Ukrainski Visti, October 12, 1937

              Шм£йм?ї"іШГ „т-'-
'і''] ' '
12 жовтня 1937 — Число 41 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ к Сторона 7
Осіння Кампанія Браіітва
ЗГІДНО З УХВАЛОЮ ВЕРХОВНОЇ УПРАВИ УКРАЇНСЬКОГО
ЗАПОМОГОВОГО ВРАЦТВА СВ НИКОЛАЯ В КАНАДІ
Отсим подається до відома всім -- членам всім Відділам
Брацтва і всім Українцям в Канаді що заряджена осіння кам-
панія на місяці
ЖОВТЕНЬ — ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ
і підчас цілої цієї кампанії нових членів примішається до
Брацтва Сез вступного
Тому жовтень листопад і грудень хай будуть місяцями
живішої праці для приєднання нових членів до нашої органі-
зації
Українське Запомогове Братство св Ннколая це одинока
найбільша і найсильніша українська запомогова католицька
організація в Канаді — з нагоди осінньої кампанії принципе
в члени всіх Українців греко-католикі- в — старих молодих
женщнн і мужчин професіоналістів робітників і фармерів —
від 15-г- о до 60-г- о року життя
Кожний аплікаїїт має до вибору аж 4 роди обезпеки
Ними є: допомога підчас слабости іі каліцтва грамотії платні
по сиерти члена грамоти платні за життя члена (так звані
65-лІт- ні ендовмент) також 20-лі- т ні грамоти: посмертне й
похоронне
Українське Запомогове Бацтсо св Ннколал є для брат-
ньої допомоги іі обезпечеипя а не для зиску а виключно
для охорони своїх членів і і родин Обезпечепнн це така
ощадність при які! уже згори знаєте кілько ви собі поста-
новили заощадити за свого житія
Нашим бажанням є щоб відділи Брацтва були по всіх мі-
сцевостях широкої Канади де тільки живуть Українці греко-католи- ки
Відділи Брацтва повинні бути при кожній нашій
греко-католнцьк- ій парочії і при кожнім просвітнім товари-
стві
1 ця КАМПАНІЯ буде вдала якщо ми видобудемо з себе
бодай троха даиньоі охогн доброї волі та зрозуміння цього
обовязку
Тепер уже думайте над тни як буде виглядати в кампанії
ваша громада і ваш відділ з кінцем і рудня ц р Тому беріть-
ся зараз до праці щоб влип громада і ваш відділ належали до
найкращих при закінченню кампанії
В цім часі покажіть ту добру охоту й завзяття працею
для Брацтва спільними силами рами об рамп а годі програ-
ма наша здійсниться
Закликаємо всіх у кого щире серце й охота послужити
своїй матері-організа- ції а тим самим і свойому народові
Нехай кожен відділ кожен член і в кожній місцевості пока-
жуть ділом-трудо- м для Брацтва що ідея організованої праці
серед канадійських Українців живе й поступає що йде безу-
пинно вперед па зустріч кращому маіібушьому До праці!!!
