Vilne Slovo, November 23, 1968

              ——— % к
Рік Ш Ч 47
виставка Клима
Не часто доводиться огля-
дати виставку мистецьких
творів такої безпосередньої
і неманірної сзіжости як З
го листопада ц р відкрита
під патронатом Нюйорксь-ког- о
В і д д ілу Об'єднання
Мистців Українців в Америці
в Літературно - Мистецькому ж „ глЛІ ьші його
Л-1К- Л" в ♦картини (крім квггів 1 порт- - нсва виставка для відзна
70-річ- чя відомого ух-раїнсько- го
є и і граційного
мистця маляра Клима Тро-
хименка Лиш переступити
поріг виставкового примі-
щення — і ви почуваєте се-
бе у зовсім іншому світі ніж
довкільний входите — наче
до концертової залі де гар-
монія світла І тіней
барв і ліній промовляють до
вас невловною але могут-
ньою музикою де кожен ко-
лір та його прерізні зістав-
лення у фактурних І компо-
зиційних елементах злучать
своєрідною монументальніс-
тю несподіваного музичного
опусу
Це перше враження не
минас супроводить вас про-
тягом усього вашого перебу-
вання у виставковій залі
Усміхнене обличчя вже літ-
нього мистця Клима Трохи-
менка (нар у Житомирщи-
ні) вітас вас при вході Вже
близько півстолітній еміг-
рант від молодих років єн-тузіястич- ний кол екціонер
малярських праць — укра-
їнських і чужинних — пок-
лонник Петра Холодного —
батька та його творчости
близький товариш мистців
Павла Ковжуна Роберта Лі-совано- го
1 Сергія Литви-ненк- а
— Клим Трохименко
почав малювати щойно на
45-м- у році життя самотуж-
ки та без навчання Не по-
бував у ніякій малярській
школі не вчився у нікого з
майстрів пензля Щойно в
останніх роках почав відві-
дувати студію однієї амери
канської школи у Філядель- -
ЯііиХололшии то- - ~~_
тамошніми різноманітними
живими моделями та й по-
декуди прислухатись до вка-
зівок і мистецтвознавчих за-
уважень учителів Проте
не заглушила
малярсько — так би
— первпнностп ані не
змінила примітивістич-но- і
в основі — творчої само-
бутності! Може допо-
могла йому у прискоренні
завершування малярської ру
тини по ж таки вродже-
ній образотворчих здіб-
ностей Але по відвіду-
вання шкільної студії ані не
пошкодило йому ані
особливішого це
б з усіма учнями
йому не
Трохименко — маляр роз-машно- го
кольористії'
багатства І свіжостн
ритмічних укладів і
які — б дзвенять
своїми згущеними сочисти-
ми нерідко не вальоровани-м- и
сугестивними кольора-
ми У знаходимо в
— виразні прикмети т
зв маляр-
ства але з років дове-
деного особливої фінезії
подібно як у творчості не-
давно померлого лемківсько-
го віртуоза акварелі
фора з Криниці у
інших психологічних ви-
мірах та не з тісї недо
сніжною підсвідомрю спон-
танністю як у Нийіїфора а
радше з консеквенцісю ціле-
спрямування яке все ж та-
ки не пору'ус трохименко
первісною примітивіз-
му в по наївно-малярсько- му
спогляданні
Трохнменкова фінезія мас
не абияку рафінованість що
поєднується зовсім гармоній-
но з
творчими засновками
фактором що зв'язує —
здавалося б — два несполуч-
ні елементи: рафінованість і
мистецький примітив як
творчо органічний вияв
стас безпомилково відчутий
мистцем український фолк-льо- р
зокрема своєрідна мо
