Ukrainski Visti, June 13, 1934

              Сторона 4
} ' 'УК Р А ї Н С Ь К І В І С ТДИ
Л?Опдиі нокїиТйиУжкнреавїнискьквийКаКнаадтіолицький
'Лі ипдуп і о йди і лліпп пиллиі рсп
- Річна передплата
В Канаді V 'Ч $200
До Злучених Держав "V 4 ' "' Л $250
До Европи $300
ЦІНА ЗА ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ "
За дрібні оголошення платиться налескптість
згори інакше не будуть поліщепі Одно-цале- ве
на одну шпальну оголошення коштує за один
раз 75с за два рази $125 за три'рози $150
Редакція за оголошення не' відповідає
РиЬІіікеЛ Ьу
ІІкгдіпі&п №у РиЬІиЬег Іітіїесі
РиЬІіаЬесі етегу УесЬеа1ау
йимсгіртлоп ш Сатшіа рег уеаг $200
То ІГшіей віахев $250
То Киторе : $300
ІЛСКАІІЧ1АН ИЕУ5
10012— 10951 Бсітопіоп Аіи
Середа- - 13 червня 1934
ПРОВІНЦІОНАЛЬНІ ВИБОРИ
На вівторок 19 червня прого
лошено загальні вибори до провін
тональних парляментів в Саскаче- -
вані и Онтеріо Консервативні пре-мієр- и
Андерсон і Генрі з розмислом
назначили вибори на один день
щоб вислід голосовання в одній
провінції не мав впливу на вибор-
ців в другій провінції Таким чи-
ном виборці Саскачевану й Онтерія
рішатимуть на основі домашніх об-
ставин і потреб
Вислід голосовання ' вгадати
годі залежить він не лиш від до- -
віря населення до попереднього
уряду але й від програм опозицій
них партій та симпатій до них від
особистих настроїв виборців а ча-
сто й непредвиджених обставин
Зокрема на провінціональні вибори
в Канаді звичайно має великий
вплив обставина хто в той час
стоїть при домініяльній кермі До
домініяльного уряду виборці мо-
жуть ставитися прихильно або
опозиційно і своїм симпатіям чи не-дові- рю до нього дають часто вислів
у провінціональних виборах хоч не
раз місцеві обставини вимагати
можуть іншого рішення іаке ста ' новище виборців у провінціональ
них виборах є до певної міри зро-
зуміле бо обсяг ділання провінціо-
нальних урядів є доволі обмеже-
ний і вони ломимо найкращої волі
не багато можуть вдіяти без помочі
домінії Взяти хоч би справу
кредитів висоту відсотків загра-ничн- у
торговлю мита валюту всі
ті справи вирішує домінія Тому в
цілій Канаді з увагою слідкують за
виборами в Саскачевані й Онтеріо
і1 з їх висліду вгадують речинець і
майбутній вислід федеральних вибо
рів
В Онтеріо консервативний уряд
1 енрого мав у попередній лєґісля-тур- і
велику перевагу над ліберала-
ми і тому трудно повірити щоб лі-
бералам вдалося ного побороти
хоч з другої сторони опозиційні
настрої значної кількості! виборців
зарисувалися досить виразно По-р- аз
перший будуть мати нагоду ді-
знатися про свої впливи на вибор-
ців також соціялістн зпід стягу ССФ
До виборів у Саскачевані йде
три партії: консервативна лібераль-
на і перший раз новоспечена соція-лістич- на партія ССФ
Консервативний уряд Андерсо-н- а йде на підставі дотеперішніх ре- кордів праці і прирікає на случай
повороту до влади дати школам
більш рівномірні ґренти означити
мінімальну платню вчителям фар- -
мерам здобути кращі ціни на їх
продукти (оскільки це в силі про-
вінції) обіцює допомогу для пле-кан- я
домашньої худоби скасувати
податки від неужитків зменшити
число послів до 42 і т др
Ліберали з провідником Ґарді-неро- м піддають критиці господар-
ку Андерсона закидають йому що
стоїть під впливами домініяльних
консерватів що не використав бага-
то можливостей для піднесення до-
бробуту фармерів противляться
зменшенню числа послів дальшій
знижці оплат за автомобілеві лай-сенси-посуджу-
ють
що в замаскова
'ній формі плекає релігійні й мовні
упередження У власній програмі
заповідають ряд рішень для попра-
ви й охорони фармерських інтере-
сів соціяльні уліпшення для пра--
'"Г ♦і'1" є - ГУ"
