Ukrainski Visti, January 11, 1929

              ЗАХІДНІ ЗАХІДНІ ВІСТИ ТОВ8ТЕШГ ВДТСЗ
Одинокий Український Тижневник в Тії є опіу ХІкгаішап ТУеекІу ТУеві о£
Альберті ВІСТИ Т¥ігшіре£
Виходить що тижня в пятницю в Ед-
монтоні
РиЬИзЬесІ еуегу ЕгМау а
Альберта під Ч 9757 Джеспер 9757 азрег Аує Ейтопіоп
Евєепо АсЬтеіч4зіп§ Еаіез £игпіз1іесІ оп
Телефон 4809 Рг) МЕЛ3 АррИсаііоп
Уоі П N0 2 Есііштіхш Аііа Егісіау іішаїу Ііііі 1929 Едмонтон Альберта Пятииця 11 Січня 1929 Число 2 Рік II Зі&Зедвді л$ІЇ(ї?- -
ЗЕЛІЗНИЧА ЛІНІЯ ДО
ФОРТ ЧОРЧІЛЬ
Отава — Ще тільки 50
миль дороги остало до
збудований і годсонбей-ськ- а
: ліній буде закінче-
ною
Сподіються що на яри-кііщ- і
цього року буде мо-
жна віддати цю лінію до
ужитку тягарових потя-
гів аж до самого морсь-
кого залішу до Форт
Чорчіль
вже понадавано назви
для нових стацій на цій
лінії
На милі 3049 буде ста-ці- я Шарлебуа названа в
намить ирсосп єпископа
Шарлебуа який 41 літ
перебув в Годсои-Бе- й о-кол- нці На милі 374 буде
стація Всйр Ривер назва-
на після річки яка пере- тинає в тому місці зеліз-иич- у лінію На милі 3826
стація Лолсдж названа
після іпжінєра який лінію
внпрацював На милі 392-1- 1 стація Тібодо після В
Тібодо який в 1900 р ро- бив перші поміри для до-мініяльи- ого уряду В ТІЙ 0-кол- иці На милі 4004 ста-
ція Сил кокс назнана пі-
сля майора Л Е Силкок-с- а теж одного з іпжіпє-рі- в На милі 4082 стація
Старніс названа після те-
перішнього начальника
домініяльної кінної полі-
ція К Старнса На милі
412 стація Гсрчмср назва-
на в память бувшого на- чальника кінної поліції
який багато причинимся
до розвитку й забезпече-
ння Західної Канади
ЄВРОПЕЙСЬКІ І СОЮЗ
Відень — 3 пагоди Но-
вого Року виступили при-
хильники Еиропейськоп
Союза з закликом щоби
всі держави причинилися
до будови загальпо-енро-пейског- о
союзи на взір
"пан-америкписько- го со- юза"
До пронідппкіїї цього
руху належать визначні
полпикп исі майже єв-
ропейських країв Прав-
да ця думка європейсь-
кого союза ще пє закорі-нплас- я
як слід але вже те-
пер з нею числяться Спо-
діються що через Англію
і Канада до того союзу
приступить Союз має па
меті погодиш всі євро- пейські нації які ще ди-
хають по-иоєїшо- ю воро-
жі іечою далі перевести
розоружсппи і обняти 0-хоро- иу меншин
РІЧНИЙ ЗЇЗД ПЛЕКАТЕ- -
ЛІВ НАСІННЯ (СІД ҐРО- -
ВЕРС АСОСІЄИШЕІІ)
В днях від 14 — 18 січ-
ня відбудеться в Едмоп-- і
чопі три-диев- а конвенція1
Альбсртійськнх Плекатс-лі- в
Насіння підчас иро-віпціоиальи- ої
впстапп на-
сіння Зїзд відчинить Г
Барк президент стопари-іпени- я
На конвенції бу-
де промовляти майор мі-
ста Едмонтону и Бюрі та
Дост Дж Годлсй міпі-сте- р рільництва
ВСІМ НАШИМ ЧИТАЧАМ
МІГРАЦІЙНІ ПОСТАНО- -
ви в спол державах!