заїковість давньої українсь-
кої полив'яної та узо-ристіс- ть
нашої народної ке-
раміки
Мазок Трохименка
— у виставлених
фігуральних творах
у „Мадонні" в приєм-
них композиціях з внучкою
(„Зоя Трохименко з
іграшками" Трохимен-
ко золоту рибку")
Вільна Трибуна
Америки
Торонто - Йорк Субота 23 листопада
Ювілейна Трохименка
чи в обидвох картинах Дів-чин- а
негро" з яких —
майже Ґоґенілська своїми
кольоровими плямами та ри-
тмом площин Це до
одна з найцікавіших
на виставці Також подеку
ди Гогенівського ма- -
-- „„і
пю °РКУ двотиж
чення
ритм
ретів він не у
зі назв для картин
позначуючи їх радше за-гальнико- во)
не лиш у
кольориту але і в сво-
єрідній екзотиці сюжету
Композиційно вони переваж-
но без виразніше унагляд-неног- о
третього виміру од-ноплощи- нні
та зберігають
геометрично викресле-
ну симетрію типову
для і
народно - фолкльорного
мистецтва У деяких карти-
нах (фігуральних натюр-
мортах і пейзажних)
спостерігаємо поглиблення
одноплощинности не в
повній якості але — так би
— півякостеве що
викликає враження твору
самобутнього і оригінально-
го але зовсім не манірного
пейзажі Трохименко-в- і
(обидва під назвами: Го-
род) — типово примітивіс-тичн- і
— з домінантою сиро-
винної зелені узорис-
того візерунку І химерного
навантаження деталями
площі образу
пейзажі насичені переважно
сильною ґамою кольорів ви-
разисті хоч і с на виставці
декілька ясніших наче б
пастелевої ґами ЦІ
пейзажі для мистця
типові Однак у виставлених'
пейзажах вже рідше трапля-
ються композиційні нерівно-
сті лк це на поперед-
ній нюйоркській виставці
кілька років де — бу-
вало — центр і верхня час-
тина картини були 'Насичені
динамікою та експресією в
укладі й кольориті а чино лля і го щоб могти кбрЛстуіИісь' шлллась чал„неріднії
ця
школа його
його
дещо
його
лінії
суті
нічого
як повин-
но бути
дало
мазка
чного
площ
смуг наче
нього ос-
нові
гірнмітивістичного
бігом
до
Ники
проте зов-
сім
міри
вого
його сті
його прнмітнвістнчними
Цим
кахлі
м'як
ший його
напр
дуже
Зоєю
„Зоя
ловить
Нью 1968
одна
речі
карти
щось
подас катало
точних
пля-
мах
часто
таку
примітивістичного та-
кож
також
проте
мовити
Два
дуже
усі-
єї Інші його
проте
менше
було
тому
нижня
'И?4-"-"
мови-
ти
розмазаною і пасивною На
сьогоднішній виставці це
трапляється вже дуже рідко
Більшість його пеа&яМв —
динамічні від краю до краю
і грають повними акордами
приємних хоч часом 1 досить
гострих барвистих сполук
та зіставлень Вони всі діють
на глядача повнокровністю
палітри і силою — як мож-
на б це назвати— ударного
вислову Трохнменкові порт-
рети теж у засягу приміти-вістячног- о
малярства але
вони віддають менше його
індивідуальних особливос-
тей хоч і в них слідка пе-
чать цього майстра
Творча стихія Трохименка
— це перш за все квіти Тут
він майстер поєднаних: при
мітиву фолкльору і своєрід-
ного витончення їх на вис
тавці чимало але всі вони
різні всі живі й промовисті
навіть для найвибагливішо
го ока Всі мають наче б жи-
ву душу полонять глядача
магісю кольорів високої гар-
монії їх невловною внутрі-
шньою музикою майстер-
ством композиції де Іноді
