Ukrainski Visti, June 12, 1945

              %1!
Сторона 2
А Кащенко
БОРЩ ЗА ПРАВДУ
Історичне оповідання з козацьких часів
' ч (Продовження)
І козаки чесно рятували свою славу Мов блискавка нале
тіли вони на нескінчені ворожі окопи н почали крівавий бен
кет Всі випереджують один' другого щоб більше вбити воро
гів але прудчіше за всіх летить конем мовоня і ворожі їй-лов- и
мов спілі кавуни репаються од ного важкого келепа
То він прокладає шлях своєму пробратнмові полковникові Бо
гунові що піднявши догори шаблю на чолі трьох полків
забігає тепер упродовж окопів і винищує ворогів І славно
скінчився цей день для козаків: полягло поза окопами більше
двох тисяч поляків
Під той самий час Джеджалін водив другі полки за річку
Стнр але там козаки здибали не поляків а німців і як не
насідали на них а не вибили з шанців и мусіли вернутись
на свій бік
Щоб помститись на німцях Богун діждавши півночі
коли німці втомлені боєвнщем поснули перебрів з двома сот-
нями охочих козаків через Стир увійшов нишком у шанці і
поки одна сотня з Довбнею на чолі колола та вбивала спля-
чих німців ляцьких прислужників він зняв з окопів три гар
мати й перетяг їх з другою сотнею козаків на свій бік річки
Тим часом німш почали прокидатись зарепетували на
ґвалт і почалася колотнеча
Повертай козаків на цей бік! — гукав Богун Довбні
— Ще раз вертайся за гарматами! — одгукнув Довбня
Ми придержимо німців!
Богун ще раз по пояс у воді перебрив через річку і ще
раз зачепив і потяг зі своїми козаками три гармати але німців
піднялося вже кілька сот і вони почали натискати на
сотню' козаків
Люто довбає німців Довбня по ребрах та по головах своїм
келепом одходячи помалу зі своїми козаками до річки
— Перетягли! — почувся Богунів голос — Стрибайте в
річку а ми будемо бити німців з рушниць!
У цю мить Довбня так ударив якогось німця келепом
що келеп вирвався в нього з руки й упав поміж ворогів
— Келеп келеп! — гукав Довбня до товаришів
— Келеп вирвався! Не дайте діти ворогам на поталу мо
го келепа!
Козаки знов наперли на німців кількох убили і Довбня
вхопив був свого келепа але в цю мить німець влочив його
шаблею по правій руці й розрубав її до маслаку Сціпивши
зуби Довбня вхопив келепа лівою рукою і одбиваючись од
ворогів потяг з козаками до річки и переорив п під захистом
куль Богунової сотні
Вертаючись до табору заспокоєний удачею щасливого
дня Богун згадав про Марину і йому заманулося її бачити
Козак не знав що його наречена була тут біля нього на цьо
му самому зеленому политому тепер кровю полі Зрада хана
одміняла тепер становище його нареченої
— Хан зрадив умові — міркував Богун — Він порушив
спілку з нами і тим зробив Марину вільною від п слова Вона
тепер владна покинути хана и вернутись у рідну країну
Ці міркування вкинули в серце Богуна надію на можли
вість повороту Марини до нього і він оживши душею почав
дивитись на світ іншими очима
На другий день до табору повернулися від поляків двоє
з посланців Джеджалія і принесли дуже лихі вісти: поляки
вимагали шоб козаки перш за все віддали їм всі свої гармати
-- далі щоб видали всіх полковників а самі щоб віддалися на
милость короля Другавістка була про те що третій-козац- ь
кий посланець полковник Криса зрадив і передався до ляхів
Вдарили козаки в кітли скликали раду почали хвилюва
тись А тут ще під той саме час привезли до ляхів великі гар
мати зі Львова й Замостя й вони почали таку пальбу по ко
зацькому таборі що здавалося зараз земля розсядеться и
на раді ледве можна було чути голоси Багато козаків і всі
посполиті що ніколи не чули такої пальби схибли духом і
згоджувалися просить милосердя
Почувши вигуки легкодухого селянства про згоду Богун
зблід на виду його серце понялося страхом за те що тут
під Берестечком можуть бути знищені здобутки всього ве-
ликого повстання Так ні! Ще він Богун краще вмре а не
поступить щоб кров братів що три роки проливалася заги-
нула марно і не лишила по собі ніяких наслідків Він вийшов
на середину кола і вклонився товариству
— 'Дозвольте панове товариство слово сказати!
