Ukrainski Visti, September 19, 1939

              19 вересня 1939 — Чисдо 38
Т і -
Ф+Ф++++++++44++++++++4++++Ф++0
Новинки з Канади
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦'♦♦♦♦♦'мі
Як було з пшеницею в попереднії) ВІЙНІ
Коли внбухла війна 4 серп-
ня 1914 степові провінції в
західній Канаді були в стані
піонірського розвою До за-
хіднії провінцій напливали по-
селенці завдяки гостедовій по-
літиці Поселенець діставав
1С0 акрів землі номінальної
вартостн ($10) під умовою
що провів означений час на
гомстеді й викопав певну озпа
чену працю
Тоді будо округло 10 міліо-ні- в акріваемлі засіяної пшени-
цею а пересічна ціна пшениці
яку дістав фармер була "в
1911 році 04 цент в 1912 р
62 центи і в 1913 році 67 її
В 1914 році засіяно пшени-
цею 9335000 акрів В осепи і
в зимі поведено кампанію
щоб фармері більше сіяли
Вислід був такий що в 1915
році засіяно пшеницею 13-8670-
00
акрів Засівна площа
збільшилася в 1915 році о 4'Л
міліонів акрів
До війни Росія була голов-
ним доставцем пшениці для
Европи В війні в 1914—1918
рр станула по стороні Німеч-
чини Туреччина і замкнула
Дарданелі Про вивіз пшени-
ці з Росії до західпіх країв мо-
ви не було Це викликало не-
спокій в Англії і Франції Тоді
західня Канада взяла на себе
обовязок постачані хліб для
воюючих західпіх держав Ко-
ли скінчилася війна Канада
мала 16125000 акрів засіяних
пшеницею
Пересічна ціна пшениці в
термінальних елеваторах (Но
1 Портері і) була $125 в 1914-191- 5
р В 1915 році Канада
мала найбільший урожай до
того часу 24 бушлів пересічно
з акра а ввесь урожай обрахо-
вано на 360187000 бутлів Ці-
па пшениці впала на $113
В 1916 році засіяно 14362-00- 0
акрів а зібрано 242000000
бушлів В 1917 році назначе-
но урядову ціну на $221 за
По І Портери В 1918 році
платили по $224 за По 1 Пор
Глибоко
вЕЛИКЕ
овочі
тери у Форт Виллимі
Звишка цін пшениці спричи-
нила інфляцію (зменшення вар
тости доляра) і загальну звиїи
ку всіх інших продуктів отже
життя
В 1919 році зорганізовано
Канадійську Пшеничну Раду і
в тому році кападііісьісі фаГ-ме- рі діставали по $263 за бу-
шель (Форт Виллям) Коли "н
серпні 1920 року пррступлено
до вільної торговлі на віпиі-пегські- й збіженій біржі пше-
ниця платилася по $271 Зви-
шка продовжувалася до полок-
шиш вересня 1920 року коли
бушель пшениці платився по
$285 Від того часу пшениця
падала і н грудні 1923 року
впала до 93 центи
Тепер відносини багато змі-
нилися З попереднього року
осталося непродаппх 102 мілі-
онів бушлів пшениці а з тепе-
рішнім урожаєм Канада має
500 міліонів бушлів На дома-
шні потреби Шістарчпп 150
міліонів бушлів а 350 міліо-
нів бушлів остапе до вивозу
заграпицю
Злучені Держави мають 250
міліонів бушлів :♦ минулих ро-
ків а крім того надвишку з
продажі з цьогорічного вро-
жаю
Англія спроваджує щорічно
200 міліонів бушлів Франція
забезпечена власними запаса-
ми
Пшениця дорожіе але тре
ба мати па увазі що дотепе-
рішня ціпа була зовсім низька
ХОЧ МАЄ 9(і РОКІВ АЛЕ
' ЩЕ БИВ ВИ ГІТЛЄРА
В Калгарах живе вояк-всте-ра- п
з""1866-н- х років на імя
Джап Гвилланс йому тепер 96
років Копаючи в' иятппцю
бараболю па своїм лоті він
сказав: "Ех жалую що я не
молодший а то пішов би ще
па війну щоб "пустити кульку
в Гітлєра"
за контролю цін на всю
"продукцію
- Джордж Вікергоп прези-
дент саскачевапської секції
Злучених 'Фармерів Канади по
ставив домагання новозорга-нізованом- у
комітетові для до-