тло стас наче частиною пе-
реднього пляну зливається
лагідно Із коронами і стеб-
лами квітів а предмет що
на ньому стоять квіти живе
наче б разом з ними не с
гранню іншого світу але на
лежить зовсім органічно до
них наче пливе однією му-
зичною фугою Може це —
підсвідомо відчутий настрій
веснянок гагілкового хоро-
воду — барвистого й безпе-
рервного Якесь соняшне
свято весни тісї прадавньої
у к р а І я с ької правеснн на
скитських просторах — від-
чувається у цих квітах! А
може це як висловився був
колись у розмові зо мною
мистець Володимир Ласов-ськн- й
— Трохименко малкм
душу квітів? Безперечно
Трохименко — маляр „душі"
квітів але це ще не все Я
додав би: він маляр душі
квітів свш'ан зілля до такої
міри він національний гли-
боко український
Поза квітами соняшного
кольориту незвичайно ціка-
ві й майстерні його квіти
темної ґами кольорів де пе-
реходи темних мазків (рад-
ше —- наверствовань і на-різьбле- нь
бо він від довгих
років працює тільки но
жем) незвичайно витончені
йдячниьш підкресленнями
длАкучнх прояснень і дис--
у
кретнвх вилскравлеяь пере-
важно скомпоновані в одній
тонацИ кольору ілоді з нес-
подіваними блискавками сві-
тлих ліній 1 плям (напр
„Гаванські квіти") незви-
чайно суцільні і стильово
непідробні
Від усіх його квітів пере-
дасться не лише їхня невло-
вна музика але й своєрідна
монументальність один су-- ц
іл ь н и й могутній -- світ
майже не с т и лізованзі
керамічної узористости із ні-
жних стеблин І ліричного
суцвіття: квггн як млого-барвн- иі
постамент і кожна
квітка -- - як музичний тон
переображений у відтіяок
барви
Після цієї виставки ще
вже десята його індивіду
альна виставка) кожна смі-
ливо ствердити иуо Клим
Трохименко належать до
клясн наших цікавіших і са-мобутні- ших мистців між я-ки- ми посів ужл своє окреме
місце Проте ставка бу-
ла б ще суцільнішою і
сприйнятливішою для гля-
дача коли б виставлено хо-
ча б на півтора десятка мен-
ше творів бо тоді легше бу-
ло б глядачеві зупинитись
довше перед кожною харти-но- ю
щоб повніше і без роз-
гублення сприйняти від неї
увесь її мистецький чар А
для самої виставки — вяелі-мінуван- йя
деяких повторень
І схожостей (не дуже знач-
них щоправда) підкресли-
ли б ще чіткіше всі різнома-
нітності майстерства і ба-
гатства оригінального талан-
ту мистця не порушуючи
тісї барвистої і хоч нечутної
але могутньої музичної течії
яка б'с джерелами великої
безпосередностн та іноді
майже по дитячому наївної
первісносте у Трохименко
вих творах Вадим Лесап
З'ЇЗД БУЧАЧАН
Повіт Бучач — це один з
більших в Західній Україні
2 з населенням коло 150 000
з! своїм славним минулим Iі
з великою кількістю інтелі-
генції на еміграції
Однак ще досі ніхто сер-
йозно не подумав про З'їзд
Бучачан Вправді думка про
З'їзд нуртувала вже від ря-
ду літ та на тім і кінчалося
Маємо вже багато таких по-
вітів які не то що відбули
свої з'їзди але 1 видали цін-
ні монографії — причинки
до історії
Народня мудрість каже:
„ліпше пізно як ніколи"
Отже знайшлися такі між
бучачанами що взялись цю
думку реалізувати Заграли
телефони до Боффала Ню
Порку Торонта Вашингто-
