Vilne Slovo, July 17, 1965

              Ш'
п- -
і -- с
ЇЇ': '
'
к
І і'Л
і
{
І
їі
1
н
и
її
к
ГТ™ ''&
ЯждаЯЯІЗЯЙйЗЇЗийїїЕЗЇ-- е - п --- ь " --і "
Ж" -- 3}Г
"
2 "ВІЛЬНЕ СЛОВО" — "УІ1ЛЕ 5Ь0У0Я Лиіу 17 24 & 31 1965 Рік XXXII Ч 29 ЗО 31 суб 17 24 31 серпня 1965
Події
ДЕБАТИ В ПАРЛЯМЕНТІ
КАНАДИ
В ларляменті Канади про
водилася дискусія над но-
вим проектом закону в
справі власности часописів
і журналів Проект перед-
бачає також що видатки
на оголошення в часопи-
сах і журналах які не є
канадійською власністю не
будуть відтягатися від по-
датку Вийнятком у тому
є тільки два журнали Фі-
дере Дайджест" і "Тайм"
які не є канадійські а ті-
льки мають канадійські ви-
дання
Новий проект має вне-- 4
можливювати купно чи по
степенний перехід на влас-
ність канадійських газет і
журналів у руки чужинець-
кого капіталу Новий про
ект дає натомість великі
податкові' полегші для ка-
надійських газет щоб во-
ни мали можливість успіш-
но конкурувати з американ
ськими газетами
Над другим голосуван-
ням у ларляменті за новим
проектом голосувало 102
посли проти було 58 по-
слів
"ЕКСПО" І ЧЕРВОНИЙ
КИТАЙ
Досі червоний Китай не
був запрошений до участи
в "ЕКСПО '67" тому що
уряд Канади не визнав офі
цінно уряду тієї країни За
те Таііван вже заявив про
свій намір взяти участь у
Всесвітній виставці 1967-г- о
року Ось чому несподіван
кою треба вважати заяву
генерального комісара
"ЕКСПО '67" П'єра Дюпюї
під час офіційної візити в
Монтреальському клюбі
журналістів Справа в то-
му що він є великим при-
хильником участи червоно-
го Китаю в "ЕКСПО '67"
На увагу заслуговує факт
що офіційний представник
цього гігантського канадій
ського задуму вперше від-
крито висловлює такі по-
гляди
Рекомендуючи включен-
ня червоного Китаю в спи
сок країн - учасниць "ЕКС
В місцево-
сті Атляитик Ситі Н Дж
відбулися наради Націона-
льної Ради Дорадних Вза-
ємин Спільноти яка рспрс
зентує 8 великих жидівсь-
ких громадських та релігій
них організацій та 76 льо-кальн- их
' річних нааргаеднцахій 'прНиайняцтиох
резолюцію включитися в
активні' допомогу мури-на- м
у їхній боротьбі за рів
поправність
Резолюція Ради є вказів
кою для всіх жидівських
організацій в цілих ЗДА її
підписали всі учасники на
рад станувши на станови-
щі що "без справедливо-
сті! для муринів нема спра
ведливости для жидів"
"Спільний Плян Дії" у-хвале-
ннй
жидами в Атлян
тик Ситі рекомендує щоб
жидівські інституції хари-татив- ні
агенції лікарні то-
що опікувалися без
людьми "всіх
рас" щоб вони купували
виряд і торгували тільці Ц
І
І ЛЮДИ
ПО '67" П'єр Дюпюї моти-
вує свою позицію бажан-
ням "показати всьому сві-
тові належний аспект і ха-
рактер цієї Всесвітньої ЕИ-ставк- н"
(АҐ)
ЧИ РОЗВ'ЯЖУТЬ КОЛ
ГОСПИ В СССР
"Комсомольська Прав-
да" видрукувала статтю ро
бітника з Цілинних земель
у якій пропонує він роз-
в'язати колгоспи а землю
повернути селянам
Виходить що партія а-пробу- вала
поміщення цієї
статті бо пропозиція роз-
в'язки колгоспів може
ти далекосяглі наслідки в
цілому СССР і вказує на
те що большевики справ-
ді в пошуках за розв'яз
кою проблеми яку сього
дні становить збанкрутова
на колгоспна система від
якої відступив був Ленін
а поновно ввів її насильно
Сталін у 1930 р
Останнім часом з колго-
спами проводили багато
експериментів але безус-
пішно Люди не хочуть