станії й розподілу рільничих
продуктів щоб той комітет ви
готовив плям контролі цін на
рільничі товари і звязані з
ними інші вироби які є есен-ціональ- ні
для добробуту краю
в цей воєнний час
Щоб фармері могли без пе-
решкод продукувати речі по-
трібні для аліянтів до ведення
успішної війни оттавськии ко
мітет мусить подбати про те
щоб було введене справедли-
ве підношення між фармер- -
ськими продуктами п фермер
ською машинерією та іншими
приладами які він мусить ма-
ти
Віксртон зазначив що вже
тепер ціпа муки не має ніяко-
го відношення до ціни пшени-
ці а також ціпа масла геть
утткла від тієї ціни яку фар-- (
мер дістає за свою сметану
Бікертоп каже що чай і
кава також підскочили в ціпі
а це па його думку потягне за
собою підвишку коштів про-
дукції землеплодін та ііііппх
пожив які дає фарма
Сенатор ґрісбах про рекрутів
Підчас засідання воєнної се-
сії каиадійського сенату ге-
нерал Ґрісбах сенатор з Ед-
монтону домагався щоби те-
пер примішані до війська ли-
ше нежонатих мужчин бо жо-
наті жовніри забагато будуть
коштувати край Він згадував
її ро одного рекрута який має
жінку і девятеро дітей Він
бере $39 (но $130 денно)
жінка дістає $35 а для дітей
по $12 Огже держава пла-
тить за того жовніра $18200
місячно
Ґен Ґрісбах завважив та-
кож що охота вступати до ар- мії вже ст:::—- - Він домага-
ється щоби уряд ужив про-
паганди Гі заохоти серед насе-
лення і тим способом піддер-
жував зріст кападійської армії
Вкорінене в Притім Грунті
дерево розгалужується будує свою силу й видає
після довшого ряду років розросту на приго-
жім ґрунті Так є її зі змаганнями людини
Як тс дерево так і кооперативна ідея вкорінилася глибоко в
албертійськім грунті і росте в силу з кожним роком
Албертійські Пулові Елеватори піднялися до домінуючого стану
завдяки вірі в кооперативну ідеольогію заидлкчі енергійній праці
в напрямі поліпшення фармерської долі та завдяки о і пері ої
політики ведення бизиссу
Кооперативний спосіб торгування збіжжям цс правильний спосіб
а система ссеиціонально здорова й тому повинна бути поширена
і зміцнена
Фармері можуть здобути силу прсетіж і власне забезпечення
тільки тоді як розвинуть свііі власний кооперативний бизпес
Албертійські Пулові Елеватори це коонератива що псе ціло на-
лежить до албертійських фармеріп
Ваше попертн придбає вам правдиве признання
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ- - Сторона 3
Продаж Реальности
Як хочете купити аби продати
хату фарму або бизнес (Інтерес)
лриходіть або пишіть до:
А БІЛІНСЬКИИ
СОЇ— 8 Ауєішє Еа$І Саідогу А На
ДОМАГАЮТЬСЯ КОНТРОЛІ
ВСІХ КАНАДІЙСЬШ ДІБР
Албертійська провінційна ко
маида Каиадійського Легіону
в Калгарах вислала до доміпі-яльног- о
правління письмо в
якім рекомендує йому взяти в
свої руки контролю над багац-твам- и
доміиії включно з люд
ською силою
Інші рекомендації того пись-
ма такі:
Щоб відтепер назначувати
на рекрутаційпнх офіцерів та-
ких осіб що мають за собою
иочести мілітарної служби и
минувшині
Щоб уважалоси за ганеб-
ною такого робоїодавця ко
трий не запевни іь працю н се-ніорі- їет
кожному робітникові
котрий покине тепер працю
для служби краєві
Щоб не давати контрактів
на воєнні вироби тим фабри-
кам що будуть затруднювати
п своїх заведеннях пепатуралі-зоваии- х
ворожих чужинців а-б- о
тих натуралізованих чужий
ців що симпатизують з воро-
гом
Щоб назначувати екземп-ційн- і
ради для цілей конскри-ці- ї
людської сили лиш з таких