ну Чикаго Філядельфії
Балтімору Дітройту і тд І
на диво — всі думку скли-
кання З'їзду не то що одоб-рил- и
але радо приняли різ
ні організаційні функції
Тому що Рочестер лежить
в центрі тих всіх названих
місцевостей рішено З'їзд
відбути в Рочестері
Прохаємо всіх хто бажаг
взяти участь у з'їзді при-
слати свої зголошення ДО
15-г- о грудня 1963 р щоб
можна було поробити всі по-
трібні заходи до З'їзду
Щоб дружньо відтворити
образ юних літ на совгах в
„ТополькахГ променадах
по „Федорі" прогульки до
„Монастирка" над Стрипою
чи прощі до Зарваниці при-
їжджаймо всі громадно та
докажім що ми є правдиві
патріоти бучацької іемлі
До ініщятивної груші на
лежать панове: д-- р Роман
Бараловський Богдан Бере-
за Іван Бобиб Іван Винник
Олег Гафтковнч мгр Олек-санде- р
Грабар д-- р Теодор
Луців Іван Кершньовськнй
Михайло Когут Володимир
Кольцьо д-- р Ннкола Крі-жановськ- ий
д-- р Юрій Крн-жанівськ- ий
о Петро Мель-ннчу- к
Михайло Островерха
Герберт Рибак д-- р Володи-
мир Соханівський Володи-
мир Тарнавський Іван Чор-
ний Степан Шепелявий
Зголошення просимо сла-
ти на адресу: М Крижанів-сьіси- й
619 Нивоп Аепие
Коспевіег ?У 14621 Теле-
фон: 544 2525 або 266-300- 1
За ініціятивну групу:
Марія і Михайло
Крижанівські
ЧАСОПИС ТРЕБА
НЕ ТІЛЬКИ ЧИТАТИ АЛЕ
І ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ
ФЛОРИДА
ІНФОРМАЦІЙНЕ СЛОВО ДЛЯ ТУРИСТІВ ДО МАЯМІ
Маямі це ве-
ли ге і славне місто
на полудневому бе-
резі флоридсьхого
півострова Північ-
ної Америки Фло-
рида с одним стей-то- м
злучених стей-ті- в
Америгн Полуд-
нева частина Флори-
ди є в смузі дуже
теплого підсоння де
ніколи немає снігу
а мороз рідко холи
буває 1 то легень-хи- й
тому звуть його
приморозком Вода
Атланті йського оке-
ану що обливає Фло-
риду є все теплою
купелі вній бувають
переважно впродовж
цілого роху вода є
все солона повітря
чисте насичене лік-
увальним озоном
сонце нагріває воду
і повітря до висо- кої теплоти придат- ної для водної й
сонячної хупелі лю- дей Ці властивости
сонця води й повіт-
ря зробили Флорі ду кл'матично - хура-ційно- ю
храїною а
Маямі таким же мі-
стом
Полуднева частина
Маямі є дуже при- гожим місцем спо-
чинку для людей пра-- ц
та старших віком
і кураційним місцем
для людей яким не- обхідним кліматич-
не лікування З благ
Флоридсьхої природи
хористає багато жи- телів Америки й Ка-
нади та інших храїн
світу
Користають з них
теж українці - гро- мадяни згаданих
храїн одні з них
перебувають тут по- стійно а другі пр-
иїздять сюди на се-зоно- вий
побут Я на-
лежу до других Від-
відую цю країну
майже хожногороку
пересуваю в місті
Маямі або на побе-
режу острова що
зветься Маямі Біч
Спершу перебував я
там лише по кілька
тижн'в а від 1963
перебуваю похільха
місяців бо тепер
маю на це змогу а
хрім того я досвід-
ом перехонався що
довший побут в цьо-
му підсонні є дуже
корисним для орга-
нізму Літом однах
я тут не буваю бо
тод є тут велиха
гаряч до яхої годі міні привихнути
Знаю кілька осіб з
Торонта які буваю-
ть в Маямі Біч че-
рез ціле літо Між
ними буває професор
Лопатинсьхий люди-
на у віці понад 80 літ Літне сонце 1