— Говори! Будемо слухати! — почулося з натовпу і
козаки потишилися
Славне лицарство! Чи можна ж нам тепер мати надію на
почесну згоду з ляхами коли вони бачуть свою перемогу?
Віддати себе на милость та хіба ви не знаєте панської
милости? Запряжать вони знову вас і дітей ваших у ярма та й
будуть вами землю орати будуть батогами вас підганяти та
бидлом звати ще гірше як раніш було Чи не те ж ми кров
свою проливаємо вже три роки? Чи на те ж поклали свої
голови тисячі товаришів наших славних лицарів щоб ми
легкодухі знов віддали Україну в неволю? Що таке є життя
людини навіть життя десятків і сотень тисяч людей у порів-нан- ні
з життям і з існуванням всієї країни! Не ляхи нам
страшні і не вони нас перемогли Згубив нас зрадливий
спільник та інші перевертні недоляшки Зараз король непе-
реможний бо зібрав собі на поміч і німців і угорців але вони
не завжди будуть коло нього Ліпше ми вчинено коли вийде-
мо звідсіля по ворожому трупу а як ні то хоч 'і всі поляжемо
головами а' тільки щоб не робити згоди тоді коли ми в
найгіршому яке може бути становищі Не губіть же пани- -
брати козацької слави та волі ваших дітей і не ставайте до
згоди з ворогом Нехай не вмирає козацька слава!
Навіть страшного реву гармат почути тепер стало немо
жливо за вигуками козаків
— Не погубимо козацької слави! Битися будемо до заги
ну! і етьманом Ьогуна!
Богуна закидали шапками й він згодився бути гетьманом
але тільки наказним поки вернеться Лмельницький
Сім день після того бився Богун з ляхами невпинно Він
забув що то є сон і що то значить спочивок Він брав польські
окопи псував їм гармати винищував несподівано цілі хоругви
і при тому завжди водив у бій козаків сам Поруч нього пада-
ли сотні товаришів од куль і шабель він же був цілий і здоро-
вий З цих днів поляки почали клясти Богуна як найлюті-
шого ворога а козаки почали дивитися на нього з острахом
вважаючи за характерника через те що його не брала ні куля
ворожа ні шабля
Богун знав що йому не перемогти поляків бо війська в
нього було тепер у пятеро менше ніж у ворогів і до того
цілу третину його війська складали селяни з косами що
були не тільки цілком непридатні до великого боєвища але
при тому становищі в якому опинилося козацьке військо
вони йому заваджали Через те Богун зважився вибитись з
облоги і йти в Україну
На восьмий день облоги Богун довідався що погоничі
А усі селяни без його відома зібрали чорну раду й умовилися
там щоб захопити несподівано його самого й усіх полковни-
ків і видати ляхам себто вчинити те що було зроблене під
Кумейками
Богун не розгнівався
— Не' розуміють що "чинять! -- 7 говррнв він зібравши
полковників — Але я розумію їх : вони бояться що поки ми
тут гаємо час там в Україні наші зрадливі спільники татари
'забирають їхніх жінок та дітей у ясир
На нараді полковники вирішили не гаять більше часу а
завтра ж' робити через Пляшеву й через болото „три мости
аоо греоліи за день такі грсолі оули зрооленіз возів кухонь
червня 1945 Число
всякої деревини лантухів кожухів і з усякого зерна До ночі греблі були закінчені але поляки довідалися про
заміри Богуна й послали Ляндскоронського за річку Пляшеву
щоб заступити козакам шлях Становище Богуна було дуже
тяжке але він зважився пробити собі шлях зброєю: викотив
на греблі по дві гармати і звелів стріляючи посувати 'їх упе-
ред а за гарматами йти козакам
Боєвище почалося поночі Богун перепускав через греблі
по черзі то піші то комонні сотні і ті зразу за греблями става-
ли бою Було темно Поляки стріляли наосліп і до ручного
бою ставали несміло до того ж козацький ватажок скоро при-
тиснув їх до болота й вони пішли в розтіч
Одігнавши ворогів Богун знову вернувся до гребель і
звелів придержати комонних козаків а раніше перетягти всі
гармати та пропустити піше військо За якийсь час перетягли
всі 58 годящих гармат а 23 попсованих покинули Слідом за