працювати виключно на
державу Молода генерація
шукає різних доріг щоб
утікти з колгоспів
На другий рік запляно-ван- о
сільсько - господар
ську загально крайову кон
ференцію першу від 1930
року на якій мають розгля
нути колгоспні справи й
устійнити структурну ре-
форму
ЗУСТРІЧ ЧУ ЕН ЛАЯ
СУКАРНА І НАССЕРА
Прем'єр червоного Ки-
таю Чу Ен Лан през Індо-
незії Сукарно та през Злу
ченої Арабської республі-
ки Нассер видали після на-
рад в Каїрі спільний кому-ніка- т
в якому заявляють
що відложення афро-азій-ськ- ої
конференції в Алжірі
не може бути перешкодою
щоб Ті таки відбути в ли-
стопаді цр Далі в комуні-кат- і
всі три проводирі за-
кликають народи до боро
тьби протії імперіялізму
колоніялізму й неоколошя- -
лізму
такими фірмами які не ве-
дуть антимуринської ди-
скримінаційної політики
щоб жидівські організації
помагали фінансово рухо-
ві рівноправності! щоб вла
сішки підприємств не прак
тпкували расової окреміш
пости і щоб сприяти на-ставлен- ню
допущення до
шкіл людей усіх рас і ре-
лігій
Переобраний голова Ра-
ди Арон Гольдман з Ва-шінгто- ну
сказав що "жи-
дівська спільнота завжди
була форпостом боротьби
за рівноправність усіх гро
мадян але тепер мусить
дотримати кроку розвнтко
в і подій та поступу"
Представник муринів Ба
ярд Рустин схарактеризу
вав жидівську спільноту
як "один із найкращих еле
ментів у нашій країні" і
підкреслив що жиди завж-
ди помагали всім людям
без огляду на краску їхньої
шкіри походження чи ра-
су й релігію ("Америка")
ЖИДИ РІШИЛИ ПОМАГАТИ МУРИНАМ
приморській
ди-
скримінації
ПАКУНКИ И РІЗНОРОДНТ ПОДАРУНКИ
В УКРАЇНУ 1 ПОЛЬЩУ
Грошові перекази в Україну виплачувані готівкою
Прогульки до Польщі та інших країн Европн кораблем
"Баторн" або 'літаками Спроваджування рідні та знайомих
до Канади — Всі ті справи полагоджусі
ІНФОРМАЦІЙНЕ БЮРО
ЛЕОНА ҐАРЧИНСЬКОГО
БЕСАК ТКАУЕЬ АСЕЇЧСУ
620 ОЧіееп 5ЬУ — Тогопіо Опі ЕМ 6-40- 67
Л-іі- '-' - і ' - „иа
" і '
- -
г- -
ч
ма
З листів інж Василя Хомича Проходи
- в'язня СССР і табору Воркути
Ізг листа інж В Проходи
з дня 17-г- о квітня 1965 р:
"Перш за все сердечно
здоров'ю Вас Дорогий
Друже від себе та моєї
дружини Марії Олексан-
дрівни як рівнож і від си-
на Романа з нашим Вели-
коднем: Христос Воскрес! "Те що я Вам післав з
моєї скромної творчости в
такому вигляді звичайно
ке надається до друку На-
писане це так щоб не ви-
кликати у цензорів думки
що мої рукописи призна-
чені для опублікування По
силав їх синові як духовну
спадщину моїм внукам по
пошті З собою при виїзді
з ЧСР я не міг мати нічого
писаного"
"Тут (за океаном — В
І) на національно-суспіл- ь
ній ниві помічаю цілкови-
ту розбіжність та байду
жість без огляду на те
що можна було б власними
національними силами ви-
творити українські культур
ні цінності для підтримки
боротьби за існування ук-
раїнської нації на радянсь-
кій Україні На національно-політи-
чній чинності на
жаль я бачу найбільш ак-
тивними так званих націо-
налістів що хочуть прине-
сти до Києва свою дикта
туру яка там зненавидже
на якої фарби вона не бу
ла б Даремні мрії з геть
манством чи національною
диктатурою визволити свій
нарід Ті люди там потре
бують звичайно молоде
покоління знати свою на-
ціональну правду В національ-
но-культурній творчо-
сті їм треба її дати а що-
до політичної пропаганди