вода є для нього лі --
харством та життям
В часі моїх від
відин Маямі я ба
а навіть чудних на
слідків тутешнього
лікування та відпо-
чинку тому смілота
совісно захочую на-
ших людей зокрема
старших віхомсюдн
на спочинох ліху-ван- ня
а тпх що не
прщюють вже і ма
матеріяльні за- -
?зд невигідний бо
дуже далехо НаМа
ямі Біч мешхання
значно дорожч' але
виг'дніші доступом
до води на пляжі
та хоротхнм часом
комуні хації Пере-
бування на Маямі
Біч дає туристам
більшу можливість
користання з води і
сонця про що турис-
там головно Ідеться
З перебування на Ма-
ямі Біч повинні ко-рист- ати особливо ті
туристи яхі не ма-
ють азт 1 змушені
їздити до води ав- тобусами що є ду-
же невигідним зог-ля- ду
на чехання пе-ресі- дхи та хошти бо
їзда хоштує денно
60 або 80 цент а
чекання забирає ба-
гато часу та псує
нерви
2 Перебування для
туристів у Маямі є
двоякого роду - се-зонов- ний
1 позасезо-нови- й
перший є до-
рожчий другий де-
шевший Сезоновий
ча: є від січня до
кінця березня Інші
мі с яці року чис-
ляться несезонови-м- и
В сезоновомуча-с- і
багабтуоватєуритусттівдутжо-е
му часто є тоді пе-
реповнення з недос-
тачею примі щень
помешкання дорог
недостачу викорис-
товують спекулянти
і п'дносять піни -- безсовісно Тому
хто не мусить бути
в Маямі в часі се-
зону хай приїздить
на несезоновий час-Тод- і
легше д стати
помешхання 1 то до-г'д- не
відповідне і
наполовину дешевше
3 Нові туристи
мають змогу на мі с-- Ц' Дістати необхідні
інформації відміс-цеви- х
установ яких
адреси подаю:
а- - В уряд Україн- ської Католицької
Церхви від пароха-Церхв- и
від пароха тої Церкви о П О-лекс- ева:
51 впрацюгь по- -
б В уряді Україн
ської Православної
Церкви від пароха
о С Магаляса:
Рєу 5 Марій № $1
в Від Управи Ухра-Їнсьхо-Америхансь-- хого
Клюбу
35 № $1
г Василя Ком-арницько- го
- влас-
ника мотелю:
152 N1 3 $1 ТеІ 379-957- 9
з Регіонального Комітету
Чортківської
цями то
ків _:
земля- - Т ни
цюс підготовкою
рйчно-мемуарно- го Збірника
з доручення 3
ду
що її лис-
топада 1962 р
зібрано вже багато
матеріалу до політичної
льтурної та економічної істо
рії наших земель
нього звідомлення з дня 1-- го
1967 п вплинули
соби на пост'йннй інформації від
побут продов- - 20 земляків ще досі
жить їхнє життя і дехто залягає з обіцянкою
воно дале- - вклад до хни-к- о
чим є " Комітет звертається вос- -
тепер у ПІВНІЧНИХ 3 апелем до що
країнах їхніх дер- - причинитися
жав статтями спогадами чп
Нові відвідувач "Ри38"1 виповненням
Маямі Г„_ питників присилали
маріялй
редагування Збірника дохо-ам- н потре буютьдип да стадії відповідних та хоне- - Книга про 4
чннх нформацій Я уїв у впдан-пода- ю для ту- - яях Комісії Регіональних
рнстів лише Дослідів і Публікацій Нау-головні- ші
з а кового Товариства ім Шев-сам- е:
чеяка розрахована Кураційні близяо на 1000 сторінок
відпочинкові місця ДРУКУ з географічними кар-
на поберажах оке- - кожного а та-ан- у
ПО міс- - 3 Історичними та з ве-т- а
Маямі та Маямі -- коїо скількістю фотогра-Бі- ч
Мешкання фотознинки - це
З?"?? ' коГіГкоосї
1 Маямі Біч яа к 0ДН0І в Є ВОНИ ДЄ- - пініти
КЛИЧЕ
ВАС!
