Ukrainski Visti, July 06, 1937

              - '
V
сторона 4 У С : 2 т :і
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
одинокий український католицький
тижневик у Канаді
Випав кожного вівтірка
Спілка "Українські Вісти"
10012-10- 9 Стріт Едмонтон Алберта
Річна передплата $200
До Держав 250
За оголошення не відповідаємо
ІЖКАИШМ ГГСЛУЗ
Еуегу 'Гиезиау
Ьу
Тгаіпіап - 109 Зігесі
ІЛтіІеД
ЛІЬсгІа Сапасід
5иЬ5сгір(іоп Сапайа рег
Ше ШШі-ч- І рег „ 250
Вівторок 6 липня 1937
ЖНИЄ0 ВЕЛИКЕ РОБІТНИКІВ МАЛО
Вікопомні 'слова Відвічної Правди! їх вимовив Хрнстос
у розгарі своєї апостольської діяльності! на землях Юдей-
ських Вийшли ці слова з його Божеських уст навіяні якимсь
смутком просяклі якимсь жалем до тих що байдуже гляділи
на ного велнтні заміри на широкі пляни ГІого науки на по-
требу рук їх вимагало шнрокозлкроєпс діло сиасення
людського роду
У жалісних словах криється тихни і болючий докір]
людям із талантами що байдуже глядять на золоту ко-
лосисту ниву докір що вони заложнлн руки в той час як
доспіле зерно й в землю та марно без-
плідно Нема кому на цій ниві потрудитися зібрати багатий
урожай Нема але і є Нема охочих але чимало є здібних
могли б вони волять от так іздалеку Охочі це
дванацять апостолів із мозолями на руках із серцем повним
жару н завзяття жаль вони непосильні на свої
плечі відповідальність за такс діло"
А кругом? Кругом повінь здібних людей пнвіпупаннх
ДаЄам11тВШГькі!нТ™то~к ~ч — тільки їм братись до
7' Т-во- мм М Драгоманова- - Мс1- - за те велике діло
8 Укр Катол Церква св Духа1'1 апостоли мусілн боріїка- -
94 Укр: Кат Парохія св: Михаиагаіи всякі 1СЧШ сили
Брацтво Українців КатоликіЄться- - Колп б 1с адпрн- -
11 Гр-Кат- ол Парохіясв Воло пР'ипопала за апостолів то
12:
із
14
15
ІІіе
Укр: Гре-Като- л Парохія 'св' '0ДУ-- Шкода було б іх-Ук- р
Треко-Катол- : Парохія 11С исилі бУл" довести
Укр Гр-Кат- ол Парохія П СТІІСЛ0 говорячи це діло
Укр- - Гр-Кат- ол бо в Д° того Даних Парохія св
Укр Гр-Кат- ол Нар Дім" Н1 слоиа іи--
с "ам кажуть
17 Отці Васнліяни Мондер'АЛ святі правдиві слова!
18 Укр От3 а т0 до Цер-- 1 Гр-Кат- ол Парохія
19- - ОО Редемптористиі" Иорктс і
20 'Укр Гр-Кат- ол Народній 'ДГ "Равда Одначе вони кри- -
Укр Гр-Кат- ол Народній равду щокатимуть „ерос І
Укр Гр-Кат- ол Парохія св аьякс і сшпс
НАЙБІЛЬШЕ НАШЕ ЛИХО — випа
МІШАНІ ПОДРУЖЖЯ
Так пише Г Маруснн у львів
ському "Ділі" приглядаючися
до нашого міщанства у Льво
ві Читаємо таке: "Вийде
Українка за Поляка то не
піде ніколи за і не змінить
обряду тільки вона зміняє
і переходить на ла-
тинське Ожениться Українець
з Полькою то за
н переходить на латинське На
щоб
125
тисячу- - може трапитись один 1 600
А а
РЕРОТ
м
чй?Яв4
Видавнича
Злучених
ГиЬіізіісЛ
І'иЬІіїїіегз
ЕЛшопІоп
іп
Іп
сиплеться
і""ф
б
виключно
обряд
Укра(
трудящих
н
іершшьою дійсністю
з теперішніми 8И коримо за Хрндтом
ЯК
тиснуться з грудей
народу
Колись широкі народні
на
себто Франція
тон
нме
ема
запертим віддихом слухали
непереможний
вельа
их трудів оглядався Хрнстос
вимагав бсзрадніїн
к
V! (VМІМ оіНаVе Шр- -обіт_н—ик_ів бо
КОЛИ НА1
ВИСТАВУ — ЛИПНЯ
-П- ІВНІЧ-
'І І
ГОЗгй аче:
шимшліи
Ю2ПСІ АУЕ
Ь1
Ш
&
VI
:
обр
Хе8
10012
усаг $200
5(аіс5 уеаг
дня
що
цих
тим
паде гине
що Та оті
Па взягп
Бо- -
що
104
1СЛИ ШІХ
16: Раз
21: Д'
221 чесне діло
там
він
нею
свій
він іде нею
охочих і рук
кою двіщи україн
Пого
І '
і
оці
нзою українського
І
чар святої
споїм що
нових сил
днів
НМЧЛІМ ППІНИТТЯ його
І І МНІМ
12 17
і І І І -
і
" І І і
Г І' І о
н
і
докопати якогось корисного знеслого діла для загального
і добра Майже на кожний зазнв до помочі до праці більшість
що нема дурних трудитися для когось іншого бо
й так із тієї праці та не прийде йому нічого н ніякої
корнети не буде" Або — "нехай наперед другі беруться
до того я того не вмію зрештою там побачимо може? Не
