Ukrainski Visti, December 16, 1931

              Сторона
+
І
2
Вісти з Українських Земель
ХфффффффффффФФНН'ФФФФФФФФФЖ
Місія в Бразилійських
_ Пралісах
(З життя українських переселенко
в Бразилії)
(Докінчення)
Взагалі 'найбільшу шкоду досі
дійеш'й просвіт й місШнШ праці
ланіс вільнодз'мннй бразіїлШськиіі
"Союз" Яко вільнодумне протн-католнць- ке
товариства і дальню
ворожий католицькій Церкві і веде
деструктивну роботу Похвалитися
може хнба славою Герострата Емі-
грація в Бразилії с свідома націо-
нально і вона до внступл ешш
"Союза""' була сильніше зорганізо-
ваною як тепер Союз розбив емі-ґрац- ію
на дна ворожі табори До-
казом с цс що в однім діш перед
його ісиованням на "Український
День" зібрано 27 тисячі ііілїреП-сі- в
і вислано до Парижа На "на-
ціональну позичку" зібрано --10 ти-рі- ю
мусить признати що це були
сяч Хто зпао бразилійеьку мізе-су- мн
пропорціопальио найбільші
які наші еміграції зібрали Хай
тепер Союз спробує щось подібного
доказати А однак і на сироти та
па потсрпівншх в повені зібрано
за помічю "Праці" католицького
часопису досить поважні суми
Всі ті збірки були організовані тим
католицьким тижневиком який
виходить в Прудептополіс Ту на-
ціональну свідомість і ту любов до
свого рідного защепнли місюпарі
тим часописом і вона доси захова-
ла еміграцію що не розплилась в
морі чужинців
Скільки то труду треба було що
би зорганізувати та побудувати
свої школи і свої церкви та капли-
ці А в їх досить Там де тому 36
літ були иепроходимі ліси де
десять кроків годі було зробити
без ножа та файсн (мала брази-
льська сокира) де малин сотка-
ми спинались по деревах брази-
льські тигри були пострахом лю-
дей тепер стало до пятьдесять че-
пурних кольокій які утримують до
ЗО наших українських шкіл а ма-
ло що менше каплиць де від ча-
су до часу навідуються місіонарї і
майже весь нарід за кожним посі-щення- м
сповідається й причаща-
ється Деякі з цих церков не лов-етндалнб- ея
стояти в місті С між
ними і три муровані між якими
церква св Посафата в Пруденто-лолі- с
в найбільша і заразом в до-
казом любови до свого Українсь-
кого Святого Там де ще вігкрн-кува- ли
папугаї там тепер стоїть
прегарна святиня з сімома копула-
ми у східнім стилю а чужинці з
далеких сторін приїзджають щоби
подивитися на українську святи
ню на прегарний іконостас на
чудні престоли які українська ко-льон- ія
здвигнула своєю кріваші-це-ю
Нераз кілька авт стоїть по-лр- н
церкву а ріжнородні чужинці
дивуються тій ревностп о славу
Божу наших українських кольоиі-сті- в
В Прудентополн є також школа
С С Служебшщь Тяжке положе-
ння й біднота змусила місіонаріп
спровадити Сестри льо папдешев-шн- й
чинник утримання католіщь-ки- х
шкіл з
В початках йшло веьо тяжко бо
не було своїх людей котрі володі-ли- б в
добре португальською мовою
4 4 & £ 4 4? 4? 4 4? 4 4
ЗАМОВЛЕННЯ
44
Замовляючи часопис + цо нашої Адміністрації:
4 ТПЕ8ТЕІШ 4 10012—109 5і +4
До Адміністрації "Західних 4+ Прошу
