Ukrainski Visti, May 05, 1952

              сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ
Український Католицький Тижневик
Видає Спілка Українські Вісті
під адресою:
ІІкгаіпіал Кея РиЬІІзЬегз Іітіїей
10967 - 91 8ігее
Ейтопіоп АІЬсгІа Саодаа
Телефон 25708
Річна передплата в Канаді $300
Поза Канадою $400
ІІКВАІ?иАІЧ У8
ЛУЕЕКЬУ
(МетЬег Сапасііап Шеекіу
їїеигзрарег Аззосіаііоп)
РиЬІізНесі еуегу Мопсіау Ьу
Іікгаіпіап №жа РиЬІІзпегя ІЛтІІей
10967 - 97 81гее Ейтопіоп АІЬегіа
РЬопе 25708
Уеагіу зиЬзсгірІіоп іп Сапасіа $300
Ошізісіе Сапасіа $400
Редакція за оголошення не відповідає
Невідкладна справа
Від Редакції: Це девята стаття з циклю
статтей на злободенні теми
Старше покоління канадійських українців не зуміло досі
сміливо поглянути в вічі основному явищу нашої дійсности
Це явище таке: українська молодь народжена в Канаді май-
же в сто відсотках не читає по українськи і то навіть тоді
коли вміє читати В цьому причина чому наше молоде поко-
ління не знає нічого або дуже мало про українську пробле-
матику отже про українську історію культуру географію
сучасне політичне положення то-щ- о і в звязку з цим не зав-
жди може правильно розуміти основні проблеми канадій-сько-українськ- ої
спільноти
Це явище має першорядне значення не тільки тому що
гзраамвоитйннияхтком недтоормоузвинщеонихдрукуовамноедерснлоомвоу мсавєіті чинема нанйе- - тчког7-- тутНеппрканва бо ппикпп
ваного слова це те саме що вчити сліпого розрізняти кольо
ри Оця загально відома істина и доводить нас до стверджен
ня ще одної істини хоч яка вона серед нас ще спірна и не-домовл- ена
а саме: коли ми хочемо мати вплив і втримати
українську душу в канадійцях українського роду то мусимо
дати їм друковане слово в тій мові в якій вони читають тоб-
то в англійській
Ми вповні свідомі що ясне поставлення цієї дразливої
справи може опір тих канадійських українців що не
вміють чи не хочуть додумувати проблем до кінця Вони зви-
чайно" обороняють становище що хто з канадійців україн-
ської крови не читає і не гговорить по українськи той є заси-мільован- ий
тому_нема чого ним займатися Насправді ж таке
становище є становищем самогубців які думають що зїх
смертю мусить скінчитися життя канадійсько - української
спільноти і її обовязки супроти себе й загально українського
масиву:'ь--
'
Що"так не є доводить хочби сучасне й минуле жидів-
ського народу який не зважаючи на свою колосальну відпор-ніст- ь
на зовнішні не зумів затримати прадавньої єв-
рейської мови та друкує свої книги й пресу в мові тих країн
на території яких доводиться йому жити Те саме явище мож-
на спостерігати в розвитку американських українців які дру-
кують поважний український тижневик по англійськи для
нашої молоді що української мови знає Біда тільки в то-
му що в своєму консерватизмі американські українці доду-
малися до цього досить пізно і за нашою приповідкою
замикати стайню тоді коли коня вкрадено тобто тоді
коли велика частина молоді яку ще можна би було вряту-
вати втопилася в американському морі: Ще раз повторяємо
те що ми вже ствердили: мова є дуже важним але не ко-
нечним складником національної свідомости
Треба сказати що якась частина нашої суспільности в
Канаді цю проблему розуміє і навіть несміливо пробує її
розвязувати тобто в українських періодиках пробує друку-