осіб що повнили військову
службу а яких звільнено від
тієї служби лиш з причини
старого віку або стабостп
ЧОГО ПДРЛЯМЕНТ НЕ РІШАВ
Підчас цеї воєнної сесії ка-надійськ- ий
парлямент не ви-
рішив чи каиадійська армія
має іти на війну до Европи
чи має тільки бути па сторожі
Канади берегти границь цего
краю Не вирішено також нія-
кої конскрипції — ні військо-
вої ні маєткової пі іпдустрі-яльно- ї
Між іншим заперече-
но в иарляменті будьтоби ча-
стіша вже добровільно змобі-лізован- ої кападійської армії
була призначена до від'їзд)' на
європейський фронт Виходи
ЛОб З ТОГО ЩО ТеперІШНІШ
канадійськнй уряд думає ужи-
ти канадійське військо тільки
па оборону Канади не висила-
ючи його до Европи
Премієр Ейбергарт про ста-
новище албертійського уряду
відносно цієї війни
В своїй промові в Едмонто-
ні в четвер увечері премієр
Ейбергарт заявив що ного
уряд буде в опозиції до при-
мусового побору до війська
якщо доміиіяльне правління
не зарядить рівночасно кон-
скрипцію маєткових дібр
Навязуючи до фрази з од-
ної резолюції Соціяльпого Кре
днгу яка звучить що "повин-
но бути якнайточніше зрівнан-н- я
несення жер ги усього наро-
ду краю" премієр сказав:
"Наше становище в цій сира
ві означене ясно: Конскрипція
грошей і майна мусить бути
введена в життя' перед тим
цім візьметься під увагу кон-
скрипцію людської сили"
Закликають до реєстрації
Комітет жінок що з власної
іпіціятиви зайнявся реєстраці-
єю жінок подав преміерові
Канади через пашо )"І Р Сти-ре- т
меморандум у якій пред-клада- є
добровільну реєстра-
цію жінок що бажають і є зді
бні служити в різних зайнят-
тях щоб заступити чоловіків
у промислі на фармах в ад-
міністрації в обороні країни
до в санітарнім ділі і т д ко-
ли б зайшла потреба що чоло
віків покличуть на війну Для
реєстрації виготовлено реє-
страційні листи де між іншим
є запит чи дана жінка моглаб
пгшГіпятн до свого лому дити
ну бритійия чи збігця а коли
так то чи за заплатою чп дар
мо меморандум предкладає
також щоб по місті відчини-
ти реєстраційні пункти де
жінки приходили б і давали б
потрібні інформації Комітет
думає що між і 1 1 ш 1 1 лі вій бага
то поможе також жінкам що
не мають праці
І НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ І
Гр
(Докінченим)
Золота валюта (а лиш у не
багатьох державах — 'срібна)
панувала аж до великої крізп
у іУа-з- з рр нона оезсумніву
мала велике значення а пере
довсім з хвилиною коли в
XVII столітті щораз живішим
темпом почало розвиватися
господарське життя рости
промисловість збільшатися
торговельні взаємини між на
родами Однакова грошева
система виражена в золоті да
ла змогу розвинутися МІЖ!!
родньому капіталізмові та
довести навіть до частинної
реалізації ідеї світового гос
подарства як одної весобійма
ючої цілостн Срібло вже ско
ро перед війною перестало Оу
ти основою ватюіової систе
ми в багатьох державах а дер-
жавні скарби почали вживати
ного лиш до витоплювання
здавковпх монет (більрпу) а
його штаб як покриття дер-
жавних білетів З золотом
справа представлялася краще
бо хоч сьогодні майже всі
держави перейшли до маніпу-льован- ої
валюти відірваної
від золота то мимо того про
цілковитії сумерк золотої ва-
люти ще не прпходитьсн го-
ворити вживається його до
частинного покриття гроша та
в міждержавних виплатах
Функціоноваппя передвоєн-
ної золотої валюти було до-
волі складне Передовсім е-копо- місти
запримітили ідо
про вартість гроша у першії!