4 через на що
+ аер" (або "Постал Нот")
4 Моя Адреса: 44
Імя і
44
Почта і провшц:
+
А с закон} що в школах мусяться
вчити обовязково трох предметів
португальською мовою
Сестри після приїзду до Брази-
лії заложнли новіціят до чого ду-к- е
причинився теперішннй Мптро-пол- нт
Курнтігбн Дон Жоав Браґа
З часом 11 Сестер здало рядовий
іспнт і обняли кілька шкіл під
свій заряд
Тепер в Прудентополі утримують
школу де учащав чотири сотки ді-
твори При школі утримують кон-ві- кт
де переважають майже чужи-
нецькі дітн 6 там множество Сн-рнй- ців
о Німці Італійці Брази-
лійці Сестри виробили собі вже
так велику славу добрих внхов-ннц- ь
що навіть з чужих провінцій
Бразилійці посилають свої діти до
їх Колегії В Прудептополіс с слав-- 1
на на три провінції "Колоґіо дос'
Анйос" Є там діти з провінції Сан
Павльо з Санга Катерини та Па-ран- н
Навіть з Куритибн де є д-
есяті шкіл де є семнпарі гімна-
зії де с і університет миого дітей
посилають на виховання до коле-
гії Сестер бо слава колегії поши-
рена широко і далеко Тому не є
рідкість в Бразилії найти чренп-ці- в
і то навіть ііпеліі'енгннх які
добре володіють українською мо
вою С много Снрійніїц Німців
ба є 1 Негри що поправ
но говорять по українськії Нераз
аж дншю Чорний мурин як смола
—як" кажуть наші — так гарно
говорить по українськії що якон
не лице шхтоо не сказав що цс
Африкатні
Простір Прудептополіс і околи-
ці під місійиою опікою 00 Васп-лія- н
займас до 20 тисяч кільомет-рі- п
квадратових ЗІожиа собі проте
уявити як тяжкою є обгздка ко-льош- 'й
передівсім в дощеву нору
при повіннях які тут часто трап-
ляються
Більші центра с Лерешаль Мал-лс- т
Дорізон Аптоніо Олінто Каль-ма- н
Ірасема де замешкали місі-о- и
арі і працюють в розкинених ко-льоні- ях
Бачимо з ЛЄГО що найбільшою
иайсильнішою' організацією в
Бразилії була Церква 1 нона нозі-стап- с
найсильнішим чинником ор-
ганізаційним і на дальше Свяще-
ник місіонар с заразом просвіти-
телем і організатором В часі своїх
обїздок по кольоиіях він не тільки
заспокоює душевні потреби вірних
але сповняє оевітно-орґанізаці- й-
ну працю п читальнях та орат- -
ствах Саме братство Апостольстпа
Молитви в Прудептополіс 'ЧИСЛИТЬ
до 7000 членів
Часте св Прнчастія є дуже по-
ширене В самім Прудептополіс н
неділі і свята до кілька соток лю-
дей приступає до сп Прнчастія і
в будні дні також Сам конвікт
Сестер Служебшщь мас до півто
ра сотки дітвори яка щоденно
приступає до Господньої Трапези
Так ожс кожний може зрозуміти
що І в бразилійських нустарах ре-лігій- пе
життя високо піднеслося
завдяки місійній праці Ось що
зробила з бразилійських лісів не-
всипуща місійна праця Насувасть
ся питання: Якщо не булоб місі-
онаріп що сталобся було з тими
що продавали свої власні дітн що
булоб сталось з народом який в
більшій частії неграмотний виїхав
Галичини? Щоб було сталося з
дітворою якби не ці школи яких
більшій части іиіціяторамн були
місіонарі?