чотири подані
адреси допомо-
жуть туристам дс-тіт- и потр'бні інфор- мації а навіть доб-
рі поради
П4ароЗх'глаьндіанУірявдиищтеа
Управи організації
улаштовують свої пі хні хи в Ґрендон
Парху Вони є
розваги і забави На-- ш
туристи беруть
участь у цих пі --
хах тут вони заб-
авляються і нав'язу-
ють дружні знайом-
ства Часто стріча-
ються тут з собою
земляхи односель-
чани та давні друзі
5 В обох згада-
них українських цер-хва- х
відбуваються
недільні та святочні
Богослужби Паро-хіян- и цих церхов
живуть собою в
згоді а прихладом
до цього є парохи
обох церхов яхі сві-
домі того що в обох
церквах парохіьнами
є вірні ухраїнсьхої
національности що
обі церкви є
того самого
народу Тах повинно всюди цього
вимагає сучасне
життя та обстав-
ини
6 Крім наведених
інформацій подаю всім туристам укра- їнцям - пере-
сторогу Маямі
Біч є комуні стичний
гурток В ньому пе-
реважають комуні с-ти--
жиди Між ними
є теж кілька наших
- місцевих 1 при-їж- их
Воли з ідуть
шкідливу робо-
ту на ніхорнсть
наці ональної та
державницької спра-
ви - вона наносять
шходу ухраїнсьхому Імені Між ними
влзначною є одна
жінка яка співає в
жидівському хорі співає теж соля --
по українськи ' то '
навіть про
бо в її розумін-
ні - то Шевченко
був комуніст З нею
Неї Р ОІеІиі 57 N1 РІаег спі два
26
36
Від
круги
Досі
статті та
який
їх
ннх
та
кож
іиносять тепеи
хні
одну
На
пленпч' - Комір 1
Джоїдж Ці оба за-
хвалюють большеви-к'- в
і признають їм
р&цію в їх русиф-
ікувати Українсько- -
нароу тре-
ба знити цих шкік-нях'- в
та поборюва-
ти їк відпогИдннмн
засобами
С П Торнтонець
Вісті
Округи
Земляків Чортківської видатків
стороні
М
~"" ""№
П
П П~ндій
І Щербаневич 72 дол
по
М
П Кисіль М
Орлин М М
склали
нижче 50 по
до- - ю того приходять окремо
V ИНвЯННвЯнН
її ввввакігввввн
V вНИШНвИ
) вівввв) Ніівввввш
ІНЖ ВАСИЛЬ ПРОХОДА
ЗАПИСНИ
НЕПОКІРЛИВОГО
ІсторІ національного
усвідомлення житті
діяльности звичайного
українця
Полковник Пузнцький не мав покою ні вдень ні
вночі Політична ситуація була надто невнраза Дирек-
торія УНР не подавала реальної державно-твор-ч- ої
чинности Головна команда військ УНР не давала
відчувати п керівної ролі в боротьбі проти наступу
совєтських частин Советській не була
оголошена Не було чи ведуться між урядами
якГсь переговори й чи прийде до якогось порозуміння
своєї сторони Совєти також оголошення
УНР зі своїми голодними арміями сунули на українські
землі Різні повстанські відділи займались переважно
"поглибленням революції" положення деморалі-зуюч- е
впливало на моральний стан вояків Загрожу-
вала небезпека розкладу та безладдя
Найбільше злостився полковник коли приїхала
з Києва його сестра Коли прийшла в штаб пол-
ку що містився в окремому 5-кімнат-
Пузнцький замість прииьльї'і іиоичу инугсп г'і псді:омнку
тебе сющдеи?" бракувало! Яка лиха годила пряне-сл- а
Від такого привітання гп-- - глшчаиио почала пла- укавтсия адлое 'мнеенез:вертаючи на Пуліцькні верн-
Влаш"тВуайситель її в Займеться гюпьріошМуенім" онєеюма сечсатсруоюЯ
йду на телеграф
дійсно не мав оо час б) вав на теле- графі щоб справ та уникнути якоїсь