мірі децидує (рішає) довіря
яке до нього має суспільність
Гріш не мусить мати вартостн
сам у собі навіть тоді коли
він не представляє жадної рип
кової вартостн може це бути
кусник наперу з державною
печаткою але коли суспіль-
ність такий гріш припимає то
він зовсім добре сповнятиме
усі ті функції що золота мо-
нета До війни державні скар
би зглядно за їх розвалом бі-
летові банки улаштувалися в
той спосіб що друкували па-
перові білети які кружляли в
господарському житті але
кожної хвилини банк був зо-бовязан- иіі
на бажання виміни
ти їх на золоту монету У-пормо-
вані
перевоєнні відноси-
ни без більших вагань ко-юннкту- рн
довели до того що
суспільність рідко домагалася
виміни білетів на золото в
кожному разі ціла суспільність
ніколи того не робила На тій
основі багато державних бан-
ків дійшло до того пересвід-
чення що не мусить держати
у скарбі повного покриття у
золоті а вистарчнть лиш
якийсь відсоток (ЗО до 70%)
Цікаве явище у тій передво-
єнній валютовііі системі були
т зв припливи й відпливи зо-
лота з одної держави до дру-
гої Оживлення господарсько-
го життя збільшення інвести-
цій зріст затрудіїсіїня безро-
бітних загальна звишка цін і
Іиж-аг- р М Карабут
Віспа в курей найчастіше
трапляється в зимовій порі і
на загал ця недуга ще мало
досліджена її часто плутають
з застудженням бо зовнішні
ознаки є подібними до так зва
ного "рупу" що теж має ріжні
форми Віспу в курей викли-
кують надзвичайно дрібненькі
— віруси яких
не можна побачити навіть під
мікроскопом Ця недуга на-
падає головно на молодих ку-
рочок але трапляється і в ку-
рей старих та індиків гусей і
голубів
І ірн захорпші па віспу голо-
ва птаха криється зразу дріб-
ними опухлппами які з часом
та й сама но-
сова дутииа опухає а в пізні-
шій стадії розвитку недуги ці
пухлини подобають на струпи
й можуть поширитися й на
опірені частини тіла Віспа —
недуга заразлива і легко пере-
носить з хорих па здорових
птахів тому хорі кури треба
відокремити від здорових та
зробити досконалу деснпфек-ці- ю
в курниках хоч десипфек-тор- п
не так легко забивають
віруси цієї недуги
Пухліша на голові часом так
розростається що цілком за-
криває очі курки іі вона тоді
р ш і
платень у першій мірі вилива-
ли на покупну силу суспільно-
сті яка починає щораз більше
консумуватн купувати щораз
більше товарів Загрпіиічипіі
капітал бачить добрий інтерес
ц експорті товарів до даного
краю використовує покупну
силу суспільності! збуває там
спої товари Розрахунки з за-грашщ- сіо
відбуваються в зо-
лоті й ось золото починає від-
пливати заграпицю Це знов
з черги впливає па ослаблен-
ня тем па господарського жит-- і
побільшення безробіття од-
ним словОіМ приходить госпо-
дарська депресія Був це_ т
зв автоматизм золотої валю-
ти з яким тісно низалися ко-іпоиктуал- ьні циклі що повто-
рялися що якийсь час та авто-
матично допроваджували до
оживлення господарського жит-
тя
Війна творить переломовиіі
час у функціонуванні золотої
валюти 3 уваги на воєнний
час державні оапкп здержали
виміну білетів на золою По
війні уряди держав знов роб-
лять старання щоб вернути
до передвоєнного стану у ва-
лютовііі системі Вправді ста-
білізовано валю і у але до ви-
міни білетів па золото вже
жадна держава не вернулася
Впрочім цілий ряд економістів
зараз по війні доказував іцо
неможливо а навіть шкідливо
йти далі передвоєнними тора-
ми у валют овій полі піці Раз
том)' що продукція золота
меншає а друге золото зосе-
редилося в величезній кілько-
сті в банках кількох держав
що мусіло гамувати правильну
циркуляцію золотої валюти
Доперва іфіза у 1928-3- 3 рр
довела до радикальної розвяз- -
кн валютової політики ліспи
господарського життя зріст
до величезних розмірів безро
біття загальне зуоожшня та
упадок життєвої стопи а пе-
редовсім психічна депресія
змусили уряди держав конеч-
но знайти лік Застановляю-
чися над починами крізп очі
всіх звернулися па золою яке
визнали найбільшим винуват-
цем тяжкого стану господар-
ки Поволі за чергою з кон-
сервативною Англією напере
ді ціла низка держав перево
дить дсвалюацію відступає
від золотого паритету а впро-
ваджує мапіпульовапу валюту
Сьогодні властиво вже нем'а
держави з золотою валютою
Гріш стає виключним знаряд-
дям в руках держави яка кер
мує ним відповідно до вимог
своєї господарки і ш до са-моиистарчальи-
ости та новстап
ня держав ізольованих від се
бе високими мінними барієра-м- п
а ще до того приготування
до війни так радикально змі-
нили ватютову політику що
золота валюта щораз більше
стає містом передвоєнних ча-
сів
Г X
здохне з голоду якщо 111 не
допомогти бо сама не може
знайти поживи Цікаво що
кури досить часто по двох-трьо- х
тижнях самі вилікову-
ються з віспи опухлиші та
струпи зникають і після цього
воші ніби виглядають па ціл-
ком здорових Та все ж у
більшості! випадків віспу тре-
ба лікуваш бо багато курей
іипе і хороба переходить з!