І
Подаємо деякі цікаві'
постанови законів про
котрі не всі знають І
В Сполучених Держа- -
вах перебуває багато ти
сяч людей які прибули гонІетлоьнноЛгоімдітоемду квомпЛает-ненлєґаліьн-ї
им до того краю способом £
перейшов- - № Новин склеп має
шн границю з Канади обшіти ПЛ0ІЧУ И000 :
Мексика чи другою якою Дратових стіп підлоги і
дорогою ФелепатіЬИЄ
право капає кожного та
кого імігранта і то дуже!
строго Але як такий при- -
І ш~е~лець„„зумієГІ~перебути в і „"":'Л " мч „:"_ "„І
ті гп чіт тп нпікл тлін і
далі оставатн не підляга-
ючи вже депортації як
його викриють Але остає
Гігч Лятпііемріжпіаивіиінн' еЛдпадГуптпь
йому І орожанства доти
доки не докаже свойого
легального переходу гра-
ниці Не може також' пої-
хати на відвідини до Ста-
рого Краю чи де-ип- де за-границ- ю бо вийшовши
поза межі Сполучених
Держав буде підлягати
законам іміґраційним як
кожний повий імігрант В
Сполучених Державах не
може корнстати з жадних
привілеїв які прислуго-
вують горожанам держа-
ви ані теж не може бути
вибраним чи нрипятим
Діти такого чоловіка ко-
до якого-небуд- ь уряду
ли вродяться в Сполуче-
них Державах стають го-рожанам- и через уроджен-
ня коли ні то осягнувши
21 років життя мусять
вносити аплікацію о на-
дання горожанства па
підставі спеціяльпого зі-- і
зволеипя патуралізаційио
го уряду
АЛЬБЕРТІИСЬКІ РАСО-
ВІ КОРОВИ ДЛЯ ЯПОНІЇ
Вже покіпчепо перего-
вори між альбертійськпм
правпгельсгвом а япапсь-ко- ю спілкою імпорговціи
яку заступав капіган Т
Кавакамі Лльберга дасть
до вивозу двайцять одну
расових найкращих ко-
роп раси Гольштсйп Ко-
ропи вибрано по ріжппх
частих провінції деякі з
них з падгородамп за
скількісіь молока Части-
на цих коров разом з
двома бугаями має тво
рити расову розплодову і
сгацпо для поправлення
раси коров в Японії
Японія старається теж
заключпти договір про
вивіз расових свиней ч
Лльбсрти але транснор-гаційп- і
перепони спрпчп-ппл- п відложеппя перего-ворі- в
на пізніше
Магометаие в Іпдіях до-самоупр- ави магаютьсл
Калькута — По ріжппх
кіпцях Індії виявили м:і
гомстанє яких є там 80
міліопів бажання одер-
жати самоуправу подіб-
ну як має Австралія (фе-
деральне правління)
№
ІТОН ЗАКЛАДАЄ ТОР- -
говельни дім в
ЛЕТБРІДЖ
Лстбрідж Альта — Но-
вий рік приносить теж
вістку про заснований тор
тп--' "- - А- - чіі шсі- -
тш вулиці
Англійська пропаганда за
еміграцією до Канади
Щоби спонукати безро- -
а) за море
їздять по околицях наві-
щених голов
по в полудневій Англії о-сіб- ні
вандрівні вистави я- -
кі висвітлюють рухомі о- -
б 3 Канади „' великі завзнва
ють до виїзду в Канаду
кажучи що там є місце
на 14000
робітників
Помимо цеї великої про-
паганди жалується уря- довий справоздавець не
видно в ве- ликої охоти до виїзду за
море хоч біда між ними
велика
уряд обі-цю- є вільний переїзд для
хлопців і вільне вишколе-
ний па фармерів Канадій-ськ- і
фільми вказують на
урожайність піль і_дотре-- 4
оу рооїтника Правдиву
небезпеку для краю пи-
ше канадійськпй коре-
спондент творять молоді
хлопці до 20 літ які тиня-
ються без праці і з при-
чини безробіття взагалі
ще ніколи не працювали Воші не записані як "без-
робітні" бо не працював
ши школи не могли пра-
