Ukrainski Visti, June 10, 1931

              Сторона 2
+! Вісти з Укдаїнськик
в
Земель
=
Я X
ОГЛЯД УНРАТНСЬКОГО ШКІЛЬ- - 1922 і 1 грудня 1923 р ось як:
НИЦТВА ПІД ПОЛЬЩЕЮ Область
"Всі школи як публічні Львів
так і приватні на території Краків
Річігаосполитої Польської о Волинь
в тіснім значінню цього Полісся
слова польськи-- м
и школами Про її н- - РАЗОМ
ш і школи як не- -
відповідаючі ідеї польської
державності! в польській
державі не може бути й
мови" і
(Обіжник Кураторі? Львів
ської Шнільної Онруги)'
Так щиро Н отверто заговорили
Поляки про шкільництво тільки
що після вирішення долі Східної
Галичини Радою Амбасадорів з
дня 11 березня 1923 р До того
часу говорилося солодкі слова про
спільну працю Поляків і Україн-
ців "як вільні з вільними і рівні
з рівними" З окрема в справі
шкільництва { президент першої
підставі повшцих
в
на Поліссі
польської Краевої Шкільної Ради Цоля й до закону з вересня
Львові проф др Цоль предло- - 1922 р — провідною думкою
був Варшаві проект розділу "кресового шкільного закону з
шкільництва і шкільної адчіні- - липня 1924 р с утраквізм або т
страції в Східній Галичині на у- - зв "спільна школа" На ділі цей
ьраїнеьке і польське "щоби У-- утраквізм дуже ілюзоричпий По
праїщі не потребували ходити до міністеріяльним плянзм наука чи-польськ- их
шкіл Поляки до у- - тання й писання в українській мо-країнеьк- нх"
ні починається в утраквістичних
Провідною думкою того проекту школах тільки від П а вза-б- ув
н-аціональ-
ної галі української мови я
ш 'к о л и "В кожній предмету в утраквістичних школах
—говорилося— слід зорганізувати вчать по українських тільки нау-окре- му
науку хочаб навіть в од- - кн природи (одна! година іижне-по-кляеов- ій
школі як тільки до- - по) і в пищик
тпчпій громаді с 40 дітей націо- - руханки (у вищих — по польгь-нальи- ої
меншості! В польській ьн) а нпші загально образу- -
ШХОЛІ ПОВІШеИ ВЧИТИ уЧІІТеЛЬ ПО'
ляк а в українській Українець
Утраквістичні українські семннарії
знестп і на їх місце впровадити
учительські семннарії з польською
й українською внкладовою мовами
та з учителями Поляками Й'У-крзїнця-
ми І т д
Сказано було що як тільки
Східну Галичину прилучать до
Польщі тоді можна буде зараз
зреалізувати повгаций пляя наці
онального шкільництва
Шоои ще краще переконати
"невірних Томів" як з поміж у-країн-
ського
громадянства так з
поміж рішаючих чинників Антанти
—ухвалив варшавський сойм (без
участи представників українсько-
го населення) закон про г зв во-евідеь- ку
самоуправу з дня 26 ве-рес- пя
1922 р в якому поц'лир
шкільну адміністрацію і пікілі'іп-цтв- о
на 'українських землях на
українське Н польське а позатим
вирішив позитивно і справу укра-
їнською університету
Безперечпо — поста плення Ан-
танти перед такий "докопаний
факт" (мовтяп — тут не з якпмн-небу- дь
проектами" але прямо з
твердими "законами" мається ю
діла!) мало м и також великий
вплив на відоме рішення Ради
Амбасадорів з днях 14 березня
1923 р в справі Східної Галичя
нп
ліе не засохло чорнило на
акті з 14 березня 1923 р а вже
польські правлячі чинники розпо-
чали акцію яка цілковито супере-
чить всім повнішім запевненрлм
проектам і законам Рішенням з
20 березня 1923 р (отже з 6
днів після вирішенпя Ради Амба-
садорів!) екасувало міністерство
одинокий український мужеськиїї
відділ державної учительської се-мпн- арії
у Львові а дня 23 серп- -
ня 1923 р скасувало міністерство
й одпноку українську' школу вправ
у Львові яка проіснувала була
45 літ!