гарматами посунулися піші козаки а перед світом рушили й
комонні Богун доручивши переднє військо Джеджалієві
сам був увесь час біля гребель доглядаючи щоб козаки не
товпились і не попсували гребель
Світом до Богуна наблизився Влучко
— Що ж це ти гетьмане покинув військові корогви? —
— Ні — одповів Богун — запорожські корогви я всі по-
брав а ті що жаловані нам польськими королями покинув
умисне бо не годиться нам шанувати корогви того з ким воюємоНехай ворог наш король бере собі їх назад ' — Владика ще лишився в таборі! — обізвався до Богуна
полковник Пушкаренко переходячи греблю зі своїми полтав-
цями
Богун послав за митрополитом але той одмовився йти
сказавши що перейде греблю останній
Поспільства Богун ще не переводив бо світом напереді
знов почулася пальба і там потрібне було добре узброєне
військо
Давно вже встало сонце але був туман і в головному воро-
жому таборі досі не знали про те що Богун уже виходить з
усім військом До десятої години він перевів через греблі
47000 козаків і лишив у таборі Тільки три тисячі щоб захи-
щати поспільство Ті три тисячі зі своїм полковником Нечи-пайло- м
мали перейти останні
Дійшла нарешті черга й до селян їх було в таборі біля
25000 мужчин і Богун мав надію що за дві години вони пере-
йдуть усі
В цей день було саме Петра і селяни вже сіли в таборі
розговлятись коли од наказного гетьмана прибіг посланець з
наказом рушати їм до гребель Поспільство не хотіло кидати
обіду й не рушилося з місця Щоб прискорити справу необач-
ний посланець хотів налякати селян і гукнув:
— Та вже ж усе військо и старшина на тім боці От зараз
ляхи всіх вас поріжуть
Почувши такі слова селяни счинили страшний бешкет
неначе вже їх справді ріжуть хоч з боку поляків не було досі
жодного пострілу і кинулися величезним натовпом як спо-
лохана отара до гребель Біля гребель вони давили один
аодннаогоса: мизахднгіресбплияххалзибивпаелриедноіхдинпроямдноогов рдічокдуолумимдоавили но Юстиніян
гами скидали в болото Даремне Ьогун гукав їм з того боку
що ніхто за ними не женеться що немає ніякої небезпеки —
селяни здається стратили розум з переляку і от ті греблі
що витримали вагу гармат і цілих полків комонного війська
тепер не встояли і під вагою безладного натовпу почали по
рішати в болото
(Далі буде)
Знов вислано $7000
иа допомогу україн-
ським жертвам
Дня 28-г- о мая ц р Злучений
Український А м є ри канський
Допомоговии Комітет вислав
знов на допомогу українським
жертвам війни в Европі $7000
а саме на адресу Впр о Перрі- -
дона пароха української като
лицької церкви в Парижі з
призначенням для Українсько
го Допомогового Комітету я-к- ий там уже зорганізувався та
вже функціонує
Гроші ті мають бути вжиті
на допомогу найбільш потре-
буючим українцям у Франції
Ьельгп та Луксембургу (Лук- -
сембурґ це маленька країна в
трикутнику де сходяться Бель
гія Франція и Німеччина
Допомогу має розділювати
без ніякої ріжниці віри місця
уродження політичних погля-
дів партійної звязі чи стану
потребуючої особи
У згаданім Українськім До--
помоговім Комітеті в Парижі
засідають і трудяться зарівно
галичани і буковинці як і при-дніпрян- ці з ріжних сторін У-кра-
іни православні і греко-католик- и
члени старої емігра-
ції (по першій світовій війні)
і ішвиіілшуиші зоїгці інтелі-
генти й робітники мужчини й
жінки
У Бельгії цей комітет ділае
через тамошній Український
Комітет у Брюселі
("Америка")
Брак поживи в Німеччині
Високий офіцер при коман-
ді 15 американської армії ска
зав що німецькому населенню
грозить великий брак поживи
Теперішні запаси вистарчать
найвище на місяць червень Це
тепер найкритичніша проблема
в Німеччині сказав офіцер У
краю нема ніяких засобів по
живи крім того що стане на
З до 4 тижні
Німецьке населення принево
лене годувати також мілюни
людей яких націстична влада
спровадила з ріжних земель на
примусові роботи
БРИТІПСЬКІ МОТОРИСТИ