вати одну чи більше сторінок по англійськи Але ця поло-
винна розвязка не задовольняє пекучої потреби поважного
українського часопису в англійській мові Коли такі тижне-
вики мають канадійські жиди китайці і тд то ми не бачимо
розумної причини чому й канадійські українці не мали б ма-- "
ти такого тижневика За тим щоб його мати промовляє ба-
гато аргументів Ми зупинимось тільки на трьох що нашу
думку є найважливіші
Передовсім український часопис і би першорядною українства '
українства може не І Наукове
Канаді одержують що-Н- е
року десятки листів в англійській мові зміст яких є завжди
той самий: "Прошу не присилати мені вашої газети- - Мій бать-
ко помер а я не вмію читати по українськи" В цей спосіб
сотки родин щороку втрачають майже всякий
звязок із зорганізованим українським суспільством із смертю
батька трагічно переривається теж та тонесенька нитка що
вязала родину з українством Інша справа коли б існував
добрий український часопис в англійській мові синові
померлого передплатника можна б вислати цей часопис і він
не тільки1 не втрачав би звязку з українством але навпаки —
цей звязок був би ще скріплений бо він одержував би пос-
тійні інформації про всі прояви життя канадійсько-українськ- ої спільноти про стан української визвольної справи про ук- раїнську літературу мистецтво історію то-щ- о З цього по-
гляду український часопис' в англійській мові виконував би
величезне він тримав би при українстві та у звязку з українською спільнотою тих людей української крови що
інакше були б наражені на відокремлення і згодом у дальших
поколіннях на асиміляцію
Другий аргумент який промовляє за тим щоб україн-
ський часопис в англійській мові створити негайно такий:
Канадійські українці все ще борються за рівноправність все
ще примушені пробиватися між нашими співгромадянами
бритійського походження нехіті й дискримінації Що
з того що українська преса в один голос обороняє нас перед
їдїисгкорлиомс інєацгіойлноисмоим мнеарптавдиамми боанжгліпйрсоькишхкідглаизвеітсть"та диусскртианмоі-в
нації вона читачів-украпіці- в' тих хто
за неї несе вину Створення українського часопису в англій-
ській мові дало б у руки канадійців українського роду' могут- ню зброю в боротьбі з дискримінацією Такий часопис видат- -
но_ причинився до остаточної кристалізації канадійсько-українсько- ї спільноти Бо інше не споює людей в одну ці- лість так як спільна в нашому випадку боротьба за рівноправність ч ' ' '
Третій аргумент не менше важливий від' двох попередніх
вяжеться з місійною ролею канадійських у відно
шенні до українського народу на рідних землях' Систематична
інформація канадійської преси канадійського суспільства
про правоту українських визвольних змагань може бути про- ведена тільки при помочі газети видаваної в" англійській мові
ж канадійська суспільність і навіть канадійські урядові
кола є нераз байдужі до української проблеми то цьому не їх вина тільки' наша Бо ми як досі не поважної
спроби в напрямі щоб їх про себе поінформувати Як
воно не а саме канадійській пресі появляється більше
НІСеНІТНИЦЬ ПРО УКРаїНСЬКУ ВИЗВОЛЬНУ єппяпу ніж члярткгя
якійнебудь іншій країні світу що це явище мусить І
воипзпвпоплуеінпнюццУкраїни нвсеі дзаудсуитльляніняакотгеоренвиі слКіаднуади допомогти
) Агтвігопс'в
ЕШ88 & 8їагіоііегу