4? 4 І? 4 4 & £ 4і 4і X 4г
вишліть цю картк
N18
Есітопіоп АНа £ н
+
КАРТА
висилати
назвнеко
Італійців
Вістей": —
часопис "Західні Вісти'
залучаю "Моней Ор
на
„
4к4'444'4'4'4444'4'4'4''т'444-4-4-444'4'4- '
Така сумна доля буіаб стріну-
ла наш нарід в Бразилії що про
неї уі_ думати страшно
ІДІісіоиар'ї хоч упадають бід пра
ці та осолодою'їх та свідомість що
посвятились для опущеного свого
рідноппарода що занесли для сво
їх рідшіх найбільший скарб святої
віри що їх утримує для Хрнста і
Пого святої Обручннці св като-
лицької Церкви " Хоч прнйдеться
ще не одному з місіонаріп упасти
та знає що паде на своїм взнее-лі- м
постерумку а чейже Хрнстос
потрафить винагородити за їх по-
святу і любов до Себе Ще о для
них і та потіха що в Бразилійські
иустарі занесля правдиву здорову
просвіту що сповнили і сповняють
культурну працю і стоять на по-
стерунку і своїх національних евя-тощ- ей
(З Календаря "ІУНсіонаря")
Ті що нас будили
Іван і Антін Могильницькі
Сто літ отеє мішає з того часу
коли в 1831 р два наші найбіль-
ші- світочі иарода два наші вла-
дики львівський митрополит Ми-
хайло Лсвіщькнй і иеремнськнй
єпископ Іван Снігурськнй стурбо-налн- ея
непомалу одною спільною
та Гг великою турботою Холера
яка в пас тоді лютувала видерла
їм найкращого працьовннка най-
ліпшого помічника не лиш у цер-ковно-парод- ппх
справах першоряд-
ної ваги але й у таких здавалоб-с- я
дрібних клопотах які сьогодня
нам ледвн чи й нрисшілисьби Ото
в їому самому листі митрополита
в якому після "иевіджалованої
втрати" иеремиського крилошанн-и- а
о Іван'а Могіїліннцького чита-
ється нсодно про нього є й така
кінцева дописка: "Молитву згада-
ну в цьому листі подаю покищо до
відома в латинському перекладі бо
руське переписування вимагалоб
довшого часу й нема кому спору-
дити його" Розріісте це? В 1831
р у Львові в цілому окруженці
митрополита котрий до речі ска-
завши П сам з черемиським єпи-
скопом переписується по польськії
нема кому переписати молитви на
час холери по руськи себто но у-країн-
ськн!
Дрібниця а який кло- -
піті По просту: історичний Тим
більше на вдячну згадку заслужив
собі бодай її соті роковини своєї
'смерти той хто може найбільше
прпложіш руки до усунення того
історичного клопоту з нашого на-
родного життя той хто випередив
у нас усіх борців за права нашої
рідної мови в ііуйличнім житті
перший подбав про поширення її
в обсягу іісіроднього шкільництва
й просвіти та перший стрібував да
ти поміч у виучуванні її Чолові-
ком тих великих заслуг був о Іван
МогпльпшцькпИ
Уроджений в 1777 р Іван ЗІо-гнльниць- кий
після укінчення бого-
словських студій у --Львові висвя-
тився в 1800 р іі став парохом у
Дроздошгчах Згодом визначивши-
ся на становищі ннжанкопецького
декана він в 1817 р стас ьрнло-шаиімю- м
перемиського катедраль-яог- о
собора де при боці еп Левн- -
цького а під 1818 р спільно з
еп Снігурськнм розвиває вже ран- -
шс почату незвичайно живу ді
яльність на полі народи ього шкіль
ництві) не иокндаючн л до самої
смертн та все підготовляючись до
неї науково
Коли після упадку Иаполсона на
основі ухвал віденського конгресу
наступило в межах російської дер-
жави частинне відбудований Поль-
ського Королівства тоді к Поля-
ки під австро-угорськп- м пануван-
ням позіїходіїлпся скріпити свою
позицію що не могло обійтися
без посягненя на права галицьких
Українців їм также прийшлося
вкінці подумати про себе Безпосе-
