Ukrainski Visti, February 26, 1936

              26' лютого' 1936 Число 9
44Н?4"Фф4"
Богдан Лепкий ПОЛТАВА
II БОЇ
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ —ШОСТА КНИГА
"Гарний мороз що?" — пи-
тався Мручко
"Ах чорта там!" — відпові-
дали
"Так тоді чого ви стоїте?
Грійтесь!"
І щоб запарі розійшлись
почав правою рукою бити об
ліве а лівою об праве рамя
аж дивувався недалекий ліс гу
каючн: "го-го-го- ї"
Знов бігли які там гони і
знов ставали й розігрівали за-
парі а чим більше наближа-
лися до ліса тим більше він
дивувався — такий відгомін
від нього лунав буцім там сто
молотільііііків ціпами било
'Шабас!" — гукнув Мручко
— "а то ми ворогові про себе
знати дамо Гігом уперед!"
Зривалися н бігли аж їм
під грудьми дух запирало
І коли би так хто дивився
з боку на цей дивний похід
то погадав би собі що люди
побожеволіли з зимна вирва-
лися з табору і біжать у ліс
щоб дертися по дубах бо в
городі стіни занизькі
І не можна сказати щоб у
тім не було дещо правди
З Мручком пішли здсбільшо
го такі що не мали кватнр
Мороз добирався їм до кости
а вони навіть горілкою не мо-
гли розігріти тіла Куняли бі-
ля вогнищ кожна година ста-
вала їм мукою і кожна година
наближала їх до смертн або
до божевілля
Знав це Мручко тому то п
виступаючи мав тільки одно
на думці а саме піддержати
свою і своїх людей енергію бо
хто її втратив пропав А деж
краще розігріється козак як
не в бою — гадав собі А
вони знов міркували що кра-
ще гинути зі шаблею у жмені
ніж заковязпути на студіиі Ті
мертві колоди вкриті ледом
що їх сотками вивожено рай-
ком з табору бзглн для них
відстрашуючим приміром Ні-
чого страшнішого не уявляли
собі тепер над ту білу смерть
Втікати від неї хоч би са-
мому чортові в зуби щоб тіль
кн не костеніти живцем 1
І ось біжать вони за своїм
отаманом не питаючи куди і
пощо і не думаючи чи на ви-
падок потреби можна їм буде
сподіватися якої допомоги чи
ні
Так добігла до ліса
Не старий він був але гу-
стий і здоровий Сніг ніби в
білі величезні шапки повби-
рав дерева ніби зима великий
намет розіпняла над лісом так
що тільки денеде проглядала
хрусталева синява небесного
склепіння Був це ніби прн-га- д
якоїсь казки з давннх ді-точ- их
літ казки про двана-цят- ь
розбійників або про ко-
ролівну що її змій з теплого
полудня пірвав і заніс у сту-
дене царство недоброї бабн-Яг- н
зими Було так гарно
що не один і про зимно на хви
лину забув хотілося розпали-
ти вогонь сісти кругом і слу
хати оповідань на те щоб ра-
зом з казкою перенестися в
країну казки звідкіль немає
вороття
"Чи ви подуріли люди?" —
сердився Мручко — "Вогонь
ворога принаджує Загріємо-
ся при роботі 1 так тут те-
пліше ніж на полі"
І дійсно в лісі було затншиі-ш- е
Чи то цей сніговий намет
грів чи густа деревина до-
сить що потеплішало людям
Мручко вислав передню сто
рожу і поділив решту відділу
на десятки Над кожним по-
ставив козака зі своєї сотні
бо нікому так не довіряв як
собі і своїм людям Тим де-
сятникам виложив свій плпн і
гукнув: "СтупайГ
Не довго йшли як від перед
ІІ
пьої сторожі гукнула вість
що ворог недалеко
Мручко відсунув шапку від
правого вуха витріщив очі й
потягнув носом повітря
"Еге ж димом від вогнища
заносить"
І всі нараз почули цей дим
і кров заграла живіше
"Цитьте!" — гукнув Мручко
і козаки перестали підскаку-
вати й закаблуками бити щоб
різігріти ноги — "Цитьте бо!