ці втратити тож не діста-
ють підмоги від правлін-
ня
Хоч допомоговий фонд
для безробітних зріс до
висоти чотири міліопів
долярів зіпсім не вистар-
чає до відвернення небез-
пеки чи поліпшення ета-
пу безробітних
САДИВ ДЕРЕВА НА ПО
ВИП РІК
ЛІ Л Порене замешка-ли- й
в Едмонтоні при 121
пул ч 10920 обсадив па
сам Попий Рік свій горо- декцілььккоумщаикдаемреивцкяамриагани
Він твердить що дерев-
ця і карагани напевно
приймуться і що цс най-
кращий час до саженнії
дерев бо всі соки тоді
находяться в корінню Чи
він добре вирахував по
бачимо доперва з весною
Король не дається подо-
лати хворобі
По святах етап Короля
був погіршився настіль-
ки що загально побою-
валися катастрофи Но-
вий рік приніс знов ма- -
шм аморот до кращого і
ЖЕІАЄМО ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ
Ь1ІЯІЬ'і1їі
безробіттям
бритийських
фармерських
безробітних
Бритпйський
ЖЕБРАК ЗАРОБЛЯВ
$100 ДЕННО
Нюйорк — Поліція а-решту- вала
недавно 23-лі- т нього жебрака Самуеля
Анзеля який занимався
жебраниною на стаціях
підземної зелізниці Слід
ство виказало що цей
кебрак "заробляв" до 100
долярів денно Його мати "1""" "'"„„„ живе дуже достатно Же- - тиРи™авнці ~ можуть вііжіі-бпяко- ші трн-мілюно- ві :г- - нял~пНп ппКг стада шии і заооронено запи-матис- я жебранням
ВАЖНІЩІ ПОДІЇ ДЛЯ
АЛЬБЕРТИ В 1929 Р
Прсмієр альбертійсько-и- с і ного голов-г- о " провінціоиального но Держав
парляменту Дост Брапн -
лі передоачує три важш- -
щі події для Альбсрти я-- кі мають вирішитися про тягом цього 1У29 року
перша з цих подій це
передача натуральних бо-гацт- в зміна шпркоілвьіннцоігїо''д'аркутгуа прцое
ЯКу МИ ВЖЄВбду0МуЗ ПО гіередніхчїГс6лу&гадуваї
ли а третє ратнфіковап
ія (дозволу) продажі пів!лІІТП
пчної зелізниці Всі ці
1111
: Ао
іііп-іім- іп маються виріши - '
тп при папбліпиій тгїі
провіицінальпого наоля- -
менту Премієр приписує'
ЦИМ ПИТПІІІІЯМ п"Аіп потіиіАіпш іил ш і дим
ку вагу
Минулий 1928 рік по
ДУ„мці прем і єра був од- ним з найбільш лостлтміу
полі екоднлоямічАнлоьмбуерти соціп-а- яльпому і культурному
Минулий рік багато
причинився до розвитку
рільшщтва в провінції"
Хоч якість пшениці не
зпаетреепсиктіалльакістьдавнбіуларокрси- - кордова
Також будівництво по- ксотумпивлпоерідвеличНеезнгиомворкиртои-
про розбудову копальия-пп- х підприємств
Премієр з вдоволенням
підчеркпув заінтересован-
ий і піддержку населен-
ням таких річей як пля-поваш- іи міст виставки
штук красних і науки
щоАблиьбсетраттиа ордонзопюивазється пай-багатпш- х провінцій Ка-
нади
ІНФЛУЕНЦА
Схід Канади иайтяще
терпінь від цеї иошєсти
яка навістила цілий иіниі-чпо-амернканськ-
нй
кои-тіпеп- т
В самому Торопті
померло 21 людей одного
дня па іпфлюепцу а 40-00- 0 хворіє Від вересня по грудень померло 2М
людей
Шпиталі працюють в
напруженню сил бо й
шпитальний персонал по більшій части хворіє
Село Оисп Саупд Онт
має тільки одного здоро-
вого чоловіка Решта все
лежить хворе
Морозна погода яка
від кількох днів навістила
знов панує надія на ви-іоахід- ну Канаду повніша
здороиліипи в Короля 10- - здержати дальше пошп-рі- я
іркшанпя інфлуенци
№І&І2'1'?І&І?І&&
ГОДІВЛЯ РЕНІВ РОЗВИ-
ВАЄТЬСЯ В МІЛЮНОВЕ
ПІДПРИЄМСТВО
вивозять
доСполучених
років
