Ukrainski Visti, January 18, 1929

              ЗАХІДНІ ВІСТИ
Одинокий Український Тижневник в ТІїе опіу ТТкгаіпіап Т¥еек1у Лезі о£
Альберті "Шппіре£
Виходить що тижня в пятницю в Ед-
монтоні
- РиЬІізІїесІ еуегу ЗМсІау лї
Альберта під Ч 9757 Джеспер 9757 зрег Аує Еітопіоп
Евеню АсіуєгІЇ5Іп£ Еаіез іитізіїесі оп
Телефон 4809 Арр1ісайоп
Уоі П N0 3 Есітопіоп Аіїа ІГгкІау Л'апиагу 18 1929 Едмонтон Альберта Пятшіцп 18 січня 1929 Число 3 Рік II
Т НА
Детронтські Українці Вистаралися в Управи
Міста о Найкраще Місце пі] Памятник
В "Америці" з дня 10
ц м подано Всеч о Л 1
Сембратовнчем з Ді-
тройт Миш вістку про
будову памятника Т Шен
чешса на американському
континенті:
"У второк дня третього
січня ц р міська комісія
для пляну міста Дітройт
Миш ухвалила прпняти
' иредложеніш комітету по
ставлення памятника Та-
раса Шевченка в нашому
місті і визначила на цей
і амятннк місце в місько-
му парку Велл Аєл на по
луднепій стороні Сснтрал
Евеню а на захід від памя-
тника генерала Внлліям-с- а
Парк цей чи не найкра-
щий в Америці лежить на
острові поміж Канадою і
Америкою і обіймає кіль-
ка тисяч акрів Це місце
прогульок і віддиху для
мешканців нашого міста і
одно з біоті сиатс (місць
краси) Америки Усі чу-
жинці і сторонні люди
що відвідують наше місто
їздять звиджувати цей
парк в якому кромі аісиа-рію- м
є атлетичні і спор-
тові площі иеслярські
яхтові клюбн купелеві
пляжі і касииа а в літі гра-
ють там два рази денно
пополудні і вечером дні
орхестри Одна симфоніч-
на а друга на дутих ін-
струментах Украшуе цеп
парк кілька памятпикіи
майже самих Американ-
ців З чужинців постави-
ли памятникн своїм лиш
Німці иоетоцн Шіллсро-в- и
й італійці поегови Дан
те
Шевченко буде третій
з чужинців і його памят-
ник етапе побіч Шіллера
Гадку про поставлення
Шевченковн памятника
подала П-- ні Салоьмся
Крушсльпнцька підчас
свойого побуту в Амери-
ці Комітет який уладжу-ва- п
її концерт мав за за-
дачу з чистого доходу з
її концерту поставити
цей памятник Прсдвступ-н- і
праці до осягнення цьо
го поробив адвокат Мо-си- ф
Чарновський голова
комітету вечерннць на я-к- их
виступала Пані Сальо
мея Крушельиицька
По кількох місяцях за-
ходів його праця увінча-
лась успіхом як я вже ви-
ще згадав Тепер вже У-краї-
нці
в Дітройт ведуть
дальше працю і то в пай
живішому темпі щоби зі-
брати решту грошин по-
трібних на гідне репре-
зентований нашого Коб-
заря перед чужинцями
Памятник має стати на
марморпій підставі чо-тнрпайц- ять
через девять
стіп а сама постать Шев-
ченка має бути девять
стіп висока тих самих
розмірів що намятинк
Шіллера
Мабуть скорше станс
цей памятник Шевченкові
на чужині як на нашій не
своїй землі в Европі Ко-
мітет з гляди о його голо-
ва не зражувавсп ніякими
трудностями а тихо без
криків і без "великих слів
великої сили доконав ді-
ла яке більше матн-м- е
значіння для українців в
Америці як це знати які
газетярські дешевенькі
сварки або церковні "фай
ти" Дітройтська україн-
ська кольоиія може бути
горда що вона перша як
і в инших патріотичних
чи громадянських ділах
також тепер в поставлен-
ню памятника нашому
Кобзарсви
о Лев Сембратович"
АФГАНІСТАН ПОВЕР-
ТАЄ ДО СТАРОГО
Повстання в Афганіста-
ні спричинене новими ре-