О о коні іржать"
І справді Крізь стовп зимо-
вого повітря що колючами
вдиралося в горло й ранило
груди до болю вдиралося ір-
жання коней та не голосне й
не веселе а слабе й жалісне
ніби й коні жалувалися на мо-
роз
"Це не драгуни — погадав
собі Мручко — а мабуть де-
кілька старшинських або обо-зови- х
коней Значиться з пі-
хотою діло"
Не надумувався довго Знав
що це не якась більша части-
на а так собі полчок якийсь у
маршу з одного місця постою
на друге або з розшуках за
ворогами Більша частина не
залишилася б у лісі і не під-
ступала би так близько під
ворога нехтуючи всякими при
гіпсами необережності!
І Мручко пустився вперед
Півколссом посувалися його
люди туди де іржали коні і
звідки крізь гилля дерев мере-
хтіла заграва
Без крику бігли Що лиш
як побачать поляну перед со-
бою зрозуміють що їм роби-
ти: чи поховатися за дерева й
розпочати пальбу чи кинути-
ся на ворога з шаблями
Дерева ріднуть Крізь пні
проблискує вогонь буцім там
уже світає Чути як іржать і
порскають коні але людей я-ко- сь
не видно Сховалися за
стінку з саней і з возів шука-
ючи захисту перед вітром і
снігом Мручкові розвідчикн
мало що не під самою тією
стінкою були і ніхто їх не спи-
нив Москалі такі безпечні що
навіть вартових не поставили
Кому там у такий мороз хоті-
лося б виходити в поле?
Що ж тоді Мручкові роби-
ти? Стріляти до тих саней і
возів не вважав доцільним І
так амуніції мало Шведи
свою вистріляли в безнастан-
них боях а нашу Москалі в
Батурині і в других городах
забрали Нехай шаблі працю-
ють
Та ще він не рішився як кри
лові десятки його відділу по-
бачивши ворожий табор кину-
лися бігцем на нього
Добігаючи до стінки зняли
иестямспннй крик і не дожида-
ючи приказів свого сотника
одні окружали стінку а другі
розривали її по самій середи-
ні щоб вдертися туди
Тою прірвою кинувся також
Мручко Чув як зараз зроби
лося йому гарячо Кров уда
рила до висок перед очима то
свічки запалювалися тц чеу
воні кружсльця літали Ось--
ось і зударнться з ворогом і
пічиеться танець котрий він
так любив бо від хлопця при-
вик до нього "Вперед! Впе-
ред! — гукає і нараз ніби
йому хто ноги підкосив захи-
тався — подався взад — на-
силу вернув до рівноваги і —
шаблю наготовлену до вдару
безсило опустив І
Перед ним на широкій лісо-
вій поляні кругом догасаю
чих вогнищ сиділи купами тру
пн
Деякі попритулювалися до
себе інші підсунулися так
близько до вогнищ що полу-мін- ь
лизала їх чоботи і по хо- -
лявах сунулася на штани й ши- -
нелі
Трупи горіли і прикрий смо-
рід затроював студений чи-
стий воздух
Біля саней лежав кінь з роз-
пореним черевом
Декілька людей головно
старших обсіли його як мухи
стерво Грілися поки разом
з конем не задеревілії"
На снігу бовваніли порожні
бочівки
В одній було ще навіть тро-
хи горівки
Біла смерть не дала людям
ішемоктатн її до останньої кра
пельки
На деревах хрипло кракали
круки І
Мовчки стояв Мручко зі сво-
їми людьми серед отсього та-
бору трупів
Явище було так несподіване
й таке жахливе собою що на-
віть найдотепніший смільчак
не вважав би відповідним мов-
чати
йшли до бою з живими а
попали на трупів
Смерть за них ворога зво-
ювала студена біла смерть
Невже ж вона козацьким
союзником зробилася? Спо-
дійсь!
Мручко перехрестився
"Ха й з Богом спочивають!"
прошепотів і молитовний ше-
піт понісся по цілій поляні
Та не довго молилися коза-
ки Живі живе гадають Те
що сталося з ворогами може
і їх чекало 'бо мороз не мяк
а кріпшав над ранком
Щоб вогні не потухли вки-
нено до них бочівки переси-
чені спіртом Вони спалахну
ли сипім полумям і вогнища
ожили нараз Козаки відсува
ли трупів на бік тих що горі-- )
лп гасили снігом котрого
скрізь було більше ніж треба
і на жар кидали драбини з
возів дошки дишлі а то й
цілі сапи бо вогонь то було
життя — погасне-ві- н і прийде
вона біла смерть
Скорше скорше!