Появився наведений па вступі
обіжник ' Кураторі! Львівської
Шкільної Округи ' а опісля 13
грудня 1923 р ввела Курзторія
Львівської Шкільної Округи ут-
раквізм до обох українських жі-'гол-
их
семинарій (у' Львові і Пе- -
ремишлі) й таким 'чином не стало
нГодної української державної учи-
тельської 1 семннарії яа всіх зем-
лях Тігід Польлцею"И --V
СЗ Переміна українських нарохніх
шкіл на польські зглядно утратві-"стич- ні
представляється хронольо-Гічя- о
ось як:"-'У''1"?- Н
Стан українських пародніх 'шкіл
представлявся ' в :дні И І2 грудня
1922 р 1923 р
2453 ' 2576
79 79
443 369
22 З
2997 3027
На з рядових
зістаалень виходить що вже під
Польщею було 1922 і 1923 рр
українських пародніх шкіл:
в Галичині 2655
на Волині 443
22
26
у
жив- - 31
а
клясн
тип крім
громаді
в рисунків кля'ах
всі
Разом 3120 укр шкіл
Щоби одним махом перемінити
українські школи на утраквістичні
зглядно чисто польські — ухвалив
сойм з 31 липня 1924 р т зв
„ кресовпй" шкільний закон Ґраб- -
ського яким введено шкільний
плебісцит
В противенстві до проекту проф
ючі предмети (історія ґеоґрафія
та шипі) по польськії Опке уірак-лістпч- пі
школи о властиво польсь-
кими школами з иезпачною тільки
домішкою українською
Вже постанови цього закону ро-
блять великі труднощі непольсьпим
батькам які домагаються в шкоЧ
лі рідної мови навчання та одно-
часно великі полекші тим що до-
магаються 'в ШКОЛІ і польської мо-
ви навчапня Отже за польською
мовою впстарчить тільки дом-тгп-н- я
за 20 дітей не треба тих до-
магань урядово стверджувати не
мусять це бути діти польської на-родно- стп
і т п Та викопний міні-стеріяльн-
пй
розпорядок до того
злкону робить ще дальші утрудне-
ння иепольськнм батькам а л
практиці ті утруднення переходять
в пепоборимі прямо перепони
Не дивлячись иа всі ні — пт
сказатнб — органічні перепони
український нарід взяв масову у-ча- сть
в шкільному плебісциті і
прямо геройською поставою дока
зав що розуміє найбільше значі
ння свого рідного ШКІЛЬНИЦТВІ і
для нього готопе па найбільші но- -
жертпн Одначе внаслідок безкон
трольності! вношених за польською
школою деклярацій надужнть і
самоволі стверджених н числен-
них протестах" відкликах жало
бах ''парламентарних інтерпеляці-
ях та урядових доходженпях
Травневий переворот 1925 ро
ку застав на вкраїнських землях
під Польщею вхе тіїмм 1055 і
зв українських шкіл Таким чи-
ном вшехпольський (еніїецькнй)
режім встиг зліквідувати 2003
українських шкіл які но частії
спольоиізовано а по частії зутрак-візован- о
Після травневого перевороту го-
ворилося багато про потребу на-
правити кривди українському на-
селенню а зокрема про швайцарн-заці- ю
шкільництва та про необхід-
ність змінити закон про утракві-заці- ю
шкіл але утраквізація й
польонізація українських шкіл по-
ступала давним шляхом а в 1930
роц осягнула справдішний рекорд
якому можуть позавидувати навіть
"ендеки"
По інформаціям начальника на-
ціонального відділу при політич-
ному департаменті міністерства
