ubge0753 |
Previous | 1 of 9 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Стор 2 Від нашого європейського Над Цілш'і ряд конференцій у різних містах Европіг та (Африки звернули- - знову увагу всієї світової публіч- ної оіпінії ла одну з най- важливіших проблем сучас НОН 'ПОЛІТИЧіНОІ доби — роз вал л'ляснчних імперій та швидке в-ідмира- нн коюні-яліізм- у Процес розмладу великих колоніяльних Гмпе рій розпочався вже далеко скоріше Особливо після за ікілчеиня другої світової він ни є б}-л- о імаііже року щоб в якійсь частині 'світу не оформилася мова дер- жава ка території яка1 ще (вчора була звичайною ко- лонією Великобрітанїї Гол ляндії Фралції або іншої (країни Рівночасно в сусід- ніх районах проходив про- цес уоаімостійненнія півза-лежніг- х держав які були пе ред тим оточені колоніями і аіусілн коритися сильн'і-шимнцентр- ам ставати „сфе рою впливі'в сателітом або провінцією даної імпе- рії хоч теоретично раху валися і далі суверенами Так склалося що на про тязі 19 століття :в усіх ко лоліяльних країнах битво рилася іпеЕна верства ко лоніяльних спеціялістів ад міністраторів які мали сво ерідний 'монополь на дану колонію (Все що приходи ло з колони' до столиці ім- перії 'все що рішалося там про колонію мусіл о мати шіробату тих спеціялістів проходило їхню цензуру Практично уряд цілої Ьіпе рії був лише1 'виконавцем рішень що їх виносили на нарадах безпосередні пани колоніїї (Найвиразніше видно нині цей стан в Альжірі Особ- ливо в останніх днях внйш ло а денне світло безог-лядне- ( визискування панів- ною верствою колоній і шсього (життя підлеглих ко лоніяльних народів для сво їх особистих інтересів Аль жірськї французи не зава- галися виступити шроти сво го власного народу проти президента де Ґоля якого вони тому півтора року ви-двигну- ли на найвищий уряд 'щоб лише перешко- дити' реальний політиці Франції стосовно алижір-ськ- ої провінції в лші во- ни уважають себе єдиними повноправними панами В обороні своїх власних дібр готові ції колоністи вести криваву боротьбу щоб ли- ше не допустити до ре- форм' які --могли б вряту- вати Францію та її впливи в північній Африці Проблема колоній стала такою голосною справою що іїї вже ніщо не заглу- шить Нині чорні і жовті сидять в ОН у мігжшрод-ні- х організаціях студію- ють на всіх найбільших уні верситетах 'працюють у пресових концернах проф спілкових централях тощо А о початком 1960 року ь кількох столицях рівночас- но розпочалися важливі конференції на яких при- людно дискутуються спра- ви усамості'И'нення вчораш- ніх ЧИ нинішніх колоній розбудови господарства молодих держав 'викорис- тання сирівців індустріялі-зац- ії тощо В другій половині січня ц р зібралися на наради 'представники білих і чор них народів у Лондоні Брюсселі Парижі Тунісі та Танжері Лондонська кон ференція 'виглядала спочат у на безнадійну' 'На ній мали обговорювати справу майбутности' колоній Най-ро'б- иї що вславилася в ос танніх рокаос жорстокою бо ротьібою т зв Мав-Ма- в Міністер іколонії Великобрі танй іМеклод станув на ста- новищі що прийшов час кореспондента І на поступки з боку англій- ців З його поглядами не хочуть одначе 'погодитися деякі групи колоністів го- ловно партія капітана Бріґ-г- а Та уряд Великобріта- нїї вдержує дещо кращу дисципліну серед своїх гро мадян як Франція На до- ручення міністра Мекмода таки прибули до Лондону представники всіх партій і груш та засіли до круглого столу в Палаті Лянкастер Трудніше справа була з представниками чорної люд сости їхня делегація пос- тавила вимогу щоб допу- стити до нарад політика К'аіінанєса якого білі ува- жають співучасником бо- ротьби Мав-Ма- в Кілька днів тривав конфлікт і бой- кот чорними конференції аж поли міністер не посту- пився і не прнказав білим колоністам сісти за спіль ний елл також з чорнилі революціонером Тепер їмо жуть зюраш спокійно зво- дити словесні бої за про- екти нового 'законодавства за структуру уряду вибор- ну систему тощо Немає сумніву що ця конферен- ція триватиме довгі тижні бо іироблЕ'ми які мають бу ти вирішені потягнуть за собою далекоіідучі наслід- ки Чорні делегати 'вимага- ють виразно 'і вперто по- годження з боку англійців на: запровадження загаль- них і прямих виборів Це одначе рівнозначне з пе-реданн- ям влади в руки чор кої людности бо вони ста Виглядає так ніби на фронтах холодної війни на- ступило деяке иідпружен-н- я Говорять і радять про роззброєння і готуються до чергової „конференції на вершинах" в половині трав- ня ц р н Парижі Історія всіх конференцій з Москвою повинна вже навчити Захід що вони кін- чаються або без висліду пбо уступками Москві Де- які обставини промовляють за тим що й ця чергова кой ференція не віщує нічого лоброго Конференція ще не почалася а вже говорять про її продовження про те ио таких конференцій буде кілька Отже гра па про- волоку Західній світ очікує і дрі- має але Москва не спить Москва використовує час і рєдє посилений наступ на всіх фронтах холодної вій- ни Вона не прив'язує вели- кого значення до конферен- ції на вершинах У психоло- гічній війні Москва стосує оч не нову але продуману иерфідиу зброю Москва стосує методи широкоза-іфоєно- ї політичної дезорі- єнтації західпіх провідників і громадської опінії По дов тих роках боротьби шля- хом підривної дії диверсій державних переворотів і за хоплення влади комуніста- ми в різних країнах моска- лі почали пускати в світ офі иійно різні легенди чутки і псевдопроблеми що ма- ють на меті відвернути ува- гу від