Vilne Slovo, August 06, 1966

              н&ІЯ&ЬАІІ&Л
цИІЦЧ'Щіі'''П''і1~ і Т ""' " "-- - ""-1-- 1- -- "- —ЯЩрЩїШЯ
"ВІЛЬНЕ СЛОВО" — "УІІЛЕ ЗЬОУО" Аидизі 6 1966 Рік XXXIII Ч 32 субота 6 серпня 1966
І є
и
и шГІГ їг=
Р&
:ЗЙ ч'
а-ж-
х ь У!
г
Iе с'і
я---
ш 1Ь- - її-- 34 а :
и льі
?їІ
'ЧЧ
-- -
"М №'&
51 І
% - ЇІг
ї5~ - р
Ж
ш: КІІ
м і жйї
}Ш
ЬІ
юи
Ю&1
Ий г
$?!
№т
і
еша&ь
Ж
Шіі
Г21
йа І ЯЧ
Ш
ви
Ш
№ '7
кет
гь-- і "%гз
і ї"
¥&4
ічс?4
г-==-- -=-=-=-- -
ІНЖ ВАСИЛЬ ПРОХОДА
ЗАПИСКИ
НЕПОКІРЛИВОГО
Історія національного
усвідомлення життя
і діяльності! звичайного
українця
З радістю випустив батько овець на зелену пашу
Ніби поминула кара божа але не довго продовжува-
лась така радість від того що віщування личмана не
здійснилось Перед Великоднем прийшла якась чума и
всі вівці та ягнята почали масово здихати Воші ви-
дохли всі до однієї вкривши своїми трунами степ
Не було навіть можливості! здертії з них всіх шкіри
їх залишено на попас вовкам та крукам
Так позбавився мій батько всього свого маєтку
якого доробився протягом двохдесятків років упертою
працею ІЦо було цьому причиною? Може непокірли-
вість і ще щось в тій невідомій силі що була в природі
степу Чи було це якесь випадкове явище?
Чомусь личман дійсно відчував що таке нещастя
мало статись Не в його особистих інтересах було
викликати цю біду бо випас овець було єдине що
давало йому радість та було ціллю його життя Він
жив в природі і був нерозривно зв'язаний з природ-мім- и
явищами як добрими так і злими Матеріальною
вигодою для себе особисто він не цікавився У батька
залишились його запрацьовані гроші та збереження
Він їх не взяв Якась аматеріяльна частка степової
стихії всезнаючої іі всепередбачаючої значно більше
як інстинкт життя діяла в ньому і залишилось таєм-
ницею
Всі природні явища мають свою доцільність на-
віть катастрофальні що викликають руїну бо в тій
руїні повстає нове більш досконале життя Якби цього
не було то очевидно мільйони років існуюче на землі
життя занепало б Цього не сталось Навпаки воно
удосконалюється Правдоподібно і нещаслива доля в
житті людини має якусь об'єктивну доцільність для
майбутнього життя його нащадків Таку долю мали
не лише поодинокі особи та зв'язані з ними родини
але її цілі генерації племена її народи Скільки їх
перейшло кубанським степом!