Тішилися як діти коли сухе
дерево бралося вогнем і коли
вітер що починав віяти силь-
ніше обдавав їх димом і те-
плом Декому й іскра ско-
чила па руку або на лице і
він не сердився лиш спокійно
струшував її І
Мручко побіг до коней
Радісно іржали побачивши жи
ву людині' Казав їх відпина-
ти й підводити до вогнищ
Козаки вишукували останки
сіна й соломи і кормили голод
них коней
Забували про свою біду а
тішилися що врятували життя
звірям До рана може б вони
і заковязли бо збідовані були
і зголодовані аж страшно
Геть драбини пообгризали і
ногами відгребували мох зпід
снігу Але сніг лежав такою
грубою верствою що дібрати-
ся до землі бчо важко
Перешукуючи вози н сани
знайшли кількох ще трохи те-
плих Москалів Лежали під
купами кожухів Вони позди-
рали з замерзлих товаришів
одіж поприкривалися і в той
спосіб спаслися від смерти
Побачивши козаків дзвони
ли зубами від холоду і від
страху Гадали що вратува-лис- я
перед морозом на те
щоб згинути від козацької
щаблі Та зайвий був їх страх
Ані Мручкові ані нікому з йо
го людей навіть до голови не
прийшло мордувати бранців
Навпаки чутнли їх натирали
снігом і вели до вогнищ
З лицарів козаки зробилися
Самаритянами
Щиро тішилися кожною вра
тованою душею мов' знахід-
кою дорогоцінною
На одних санях знайшли ще
одно невеличке але повне ба-
рильце горілки
Мручко не дав його нікому
Відшпунтував цідив до михаи
лика і по черзі обділював ко-
заків і бранців
"Випємо за душі тих що їм
смерть відмовила трунку" —
приговорював — "Але пити-
мем уважно бо горілка як дів-
ка Кохай та міру знай"
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ ІЛІфОШ 6
♦♦♦♦
І На Господарські Теми 1
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦
ДРІБ ТРЕБА МОРИТИ ПЕРЕД УБИТТЯМ
Щоб запевнити добру якість
убитого дробу треба його мо-
рити себто себто не давати
йому нічого їсти принанменше
24 години перед убиттям і очн
щенням то висилкою на про-
даж У протязі того часу себ
то морепня треба дробові да-
вати до пиття лиш чисту воду
Також треба старатися не до-
пустити до того щоб дріб
клював соломяну підстілку
або яке сміття Якщо тому не
перешкоднться то вбитий
дріб пічне скоро ферментува-
ти й псуватися а шкіра набере
зеленкуватої барви Виголо-дженн- й
на протязі доби дріб
найліпше подобається купую-
чим на торзі господиням та ку
харям І саме одною з голов
БІЛЬШЕ КУКУРУДЗИ
Західно-кападійсь- кі фармері
є добре обізнані з ріжннми
родами та плеканням кукуру-
дзи Експеріментальні фармн
від багатьох років звертають
особлившу увагу на розслід
ріжних гатунків кукурудзи при
значеної як на корм для лю-
дей на садження так і на
роблеиня сілосу (сайледж) для
худоби Такі саме експеримен
гальці фармн які находяться в
Бреидоиі і Летбрндж
є тепер встапі дати вдоволяючі
вказівки щодо відмін кз'куру-дз- и
які надаються до плекан-
ня у полудневій части степо-
вих провінцій До них повин-
ні вдатися за безплатними по-
радами наші фармері Загаль-
но шириться думка що тепер
належить збільшити простір
обсаджений кукурудзою як на
насіння так і на пашу для ху-
доби
Брсидонська експерименталь
на фарма подає ріжні відміни
кукурудзи які надаються до
плекання у степових провінці- -
ЯК ГОДУВАТИ БЕЗРОГИ НА СОЛОНИНУ
Досвіди переведені на експе
ріментальннх фармах поруча-ют- ь
наступний спосіб годува-
ти безрогн на солонину:
Перший період: Від відлу-
чення по 6 або 8 тижнях до