формами "короля Аманулі
віднесло цілковиту побі-д- у
Спроба Аманулі вир-
вати Афганістан з тнеяч-літньог- о
сну і зробити з
нього за рік модерну дер-
жаву не вдався В цьому
азійському королівстві
знов повертають давні
звичаї навіть королева
знов починає носити за-
слону лиця і заміняє євро- пейськії й " уб і рнастар иГГ
— афганістанськнй
Король Амапули усту-
пив з тропу а його місце
запив Іиаятула Хап най-
старший син вбитого Е-мі- ра Габібулл Хана
НОВА ВОЗДУШНА ЛІНІЯ
ЧЕРЕЗ ПУСТИНЮ
САГАРУ
Париж — Француськс
летпицьке товариство ро- бить перші спроби заве-
дення сталої воздушпої
комунікації понад афри-
канську пустиню Сагару
Ця лінія получилаби го- ловні місця фраицуських
африканських кольоній
а також навязалаб полу-ченн- я з бельгійськими лі-
ніями в Конго
НОВІ ЛІНІЇ НАЦІОНАЛЬ-
НИХ ЗЕЛІЗНИЦЬ
Отава — Національні
Зслізпиці заміряють по-
будувати приблизно 500
миль нових ліній Ще на
паляментарній сесії 1927
року була вирішена 3-літ-
-ня програма розбудови
державних зслізннць і пе-
реведено голосованпя над
ухвалою гроша Ця будо-
ва вже майже покінчена
тому на пайблищій парля-ментарпі- й сесії мається
предложити нову програ-
му будови дальших 500
миль зслізннць головно
на Заході
Затопився Китайський
Пароплав 300 люднй
згинуло
Гопґ-Кон- ґ — Китайсь-
кий пароплав "Гсінва" на- їхав на скалу і протягом
кількох міггут потонув
Тільки 23 людей вспіло
вирятуватися на одному
рятуиоковому човні в то-
му було 16 матрозів і чо-
тири пасажири їх вило-
вив китайський вітриль-
ник Також вдалося вря-
тувати ще трох людей
першого старшину Якоб- -
зена і двох кнтаиців-па- -
сажирів які плавали на
воді
ЗАХІДНІ ВІСТИ
АЕЗТЕПІІ ііе:лз
ПЕРШИЙ ПАМЯТНИК ШЕВЧЕНКА АМЕРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ
Державні Зелізниці С Н Р Не
Бажають Шкідливо і
Компешії
Сир Генрн Торптои
президент державних зе-лізни- ць
Канади подав елі
дуючу заяву до відома за-
галу :
"Обі зелізничі компанії
державна і С П Р-сь- ка
мають у свойому програ-
мі розбудову зелізннчих
побічних ліній (бренчів)
Проекти цеї розбудови
прийдуть лід обради пар-лямен- ту
при пайблищій
сесії Державні зелізниці
вже довший час приготов
лювали пляни цеї розбу-
дови яка має на ціли да-
ти якнайкращу можність
перевозу і розбудови за
иайиищою витратою Є
надія що ця праця па но-
вих лініях державних зе-лізпи- ць пічнеться вже цеї
весни і потреває три літа
"Між обома компанія-
ми ведеться під цю нору
переговори щоб усунути
деякі непорозумішГяпгспір
пі точки яких ТЯЖКО 110-ладпа- ти
самим передасть
ся під вирішення парля-мепто- ні властиво зслізпи
чому комітетові! Від за-
галу сподіються що він
задержить свій осуд аж
до вияснення фактів пе-
ред парлямситарпим три-
буналом
"Останніми тижнями не
лиси дискусії па тему бу-
дови ліній і президент С
ПА-рськ- ої компанії Е В
Вітті згадав питання про
нитрату гроша на цілії
справі
дост
ниць доріг
слідує:
цьому внека-завс- я
президент і голов-
ний Національ-
них Зслізннць за оминен-нє- м шкідливого суперни-
цтва між обома зелізни- -
лисім непотршно су- -
з сооою в
слугуванню населення і в
подвоюванню доріг —
іхшіади мусить за
які -
Зелізии- -
може тільки попитати
наміри С А-ськ- ої компанії до
наміри
ється оселювати в котрі
го околиці вона бажає