І останні представники вільної степової стихії та
козацької недолі відійшли Прийшли на їх місце нові
покорителі що своєю технікою намагаються "прсоб-разуватп- "
природу але не відомо чи не спіткає їх
доля колишніх номадів які приходили ВІДХОДИЛИ її
зниками
Після пережитої катастрофи господарство батька
якось не могло вже вийти в свому розвитку на широ
ким шлях Я ще пам'ятаю кошару з очерету в якій
перезимовувала невелика сотні півтори отара руських
грубошерстих овець Частина їх мала курдюки цебто
широкі жирні хвости Літом в тій кошарі бувало дуже
багато горобців що в очеретяному даху мали свої
гнізда в яких пищали їх малята Горобці виводили їх
тричі за літо а тому в кошарі галас не припинявся
Все літо вівці були в степу де мали тирло біля
гарби з парою волів Час від часу тирло цебто місце
нічного відпочинку овець мінялось За отарою догля-
дав чабан з ґирлиґою що уявляла з себе довгий ціпок
з дерев'яним гаком яким ловилась за задню ногу вівця
На поясі він мав причеплену пляшку з карбовкою і
джермило-пінце- т яким витягувались з роз'ятреної
рани вівці черви Мух кліщпв оводів і всякої нечисті
в степу було багато Були воші лютими ворогами
овець На місцях що не були захищені густою шер-
стю вони роз'їдали рани й відкладали яйця з яких
дуже скоро виводились хробаки що вгризались до
живого організму Помітивши таку рану па вівці
чабан ловив її ґирлиґою й у варварським спосіб про-
водив хірургічну операцію: витягував джермилом всіх
хробаків та заливав рану карбованкою що спалювала
всі зародиші мух Останні вже більше не сідали на
рану і вона загоювалась
Пам'ятаю як стригли великими ножицями овець
та пакували шерсть до великих лаптухів-тюкі- в На
весні перед вигоном овець на пашу їх купали у міц-
ному виварі махорочиого тютюну щоб охоронити від
паразитів з яких найбільш шкідливими були кліщі
що викликали з'явлення ран В "чистий четвер" перед
Великоднем батько обов'язково волошив (кастрував)
ягнят баранчиків які після того називались волош-
ками
За цією останньою отарою ходив лише один ста-
рий чабан Акпм Він був якийсь безрідний бурлака з
понад Волги В нашій родині він вважався за свого і
коли бував на хуторі в час зимової стоянки овець
спільно з нами за одним столом обідав та вечеряв але
спав в окремій землянці з великою руською пічкою
що літом служила за кухню В неділю батько любив
випити чарчину за обідом і діда Акима частував По
обіді батько лягав на годинку відпочити а дід Аким
йшов чи то до стайні чи до кошари і сівши десь в
кутку гірко плакав Мене тоді малого хлопця цікавило
чому дід коли вип'є все плаче бо не бачив щоб з
дорослих тхось плакав
— Зх Вася Вася не понять тебе зтого! Проне-
слась моя младость как мутная вода — І знову плакав
бідний дід Пого родинної трагедії мабуть я дійсно
не міг зрозуміти Можливо там десь на його батьків-
щині довелось йому за молодих літ поневірятись і
коли може він вже мав можливість мати своє гніздо
якийсь купець чи пан відбив у нього любиму дівчину
та насміявся з неї Може Аким помстився за свою
кривду та й утік до вільного степу
(Далі буде)
СКАРГА
МАЙБУТНЬОМУ
В тім романі "Скарга майбут-
ньому" дві кого героїні — Ма-
р'яна і Еасанта — дуже чітко і
репьефно-маркантн- о начеркнені
Ці дві інтелектуалістки колись
так тісно з'єднані зі собою від-
далилися душевно від себе Ось
що каже Мар'яна із того приво-
ду: "Це мабуть згасає їх друж-
ба тому що нема нового б'юч-коеог- о
життя а це сіре навко-
лишнє їх засмоктує Які яскраві
були колишні взаємини а
тепер Чи жеЕріс ще жа-
ринка серед сірого попелу? Ко-
ли говориш із нею наче й щи-
рі вони як колись були наче
це — та людина яка тебе най-
більш розуміє А ' розстанешся
— залишається в Мар'яні якийсь
ьедобрий намул на душі Що
воно таке? Мар'яна не може на
це відповісти (Стор 212)
їх мрії наукових працівниць
їх стремління та амбіції в тім
напрямку брутально переривв-ютьс- т
і підсовєтська дійсність
строгість немилосердного режи-
му приносить їм звільнення від
наукової праці При чому Ва-сан-
та
випливає легше на вер-
хи та за ціну співпраці з ти-
ми які при владі находяться
Мар'яна філософує в якімсь
безпросвітнім нудьгуванню над
своєю долею а любовні приго-
ди як Мар'яни так Васантн бу-
ли тільки епізодами і не випов-
нювали їм життя І ще раз мір-
кує Мар'яна "Чогось такі дикі
думки часом у голову прихо-
дять про людську солідарність
десь за полярним колом гинуть
люди — і люди ж усе зробили
щоб їх урятувати А тут серед
них гине самотою людина від
морозного подиху мовчання —
і ніхто й пальцем не поворухне
Ця людина могла б бути неза-
бутньою громадянкою батьків-
щини — але вона скручується
плюшеться і всі можливості її
плюшаться всихаготься І чому
— На компроміс не піти Мар'я-
ні Фальш найменший фальш
роз'єднує стосунки що нав'я-
зуються Як тільки забренить
хоч слабенька нотка фальшу —
вона відскакує від людей і то-
ді вони відскакують від неї"
Такі закони її істоти такі шля-
хи ії буття" (Стор 53)
Які чудові описи природи
вса набряклі передуманнями
"На рівних розлогих асфальтах
Левашівської лежать купами гу-
сті тіні широколистих каштанів
та крислатих лип а з-по- між
цієї зелені випливає несамови-
тий ультрамарин неба й впа-
дає на прозору блакить дале-
кої Лисої гори Прозорість ця
така як і Мар'янина В прозо-
рості цій знову бачить Мар'яна
свій тремтливий вогник Фук-
ни — н нема І То чого ж його
так розтринькувати на буденні
клопоти про добробут чому не
наповнити цього короткого го-
ріння тим чого душа бажає?