редній товчок- - дало само австрій-
ське правії гельство за гаданіші вже
1815 р перевести в Галичині
реформу народнього шкільництва
Щоб забезпечити себе перед не
бажаними несподіванками перемн- -
ськнй еп Лепнцькнй за спонукою
Івана Лотнльннцького подумав про
неоохідиу потребу зорганізований
українського народнього шкільниц-
тва Здійснити задумане було нс- -
мохіиво без підготовки українсь-
кого учительства без придбання
потрібних українських учебпнків
Душею заходів пороблених негай
но в одній і другій справі був ро-
зуміється Іван Лопільннцький А
були то заходи коло створенпя ін
ЗАХІДНІ ВІСТИ Число 51
ститут для образ) вання дяко-учн-тел- ів
і зорґаиізування шкііьно-проевіпіо- го
товариства в Переми-
шлі Вке в 1815 р"одержала ль'вів
еька Губернія „просьбу епнекота
щоб українському населенню Га-
личини дано спромогу учитися -- :в
своїх школах з українською внкла-дово- ю
мовою 'а в січні '1816 р
був готов уже й стат}т "Товари-
ства галицькії! гр: кат священи-
ків для поширення письмами' про-
світи й культури серед вірпих на
основах християнської релігії"
Статут того-- ж самого року одер-
жав затвердження з цісарської
нрпдпорної канцелярії але прось-
бу в справі заведення українських
народних шкіл львівська губернія
відкинула добачивши в ній дух
партійності! й русофільство за що
й папа уділив єн Левицькому на-
гану закн ще віденське правнтель-етп- о
сказало своє слово І саме та
папська нагана булл причиною що
віденське правительство зажадало
від еп Лепнцьіюго вияснення й 0-держа- виш
його взяло єпископа в
оборону
А міжтим Іван Могіїльннцький
не гаяв часу Викопував те що
було в програмі шкільио-просвітно-- го
товариства В роках 1815-18- 17
видав пять шкільних підручників
(буквар катехігзм 1 піі) підгото-
вив усе потрібне до отпоречшя дя-ко-учительск-
ого
інегнтута де сам
етан директором і вчителем о не-
вичерпаною енергією взявся до са-с-новув- ания
"парохіяльних шкіл до
яких таки вкінці 1818 р допуще-
но українську навчальну мову За
все те знайшов иопне признання
не лиш від своїх але й від самого
правпгсльства бо вже п 1818 р
цісар відзначив його як інспекто-
ра шкіл перемиської єпархії під-
носячи до шляхетського стану
Великі заслуги Іиана Могнльнн-цьког- о
на полі народнього пткільпи
итва гте ще вакніші для цілого
нарада бо виступивши в обороні
української мани в обороні само-
стійності! її н відношенні до мо
сковської й польської він внегупнп
тим самим в обороні достоїнства
свого иарода Першою притокою до
того була відповідь львівської ґу
бернії па просьбу в справі введе
ння української мови до спархі-яльн- нх
шкіл другою — заборона
іої--ж Губернії видавати пастирсь-
кі листи "кириличною мовою" З
такою забороною зустрівся 1821
року львівський митрополит Ми-
хайло Левицький котрому губер-
нія звернула його пастирський
лист написаний кирилицею Підго
товлений основно до научної обо-
рони рідної мови Іван ЗІогильни-цькн- й
дав тоді на просьбу митро-
полита львівськії Губернії відповідь
яка й сьогодня може ввалатнсь не
лиш обороною але і зиеличчінням
української мови що в сьому часі
мусіло будити в нас в нашої опо-
ляченої інтелігенції тільки горя-
че замилування в пій Бо й ппка-зува- в
'тоді Іван Зтогіїльннцький
що українська мова є не лиш від
мінна від московської й польської
але що й польська мова свою чи-
стоту й багатство ба навіть свій
склад завдячує з великій мірі _у-країись- ьій
мові З такими гадка-