московського насту- пу здеморалізувати і по- слабити західне громадян- ство Початком такої акції був приїзд Хрущова до ОША Прибувши туди в сяй ві „луніка" він кинув в ОН (не деиебудь на провінцій- ній телевізії) гасло загаль- ного світового роззброєн- ня Тут же він чарував при- вабливими обіцянками гос- подарської співпраці й до- помоги відсталим народам Щоб відвернути увагу за-хідльо- го громадянства від комуністичної акції хру-щовсь- ка кліка створює га- лас над проблемами міжкон Г О М І Н УКРАЇНИ 13 лютого — РеЬгиагу 1960 Рік XII №7 (561) колоніалізму новлять 'переваїжаючу біль- шість І Подібна ситуація ях у Лондоні --мала місце в Брюс селі Тут йшли 'переговори між бельгійцями і делега- цією ЛЮДНОСТІ! Конго "В справі усамостійнення цієї колонії Бельгійці в своїй самовпевненості зовсім не ( звертали уваги в минулих роках на внутрішню ситуа- цію в Конго і були дуже неприємно заскоч сні (Кр- ивавими заворушеннями які кілька разів зовсімі неспо дівано потрясли всім сус- пільством и колонії і мет- рополії Бельгійські коло-ніяль- н'і снеціялісти думали про усамостійнення 'Конго але розпляиовувалн цей іпооцес на протяг ЗО років 'іепср вони в Брюсселі бо- ролися за продовження ре- ченця на тижні а не на ро ки Представники' чорної людности вимагали 'прого лосити самостійність негай по і лише після довгих роз мов погодилися відсунути дату проголошення дер- жавності! до 1 червня ц р Бельгійці навіть не дуже протестували проти цих ви мог і лише просили чор- них не поспішати бо най- - перше - треба полагодити цілий ряд важливих справ зали колонія може стати суверенною державою Як далеко 'пішли бельгійці у своїх поступках видно з того що минулого ТКІІМІЯ вони звільнили з в'язниці політика Люмумбаса щоб він міг брати участь у Брюс ЗАЛЯКУВАННЯ гробом ПРЕСІЯ тинентальних просторів Ось мовляв Москва висла- ла ракету на Місяць Гля- діть яке колосальне досяг- нення! І в пресі радіо та те- левізії трублять про Луні- ка і вихваляють Москву Пишуть думають і гово- рять про совєтські осяги забуваючи що власне в ~ССР щі багато людей не має більше як дні пари ніта пів що в московсько-боль-шевицькі- й імперії населен- ня позбавлене свободи від терору від гніту примусо- вої праці На Заході люди думають про зорі і забува- ють про злочини і загрозу Москви Забувають про те що сам Нікіта деклямуючи про роззброєння і мир рів- ночасно стосує психічний їерор у стосунку до віль- ного ще світу постійно по- грожуючи все новішою і страшнішою зброєю Нікі- та закликає до миру під те- рором і на совєтських пе- редумовах Цс вже не буде мир але світова диктатура Закликаючи до роззбро- єння і миру Москва випус- кає рівночасно ракети па Тихий океан і визначує за- криту для кораблів зону Створює не фактичний стан окупації вільних досі мор- ських просторів Черговим актом відвер- тання уваги громадянства західнього світу від основ- них проблем є кинена для обговорення тема про пере- населення нашої землі Зно- ву ж таки преса м інші за- соби пропаганди алярму-ют- ь світ про рапідне збіль- шення приросту населення Вираховують як зростає населення в Китаї Індії і в Америці Передбачають що внедовзі може забракнути засобів до прохарчування Західній світ турбується Ні хто якось не застановляєть- ся над тим що в СССР на- селення рідке постійно ще проріджуване органами без пеки не є забезпечене ані харчами ані одягом і пред- метами першої потреби в такій мірі як в густо засе- леній Німеччині Бельгії чи скандінавських країнах За сельській конференції Конференція в Парижі ві дійшла тепер дещо на зад- ній плян бо події в Аль жірі абсорбують всю ува- гу й енергію французького уряду і 'всього суспільства Але і в Парижі йдеться те- пер про 'важливі зміни в колоніяльн'ій системі Пред ставники Сен є гал ю та Су- дану 'вимагають 'потвер- дження їхніх плянів з'єд- натися в одну федерацію І стати також незалежною державою Французьким! уряд не може опиратися цим вимогам щоб сіє на- сторожувати підданих та не доливати олії до вог- ню Сьогодні кожний крок французького уряду кож- не слово відповідального міністра може 'викликати криваву революцію в якійсь з численних ІЦЄ ІпрОВ'ПЩПІ „Коммюноте" або спричи нити втрату нових просто рів назавжди Хоч фран- цузьке Коммюноте" існує заледве півтора року її конструкція дуже послабла стромлінпяіми окремих чле- нів до більшої свободи до перетворення цієї спілки на форму англійського Ком-монвел- ту 'ДВІ ІНШІ КО'ПфСреіІЦЧ що відбуваються в теперішній час у Тунісі та Танжері мають зовсім інший харак- тер Перша є нарадою пред стаь'никіа ЗО африкансі кнх країн включно з Альжіром (її репрезентує екзнльний уряд) Друга має госпо дарським характер Оо єд бувають при тому що брак нормального прохарчуван-г- я загрожує покищо ли- ше країнам т зв соціялі-стичног- о бльоку Брак хар- чів і предметів першої по- треби є привілеєм країн або соціялістичннх або відста- лих культурно й економіч- но 'Москва посилила теж дуже спритно свою пропа- ганду на Заході через пре- су журнали кіно і телеві- зію під плащиком пацифіз- му й боротьби з загрозою антисемітизму і німецького нацизму При тому якось піхто не звертає уваги па той факт що в телевізійних програмах зовсім ие зобра- жують масових вбивств жах ливпх звірств що їх вже більше як сорок років ДО- -' копують москалі па теренах окупованих народів Окрему позицію в насту- пі Москви становить араб- ський фронт Москалі тут без огляду на своє декляра-тнвн- е і фактичне відношен ня до жидів — використо- вують