Це ж і с вияв Мар'яни кинути
свій жмут світла на тисячоліт-
тя Чому вона повинна знехту-
вати його на догоду сьогодніш-
нім вимогам? ВВнмогн модні
приходять а Мар'яна має лише
оцей життьовий хиткий вогник"
оцей миттьовий хиткий вогннк"
(стор 320) А про Київ "Мар я-- на
розпливається у сяйві черв-
невого київського ранку вона
знає що ніяка сила іі з Києва
не вижене що ці ранки ці ки-
ївські стрімлголов-хнмерн- і не-
сподівані краєвиди з кожної
точки все інші заповнювати-
муть ії до кінця життя" (стор
321)
З наведених цитатів ми дові-
дуємося про "Скаргу майбут-
ньому" Мар'яни в якій включа-
ється і Васантнна скарга Пізна-
ємо багатство мови Докії Гу-менн- оі
широкий розмах її твор
чостн Цей роман є цінним
вкладом в українську літера-
туру
Мепанія Ннжанмвська
МУДРАГЕЛЬ
Не завжди кажи те
що знаєш але знай зав-
жди те що кажеш
о Спліткар — це той
що говорить тобі про ін-
ших нудяр — той що роз
повідає про себе а незви-
чайно цікава людина — це
той що говорить -"--обі про
тебе
л Усі хитрі лиси прихо-
дять вкінці до кушнірсь-
кої робітні
ШШВВШВВВВЯВ!?Щі
(А МИРОСЛАВА ЛАСОВСЬКА ШРНІ ))
ПІД ЧОРНИМ НЕБОМ КЯ!
з часів другої світової війни ийИйВІ
Гнідий перестає скубти траву і дивиться на мене
своїми великими розумними очима Зриваю жмут
трави й подаю йому Він хрумсає траву і дивиться на
мене ласкаво наче вичікуюче
— Ах ти конику любий! Щоб погладити тебе
чекаєш? — Ніжно гладжу його підборіддя плескаю по
пружній шиї
— Ого бач які ніжності з моїм гнідим розводять!
Варто б деколи конякою побувати Що це ви розба-
лувати його хочете? — За мною отой чорнявий енка-ведівськ- ий
старшина приїзд якого перебив мені роз-
мову з бухгальтером
— Пробачте люблю коней невимовно В місті мало
нагод для зустрічей з ними А ось ваш такий що годі
його не попестити
— Ласкавий? Ну ну спробували б ви його ласка-
вість верхи З пекла родом тварюка їздите може
верхи?
— А тепер не кортить?
— Ще б ні!
— Що ж коли вже подружились то й вилазьте
прокатайтесь
— А не скине? Самі кажете що він з пекла родом
— Поки не доторкнеш нагайкою то він нічого
собі Під нагайкою сатаніє
— Навіщо ж вам тоді нагайка?
— А от щоб поніс часом Ви ж боязких бачу
— Яз боязких? Дайте нагайку
— От тобі раз! Не дам нагайки Сідайте так
Він відв'язує поводи допомагає мені вистрибнути
на сідло проводжає поза ворота На щастя моя спід-
ниця широка тож сиджу вигідно хоч стопи в стреме-
нах спираються не дуже твердо бо пристосовані до
довгих ніг
— В який бік хочете? — Енкаведист пускає пово-
ди — Ну й красива ж ви дєвочка на гнідому! Єйбогу
Хоч на фотокарточку А коли б він ще дибки став
було б на що поглянути
Він сміється іржучим сміхом і знечев'я нагайка
що досі була в нього під пахвою робить широкий
вимах у повітрі і з виляском падає на клуб коня
Шалений рух що зчинився в тій хвилині закрутив
моїм тілом на всі боки перемішався з рухом відлам-
ків думок і вражень Точно пам'ятаю лише що мій
гнідий після удару натаєм з горизонтальної прийняв
виразно дозему позицію і з тим моментом мої стопи
загубили стремена Ще пам'ятаю що я як потопельник
соломинки обіруч ловлюся кульбаки і з тим втрачаю
поводи
Розбитий на кусні світ починає поволі складатися
в якусь зрозумілу цілість коли гнідий з розмахом
ускочив в гущавину чагарнику Власне я в чагарник}'
що закінчує глибоку поляну на другому кінці якої
стоїть надлісництво Значить бодай півторакілометро-ви- й
шмат я проскочила за цей здавалося незначний
відламок секунди!