"КеІіаЬіе Ота 3(ге" ''
10368 - 97 8ГОЕЕТ — РЬопе 27211 — ШШООТО? МЛА
ПОСЛУЖИМО ВАМ СКОРО СПРАВНО І ВВІЧЛИВО
У'ВСІХ ВАШИХ АПТИЧНИХ ПОТРЕБАХ
Володимир Малая Іїйк Ю Нікояечві власники
-- V
УКРАЇНСЬКІ ВІСТ
Ми також в обороні
митр Полікарпа
Восьмин зошит клопе- - Не маючи повного успіху в
дії Українознавства а зокрема Москві Польща звернулась до
його сьомий розділ про істо- - Константинополя і одержала
рію Церкви в Україні викликав 13 листопада 1924 р "Томос"
оправдане зацікавлення шир-[яки- м проголошено автокефа- -
шого українського загалу ид-'лі- ю православної церкви в
пак при цьому спостерігаємо Польщі Основою Томосу було
дивне явище Поза де-
кількома речевими і добре оп-
рацьованими рецензіями її за
мітками в газетах та журналах І ку 1686-г- о
— історики мовчать Натомість
тут і там поя&іяються голоси
що стараються закинути Ви-
давництву ЕУ як не повну то
хоч часткову необєктивність у
нотуванні і поясненні фактів- - з
найновіших часів української
історії Поминаючи що
важко й домагатись повної
відповідь
автокефалії
події
стовідсоткової обєктнвности кою духовної особи
поясненні сучасних подій бо архімандрита Смарагда (Пав-- ж
людина мусить мати 'і а Латишенка) імя єдино-сві- й підхід до оточення то все концепції вели-так- и
годі закидати кої більшості православного
поодиноких статтей в ЕУ я-'духове-
нства (Слово Істини Він
кусь тенденційність нетоле- - Ман 4 з 1949 р) Не
алОи рантність інм більше годі наводимо якими Ці мож1нвість т-валас-
ь
зустріти
впливи
по-
чали
дат подій і тут і 'польсько-патріотич- ні промови
і в цих справах Г розпорядки митр Діонізія
помилки (а вони і в найбільш "Боже цось Польске"
досконалих виданнях є!) то в українських прав храмах
фахівці їх' в рецензіях проповіді і
справляють т д і т д
ніколи не кидають каменем на
Видавництво
Інакше поступають деякі
"революціонери" зістеризо-ва- ні "політики" Вони готові
пожертвувати і цілою історі-
єю і науковою установою і
науковим виданням щоб тіль-
ки відхилити від себе хочби
тінь "злочину" видуманого їх
хворобливою фантазією а на-
томість наложити на себе ав-реол- ю
тих якими їм сьогодні
бути треба
В підрозділі "Православна
Церква 1939 року" спів-
робітники ЕУ написали на 618
стор ось що: часи першої
сов окупації Зах України лід
пресіею окупаційної рос вла-
ди волинські єп Олексій та
Полікарп признали над собою
зверхність московського пат-
ріярха" Цих декілька рядків
друку викликали навіть офіщй
Дирекції Мит ' м™ щоб у слуш-рополич- ої
канцелярії під-ни- и час станути
писом проф Б Лисянського'У відродженні
(Українське Паоиж ч 535 з 10 2 а далі цілу
низку статтей та повідомлень
більше річевими 'Діяльності! іолікар- -
Вістник '" 'ч'"-с- "
Вінніпег Ман ч 7 з 1 4 цр Новий Шлях Вінніпег Ман
ч 43 з 12 4 цр Остаточно
дійшло до того що єпископат
був Православної Церкви в ЗДА
зброєю у втриманні й проголосив загрозу бойкоту
в Канаді культурного політичного Т-в- о Шевченка
Адміністрації українських часописів у спростує сказаного і пе- -
українських
Тоді
завдання:
серед
переконує своїх а'не
о
ніщо
боротьба
українців
Коли
в
зробили
тому
дивно в
в Ясно
Енци
досить
після
цр)
мовою
релросить Мито Пол каопа
Див: Новий Вінніпег
Ман ч 45-4- 7 з 19 4 цр
це зацікавило і то
му ми забралися з охотою до
точного прослідження справи
Митрополит Полікарп в ми
