальний з'їзд партії для вибору нового провідника партії Після го-голосува- шія вийшли зі залі три го- ловні консервативні посли: Говард Ґрін Дейвіс Фултон і ген Джордж Перкс а за ними ще 2І їхніх од- нодумців Вони приступили до ре- організації партії я група з Ф&і-лейсон- ом гостро атакує їх і про- відника Дрю з (Закінчення з стор 4) кої молоді" що говорив неначе б1 сам колись' був боєвиком ОУН віднесіть свої чола вгору бо день Вашої волі надходить! Ви і я ще побачимо вільну Україну!" За програмою відбувся концерт в якому виступали українські мігст ці дефіляда молодечих організа- цій з власними прапорами попнси сумівсіжої ООЧСУ ОДВУ молоді а на закінчення ще і народне гу- ляння що протягнулося далеко у пізню ніч Як сказано — незвичай- но приємна ~і конструктивна імпре- за і таких подай Господи якнай- більше! Пікнікіяда ( В США зокрема на її східньому побережжі де масово скупчилася „стара" й „нова" українська емі- грація а примат ведуть метропо- - літальша округа Ню-Иор- ку і Філя- - мою як „Бил коокний новопрн дельфп — року діляться на: вносити академічну прогульково - шістко- ву маліфестаціііно-патрютнчн- у Й каршвалешу „Акаделична пора" починається ранньою весною і три ває до гаряічих місяців літа усту- паючи місце своїй насліди і щі — „нікніковій порі" що триває ціле літо до пізньо'і осені А там почи- нається „ічаїніфсстащйна пора" що тісно в'яжеться з „карнаваловою" — тобто і пізна осінь і зима до провесни коли обі церкви заборо- няють танцювати і наказують при держуїватися приписаних постів Зараз маємо тут пікнікову пору що є порою всякого рода пікніків фестинів з'їздів святкувань під голим небом церковних празни-кі- в иародніх гулянь в музикою і танцями (низом і горілкою оче- видно також) Одним словом ко- ротко — діікнікіяда" Кожна хо- ча б найменша місцевість де жи- вуть лише наші „запроторені лю- ди" уважає за вияв своєї най більшої дідльлости — бодай раз у цій лорі дати свій власний „пік- нік" Дають отже (пікніхл всі ді яльні і патерові організації: вете- ранів кол і теперішніх вояків братства церковні і світські пласт-прнят- и і молодніяцькі організації СУМА ОДВУ ОДУМ і як там всі вони називаються Народ їздить власними автами яи чужими під- водами автобусами поїздами ко- раблями а то йде „чотири милі пішки- - щоб лише відбути бодай одну таку „іпрощу" на пікнік своєї власної чи чужої парафії органі- зації чи просто зустріти знайомих рідних тещо У цьому напрямі ні природа ні Бог українцям не ласкаві: замало вільних від праці днів у році за мало неділь і вамало погідних без- дощевих днів у які' звичайно всі пікніки кінчаються неуспіхом де- фіцитом а то я завмиранням даної установи що такий пікнік відва жилася давати Доходи із цих пік- ніків ідуть як коли А де Наймен ше одначе на направду конкрет ні і конструктивні цілі а вже не дай Боже на озлишенціа в Еаропі на ЗУАДК у ФілядельфІЇ чи Като-- і 'і'л% 'о1-- гг -- і#"лм щі ~і БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ і К-У- п ' ДІЛпІпІШ'їПмЛиМїІ'пПІіііОїПлПііЛіу? Г ч -- фахівців ":: ~ Г 1 у -- Л х' Ч ' (КС) — Внкористовуваиняі'зем- -' ннл іяатсти і уизиуАива іцшииь- - лу в панадіішли повільншнш тем- пом як у Сполучених ШтатадАме- - риіси Отже нічого анвного що віддавна — Ї#прннаямві1гвід часу заключення ' каиадійської конфеде- рації — іаіував 'постійний відплив фахових сил до Америки При то- му слід зажити 'такий мало публі-к- о вашій 'факт що закінчені студії в канадійських університетах ці- няться в США як кращі кваліфіка- ції даної людини чим такі самі студії завершені в багатьох уш- -' версії гетах США Одначе згаданий рух фахівців — професійно кваліфікованих грома- дян — вже цеє такий