знать як там тс як удасться"
Ясна річ що як кожний так відповідатиме то нічого ні-
коли не буде з нашої хоч почини її були б якиайшля-легніш- і
Яке велике недовіри товариства великий брак
вїрц у власні сили та в могутність спільної праці при добрій
волі! Однак не забуваймо о як ми самі не доконаємо своє:
5'
Бук
дсяь
лисі
ідеї якщо кожен із пас буде спихати спої обовязки на іншого
то хто ж за нас буде працювати? Де знайдемо те готове
ідпб до цього прилучитися потому?
П па цьому ще не кінець Цих трохи робітників що при-ложа- ть
свої руки до народпьої ниви мусять свідомі ще
одного (Це вже така доля) що не тільки стріну і ься з байдуж
ністю але з колодами з людцями що цураються свого
українського походження своєї мови з' 'людьми- - що руйнува-
тимуть їхню довголітню працю що чорнитимуть перед чу-
жими словом з тими що кнрнпнінмугь із руками заложени-м- іі
в кишенях Така вже доля Такий здаєть'ся пас
відиічпнй закон чи прокляття: "Велике жинвб та робітників
мало" (Бразнлійська "Праця")
РОСТЕ НЕБЕЗПЕКА З ЕСПАНСЬКОІ ВІЙНИ
Еспанська війна приковує знов до себе увагу цілого світа
Еспанська проблема висунулася па чоло найважнйних питань
європейської політики прибравшії в останнім тижні дуже го-
стрі форми
Льогічпа основа усеї тої скомплікованої метушні держав
є така: в ній змагаються дві великі тенденції тенденція як-наііскорш- ого
замирення Еспапії яку репрезентує в першу чер-
гу Анґлія і тенденція якнайдовшого протягпення еспауїсько'і
війни та схаотизуваиня цілої ьвропи при помочі тієї війни
цю другу тенденцію заступають очевидно московські больше-вик- и
Англійська пропозиція завішений зброї і відкликання
добровольців з Еспанії якщо б вона вдалася була б у досить
короткім часі допровадила до закінчення війни А це не є в
інтересі большевиків тому вони постановили англійську про- -
ііиліции сторпедунагм иіліи шешруиили чсрнишш уряд з
Валенсії внести до Союзу Народів зажалепняліа Німеччину й
і Італію за те що вони помагають Франкові себто інтервеню- -
ють в горожанській війні в Еспапії Вже це одно не могла
прихильно настроїти цих держав до еправіг відкликання до-брополь- ців
Крім того уряд червоної Еспапії намовлений
большеннцькпмп дорадниками почав явно провокувати Італію
й Німеччину Фльота якраз тих двох держав контролювала до-
тепер береги Еспанії па відтинку червоних Ці останні всупе-
реч постановам міжиароднього права н комітету неіптервенції
кількакратно збомбардувалн з літаків італійські та німецькі
кораблі Німці відповідно зреванжувалнея і ї воєнна фльота
знищила укріплення в пристані Альмерія Останньо больше-внцьк- а
субмарина торпедувала німецький корабель "Ляйпціг"
І скарга в Женеві і провокації па морі мають за ціль упемож-інвіп- и
якупсбудь акцію що змагає до замирення
' Провокація з "ЛяГищіґом" стала вихідною точкою для
попої ситуації найгрізиішої від початку еспаиської війни В
цій ситуації наелектризованій грозою європейської війни зу--
ларнлнея тепер два табори дві труни держав" з противними"
оце Хрпстопс норішіліиіЯ собі сграгегічно-мілігарпнм- н й економічними інтересами
о пародиііого життя Коли і Конфлікт з "Лнїіиції'ом" спричинии-відтягненн- я ф
зовсім
слова
ПРИБУДЕТЕ ЕДМОНТОНСЬКУ
до
Німеччини й Італії з поясу" роповашш іспанських берегів
Дальші події відбулися у 'швидкім темпі Витвогшллсонава
ситуація в якій Німеччина а передовсім Італія черезїиторн-тегн- і
пресові орґани-заяшіл- н що не виведуть а ЕелащїсіісЛх
добровольців і дадуть Фрапковіпнші[(1потр5ну'длян- -
мання ботьиіевизму в Еспанії Уціядн Англії і Франції відпо-
віли що коли впаде пеінгервснпіііпип плян і ПімеччинлГ(й
ні святої науки відкриил-- 1 Італія не пристануть колективну розвязку еспанськргр ?і братолюбія йшли довгими! конфлікту тоді обідсржавн Англія і будуть
добродієм уздо- -
!