р Петро Сікорський теперіш-
ній Собору Єпископів
УАПЦ був висвячений на є- -
пископа 10 квітня 1932 ооку
Архієрейські свячення
з рук митр діонізія арх Тео-досі- я
і Олексія та єписк
і Симона Призначений був
ОвілкеакрсніоягоГроємпаидсскьокпоаго длщя о аурпх-
равляв Волинською Єпархією
в рямцях Автокефальної Пра-
вославної 'Церкви в Польщі
під головуванням митр Діоні-
зія Валединського
Що ж собою
Автокефальна Церква Поль
щі' Офіційно й
урядово визнана 17 вересня
1925 року Автокефальна Пра-
вославна Польщі ҐАП- - ЦП) складалася з духовенства
і вірних до ствоізення
Польщі були правно залежні
від Патріярхії а
розділені кордонами догово-
ру в Ризі полишились
без звязку своєю церковною
вищою владою Переслідуван-
ня Церкви в СРСР і неохота
польського уряду до церков
них підчинень границею у-нсможлив-
ляли зносини духо-
венства й вірних з їхньою ка- нонічною владою Не лишалось
нічого як за поміччю поль-
ського уряду старатися про
автокефалію дозволену Пра-
вославною Церквою Однак
це треба позволен- -
ня церкви" себто
Московської В тій то цілі в
р 1921 звернулися 3 владики
(Юрій Діонізій і Пантелей-
мон) листом до патріярха Ти-хон- а
і просили благословення
автокефалію При тому за-
являли що будуть старатися
якнайтіснішими вузлами любо-в- и
лучити дві рідні Православ
Церкви Російську і Поль
ську відповідь Тихон пішов
На переговори польським у-ряд- ом
і хоч автокефалії не доз
волив то все таки назначив
дПарлохялієьпщПір:а4Юв"орсіляавно1ї'1' Цеекрзкаврихомв
неканонічне (підкупство) при-
лучення Київської Митрополії
до Московської Патріярхії ро- -
У на проголошення
НІ Всемосковськиґі
Собор в жовтні 1925 року ки-
нув анатему на цілу АПЦП
Не хочемо довго розводи-
тись якою була ця АПЦП в
себе внутрі Не хочемо згаду-
вати про сумні вбивства
архієп Юрія виконаного ру--
в монаха
кожна в
недєлімської
авторам
чи нІпег ч
не іія ке
не
на
й'
те
тд Коли там
трапляються
співане
слушно в польській мові
занотовують але
чи
"В
але
нас
Сави
на
представляла
Цепква
що
(1921)
за
У
з
Однак якби хто закидав ми-
трополитові зраду
українського народу і вислу-
гу Польщі та русофільству за
те шо він прийняв єпископ-
ський сан з --таких і в та-
кій Церкві то ми всі проти
цього запротестували б Митр
Полікарп зовсім не поділяв
політичних думок своїх собра-ті- в архієреїв а навпаки по
своїм силам все стояв на ук-
раїнському становищі як це і
живо ЕУ на стор
618 Але митр Полікарп знав
що в Церкві є Апос-
тольське наслілство і без ньо-
го нема Церкви нема духовен-
ства нема св Тайн і тому не
йшов на дорогу "революційну"
— мовляв "ми самі себе приз-
наємо" а навпаки
працею ідейністю та за-
палом старався якмога найкра- -
ще потреби укра- -
не спростування вірних
за як провідник
У- -
Слово
голова
прийняв
було
країни
Прийшов рік 1939 і землі
Волині терен'4 архіпастирської
з або менше владики і
коментарями мапр " г_г ша
англійською
закріпленні
коли
не
інакше
Шлях
Все
в
проголошена
Московської
зі
на
мати
'матерньої
на
ні —
своїм
Полікарпові
рук
підкреслює
Христовій
послідов-
ною
задовільнити
Церковному
церковним оглядом розрива
ється всяка сполука з митр
Діонізієм а під політичним
годі й подумати про україн-
ську автокефалію
Що мали зробити архієреї
Волині Полісся та Білоруси?
Зректися своьо духовного са-
ну і полишити паству на по-
талу большевицьким вовкам?