несподіванки або їздиа на тгк „ліпи ф- - гом напрямку то на Сиовсьх (сучаснії'" згЩіторпсар) отят-о СзнаанлоізьРнсоьимвкцніідипвоівдддіедбілуновіснвозаакбшйаизнсоіятзготкоиийзнйтаайррооамящ6оиарв'цзсяяяіжпмаисзкснтпяолЛоісжНпнераанонбпзяуевмвріадшлкітиийа
тримав зв'язок з 4-- іч полком п Сосмщі і Коропі
просунутись на Мену Сосннди ч- - діставали належну
На другій з: левиці віріл 1-- ю РУоНмРнаухвійдше освпшоичапткузв'япзідоткр'лПіі'іоі„в установленбнуяв валжадив п-- т південь з Лохвиць-кн- м республіканській куріїк'у прізвища енергійного
н розважливого командира я на жаль не пам'я-
таю В цьому напрямку -- порожні Гати іі Хар- ківщині відновлювався самочинно ресіи'г:
ппоовроядопкочааллие ззайвмідахтоидоПмопи:! :: частикноирпVуIсIуI Споовестт-суьк-- ої Вони приносл:і па багнетах українцям
вообліцьячні у ві"дсдвілоибодзуа" укаразїнасьнкиимми хвліідбромазу йшли продо-
лініїТКаонкотоопж-Курсь- к полк нмаавяквоімдуділтанкаожстнатВиіслкоаплоиліяякінсаь
совєтські
ПостУійншотабі пбоулвкаув ПнаузтиеилкегнріЛідовщгообнемазтаитризмв'уявзаовксяз
дієтьстяільдкоивкомлоажнаСпобчуалтоку авбіий чмаасгтио уб---янау приКотнеотощпоі
в штабі дивізії Мертвоиародлснпіі щпб грп:і військ
Чернігівщини Полтавщини перестав існувати а курінь
смерти отамана Ангела кештався невідомо де
полковник Пузицькніі переконався що отаман Палій
по виразу "тютя" а начальник штабу Ліорозе-ви- ч легкодух тому перестав там почав нт власну руку свідомий відповідальності! за чинність
и'иття своїх підлеглих За тачу несамовиту чинність
старшини прозвали Гіузнцького "Компузом Іоки Запорожці були на Харківщині Пузнцький
підтримував зв'язок ї командиром корпусу полков-
ником їЛолбочаном який його особистим прияте-
лем а потім зв'язок перервався З майже
неможливо було мати сполучення та добитись звідти
якихсь розумних вказівок
Сестра Лузнцького поінформувала що Киьві
безладдя Кохчннй робить на власну руку
Ьагато авантюо Січові Стрільці намагалися ііідтрн- -
Діловий Комітет Чортків-- І кошти опрати картографії мУва™ порядок але вони и місцевих обставинах не
ської Округа до якого вхопересилки тощо зате число орієнтуються а ю того населення вважає їх австрія-дят- ь чотири колишні повіти можливих покупців книги хоч вони збільшили свою кількість КопичинПцоі діБлолрящ: ів ЧорЗта---- знбеівренлииккие можбоуть ртеюгіоднпаяліьпнпі Пп па™ле ™непевний еле„мен„т який сили їмнадднііпкрян-гдалоицьдкоаг-є о чив багато ДООрИХ ліщики вже шостий пра- - вати ЛЬКИ на СВОЇХ ""Г"ІП1 "" "- - '"" ™"" крім
Та ЗаКЛНКІВ ШОСЬ ПеЗЛЬНОГО ЛЕПЖаяНП-Тішпипг- м тпГи
ють
1491
над Істо
Загального їз
О- -
відбувся
ку
Від остан
беоезня
нові
Проте
буде тут прислати свій
легшим
теннс всіх
можу™ своїми
пяхянхтизвиуть сВ0Ї щоб
к1нц„0і
життя пові
що появиться
подаю
ери--
І
™ик
для Бо
МІСТІ ксотл0о
для
з
для од-
ного
бути
на- шої
Шевчен-
ка
тому
шевші долдо
Війна Росії
відомо
Зі війни
"Тебе
)зли
бути курсі
полку
шдсіч
полку
З
армії
частини
Потім
діяти
Києвом
їн трьТх со?ДР„ХХ„Ск1вТ П°ЛІТ"ЧНІ ПЗРТІЇ '-- "ся "бою Чула
покрити тільки деяку нібмто замість колишньої Центральної Ради
частину
повіту
кпй
мгр
інж
але дамо
Всі
тут
на-
ше
тут
(і
без
вона
тут
Він ьссь
всх
вже які
аго
лом
Ззг м)го
наш
він
ким
б) вати
бп
цей
що хоче
нами
уио
рік
цих
Ла?
