Ukrainski Visti, March 30, 1932

              Огорона 4 --ЛГР Л ї II С Ь К Г ВІСТИ
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Одинокий Український Католицький
Тижневик в Канаді
Виходить що тижня кожної середи
ІВАН ПАСНАК Управитель
ВАСИЛЬ ДИКИЙ Редактор
Річна Передплата
В Канаді $200
До Злучених Держав $250
До Европи $300
Ціна за дрібні Оголошення
За дрібні оіолошсння платиться належцтість з
горі інакше не будуть поміщені — Одно-цалої- :"
па одну ішіальгу оголошення коштус за один раз
75цт зя дпа рази $125 за три рази $150
ІЖКАГО №УУ5
РиЬІізкеі Ьу
іікплтіАУ ДЕШ тви8іі еііь ьшітеб
РиЬІ із1іи3 е'егу с1пе5(їау
ГОНМ РА5ИЛК Мапаєег
ВАБІЬ БУКУ Еаііог
ЦиЬзсгірІіоп іп Сагасіа рег усаг $200
То Іішімі Зіаісз $250
То Ешорс $300
ІЖКАШІАИ ИЕуУЗ
10012—10951 Есітопіоп Аііа
Середа ЗО березня 1932
ВИБОРИ В АТАБАСЦІ Й УКРАЇНЦІ
Доповняючі вибори в Атабасці
звертають на себе увагу кількома мо-
ментами: вибором консервативного
кандидата відношенням сил поодино-
ких партій а для нас вони цікаві пе-редів- сім тим що в тім окрузі живе
неменше 40 процент Українців які без
сумніву були або повинніб бути ріша-
ючим чинником у виборі посла
Виборчий округ Атабаска чи-
слить округло 55000 населення управ
нених до голосовання є 32000 осіб
голосувало 15283 виборців Консер-ва- т Дейвіс дістав 4914 ліберал Довз
4631 кандидат з Юфд Нормандо
3434 комуніст Екселсон 2303
Послом вибрано консервативно-
го кандидата Дейвіса щоправда не-великою'біль-
шістю бо всього 283 го-лосівалевсеж- таки достаточною що
би здобути 'округ де консервати від
десять літ навіть не ставили свого
кандидата і засвідчити тріюмф госпо-
дарської політики консервативного
уряду Бенета котрому зрештою заки
дають що він посвятив інтереси фар-мерсько- го
--заходу в користь індустрі-
ального сходу Відмінної думки му-сі- ла
бути очевидно третина виборців
коли" голосувала на п Дейвіса
Другим -- маркантним моментом у
виборах є те що кандидат ЮФА
знайшов найнебезпечнішого против--
ника в особі комуніста Екселсона
який забрав йому поважну кількість
голосів1 бо не будь комуніста то ма-
буть чи не всі ті голоси були би впали
на Нормандо як найбільш лівого
кандидата Не треба забувати що
Екселсон до останніх часів був членом
ЮФА і в такім характері він виступав
на" річній конвенції ЮФА в січні бр
Чи і-н-
ині він є ще членом тої партії не
відомо але сам факт його кадидатури
з рамени комуністичної "Фармерс Ю-ні- ті Ліг" повинен би опамятати ту
партію щоби нарешті пірвати не ли-
ше з Екселсоном але й викинути усіх
комуністів котрі творять чи може
творили ліве крило ЮфА На всяки'й
випадок на такому толеруванню у се-
бе явних комуністів партія ЮФА
нічого не зискала а втратила дуже
богато Саме завдяки короткозорій
політиці тої фармерської організації
Екселсон і йому подібні мали змогу
порости в піря і приготовити ґрунт
для пропагований большевицьких
кличів серед фермерів наносячи через
тешкоду вже й самій організації Злу-
чених Фармерів Алберти
Комуніст' дістав голоси передівсім
у Шведів і Фінляндців яких є там не-
мало Ніде правди діти що перепала
йому якась сотка-дв- і голосів і від
наших збольшевичених людей Ко-ли- б хтось хотів завивати таке в
бавовну то був би подібний до того
-- струся що-- ' перед небезпекою пхає
'"голову в пісок і тоді йому видається
що" все в порядку Найгірше вихо-
дять ті котрі звикли до самообман-ства- 'і
недоцінюють фактів Правдою
єдцо посеред наших людей на фар-мах- "
поза жмінкою агітаторів нема
людей які булиб большевиками з
переконання і розуміння тої руїнниць-
кої отруї не бракне одначе таких тем-
них як ніч людей котрим як-- був
випадок у тих виборах трафила д©