За Верховну Управу:
Іван Жаровський голова В Саган секретар
Цкгаіпіап Миіиаі ВепеГії Ляз'п ої 81 КісЬоІаз
оГ Сапасіа
Вох 3641 81а В ТСіппірег МапіІоЬа
Вже 7000 років тому
НИНІШНІ ҐЕНІЯЛЬНІ ВИНАХОДИ ТЕХНІКИ Є ТІЛЬКИ
ПОВТОРЕННЯМ ДАВНІХ
Люди з подивом дивляться
на винаходи новочасиоі техні-
ки Не знають чи забувають
що багато з них ніби нових
чуд на ділі є тільки повторен-
ням творів людського генія
що вже давніше існували й які
загинули тільки в часі що не
сприяв культурному розвитко-
ві Головно в добі коли було
багато політичних і суспіль-
них потрясень у добі так зва-
ної мандрівки народів Пізні-
ше ті давні винаходи повторе-
но подаючи їх за новий вла-
сний винахід
Дивує тут не тільки те що
три чи чотири тисячі років то-
му деякі ділянки техніки були
вже дуже високо розвинені ЯК
головно те що ця нопочасна
досконала як кажуть деякі
техніка що має до своєї роз-порядимо-
стн
багато уліпшень
не змогла досі дорівняти де-
яким геніяльннм досягненим
старинннх учених
Косметика 7000 років тому
Багато технічних винаходів
має свій початок у прсісторич-ни- х
часах як ось шпильки до
волосся ножички совги які
робили з костей репа і пила
У Мезопотамії вже 5000 років
тому стригли вівці ножицями
а в давньому Єгипті жінки но-
жичками обрізували нігті їх-
нє косметичне приладдя було
такс прецизійне що вдоволи-л- о
би й найбільшу нинішню
красуню У швейцарських і
ломбардських гробівцях най
шли прецизійно вироблені з
бронзу ложочки до вух щип-
чики та довбачки до зубів
Сулмерійські дами вживали
вже цімінки всіх родів У ру
їнах старинпого замку в Сен- -
джірлі найшли в нижі що
була купальною кімнатою
мисочку з порошком яким і
нині усувають заріст без брит-
ви Лікарі виконували иайваж
чі операції як цісарський про
різ і трепанація чашки таки-
ми знаменитими інструмента-
ми що їх уживають і нинішні
лікарі-спеціяліс- ти
Зал (зо що не ржавіє
До прастарої культури на-
лежать також видобування й
обрібка заліза Вже 7000 то-
му знали витоплювати залізо
з руди та виробляти знаряддя
які сноїм майстерним внконом
дивують нинішніх техніків Лн
ніаючн вже иабоці знаменито
вироблені ножі й серпи що їх
знайдено в піраміді єгипет-
ською фараона Хеопса техні-
ки подивляють величезну за-
лізну кольону яка не ржавіє
Залізний моноліт з х с м і ч н о
чистого мсталга довгий на 20
ярдів важить 35000 фунтів
Находиться в Кутубі півтора
милі від Дельгі Нинішні тех-
ніки не можуть зрозуміти в
який спосіб уже так давно бо
кольона має поверх 7000 ро-
ків можна було одержати од- -
нородннй такий величезний
залізний бльок Нині такої
великої брили заліза при всіх
здобутках техніки не можливо
пилити Здогадуються що та
кольона цс не діло людей але
своєрідний метеорит Всетаки
ця кольона в Кутубі свідчить
що вже 7000 років тому знали
залізо та ним у практичному
житті послуговувалися Заліз
ний промнел стояв тоді дуже
високо
Гончарські тайни
В руїнах старинного мекси-
канського міста Теопігнакан
найшли вази високі па 3 ме-
три сірої краски Вони тверді
й лискучі з вигляду подібні до
заліза Але є такі легкі що
дитина без іруду їх піднесе
Американські хеміки за всяку
ціну хотіли довідатись з чого
і як ті вази зроблено та на
жаль хоч визначено 50000
долярів нагороди безуспішно
Досліджено тільки що ті вази
зроблено з мішанини глини й
заліза але як їх змішано це
залишилося тайною
Шкло що не товчеться
Старинні народи знали та-
кож як довести слоневу кість
до стану мягкої маси з якої
робили кістки Цієї тайни не
відкрили досі Римляни Ара-
би а мабуть також єгиптяни
вміли робити мягке шкло яке
тягнулось і гнулося В Европі
такс шкло зачали виробляти
щойно від дуже недавна В
1857 році появилося як дума-
ли вперше шкло яке не тов-
четься Та це не було прав-
диве бо вже 1610 р перський
хаш Аббас Великий обіцяв
прислати еспанському короле-
ві Филипові НІ шість чаш які
не стовчуться Є переказ що
до одного старинного короля
прийшов ремісник який умів
робити шкло що не товклося
і гнулося під ударом молотка
як розпалене залізо Король
довго приглядався пописам
небуденного шкляря і врешті
запитався чи ще хтось крім
нього знає тайну того виробу
А коли шктяр заперечив тоді
король приказав відрубати йо-
му голову говорячи що золо-
то і срібло зовсім стратить на
вартості коли пошириться!