внутр інших справ Сухенека з дня
10 жовтня 1930 р'"було в ми-
нулому (1929—ЗО) шкільному ро-
ці тіїьки 716 т зв українських
шкіл акутраквістичних 1794
' Вяходитьщо до 1929 —ЗО шк
року ми стратили 2404 уираїнсь- -
них шкілЛякі ще в '1922 11923
рр'-існува- ли під' Польщею 3 то-
го "загального : числа зутраквізова
но 1794 і спольоиізовано 610
шкіл
Очевидно про українські школи
під Польщею не приходиться влас-
тиво говорити 'Якщо зважимо що
шкільні наукові пляни не відпові-
дають потребам українського насе-
лення -
Своєрідний
і рекорд осягнула
"санація" закриваючи цілий ряд
українських шкіл (державної Гім-
назії в Тернополі приватних гім-
назій в Рогатині і Дрогобичі нар
школи "Р Ш" в Чорткові й нн-ши- х)
без ствердження обектившіх
причин в часах "пацифікації"
Останнім актом в декрет пре-
зидента з 29 листопада 1930 р
Цим декретом додав президент до
арт З закону з 31 липня 1924 р
такий уступ'
"Змінити мову навчання можна
не скорше як після 7 літ чи
слячнвіддати управосиЛьненнЯівипадок засУУ п0 НЩ закона
останнього оречення яке устій
нило мову навчання в даній
школі"
Чи це відноситься також і до
тої решти т зв українських шкіл
яку певно схотять зутраквізуватн
й спольонізувати — це покаже
майбутність а властиво інтерпре-
тація того що треба розуміти під "останнім ореченням"
Якщо під цим мається розуміти
тільки вирішення польсь-
кої шкільної влади — то оче-
видно двері стоять отвором перед
дальшою польонізацією і утракві-заціе- ю
т зв українських шкіл
В парі з ліквідацією українсь-
кого державного шкільництва йде
наступ і на українські приватні
школи удержувані Т-в- ом "Рідна
Школа"
І Герасимович
ПОМЕР ДР ІВАН КУРОВЕЦЬ
У Львові помер 13 травня лі-
кар Іван Куровець По закінчен-
ню студій він переїхав до Калу-
ша де перебуп аж до створення
в Галичині Західньої Української
Ніродньої Републнки Покійний
доктор Іван Куровець відразу став
до праці при ЗУНР а потім
Станиславові оОняв становище
державного секретаря здоровля
Та більшу частішу свого життя
покійний перебув у Калуші Там
він визначився своєю хосенною
працею над культ} рннм еконочіч
ним та політичним піднесенням ці
лого повіту Не було села деб не
знали д-- ра Курівця й не було
жадного українського селянського
чи міського активного діяча яко
го небіжчик не знав би особисто
та якого він не притягнув до за
гальної праці на користь свого
рідпого народу Завдяки певсіїпу-ш- Ш
праці небіжчика Калущнна
стала зразковим повітом для нн-ш- их
повітів а вибудуваннй йо-
го стараннями народний дім у
Калуші став гордістю цілого повіту
Від калуськогож повіту він був
представником у львівському сой-- мі
від 1908 по 1914 рік
По катастрофі української
держави др І Куровець оселив-
ся у Львові де переняв управу
передньої Лічниці якій віддавав
усі спої сили а особтнво багато
працював над будовою українсь-
кого шпиталю у Львові Разом з
тич др І Куровець був членом
Наукового Товариства іменн Т
Шевченка у Львові та членом і
активним працьовпиком в инших
українських громадських культур-