недужих па здорових
Є два способи боротьби з і
ЛІКУВАННЯ КУРЯЧОЇ ВІСПИ
мікроорганізми
побільшуються
н
віспою Перший це щеплен-
ня проти захорувашш і цього
способу вживають лиш птахів-
ники спеція іісіп а другий —
це лікування коли гури вже
захоріли Ми тут зупинимося
лиш па лікування
Як уже попередньо було
згадано хорнх курей треба
відокремити від здорових __і
ввесь час лікування курник му
спіь буїн чистий Велику ува-
гу треба звернути на ьоду яку
иють кури бо цс є джерело
розповсюднешія хоробливнх
зародків Нанувачку треба
ми ги кожною дня гарячою но
дою з якимсь десппфектором
а до води додавати трохи пер-
манганату — "погасіюі пер-маїп'ансїі-
т"
— стільки щоб
вода була темно-червоног- о ко
льору І Іотім обережно зі-шкраб-
атн
шкаралупки на ю-лов- ах
хорнх креіі і намазати
ті місця двонроцепговнм роз-
чином креоліни Або знсрніїь-с- я
до аитикаря щоб зробив
вам такий лік:
Оіі Тітутс ЗО сігорз
Оіі ЕисаІурЦіз ЗО сігорз
МепМіоІ Сгузіаїл і о вгаіпз
РагаШпс Оіі 2 оітсеч
Також можете намазувати
опухлшиї карболепою в'азелі-ііоі- о Взагалі всякі олії Гуд іь
помічними бо нони рішіигшу
ють струпи і прнснішуюн го-
єння ІЗ таких випадках лік
можна ижіііи лиш один паз
а потім на протязі кількох
тдінліьвки хвоарзіеліпмоісюця а тноамііазпурвоастіио
смальцем Коли ж хороба вже
дуже розвинулася топ чи дру- гий лік треба вживати кілька
разів а намазування для по-
миї шепни робиш до тою часу аж коли буде помітним що
курка почалась виздоронліова-тпс- я
Кожну здохлу курку або ту
що ви самі забили як безна-
дійно хору треба спалити а
не кидати десь біля курника Коли вже беретеся до лікуван-
ня то робіть усе докладно й
так щоб недуга не поверну- лася назад
Черевний тиф
Черевний тиф або дур цс за
разлнва недуга кормового про
воду Заразні тої педхпі ді-енноть- ся
до організму тільки
через уста з зараженою во-
дою сирим молоком брудни-
ми ярпиамп іі овочами В ліі-пі- х місяцях па кожному кроці
чигає па пас зараження черев-
ним тифом Заразні тифу ді-
стаються до кишок і там ви-
кликують паГшажпііиі зміїні
підсп назва "черевний" тиф
Ця недуга незвичайно зараз-
лива хоч можна перед нею
охоронитися Найліпший спо-
сіб це бездоганна чистота кух
пі вода й каналізація Мож-
на також охоронитися перед
тою небезпечною недугою ще-
пленням Існують дна роди проіиіифпогб щеплення О- -
діін полягає на підшкірній
іиєкції убитих заразпіп тифу
Це щеплення невигідне тим
що пераз викликує реакцію в
формі' високої гарячки або ін-
ших нездорових обявін Зви- -
чаиио лікарі вживаю і ь доусг- - пого" щеплення себто ліку
що його не шірпскусться в тї- - ло тільки поликасіься натще
Цс не шіклпкле ніякої реакції
пі піднесення ісмпсраіури йа- -
юмість увідпоршос кишки
проти тпфиого заразия іі лоро
пінь есі оріапізм перед ін-
фекцією Безпосередньо пе-
ред ужиттям ''доустпого" ліку
проти тифу треба ще зажині
пігулку з жовчу яка усваь
понсрхоїшу слизь з кишок і
скріпляє дііашія нтастпвою лі
ку Коли до тою припису не примітився то ироппифпнн
лік не манімс ніякого успіху Пропііифиу "доустпу" енро-ішн- ю можна дісГаш в кожній
Даілнянцівідпвоонвіаднноеюпалуюнідпдошорісопг-а -
ля орґапізму треба щепи їй
'ірі дні підряд кожний раз
рано перед першим сніданням
иііііиііііііміііііііііііііііііііііііііііиініпиііііііііііиіііпііііііііііііііііііііініінпнигц
ЮО-Проце-
нт Чистий 1а
ПЕЛЮСТКАМИ
ПАКОВАНИЙ В ПДЛЮНТОНІ
ОСООЛИВО ПІДІІОВІДПІІіІ до
Роблсіпш Твердого Мила
Пп підпороті стороні наліпки є
точні пка іінмі и крашсікііІ мові про
тс ик ішробтятії тіло
Н СООРЕК ІДМІТЕБ
КІШОХТОХ ЛЬТЛ
лііинііінпіініппнііипнпііініііініппіпініінпііпнінііінніниінппіі:пнпнїг: