Ukrainski Visti, May 16, 1934

              16 травня 1934 — Число
ІкШ!
ттттттттттттФтт'і" ! ! 4? ч?
Богдан Легший
Батурин
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — ТОМ IV Ф4НН?44К №№І
"А може для тебе? Може
для тебе Мотре Балакаймо
Мотре на розум Нас тільки
двоє"
"І Господь Бог над нами"
"Можливо але він мовчить
Я мушу вратувати тебе По
слухай: Проведу тебе за го
род Там мій віз завезе тебе
в безпечне місце Просидиш
поки не втишиться буря А як
побачу що небезпечно поки-
ну все і пірнач і хоч би бу-
лаву й прилину до тебе щоб
грудьми своїми заступити те-
бе бо без тебе немає мені
життя"
"Наказний полковнику' —
полковнику" — почала Мо-тр- я
— "За кого ти маєш ме-
не? Я ж перед хвилиною хо-
тіла висадити замок у воздух
а тепер мала б осоромити се-
бе щоб ратувати життя? Не
буде того ніколи І 3 Батурина
не вийду! Що станеться з
ним хай діється зі мною"
Мовчав І вона мовчала В
Батурині ревіло Чути було
луск стрілів грюхіт гармат
галас зойки ридання Мотря
являла собі що там діється
тепер
"Пусти мене пусти І" — ста-
ла благати Носа — "Якщо в
тебе в крихітка серця послу-
хай мого благання Життя
яке ти обіцюеш мені гірше
від смерти Краще вбий ме-
не!"
"Хочу щоб ти жила мусиш
жити!"
"Противний ти мені"
Наглим рухом відтрутила
його від себе так що покотив
ся стрімголов а сама стала
втікати по сходах скоро ско-
ро з одного пекла в друге
Бігла але ноги не слухали її
Дріжалн вгинулнея в колінах
важкі зимні як два стовпи
леду Руками чіпалися стін
але стіни були ховзкі й до-
лоні зсувалися по них як по
ШКЛІ
Останки свідомості! рвалися
як листочки кружева як нитки
шовкові розпливалися як
хмарки по блакиті канула в
порожнечу
Останні звуки які болючо
вверчувалнея в її уха цс був
луск важкої мужеської ходи
Іван Ніс доганяв її Той сам
ніс наказний прилуцький пол-кошш- к
що вбив її вірного чу-Р- У
перейшов до Москалів і
показав їм тайнніі вхід на за-
мок
Ще трохи й вона знов по-
паде п ного руки
Ще тільки два-тр- и сходи
Як добре що якраз тоді пе-
ред нею розтворплася безодня
і вона полетіла туди забуваю
чи про все як добре що її
нема!
Нема нічого
ГУРЛҐЛН
Мотря нідітхиула свіжим
зимним воздухом і розплю-
щила очі Довго не могла зро
зуміти де нона і що такс дієть
сн з нею Повисла між жит-
тям і смертю і ніяк не могла
перехилитися ні її однії ані в
другий бік Хаіі би скотилася
у тую прірву з котрої немає
вороття хай би весму прий
шов кінець! Коли 0 так
ніж і нона мимохіть повела
правою рукою Рука не воро-хнулас- я
Невже їй відняло
руки?
Цс питання ніби обухом
ударило її Почула приплив
крови до висок і стук власного
серця
Хвилина чорно а тоді —
ніби блискавка озарпла світ
Пригадала собі все що стало
ся інші і зрозуміла де вона
і що діється з нею
Прилуцький наказний пол-
ковник не вспів її занести де
хотів і покинув тут на ярмар-
ку в глухому куті куди ніхто
не заходить а щоб не втікла
щоб не добралася вдруге до
20 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
вежі звязав їй руки і ноги
Зубами розмотала пояс ко-
трим були звязані руки рука-
ми увільнила спутані ноги Але
встати ие могла Голова як
камінь тягнула її взад Паде
на заморожену землю горі-
лиць
Чого цей Батурин так реве?