переконання виборча відозва „боль-шевйкі- вв котрій вони обіцяли по
$1000 -- готівкою кожному хто голо-
суватиме—на комуніста і як він буде
вибраний Це свідчить не лише про
безличний спосіб дурманення людей
большевиками але не менше й про
страшну темноту тих членів "40 мі-ліоно-
вої нації" яку у нас так залюб-
ки береться під увагуу всяких ком-
бінаціях як політичну величину й
силу Це вказує також що на фар-ма- х
треба боротися не лише з боль-шевицько- ю язвою яка суне туди
добре зорганізованим руслом але
не менше й з кромішною темнотою
і безхарактерністю тої маси котру
так легко потрафить звабити1 на
свій гачок большевицькин агітатор
Ще й з других важних причин
останні вибори заслугують на нашу
увагу Маємо виборчі округи де
Українці становлять дуже високий
а то й перемагаючий відсоток укра- їнського населення Наші виборці
мають амбіцію щоби такі округи
репрезентували наші люде очевид-
но з відповідними кваліфікаціями і
характером Вибори в Атабасці
виказали що у тамошніх україн-
ських виборців нема ніякої органі-
заційної сили навіть глибшого ба-
жання бути зорганізованими Тому
й не дивниця що політичні партії
брали нас під увагу не як чинник
політичний а як сіру цифру голосів
яку можна здобувати попросту кіль
кома виборними бесідниками1 або
як большевнки ще ліпше зробили
обіцяти кожному по $1000
Не туди веде дорога до вибор-
чої перемоги
РУХ НІМЕЦЬКИХ ХЛІБОРОБІВ
(Витяг із журналу "Дзвони")
Не помилявся В Лнпинський
коли в 1919 році почав проповіду-
вати: "Між законом землі і зако-
ном капіталу не може бути компро-
місу Один з них мусить уступити
і загинути""
Бо ось на наших очах виростає
стоптаний рух німецьких хліооро-бі- в
рух викликаний перевагою мі-
ста буржуазії та ліберальної демо-
кратії рух близький до отвертого
бунту проти республіки рух пону-
рий але жилавий і здоровий як
сама міць землі бо не викликаний
штучно пройдисвітами агітаторами
лише зроджений в самих таки се-
лянських серцях і мозках Цей рух
спалахнув минулого року на остро-
ві Руґії: громади увійшли між со
бою в союз і здвигнули символ руху
— чорний прапор Не знати де в
якій хижі повстав понурий гимн
німецьких хліборобів:
"Чорна журба в нас чорний
наш хліб
І чорний прапор наш як нужда'
хлопів
Чорне життя в нас як чорна під
плугом земля
Як чорна смерть наша як
чорний наш гріб
Ми орем і сієм трудящий народ
— А жнива? Для кого для
чого ми жнемо?
Таж те що зберемо в поті чола
Заберуть заграблять у нас!"
Тисячі сіл Північної Німеччини
приступило до Союзу "Чорного
Прапору" його гасло: "Забезпе
чення жнив 1932 року" з доходів
1931 року без нового задовжуван-н- я
Уряд Брінінга був приневоле-
ний піти- - цьому рухові на уступки:
знижено процентову стопу на всі
довги і проголошено частинну мо-
раторію для хліборобів не знижено
мит на сільські продукти і переведе-
но значні звільнення під податків
Ліберальний табор почав панічно
накликувати до репресії Але рух
північно-німецьки- х хліборобів —
твердий зднецншґінований консер-
вативний а не радикалістичний
В рамах цілости — "боротьби за
кону землі проти закону капіталу
— це тільки епізод "Закінчення
самої боротьби ще не передбачено
далеко: оджеж ця боротьба — це
суттєвий зміст цілої історичної до
би в яку Европа з хвилиною закін-
чення світової війни щойно увій-
шла
Значить: входимо в епоху бо-
ротьби закону землі з законом ка-
піталу І наш українських хлібороб
має в історії тієї боротьба почесне
місце: він зумів доказати утопіч
ність теорії диктатури лролчтаріяту
своїми ділами куди краще ніж сво-
їми книжками всі теоретики проти-во-соціялістнч- ної науки Ех як би
не той проклятий кулак — кажуть
оольшевики!