Венкувер Б К — Без-
межні простори північної
Канади готові переміни-
тися в коротці в пасовис-к- а
для ренів Зимні під--
бігУ"Ові степи порослі
тіямІІ ХГТИИ 1 ГТІ1ПЯМН
рсиш
Початок годівлі ренів
дала Аляска нині прино-
сить ця годівля $1000-00- 0
річно
Мясо рена є дуже смач- -
110ПИТ це мясо є иели
чезнии і зоїльшнться ще
пе-д- о порівнання як на
торг пуститься теж мясо
молодих ренів До тепер
І забивали тільки старших
самців
Болдвин одеп з годов-ці- в
ренів каже:
"Ми маємо стадо з 180
тисяч штук а на слідую-
чий ' рік' вродиться нам -- ще
тисяч ми зможемо
па мясо 30000 ре- -
Ч МППППЇ ПІІППП ллп
тпп
- Репп це північна иоро- -
а 0ЛСІІ11Ї- - иоп! живуть
їх
родичі карібу Неп засту-чіа- є
домашню худобину
для ескімосів Він достав-
ляє ескімосові! і мясо і
молоко зі шкіри роблять
вбрання шатра упряжі
Репамп їздять як кіньми
І Словом це звірина без
якої північні племена не
вижили б і одного року
Найкраща прикмета рсіїа
ця що він живиться мо-
хом як ліго так зиму Не
треба для нього збирати
'сіна бо він собі сам в зи-
мі вигрібає мох з під сні-
гу
СНІГ В АЛЬБЕРТІ ДАЄ
НАДІЮ НА РОБОТУ
Сніг який впав по лат
новому році встелив до-
рогу до вожепия дерева і
тим самим сподіються
що тисячу робітників які
тепер від жипв оставалі'
без праці зможуть найти
заняття протягом пайблп
щпх днів
В околиці Рсд Дір спо-
діються врізати приблиз-
но 150 міліопів кубічних
стіп дерева за цю зпм
До цього правдоподібно
наберуть додатково пк:
500 робітників
Загалом малобп найти
заняття в лісах від 3000
до -- 1000 робітників
Замкнено дорогу
Дорогу з Бспф до Віп-дерм- ер
замкнено для
вжитку з причини велн-Ікп- х
снігів які впали н го
рах Зачинено теж Кроз-Нсст-Пс- сс
дорогу так що
хотівши дістатися автом
до цситральпо-полудпе-в- ої Бритпш Колюмбії
треба вибирати полудне-
ву обхідну дорогу поче-ре- з
Летбрндж
ВИБУХ СВІТЛЯНОГО
ГАЗУ
Лондон Приблизно
400 родин які мешкають
в домах при Гай Стріт та
других поблизьких вули-
цях мусіли покинути свої
домівки бо їм грозить за-
валення
Експльозія з дня 20 цм
була спричинена виходом
газу з 4о-цалев- оі голов-
ної рури Припадкове за-
палення цего вибухового
матеріялу в підземельній
камері мало силу малого
вулькану Зелізні накрив-
ки каналів на вулицях ви-
літали високо в гору до-
ми тряслися валилися
На місці катастрофи за-
боронено курити Декуди
ще вигорює газ
ПРОТИВИТЬСЯ МІГРА-
ЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ
Посол Айрвін не годиться
з іміґраційним проектом
В неділю ЗО грудня м
р говорив в Едмонтоні
посол домініяльного пар-
'-окр- угу'Ветаскк ляменту з
він Альберта п В І Айр- -
він на тему [міграційна
політика Канади"
"В Канаді" казав ч
Айрвін "багато людей с
цього переконання що
все що ми потребуємо
цс якнайбільше фарме-
рів По моїй думці тіль-
ки взявши під увагу еко-
номічне положення краю
можна прийти до правди-
вої розвязкп Я ніколи не
був прихильником цеї те
орії гіе впстапс зоїльшп- -
ти число Чи як одержн
мо ще яких 100000 меха-
ніків чи це розвяже на-
ше питання? Як одержи-
мо 200000 фармерів чи
й це розвяже економічне
питання? Що нам зі зро -
сту населення як в краю
будуть далі панувати та
кі пс-скономі- чпі обстав'ї
пи?"