Пороги Дніпрові не ревуть так
голосно як він Здається не
лиш живі зняли цей безтямен
ний крик але й мерці ридають
і стогнуть плаче кожна груд
ка землі
Батурин борикається зі
смертю
А вона лежить безсила й че-
кає кіпця
Ця свідомість доводить її до
розпуки
Збирає останки виснажених
сил підпирається руками сі-
дає
Насилу відчиняє повіки Хо
че бачити що тут діється
З глухого рогу видно одно
море пожежі Торчать дима
рі валяться останки сволоків
кроквів лат Ьатурин дотлі
ває
Чорні тіні людей перебіга-
ють туди й назад одинцем і
гуртами шукаючи виходу з
того пекла його нема Во-
рог околив город і замкнув
його зі всіх боків Вставати
йти боротися і гинути разом
із ними Або ні Ще раз
дібратися до тих пивниць в
котрих лежать з порохом боч-
ки й підпалу дожидають Вхо
пити головню з пожежі й ки-
нути їм Хай бухнуть силою
стократ сильнішою від воро
жої злости і замість жахливої
боротьби хай дадуть своїм і
ворогам тихий мир і вічний
упокій Вставати — йти!
Мотря підноситься й опира-
ється об мур
Зясовує собі де вона і куди
найблнща дорога до вежі
1 Іедалека та мабуть нелегко
пройти Мабуть у всім Бату-
рині нема тепер такої стежки
такого персулка котрим мож-
на би непомічено просунутися
Спробує
Крадеться попід мур як
тінь )ік пооачнть людей що
з божевільним криком біжать
не знаючи нощо її куди при
тулюється до зимного камін
ня пережде іі посувається
дальше
Не хоче нічого бачити ні-
чого розуміти хоче дібратися
до вежі
Ось вона Чорна загравою
облита грізна й мовчалпва
неначе свідома своєї страшної
тайни Мотря пересувається
попри головну яму і нараз
стає Деж ділися двері до ве-
жі?
їх нема Вони заставлені
балькамн трамамн закидані
останками возів воріг усяким
хламом котрий назношено тут
Бог вість звідкіль Поміж тим
хламом куші людських тіл
Деякі ще ворушаться сто-
гнуть повзуть з тої гидкої
купи як раки з кобелі і від-
сунувшися кілька кроків на-
бік простягаються й мертві-
ють Мотря догадується що
тут було За вхід до вежі
і'ппов бій І цей бій уже скін-
чився Не увійдуть туди пі
наші пі вороги страшна сила
яка скрнвається у вежі пропа
де там паніки Л разом із тим
пропала також остання дошка
ратупку Лишається одно
боротьба до втрати останків
сил V
І цс робить Батурин
Москалі пдерлнея воротами
що показав їм Ніс
Та не легкий їм хід Козаки
відпирають їх назад Ніби два
моря зударнлися перебивши
перешийок землі що відділю-ва- в
їх від себе Напирають на
себе то подаються то йдуть
уперед
За кожний крок за кожний
платочок землі доводиться
платити життям багатьох лю-
дей Але ворогів як сарани
Гинуть а" на їх місце сунуться
нові Багато має їх цар і не
щадить
Вже ие кулями з гармат а
живими людьми на Батурин
стріляє Артилерія мовчить
Ворог з двох боків увійшов до
твердині
Знає це Чечель і скільки має
живих і здорових людей по-
силає туди
Сам на мурі стоїть Боже-ж- а
освітлює Батурин
Гетьманський двір на Гонча-рів- ці
теж горить
його гасять — там лишило-
ся ще чимало добра
Міщани навіть старці та
хлопці вються всіх огорнуло
нелюдське завзяття Ніхто й
не гадає здаватися
Хто б вимовив таке слово —
смерть Розідруть на шматки
Навіть жінки поруч своїх
мужів стоять і бороняться к
львиці
Та не у всіх було стільки фі-
зичної й моральної сили щоб
перетріватн борню
Деякі побачивши свою до-
мівку в вогні зжахнулися нуж
ди бездомного скнтальства
зимових довгих ночей без да-
ту над головою без теплого
кута для дрібних дітей і перед
тією гадкою як перед страхіт-
ною марою втікають навман-
ня з безтяменним криком: "О
горе!"