знов їздять
Власникам приватних авто
мобілів в Англії не вільно бу
ло вживати своїх авт від само
го початку війни Аж тепер
уряд дозволив мотористам ку
пувати стільки газоліни щоо
їм стало на 120 миль їзди мі
сячно " - "?„ у :л-- г
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 12 24
до
Бор-Коморовсь- кий началь
ним вождом польської армії
Польське правительство у
Лондоні оповістило що гене-
рала Тадея Бора-Коморовсько-- го котрий був командантом
підпольної польської армії в
окупованій німцями Польщі та
керманичем повстання в Вар-
шаві президент Польщі імену-
вав верховним вождом поль-
ської армії при аліянтах Доте-
перішньому комендантові ге-
нералові Андерсові президент
висловив гарячу подяку
Оцю номінацію генерала Бо-ра-Коморовсь-
кого треба вважа
ти вельми знаменною Він во-
рог большевиків став вождом
300-тисячн- ої польської армії в
західній Европі В першім за- -
зиві [ЗАМІСТЬ
окремо тих своїх борців
що ще остають у підпіллю під
совєтською окупацією і каже
що ще прийде час акції для
них
Патріарх Алексій у Єрусалимі
Перший разза цілі століття
відвідав російський православ-
ний патріярх Єрусалим Є ним
нововибраний патріярх Алексій
що з Москви до Єру-
салиму з високими православ-
ними достойниками між яки-
ми є київський митрополит Ни
колай Це має бути "ревізи-та- "
патріярха зложена право-
славним патріярхам Єрусали-
му Антіохії та Александрії що
прибули на вибір московсько-
го патріярха Та інші вважають
це політичним кроком що має
на цілії піднести престіж Ро
сії
Совети фільмують війну
Офіс Воєнних Інформацій по
дає за московським радюм що
в Совєтах мають нафільмова-н- у
війну з Німеччиною — на
фронтах і в запіллю — три мі-
ліони матрів фільми Вже зужи
то з цього 250000 метрів на
фільми що мають бути доку-
ментальними образами а ба-
гато матеріалів буде викори-
стано (Пізніше так' усе бу
ло заховане для майбутніх по-
колінь Між іншим як подає
проф Балгянський що керує
тим ділом є там теж фільми з
партизанської боротьби в У-кра- їні
й Білорусі
Франція вислала до Еспанії
літак який перевезе б премі- -
єра Ляваля з еспанської вязни-ц- і
на суд у Франції
МАСОВЕ ВИМОРДОВУВАННЯ
ЛЮДЕЙ
Коли б переглянути історію
усіх віків то знайшли б багато
випадків де одні люди вимор-довувал- и
других цілими маса-
ми Ось деякі з них:
Коли місто Тир не хотіло
піддатися Александрові Вели-
кому 331 року перед-Христо- м то 2 тисячі мешканців Тиру
було розпято на хрестах а 8000 повбивано мечами
Коли антіохійці не хотіли
здати зброї тиранові СирГЇ Де-митрі- єві Никанорові то антіо-хійсь- кі жиди напали на других
мешканців і повбивали 100000
У 192 році римський генерал
Марій полишив 200000 убитих
коло Ей
Римське військо на приказ
Мітрндата 89 року вбивало
цілий день в околицях Азії де
воно було всіх не виключаючи
жінок і дітей
При нищенню Єрусалиму 70
року по Христі мало згинути
100000 жидів
Косій римський генерал за
панування Марка Аврелія убив
37 тисяч мешканців Селевкі
197 року
На приказ Антоніна згинуло
в Александрп оагато тисяч лю-
дей 213 року
Цісар Пробує убив 700000
мешканців у Галії
Римський цісар Граціян по-
садив 90 найповажніших хри-стія- н єпископів і других на
корабель у Никодиміі пустив
на море й запалив 317 року
Цісар Теодосій казав пов-
бивати понад 7000 людей
яких закликав у Солуні до цир
ку 390 року
Римський генерал Белісарій
повбивав понад 30000 мешкан-
ців Царгороду 532 року коли
ті виступали проти жорстоких
гребель міністрів яких настановив
Під ніч св Вартоломея 1572
року знищено в Парижу і
Франції 70000 гугенотів
Турки повбивали 1592 року
в Сербії 65000 христіян
Та це ще не всі приклади
Було їх багато більше — і то
в давніх часах та й таки в на-
ших часах коли міліони люлей
винищувано голодом во здра-ві-є
великого кавказького іша-
ка
Великої праці треба щоб
підчислити жертви на вівтарі
комуністичної революції Мо
же хтось за це діло колись і