них та фінансових організаціях і
установах
ПЕРЕД ВИБОРАМИ НА БУКО- -
ВИНІ
Українська Національна Партія
на Буковині завлючила угоду з
румунським правительством Голо
ва цеї партії сенатор др Зало-зецьк- пй
повідомив її секретаріят
що на основі цего пакту Україн
цям в Румунії запевнено 2 посоль-
ські мандати до камерп (нища па
лата) і 1 до сенату Пакт зачлю- -
чеяий на підставі повнозмгггної
меншестевої програми і мав в пер-
шій мірі прпнціпіяльне значінпя
бо це перше офіціяльне признап- -
ня українського народу як наці
ональної меншосте в Румунії До
сі офіціальні чинники твердили
шо Українці в Румунії це Румуни
що забули свою мову Цю вістку
приніс черновецький ''ЧАС""- -
Кандидатами -- у найблищих 'ви-
борах в: Др В " Залозецький
президент Української Національ-
ної Партії 1 б сенатор др 'Денис
ЗАХІДНІ ВІСТИ
Михальський адвокат в Букареш-т- і
і Юрій Сербинюк
іКрім того У Н Партія дісталз
місце дорадника в комісї для мен-шестев- ого
питання при державнім
секретаріяті Вибрано до тої ко-
місії адвоката й редактора "Ча-
су" д-р- а ЛьваКогута
ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС У
СТРИЮ
Дня 18 травня перед стрийсь-ки- м
судом почалася розправа про-
ти вісьмох молодих люднй пере-
важно" гімназійних студентів яких
прокуратор обвинувачує в злочи-
ні державної зради Полщійне до-
несення каже що обвинувачені
мали в 1930 р приступити до
УВО з наміром щоби шляхом
збройного повстання відірвати
Східну Галичину від Польщі Па
грозить кара смерти на шибени
ці котрої не внконалиб хіба па
нелітних
До розправи покликано цілий
ряд політичних аґентів а на са
мін розправі мають відчитати
"Батурин" Богдана Лепкого і
"Землю" Ольги Кобиляпської та
пишу подібного роду українську
"революційну" літературу яку
найдено при нагоді трусів в об-
винувачених у хвилі арештуваппя
РАДА МІЖНАРОДНЬОГО СОЮ-
ЗУ КООПЕРАТИВ В ОБОРОНІ
УКРАЇНСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ
В днях 14 і 15 квітня відбу-
лось чергове засіданпя Ради "Між-иародньо-
го
Союзу Кооператив у
Бруселі столиці Бельгії
На порядок нарад Ради Союзу
прийшла справа "пацифікації'
(погрому) української кооперації
в Галичині
Офіціяльиий бюлетнн Союзу із
згаданого засідання оголоїще до-
слівно такий коч}иікат у цій
справі:
"Справу "пацифікації" у Схід-дн- ій
Галичині передано Екзеку-тн- ві
з домаганням щоби Союз у-ж-
нв
заходів у випадку українсь-
ких кооператорів які зазнали по-
важних матеріяльних втрат а та-
кож особистих образ у ході т зв
"пацифікаційної" акції
'{Генеральний Секретар почав
розслід цеї справи і дістав з обох
боків від польських і українсь-
ких організацій спрзвоздання з
яких виходить що о поважні під-стави'д- ля
відшкодування Звіт Ге-
нерального Секретаря потвердже-
но і доручено йому ВЖИТІ! ВІДПОВІД-
НИХ заходів щоби представити
справу кооператорів дотичній вла-
ді"
РОБІТНИКИ ВТІКАЮТЬ РОБО- -
ТИ
На Заході мільопп безробітних
шукають уперто праці а в боль-інспи- ків
люди втікають від пеї
Чому?