Другі згубивши дітей про-
бігають вулицями горіючого
міста й жахливим голосом від
котрого мороз прошнбає кіст-
ки кличуть їх
Одна з таких побачивши
Мотрю кидається до неї ру-
ками як кліщами стискає її
і питається: "Бачила їх?
Хлопчик і дівчинка — кажи
бачила?" 1 трясе Мотрею не-
наче відповідь хоче витрясти
з неї
"Не бачила я дітей твоїх
жінко"
"О — ох!" — ніби мечем
тим криком прошнбає воздух
і біжить дальше щоб знов
когость зустрінути й питати
поки не наткнеться на ворогів
і поки ті не заспокоять и на
віки Там знов молодиця з
розпущеним волоссям з очи- -
мо пущеними встовп біжить
навмання крізь попіл і жуже
лицю горячу не зважаючи па
тс що вогонь запалив її спід-
ницю що лізе по ній добира
ючися до живого тіла — бі-
жить і благає милосердя люд-
ського щоб ратувати її мужа
якого тяжко ранили там біля
брами Чіпається кожного
кою лише стріне завертає з
дороги не може зрозуміти як
це ніхто не слухає її не спочу
ває і з божевільним прокло-по- м
кидається в огонь Не
може перетріпати свого горя
1 бачить Могря як ранений
у груди козак затуливши ра
ну рукою щоб вгамувати кров
— біжить до своєї кватнрн
забувши що вона спопеліла
біжить спотикається іі па
де ііогопь охоплює його
зпіімаєтьсп одежа і вій горить
Не один Таких багато те-
пер
І Іа пожарищу скрізь дотлі-вают- ь
трупи
Гидкий сопух розходиться
кругом
Утікати утікати звідсіль!
1 Мотря попадає в крутіж
людської тонші Як хвиля трі
скою в ополонці так товпа
кидає нею Зрозуміла що до
М)ДИТЬ до одного з тих місць
де рішається бій до брами
Наші ще не здаються Були
ця загачена валом з людських
трупів Москалів і козаків
Наші зиоза того валу оборо
няють приступу до міста
Лускають замопалн розрн-мяютьс- я
ручні бомби козаки
обороняються списами Вож
ца тут нема Кожний робить
що йому на гадку прийде
Мотря бачить присадкува-
того сутуловатого чоловіка
біля тачок
"Розступіться люди!" —
Мотря по голосі пізнає геть-
манського коваля з Гончарів-
ни відомого зі своєї нелюд-
ської сили Вій привіз повні
тачки старих з каміня точених
куль що лежали купою на ва-
лі непотрібні нікому Бере од
ну за другою й'високо понад
голови своїх пускає їх на во-
рогів За кожним кидом зпо-з- а
валу чути зойк знак що
куля на пусте місце не впала
"Моя гармата ніколи не хи-
бить" — говорить вдоволено
й дальше кидає пудові каме-
нюки ніби це не кулі а галу-
шки
Ніхто не дивується його си-
лі його тихому завзяттю бо
в гожного є своє діло власне
Щасливий хто має мушкет і
набої! Ладує міряє стріляє
— і знов і знов забуваючи
за тою пильною роботою про
все
Але таких щасливих мало
Ті з мушкетами на самому
переді Дуло проти дула
їх найбільше паде За кож-
ним разом як ворог вдереться
на вал на них перша черга
ступати з ним у рукопашний
бій До очей собі скачуть
стискаються смертельними
обіймами аж кости тріщать
аж очі вискакують з лоба
Таких приступів відбили на-
ші чимало
Ворожа сила ломиться на
козацькім завзяттю Комуж
би на гадку могли прийти ті
щораз то інші способи оборо-
ни Ось із батуринського при
сілка гончар нічого не робить
лиш із пожарища здорові го-
ловні добуває й тягне Люди
розступаються перед ним він
розмахується і горюча лома-
ка як кольориста ракета ле-
тить на густо збиті поруч се-
бе голови Москалів Розсту-
паються верещать подають-
ся
І знов і знов
Кольористі вогні пускає ба-туринськ- ий
гончар А його
син парубок молодий як із
мармору кутий поборовши
Москаля в рукопашнім дво-
бою бере його за ноги роз-
махується і як сніп через бан
ти в стодолі перекидає через
вал на другий бік "Вертайся
до своїх" — приговорює за
кожним разом
Мотря бачить ці бої що на-
гадують безсмертну поему Го-ме- ра
її очам своїм не вірить
Як бігла звідси до вежі то
гадала що Москалі вже вдер-
лися в город і що нема сили
котра моглаб виперти назад
А всеж таки їх відперли і
раз і другий і третій і може
десятин — змаганням немає
кіпця
Наші по лицарськії бються
Так щожі І найбільшому
лицарству буває кінець Ко-
ли б не Ніс коли б не тая
зрада! А так І Мотря ба-
чить що в безладній боротьбі
паші не витримають довго За
багато сил трапіть
Продирається вперед Де-
хто пізнає її "Мотря Василів
на тут! мотря ііасплівпа з
нами!"