100 фунтів живої ваги треба
давати безрогам: 300 фунтів
змеленого вівса 50 фунтів зме
леного ячменю 200 фунтів
змеленої шпениці 1У2 до 2 ф
збираного молока на сто фун-
тів збіжевої мішанки або 8
фунтів перворядної рибної по-
живи на 100 фунтів шорстко
змеленого зерна
Другий період: Від 100 фун-
тів живої ваги до закінчення
випасування по осягненню
210 фунтів: 100 фунтів змеле-
ного вівса 600 фунтів змеле-
ного ячменю 300 фунтів зме-
леної пшениці 1 фунт збира-
ного молока на фунт збіжевої
мішанки або 5 фунтів рибно-
го корму на 100 фунтів збіже-
вої мішанки
Поросята звичайно відлучу-етьс- я
по 6 або 8 тижнях і то-
ді можна почати їх годувати
на солонину Молодші поро-
сята не будуть встаїп" стравити
тяжкого корму Коли пічнеть
НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ
Вірю що як мені так і всім
читачам часопису приємно є
читати на ріжні теми а фарме-ров- і
особливо цікаво є читати
дописи дописувачів фермерів
на теми господарські Та най-
цікавішим фармерові є читати
про садівництво й пасічниц-
тво Я певний що між наши
ми українськими поселенцями
в Канаді є багато досвідчених
садівників і пасічників Многі
з них у старім краю залишили
велнкі сади і пасіки Приїхав
них причин невдоволення з
ґрейдування дробу є занедбай
ня його морення перед убит-
тям Другою причиною обнн-жеин- я
якости дробу є понехан
ня його охолодження по убит-т- і
й очищенні Тому убитий
і обчищений дріб треба добре
охолодити заки його запаку-
ється у скрипку та вишлеться
на продаж Тепло яке поли-
шиться у тілі убитого та обчи-
щеного дробу якщо його у
такім стані запакується до
скрипки є часто причиною
що на шкірі дробу пічнуть по-
являтися зеленкуваті закра-
шення які вказують на те що
дріб почав псуватися і що ку-
ряче мясо не придатне до їди
ТРЕБА ПЛЕКАТИ
Мордеп
ях До групи пізної кукуру- -
дзи зачисляється Ліминг
Лонґфеллов Ґолден Ґлов і
Ебондепс до умірковано-піз-ио- ї
Групи належить: Мипесота
13 ' (ерлі стрейнс) Фалконер
Квебек 28 і Нортвсстерн Дент
(Крукстон) до умірковано
вчасної групи належать: Лет-
брндж Мордеи і Брандон —
роди Нортвестерн Дент і Ми-
песота 23 На сілос у просто-
рах Манітоби що надаються
до плекання кукурудзи треба
зачислити якнайбільше підхо-
жі: Мипесота 13 і вчасні роди
Минесота 13 та Нортвестерн
Дент
У Манітобі посаджено мину
лого року більше і то ліпшої
кукурудзи як колибудь перед
тим Вона показалася дуже
придатною фармеровн для го-
дівлі худоби й дали добрий
збір з акра Тому то наші фар
мері у тих околицях степових
провінцій що надаються до
плекання кукурудзи повинні
цього року обсадити нею да-
леко більший простір
ся годувати молоді поросята
то треба даваний змелений
овес просіяти через сито або
давати їм без луски змелений
овес з білими шорсткими ча-
стими муки Крім того треба
до цієї мішанини додавати
трохи мали або рнбячої пожи-
ви
Коли до наведеної їди до-
дається лиш збираного моло-
ка то треба ще додавати мі-
неральної поживи ' Такі мі-
шанину робиться коли візь-
меться по рівній части змеле-
ного непаленого впана звичай
ної соли та змеленої спаленої
кости або кістяної муки і
годується у той спосіб що
дається їй по 4 фунти на сто
фунтів зернової поживи
Одначе збиране молоко не є
конечно потрібне до годівлі
безрог на солонину Його мо-
же заступити перворядна риб-
на пожива У часі першого
періоду треба годувати три ра