цюючих розбудову доріг і багато
іншоо'добра1{!){''()и А:
У виборчихобіцянкахобі по-
передні партії "переліцитовує соці-ялістич- на ССФ обіцюючи усі бла--
знесення1 приватної" власности "на
землю 'хоч покищо це роблять в
замаскованій' формі [Становище
тої партіїдо земельного питання в
нас уже вияснено 'давніше '
'Новиною всаскачеванс'ьких ви-
борах є кандидатура трьох Україн-
ців ліберального д-р- а' Драґанаі в
окрузі Келвинґтон незалежного 'п
Бурака виТрчвуд і 'п Данилейка з
соціялістичної партії'
'ССФ 'в окру-
зі Пеллі ''
ПІЛЬГИ ДЛЯ ЗАДОВЖЕНИХ
ФАРМЕРІВ
В домініяльнім парляменті уряд
зголосив два законопроекти котрі
мають принести пільгу підупавшим
фармерам: один має на ціли допо-
могти задовженим фармерам щоб
не потратили фарм а другий поста-
новляє про кредити для поправи
рільництва
Законопроект про віддовження
фармерів допускає певну форму
банкроцтва для тих фармерів що
власними силами не є в спромозі
видобутися з довжннх зобов'язань
Він предвиджує настановлення ді- -
стріктових домініяльних ресіверів
котрі будуть скликати мітінґи віри-
телів і довжників де будуть стара-
тися довести між ними до злагоди
Як би їх заходи не мали успіху то
справа перейде в руки провінціо-
нальних урядів з суддею найвищо-
го суду на чолі Тут треба згадати
що з охорони акту користати змо
жуть лиш фармері задовжені ""по
вуха іншими оудуть опікуватися
далі провінціональні дет аджост- -
мент акти
На основі акту про віддовжен-
ня можна буде за тримісячним ви-повіджен- ням зліквідувати кожний
моргедж від котрого платиться
більше як 7 відсотків проценту
Треба додати що справа йде про
моґеджові задовження а довгн за-
тягнені на слово нпр в склепах не
є обняті тим актом Коли фармер
перейде процес такої ліквідації то
його зобовязання супроти вірите
лів без моргеджових ґварантій оста
нуть лиш справою чести й доброго
імени довжника у відношенні до ві
рителя
Другий акт говорить про кре
дити для підупавших фармерів які
своєю дбайливістю вповні на такі
позички заслугують Новиною в
акті є постанова що умова з фер-
мером який затягне позичку опи-
рається не лиш на гарантії його май
на але й на ного здібности проду-
кувати господарські цінности Уді
ляти позичок буде фермерський по
зичковий уряд яким у себе заря- -
джуватимуть провінції потрюну
готівку доставить домінія у формі
поруки банкам причім відсоткова
стопа виноситиме 6 процент Фар
мер могтиме затягнути позичку не
лиш на перший але й на другий
моргедж
Про ці оба акти сподіємося по-
дати більше інформації"! тоді як їх
прийме парлямент Як великі бу-
дуть оборотові капітали фармер-ськог- о
позичкового уряду хто з
тих кредитів і до якої висоти кори-
стати може та про інші детайлі
акту не багато можна тепер сказа
ти Вони стануть відомі аж законо- -
проект стане актом
І ТОЛЄРАНЦІЯ МАЄ СВОЇ МЕЖІ
Слово толєранція походить з ла
тинського и означає вирозуміння
терпимість Толерувати значить
зносити терпіти позволятн Ко
лись толєранція було дуже мало
між людьми За найменший спро
тив у думанню чи поведенню одні
других не зносили не терпіли а пе-
реслідували й були випадки що
навіть одні других карали або одні
другим війну виповідали
Так було колись Тепер часи
змінилися на краще й здається що
ніхто нікого не переслідує й не ка-
рає за спротив у думанню чи пове-
денню Тепер люди культурні ци- вілізовані і здається позволяють
одні другим на все навіть думати
і вірити позволяють інакше
Так воно виглядає лише а на
ділі цілком противно Ті що най
і що найбільше чваняться що да-
ють її другим це власне ті котрі
про' толєранцію ще й не чули Та-
кими людьми є комуністи Для се- -
- і 0 і ! ' іД і УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 13 червня 1934 — Число 24