вони мають її досить з Мо
скви й не бандерівцям ізза
океану їх просвіщати Мо
їм завданням є вкласти бо-
дай малу цеглину для ви
творення нацюнально-су- -
суспільної свідомости без
всяких інших аспірацій На
радянській Україні люди
переживши найбільші стра
ждання вже на шляху до
власної національної кон-
солідації і вона постане
без допомоги заокеансь-
ких політиків Тому я з ту-тешно- ю
політичною дум-
кою не рахуюсь"
"Мої записки мають
так мовити документальну
вартість і кожний радянсь-
кий українець їм повірить
але фантазіям бандерівців
звичайно ні бо в їхній бре-
хні нема почуття міри Жо-
дної участи в "сабантуї"
(гасло повстання в Кара-
ганді й на Воркуті — В І)
вони не приймали Було їх
там мало й їм ані наддні-прянц- і
ані засуджені за
приналежність до УПА
переважно з Волині не до
віряли Мельниківщ були
з ними на ножах Про од-
ного з таких "патріотів" я
згадую в таборі Таліні —
Коцюбу що спричинився
правдоподібно до моєї
дальшої "кар'єри" А дру-
гим був Мазуришнн на Вор
куті" "У Києві мене привез-
ли в Лукіянівську в'язницю
в Столипінський корпус
де при лікарському огляді
визнали слабу чинність
серця та дистрофію друго-
го степеня (при третьому
неминуче помирали — В
І) і через це дали в каме-
ру слабосильних на друго-
му поверсі в якій трохи
ліпше годували даючи на
півсотню грамів більше
хліба та 12 гр цукру якщо
він був У цій камері я зу-
стрів проф д-р- а І Фещен-ка-Чопівсько- го
науковця
європейського мірила ген
]вген191ш8-2-т0абу рМр Дбеулвьввігааршмоії
УНР Генерал мав слабе
серце й скоро помер на мо-
їх руках Більшість в'язнів
камери слабосильних нале
жала до радянскої інтелі-
генції: учителів агрономів
службовців У другій поло
вині травня з Праги чесь-
кої доправили літаком біля
50 українців між якими
були професори: М Славін
ський В Садовський М
Добриловський лектор О
Безпалко д--р М Галаган
інж М Сіпко д-- р Сухоруч
ко-Хословськ- ий інж М Ро
сшевича задушили олатні
За півроку всі вони стали
дистрофіками Щоб не до-
водити до третьої дистро-
фії більш ослабших пере-
водили до в'язничного шпи
талю щоб за пару тижнів
підгодувати
За півтора року перебу-
вання в Лукіянівській в'яз
ниці Прохода побував чо
тири рази ь шпиталі Тут
урки — Проходу не чіпа-
ли а навіть часом пропо
нували закурити У цій
в'язниці допитів загально
вже не робили але якогось
дня Фещенка-Чопівськог- о
Славінського й Проходу
викликали на доповнююче
слідство
"Мене допитував слід-
чий капітан НКВД Арис-то- в
який був на другому
поверсі і зустрів чемно
запропонувавши сісти Пе
ревіривши дати він сказав
— "Головний Прокурор УС
СР зацікавився вашою спра
вою і доручив мені переве-
сти додаткове слідство"
— "Що ж я до Ваших по-
слуг" відповів я "Питай-
те прошу" — "Ви повинні
розказати все одверто про
Ваше життя й чинність від
початку до кінця" посліду
вав новий запит — "Я ба-
чу перед Вами мою спра-
ву Там напевне записано
все що я тричі докладно
СИЛА КАНАДИ В
Генеральний губернатор
Жорж Ваньє сказав на мі-
ському прийнятті в Калґа-р- і
що Канада не повинна
шукати сили і єдности в
спільному котлі Сила Ка-
нади має походити з різ-
номанітності а не від лю-
дей "яких силоміць загна
ли у цей самий нудний сі
рий відтінок"
"Трохи засміливо для
країни розраховувати на
будування її сили з різно
манітності! Ьагато легше