арабсько-ізраїльськи- й антагонізм і підтриму- ють Нассера Москва напе- ред усе пляпує Асванську греблю будує Москва ие для Нассера а для себе Для майбутньої Єгипетської ССР На „конференції на вершинах" буде вирішува- тись як: одна в найважливі шнх справа Німеччини та Берліну І оце Москва згляд по її агенти на Заході зор- ганізували акцію малюван- ня свастикщоб на весь світ піднести крик про відро- дження німецького нациз- му й антисемітизму Власне про те й йшло Москві щоб світову громадську опі нію наставити вороже до Німеччини Посилений наступ Мос- кви відбувається в часі ко- ли США вступили в перед- виборчий період Як відо-м- о в листопаді ц р відбу- дуться вибори президента США і членів Конгресу Те- пер ведеться велика перед- виборча дискусія на тему дальшої політики США і встановлення її головних на нані Нації вирішили ство- рити Господарську Комі- сію для справ Африки і те- пер окликано до Танжеру її наради В 'Цій конферен- ції беруть участь також представники ЗО країн що вислали разом понад 300 делегатів Висліди нарад іцих двох конференцій ма тимуть характер своєрідної фіксації нового положення африканських 'народів та розбудови державно-політичног- о 'і господарського життя всіх недавно прого- лошених молодих держав Розуміється що в Тунісі говориться багато також і про визволення ще інших колоній та усунення расо- вої нетерпимості! в Родезії і Південній Африці але ці справи стоять більше на маргінесі програми нарад Підсумовуючи все досі сказане ми бачимо що но- вий 1960 ріго розпочався великими революційними змінами Символом того по чатку є проголошення са мостійності! Камеруну в дні" 1 січня 1960 року Дальши- ми ознаками є засідання при спільних столах 'вчо- рашніх паніп і підданих Але все відбувається лише на Заході У східній 'поло- вині Есразії ще тиснуть мо рози колопіяльного хоч відмінної у формі зими Москва там надалі криваво здушує кожний прояв виз- вольної думки а націона- лізм 'поневолених народів випікає вогнем Ми маємо одначе надію що і' тут відкриється скоро гріб для московського колоніялізму та імперіялізму Час пра- цює проти пережитків В Ленпк прямнпх Москва стараєть- ся вплинути на ту дискусію зносячи елементи замішан- ня і пресії У США почалась вже пе- редвиборча кампанія про- тягом якої викристалізу- ються напрямні політики США па найближчий час Це саме найкраща пора щоб українська спільнота у США підняла свій голос у цій дискусії звертаючії ува- гу па потребу розгорнення наступу пал твердиню мос- ковсько большевицького колоніялізму Москва зі своїми сателі- тами і господарськими про- грамами вже перестаріла Не диктатура пролетаріяту а свобода народам і людині є мобілізуючим гаслом у світі Свідчать про це най- краще полії в Альжірі які дають світові нову лекцію про те що скінчився коло-иіяліз- м і приходить доба визволення і впорядкуван- ня світу шляхом допомоги країнам бідним відсталим і поневоленим С Ж Всі і ромадські і політичні ор- ганізації Вільною Китаю свят- кували дня 23 січня ц р т зв „День Свободи" на зіадку пе- реходу на бік вільного світу 'по- над 22 тисяч китайських і ко- рейських воєнних ІПОЛОНСНИХ які в 1953 р 'під час війни в Кореї шдмовнлне повернутися під "вла ду комністів Цього року „День Свободи" у Вільному Китаї був нав'язаний з підтримкою „Тиж- ня Поневолених Націй" прокля-мованог- о минулого року прези- дентом США Д Айзснгаусром У дсклярації іприйнятій на ма- сових зборах у Тайпею закли- кається дати повну підтримку рухові „Тиждень Поневолених Націй" та (продовжувати зусил- ля для об'єднання іпрогикомуні-стнчнн- х сил у цілому світі Збо- ри що ними проводив президент китайського відділу Протикому-ністнчн- ої Ліги Народів Азії Ку Чсиг-кам- ґ вислали телеграму до президента Айзсигаусра в якій висловлено еитузіястичну під- тримку для „Тижня Поневолених Нація" та запевнення що масо- ве зібрання у Тайпею „постано З життя ЛВУ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ЛВУ В ЛЕТБРИДЖ Відділ ЛВУ в Летбридж Алта який у 1960 році відшачувати мс 10-літ- тя свого існування її праці відбуц цої річні Загальні Збори и залі української като- лицької 'Парафії в дні 20 грудня 1959 р Відкриваючи Збори го- лова відділу ЛІ Козак шізвав присутніх вшанувати сл лам'ять нропідіїшкл ОУН Степана Баидс-р- н повставанням з місць і одно-хвилинно- ю мовчанкою Головою Заг Зборів обрано о пароха Тс-офі- ля Гурка секретарем Д Ми-ішк- а Звітували: ЛІ Козак — голова С Ромашок — секретар И І'нп'як — скарбник за Кон- трольну Комісію Д Міщпк Уп- рава відбула 10 засідань в т1м одне з уіастю представника Го- ловної Управи ЛВУ П Башкп Шнршпч членських сходин було 8 в тім б дискусійних на різні темп при чому предметом об- говорення були реферати і до- повіді надсилані Головною Уп- равою Заходами управи відд'лу відмічено спяТково Січневі дати Шевченкові роковини Свято ге-рої- п і Мазепіїнськс свято — цс останнє спільно з Православною і ромадою з якою була налад- нана добра співпраця (дві спіль- ні імпрези і одне спільне прий- няття) Відділ іпяп участь у між- народній пнетаві Різдвяних зпп-чаї- в Переведено силами відділу збірки па потреби ЛВУ і націо- нально-! ромадські цілі Найбільшою тхрбоюю управи відділу ЛВУ бло належне по- ставлення справи виховання міс- цевої української молоді для якої створено при відділі Рідну Школу і Відгл 10 СУДІ Навчай-пя- м діїеіі займалися — о парох ЛІ Дядьо ЛІ Козак і С Рома- шок На жаль ие було належно- го зрозуиінпя для цієї справи і необхідної співпраці з боку самих