Не на це вону приймали жез-
ли і тому не пішли -- на цю до-
рогу Зваживши обставини
вони прийняли над собою
зверхність патріяршого "мєс-тоблюстітєл- я"
Сергія Це зро- бив теж і митрополит Полі-
карп Правда не на письмі але
фактично Даремно заперечу
вати цей факт письма що їх
"все
мав інші
і
і
усі
церковно -- адміністративні по
сослужив ЗІ мною
соборі поминав у
вілл от патріяшо-г- о Намісника'
разом зі мною брав у- -
часть в рукоположенні нового
ґВенямина) що був
назначений Блаженішим Мит
для
з білоруських міст" Так пише
митрополиг: київський Мико
лам Подібно говорили про
владику і сам
і російських ар- хієреїв дня 28 3 1942 року
підписом 3 митрополитів
6 архієпископів і 2
Згадані документи в
книзі: Правда о в Рос
Патриархия
1942 стор 128-14- 5 а об- -
"-_'-
Иі-- ?'-- ': -
ШЇЇГ- -
"ч-''-ашив-
иі -
' 'ШШ''':ШкШіШ ииіиіи~'ГЧвЯииіиіи іИИИКМ ЗИікИИИИмВ 'СИНІИІИІНВНИІИИИІИИИШ'І ИИИИЖІУИІВі
ННКнІИИИІИІИІИІИІИІИІИШ V Иг 4С "& Л'ИИИИИИИИИИИИИиИИИИИИИИИИИИИИи
ШНИНЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯВк! '
-- Ь'' ''' 'іиШ'"' ИНЯЯЯЯЯЯЯЯЯВІННЯЯЯЯЯЯвМки!
ИИИИИИИИИИааЖИИИИИИИИИИИИИИИИИИИа іИИИИИЖИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИИ' -- лЧ
З УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА В ПАРОХІІ ПРЄСВ ЄВХАРИСТІЇ В ЕДМОНТОНІ
Стоять відліва доправа: Марія Голод Маруся Савчикевич Катерина Петецька Емілія
ширно в книзі: Русская пра-
вославная церков и великая
ртчественная война ви-да'н- ия
не поданий) стор 1326
66-9- 9 наї яку то і
Митрополича канцелярія
Чому ж тоді Дирекція
тільки слова іцо потвер-
джують непричасність владики
Полікарпа в заяви
а пропускають слова що по-
тверджують фактичну злуку
Полікарпа зі Сергієм? Чи може
наведені вгорі слова є неправ-
диві? А може вони не доказу-
ють фактичної злуки? Ні Сло-
ва правдиві бо цей сам доку-
мент цитує Митрополича кан-
целярія Ці слова доказують
фактичну злуку бо вже само
на Літургії вистачає
до цього А що ж тоді казати
про спільне висвячування з
митр Николаєм нового єпис-
копа назначеного для
Що сказали б люди
про котрогобудь з наших ка
толицьких єпископів якби вій
не на Літургії Вселен-
ського Архієрея Папи Рим- -
СЬКОГО і ппгичиа
Ніхто не бОлщеок нів прикордонних
дсоанбиоюй зверхність прпиатйрніяяврханад від себе від
чого ж тоді накидатись на
НТШ і бойкотом грозити на- - """ ііипиоі лиці ііішиїї- - оітники на і
тах і тільки на фактах?!
Інша справа як коментувати
цей факт Коли б хтось пішов
слідами "критиків" з Вістника
або Нового Шляху і за таким
Фактом розумів зараз
фільство правос
лавної церкви то певно шо
такий факт не був би бажа- -
лпм ь иіи(ім митр полікар-
па ЕУ є заповажні
щоо скотитись до такого
злу
ка І навіть фактична з іншими
цієї самої віри ніяк
не становить зради інтересів
свого народу Така думка мо
же зродитись хіба в голові ви
хованім в "Московской Духов-но- й Академии" де віпа пепе- -
наводить дирекція митропо- -' конання держава нарід і на-лнч- ої зовсім цього 'т'я — це равно"
факту не заперечують а нав- - Митрополит на
Опаскьи деягкліибослкоова пзотвцеиртдожвуаюнотгьо щатсотмяу зовсім не тпреербеаконання
документу: "Єпис- - ту заперечування фактів пе- - коп полікарп Сікорський не репросьб щоб оборонити йо
відмовлявся виповняти мої
ручення в
Луцькому
осіуїкоах
(Местоблюстит
теля)
єпй'скопа
рополитом Сергієм одного
Полікарпа митр
Сергій собор
з
за
єпископів
зібрані
религии
сии Московская
також
ВИСТАВИ НАРОДНЬОГО
Страшок
(рік
покликуєть-с-я
виб-
рала
підписанні
поминання
Сергієм
Білоруси?