бе вони вимагають толєранціі а
для других відмовляють Вони
учать що їм належиться свобода
рухів слова письма й думки а дру
гим у4своім царстві тих усіх чеснот
відмовляють Вони не толерують
у себе ні свободи слова ні письма
ні думки ні політики ані навіть ре-
лігії У них „все має підчинятися
розказовн згори й має слухати бо
то для добр адержавн - Нехай насе-
лення протестує нехай терпить не-
хай мучиться нехай гине то їх ні-
чого не обходить бо то все для
добра держави Міліони людей ги-
не з голоду а вони навіть уваги не
звертають бо пятилітка мусить бу-
ти виповнена: й виповняють свої
пляни а люди гинуть Згадай та-
кому урядовії про толєранцію про
свободу совісти а він тебе під стін-
ку поставить Скажи йому що ти
належиш до цего або того народу
то він тебе на Сибір зашле Не мож
на таких буржуазних вигадок толе-
рувати Так роблять большевикн
А як воно у нас? У нас толєран- -
ція розвинена трохи задалеко Ми
бажаючи вдавати свідомих чи що
толеруємо всіх і вся і цим самі собі
шкодимо Прийде до нас чоловік
з чужою ворожою газетою або
книжкою н хоче продати Зпочатку
боронимося а остаточно піддаємо-таєм- о
Ми не хочемо сказати йому
ми задля скупости противимося
ся й купуємо передплачуємо та чи-щ- о
ми маємо свої книжки та газети
бо боїмося щоби він не критику
вав їх і хоч не' хочемо а беремо й
читаємо то що не хочемо ще и
доплачуємо Ми не маємо відваги
такого з хати вигнати а робимо
то що він каже бо не хочемо за-
чіпати біди "От най там" кажемо
"Він тим не доробиться а я не
збіднію" Воно добре все читати
а свій розум мати" Так ми й ро
бимо Толеруємо тих що не тре-
ба читаємо й передплачумо то що
не повинні а не підпираємо то що
повинні то є своєї власної преси й
тому ми такі розбиті Ми толеру-
ємо наших противників забогато й
цим ми їх будуємо а себе руйну
ємо Так толерували всіх і вся наші
брати на Україні а тепер за то мілі- -
онами з голоду гинуть вони пові-
рили агітаторам які вчили що то
всьо можна' читати хто більше чи
тає той більше знає що народні
провідники злі що їх треоа зміни
ти бо вони з народу жиють і т д
Нарід пустив їх у хату був толе
рантним був уступчнвим а вони
принесли їм нову науку від якої те-
пер не можуть відчепитися Про-
пало
Берім собі науку від них і бо-
ронім своїх посілостей своїх здо-
бутків щоби опісля не жалувати
Будьмо толерантними де треба
лиш не перебираємо міри бо хто
не вміє боронити своїх здобутків
то він не варт їх і мати Однак ні-
коли не будьмо толерантними про-
ти зла Т-- М
Іван Боберський
СОРОК ЛІТ СОКОЛА-БАТЬКА- "
(Надіслана стаття)
3 початком червня 1892 року
приїхали чеські Соколи до Львова
на краєву виставу відвідали україн-
ські товариства й заохотили львів
ських Українців заснувати Соко-
ла"
Підготовні збори відбулися в
великій салі "Народнього Дому"
у Львові дня 17-г- о липня 1892 р
Учасники вибрали назву "Сокіл"
зпоміж предложених трьох назв:
"Лев Січ "Сокіл Іекст уставу
на союзний устрій товариства пере- -
ложив з чеської мови Володимир
Лаврівський а ц к Міністерство
Внутрішніх Справ затвердило цей
устав дня 26 VI 1893 Перші за-
гальні збори відбулися 2--
го лютня
1894 р в кімнатах "Бесіди" при ву
лиці Вірменській ч 4 о шиїтс- ький видав 1899 р короткий під-
ручник про пожарництво а 1900 р
вилає переведені з чеської мови
правила "Ситківкив й "Копаної"
Оснпа Кленки
Домівка Товариства містилася
при Підваллю ч 7 потім при вули-
ці Коперника ч 9 тепер при вулиці
Руській ч 20
Члени вправляли зпочатку на
поруччі і на дручку відсували сво-бід- ні
вправи тягарцями й палицями
дужалися й шермовалися Перший
більше для себе толєранції хотять прилюдний руханковнй вечір від