зи денно у другім періоді —
два рази денно Правильність
у кормлешио є конечно потрі-
бна щоб годування -- увінчалося
успіхом
ши до зимної Канади лиш
жаль серце стискає на згадку
про те що минуло про ті мо
ря весняних цвітів про ті па-
хощі в тихий весняний вечір
А тс поквапне літання пчіл і
те гудіння Радість огортає
серце па саму згадку того
Завдяки Д-ро- ві Гансоиові
Стефапсонові і другим натура
лістам садівникам — є надія
що і в Канаді садівництво й
пасічництво буде розвішене
бо вже тепер прибирає ши-
рокі розміри Вже тепер мо- -
- жна вичитати в часописах про
гарні розведені садки й пасіки
між Українцями і другими на-
родностями в Канаді Я один
з тих що хоч не маю досвіду
в плеканні овочевих дерев а
мало що у веденні пасіки і в
старшім віці я мрію про гар-
ний садок і хоч би маленьку
пасіку Щепи яблук сливок і
вишень я вже спровадив і пі-
сля нового способу зложив ко
ріннями в землю на зиму а на
весні буду розсаджувати на
добре приготованім ґрунті
Досвіду як плекати овочеві де-
рева і вести садок учуся з
книжок дописів і як де вдасть
ся — від старокраєвих садів-
ників Пчолн тримаю вже три
роки але лиш на маленьку
скалю бо знаю що можна
легко розчаруватися коли б
узявся на більший розмір від-
разу а без досвіду 1933 року
з одного вулика я мав 340 фун
гів меду і лишив досить для
пчіл на зиму Найбільша про-
блема з пчолами то зима як
їх перезимувати Я свої зи-
мував у салєрі та під весну
1935 року підійшла вода і пчо
ли ще не можна було винести
на двір Так з двох добрих
роїв мені залишилося пчілок
на один тай то слабий рій
В 1935 році пчоли не могли
добре розвинутись було ба-
гато ДОЩ}' й холодних днів
Меду від них не міг я взяти
бо було лиш настільки щоб
прогодувалися ним у зимі На
цю зиму я вложив свої пчолн
в стебнику в землі на пробу
Як перезимують добре то на-
пишу в свій час
Дуже пожаданим є щоб па-
ші садівники й пасічники в
Канаді описували в часописах
про свої досвіди в тій ділянці
і свої успіхи Також щоб
практичні фармері подавали
свої досвіди з ріллі плекання
живого скота і т д Вдячність
належиться нашим агрономам
за дописи й добрі ради Спо-
діюся що Редакція Україн-
ських Вістей уділить місця на
такі дописи практичних фар-мері- в
М Ґлушка
Росбурн Май
оОо
ПРО ОВОЧЕВІ САДКИ В
АЛБЕРТІ
Сам Бог посадив чоловіка в
саду Едемі в раю — найкра
щім меці де було повно ріж-нородн- их
овочевих дерев цві- -
тів пахучих повно райської
краси іе все оуло для чоло
віка
Тому всі люди на землі лю
буються у цвітах овочевих де
ревах у садах Бо Господь об
дарнв людей хотінням любува
тися красою природи
Наш український нарід у За
хідній та на великій Укра
їні був і є дуже великим лю-
бителем садків Правда спри-
яв там садкам лагідний клімат
землі нашої
Усі ми що родилися на У -
країиі й опинилися в Канаді
не забудемо Рідного Краю а з
тим і тих садків хороших що
здається найкращі у світі
В Канаді ми довго тужили за
своїм рідним та дорогим на-
шому серцю Тому щоб роз-
віяти сум і щоб окрасити наші
господарства ми почали й тут
садити деревця Але не знаю-
чи які роди деревець можуть
тут витримати цей гострий
клімат наша праця не прино-
сила успіху ми тратили на де-
ревця даремно гроші й розча-
ровувалися
Ще й у теперішній час ба
гато ріжних агентів розізджа- -
ють по фармах і продають вся
кого рода овочеві деревця —
у більшості! обманюючи лю
дей бо продають деревця не