продукція цього шкла
Автомати й самоходи
Старинні техніки знали та-
кож тайни механіки які ми ни-
ні подивляємо Вміли вони ро
бити статуї що автоматично
рухалися За фараона Рамзс-с- а
XII загальний подив викли-
кувала штучна людська фігура
яка ходила та "рухала головою
Таке чудо бул також у Гієро-полі- сі
а в дельфійській святи-
ні були т звч-Гліад-н — золоті
статуї жінок що ходили і спі-
вали Старинний учений Ге-
роя з Олександрії виробляв ав
томати які коли було вкинути
до них одну драхму (тодішня
монетарна одиниця) висували
пачки де були предмети спо-
життя перфуми і ріжні дріб-
нички Той учений построїв
також гидравлічпу інсталяцію
що самочинно автоматично
відчиняла тяжкі ворота святи-
ні На 120 років до Хрнста за
цісаря Камодусса техніка стоя
ла вже так високо що вміли
будувати вози які їхали пору
шувані механізмом В Римі бу
ли "таксівки" Одну з них под
рібно описує один літописець
На її осях були приміщені
прилади що показували час і
переїхану віддаль Коли "так-сівк- а"
переїхала одну милю
камінчик злітав до металевої
посудини приміщеної внутрі
воза За їзду плачено згідно
з тим кілько було камінчиків
у посудині У старинпости
вже знали автоматичні кльозс-т- и
(ватеркльозетн) і віпди За
часів кретенської цивілізації
палати багатіїв мали гігієнічні
інсталяції що під оглядом дос
коналости в нічому не уступа-
ють нашим За Юлія Цсзара
(50 літ перед Хрнстом) були
вже віндн що підносили на ве
лику височінь будівельні мате-ріял- н
та дикі звірята що жили
в підземллі під ареною цирку
Прецизійна вага і компас
Король міста Ур у Мезопота
міі Дунґі І що жив 5000 років
тому мав незвичайно ніжний
прилад до важення Одиницю
Рідко буває така нагода
міри тпгару якоУ вживали прн
тій вазі обчислили докладіїі-сіньк- о
на підставі відношення
довжини секундового маятни-
ка під трнцятим степенем ши-
рини
Не менш подивугідним було
те що 25 років тому найшли
на дні моря біля Аитнкітери
скомплікований і н с т р у мент
який як пізніше виявилося
був точним компасом Слід
згадати що старинні наукові
книжки часто говорять про
прилади до обчислювання по-
ложення кораблів на повному
морі Бо китайські літописи з
року 1 165 до Яриста 'згадують
прилад "Тінґ - Нанхінг" — це
значить "річ що показує по-
луднє"
Старинні літаки
Початки летунства сягають
також дуже д а в ні х часів
Стверджено що вже на 400 ро
кін до Хрнста Архітас з Тарен- -
ту грецький учений збудував
літак який назвав "літаючим --
голубом" В 860 році по Хрис
ті араб Абуль-Карі- м намагав-
ся построіти плаї овець В 1065
р беиеднктійський монах від-
бував лети у Мельмесбері В
1232 році вибудували в Пекіні
великі бальони виповнені піді
грілим повітрям Даки вою
ючи з Римлянами послугу- -
вались "вогненними смоками"
який випускали на порогів Ці
своєрідні літаки представляли
лоб 'смока прикріплений до
скіряного мішка Приміщена
всередині лоба олійна лямпа
огрівала повітря в мішку нас-
лідком чого він підносився в
гору викликуючи переполох у
ворожих рядах
Тайна елєктричности'
Досі ще не 'стверджено з ці-
лою певністю чи старинні на-
роди а головно єгиптяни ет-
руски й інші знали елєктрич-піст- ь
Однак устійпено що ко-льо- нн
які окружали єгипет-
ські святині були заосмотрені
в машти що виконували при-
значення громозводів Один
із написів у святині Едфу ка-
же що ті машти служили до
того щоб "бурі відтяти до-
рогу до землі З тією метою
обкували машти "міддю що
находилася в краю" Жиди
мабуть знали як громити й пс
реховуватн якусь ближче не-
знану "божу" силу що нахо-
дилася в повітрі Мабуть зна-
ли також робити стрільннй
порох і динаміт Про це го-
ворить Мойсей Можливе
що він вихований жерцями
пізнав неодну тайну їхньої та-
ємної науки яку зберігали пе-
ред юрбою як виключний
привілей своєї касти Деяку
частину тієї науки становили
якраз відомости з ділянки
елєктричности й магнетизму
Послугувалися ними в релігій-
них містеріях і з метою оборо
ни перед ворогом що нападав
на край
Значить нічого нового під
сонцем
ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬК- Е
ПОРОЗУМІННЯ
Польський і німецький уря
дн закінчили умовою свої дов -
ші переговори в справі націо-
нальних меншин Обидві сто-
рони зобовязуються шанувати
права національної меншості!