Чує що радо вітають ЇЇ хоч
що значить вона жінка втом-
лена іі виснажена до краю?
Стає біля Коваля Він уже
останніми кулями кидає
"Дядьку! — Беріть провід
Без проводу пас переможуть"
"Як гадаєте Мотре Василів-
на?"
"На землю" — говорить
Мотрп
"На землю!" — гукає гро-
мовим голосом коваль
"Допустити їх до валу а тоді
стріляй і вали в них чим хто
може"
Коваль повторює прнказ
В адвоката
Адвокат: Ну іі що вам ка-
зав суддя?
Селянин: Ну та нічого
тільки казав мені піти до
чорта
Адвокат: Ну й що ви на
то?
Селянин: Ну та нічо тіль-кн-- м
прийшов до пана гадука-т- а "'
— Вуйку оце тобі муха
зроби з неї вола
— Що ти говориш Славчн-ку- !
Хіба цс можливе?
— Можливе? А чому тато
каже що ти завжди це ро-
биш?
На Господарські Теми
ПШЕНИЦЯ ДОРОЖІЄ
На біржі в Шикагу підско-
чила ціна пшениці о пять цен-
тів Це звишка тільки з од-
ного дня а звишкова тенден-
ція треває далі
У Вінніпегу на протязі трох
днів ціна підскочила о 6 цен-
тів Як причину дорожіння
пшениці подають злі вигляди
на урожай через посуху і силь
ні вітри які в Злучених Дер-
жавах і полудневій части Са-скачева- ну
і Манітоби нароби-
ли багато шкоди
Та можливо що це тільки
причина на половину бо ве-
ликі збіжеві інтереси кожного
року в той час підвищують
ціну пшениці як вже фармері
не мають що продавати Однак
фактом є що вигляди на уро-
жай в Америці представляють
ся дуже мізерно що ствердив
сам американський міністер
рільництва
В Канаді домініяльне стати-
стичне бюро оцінює вигляди
на врожай як "непевні" Осо
бливо в полудневій Манітобі
і полудневім Саскачевані зем-
ля суха через що вітрам лег-
ко її змітати
Деяке значіння для звишки
цін має також зменшення по-
сівної площі В Манітобі за-
сівають менше о 4 процент в
Саскачевані о 11 проц в Ал-бер- ті
5 проц Разом в сте-
пових провінціях винято зпід
управи округло 2000000 акрів
землі
В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ
БУДЕ ПШЕНИЦІ О ПО-
ЛОВИНУ МЕНШЕ
Державний секретар ріль-
ництва в Злучених Державах
подає що як у середущих
стейтах потреває така посуха
як тепер то Америка матиме
лиш 450000000 бушлів пшени
ці Нормальний збір виносить
800000000 бушлів
ЯКІ ПЛАТНІ МАЮТЬ ДИРЕК-
ТОРИ В ТЮТЮНЕВІИ
КОМПАНІЇ
Платні від' $25000 до $4000
бонусн $30000— $100000
Неабияку сепзацію виклика-
ли зізнання перед парлямсн- -
тарпою комісією в справі пла
тень і боиусів (дарунків) ви
щим урядникам Імпіріял То- -
бекко Компані оф Ксиада
Президент Компанії Миллср
подав що його річна платня
виносить $25000 а бопуси від
1929 р були слідуючі: в 1929
році — $'15446 $61253 за 1930
рік $40419 за 1931 рік $32339
за 1932 рік $40487 за 1933 р
Піттсрсоп тепер віцепрезп- -
дент і головний директор ком
нації діставав $40000 платні
як був президентом а бопуси
п нього були два рази вищі як
у Мнтлера нпр в 1930 році
дістав бопусу $102187 На та
кій платні є кілька високих
урядників Крім того компа
нія роздала 420000 шерів між
25 найвищих урядників шер
коштує $500 а їх роздали по
$300 Ліішні 2 дол за кож-
ний шер заплатила сама ком
панія Це був додатковий да
рунок найвищим рииі'м у тіч
компанії
В той сам час фармерам
продуцентам сирівцю (тіотнс-вог- о
листя) в 1931 році обки-жси- о
заплату за доставлений
товар о половину Дівчат?