На жаль в нас' в Галинько-Во- -
линській Землі — "небол'ьшевйнькі
оольшевики' — радикали головним
чином опираються на хлібороб
ській селянській клясі І тому мож-ІПет- ра
на зустріти таку чудасію що замо-
жніша частина села — це "радика-
ли Таж гуцульський "кулак" —
Шекерик-Доникі- в — радикал! І п
Роґуцький власник 40-морґов-
ого господарства також радикал! Яке
вовкулацтво яке перемішання хлі-
боробського "тіла" з таким проти-
лежним йому по змісті — духом
духом Маркса з духом чужого селу
міста! Цікаве як би себе почували
в "Колгоспі" пп Шекерик-Доникі- в
і Роґуцький Бо ідеольоґія ради-
калів послідовно доведена до кін-
ця — мусить скінчитися на колгос-
пі (колективному господарстві)!
А як у нас в Канаді між наши-
ми хліборобами фармерами укра- їнськими? Чи не робить на них
наступу в цілях визиску українська
дрібна безпрофесійна півінтеліґен-ці- я
з міст? Чи не час вже і нашим
українським фармерам в Канаді
зєднатись у громади хліборобсько-фармерськ- і
для оборонні: Віри
приватної власностн перед націона-
лізацією і для оборони закону і го
сподаря їх землі? В Б
ГОСПОДАРСЬКА ВІДБУДОВА
ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЕВРОПИ
З Женеви вийшов новий по-
важний проект економічної відбу-
дови Центральної Европи Поча-
ток цеї справи датується 16 люто-
го коли делегати Австрії предста-
вили Союзові Народів її розпучливе
господарське становище З загаль
них рисах проект цей має на меті
витворити певного рода господар-
ське сполучення придунайських
держав шляхом усунення цлових
перепон до збільшення товарового
обміну Тимчасом не означено оста
точно навіть територіяльиоі межі
цеї сполуки В найменшім вигляді
ЇЇ вона малаб обхоплювати лише
Австрію та Угорщину а в пошире-
нім проекті до неї малнб належати
й Югославія Чехословаччина та
Румунія Ініціяторами цього про-
екту мали бути Тардьє та Надольни
при блищій участи француського
посла в Берліні Франсуа Понсе
Німеччина що є найбільшим спо-
живачем засобів поживи експорто-
ваних аграрними країнами європей-
ського сходу вислала засадничу
згоду підтримувати переведення
цього проекту: Дуже важлив'а в
цій справі згода англійського уря-
ду Згодилася на це також й Італія
Дуже занепокоєна новим проектом
Радянщина Ізвєстія бачуть поза
господарськими плянами воєнні
цілий проект вважають лише засо
бом притягти до мілітарного союзу
між Польщею та Румунією також й
ннші держави Прислужна боль- -
шевикам преса в Австрії та Німеч- - вси
він
Німеччини
стрією
Є
одною які
місто ьчш має у всему світу
особливше значіння Перш усього
тому що це столиця св Петра По
волі й рішенню самого Христа був
св Його наслідником Йому
сказав Христос: "На тобі збудую
мою Петрови віддає Хри
наййищу в Церкві: — "іооі дам ключі царства небесно го" Петра зробив Христос найви-
щим Пастирем 1 всеї
Церкви По світлім Своїм воскре-сеннї- о сказав йому що:
Паси (себто кермуй) вівці (себ-
то Апостолів) "мої
(себ то вірних) всю владу
мав Христос у своїй Церкві як
основник Пастир і найвищий Учи-
тель передав Петрови щоб був
дійсним Його наслідником намі
сником саме цей як на
місник Христа і як І олова Церкви
вибирає Рим своєю столицею й
осідком А що св Петро був і жив
у Римі це свідчать найкращі
христіянські письменники В
є також Його гріб Був Він безпе-
речно першим римським єписко-
пом і найдавніших часів
Епископський Престол в Римі
зветься Престол св Петра Це
перша чому ми католики
з такою великою і почестю
Нам цілковито байдуже що
про нас говорять схизматики і сек-тя- рі
з цього приводу що тримаємо