закліматизовані І знов фар- -
мері знеохочуються бо дерев
ця вмерзають Та трапляється
що й відповідні деревця ги-
нуть бо занедбані не прочи-
щені з бурянів земля кругом
них не скопана і не злегчена
Тай знов нарікання що в Ка
наді овочеві дерева не можуть
рости Я зовсім не дивуюся
бо й сам так колись думав і
так робив як другі недосвїдче--
ні тепер роблять
Я пишу цей ' допис тепер
щоб завчасу звернути ферме-
рам увагу як треба починати
вирощувати садки Майже не-
ма фармера щоб не купив за
пару долярів деревець а не
знаючи які роди надаються до
клімату нашої провінції
В початках ми вдоволилися
дикими овочами — як малини
калина саскатуии агрест і ін
кущеві ягоди Та нині вже й
того нема Ліси повшшщува-л- н
прерії поорали і нічого на
них не осталося
Але нині кращі й ліпші роди
твердих овочевих дерев мо-
жуть рости в наших садках:
Сливки черешні яблука По-
річки агрест ожини малини
суниці — всі ті овочеві дерев-
ця й кущі можуть успішно
рости й давати плоди Хто
сумнівається чи то все може
рости в Алберті дуже легко
може переконатись коли по-
бачить на власні очі мій са-
док коло Веґревил та ще дея-
кі менші садки
Можна надіятися що малу-помал- у
наші українські фар-
мері таки розведуть успішні
садки з відповідних до нашо-
го тутешнього клімату дере-
вець і за пару літ всюди по
фармах будуть пишатися гарні
овочеві садки
В П Федун
Краків Алберта
оОо
"ІДІОТИЧНА ХАОТИЧНА П
АРХАЇЧНА" СИСТЕМА
В доміпіяльнім парляменті
посол Рід з Бр Колумбії вже
пятий раз від кількох літ до-
магався щоб залізниці зрівиа-л- н
фрейтову оплату за пере-
віз збілокя до Бр Колумбії
Рід заявив що ставитиме той
внесок поки парляментові він
не надокучить і поки він свого
не перепре
Цілу систему фрейтовнх за-лізнич- нх
оплат посол Рід на-
звав "ідіотичною хаотичною
і перестарілою" Якщо заліз-ни- чі
компанії не начхають на
т зв "експертів" то побачуть
що ввесь перевіз опиниться в
руках моторовнх басів і тро-кі- в
Рід сказав що за перевіз
100 фунтів пшениці призначе-
ної па експорт заграницю за-
лізниці рахують 20 центів з
Калгар до Ванкуверу Зате
перевіз 100 фунтів збіжжя з
Калгар до Бр Колумбії що
призначена для тамошніх го-дівц- ів
дробу й худоби коштує
4іУг центів Тому Бр Колум-
бія спроваджує збіжжя на ви-
пас дробу й худоби зі Злуче-
них Держав бо це їх коштує
далеко менше ніж спроваджу-
вати з Алберти
—оОо
ПІДКОВУЮТЬ коней без
ЦВЯХІВ
На виставі в Липську один
німецький винахідник задемон
стрував свій спосіб підковува- -
!тн коней при помочі підкови
з клямрами Цвяхи зайві і це
є великою догідністю бо дає
повну безпеку при підковуван-
ні Пороблені проби в прияві
старшин кавалери виказали
що винахід відповідає свойо- -
му завданню і ючдамська
уїзджальня завела вже це но
ве підковування коней
НОВА СИЛА ДЛЯ
ОСЛАБЛЕНИХ ОРГАНІВ
Нуґа-То- н побуджує ослаб-
лені органи Він є знаменитим
жолудковим тоніком поліп-
шує апетити і помагає трав-
ленню Прнчинюється до на-
пливу жолудковнх і кишкових
соків Рух кишок стає більш
звільненим Ділаиня Нуґа-То- н
на серце спричинює більшу
енергію у виконуванні ріжних
функцій В часі виздоровлен- -
ия з тяжкої слабостн він є чу-
довим тоніком Візьміть Нуґа
Тон нині Переконайтеся про
Нову Силу в цім тоніку Одно-місячи- е
лічення лиш за $100
Результат гарантований або
вернеться вам гроші Прода
ють усі аптнкарі
На запір беріть Уґа-Со- л Іде
альне ередство на розвільненя
50ц