говорити про асиміляцій-
ний котел і примушувати
щоб кожний поводився од
паково
"Скільки було б прості
ше якщо б усе наше насе
лення було тієї самої нуд
ної сірої краски але як ба-
гато було б воно плиткі- -
ше" — сказав він
Ген губернатор Ваньє за
кликав слухачів щоб не
забували ніколи на важли-
вість індивідуальності!: "на
вчімся мудрості! що кож-
на людина без уваги на
своє походження має зро-
бити вклад у кращу суспі
льність і кращий світ"
Жорж Ваньє є другим
губернатором Канади що
остеріг перед насильною
асиміляцією канадійських
громадян які приїхали до
Канади з Европи Ще си-
льнішу осторогу перед аси
міляцією висловив у 1930
роках ген губернатор лорд
Твідсмюр У промові до
українських фармерів у
Росборн в Манітобі він
закликав щоб шанували
рідну мову звичаї і тради-
ції народу з якого вони
вийшли
Слова ген губернатора
Ваньє були немов відповід
дю на промову професора
розповідав Коли в тому
щось неясне я додатково
можу пояснити" — "Ні
розкажіть мені спочатку
все самі а я потім запи-
таю" сказав слідчий
І Прохода почав опові-
дати про своє юнацтво аж
до служби в російському
війську про першу світову
війну і національно-культурн- у
чинність в австрійсь
кому полоні при ЯКИ! СЛІД-
ЧОГО зацікавила діяльність
СВУ Але коли було ска
зано що СВУ самоліквіду- -
валася в 1917 році як у
Києві постала Центральна
Рада капітан стратив інте-
рес Після тригодинної роз
повіді слідчий відпустив
сказавши що викличе ще
раз Дійсно за пару днів
слідчий знову покликав
На цей раз слідчий допи-
тував вже в одній з кімнат
при канцелярії начальника
в'язниці Там же він допи-
тував Славінського та Фе-щен- ка
- Чопівського По
тім він їх об'єднав Всі
троє були виділені із за-
гальної камери і переведе-
ні до малої у в'язничному
крилі де перебували смерт
ники в одиночках Але там
вони 'Находились у ліпших
умовах бо їм дали на до-
лівку солом'яні матраци й
приносили ліпшу баланду
якої могли діставати до-
бавку Дозорець поводив-
ся з ними досить чемно й
не матюкався Капітан А- -
ристов намагався виявити
прихильне відношення до
в'язнів і одного разу при-
ніс пару пучків зеленої ци-
булі Я з'їв тієї цибулі а
це викликало розстроєння
шлунка що перейшло в ди
зентерію Мене забрали до
в'язничної лічниці де й
пробув пару тижнів"
"В час перебування в ліч
ниці до палати принесли
цілком хворого греко-кат- о
РІЗН0Р0ДН0СТІ
Альбертійського універси-
тету на слов'янськім з'їзді
в Бенф минулого тижня в
якій він виразно дораджу-
вав асиміляційний котел
ВЕСІЛЛЯ -
І—бї—І
У и Я %(- - &аіп&$%£сг&ьг
_5-К- — __
Відома якість канад-
ської
Чнм
віскі з приєм-
ним
про
задовольняючим ше
ароматом
Дозвольте заплянувати
Ілицького єпископа Хоми- -
шина його привезли з
львівської до київської
в'язниці цілком хворим
Допитувати слідчим єп Хо
мишина не довелося бо
він з ліжка вже не вставав
і його смерть тут була при
скорена Коли принесли
єпископа а разом з ним і
куфрик з речами за пару
годин санітар що очевид-
но належав до блатної ком
панії вивів з палати двох
селян а на місце їх привів
двох урків Один з них че
рез деякий час підійшов
до ліжка єпископа який
тихенько молився Урка на
хабно оглянув його а по-
тім заговорив своїм жар-
гоном: "Так що батя по-
пався! Не поможе тобі бо- -
городиця Даремно ти тут
їй молишся Все рівно по-
дохнеш Що там у куеррі-ку- ?