Гнідий на хвилину сповільнив свій несамовитий
лет очезидно ще не виснаживши своєї скаженості!
спричиненої брутальним ударом нагая Врешті він по-
бачив стежину що тяглася в ліс широким стрибком
узяв купу малинника і погнався під густим склепінням
дерев:
Хвилева передишка в гоні дозволяє мені зорієнту-
ватись Мені вдається всунути стопи в стремена і зло-
вити поводи Тепер маю в руках цього люципера
Орудувати поводами ще боюся бо знаю що стягнені
поводи коли понесе кінь можуть поставити його дуба
ішц він шарахне нагло воїк і висилить вершника
Тому даю себе нести гнідому як йому завгодно
Тепер щойно починаю розуміти до якої міри гід-
ний москаля хамський жарт обертається в чудову на-
году виконати моє організаційне завдання Склада-
ється як у пригодницькому фільмі надзвичайно лег-
кий вихід з положення Адже кінь жене простісінько
в напрямі забороненої зони Мені треба тепер значить
волосинку щастя
Пробую повільно стягувати поводи Нарешті гні-
дий з плавного льоту переходить у легкий гальоп
Стягую поводи сильніше Гнідий зовсім сповіль-
нює біг Ага хлопчику вискакався! Стань тепер і буде-
мо комбінувати Гнідий стоїть винувато похиливши
голову і важко дихає Він увесь мокрий і біля вуз-
дечки бачу клапоть піни Що ж попрацюй і ти ми-
лий конику для Організації Може спільно щось таки
вдіємо
Після несамовитого льоту свисту вітру і тупоту
копит лящить в ушах тиша Прислухаюся до цієї тиші
Почути щось окреслене в ній це значить одержати
напрямну до бункеру Минає довга хвилина коли чую
лише биття власної крови і шелесть листочків що
опадають з дерев
Втім чи б це мав бути справді грюкіт мотора?
А може коли це її справді мотор то чи він з бажаного
боку? Ні ні це рішуче мотор і то з боку де повинні
проходити викопи Коли так то це мусить бути десь
близько бо в лісі голос не так далеко сягає як на
бездеревому просторі
— Перепочив то їдемо тепер хлопчику — злег-
ка махаю прутиком що його виламала з навислої
гілки
За гуком мотора що часом втихає а часом як
жук підносить тон до тонкого зику вчуваються вже
людські вигуки перекликання
(Далі буде)
V
'- - £" ч- - - #
ЛА гЬ зяаяя-ч-ї- к яіа'
ЧЕЄЕНРЯ£ЗЗГї:'
г- -- -- ієїксаза!
-л- ---!
ОКУЛІСТКА
Б БУКОВСЬКА КО
274 КопсемаІІе Дув
РЬопе: ІЕ 2-54-
93
Приймає
від 10-о- ї рано — 9-- ої вечора
б суботу- - 10 рано — 6 вечора
І"
Копсєіуаііез
ЛУНСЬКИЙ
ОКУЛІСТ
Ензамінусмо очі добираємо
окуляри
Говоримо
СоІІеде 5 1-3-
924
ПІДДЕРЖУЙТЕ
ПІДПРИЄМСТВА
ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ
УКРАЇНСЬКІЙ ПРЕСИ
УКРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ тсііллам рсптекаь снареь
665—669 5РАОМА АУЕ — ТЕІ: 922-210- 1
(нижче Віоог "Уезі)
Власник: ВАСИЛЬ ЗАЛІЩУК
Каплиця на 250 — Приватне паркування
ПАМ'ЯТНИКИ і
КІІЛМІМСТСМ МЕМОКІА15 1ТО — Власник МПГРИЦЬКО
Виконуємо пам'ятники з граніту — фігури з мармору різкі
написи та бронзові плити
(Напроти входу на цвинтар Проспект)
1357 5Т СІАІК АУЕ V — ІЕ 4-75- 61 — 781-737- 4
УКРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ
КАРДИНАЛ ГИЧ
366 ВАТЬШКЗТ 5ТКЕЕТ
92 АШЕТТЕ 5Т (а Кееіе)
Л
470 УА
Зі
осіб
впкзапшЕогвша ягахкгвагарз
І
ТЕи 368-865- 5
ТЕІ: 762-814- 1
Имяімшким
ГРОШІ! ГРОШІ! ГРОШІ!