'''Комуніст" з 26 березня п р
пише що "робітипкгі мешкають в
брудних казармах сплять на го-
лих дошках а навіть ще гірше"
Виходить шо в багатьох містах
вже попросту робітники не мають
навіть що їсти а робити примушу-
ють під багнетами Така доля стрі-
нула робітників у больгаевпцькому
раю! Та щоб вонп не втікали від
праці "комуніст" радить "по-
більшити політичну освіту робітпп- -
ків" Тою "політичною освітою"
годують большевпкн робітництво
плее 14 років але як видно не
приносить вона їм ніяких фізичних
потекш Можна дурити людей що
ніде так добре не жнеться робіт-
никові як у большевиків але
факти показують якраз противне
що життя робітника в Большев'ї
далеко гірше як в Західній Епро-- пі
ПІДОЗРІЛИЙ вогонь
12 травня в 9 годині вечером
у помешканню Українського Сей-
мового Клюбу зайнялася шафа я
книжками та документами які ні
лежали українському клюбови
Вогнева сторожас що погасила во-
гонь твердить що пожежа пов-
стала з невідомої причини Вогонь
на шафу перекинувся зі стіни ко-
тра загорілася за шафою
В шафі переховувалися доку-
менти Сеймового Клюбу "про над-
ужиття польської адміністрації в
Галичині та ріжні л зажалення II
оскарження українського населен-
ня "для' ріжних соймових внесків:
'лі ? : 'і ) 11 гг
КАРНА РОЗПРАВА ПРОТИ
СОЛКИ МІЛЄНИ РУДНИЦЬКОТ
В перших днях травня ц рпо
чалася була перед судом цтаро- -
му Самборі розправа проти по- -
солки Мілени Рудницької обвину- -
ваченої в злочині нарушення пуб--
личного спокою Посолка Рудниць- -
ка на розправу не явилася а обо- -
ронець др Макснмчук зажадав1
щобп розправу відложпти тому бо
сойм не видав посолку судові
Розправу відложено
ТОГО ЩО ВРАТУВАВ ЧЛЕНІВ
ЕКСПЕРИЦІТ НОБІЛЄ— Р03- -
СТРІЛЯНО!
шаі
ґелГьЮсіюьшік-шуіш- иірозстрілялваладкоаштанапммопр- - ШІЙ мҐртаоігрофон ТОРЕНС крнаосткриии Ввеилдиачєинсаи"ль1н4ихй12-уго2лосцалміває Дсиулжье--
ської фльотн Погті славного па гарно викінчений ДАРОМ Сю спеціальну оферту ро- -
весь світ героя який як відомо бимо через це щоби пізнали чудесні крайові концертові співи
иа криголомі "Красін" віднайшов нашого славного співака Модеста Менцінського Замовте собі
і пиоаттаав членів експелгпії на- '- 20 РекоРД1п 60 Центі т}т оголошуємо вартості! $1200
а мн вишдемо 20 рекордв 500 голок і
північний бігун ґен Нобш Ка п„п _1ІІІІ(1 пп_пп гптівмлю а 7олма ігппл
пітан Поґґі естонець з походжен- -
ня працював під цей час в тор -
говельній маринарці на Північних
Морях Розстріялна його без су-
ду на приказ Чеки як "контр
революціонера" Смерть цвого
ройського капітана викликала
всюди велпке вражіння
ПОЛЬСЬКИЙ ЖАНДАРМ ПЕРЕД
СУДОМ
Перед повітовим судом в ЗІику
линцях відбулася розправа проти
польського поліцая Михайла Ко
рнцького з Прошови побиття
двох селян Івана Сіранта і Ан-
дрія Тичннського часі пацифі-
кації жандарм закли
кав обндвох селян па постерунок
і там скат) вав першого нагайкою
а другого палкою Судовий лікар
ствердив в обндвох випадках ушко
дження тіла і потвердив це під
присягою на розправі Таксамо
обвинувачений поліцай признався
до того шо вій в службі побив о-бн- двох
селян
Суд показався надзвичайно ви-
бачливим сз проти ноліційного ка-
та і засудив його на 14 дпіп аре-
шту з заміною на грошеву кару в
висоті 42 злотих
ГОСПОДАРСЬКА КРІЗА В ПОЛЬ-
ЩІ
Найновіші статистичні звідом-лен- ня
як працює польська проми-
словість: н лютім у будівельному
промислі ' було чинних установ
216 не чинних 225 волоконнім
промислі чинних Ь'Л нечинних
207: деревнім промислі чинних
С39 нечинних 202 металевім
промислі було нечинних 80 фаб
рик в споживчім Не в одяговім
ЗО (у шкірянім 31 у хемічнім
у паперовім 13 підприємств
Але це тільки початок крізи а
то бз де далі?