що працюють при звиванню
5-цснто- внх цигар дістають ле-дв- н
70 центів за 1000 шт:ук
Переслуханий ведуться далі
іі ще не одно вийде па верх
Двоголове теля — На албер-тійські- й
фарм в Трі Гиллс уро
дилося теля з двома головами
Кожна голова мала двоє очей
ніс рот лиш обі голови мали
спільні уха Внрод жив один
тиждень
Неприємна є людина що
знає про свою мудрість але
ще гірша така що не знає про
свою дурноту
ОБТЯЛИ ЗАСІВНУ ПЛОЩУ
НА 8 ПРОЦЕНТ
Редукція винесе 2112800
акрів
Домініяльне статистичне бю-
ро обраховує що цеї весни
буде засіяно пшеницею 2112-80- 0
акрів Це буде редукція
на 8 процент і вона знизить
посівну площу до рівня з 1928
року В порівнанню з 1932
роком це винесе о 3300000
акрів менше
В Лондоні на світовій збі-жеві- й
конференції премієр Бе-не- т
зобовязався зредукувати
сівбу о 15 процент цебто Ка-
нада виконує зобовязания до
Половини
ЯКУ ВАРТІСТЬ МОЖЕ МАТИ
ЯЧМІНЬ ТА ПШЕНИЦЯ
Вартість бушля ячменю та
пшениці вразі згодування їх
худобі може мати ліпшу ціну
чим платиться на ринку за це
збіжжя Понижча табличка
подає приблизні цифри а як
би хто з фармерів хотів дові-
датися про це більш детально
щодо способів згодовування
цего збіжжя то нехай напише
до найближчого департаменту
рільництва а звідтіль сподіє-
мось подадуть відповідні ін-
формації в подробицях
а б в
Юс $159 $222 ' 9с 137 192
8с 115 163
7У2с 105 148
7с 094 135
6&с 083 119
6с 072 104
5У2с 061 090
5с 051 075
4&с $40 060
4с 029 045
(Пояснення: а значить —
При ціні на телята за фунт
б зн — Бушель ячменю може
мати ціну в зн — Бушель
пшениці може мати ціну)
Треба мати на увазі що як
ячмінь так і пшениця згодову-
ється в ріжнпх мішанннах а
не окремо Крім того потріб-
но ще деяких додатків як на
приклад білковини та мінераль
ні складники Але то вже на-
лежить до способів годівлі ху-
доби
ПЕРЕСАДЖУВАННЯ
ШПИЛЬКОВИХ ДЕРЕВ
Шпилькові або вічнозелені
дерева можна пересаджувати
колппебудь але найліпшого
успіху осягнете якщо будете
пересаджувати в місяці травні
Іншим відповідним періодом є
серпень та вересень в часі
падання дощів В роки коли
осінь є посушлива а в дода
ток ще н з сильними вітрами
пересаджування є досить не
безпечне Ото ж можна вва-
жати що перші два тижні
місяця травня є иайбіль при
датні для цего
Шпилькові дерева мають
сік подібний до гуми і потре-
бують великої обережності!