однонапрям-шг- й як був колись до війни бо розбудова промислу і використо- вування земних багатств Канади викрило канадійцям багато нових можливостей праці і заробітку у власній країні і У 1953 р перейшло до США з Канади около 3600 осіб-фахів- ців але в тому самому році 1381 осіб з подібними високими кваліфіка- ціями прибуло з США до Канади Крім того о цьому ж році 4606 осгб — деяка кількість професіо- налістів — вернулося з США до Канади Янщо йдеться проіміґірацію до США в тому році то туди виїха- ло дещо більше осіб під час коли 36283 канадійців різних кваліфі- кацій переселилося з США до Ка- нади Одначе Канада в тому само- му часі збільшила своє населення шляхом природньоіго приросту та приймаючи в свої межі 168000 імігірантів з шших країн переваж- но європейських Стремфорді Та це не наше діло Нам хочеть'ся відмітити що напри- клад у неділю дня 18 липня май- же в усіх місцевостях США від- бувалися такі пікніки Деякі орга- нізації перебирають уже назад „старокрайаву" назву „фестинів'" Не вірите — іпогляньте будь лас- ка на кожне переднедільне число „Свободи" чи „Америки" Та ж там аж роїться від усяких „пікні- кові! х оголошень" Про один традиційний що дав- ніше називався скромно лірогуль-ко- ю кораблем" а саме про цьо- горічний фестин метрополітально-г- о хору Думка" доводиться таки бодай коротко згадати Як звичай- но попередила цей фестин (раніше п рогульки кораблем) добра л ав- торитетна рекляма таких асів як Понеділок і Ікер о „Свободі" („Америка" рекламувала в той день фестин філії УКК і Філядель-ф- н а Трентон вбирав дефіцит на пікніку ОДВУ Карпатського Т-- ва і УЗХ) Місце вибрано гарне і як зав- жди „тале похоже на наші Карпа- ти" в горах Кетскил на північ від Ню-РІор- ку На фестині була про- грама: футбольні змагання по- між Літ Мист Клюбом в Ню-Пор- ку (каштан дружини — ред Роман лК}пчинськнй прачі: Ікер Понеділок Іеснч і інші самі ре зервові оо рсклямовані „сво- боді" не явилися або не хотіли „публічитися" за що їх здисквалі-фінован- о як грачш а не як „мист-ців"- !) і членами хору „Думка" з Льоньом Крушсльницьким на чо- лі дружини Були виступи хору Дугка" і хору з Лігай Велі ПА Виступав Гриць Зозуля (з відігр- іваною старою програмою повто- рюваним при всяких нагодах з США і Канаді репертуаром) були танці були „тат доги" ковбаси з капустою було пиво „власне" в заряді кору Думка" („Пільх і орати в пю-іиорк- у та „чуже в жахливо дорогому буфеті місце- вого ресторану була купіль в ба- сейні балачки оллітничання таГ недобір у асі А це останнє — це остаточне мементо ' для всіх тих що на „пікніках" задумують зба- гачувати свої каси! (Це не дотн-чит- ь хору Думка" бо імпрези „Думки" дотепер завжди збирали якнайкраще товариство і було на- віть приємно хоча й хорові з таких „прогульок" перепадала яканебудь колійка) Бо дорогі зем лякк не во гнів пікнлеовим богам на Олімп — ця вся „пікнікіяда" тажн боком вже лЬе нашому за протореному людові! Цього року є вже познаки занепаду цієї хворо- би В майбутніх роках буде" гірше тому мерщій слід продумати щось нового! А тимчасом готуймося до зустречі чергової пори — Курдикіяда Для тих шановних читачів що побували" на' нещодавній Імпрезі Літ Ліистецького" ' Клюбу 'в ТсП ронті на'т зв'ЛіисецькігхДнях''я в-иааяиееив=я=аяв- =яиеии=яишв-вв=яи-=-=5ниияммммимі Ц і 'ЛЇЙ К1: ч-4М- 'лІГ ХУІ'К'! Вдоповиемні-оголошеяихупо- - В м4 цкшш гояоана і УШММ Xі первдшІТізвІтї %Ярск ва Пнем-- Уш'ттіМ'ІІІ ку1 Ев-- ломогапотредутіш ійютеяцт: $' рд1%ПреігтиилоаСІка:Ка гріит 2348іі наді' у і Вішініегу -- еІїїжШпа діо саму'цйГсю' день' 30черіиішрЛ щетакі збірки пожертв 7 від люї дей "доброї волі : - і -- і- п - ♦ З Вінніпегу: М Картій $1025 із збірки'на"веоіллМиросіСтсльмах і Тараса ШарожнтаЛВолицька $675' від ' 7'жГ Т-яТ'МЙха- йлюіс $3510 від'1 '36 ж ' Ио'снф Черкес1 Риверс Л1ан?