з Римом бо ми пересвідчені що
живемо в єдности з найдостойиі-шо- ю
столицею яка була і є на всему
світі є столицею найвищого го-
лови й батька всего христіянського
світу Всюди є доконче потрібна
голова чи то буле на кораблі капі-
тан чи на поїзді машиніст Коли
візьмемо на увагу не машини а
людей то так в кожній люд-
ській організації все одно чиї це
родина місто чи держава ка-
са або читальня всюди є якась
старшина голова що управляє і
яка чуває щоби в данім
шенню був лад і порядок Отже
чи можна припускати щоб Хрпстос
втілена Мудрість і Бог який збуду-
вав свою Церкву по всі віки не дав
їй найвищої яка управлялаб
нею? — Ні! Церква після слів са
Христа є Царством Ьожим на
землі а кожне прецінь царство хоч
би найменше має свойого голову
якого піддані слухають Христос
назвав свою Церкву вівчарнею а
прецінь кожна вівчарня має свого
пастиря який вівці пасе та від лю-
тих вовків їх береже Першим го-
ловою Церкви був сам Христос а
хто мав стати головою Церкви по
смерти Ісуса? — Тільки Петро а
ніхто инший! Петро основує свою
столицю в Римі тому Рим став осід-
ком найвищого голови Церкви
Петрови в Римі як голові всеї Хри-
стової Церкви мусять підчинятися
всі що бажають жити в Христовій
вірі Хто цеї голови не слухає тим
самим перестає бути вірним сином
Христової Церкви є відступником
— цей грішить проти правдивої
Христової віри По смерти Петра
головство обняли його наслідннки
Церква як Христове тіло не
МОЖе бути НІКОЛИ без ГОЛОВИ' А
що наслідниками Петра є ніхто ин-
ший як тільки Папи тому вони
були й головами святої Церкви
Доказом цього є вся історія
янства
11
З тієї лучности з Римом спли-
вають на віруючих католиків неоці-ие- ні
користи і добродійства
Перше добродійство і незви-
чайна ласка це певність що живу
в правдивій Христовій вірі і в прав-
дивій Його Церкві Всілякі є цер-
кви що звуть себе Христовими Та
Христова Церква є тільки одна а
саме та що стоїть на Петрові Пре
цінь Христос цілком ясно сказав:
"На тобі (Петре) збудую Церкву
мою" Отже хто Церкви не будує
на Петрі як на основі цей будує
церкву свою а не Христову Тому
чині агітує проти цього проекту??1' Т тРимаєм0 3 престолом
вказуючи на те що робить не-ІІ- Л'
и
-- ТЧ У1"""1 иФй
МОЖЛИВОЮ ЗЛУКУ 3 АВ- - АРИСіивш меркни іііфсмьишшнш
Христової віри Цілком справедли-
во сказав св Амвросій: "Де Петро
І_ ТТ --- —
ЧОМУ РИМ ОСЕРЕДКОМ 'Т1 мФкна ~ 1' 1Г'1 фаад--а-
ХРИСТІЯНСЬКОГО СВІТА?!Ци "евіпсть що живемо н Церкві
яку оснував сам Христос Бог є
І-
- з найбільших ласк чоло- -
Петро
церкву
стос власть
Правителем
Христос ось
мої
паси ягнята
Отже
яку
і
І Петро
про
Римі
тому від
є
причина
шацою
само
село
стовари- -
голови
мого
бо-- ж
христі- -
вік на землі дістати може
Другим добродійством що
його нам єдність з Римом дає є
певність що в справах віри й оби-чаї- п
не блудимо що від всяких
блудів і фальшів ми вільні А що
престіл Петра є непомильний то
католицька Церква збудована на
Петрі є стовпом і основою правди
Тій непомильності! Риму завдячує
мо що в Церкві по всі віки була
голошена і проповідувана та сама
наука та що катехизм перших віків
ні в чім не ріжннться від катехизму
пізніших часів Ту саму віру яку
ми нині визнаємо визнавали зарів-п- о апостоли святі отці й учителі
Церкви всі святі і всі мученики що
за свиту віру життя своє- - віддали
Всі єретичні і сектярські блуди що
їх виголошують і поширюють наші
єретики мають своє джерело в тім
що зірвали з Римом Чи може бути
щось більше важливе і спасенніше
як ця певність що в науці і вірі
Христовій не блудимо?