СТУДЕНТА У ЛЬВО-
ВІ
У Львові застрілип хтось гімна-
зиста Богдана Клзанівського з
Равн Рз ської Коли КазаиіпськніІ
вертав з міста хотів встзпитн
в браму дому двох мущіш що сто-
яли в брамі заст)чшло йому до-
рогу і один з них поцілив його ВІІ-стріл- ом
в серце Пострілеинй по-
мер в дорозі до шпиталю Обидва
напасники втекли
БАНДИТСЬКИЙ НАПАД У САМ-БІРЩИ- НІ
В ночі 0 травня шістьох
узбросних бандитів напало иа
приходство в Біліші Великій нопіт
Самбір Закп бандитам вдалось
дістати з кухні до помешкання па-ро- ха
Погорецького служниця збу-
дила його і він вистрілами з ре-
вольверу прогнав напасників
ОРИҐІНАЛЬНИЙ ПОМИСЛ БЕЗ- -
РОБІТНИХ
Три Ян Купка з
Бигдошу Миколайчик з Познания
та лііхальскі з Ьитдошу хотіли
звернути увагу компетентних чин-
ників на свою гірку долю ' і точу
від Ґдині аж до Варшави котили
вони перед собою бочку З Ґдині
вийшли вопи 18 квітня а щойно
15 травня дійшли з бочкою до
Варшави Польські часописи пи
шуть що такий помнел безробіт-
них компетентним чинникам дуже
подобався і 'що вони дадуть тим
трьом безробітним пращо
ДОНОСИ НА УКРАЇНЦІВ
Деякі групи закарпатських мо-
сквофілів що з завзяттям гідним
ліпшої ' справи ненавидять укра
їнський національний рух і Кого
діячів повели в останньому часі
ПО- - УНІІНІНІНМІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМІНІІІІІІІІІІІІІІІІІИШІІІНІІІІІІІІІІІІІІПІІІІИІІІІН її
і дарум тлаииїУі і у = ч : - - - „ - „ = уаппп ипиииі іхраскн рамцмп- - '1'
(Тмагоґоневої
Грамофон
вам грамофон
обжалований
у
у
ВБИВСТВО
безробітні
'-- - лі і = —55
5
===
=
==
Е
=
- р — к
о '=— -
===
ви
= —
по
а „
ге
за
В
У
і
на
к
ЯК ОТРИМАЄТЕ ГРАМОФОН НА ЕКСПРЕСОВІЙ СТАЦІї
Всі Концертові Подвійні Рекорди Продаються по 60 Цт
289— 'Ой наступає та човна 1886Із сліз моїх—А Мен- -
: ==
1 Щ хмара Козацька дума І
= Молитва Андрія з "За- - в порожець за Дунасм"
= 310 —Віють вітри Ванда II
= Сеник з фортепяном
= 542— Козак пана не знав з ві-- §
ка А Людкевнч барітон
= Верніться сни мої пре- -
= красні А Людкевич оар
= 629 —Ой сів пугач — Хор
=І х Охмй арнаастХуопрає та чорна
= 59015 — Праснувшіяся мисли
= діарія полька
Орхестра 'Військова
7— Марш Соколів Зестера
—оанда
Повергають Гзнуленькн
= 8— І ч Козак Д Коблінсь- - г кого — Банда
5 II ч Козак Д ІГоблін- -
= ськйго — - Банда
= 9—"Погулягм" Коломийка
= Нащо мене зачіпаєш
= Комічні Пісні і Декламації по 60 Цт
= 290—Подорож Ронґулі до Америки М Коссак —Вражіння в А- - =
= мернці М Коссак' =
= 198 —Комета Галгя діяльоґ Феґнері і Паяловська — Жіночий і = Фризігр Діяльоґ 5
= 197 —Мччцск Французем діяльоґ М Домосллвськнй і В Рапа- - І
Е цькнй —Хлоп з фогоґрафа Діяльоґ Джез Бенд-"Музик- а" =
=Е Всі рЗеакмоорвдлиенєня новші літяьк нраівнаоджресгур—амофон за котрі ручимо ~=
І ЦККАт$КА КіГНАКМА і
І 9916 Ларег Аує ЕУтопІоп АІІа
ліііііііііпіііііііііііііііініііііііііііііііііііііііііпііііііііііііііііішміїїіііііішиїїііііііііп