батьків Через ню дивну баждужість батьків відбуто тілі кп одну проільку з дітьми яка принеси дітям дуже багато рл-дос- ти В звітах звернено увагу на іііадто мате число передплат- ники „Гомону України" в Лст-брпд- к та незадовільне заінтере-суванн- я книжкою чого доказом є м ін доволі велика кількість нерозпроданих досі видань ЛВУ По уділенню абсолюторії об- рано нону з праву відділу на 19С0 рік у і якому складі: Ліи-хай- ло Козак — голова С Ро- машок — секретар В Рпп'як — скарбник М Оппр і ЛІ Вітнк — члени С Гпатлі і ЛІ Гарбуз — кольпортерп видань Контроль- на Комісія: І Кіпаш (голова) Ф Голюк Лі Гарбуз — Збори рішили вислати янсьмове приві- тання дія 8-- ої Крайової Конфе- ренції ЛВУ враз з повновлаетю для свого представника як рів-но- ж шідзпачпті в 1960 році своє десятиріччя — Після того о па- рох Т Гурко виголосив дуже цікаву і цінну доповідь на тему „Три рани нашої доби" — За- кінчено Збори словами подяки голови відділу ЛІ Козака та за- кликом до ідальшої праці для добра }країиської визвольної енрази РІК ПРАЦІ ЛВУ В СТ ТОМАС Річні Заізльні Збори відділу ЛВУ в Ст Томас Онт що від- - вило (посилиш кампанію для під тріїмкн народів поза залізною заслоною в Европі іі Азії в- - їх- ній боротьбі за волю" У телеграмі до генерального секретаря ОН і до всіх делега- цій в Об'єднаних Націях з-бор-п висловили надію що Об'єднані Нації дадуть підтримку понсво-ленії'- м народам в Европі і А'зії з мстою щоб 800 мільйонів лю- дей могли відзпекати свободу У святкуваннях „Дня Свобо- ди" взяв офіційну участь і олова М?сіі АБИ у Вільному Китаї В Косик ПРО СТ БАНДЕРУ 1 ОУН У КОРЕЇ Корейський англомовний що- денник „Кореаи Ріпаблік" у чи- слах від 22 23 1 24 грудня ми- нулого року помістив обішірну статтю кореспондента агентства МІ" про смерть Ст Бендери діяльність ОУН в краю 1 закор- доном та коротко про протпко-муністич- иі організації у Мюнхе- ні інших східиьое'вропейськнх народів „День свободи11 в Тайпею булися 5 грудня 1959 р „ Д01]ІВ Ці української католицької п" рафії окреслили 1959 рік як „" кордовий у праці відділу НлраІ даліи іпроводив представник Го ловної Управи ЛВУ Ол Д ла секретарював В КривеЯко На Зборах був теж присті інж II Шевчук з Торонта ГЦ ред прнступлепппм до діловий нарад лрпявні вшанували яо&с танням з місць і одномиїлшшо мовчанкою світлу пам'ять "'" п Степана Ііандеярроц- - І — оиіп з цілорічної праці вц ділу складали: І Боцюрко —го лова 10 Кузьма — касир { Королевич — за Контрольну К місію Управа відбула впродовж лі лового року 11 засідань і скли-кал- а 5 ширших членських о-д- ин Заходами управи відділу вЦ значено в Ст Томас всі шц0 пальні річниці Управа подбай про ге що' в дні 22 січня 1959 р на ратші міста маяв країна-ки- й національний прапор В ніс цевій англомовній пресі появи-лне-я стараннями з правії ЛЗУ статті про Тараса Шевченка пр) роковиші самостійності! і собор пости України та про бій цц Конотопом Коштом відділу зз Фмгловано для університети! бібліотеки в Лондоні Онт щ більші ашломовні твори про )к-рлїнсь- ку справу Гроші на- - ту ціль прігдоано вллштовмочіі спільно з відділом ЛВУ в Ло- ндоні літній пікнік Відділ в Ст Томас оч невеликий чисельно шіслан делегата на Конгрес У- країнців Канади у Вінніпезі в лип пі 1959 року Три члени відділу викупили уділи в Видавішч'а Спілці „Гомін України" Управа відділу івміло переборювала п- ерешкоди які Т}т і там виршши з ході її праці — По уділеній посолю горіГ обрано нові керівні органи відділу в такому складі: Управа: В Кривейко — голова і культурно-оснітіїї'- й референт и-- і Л Апдрійчук — реф жіноц- тва і замісник голови відділу М Фурсвич — секретар В Кін- чик — скарбник Контрольна Ко місія: І Боцюрко голова Т Гра бовськпіі В Королевич Делега- том ла 8-м- у 'Крайову Конферен- цію ЛВУ обрано В Жилавою Збори закінчено закликами д дальшої дружньої праці і спів- праці НОВА УПРАВА ЛВУ В КАПУСКЕЙСІНҐ На річних Загальних Зборах відділу ЛВУ в Капускейсінг що відбулися дня 10 січня 19С0 р з залі „Ліджен Голл" обрано нові керівні органи на 196061 роки в такому складі: Управа: Іван Хлопась — голо- ва Юрій Особа — замісник го- лови Петро Шарабура — секре- тар Івал Шумський — скарбник Контрольна Комісія: Іван Ліирга голова Володимир Огінськии Микола Блекот Громадський Суд: Микола Ризупяк голова Антін Лснюк Степан КамінськнІІ РІЗДВЯНА ВЕЧЕРЯ У ВІНДЗОРІ ЛВУ СУЛІ і ОЖ ЛВУ у Вінд-зо- рі влаштували в неділю № січня 1960 р їв своїй домівці „Українська Хата" спільну Різд- вяну вечерю Приготуванням ве- чері зайнялися пані з ОЖ ЛВУ за ню їм щире спасибі В шос-(- 3 життя ЛВУ сюр 11) ушить Суспільно політичний тижневик видав В-- ча Спілка „Гомін Укрі Інии з обм пор Редагує КОЛЕ ГІЯ Складання кожного чергово- го числа закінчується в понеді- лок Дописи й оголошення до ко ного чергового числа приймаєть- ся до п'ятниці включно РедакцК не звертає надіє іаних матеріалі І застерігає собі право їх скоро- чувати та справляти Статті під- писані прізвищем чи Ініціалам автора не в конечно вислове становища Редакції За зміст ого- лошень Редакція не відпог'даі Зміна адреси $010 — При змін)1 адреси подавати стару адресу УЛ10ВИ ПЕРЕДПЛАТИ В КАНАДІ І США: На рік — $600 (вартість канад ського доляра) піврічно — Зда- - чвертьрічно — $175 5іВіСнІРТІО ПАТЕ5і Сапайа & ША (Сапала ехсЬаЩ гае) — $600 рег усаг $325 Р Іж топіЬі $175 рег Ьгее топії- - Рч-!І- п гаїсл $ 050 рег уваг £ $350 рег вії пюпіЬі
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, February 13, 1960 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1960-02-13 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000433 |