бувся дня 6-г- о квітня 1901 р
Щоби зацікавити села впрова-
дило Товариство пожарні вправи
Перша пожарна філія утворилася
22 IX 1902 р в Скнилові а перший
пожарний курс відбувсяу Львові
в днях ЗО IV 1902 Заходом інж
Василя Нагірного затвердило було
намісництво устав для пожарної
сторожі "Сокіл" вже 1887 р а 1891
р оснувалося було перше таке то-
вариство в Купчинцях
Рухові гри й народні вправи (лег
ка атлетика) прибули від 1У03 р а
також їзда на самотужках (рен-фол- ф)
Мандрівництво розпочало-
ся від 1904 р совгарство і лещетар-ств- о
від 1907 р В цім році 1907
збільшилося число руханкових при-
ладів о шведські прилади "лавчнну"
і "шеблівку"
Від 1908 р вправляли члени
колесарство відбувалися прогульки
в околиці Львова і в Карпати опі-
сля перегони в бігу 'і в ході з тяга-
рем на плечах їзда верхом
В руханкових вправах узгляд-
нило Товариство досвід Европн на
полі тілесного виховання Від 1911
р прибули пластові вправи а від
1912 р військові вправи і стріляння
до влучі
Прилюдний звіт з напряму в
руханці яка обнимає всі роди вправ
тіла до вишколення звітності! си-
ли витревалости здоровля відва-
ги притомності! підприємчивости
і карности зложили члени Союзу
"Сокіл-Батьк- о" на окружних здви-га- х
в Стрию 1903 р в Тернополі
1910 р опісля на 1--
ім краєвім здви- -
зі 1911 р і на 2-і- м краєвім здвизі
1914 р у Львові а дальше на війні
1914 — 1918 рр і на війні 1918—
1920 рр
Союз Сокіл-Ьатьк- о числив в
1914 р 70000 членів в 974 руханко-
вих і пожарних товариствах які но-
сили назву "Сокіл" або "Січ" бо
довільний вибір цих двох назв для'
гнізд "Сокола-Батька- " признав
Конгрес Просвіти 1909 р
По 1919 р слідували на україн-ски- х
землях несприятливі кольоні- -
яльш відносини яким приглядаєть
ся ціла Ьвропа Праця Сокола- -
Батька стрічає великі труднощі на
кожнім кроці
І "Запорожські грища" відбу-
лися у Львові дня 15 X IV "Запо-
рожські грища відбулися 1923 р
Дня 3 IX 1907р зачали вихо-
дити "Сокількі Вісти" які з пере-
рвами виходять до нині у Львові
вул Руська ч 20
На чолі "Сокола-Батьк- а стояли
слідуючі громадяни:
1894 11 II 1900 15 XI голова
Василь Нагірний інжинір
1900 15 XI — 1901 17 XI мі-стогол-
ова Др Василь Гукевич лі
кар
1901 17 XI — 1908 26 XII го
лова Алфред Будзнновський уряд
ник
1908 26 VIII — 1918 21 XI голова
Іван Боберський гімназійний про-
фесор
1918 21 XI — 1920 10 XI
скабник Микола Левицькнй уряд-
ник Кредитового Союза"
1920 10 XI — 1920 18 XI чл
старшини др Степан Шухевнч ад-
вокат
1920 18 XI — 1922 24 III мі-стогол-
ова Др Михайло Волошин
адвокат
1922 24 III — 1933 23 IV голова
Микола Заячківськнй директор "На
родньої Торговлі"
1933 23 IV — 1934 22 IV містого-лов- а Іван Свірськнй інжинір
1934 22 IV голова Михайло
Хроновят інжинір
Краєвий здвиг уладжує "Сокіл-Батьк- о цего року у Львові в дні ЗО
червня 1 та 2 липня на спомин 40 літ своєї праці
"Сокіл-Батьк-
о" збирає датки
на закупно землі під "Український
ГорОД" у ЛЬВОВІ Це Є 17 ЯКПІп яКп
кн11оимймгоуорргіоЛвдьвпояовкліияй змаПарєСетгбрауиртйинсоьмкиапмйодлаопнжаоерм--
для молоді і щоби тут збиралася
и вилікувалася руховими вправами на свобіднім воздусі Майдан буде
служити до народніх празничних Звиасктуупплівениіх гєосвпжоеда8рсмьокригхів вДисоткаув
пи їй іуси-- а ще три МОрГИ 1 ГОЛОД уладити як слід На цім городі
вправляли від 1911 п "Соколи"
ПастС£іичов' ик"иС"трілЦьцьіо"го п"Лоулгяови-пко-- и трібно для вправ молоді "Рідних Шкіл" у Львові
Адреса Товариства:
Зокії-ВаЦ- ко иі Низка 20 1л-оя- г Роїапй
сіб Гщроошвіипмиошжентаьсяслачтеик нва цТейовасрпио-- -
ство із'свого конта в банку То'ва-риствовимін-
яє чек у Львові
"Сокіл-Батько- " має своє конто