иайблищому часі вирова
діітн ліпи із цьому
треба конечно згадати
що вже більш чим двай-цят- ь
пять літ поширюва-
ли свої лінії "Кенедіян
Нортери" "Ґренд Тронк
Песифік" в північні час-
ти Канади і цю ролю ве-
де далі наслідниця цих
згаданих зслізннць С Н
А-сь- ка (державна) зеліз-ннц- я
"Щоб показати в чому
власне ріжняться і непо-годжують- ся
програми о-б- ох
наведемо
остаииий намір Національ
по] Зелізниці будувати лі
цію між Абердін і Мел- -
форт в Саскачеваш Про-
ект дозволу мається пред
ложити парлямептові Рів
иочасно С П А-рсь- ка ком
паніяуііодала до відома
св[й'иамір збудоваиия та-кої- _с
а мрї і]ш ї 5 п о м и м о
цього" що Національна
Зелізииця вже приготовп
більш чим 25 миль до-
роги між Абердін і Мел-фор- т
"Відносно других ліній:
"Національні Зелізниці
мають нічого проти
цього що С П Арська
компанія хоче побудува-
ти ще додаткову лінію з
серця Заходу до зелізпи-чог- о
узла набутого спіль
з "Альберта Ґрсйт Во-тервей- з" або навіть про-
довження до лучбп з і£д- - імопгопом зслізннць Дон
хочуть переводити через
територію полуднє від
Колд Лейк та Вівер Ри-ве- р
бо ці околиці скольо-нізувал- и
Національні Зе-
лізниці і в цю територію
мають вони намір далі
оминути позору інвазії
Зелізниці
будуть противні
С П Арською компа
„ бічпої ЛІІІІЇ 3 Ннпя
тіщу сполуку міст Саска
руну і Іірннс Алберт ЗО- - колнцею понад Годсон
Бейською лінією
"Маміреиа будова С П
Арської зелізниці з Приис
млоерт на північ понад
Моитреал Озеро і Лак
Ропж до місця поза Чор- -
околиць які є в посідаи- -
і під впливом під- -
Дкоомппшентґпцп міВністцЧріайрлзселіз-:Сл-А) лІЗюСгмспбіїні е БмАроилжетеійвсоьндкаиовї и(тНиКоа-всискцазя- ав
і водних обоягпо коли таку лінію
"Недавно
суперник
мчі і о цчч ічдлишцід розоудовуватися Ці Л1-кови- то гожуся З огляду „ії повиннося пустити па-
на це що зелізниці Кана- - стільки на північ щобп
ди
перпичать оо
па- -
ікішь
компаній
ла
по
не
ві
ла
чи
ні:
цс все шш до Чорчнл рпвеР( в 0 "Національні зелізниці колиці Айлеид Фоле але
зівсім погоджуються з по Національна Зелізииця
глядамн обох панів пре-- 1 звертає увагу що вона за
зидепта Бітті як також міряє вже в иайблищому
міністра зелізииць івод-'час- іі якиайскорше поча-ни- х доріг Тому власне ТИ і викінчити лінію з Рід-пайпошщ- ий
проголошс-Іждей- л Саск понад Кер-пп- й проект будови побіч- - рот Ривер до узла з Год-
них ліній С П А-рськ-
ою соп Бейською Зелізинце-компашє- ю як таколс На- - ю близько міста Ді ПесГ
тональними зслізпицями'що в сполуці з другою її
повинен бути розгляне-'лініє- ю межи Абердін і ний народом Канади ніс- - Мелфорт дасть найпрос- - ля засад згадано по
чц- -
"Націопальна
ця
добрі П
причинитися
рооудоип північної краї- -
пн оскільки ці не
спричинять усунення На- -
свої
та
не
па
"Національні
будо
Є0
по
платити
щошільпої ослізииці з тс чил-ріко- ю має прапдо-рнтор- ії яку вона вже ко- - подібно на меті пбсобнтн
лоиізувала або котру ма- - розпиткові! мінеральних
і
і
приємств заприязнених а-б- о
сполучених з С П Ар-ьско- ю компанією Цьому
не можна нічого закину-
ти Але піддаємо думку
щоби між Припс Алберт і
Педдоквуд вжити вже іс-
нуючу лінію державної зе-
лізниці (С Н Р) заклю-чивш- н відповідну згоду з
С П Арською компанією