Description
Title | ubge0753 |
OCR text | Стор 2 Від нашого європейського Над Цілш'і ряд конференцій у різних містах Европіг та (Африки звернули- - знову увагу всієї світової публіч- ної оіпінії ла одну з най- важливіших проблем сучас НОН 'ПОЛІТИЧіНОІ доби — роз вал л'ляснчних імперій та швидке в-ідмира- нн коюні-яліізм- у Процес розмладу великих колоніяльних Гмпе рій розпочався вже далеко скоріше Особливо після за ікілчеиня другої світової він ни є б}-л- о імаііже року щоб в якійсь частині 'світу не оформилася мова дер- жава ка території яка1 ще (вчора була звичайною ко- лонією Великобрітанїї Гол ляндії Фралції або іншої (країни Рівночасно в сусід- ніх районах проходив про- цес уоаімостійненнія півза-лежніг- х держав які були пе ред тим оточені колоніями і аіусілн коритися сильн'і-шимнцентр- ам ставати „сфе рою впливі'в сателітом або провінцією даної імпе- рії хоч теоретично раху валися і далі суверенами Так склалося що на про тязі 19 століття :в усіх ко лоліяльних країнах битво рилася іпеЕна верства ко лоніяльних спеціялістів ад міністраторів які мали сво ерідний 'монополь на дану колонію (Все що приходи ло з колони' до столиці ім- перії 'все що рішалося там про колонію мусіл о мати шіробату тих спеціялістів проходило їхню цензуру Практично уряд цілої Ьіпе рії був лише1 'виконавцем рішень що їх виносили на нарадах безпосередні пани колоніїї (Найвиразніше видно нині цей стан в Альжірі Особ- ливо в останніх днях внйш ло а денне світло безог-лядне- ( визискування панів- ною верствою колоній і шсього (життя підлеглих ко лоніяльних народів для сво їх особистих інтересів Аль жірськї французи не зава- галися виступити шроти сво го власного народу проти президента де Ґоля якого вони тому півтора року ви-двигну- ли на найвищий уряд 'щоб лише перешко- дити' реальний політиці Франції стосовно алижір-ськ- ої провінції в лші во- ни уважають себе єдиними повноправними панами В обороні своїх власних дібр готові ції колоністи вести криваву боротьбу щоб ли- ше не допустити до ре- форм' які --могли б вряту- вати Францію та її впливи в північній Африці Проблема колоній стала такою голосною справою що іїї вже ніщо не заглу- шить Нині чорні і жовті сидять в ОН у мігжшрод-ні- х організаціях студію- ють на всіх найбільших уні верситетах 'працюють у пресових концернах проф спілкових централях тощо А о початком 1960 року ь кількох столицях рівночас- но розпочалися важливі конференції на яких при- людно дискутуються спра- ви усамості'И'нення вчораш- ніх ЧИ нинішніх колоній розбудови господарства молодих держав 'викорис- тання сирівців індустріялі-зац- ії тощо В другій половині січня ц р зібралися на наради 'представники білих і чор них народів у Лондоні Брюсселі Парижі Тунісі та Танжері Лондонська кон ференція 'виглядала спочат у на безнадійну' 'На ній мали обговорювати справу майбутности' колоній Най-ро'б- иї що вславилася в ос танніх рокаос жорстокою бо ротьібою т зв Мав-Ма- в Міністер іколонії Великобрі танй іМеклод станув на ста- новищі що прийшов час кореспондента І на поступки з боку англій- ців З його поглядами не хочуть одначе 'погодитися деякі групи колоністів го- ловно партія капітана Бріґ-г- а Та уряд Великобріта- нїї вдержує дещо кращу дисципліну серед своїх гро мадян як Франція На до- ручення міністра Мекмода таки прибули до Лондону представники всіх партій і груш та засіли до круглого столу в Палаті Лянкастер Трудніше справа була з представниками чорної люд сости їхня делегація пос- тавила вимогу щоб допу- стити до нарад політика К'аіінанєса якого білі ува- жають співучасником бо- ротьби Мав-Ма- в Кілька днів тривав конфлікт і бой- кот чорними конференції аж поли міністер не посту- пився і не прнказав білим колоністам сісти за спіль ний елл також з чорнилі революціонером Тепер їмо жуть зюраш спокійно зво- дити словесні бої за про- екти нового 'законодавства за структуру уряду вибор- ну систему тощо Немає сумніву що ця конферен- ція триватиме довгі тижні бо іироблЕ'ми які мають бу ти вирішені потягнуть за собою далекоіідучі наслід- ки Чорні делегати 'вимага- ють виразно 'і вперто по- годження з боку англійців на: запровадження загаль- них і прямих виборів Це одначе рівнозначне з пе-реданн- ям влади в руки чор кої людности бо вони ста Виглядає так ніби на фронтах холодної війни на- ступило деяке иідпружен-н- я Говорять і радять про роззброєння і готуються до чергової „конференції на вершинах" в половині трав- ня ц р н Парижі Історія всіх конференцій з Москвою повинна вже навчити Захід що вони кін- чаються або без висліду пбо уступками Москві Де- які обставини промовляють за тим що й ця чергова кой ференція не віщує нічого лоброго Конференція ще не почалася а вже говорять про її продовження про те ио таких конференцій буде кілька Отже гра па про- волоку Західній світ очікує і дрі- має але Москва не спить Москва використовує час і рєдє посилений наступ на всіх фронтах холодної вій- ни Вона не прив'язує вели- кого значення до конферен- ції на вершинах У психоло- гічній війні Москва стосує оч не нову але продуману иерфідиу зброю Москва стосує методи широкоза-іфоєно- ї політичної дезорі- єнтації західпіх провідників і громадської опінії По дов тих роках боротьби шля- хом підривної дії диверсій державних переворотів і за хоплення влади комуніста- ми в різних країнах моска- лі почали пускати в світ офі иійно різні легенди чутки і