Далі говорив бесідник
проте що це зівсім миль-
на метода йти до Англії
по фармерів Привозити
вишколених механіків
щоб воші в пас фармеру- -
вали не смішна ідея "В!
Канаді відчиняється осіб
ні школи щоб вчити по --
по прибутних іміграптіи
нашого способу фармє-ровапи- я
а наших власних
хлопців і дівчат виснла-єтьс- я
кудись за очі
"Я ис маю довіря до
цеї іміграційної політики
яку тепер уряд веде'"
ЗЛОДІЙ ПОПАВСЯ В РУ-
КИ ПОЛІЦІЇ
Едмонтон — На теле-
фонічне повідомлення
дня ЗО грудня м р о го-
дині 320 в ночі виїхали
детективи і полісмени на
97-м- у вулицю де в пул-ру- мі Івана Аптопюка під
ч 10349 прплапали в сам
час злодія Ирла Ската Вій
саме виходив з буднику
Кишені Ската були на-
повнені сигаретками
люльками і другими річа-
ми які він забрав з пул-рум- у його відведено па
поліцію
КОПАЛЬНІ ФЛІН ФЛОН
РОЗБУДОВУЮТЬСЯ
Цеї зими мають побу-
дувати в околиці Фліи
Флон півн Манітобі ці-
лий ряд будинків для у-рядов-
ців
і робітників за-нят- их
в цих копальнях
Проектується збудувати
14 осібних домів для уря
довців з їх родинами а
також десять вигідних ба
раків на приблизно 500
робітників Побудується
теж шпиталь і склеп о-д- ен великий дім для нежо
натих урядовців інжіні-рі- в
і обшнрну їдальню
для переходових робіт-
ників Не забракує теж і
банку Робота має розпо-
чатися вже з кінцем січня
ц р
ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ МИКО-
ЛА МИКОЛАЄВИЧ
ПОМЕР
Париж — В віллі бл'нз- -
ко Парижа помер по дов- -
шій недузі бувший вожд
російської ' армії великий
Микола Миколяр- - -
ря Миколи Його імя сво-ог- о
часу багато разів
згадувалося в воєнних
звідомленпях Як добрий
полководець спротивив-
ся був невмілим розпоря-
дкам царя і через те по-
пав в нсласку і зістав пе-
ренесений на Кавказ
По розвалі царату пере
бував в Греції Італії і вре
шті осів в Франції Части-
на російських монархіс-
тів уважала його за кан-
дидата на царський пре-
стол
ЗНАИШОВ
ч ЗА його #ІІДОМ
Ледук Альта — Дж
Смпт арештував Фреда
Гарніші як той зайшов
ло голярпі закидаючи йо
му крадіж три долярп і
Лсіцо центів зі склепу
ІІ'1І!-- Ш '" "Лтід'ІМІ'ІСіІ II ТІШИМ- - " --"дм
ЧКІСИ лдмц кілька Р"1 "же обкрадено па
невеликі суми і тепер оу-д- с за це відповідати пе-
ред судом Фред Гариш
В короткий час по спо-
стереженню злодійства і'
Адамця полісмен Смпт
спостеріг па снігу сліди
які видались йому підо-
зрілими Йдучи за цим
слідом знайшов Смпт вн-новпп- ка
в голярнп
В Спол Державах росте
число розводів а маліє
число шлюбів
Вашингтон — Після уря- дової статистики яку вла
сне оголошено подають
цікаві цифри В році 1927
було в Спол Державах
192039 розводів або о 02 процент більше чим
рік перед тим Шлюбів
заключепо 1200094 або
о 1800 менчс чим в році
1926 коли ще й число
мешканців Спол Держав
було о 1 міліона меиче