А при будові дальшої лі-
нії від Педдоквуд на пів-
ніч дати Національній Зе-
лізниці право вживання
лінії на бажання
"Національна Зелізии-
ця бажає щоб розвиток
північної країни поступав
якнайкраще і до повної
степени але вона має теж
обовязок хоропення влас
пости яка належить до
каиадійського народу і
воно не булоб совісним
колиб не дивилася на йо-
го небезпеку в будуччи-ні- "
З УКРАЇНСЬКОГО ЖИТ-
ТЯ В БРАЗИЛІЇ
Через три роки україн-
ська громада в Куритибі
обходилася без своєї шко
ли Причин цього було бо
гато: Достаток бразиль-
ських шкіл брак україн-
ських учителів а у вели-
кій мірі іі паша недбайли-
вість та байдужність
Цього року справу шко
ли знова рушено з мерт-
вої точки Основано ве-
чірню безплатну школу а
по кількох місяцях пере-
мінено ЇЇ в денну з двома
(українською та брази-
льською) платними учи-
тельськими силами
Число учнів доходить
до 40 а навчання відбува-
ється в поміщенню Тов-- а
ім Т Шевченка Треба
сподіватися що справа
української школи стане
тепер в Куритибі на твер-
дий грунт де як де а в
Куритобі своя школа нам
таки необхідна
Богато нашої молоді
вже сьогодня ледви тіль-
ки розуміє українську мо-
ву — а мало зовсім такої
якаби вживала рідньої мо
ви в щодепиьому життю
Забуваємо про те що
нам треба "чужого нау-
чатись і свого не цура- тись" Здається одначе
що паш загал зрозумів )- -
же вагу ріднього слова: з
кінцем мииувшого місяця
уладжепо фестин з якого
дохід призначено на удер
жания школи Поміщення
Тов-- а ім Т Шевченка за-
повнилося' вщерть наши-
ми громадянами які в цей
спосіб запевнили па дов
ший час матеріяльпни
бік шкільного питання
-- І
За тим в останніх днях
жовтня відбулась в домі
Тов-- а Т Шевченка гарна
товариська забава яка да
ла змогу пашим громадя-
нам забути в рідньому ок-
руженцю хоч на кілька го
дин про буденні клопоти
Згідно з виробленою в
пас традицією курнтибсь
ка українська громада від
святкувала іі цього року
память незабутніх листо-
падових днів Вичерпую-
чий та гарно підготовле-
ний реферат пТ Пстрнць
кого про наші визвольні
(Докінченії па ст 8-і- й)
Успішна Конвенція Фермерів
Альберти
Зїзд фармерів назива-
ють залюбки теж "Фар-мерськи- м
Парляментом"
бо на тому з'їзді порушу-
ється питання які вхо-
дять в обсяг парляментар
пий На цій конвенції яка
тільки що покінчилася 18
січня порушувано між
иишим такі квестії: при-
пинення вільної продажі
пива заведення старечих
пенсій ревізія газоліно-
вого податку даючи зни-
жку для власників трак-
торів гомстеди для жен-щн- н
примусове членст-
во в Пшеничному Пулі і
т д
На зїзд прибуло при-
близно 1200 делегатів і
гостей зі всіх кіпців Аль-
берти Конвенцію отворе-п- о
в вівторок 15 ц м в
Першій Пресвитеріяись-кіі- і
Церкві при 105 вулиці
в Едмонтоні вступним
привітом який виголосив
Др Д Дж Маквіп пастор
Першої Пресвитеріянсь-ко- ї
Церкви Саму конвен-
цію отворив лефтенант-ґоверпо- р
Егберт опісля
висказав привіт від прсь
віпції "премїєр Дост ~Дж
Бравши а від міста Ед-
монтону майор п Бюрі
На иредсідннка кон-
венції вибрано одноголо-
сно посла до федерально-
го парляменту з округа
Акадія п Роберта Ґард-иср- а
Заступниками ви-
брано и п: посла Е Дж
Ґарлспда А Р Бранна і
Г Кричлова До президії
покликано також прези-