псевдопроблеми що ма- ють на меті відвернути ува- гу від московського насту- пу здеморалізувати і по- слабити західне громадян- ство Початком такої акції був приїзд Хрущова до ОША Прибувши туди в сяй ві „луніка" він кинув в ОН (не деиебудь на провінцій- ній телевізії) гасло загаль- ного світового роззброєн- ня Тут же він чарував при- вабливими обіцянками гос- подарської співпраці й до- помоги відсталим народам Щоб відвернути увагу за-хідльо- го громадянства від комуністичної акції хру-щовсь- ка кліка створює га- лас над проблемами міжкон Г О М І Н УКРАЇНИ 13 лютого — РеЬгиагу 1960 Рік XII №7 (561) колоніалізму новлять 'переваїжаючу біль- шість І Подібна ситуація ях у Лондоні --мала місце в Брюс селі Тут йшли 'переговори між бельгійцями і делега- цією ЛЮДНОСТІ! Конго "В справі усамостійнення цієї колонії Бельгійці в своїй самовпевненості зовсім не ( звертали уваги в минулих роках на внутрішню ситуа- цію в Конго і були дуже неприємно заскоч сні (Кр- ивавими заворушеннями які кілька разів зовсімі неспо дівано потрясли всім сус- пільством и колонії і мет- рополії Бельгійські коло-ніяль- н'і снеціялісти думали про усамостійнення 'Конго але розпляиовувалн цей іпооцес на протяг ЗО років 'іепср вони в Брюсселі бо- ролися за продовження ре- ченця на тижні а не на ро ки Представники' чорної людности вимагали 'прого лосити самостійність негай по і лише після довгих роз мов погодилися відсунути дату проголошення дер- жавності! до 1 червня ц р Бельгійці навіть не дуже протестували проти цих ви мог і лише просили чор- них не поспішати бо най- - перше - треба полагодити цілий ряд важливих справ зали колонія може стати суверенною державою Як далеко 'пішли бельгійці у своїх поступках видно з того що минулого ТКІІМІЯ вони звільнили з в'язниці політика Люмумбаса щоб він міг брати участь у Брюс ЗАЛЯКУВАННЯ гробом ПРЕСІЯ тинентальних просторів Ось мовляв Москва висла- ла ракету на Місяць Гля- діть яке колосальне досяг- нення! І в пресі радіо та те- левізії трублять про Луні- ка і вихваляють Москву Пишуть думають і гово- рять про совєтські осяги забуваючи що власне в ~ССР щі багато людей не має більше як дні пари ніта пів що в московсько-боль-шевицькі- й імперії населен- ня позбавлене свободи від терору від гніту примусо- вої праці На Заході люди думають про зорі і забува- ють про злочини і загрозу Москви Забувають про те що сам Нікіта деклямуючи про роззброєння і мир рів- ночасно стосує психічний їерор у стосунку до віль- ного ще світу постійно по- грожуючи все новішою і страшнішою зброєю Нікі- та закликає до миру під те- рором і на совєтських пе- редумовах Цс вже не буде мир але світова диктатура Закликаючи до роззбро- єння і миру Москва випус- кає рівночасно ракети па Тихий океан і визначує за- криту для кораблів зону Створює не фактичний стан окупації вільних досі мор- ських просторів Черговим актом відвер- тання уваги громадянства західнього світу від основ- них проблем є кинена для обговорення тема про пере- населення нашої землі Зно- ву ж таки преса м інші за- соби пропаганди алярму-ют- ь світ про рапідне збіль- шення приросту населення Вираховують як зростає населення в Китаї Індії і в Америці Передбачають що внедовзі може забракнути засобів до прохарчування Західній світ турбується Ні хто якось не застановляєть- ся над тим що в СССР на- селення рідке постійно ще проріджуване органами без пеки не є забезпечене ані харчами ані одягом і пред- метами першої потреби в такій мірі як в густо засе- леній Німеччині Бельгії чи скандінавських країнах За сельській конференції Конференція в Парижі ві дійшла тепер дещо на зад- ній плян бо події в Аль жірі абсорбують всю ува- гу й енергію французького уряду і 'всього суспільства Але і в Парижі йдеться те- пер про 'важливі зміни в колоніяльн'ій системі Пред ставники Сен є гал ю та Су- дану 'вимагають 'потвер- дження їхніх плянів з'єд- натися в одну федерацію І стати також незалежною державою Французьким! уряд не може опиратися цим вимогам щоб сіє на- сторожувати підданих та не доливати олії до вог- ню Сьогодні кожний крок французького уряду кож- не слово відповідального міністра може 'викликати криваву революцію в якійсь з численних ІЦЄ ІпрОВ'ПЩПІ „Коммюноте" або спричи нити втрату нових просто рів назавжди Хоч фран- цузьке Коммюноте" існує заледве півтора року її конструкція дуже послабла стромлінпяіми окремих чле- нів до більшої свободи до перетворення цієї спілки на форму англійського Ком-монвел- ту 'ДВІ ІНШІ КО'ПфСреіІЦЧ що відбуваються в теперішній час у Тунісі та Танжері мають зовсім інший харак- тер Перша є нарадою пред стаь'никіа ЗО африкансі кнх країн включно з Альжіром (її репрезентує екзнльний уряд) Друга має госпо дарським характер Оо єд бувають при тому що брак нормального прохарчуван-г- я загрожує покищо ли- ше країнам т зв соціялі-стичног- о бльоку Брак хар- чів і предметів першої по- треби є привілеєм країн або соціялістичннх або відста- лих культурно й економіч- но 'Москва посилила теж дуже спритно свою пропа- ганду на Заході через пре- су журнали кіно і телеві- зію під плащиком пацифіз- му й боротьби з загрозою антисемітизму і німецького нацизму При тому якось піхто не звертає уваги па той факт що в телевізійних програмах зовсім ие зобра- жують масових вбивств жах ливпх звірств що їх вже більше як сорок років ДО- -' копують москалі па теренах окупованих народів Окрему позицію в насту- пі Москви становить араб- ський фронт Москалі тут без огляду на своє декляра-тнвн- е