Тому що тримаємо з Римом
ми є в єдности з Головою і Батьком
всего христіянського світа і це є
третє наше добродійство Через
теі що Рим має на столиці Петра
свого найвищого голову став він
ОГНШ11ЄМ І ПГРПРЛІПМ 11РІ ппогоштТ відносимося до Риму Саме в Римі єдности шо в католицькій тьп„„ є наидостоишша столиця яка може цвіте а яка всіх іновірців що від
і"™ бУ™ на СШТ1' цеж СТ?ЛЧЯ са- - католицької Церкви відірвалися ииПЄ1гРа'ІЦО?0В0ЛІЙ1рішенітак ДУЖС Дивує Католики є по і вили- - йгр™ „і™ ї „{„_ плж„ : лмиицмя насстлоідїтньикопмо Хнриинсітшаній Адтеаньсто- -і амопрряеціі ньвсілряокзіуммоі всиерці еп-- оходжешш сидять на ній Папи наслідники св'ліщького світу зосереджвусеєгтоьсякатой
єднається біля свойого Голови
23 березня' 1932 — Рік У
кожночасного Папи в Римі
Прекрасний примір єдности
яка ціхує тільки католицьку Церкву 3
бачили ми з нагоди священичого
ювилею теперішнього Святішого
Вітця Не було ні одної части світа
ні одного народу і ні -- одного біль-
шого міста які не взялиб участи в
тім всесвітнім паломництві що
явилося в Римі у Святішого Вітця
щоби зложити йому як свому най-
вищому Голові свій вірнопідданчий
поклін і свою найвищу шану і тим
способом дати доказ щирої любо-в- и
і синівського привязання до Свя-
тішого Вітця
Тієї єдности злуки через по-
слух і покірливість для Петрової
столиці не найдете ш и нкш еус-тицьк- ій
або схизматнцькій церкві
А прецінь Христос ні про що пише
так дуже не просин свого небесного-Вітц- я
як про тс щоб в основаній
Ним Церкві була єдність "щоби
були одно"
Суперечки і'і сварки в проте-
стантській церкві довели до того
що там кожний вірить в тс що йому
подобається і робить те що йому
захочується Возьміть знов па ува-
гу східну православну церкпу то
побачите в ній кількадесяти сект
а кожна з них має свою власну віру
І так воно є і так буде у всіх сектах
що проти своєї законної Голови
зворохобилися і як нирідні сини від
католицької Церкви відірвалися
На кінець мушу ще сказати хто
з Римом не тримає Не тримають з
Римом: 1) погане що про Бота
про Христа і Церкву ніякого понят-
тя не мають 2) Жиди для яких
значіння мають лиш рабіни і книги
тальмуду після яких уладжують
вони свою віру і все життя 3)
масони які лиш пекольну ненависті
і погорду для Риму мають Най-
більшим їх завданням є шкодити
Папі і Римові а для своїх поганих
цілей уживають найпідліших спо-
собів 4) в ненависти до Риму
живуть також всі старі і нові єрети-
ки сектярі і відступники які в
справах віри й обичаїв засліплені
такою ненавистю до Бога і като-
лицької Церкви що будуть слухати
найбільшого ворога і дурисвіта
тільки не того кого сам Бог поста
вив на сторожі Своєї Правди
Дай Боже щоби всі наші не-зєдна- ні
і збаламучені браття чим-скорш- е
пізнали свій блуд та верну-
ли на лоно рідної матері св като
лицької Церкви — ("Бескид")
ПРОФЕСОР СИМПСОН ПРО
КАНАДІЙСЬКИХ УКРАЇНЦІВ
Українська Пресова Служба в
Берліні надіслала нам ' скорочений
реферат Ґ В Снмпсона професора
університету в Саскачевані який він
виголосив в німецькій мові в Укра-
їнськім Науковім Інституті в Берліні
дня 4--
го березня ц р
Ми можемо бути лише вдячні
всім тим чужинцям які цікавляться
минулим і сучасним нашого народу
будьто на українських землях будь-т- о
па еміграції Тому ми вдячні і
нроф Симпсонові який в часі своїх
теперішніх студій в Берліні приго-
товляє до друку англійський пере
клад Історії України проф Гру-шевсько- го
що він завдає собі
труду і цікавиться життям україн-
ських поселенців в Канаді та ще й
заговорив про те у свому рефераті
в Берліні Але як від усіх дослідни
ків українського минулого и суча-
сного так і від проф Снмпсона нам
вільно вимагати в першій мірі од-
ного а іменно: щоб інформувався
він про українське життя в Канаді
у безсторонних людей і то доклад-
но а як говорить і то ще перед
досвідченими людьми щоб подавав
вірні інформації
З прикрістю мусимо підчеркпу- -
ти що деякі спостереження проф
Снмпсона чи може його інформації
— є хибні Каже приміром проф
Симпсон що "В - наслідок спору
Епископа Будки за Інститут ім її
Могили в Саскатуні-яки- й був зало-жени- й свідомими Українцями і які
хотіли його вдержати лише україн-
ським без жадного релігійного
впливу — утворилась українська
православна церква" А було як-
раз противно про що свідчить
факт що той Інститут був і є більше автокефальний як укра- їнський Справедливість каже
признати слушність проф Снмпс'о-иов- и за його слова що "в право-
славній церкві здобули собі вплин
всякі ляіки в церковних справах і
тому вона не відограла належної їй ролі" (Прод на стор 8)- -