Дай то сюди" "Що во
ни говорять?" — запитав
єпископ підійшовшого
Проходу не розуміючи 0-то- го
розбишаку Прохода
переказав недужому що
"вони хотять забрати що
в куфрику і найогидніши-м- и
словами лають Бога
для них немає нічого свя
того ьпископ дозволив
все взяти і сказав: "Боже
прости їм бо вони не зна-
ють що творять" В куфри
ку блатні знайшли якісь
продукти й з жадністю все
зжерли Далі почали ради
тись що б можна ще взя-
ти Рясу вони 'не потребу-
вали а з підрясника також
великого вжитку не могло
бути Тоді почали допиту-
ватись про золото зокре-
ма про хрест але Владика
сказав що хрести в нього
раніше забрали На це ур
ки загрозили що ще пере
вірять"
"На другий день кори- -
стаючись з гарного осін-
нього дня всі інтелігенти
вийшли --на двір лікарні на
свіже повітря А коли по-
вернулися до палати єпи-
скоп був без свідомости
На запит Проходи що тут
було селяни сказали бла
тні зробили "шмон" (об
шук його) але здається ні-
чого не знайшли а щоб
не протестував ного при-
душили забрали рясу з
куфриком і щезли Вечо-
ром не приходячи до СВІ
ДОМОСТІ! Владика Хоми- -
шин помер
ГГКЕСТ
СОГСН ИГНГЗШГ
ваше прийняття СоогіегЬат
"При перебуванні в ліч-
ниці Проходу ще раз ви-
кликав слідчнчй ніби щоб
закінчити розповідь На
цей раз слідчий слухав ні-
би з обов'язку і раптом
сказав: "Все що Ви гово-
рите мало цікаве Проку-
рор хоче знати що вам ві-
домо про англо-америка- н-
ські пляни О
"Нічого я не можу виду-
мати про це Ще раз про-
шу передати мою справу
Воєнному Трибуналу Хай
судять мене поки я ще жи-
вий" відповів я Після цьо
го слідчий запропонував
підписати закінчення слід-
ства Та на цьому ще не
закінчилось бо ще раз ви-
кликали до слідчого у я-ко- го
застав ще одного під
полковника що назвав се-
бе помічником прокурора
Він з грозьбою почав щоб
добровільно признався про
свою службу в американ-
ців Я ж ще раз сказав
що сам на себе вигадува-
ти не буду Тоді роздрато-
ваний підполковник відпу-
стив мене без жодного кон
вою
"Коли я повернувся з лі
карні до загальної камери
то проф Славінський ле-
жав на солом'яному матра-
ці й не міг підвестися і йо-
го перенесли до шпиталю
Як же я знову ще раз по
пав до лікарні то профе-
сора там не застав Мені
недужі сказали що був
якийсь професор з Праги
і помер де його поховали
ніхто не знав Проф Фе-щен- ка
- Чопівського ще
раніше викликали і невідо-
мо куди направили Так сК-- ""
дин за одним загибали а-- ле
"не здавалися" україн-
ські могікани визвольних
змагань
"Щоб Вам було ясніше
якого я роду і племені по
силаю перший розділ про
моїх батьків та моє дитин-
ство В 2-м- у розділі про
моє юнацтво я говорив
про козацький побут в ст
Уманській" (Далі буде)
В Іванис
СПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ
В ч 28 "В С" з 10 липня цр
закралася в дописі "З листів —- --
інж В X Проходи — в'язня
СССР і табору Воркути" похиб-
ка В 34-м- у рядку 1-- ої шпальти
— мас бути: "аж 6 разів" а не
"аж 66 разів"
ЦЕ НАГОДА НА СВЯТКУВАННЯ Щ
І !?ЇЇ!1ІЇ7Г— ЇІ ~~— ІГПІ И іщщ
більше знаєте "Скол" с прозора Дібрані імпортовані
лСювачбиттием "бБіалль-- -- чАилестане гокражіліктьа сккалнаадднсьиккеи зтеарнокращяа-е- лантаннс" горілка™ кажіть мть найкращу якість
"Скол"
& Уогіз 15 Тогопіо 51