і фактичне відношен ня до жидів — використо- вують арабсько-ізраїльськи- й антагонізм і підтриму- ють Нассера Москва напе- ред усе пляпує Асванську греблю будує Москва ие для Нассера а для себе Для майбутньої Єгипетської ССР На „конференції на вершинах" буде вирішува- тись як: одна в найважливі шнх справа Німеччини та Берліну І оце Москва згляд по її агенти на Заході зор- ганізували акцію малюван- ня свастикщоб на весь світ піднести крик про відро- дження німецького нациз- му й антисемітизму Власне про те й йшло Москві щоб світову громадську опі нію наставити вороже до Німеччини Посилений наступ Мос- кви відбувається в часі ко- ли США вступили в перед- виборчий період Як відо-м- о в листопаді ц р відбу- дуться вибори президента США і членів Конгресу Те- пер ведеться велика перед- виборча дискусія на тему дальшої політики США і встановлення її головних на нані Нації вирішили ство- рити Господарську Комі- сію для справ Африки і те- пер окликано до Танжеру її наради В 'Цій конферен- ції беруть участь також представники ЗО країн що вислали разом понад 300 делегатів Висліди нарад іцих двох конференцій ма тимуть характер своєрідної фіксації нового положення африканських 'народів та розбудови державно-політичног- о 'і господарського життя всіх недавно прого- лошених молодих держав Розуміється що в Тунісі говориться багато також і про визволення ще інших колоній та усунення расо- вої нетерпимості! в Родезії і Південній Африці але ці справи стоять більше на маргінесі програми нарад Підсумовуючи все досі сказане ми бачимо що но- вий 1960 ріго розпочався великими революційними змінами Символом того по чатку є проголошення са мостійності! Камеруну в дні" 1 січня 1960 року Дальши- ми ознаками є засідання при спільних столах 'вчо- рашніх паніп і підданих Але все відбувається лише на Заході У східній 'поло- вині Есразії ще тиснуть мо рози колопіяльного хоч відмінної у формі зими Москва там надалі криваво здушує кожний прояв виз- вольної думки а націона- лізм 'поневолених народів випікає вогнем Ми маємо одначе надію що і' тут відкриється скоро гріб для московського колоніялізму та імперіялізму Час пра- цює проти пережитків В Ленпк прямнпх Москва стараєть- ся вплинути на ту дискусію зносячи елементи замішан- ня і пресії У США почалась вже пе- редвиборча кампанія про- тягом якої викристалізу- ються напрямні політики США па найближчий час Це саме найкраща пора щоб українська спільнота у США підняла свій голос у цій дискусії звертаючії ува- гу па потребу розгорнення наступу пал твердиню мос- ковсько большевицького колоніялізму Москва зі своїми сателі- тами і господарськими про- грамами вже перестаріла Не диктатура пролетаріяту а свобода народам і людині є мобілізуючим гаслом у світі Свідчать про це най- краще полії в Альжірі які дають світові нову лекцію про те що скінчився коло-иіяліз- м і приходить доба визволення і впорядкуван- ня світу шляхом допомоги країнам бідним відсталим і поневоленим С Ж Всі і ромадські і політичні ор- ганізації Вільною Китаю свят- кували дня 23 січня ц р т зв „День Свободи" на зіадку пе- реходу на бік вільного світу 'по- над 22 тисяч китайських і ко- рейських воєнних ІПОЛОНСНИХ які в 1953 р 'під час війни в Кореї шдмовнлне повернутися під "вла ду комністів Цього року „День Свободи" у Вільному Китаї був нав'язаний з підтримкою „Тиж- ня Поневолених Націй" прокля-мованог- о минулого року прези- дентом США Д Айзснгаусром У дсклярації іприйнятій на ма- сових зборах у Тайпею закли- кається дати повну підтримку рухові „Тиждень Поневолених Націй" та (продовжувати зусил- ля для об'єднання іпрогикомуні-стнчнн- х сил у цілому світі Збо- ри що ними проводив президент китайського відділу Протикому-ністнчн- ої Ліги Народів Азії Ку Чсиг-кам- ґ вислали телеграму до президента Айзсигаусра в якій висловлено еитузіястичну під- тримку для „Тижня Поневолених Нація" та запевнення що масо- ве зібрання у Тайпею „постано З життя ЛВУ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ЛВУ В ЛЕТБРИДЖ Відділ ЛВУ в Летбридж Алта який у 1960 році відшачувати мс 10-літ- тя свого існування її праці відбуц цої річні Загальні Збори и залі української като- лицької 'Парафії в дні 20 грудня 1959 р Відкриваючи Збори го- лова відділу ЛІ Козак шізвав присутніх вшанувати сл лам'ять нропідіїшкл ОУН Степана Баидс-р- н повставанням з місць і одно-хвилинно- ю мовчанкою Головою Заг Зборів обрано о пароха Тс-офі- ля Гурка секретарем Д Ми-ішк- а Звітували: ЛІ Козак — голова С Ромашок — секретар И І'нп'як — скарбник за Кон- трольну Комісію Д Міщпк Уп- рава відбула 10 засідань в т1м одне з уіастю представника Го- ловної Управи ЛВУ П Башкп Шнршпч членських сходин було 8 в тім б дискусійних на різні темп при чому предметом об- говорення були реферати і до- повіді надсилані Головною Уп- равою Заходами управи відд'лу відмічено спяТково Січневі дати Шевченкові роковини Свято ге-рої- п і Мазепіїнськс свято — цс останнє спільно з Православною і ромадою з якою була налад- нана добра співпраця (дві спіль- ні імпрези і одне спільне прий- няття) Відділ іпяп участь у між- народній пнетаві Різдвяних зпп-чаї- в Переведено силами відділу збірки па потреби ЛВУ і націо- нально-! ромадські цілі Найбільшою тхрбоюю управи відділу ЛВУ бло належне по- ставлення справи виховання міс- цевої української молоді для якої створено при відділі Рідну Школу і Відгл 10 СУДІ Навчай-пя- м діїеіі займалися — о парох ЛІ Дядьо ЛІ Козак і С Рома- шок На жаль ие було належно- го зрозуиінпя