польської в Німеччині й німець
кої у Польщі щодо вживання
рідної мови в школах і урядах
свободи віроісповідання і
преси приватного шкільниц-ств- а
й горожанства Кілька мі
сяців тому польська н німець-
ка преса робила поважні заки-
ди другій стороні за переслі-
дування своїх земляків За-
гально думають що ця нова
умова має велике значіння для
скріплення приязні між Поль-
щею й Німеччиною
як тепер: за $200 майте
"Українські Вісти" на цілий рік великий ілюсїрова
ний кадєндар даром і можність виграти поважну су
му в Пресовім Контесті
иіІІІІІІІІІІІІІІІІІІНІІІІІІІІШІІІІІІИІІІШІІ
1 Про Здоровля І
тїіінпішіішіііініішінііініішшіші
ОБІГ КРОВИ У ЛЮДСЬКІМ
ТІЛІ
Що кожна людина повинна
знати про живчик
Серце ЛЮДИНИ ЦС (СИЛЬНИЙ
мотор що працює без упину
Кожний скорч його' двох ко-
мірок витискає до розлогої си-
стеми еляс пічних бючоїс (ар-
терій) в тілі певну кількість
крови Рух тієї крови спричи-
нює филюванни що поширю-
ється із постепенною малію-
чою початковою скорістю в
бючках й замикає врешті в
найдрібніших волосковатпх по
судинах І власне цю филю
крови витисканої з серця до
бючок ми іі називаємо живчи-
ком (пульсом)
Можемо ту филю обсервува
ти па кожній бючці а на бюч-
ках положених ближче повер-
хні тіла під шкірою можна
жішчик вичутн пальцем за
кожним разом як серце кор
читься вичуваємо один удар
живчика Удари живчика да-
ють нам отже образ того як
працює серце — скорше чи по
вільніше
Число ударів живчика зміню
ється в ріжпих добах людсько
го життя У жінок воно пере-
січно вище як у мужчин Нор
мальна кількість ударів жив-
чика па міпуту у здорових лісч- -
деи виносить: п першім році
життя 120 до 130 разів в тре-
тім році коло 100 в десятім
90 У мужчин у віці від 15
до 50 літ 71 до 72 удари в
жінок 80 ударів У дальших
літах цифра ця збільшується
її досягає 90 ударів у 80-ті- м
році життя
Але в деяких людей число
ударів живчика доходить і до
100 на мінуту або зменшене
поннжче 50 на мінуту не му-
сить бути доконче хоробовим
проявом Наприклад: є ціл-
ком нормальні здорові люди
які через ціле своє життя не
мають ніколи більше ударів
живчика як 50 на мінуту На-
ука медицини ехнлюється те-
пер до погляду що менше на
лежить уважати на повільність
або скорість ударів живчика —
прискорення ударів живчика
називається в медицині тахи-кард- ія
а звільнення брадикар-
дія — як на правильність або
неправильність ударів
Живчик повинен бути мнг-ки- й
і новішії сила ударів по-
вніша бути однакова мусить
отже бути одностайна й рівно-
мірна (в однакових відступах
часу)
В людей низького росту жив
чнк на загал скоріший (корот-
ша дорога) як у людей висо-
ких
Деякий вплив на кількість
ударів має теж положення ті-
ла Людина що стоїть має
живчик на кілька ударів ско- -
ріший як людина що сидить!