візьметься Та ще треба б зі-
брати всі цифри німецької не-
давньої роботи
Тіто боротисяме за Каринтію
В войовничій промові до на-
селення Югославії маршал Ті-
то 'сказав що хоч його армія
звільнила Каринтію то мусіла
забратись звідти з огляду на
"міжнародне положення" "А-л- е"
говорив Тіто' "Каринтія
наша і ми будемо битись за
неї" (Каринтія тепер під кон-троле- ю
бритійської армії)
цеі армії він відзивається ЛІТАКІВ
до
прибув
щоб
БУДУТЬ ВИРОБЛЯТИ ХАТИ
Англійські фабриканти які
донедавна виробляли воєнні лі
таки пічнуть внедовзі будува-
ти около 50 тисяч мешкальних
домів Ті доми будуть виходи-
ти з фабрики вже готові й тре
ба буде тільки зложити їх на
землі
До закликає
ДЙ4 Все' Потрібне для Будови
Щ™1 По уміркованій Ціні — Дістаньте в Своїм
Складі Будівельного МатерІялу
ИОЯМИЮ ІІІМВЕЯ СОМРАИУ
ОІНсе ЕОМООТ(Ж їага " РсІогу
11203-8- 6 8ігееІ-РЬ- опв 73в92 8201-11- 4 Атеїше—РЬопе 7Ш9
Р ФІРМАНКЖ властитель
Ще Одні
Вибори
Спосіб якого вживалося при виборі делегатів Албер-тійськог- о
Пшеничного Пулу приписує що звичайно
половина загального числа субдистриктів мають бути
вибрані кожного року Але тому що наступила зміна в
границях суб-дистрикт- ів сімдесять нових делегатів ма-
ють бути вибрані цього року Ті 35 делегатів у суб-дистрикт- ах
нумерованих непаристими числами будуть
вибрані на протяг двох років а 35 делегатів в суб-дис-трикт- ах
нумерованих паристими числами будуть ви-
бирані на протяг одного року
Номінаційні форми вже вислано до кожного 'члена
Пшеничного Пулу разом з лістою членів у суб-дис-трикт- ах
також г інструкції щодо способу номі-
нації Намінаціі мусять бути в осіфі Албертійського
Пшеничного Пулу в Калґарах перед 5-о- ю годиною попо-
лудні 30-г- о червня 1945
Важним є щоб усі члени Пулу зацікавились цею спра-
вою Кожних десять членів можуть іменувати кандидата
на уряд делегата АІЬеііаУЬеаі Рооі
Винищують японські
міста щ як німецькі
Більше як 450 -- великих бом-бовик- ів
званих літаючими
фортецями скинули~3200 тон
запальних бомб на портову й
фабричну дільниці в Йокога-
мі пятім найбільшім місті Япо
нії Це також другий найбіль-
ший порт у Японії Місто горі
ло як пекло Ще трохи і япон-
ські міста будуть виглядати як
німецькі
Конференція в Сан Франси-ск- у
доходить до порозуміння
В комісіях що радять над
спірними справами опіки над
кольоніями і мандатовими те-
риторіями над обласними обо-
ронними умовами і над ветом
великих потуг ДОХОДИТЬ ПОБО
ЛИ до вирівнання ріжниць
Щодо управи кольоній та
мандатів прийнято в засаді
предложення Злучених Дер-
жав Це предложення не виклю
чає але й не приймає совєт-ськ- ої
ні китайської' пропозиції
щоб кольоніям дати незалеж-
ність Вона обмежується за-гальникови- ми фразами про
"добробут" про "добре сусід-
ство'' та про "політичний еко-
номічний і суспільний розви- ток" кольоній
(Але чому то Совєти не да- -
держіть
своє
власне
Хтось другий дістає
ваш ПРОЦЕНТ як ви
продаєте свої Бонди
ДЕРЖІТЬ СВОЇ БОНДИ!
цього вас
БРОВАРНЯНА ІНДУСТРІЯ
вислано
АЛБЕРТИ
дуть незалежности Україні? В
дять чуже під лісом а не б
чуть свого під носом)
Щодо обласних оборонни
умов то південно-американс- ьі
країни домагались' щоб обс
ронна умова держав обох Ам
рик була виключена зпід не
вої міжнародньої організаці
ІЕвропейські держави не годят
ся на це Тоді Злучені Держг
ви подали компромісову про
позицію
Третя справа — вета — вс
ще не поладнана
Чи Ви
Посилаєте
СМЕТАНУ
До Нас?
Як так то ви знаєте що
Е С О дає вам
НАЙВИЩІ
ЦІНИ
і
ТОЧНІ
ҐРЕИДИ!
Як ні то ми певні що
он будете посилати холи
ви переконаєтесь яку то
СКОРУ
ОБСЛУГУ
ви дістаєте! Чеки й баньки
відсилаємо вам негайно!
Ось наші ціни!
Спеціальна 44с
Перший Ґрейд 42с
Другий Грейд 37с
(Ті ціни включають 10с субсидії
за фунт масляного товщу)
Нема Обтягнень
хіба 'за доставу
Слухайте ЕСІ) новинок
кожного вечора в 10-і- й
годині зі стації О і 0 А
Е0М0ИТ0И
СІТЇ ВАШУ
іаотю