для цієї справи і необхідної співпраці з боку самих батьків Через ню дивну баждужість батьків відбуто тілі кп одну проільку з дітьми яка принеси дітям дуже багато рл-дос- ти В звітах звернено увагу на іііадто мате число передплат- ники „Гомону України" в Лст-брпд- к та незадовільне заінтере-суванн- я книжкою чого доказом є м ін доволі велика кількість нерозпроданих досі видань ЛВУ По уділенню абсолюторії об- рано нону з праву відділу на 19С0 рік у і якому складі: Ліи-хай- ло Козак — голова С Ро- машок — секретар В Рпп'як — скарбник М Оппр і ЛІ Вітнк — члени С Гпатлі і ЛІ Гарбуз — кольпортерп видань Контроль- на Комісія: І Кіпаш (голова) Ф Голюк Лі Гарбуз — Збори рішили вислати янсьмове приві- тання дія 8-- ої Крайової Конфе- ренції ЛВУ враз з повновлаетю для свого представника як рів-но- ж шідзпачпті в 1960 році своє десятиріччя — Після того о па- рох Т Гурко виголосив дуже цікаву і цінну доповідь на тему „Три рани нашої доби" — За- кінчено Збори словами подяки голови відділу ЛІ Козака та за- кликом до ідальшої праці для добра }країиської визвольної енрази РІК ПРАЦІ ЛВУ В СТ ТОМАС Річні Заізльні Збори відділу ЛВУ в Ст Томас Онт що від- - вило (посилиш кампанію для під тріїмкн народів поза залізною заслоною в Европі іі Азії в- - їх- ній боротьбі за волю" У телеграмі до генерального секретаря ОН і до всіх делега- цій в Об'єднаних Націях з-бор-п висловили надію що Об'єднані Нації дадуть підтримку понсво-ленії'- м народам в Европі і А'зії з мстою щоб 800 мільйонів лю- дей могли відзпекати свободу У святкуваннях „Дня Свобо- ди" взяв офіційну участь і олова М?сіі АБИ у Вільному Китаї В Косик ПРО СТ БАНДЕРУ 1 ОУН У КОРЕЇ Корейський англомовний що- денник „Кореаи Ріпаблік" у чи- слах від 22 23 1 24 грудня ми- нулого року помістив обішірну статтю кореспондента агентства МІ" про смерть Ст Бендери діяльність ОУН в краю 1 закор- доном та коротко про протпко-муністич- иі організації у Мюнхе- ні інших східиьое'вропейськнх народів „День свободи11 в Тайпею булися 5 грудня 1959 р „ Д01]ІВ Ці української католицької п" рафії окреслили 1959 рік як „" кордовий у праці відділу НлраІ даліи іпроводив представник Го ловної Управи ЛВУ Ол Д ла секретарював В КривеЯко На Зборах був теж присті інж II Шевчук з Торонта ГЦ ред прнступлепппм до діловий нарад лрпявні вшанували яо&с танням з місць і одномиїлшшо мовчанкою світлу пам'ять "'" п Степана Ііандеярроц- - І — оиіп з цілорічної праці вц ділу складали: І Боцюрко —го лова 10 Кузьма — касир { Королевич — за Контрольну К місію Управа відбула впродовж лі лового року 11 засідань і скли-кал- а 5 ширших членських о-д- ин Заходами управи відділу вЦ значено в Ст Томас всі шц0 пальні річниці Управа подбай про ге що' в дні 22 січня 1959 р на ратші міста маяв країна-ки- й національний прапор В ніс цевій англомовній пресі появи-лне-я стараннями з правії ЛЗУ статті про Тараса Шевченка пр) роковиші самостійності! і собор пости України та про бій цц Конотопом Коштом відділу зз Фмгловано для університети! бібліотеки в Лондоні Онт щ більші ашломовні твори про )к-рлїнсь- ку справу Гроші на- - ту ціль прігдоано вллштовмочіі спільно з відділом ЛВУ в Ло- ндоні літній пікнік Відділ в Ст Томас оч невеликий чисельно шіслан делегата на Конгрес У- країнців Канади у Вінніпезі в лип пі 1959 року Три члени відділу викупили уділи в Видавішч'а Спілці „Гомін України" Управа відділу івміло переборювала п- ерешкоди які Т}т і там виршши з ході її праці — По уділеній посолю горіГ обрано нові керівні органи відділу в такому складі: Управа: В Кривейко — голова і культурно-оснітіїї'- й референт и-- і Л Апдрійчук — реф жіноц- тва і замісник голови відділу М Фурсвич — секретар В Кін- чик — скарбник Контрольна Ко місія: І Боцюрко голова Т Гра бовськпіі В Королевич Делега- том ла 8-м- у 'Крайову Конферен- цію ЛВУ обрано В Жилавою Збори закінчено закликами д дальшої дружньої праці і спів- праці НОВА УПРАВА ЛВУ В КАПУСКЕЙСІНҐ На річних Загальних Зборах відділу ЛВУ в Капускейсінг що відбулися дня 10 січня 19С0 р з залі „Ліджен Голл" обрано нові керівні органи на 196061 роки в такому складі: Управа: Іван Хлопась — голо- ва Юрій Особа — замісник го- лови Петро Шарабура — секре- тар Івал Шумський — скарбник Контрольна Комісія: Іван Ліирга голова Володимир Огінськии Микола Блекот Громадський Суд: Микола Ризупяк голова Антін Лснюк Степан КамінськнІІ РІЗДВЯНА ВЕЧЕРЯ У ВІНДЗОРІ ЛВУ СУЛІ і ОЖ ЛВУ у Вінд-зо- рі влаштували в неділю № січня 1960 р їв своїй домівці „Українська Хата" спільну Різд- вяну вечерю Приготуванням ве- чері зайнялися пані з ОЖ ЛВУ за ню їм щире спасибі В шос-(- 3 життя ЛВУ сюр 11) ушить Суспільно політичний тижневик видав В-- ча Спілка „Гомін Укрі Інии з обм пор Редагує КОЛЕ ГІЯ Складання кожного чергово- го числа закінчується в понеді- лок Дописи й оголошення до ко ного чергового числа приймаєть- ся до п'ятниці включно РедакцК не звертає надіє іаних матеріалі І застерігає собі право їх скоро- чувати та справляти Статті під- писані прізвищем чи Ініціалам автора не в конечно вислове становища Редакції За зміст ого- лошень Редакція не відпог'даі Зміна адреси $010 — При змін)1 адреси подавати стару адресу УЛ10ВИ ПЕРЕДПЛАТИ В КАНАДІ І США: На рік — $600 (вартість канад ського доляра) піврічно — Зда- - чвертьрічно — $175 5іВіСнІРТІО ПАТЕ5і Сапайа & ША (Сапала ехсЬаЩ гае) — $600 рег усаг $325 Р Іж топіЬі $175 рег Ьгее топії- - Рч-!І- п гаїсл $ 050 рег уваг £ $350 рег вії пюпіЬі |
Tags
Comments
Post a Comment for ubge0753