поминав
що
архієреями
канцелярії
го українськістьіі'На це він дав
доказ не лиш той4 що у відпо-
відний час став- - головою УА-
ПЦ але про нього як про зав-
зятогонаушкіраіїнпцоялякгиовоіримлоискалі
А сам факт признання зверх-ност- и
над собою митр Сер- гія митрополита що й сьо
годні є тої самої віри що й
митр зовсім не за-хит- ує поваги релігійности й
українськости митр
На тому не ні-
чого його віра ані його ду
ховна паства ані інтереси УА-
ПЦ до якої він тоді не налет
жав і яка тоді фактично не
існувала іреба було щойно
відновляти традиції УАПЦ в
році 1942 і в тій віднові
Полікарп взяв уже
живу участь
Найкраща - Характеристичні Фотографії
ВЕСІЛЛЯ — ЗНИМКИ — ДІТИ — СКЛЕП
З ФОТОГРАФІЧНИМИ РЕЧАМИ
Лишіть ваші фільмові рольки - відбитки для побіль-
шення і т п для услуги та гарного
ТНЕ АЬВЕКТА РНОТО
пі ~-- ~ ч га — а иіпс мммм ишиїиш пигиі
втшАташ & вноттент
А І 81—іітгЬіг КС А Ц: И С БкшЛкЬаг К С
АДВОКАТИ — ПОВНСВЛАСНИКИ — НОТАІ
1 сяравах пряв І швимяк суяомх І
ШЛ СгаЬ ЕжеЬвяс ВяШя Саідо АНа
Ріки -- М 1717
"" -- '
З діяльности канадійського Відділу
Канадійськйй Відділ го (15 1951) та Шевчен-вог- о
Товариства ім Шевченка ківську Сесію (30 3 на
л осідком у іоронті перевів за якій пять науко
минулі місяці грошеву збірку
на потреби централі НТШ що
перебуває в місті Сарсель
(Франція) Ця збірка принесла
до 31 січня' цр 221706 фран-
цузьких франків які й вис-
лано до централі ак-
ція на потреби централі йде
далі
Про ІІ_ Наукову Конферен-
цію Канадійського Відділу
НТШ що відбулася 2 і3 9
1951 р в Торонті "Українські
Вісті" вже писали Крім того
заходом Відділу улаштовано
Франківську Сесію (25 11
1951) Вечір Богдана Лепко- -
1
ВИСЕЛЕНО ПАВЛИЧЕНКО ПОВЕР- -
ПАТСЬКІ ПРИКОРДОННІ
ЗЕМЛІ
Як повідомляють швейцар-
ські часописи віл декількох
але ьБлажеННІШОГО чігямін пппппішткга
Боголюбивого евакуація тере-сія- ?
сумнівався відділюють поодинокі
єпископ ідержави-сателіт- и
"москво
Автори
во- роги'
втратила
РОДИННІ
скорої виконання
НТШ
Науко- -
виголошено
ССРР і від Заходу
минулої зими вивіз
населення з смуг
між Польщею і
опираються фак-Чехословаччн- ною Мадярщи- -
української
"ко-ментаторст-
ва" Молитовна
Полікарп
бойко-Дирекціє- ю
Полікарп
Полікар-
па
мит-
рополит
Якість
5ПГОІО
Збірко'ва
Впродовж
відбувся
приграничних
Німеччиною
ною На місце вивезеного на
селення ерроваджено військо-
ві частини та групи цивільних
Зокрема дбайливо
"прочищено" українські при-
карпатські терени На місцях
залишено тільки випробуваних
У прикордонних теренах ши
риною 10 до 25 'хм впрова-
джено дуже строгу провірку
Навіть комуністи-активіст- и не
можуть без окремих перепус-
ток свобідно порушуватись
ніччю в тому терені
ЗА 10 РОКІВ ПОДОРОЖ
НА МІСЯЦЬ
Винахідник німецьких "Ф-2- " Небеіь нещодавно заявив що
в 1962 році зможе відлетіти