ми Івана Могнльннцького мали на
году' познайомитися й Поляки ко-
ли його писання надруковано в
польськім ученім часописі львівсь
кої бібліотеки їм Оссоліпьскпх п
1829 р Па жаль обшнрної грама
тики української мови Івана Мо- -
пільшщького тої поважної науч-и- ої
праці яка дала йому міцну о-си- ову
для оборони і звеличання
своєї рідної мови за життя його
не надруковано хоч митрополит
Михайло Левицький вже в 1823 р
звертався до цензури за дозволом
надрукувати її
Можиаб т)т згадати ще про істо-
ричні заняття й писання Івана Мо-гилміїїцьк- ого
передовсім такі що
їх ціллю була оборона гр-к- ат
Церкви одначе вони в порівнаині
з тими заслугами які вже показа-
но не зрівняються Народне пікііі
ніщтво народна освіта розвиток
рідної мови — то були найкращі
мрії Івана Могнльніщького які ще
й на смертній постелі подиктували
йому тестамент Він цілий свій ма-
єток записав па 15 стипендій для
вбогих школярів А основній ідеї
його дав вираз напеґірнст: "Твоя
ціль — мата свобода"
(Кінець буде)
РЕВОЛЮЦІЙНІ ЗАВОРУШЕННЯ
НА УКРАЇНІ '
Загострення реквізицій хліба
в селян та колєкпгвпнх господар
ствах викликало в ріжннх місцево- -
стях України революційні завору-
шення проти совітського режіму
Ці заворушення витворили ду-
же' 'поважну'-ситуацію- - бо воли' пе-
реносились і в ряди червоної ар-
мії' — В Одесі поширено між 'мо-
ряками иротнеовітські м'апіфести
в котрих завзнвасться'до5'р'евольтІГ
проти Москви Агенти ДПУ пере-
трусили дім моряків в Одесі Коли
аґентн хотіли арештувати кількох
моряків їх вибили і вигнали В
червоній армії вбили кількох комі-
сарів між ними і начального комі-
сари Можабнпського
Президент центральної екзеку-тнв- н
української реснублнкн ви-
слав московському правнтсльству
телеграму в котрій указав па кри-
тичне положення на Україні
Петровськпй відраджує москов-
ському нравнтельству поступати
жорстоко супроти населення Рів-
ночасно жадає зміни економічної
політики
Московське иравнтельство ви-
слало на Україну нові відділи ДПУ
та 300 комуністичних агентів
Сталін запоряднв щоби вістки
отро революційні заворушення не
були поміщені в совітських часопи-
сах
Українські комуністи сіюдівають
ся що Петровського усунуть з йо-
го посади за "нраппй опортунізм"
МІСТО МІНСЬК ОСТАЛО БЕЗ
ЖАДНОЇ ЦЕРКВИ
В місті Мінську на большевнць-іі- й
Білій Руси організація без-
божників відбула велику демон-
страцію па котрій зажадала зам-
кнення всіх церков так католиць-
ких як і иравославпих
Мійська рада хотяй не погоджу-
валась з тим але під напором без-
божників за котрими стоїть боль-шевнцьк- нй
уряд рішила замкнутії
всі церкви і обернути їх на кіиа
салі танців клюби і т л
Ось вам свобода віроісіювіданнн!
ЗАТОПЛЕНИЙ ХЕРСОН НА
СРІБНОМУ ЕКРАНІ
Большевицькпй режіеср Цсйтліи
закінчив (рільмупанпя недавно від-
критого на дні Чорного моря зато-
пленого морем перед нар Хрнста
міста Херсону Тепер почисться
монтаж тої цікавої фільми та скоро
можна буде побачити її ша срібно-
му екрані
УКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТИ В БО-
РОТЬБІ З АЛКОГОЛЕМ
Всі львівські українські студент-
ські товариства видали спільну ві
дозву в справі боротьби з алького-ле- м
В тій відозві закликається всіх
студентів вступити в члени Укра- -
іисшіши ііішиїіііьіішиїь-ішг-о ювп- -
ристна "Відродження" і понести
рішучу боротьбу проти алькоголю
страшного ворога людей
Можна сподіватися що участь
украшського студентства в бороть- -