може ~щоі ппііпшііііі ('_іиімиі іипі рік ІІЛІЧиккІМ ГСмТЬа- є-
-- пиіікькі іфіанмнци та у-ішш-
ии скасовані а на їх місце
Видання книш що мас нових не створено бо ще не вирішено якими вони
зафіксувати історію ваших мають бути Ширяться анархія яку поглиблюють пацшппЦЛ ™- - большевики
магас ошкунів-спонзорі- в На
це вказав нам о дек А Бор- - Більше ЧУ™ ПР° Петлюру якого в більшості об-с- а
що свосю жертвою 16-г- о винувачують в безладді що після витворилось пов-люто- го
1963 р перший заі- - стання Чільні партійні діячі тукі як Вишіиченко та
ніціював створення Видав- - Шаповал також ніби проти Петлюри Гетьманські
ничого фонду Щедрий дар військові частини та різні відділи розбіглись Більшість
у сумі 1100 кан доларів на- - з них майже всі офіцери подались на Дон до Добро-шог- о земляка з Канади (Са- - вольчої армії її чоловік полковник ггн-лн- п пп н-ші- п скачеван) Посифа Ваврика нальності також виїхав туди Вона залишилась сама становить далі нел-ревер- ше- Як українка не Х0ТІЛ вмїхат„ до росіян д до торо ж і більптх су лали до-- " не приваблювала перспектива бути у добровольців
бровільні пожертви на Ви- - полковою_ дамою Через це вона розійшлась з чолові-давніші- й
Фонд такі земля- - ком приїхала до рідного брата
ки: по 150 дол мгр В Па- - От бачите Василь Хомич як привітав мене брат
куляк Шафранюкн 131 Він власне давно на мене злоститься що я проти його
дол В Мельничук: 130 дол волі вийшла за цього грузинського князьк а не
Мак Б 125 дол Р Ва- - одружилась з українцем А Але він був дуже гарний "щш""' "- - п закохалась у нього оез ламяти А потім ниявнлось ЦькаО по 110 ІГа1"д-- р !СВ1оро:х щ0 внутрішньо він був настільки бездушним наскільки !овнішньо блискучим Хіба я так виші що єдиний
Лпа_ „в „-- „ „виа л І Малнцька
ньовська Микуляк
Площанська
Гайманович
Тановський Дру-неви- ч
Чайківські
земляків пожертви
Гр--г----ч---г-- --1
Хомчч!
кімнаті
в
мінський
з
в
А Ма- - '"' л"л" "
Є
д-- р
І
50 дол
Свген
В Ухач і
Крім того 137
дол і їх імена
і
ознак
Таке
ц
ж- - і
часу
у
давав
і
-
і
його
і
і
і „ пдозв
і
і І
'
і
і :
-
тому Діловий Комітет $£ кїіадрібнішпми будуть
звертається до всіх наших ГШТ{7ві в князі Зверг-земляк- ів зокрема добре си- - ££ "„ж до ваших зв'язко-туовани- х
наших лікарів 1ИХ та місцевих комітетів
купців промисловців інже- - щоб пригадали землякам
нерів нотарів що вийшли з назу спільну справу У ва-наш- их повітів щоб своїми шнх румх долд вкддяхя
пожертвами дали змогу при- - книги ' ступити до друкування кий- - я Всі ==ж(р„в ЙЇЇІЇЙЇЇ
н Вшкпи8 фо шлю- - в и „„ кр„р