$1000від 10 жм " і ' Із Саскачевану: Всеч о І Мак і Альвена $9 00 цент'ові(іептидо пушки в церкві„Дополіога за'ли- - шшцям" Всеч о М Колодій Рі- -' дакайна 518 00 від парохіян'укра- - інсикої католицької церкви"1 св Ва- - сітя Великого Кат Рослінсьха) Альвена $1000 від себе V "- "- З Онтарія: Дм Маліпс Чатем $17 00 зі збірки на виставі І Муд- рий Внндзор $500 В Гривнях Батава $14 00 від 14 ж Ілько Цап Судбутри $2625 від 24 ж СУМ в Лондоні $3000 від 35 ж Клюб ім їв Франка там же $26 6' збір- ка на Свяченому Клюбу І Мнць Каркленд $34 50 від 34 ж ЛІ Вій-тов- нч Ошава $4600 від 50 ж Разом $23125 Делегатура УСХС в Ліонтреалі прислала $90000 В цьому $1725 зі сибірки л Ст Царика на христи-нз- х у л-в- а Плішевсиких у Монт-реа- лі $50 85 з академії для вша- нування пам'яті ген Т Чупринки і $14142 із збірок під українськими церквами на Ібервілл та в серед-міс- ті Станиця УСХС в Торонті зібра- ла $15700 Сума всіх збірок $128825 й „Перша Зустріч Українських Мист-ці- в Америки і Канади з Громадян- ствам" в днях 3—5 липня ц р в Торонті наголовок буде незрозу- мілий Вияснюю: всьті громадяни з Америки (не минати з мистця-ми"- !) що ради використання віль- ного часу ферій та доброї нагоди побачити знайомих — вибралися в той час до Тороита й дали себе набрати організаторам цієї імпре- зи припала до вподоби вироблена вже після зустрічі в Ню-Иор- ку в ко лах Літ Мист Клюбу нова назва цієї імпреви (неофіційна) — „Кур- дикіяда" Зз'стерігаюсь що ця наз- ва походить від особистих прия- телів ред А Курдиднка що по своячені з „министецтвом" (за сло вами Гриця Зозулі) та що в То- ронті зокрема на „балю" в замку „Каса Лома" як теж зі своїми „пікчерами" в пропам'ятиій книзі (ціна 4 таляри!) впали в жертву мішистецтву іі знову ж ва Гриць- - коаі Зозулею) зруйнували себе матеріяльно дощенту та ще стали темою до чергових чисел „Лиса Микити" Бо прошу собі тільки уявити: такий собі „мистець" що „пише театральні критики" (раз на два-тр- и роки бо немає театрів і те- атральних вистав) по теперішній професії — тжабікарпентер чи дженітор заробляє марних 40 до ларів в тиждень Дорога до Торон то і назад (байдуже звідкіль: з Ню-йор- ку чи Філадельфії) кош- тувала йою скромно 30— 40 до- лярів 'Перебування в Торонті — нри найбільшім використанні зна- йомих дарових помешкань і про- харчування — других ЗО— 40 дол всі вступи на імпрези — 10 дол Пікчер" у фотографа деякі „мист-ці- " платили подвійно а то й ду- же багато бо казали собі робити інаперед погруддя в каменя чи бронзу а щойно тоді фотографу вали це погруддя і — скромних — 5 дол оплата ва друк „автобі- ографії" (часами дуже миннстець коГ') в книжці — 5 дол купно книжки — 4 йол і т д Отже сотка стрілила як дріт А хісна з того хіба тільки що Літ Мист Клюб в Торонті з цієї імпрези вийшов на „сухо" тобто не мав дефіциту Вся кі розвідки усіх поллредств" в Канаді і США мають готовий гар- ний 1 точний матеріял про „закор- донних мистціпГ „Лис Микита" матиме чим валовняти всі сторін- ки в огірковому сезоні а ©сі справ жнНмистці (без кавичок бо й такі в нас еі) адорадегь що мали ню- - ха" й туди не попали- - Ч От таму я всю імпрезу в Торон- ті названо в Ню-Йор-ку а в слід' за митрополією? цілій Америці „Курдиківдрю" Але її нема злого -Н-ІГ- ЦЯч їмо агітдшііісаГпсімвп'Нтіг:л'о О-І МVК ' заповідає ред Іван КеяринвСіо- - ооді на черговий раз буде 'Ьра- - - ж ьцщцсцг ОУДЄ"ДОВШЄ тривати-- ! мистці всякі -- виступати- муть зі своїми гшгтріп™ "і- - їч бами сесії триватимуть кбЬотиіе' ьта'КасаЛома коштуватиме 79616 шодягуа 6700 'лЬіпім? 