дента ЮФА п Вуда і
других урядників фармер
ської організації
Радіо-стац- ії передава-
ли перебіг свята промови
найшнршому загалови
Першу промову виго-
лосив президент Вуд і
він головно иідчеркиув
вагу членства Слідуючу
промову виголосила п-- ні Р Б Ганн президеитка
Злучених Фармерок Аль-
берти Від фармерської
молоді говорив Чарлі
Міллс вказуючи па вели-
кий розвиток організації
молоді Довше привнта-нн- я
сказав лефтсиаит-ґо-верпо- р
Він говорив го-
ловно про рільництво а
властиво про сіяння пше-
ниці Альберта продукує
найкращу пшеницю світа
але непевність і залеж-
ність від погоди наказує
нам братися теж до дру
гих родів господарки як
обезпечепия Премієр Дж
Брапнлі звернув увагу на
20 літ пращ ІО Ф А і
здобутки які за той час
зроблено Організація
причинилася в великій
мірі до піднесення добро-
буту провінції За тих
двайцять літ населення
Альберти зросло з 185 ти-
сяч до 607000 а засівна
площа з 650000 акрін до
14 міліоиів акрів
Майор Бюрі витав кон-
венцію і бажав організа-
ції дальше такого розви-
тку як дотепер
Дуже інтересною була
головна промова прези-
дента ЮФА —п Вуда
Він торкнувся всіх важні-
ших питань а головно
задержався на питанню
поширення організації
здобуваючи свіжих чле-
нів Богато місця в своїй
промові присвятив пре-
зидент Пшеничному По-лев- и
Але хоч економіч-
ний етап і його питання с
І для фармера дуже важ
ними не можна заоувати
іі па те що фармері ма-
ють можність кермуваті
іі політичним питанням і
цього ніяк не можна лег
коважити Найкращий
примір дає теперішнє
правління Альберти "Чле
нп правительства — ка-
зав Вуд — "не мають ни-
ні ої праці тільки уважа-
ти щоб управа провінції
йшла як слід а ви вже бу-
дете вели політичною ма-
шиною на те й вибирає-
те їх Ви ведете маши-
ною з як-пайбільш- ою у
мілістю і як-найменч- им видатком і ви вимагайте
під вибраних ваших чле-
нів щоб вони вели діла
в цей-ж- е самий спосіб"
Велика хвиля заляла па-
роплав "Меджестнк"
Ню Иорк — Вже близь-
ко пристани найшла на
пароплав "Меджестик"
який належить до Ґвайт
Стар Лінії небувалої ве-
личини хвиля і заляла по-
клад пароплава Не обій-
шлося без жертв Хвиля
забила
_ кухаря і тяжко
потовкла кількох матро-
сів
Сталеві иоруча штаби
погнулися начеб вони бу-
ли з мягкого дроту Вода
заляла машппошій відділ
і всі помпи му сіли працю-
вати щоб її пипомпувати
289 пасажирів третьої
клясп мусіли покинути
свої кватирі і перенести-
ся В СУХІ місця
ПРИСТАНЬ ЗАРОСЛА
ТРАВОЮ
До Лондону вернувся
пароплав який недавно
був між іншими і в Мико-
лаєві (пристань на Украї-
ні недалеко Одеси) Ка-
пітан пароплава каже що
увесь торговельний рух
там занмер і пристань за-
росла травою
ГОЛОД НА УКРАЇНІ
Київська "Пролетарсь-
ка Правда" принесла вже
урядове підтверджений
вістей про страшний го-
лод па Україні Голод за-
хопив 73 районів України
732000 господарств 3-660-
000 душ На поміч їм
призначив уряд 24 міл
рублів то є по 6 і пів ру- бля на душу
Два біліони на подарки
Цього року Американ-
ці бидали два біліони (мі-ліярд- н) долярів на Різдвя
пі подарки
Як запевиюють дослід-
ники того купецького ру-
ху ледви четверта або
тільки нята частина тих
подарків корисна і до-
цільна Решта цс викинені
гроші аби "просперіти"
могла рівно крутитися