бі з коршмамп й гіянством прине-
се гарці наслідки
НАПЕРЕД ДЕРЖАВІ ОПІСЛЯ
СОБІ
Як стверджує радянська преса
радянська влада мас новий клопіт
з колхозамн Чпсленпі комуни рі-
шили що з урожаїв слід виділити
нерпі усього приписані харчеві за-
паси для всіх членів опісля ство-
рити засівні запаси і заліаси па
прокормлеіінн живого інвентаря в
часі зими а щойно надвижку пе
редати державі Однак показалося
що при такій збіжепій політиці
колхозчі держана дістала би неба
гато та що всі урядові установи
мусілнби заломитися Тому влада
оголосила в останньому часі два
розпорядки які постановляють
що наперед гліт ззенокоїтн держа-
ву а щойно опісля можна робити
запаси для членів на засів для
худоби і т н
50-ЛІТН- ІЙ ЮВИЛЕЙ ПРАЦІ
Д-Р- А ОКУНЕВСЬКОГО
В цьому році иринадая 50-ліі- тя
громпдшіської праці Сеніора д-- ра
Теофіля Окунсвсьього відомого по-
літика і визначного діяча першого
організатора Городсніцніш бувшо-
го посла до австрійського парла-
менту і галицького сойчу члена
Ради Старих довголітнього голови
філії Просвіти оснувателя коопера-
тиви Народній Дім Української
Повітової Каси в Городенці та ді
яльного члена багато культурно- -
освітята та економічних установ
Свою політичну та освітиу ді-
яльність розпочав Ювнлят у 80-т- нх
роках минулого століття В 1890
році отворнв адвокатську канцеля-
рію Повний молодечого запалу
забрався відразу до жвавої куль-турноосвіт-
ної
та політичної роботи
В короткім часі зумів зеднатн собі
оагальну симпатію повіту до тої
степені що став Батьком повіту
Коли Городснщнна зачислюстьсл у
нас до одного із свідоміших та
крайніх повітів — цс головна за-
слуга ІОвилята
Громадянство Городенщннп о-ціню-
ючн
муравлниу працю Ділча-Ювнля- та
уладнло свому Сеніорови
в неділю 22 листопада в Горо-ден- ці
ювнлейну академію
РОЗСТРІЛ ЗА СНІП
На Волині на радянській Укра-
їні над "рпською" границею
(близько' західної Волині під
Польщею) дві селянки хотіли' взя-
ти собі пару снопів збіжжя з та-
мошнього большевицького "колхо- -
-- за"
Та помітили їх аґентн Чеки і
у-С-
нлн
внетрілом з крісів на місці
Так то там "до всіх належить"
Коли голодна ж1н::а схилиться по
той нібито "спільний" для всіх ко-
лосок їй куля у сипну і смерть на
місці
Може діїп з голоду вмирали і ма
ти пішла шукати дрібку зерна щог
би омолотн на жорнах а їм голод-
ним принесли мертву маму--
ЗАХВОРІВ ДР Ф ДЕИ
(Від Українського Бюра в Лондоні)
В Лондоні захворів дуже важко
на серцевий удар Др Ф Дей зна
ний приятель Українців Перебува- -
ючи в Галичині підчас "иацшІ)іка -
нії" хоч сам хворий виїхав
"спацікріьовапі" села щоби пода-
ти лікарську поміч тим які її по-
требували Др Дей знаний також
Українцям Канади бо він сам Ка-иадіє- ць
і перебував передню у Ві-
нніпегу
В переїзді до Америки Др Дей
вступнії до Лондону і там нагло
захворів Відвідуючи Українське
Бюро дім 12 листопада в гостин-
ній кім їм ті Бюра дістав серцевий
удар Заряд Бюра покликав відра
зу кількох лікарів-спсцінліет- ів які
гак еконетаптувалн удар серця не -
даючи майже жадної надії па ви- -
телсІюигіио!ом
повідомив про це сестру Д-- ра Дей
яка живе в Злучених Державах
По нятьох днях пані Дей приїхала
до Лондону
Тнмчасоч етап здоромя Д-- ра
ІРІЇ 1ІП1ІІІІІПІІІРЛ ІІОПІП1ІПЯІІП 1ІЯ- - 1
стільки що ліпарі дозволили його
перенести з долівки де він нерухо-- 1
мо перележав перші два дні на
'імпровізоване ліжко в тій же кімна- -
'ті Гюра Слііуючі дні принесли
{дальшу полегшу хоч не зменшили