перша планетарна ракета до
місяця Ракеда буде в дорозі
з землі до місяця 49 годин і
38 хвилин
10127 99
Ч?Гїг
ЛЇІй
5 травня 1952 — Число 19
12
1952)
внх доповідей Крім того вар
тчолензіавноНтуТвЩатита огкорсетмейу (з2у8стр1іч0:
1951) та зустріч з письменни-
ком Романом Купчинським (22
12 1951) що прибув був до
Торонта з Ню Иорку
Великим осягом НтШ є ство-
рення окремої Комісії '
Ка-надознавс-
тва (10 11 1951)
яку очолює проф д-- р Іван Тес-
ля Ця Комісія розіслала всім
членам НТШ у Канаді проект
напрямних своєї діяльности і
приготовляє до друку перший
збірник праць на українські
канадознавчі теми
УКРАЇНСЬКІ КАР- - Д-- Р
Патріярха
комуністів
комуністів
НУВСЯ НАУКОВОЇ ПОЇЗД
КИ ПО ДАЛЕКОМУ СХОДІ
Відомий український спеція-ліс- т
у справах винищування
шкідливих бурянів д-- р Т
Павличенко директор аґри-культурн- их дослідів "Амері-ке- н
Хемікал Пейнт Ко" повер-
нувся в половині минулого мі-
сяця з довшої поїздки по' Ав-
стралії Новій Зеляндії і Япо-
нії де він мав наукові доповіді
перед членами департаментів
хліборобства і техніки Числен
ні австралійські часописи міс-
тили довші репортажі з світ-
линами про його виступи Не-
залежно від цього він три ра-
зи говорив у радіо в Новій
Зеляндії і раз в Австралії В
Австралії він бачився з заступ-
ником премієра і кількома мі-
ністрами
При цій нагоді д--р Павличен-
ко відвідав також українські
громади в деяких місцевостях
Австралії і Нової Зеляндії
ЧОМУ НЕ ВІДБУДОВУЮТЬ
МІСТА ДРЕЗДЕНУ
Комуністичний уряд у боль-шевицьк- ій частині Німеччини
постановив що місто Дрезден
столиця Саксонії не буде від-
будоване Воно має бути для
німецького населення доказом
як "американські імперіялісти"
в часі війни безоглядно бом-
бардували безборонне насе-
лення
Іа5аІІе Ехіегсіоп Цпіуекііу
А Согтевротіепсе Іпвіііиііоп
Ассоипііпв — Аишііпк — Вивіпева Мапаветепі — еіс
Коли Ви хочете зробити добрий успіх у своїм бизнесі
або добитися вищої посади у більших підприємствах
то вдавайтеся -- за порадою та інформаціями до:
5 МУ5АК М-5-с ' 'а'' КЕСІ8ТКАК
11111 76 Ае- - — ТеІ 33129 — Евгаопіоп АІІа ++—++щ0+++++ффффффоф+фффф++'
НАЙБІЛЬШІ ГЕТЧЕРНІ КАНАДИ НАМВЬЕУ ЕЬЕСТКІС СНІСК5
Тепер пора замовити курятка на 1952 р вигодувані в
Едмонтоні й Калгарах із стад апробованих урядом
ШирокогруднІ бронзові Індичата каченята І курятка
для негайної достали Добрий запас
} У: НатЬІеу Наїсіюгіез Ні
10730-10- 1 81 - — РЬопе 24225 — Есппопіоп АІЬегіа
'"" 81л Ау"є - 41Ь 81 Еіві"'— Саїкга'ггугггАгІЬмеггігаггггітгпш
ПОВІДОМЛШІЯ! НАСІННЯ ЗБІЖ ТРАВ І КОНЮШИН
За своїм насінням леиу трав на пасовище- - або коли потребуєте
щось з насіння' збгжгтав і конюшин насіння ярйн припасів для
нчіл і дробугзі'лачкамм пчіл за індичатами й курятами
зарІдІп!напишггь або телефонуйте до
Г-І- ДГ
гАІЬейа 5ее1 Ноіке
ТІ7
З
К
ВФядяіов АІЬаги РЬом И7П