П
'
відповідає
труду
і
праці
до якиГг
бути
серед
пат
ґен
що
отверто постачати воєнні матеріялн для валенсійського
уряду Така ситуація коли б до неї дійшло була б нічим
іншим як отвертою інтервенцією держав в Еспанії з чого
дуже легко могло б прийти до загальної війни в Евроиі І
перед такою ситуацією дуже рішучо остерігають керманичі
і'ритійської політики
ГІГЧ1ГМПГЛ ФпПІІк'Л П ЕСНЯІІІЇ ЛЛЄ багЯТО _ЧП Т'ЧГ1ІІІШ Л1П
Англія підозріває Італія народньо- -
сгїч- -
м Ч''иі-- Х '
ня1 Мопя
обоізагрозита Ґібральтаропі та брптійському шляхові на
дістерез Середземне Морс Для були заірожені зпяз-вн- х
і з її північній Африці Для Німеччини вигрі-міс- т
Франка означає доступ есиапських мінеральних бл-Зповц-
тв
головно еспаиської сталі яку дотепер віівбзилн головно
села англійський ринок
веР Тому обі держави Англія і Франція рішучо иоборю-нові-- ь
інталійсько-німецьк- і пляни в Еспанії І тут коріниться
ногобезпска європейської війни Англійська преса влее не скри- -
ється з тим що краще в зародку знищити небезпеку ніж
ізволнтн іп розвинутися
Чому я почав революцію?
полоротке статті
сувг
пер (Докінчений)
нів Я спершу вагався чи нрння-мет- і
місце але вкінці погодився
кваю обовязок жовніра є йти
штмм де йому приказують Од-ЩОа- к
я зрозумів що грозить ка- -
стрпетрофа Я вивчав російське узи якась
нтання дуже дбайливо і знав
Зрадливу силу їх пропаганди
1 знав також що большевизм
означає невільничі окови для
працюючих Я
зажурений фактом на-
віть учені характери
піддаються погубній протнна-ціоиальні- н
ідеї
Багато людей дивується
чому безпроволочно не
підмовила послуху Відповідь
є одна У той час не було
доброї організації армії Я
не міг рахувати на до
тої міри щоб узяти на
таку страшну відповідаль-
ність її проводі були не-
певні елементи Декотрі були
партизани з народнього
котрі всунулися до штабу
за найіівіших Інші
були прості а
глибо-
ко
кращі
в
армію
урядів
частина з — масони Тре
ба звернути увагу на факт
більша частина офіцерів
ботьшевицькій армії це масо-
ни Моє переконання є
вільна млеоперія ЇЇ інтерна-
ціональними
є головним відповідальним
чинником за недолю
Кальо замордовано з
наказу головного масонського
бюра в Женеві особисто при
везеного до Сеньором
Барчія Це вбивство було по-
чатком цілого ряду злочинів
що мали бути першим кроком
до проголошення совітської
держави То був іменно той
час коли ми зрозуміли що не
можемо далі ждати оскільки
можемо враіунаїп бодай те
що ще можна прагувагн
Моє завдання на Капарій-ськн- х
Островах не було такс
легке як~я зразу уявляв собі
Комунізм розпуспіп свої кри-
ла тут Мене поінформова-
но що на 1- -ю травня збунто-
вані елементи підпалять буди-
нок брнтійського консулату
щоб "відсвяткувати день пра-
ці" Я рішив що така річ не
станеться оскільки я задержу
військову владу па і
вишлю відділ війська стерегти
Мене зараз же зганив цивіль-
ний губернатор котрий нарі-
кав що я провокую маси Я
відповів що радше візьму на
себе цю відповідальність ніж
допущу до злочину Однак ци-
вільний губернатор подав віст
ку до Мадриду Мене покли-
кав до телефону міністр війни