щодо коріння бо коли тс ко-рін- я
буде ушкоджене сік по-
чне витікати іі викристалізо-
вуючись спричинить смерть
рослинці Якщо деревця ви-
рощені дома до височини яких
чотири футів то їх треба ви
копати разом з великим ка-- 1
валком землі і так пересаджу- -
НЕ ЗВОЛІКАЙТЕ
Ф У ч
вати Ялиці ліпше тримають
землю біля коріння і з цего
погляду їх лекше пересаджува
ти тоді як від коріння сосни
земля обсипається досить лег-
ко тому бажано її пересаджу-
вати коли вона ще не виросла
вищою чим два фути Навіть
коли перевозите шпилькові де
рева лиш кількасот футів від
того місця де їх викопуєте не
обхідно мати на поготові мо-
крі мішки якими треба об
горнути коріння рослини щоб
не допустити до обсихання
Для довгих подорожей корін-
ня мусить бути поставлене до
мокрої глинистої землі і так
транспортуватись
Коли рослину садите до сві-
жо викопаної ями на дно
якої накидано трохи землі з
верхнього шару ґрунту обси-
павши коріння землею і до-
бре обтоптавши необхідно за-
ливати водою Годину пізні-
ше треба довкола рослини на-
горнути зпова землі так аби
довкола молодого стовбура
утворилося підвищення На
цему пересаджування і закін-
чується
На експеріментальній фармі
в Морден Май для новопе-ресадженн- х
дерев вживають
ріжного рода затінення протя
гом перших двох тижнів Для
цего з успіхом використову-
ють там мішки які вішають
на трох табличках біля дерев
ця з південного та західнього
боку Часом треба осягнути
відповідного затінення встро-
мивши гиляку біля молодого
деревця В часі тих посух пе-
ресаджені дерева треба поли-
вати аби не засохли
ЯК ЛІЧИТИ ДОМАШНІ
ЗВІРЯТА
Надвихиення суставу (встря-сенн- я
суставу)
З початку надвихиення су-
ставу звірина лиш сильно хра-ма- є
доперва по двох днях ви-
ступає звичайна пухлинина су-
ставу Сустав є мало движй-ми- й
і болючий
При встрясенню суставу пу-
тового (вище копита) опира-
ється звірина підчас руху пе-
редньою частиною берега ко-
питної підошви об землю
При встрясенню суставу бе-дрово- го
згинає звіря сустав
копитний короповий і путо-
вий правильно але сустав бе-дров- ий
і скоковнн є майже
цілком не двпжпмнй
Недуга ця лучається від не-
зручного ступання по нерівній
дорозі рідше1 безпосередній
удар викликує встрпсешія су-ставов-
пх
поверхіюстеіі або
розтягнення вязел а навіть і
мязіп або деколи розірвання
їх Треба:
1) лишити звіря в повнім
супокою і не вживати його
цілком до праці
2) Робити часто зимні окла
дн па сустав до чого надасть
ся найліпше глина розмішана
з зимною водою і оцтом
3) по виліченню через дов-
ший час іще вживати звіря
дуже умірковапо до праці бо
надпихненші суставів є склоп-и- с
до повороту
— Яка ріжппця між труслн-піст- ю
іі обережністю?
— Обережністю називаємо
власний страх а труслнвістю
чужий
Ковиірці є як жінки: шойно
коли воші в нас на шиї пізна-
ємо який цс пумер
СПРОВАДИТИ СВОЇХ
КРЕВНИХ ДО КАНАДИ
Найблнщий виїзд з Галіфаксу
Кораблем "Пуласкі" червня 3
Корабл "Косшоніко" червня 21
Ті що хотять спровадити свої родини зі Старого Краю
виробити потрібні документи післати гроші або хотять
самі поїхати до Краю повніші вдатися по інформації до
місцевих агентів або до наших бюр
СОУМА-АМЕГОС- А ЬГОЕ
10323—98 8ІГССІ Еіітопіоп АІІа — РЬопс 26759
651 Маїп 51 740 МНІмІмг 81 Тогопіо О пі 446 Нотег 81
МНппірек Мап Мопігеаі Япе 72 СЩееп Зігееі Уапсоптсг ВС