369505 ні: улрр1іУСХСв 1 Мюнхені І педпалрсьвудопбь мс'03'залвденияіУ(н пТгочув'аіілаІбІ ]валииіемив!Всіх І-- г допсадог разом '38128 ' -- „ ч- - Ї1 г' - Залишенні пишуть :'— Разом зі--і моїми ? дітьми сердечноЦ' красно г (С дякую 2 г— ]3аша ідсміймога попри )матері д яльну — принесла мені зелику'пси хічкуг пільгу- - Тому складаю № М) дуже діїциру подшеу Христові Ж£ '" СКреСІ л -- 1Л Оі'г1" ' рицький Берліп-Шарльотенб- ург г Головне Представництво УЧХ ~&' 'СХС" на Канаду у Виініпегу'Маа' ' Адреса:4' - " " - ' %у Уо1уску]Лп'і V і 111 Ьизіед Зі- - " Уіппірс8 Мап лі -- і Станиця Українського' Червоно- -' - л! го Хреста (УСХС) в Торонті 'одер' Л жала ва місяць травень і червень ''' п В Ліедик Торонто $100 п'ДуІу ' дич (ізбірка на христинаху пва К Дудичів) $1100 п МФедак То ронто $13 00г п Береза Портеджї' Ля Преірі Мгн $1400 п Кінах ч Моштреая $1500 п М ШирамавУ люк Торонто $1500п Ліщини ський у п-- ва 1 Волошин Торонто $1000 п Вовчух (вбірка) Торої-т- о $2000 паш В Василичин (збір- ка) Торонто $3800 п Тоаків'у пла" Мельників Торонто $2000' % Разом $15700 ' ' Гс '' ' Про це те СІЛА маніфе-стаційно-сіатріотичіно-театрал- ьної! ур1інсисімв&лишевцмчв ??°?@!И? Ваоа7дсмагу'МоїхдІУ (Бопериий'сяіівак)1Омелян!Заі ня Колись у Львові в батярському) жаргоні таке натягання людей на-- " зивалось- - ііпою" Боніося приче- - пити цю назву г2-і- й Зустрічі Укра- їнській Ліистців з" Громадянством"' --() що дай Боже відбудеться в най- - ближічому році але в деякими ор--- ганізаційними поправками-б- о по-- г ' за самою справжньою зустріччю приятелів і знайомих що давно' се-- -- бе не бачили та насправді гарною - Мистецькою виставкою і до певно? -- ' ' міри публічVим концертом на'вІль-- Ч ному повітрі — все інше булсг„яІу ' і пою" а оавершенняч цієї „липо- вої імпрези" був сам „Баль Мист--" цш" в діишному" замку „Каса Лома" за 3 дол о „вечерою" яку потаскали домів-- хіба численні муи діровані замкові дженітори що так окрутгулятио відбирали горілки в практичних американських гос- тей Зустрічі і і ПІлсудський не був поляком! % Розсварені між собою американ- ські поляки часом скажуть про се- бе хіравду Польський тижневик „Ґівяізда Полярна" ч 20 з датою 15 травня ц р приносить про кол маршала і відновителя поверсаль- - ської Польщі Иосшра Пілсудського ревеляційну вістку яку в скоро- ченні цитуємо: Лані С помиля- ється коли пише про великі за- слузі і Пілсудіського для Польщі Передовсім ПІлсудський не був по- ляком тільки литовським шляхти- чем а поляків ненавидів Також -- Польщу він нам не відвоював Польща здобула незалежність тіль ки завдяки обставинам що альянти перемогли її окупантів Не можна це називати боротьбою за Поль- щу коли Писудсьинй з малою -- і зле озброєною армією - пішов' на' 4 іт_ п м ™ лщи не тодішня допомо-га г -' Франції яка вробила це у влас- - --ч"4 ному інтересі — мабуть Росія по-- 'л лишилась би Варшаві""1' г- - Лт- - і Д-- р Атанас ФІґоль1-- " -- ? в Америці ї'}" ІІГ' Л' Голова „Союзу Українських ПлагД"' стунів" 'в НімеччицідйректорВі- - ''С '— — г-- д ііііц - БнциклсшедіюУжраоднГЛ ства" арЬбітоигПШ'евроіНм песького Відділу СаосельФоІи щя) прибув' декілька- - місяч пересування також Канаду Ціллю 'подорожі налзднання ав'ї її о в "( ти вяі' її ? дає Г в V ї — на не "-г-- ~- :-- гс в:США і'вілвІімЛЧ:1 Л'і!ой:::?ггг:- - ' "Д-в- а ' Фіголя (?еУ -- ї змів' в Уітаїмськн Л ми кулмурниміцгромалсіл1шн іта' '"-- А господсмсосереукив 1А'- -Ї мериціі Канаді адаання1ііадаЯ- - ошьше прихильників : для - війай- - кЛЦ' І1?! а"олоде5китта'ї-- ? та наладнання пІппяпії£ЇЇАпї~ К№°і ТДФ1гЙь?Чадуад5і ' 1Ю-І0ОК?Фііиш- ілиЬ'і 1111?- - '''-'- і |
Tags
Comments
Post a Comment for ubde0911