в Канаді Гроші молена слати на
це конто:
Вапк ої Мопігеаі сог Зеїкігк Аує апй
МсОге'вог 8Ь 'Шітіред Мап
і дописати: "Конто "Сокіл-Батьк- о"
Свідомий Українець' буде спі-
шитися щоб він такж здобув свою
частку землі у Львові під "Україн-
ський Город" Самим криком і про
тестами не зрівнаємося з другими
народами Потрібно труду й гро-
ша Цього року ювилей "Сорок
літ праці українських ' руховиків"
Тяжко йде їм робота в теперішнім
лихоліттю Заслуговують вони на
щиру поміч кожного свідомого
Українця
ВПЛИВ РЕЛІГІЇ ЗРОСТАЄ
"Берлінер Тагеблят" приніс над
звичайно цікавий допис з Москви
Зміст: В останнім часі большевикн
знов дуже скріпили протнрелїґійну
кампанію Причина того в тім що
в часі Великодніх свят переконали-
ся що вплив релігії замітно зро- -
стач В Москві й на провінції народ
такими масами зібрався коло цер-
ков що прийшлося уряджувати бо-гослуже-
ння на вулицях Що біль-
ше! В Москві віруючі вперше від-довшо- го
часу відважилися урядити
хресний похід хоч йому спротиви-
лася чрезвичайка! Вона пробувала
здержати похід але учасники його
таки не хотіли уступити В Дон-
ській Області! були також великі
релігійні процесії яких не було від
початку революції Союз безбож- -
мшків з негодуванням заявив що
участь у походах з іконами брали
участь навіть комуністи Супроти
того совітська влада розпорядила
щоби всі установи передовсім
ҐПУ помогли Союзові! безбожни-
ків у його дальшій боротьбі з ре- лігією За останній тиждень в од- ній тільки Москві замкнено ще 12
оставшнх церков На Поволжі ба-
гато церков замінено на комуністич
ні клюбн Увязнено 42 свяшеників
за навчання Божого Закону" Мимо
того вірні в таких масах збирають-
ся коло церков а совітська влада
перший раз відчуває відпір релігій-
них людей Де совітська влада зам
кнула церкви там вірні збираються
в пивницях і інших підземеллях В
Москві ходять слухи що ҐПУ має
увязнити Митрополита Сергія за те
що він їздить по краю й виголошує
проповіді
КАНАДІЄЦЬ ПРО СВІЙ ПОБУТ НА
СОВІТСЬКІЙ УКРАЇНІ
"Дн Оттава Джорнал" з 1-- го
червня містить розмову свого спів-
робітника з пекарем по фаху Жи-
дом Максом Мосьоном який що- йно вернув після тримісячних відві-
дин в Одесі
Описавши пригноблення насе-
лення на Україні большевнцькі
практики з подружжамн які є ні-
чим іншим як звичайним підписан-
ням картки і протирелігійну пропа-
ганду яку большевикн вщіплюють
дітям вже від колиски Мосьон ка-
же що він звидів більше як 100 сіл
на Україні Всюди знайшов він
духа бунту проти совітської влади
Найчорніші моменти за царських ча
сів населення уважає благословен-ство- м
в порівнанню з сучасним пек-
лом В останніх місяцях на Україні
панувала страшна посуха і тому дальший голод є неминучий
"Коли селянам сказали працю- вати для уряду вони рішили що
краще їм умерти як серед таких від
носин управляти землю Минулих
жнив не було кому збирати збіж-ж- а бо селяни тисячами валялися
мертвими по селах Село не могло
мати коня корови чи свині бо
ухлріябда внсее бзаачбиивравв жиЯттюнікяоклипідтакбоолгоь
шевиками Чорний і твердий як
камінь Мужчини мусять поашова- -
ттиістзьа 2н0е0 брілуьбшліав уякмічсоятциьриалдеоїлхярванр
і-цш-
тники не оачуть мяса Робіт-
ники не бачуть мяса Зупа в спіль-
них харчівнях не має майже ніякої
поживності! Курка коштує 40 руб- лів але її не дістанеш Уряд який
контролює всю пресу намагався ті-
шити своїх обивателів розповсюд- -
НЮВаННЯМ ВІСТОК тип п ЯлшрнИХ
Державах голодує 90 міліонів насе
лення і не має хліба Робітникам
під загрозою великих кар заборо-
нено давати пкінебудь інформації
американським і англійським корес- пондентам Населення виїло псів і
котів а тепер ні одного з них не
завидати"