огндпу донощнцьку кампанію про- -
ти Українців перед офіціальними
чинниками чехословацької репуб-
лнки Закидають вони в першу
чергу українським учителям що
вони ширять протидержавну про-
паганду" при помочі ріжних "ірре-дентестичин- х"
видань по шкіль-
них бібліотеках Ці видання — як
вони пишуть— поручав перідко для
шкільних бібліотек сам шкільний
Виділ у якому мовляв Українці
роблять що хочуть А як та "у-країні- ька
ірредепта" внглядао в
дійсності! на це вказують ви
писки з деяких українських діто-чи- х
видань та сиіваннків поміше-
них в москвофільських пресових
органах { тих вписків видно що
москвофіли вважають українською
ірредентою навіть такі фрази у
віршах як "любов до України"
"служити Україпі" і т п Своїми
доносами і цькуванням дове
ли моекпофіли до того що чесь
ка влада перевело ревізії но
шкільних бібліотеках Закарпаття
в яких заквестіонупала кілька
книжок що їх тепер переглядають
специ" аби ствердити чи нема
в них чого протидержавного
Не меншу кампанію повели мо
сквофіли і проти духовенства на-родовець- пого
напрямку зокрема
проти чина оо Васнліяи яким
також закидають "украшську ір- -
ГОРЯЧА ТА ЗИМНА
В КОЖНІЙ
від 6-- ої
Число 24
пінський тенор
Мені однаково — М
Менцінський тенор
59007 —Улани Малжоваїш
Мазурка —Перед раз-лук- ой
Маршь
59025—Полька "Шумка"
Веселая Купушка
59027 —Гуляв чумак на риноч
ку
Безмежяес поле
59055 — Світит месяць
ЗО Пї П Капель Роль
10— Коломийка "Гагілки"—
Вронського — Банла
Берн Петре Коломийка
965 —Рах цях цях Полька
Ойра! Ойра! В Морські
1899 —Гзцулкл Жид орхестра
іусятннськип хусит
(
реденту" і протидержавну акцію
хоч і без одного-однісько- го дока
зу Дійшло до того що відомий
москвофільсьміи "діятель" др
Стефан Фенцнк иредложив недав-
но такий донос-жалоб- у на гр като-
лицьке українське духовенство і на
греко-ка- т єпископа в Ужгороді —
аж у Римі І це діється тоді коли
значна частина однодумців д-- ра
Фенцика веде на Закарпаттю яв-
ну пропаганду за православіл
коли деякі його найблищі прияте-
лі перейшли безсоромно в табор
православних!
ДІВЧИНА ПРИЧИНОЮ ВБИВ-
СТВА
В Слобідці лювіт Заліщики
20-лїтн- ий парубок Смеречннсь-кн- й
убин другого нарубка Рудика
Причиною вбивства була дівчина
до якої вони оба залицялися
убив теж Вітков-ськог- о
що прибіг на поміч Руди-ко- иі
ОБІКРАЛИ
ПОЛІЦІЇ
Здасться що немає відважні-
ших злодіїв як львівські От не-
давно вломилися воші до головно-
го команаданта львівської поліції
Віктора Гошовського обікрали
його і втікли
ВОДА І
КІМНАТІ
рано до 2-- ої в ночи
НМММІІННИІІІПІМІІНПМНМІМММИІ
Кіп§ ЕДмгаг (1 Ноіеі
16180— 1011 5Ьее( БсЬшгаІоп АІЬегЬ
№ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УСІУГИ
Елмонтонська Перворялна Кавярня
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отворена
ітіттттмт'тт
Камарнньская
Счеречинський
КОМДНДАНТА
ТЄЛЄФОН
г "ипіпщпнітііі