нову ж живчик людини яка си
днть менш-біль- ш на три уда-
ри скоріший від живчика лю- -
"""' що ЛСЖИТЬ
ХЬЬ Лаусгіїммиспі іи иоі Імнм-іа- ] Ьу
ОТСЯ СИСТЕМА
Є СПРАВЕДЛИВА
Правдива співпраця показалася цілими роками
справедливою системою -- людських громад
Вона буде стало розширятися „бо ті самі ідеї
не можуть продовжуватися прн помочі якої
ІНШОЇ Ідеї --і 1 ' 1 тг)п(
Алберіійські Пулові Елеватори уявляють
собою найвищий степень розвою контрольова-
ного кооперативного збування збіжжя
Повинно бути ціллю всіх албертійських хлібо-
робів помогти цій системі 1 цій справі най-
краще розвинуїися
Везіть своє
АІЬегіа Рооі Е1еуа(ог5
(
Крім цього на частість уда-
рів живчика мають вплив хпо-робо- ві
прояви Передовсім га
рячковпй стан цебто підви-
щення температури тіла понад
37 степенів тепла Цельзія
збільшує кількість ударів жив
чика На кожний один стс-пе- нь
підвищений температури
тіла число ударів жпнчнка
збільшується менш-біль- ш на 8
ударів Число ударів живчи-
ка збільшується теж прн ие-дуі- ах
серця па нервовім під-кла- ді
прн надмірнім уживанні
тютюну іі інших недугах та
недомаганнях Рівиож всякі
біги та загалом різні тілесні
зусилля підвищують число у-да-
рів
живчика Підвищення
живчика слідує теж прн силь-
нім душевнім подразненню
Кількість ударів живчика на
мінуту рахуємо звичайно
н цен спосіб що вичуваємо іі
числимо кількість ударів нати-
скаючи легко великим паль-
цем живчик що находиться п
руці прн насаді долоні по сто
ролі великого пальця безпо-серед- по
під скірою — глядячи
одночасно на годинник най-
краще такий що має секундо-
ву вказівку Можна й собі са-
мому змірити живчик натпска
іочи великим пальцем одної ру
кн живчик на другій руці
Однак тоді міреипя не буде
вказувати дійсного нормаль-
ного числа ударів бо при мі-рен- ню
живчика собі самому
мислячи удари живчика стас
чоловік мимоволі дещі звору-
шений і число ударів збільшу-
ється Удари живчика на руці
можна теж при відповіднім
держанню (легкім зігисннго)
РУ™ и відповіднім насвітлен
ніо руки обсервувати очима
пс допікаючи пальцем
Удари живчика можемо пи- -
ІЬе АІЬегіа Ьіііиог Сипігої Воага ог Ьу
збіжжя до
руці але всюди там де арте
рія Гіде безпосередпо під скі-
рою (наприклад на писках)
ЯК РОСТУТЬ ХЛОПЦІ
І ДІВЧАТА
Відомо що дівчата скорше
розвиваються від хлопців Од-
нак і в них є доба коли вони
ростуть помаліше Доба ско-
рого й помалішого росту в
дівчат коротша як у хлопців
Ось як виглядає ріст хлопців
і дівчат під першою до 20 ро-
ку жнт і я:
Хлопці іі дівчата ростуть
однаково до 10-- ю року жнпя
до 6-- го року скоро потім по-
малу З десятим роком життя
цей стан зміняється Хлопці
ч
р о с т з' т ь ще два роки
помалу а дівчата вже від 10-г- о
року починають рости ско-
ріше й тоді переганяють хлоп-
ців На 15-м- у році скорий ріст
дівчат кінчиться н тоді хлоп
ці що ростуть скоро аж до 18
року їх знову переганяють
Хлопці перестають рости в 25
році дівчата в 20-і- м
БОМБОВИМ ЗАМАХ НА
КОЛЬОНІСТА
В Данійцях повіт Борщів
виконав хтось бомбовий замах
па хату кольоніста Івана Міса
Бомба зладжена з артилерій-по'- і
гранати впбухла а відлам
кп її зранили жінку Міса та за-
подіяли н хаті шкоди па 150
злотих
В Сопітах розстріляли трьох
військових кухарів за тс що
зварили летунам зіпсуту веиро
вину Можна собі уявити я-к- нй
крик підняла б ліва преса
як би так подібний вирок на-
ступив за царської влади А
"народпьому" судові товарн- -
ІЬс Сочсгшиепі о! ІЬс Ргоуіпсє ої ЛІЬеги
чуватн н числити не тільки палиш ніхто навіть не дивується
ЗАМОВТЕ СОБІ КЕЙС ТАКОГО ҐАТУНКУ ЯКІШ НАЙЛІПШЕ ЛЮБИТЕ —'СЬОГОДНІ