небезпеки катастрофи Лікарі на- -
діються що всетакп буде можна
незабаром перенести недужого до
лічніщі наколи стан здоропля не
погіршиться
Високий Комісар Канади (за-
ступник Доміпії її Лондоні) щодня
довідується про стан здоропля Д-- рі
Ден так само як багато членів
нарляменту його особистих знайо-
мих
АРЕШТИ В ТЕРНОПІЛЬЩИНІ
Польська поліція при кінці жовт-
ня та в першій половшії листопа
да перепела іичіпіі та масові іре-- ]
піти в Тернопільщині переважно і
в селах: Дичкіїї Грасівкя Товсто- -
"! ииніііікіііінні
ГОРЯЧА ТА ЗИЛШЛ
В КОЖНІЙ
луг Иастасіи та в шшшх В пер-
ших трох селах арештовано 14 імо-лод- нх
Українців лід замітом при-
належності! їх до УВО В Настасові
арештовано 12 селян старших і
молодших нібито за приналежність
до комуністичної організації що
тут прикривається іменем "Сель-ро- б"
%
Безпосередньою причиною ареш-
тів в ЇІасгасові послужило те що
однії з мешкаїщів села Богдан
Зазуляк утік на радянську Украї-
ну 'й звідти почав писати листи
всім чиї адреси він знав Ляцька
поліція арештувала людей котрі
одержували листи проти їх бажа-
ння й волі
НОВИЙ НОВІЦІЯТ 00 ВАСИ-
ЛІВН
В найблищім часі 'мас бути тут
відчинений новіціят 00 Васнліян
На осідок новіцілгу призначено
монастир в Прудептополіс В тій
цілії виїхало дня 21 жовтня з
старого краю двох священиків мо-
нахів до Бразилії Оден з них це
Вир о Ннколай Лиско ЧОВВ
який обійме провід шовіціяту а
другий це Всеч о Януарій Коцп-ловськи- й
ДОБРА ДОНЯ
В Заіплові повіт Підіагіці 70-літньо- го
Евгена Вітеннка прогна-
ла з хати 'його рідна дочка Ми-
хайли на Позбавлений засобів до
життя старий батько з розпуки
пгопнпся у Золотій Липі
РУЇНА СЕЛА
Як тяжко сьогодні о гріш в га-
лицькім селі свідчить найкраще
!Фаіг що не то бідні але й серед
В["' Л&ІШДІЦН иїі іхп ніз дкііап зп
іци і) піші таких нсоихідіїнх річей
як наертн мила соли 'і сірників
Багато людей обходиться зовсім
без нафти і сірників а с й такі
що їдять несолоне Три когути про-
дають за золотого
ЛІКАРІ КАЖУТЬ ЯК БУТИ
ЗДОРОВИМ
ІІайшшачніші лікарі остеріга-
ють пзбіику як належить посту-
пати щоби бути здоровим в зимові
І місяці "Ослаблене тіло або жит
тєва сила" кажуть воші "о віщу- -
пінних недуг" їх найкращою ра
дою о збільшити ревервову силу че-
рез скріплення мускулів нервової
і органічної системи 1 в той сио- -
сіб обмніі)ти коштовних недуг і
1)0141
Тіло потребує збілшеннл резер-вов- ої
сили в зимових місяцях що-
би остеречігся від хоріб а ті що
недбають про те стають жертвами
ДОРОГИХ і бОЛЮЧІІХ НСД)Г Це ПО-
ВІННЮ бути наказом для кожного
особливо для таких що не о за-
можними
Одним з найліпших і найдешев-
ших середників для скріплення ор-
ганізму є ИУҐА-ТОІ- Г Та медици
на ВІД -- 10 літ побить СВОЮ ЧУЛОІИ'
роботу 1 МІЛЬЙОНИ М}ЖЧІШ і жеи- -
щ'пн її завдячують своє здоропля і
силу іочу буде дуже ЦІННИМ для
читача тих стрічок коли він пе
речитає оголошення на шпній сто-
роні про велику ларіість і заслуги
ПУҐА-ТО- П
Зробіть свому приятелеві добру
прислугу Дайте йому ярочитати
"Західні Вісти" Заохотіть його
стати передплатинком!
!( іііппіиищ цн ц
ВОДА 1 ТЕЛФс
КІМНАТІ
дужання Заряд Бюра "фестудн П'ніш ревматизму
Кіп§ Еауагс1 Ноіе
16180— ЮЬі Зігее Есітопіоп АІЬегіл
ДІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УСЛУТИ
Ешнтонсш [іерворядна Кавярня
ІЗ СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отворена від 6-- ої рано до 2-- ої в ночи
МММНІІМІІІММНІІІІІНі "М-НМ- Чч