ПОЗИЧАЄМО на 1-- ий і 2--ий морґедж
Хочете грошей на завдаток? в Треба Вам грошей на
каправу дому? О Хочете злучити Ваші довги на вигідніші
сплати? — Не відкладайте а кличте негайно- -
УКРАЇНСЬКУ ПОЗИЧКОВУ СПІЛКУ
Іпіапй Іпуезітепїз Со Ш
(М КОСТЮК)
Телефон: СН 4-58- 96
СКОРА Й ДОВІРОЧНА ОБСЛУГАІ
ЯК 3Ж£ Г#КЯГ ЯУ Ау л дачвг мч" % ч "л х- -
ЬЕ
ХУТРА
Користойте з
ВЕЛИКОГО ВИПРОДАЖУ гик со
568 СШЕЕМ 5Т ЛЛ —
ТОКОгЛ-- О ОгЛА&ІО
Хутряні плащі трнчвертівкн жакет
Мінкові столі
Напрали моделювання і перерібм
— ПЕРЕХОВУЄМО ХУТРА — ЧГ4? "АУ чЛ' У Ч'А' Ч'А ' ЛтЛЛТ ЧЛЖЛ ЛЛЧ лл#ч Л#ч лтл лжч лж! ч ЯС
ХЛІБ — ЦЕ ЗДОРОВ'Я
ВАШОГО І ВАШОЇ РОДИНИ
Їжте хліб і всяке печиво з української пекарні
РЗЛІШП Вакегу
739 0_иееп 51 Уез1: ТеІ: ЕМ 8-42- 35
"ОМУЕКЗАЬ" ОМУІІМС ЗСНООЬ
ПЕРША 1 НАЙСТАРША УКРАЇНСЬКА
ШОФЕРСЬКА ШКОЛА В ТОРОНТІ
МИХАЙЛА КУРМАНА
777 Оипсіав 5і - ЕМ 4-3- 724 - Кеа: ЕМ 8-92-
47
ВЧИТЬ СКОРО СОЛІДНО І ДОБРЕ ЇЗДИТИ АВТОМ - КОРИСТАЙТЕ З НАГОДИ! —
РАІМ РІА2А
КЕЗТАиКАІЧТ
апа ТАУЕКІЧ
89 Аує
5-4- 540
по-унраінсь- кн
нагоди
ГЯЕЬІАВЬЕ
ЕМ 8-23- 41
х%ЖЧЛЖ%
ОСНОВА
XV
Найкращий європейський ре-
сторан Залі на вечірня
бенкети весілля Достава їжі
на всі імпрези Смачні євро-
пейські страви "Еркондишвж"
ГОРІЛКА ПИВО ВИНО ЛІКЕРИ в ШРИМС і ЛОБСТЕРИІ
Відкрито до години 1-- ої ночі — Орхвстраї чвт п'яг і суб
Кожної неділі: флячки з пульпетамн — торт і домашня бабка
ДРУКАРНЯ 00 ВАСИЛІЯН
ІЗ ВЛАСНОЮ ПЕРЕПЛЕТНЕЮ
ВИКОНУЄ СУМЛІННО Й ЗА УМІРКОВАНІ ЦІНИ
ВСЯКІ ДРУКАРСЬКІ РОБОТИ!
ЧАСОПИСИ — ЖУРНАЛИ — КНИЖКИ
ВІДОЗВИ — АФІШІ — ЛЕТЮЧКИ — КАН11ЕЛЯ- -
РІЙНІ ДРУКИ — КОВЕРТИ - ВІЗИТІВКИ
ВЕСІЛЬНІ ЗАПРОШЕННЯ — ДРУКИ У ДВОХ
АБО й БІЛЬШЕ БАРВАХ тощо
ТНЕ ВА5ІІЛАЛТ РКЕ55
286 Ьіз£аг 51 — Тогопіо 3 Опі — Сапала
ТеІ: ЬЕ 5-64- 83
I т
=Ч
£
а