й хотів знати чому я на вла-
сну відповідальність змобітізу
вав армію: Я вияснив ентуаці-- ю
й по довгій та гарячій
я остаточно до-
звіл
Перший травень надійшов
Маси демонстрували пішки й
троками але -- всюди панував
незаколочепнй4 спокій 'Ані
один затпсисиий пястук не під
нісся з большевпцькпм приві-
том А навіть більше Коли
один з робітників спробував
зрооптн це ного власні това-- 1
риші змусили успокоїтпся От-
же сама присутність уоружс-пн- х
жовнірів була вистарчаю-
ча щоб "ідеалістам" відобра-
ти відвагу
18-гоали-
пня року армія
(вивісила прапор націоналізму
в Марокоі1 я негайно поїхав
там літаком іііхіо на острові
не знав їду В Мароко
я обиян провід моєї армії й
війна за волю почалася
На початку завдання не бу
ло легке Армія' не мала
зорганізуватися але іроза
оголошення совітської рспу-блпк- п
примусила пас приско-
рити нашу акцію 51 зрозумів
відразу що домашня війна в
Еспапії означає більше як по- -
борення наших марксистів Чу
жі уряди прихильно
до них носія відразу прни
ціла з поміччю з матеріялом
людським і зброєю Більшість
очотннків знербовлпнх Совіт- -
Англії й Франції слушно що "тоді СЬК"М С010-104-
1 и 'чія
лгіпез прихильний собі в Еспанії уряд сягнула б по страт "с "л" олак 0С1"
дміліт'ішіч' пепенягу п чахілнін частині Сепеліемногп "І'ЧІМ' лише ЧФ'""іськимц
б схід
Франції б
кольоніямп в
гей до
так
боні
був
себе
з
1930
куда
часу
бельгійськими чеськими н-
імецькими й італійськими анти
фашистами так слово "о-хотпи- к"
є вповні їм належне
їх наннго за добру платню го
ловно в оордо чарсеї і па
франко - катальонськім побе
режжі Воєнний матеріял був
головно російського похо-
дження приходив також з
Франції Бельгії Челословач- -
чинн Спосіб його продукції
є типу брнтійського або є бу-
дований Росії за бритійськи
ми взорами
ІЧсІІІІІ Іїкії'Пії мїчїгиіи -- і резюме ґен Франка що появилася була в 'Реві Універсель") І ку Еспанії і змарнували їх на
мас
що
й
армія
В
фрон-
ту
них
що
у
що
розгалуженнями
Еспанії
Сотсльо
Еспапії
й
островах
дис-
кусії одержав
ставилися
що
лоч
у
Ічліі
матеріял котрий був дуже
ГТ"
Російська пре-
са містить кореспонденцію з
Риги про розстріл маршала Ту
хачевського і 7 інших достой
ників: Перед сходом сонця дня
12 ц м Тухачевського і його
товаришів вивели з тюремної
кстп на подвіря де прокура-
тор прочитав присуд і відпо-
відь Сталіна в якій Сталін за-
значив що засуджені не заслу
жили на помилування
Засуджених відвезли автомо
білем до стрільниці "зразко
вого полку" біля Срібного Бо-
ру за Москвою недалеко Хо- -
' кепський Кілька днів пізніше
ми здержали судно що везло
воєнне приладдя до Валенсії
й забрали ГІого до Сепіллі
Більша частина його була пе-ресгарі- ла
й до нічого не здат-
на А цей матеріял купив на-лепсійсь- кнй
уряд і заплатив
за нього солену ціну
Від шістьох місяців ми про-
вадимо жорстоку війну і то
виошіі успішно Я маю бага-
то причин щоб бути вдоволе-
ним ситуацією Ще раз Еспа-пі- я
спасаючи себе спасла ци-
вілізацію По суті паша війна
є світовою війною між ко-
мунізмом і антикомуиізмом
Коротко ми пробуємо па ес-панськ- ій
війні розвязатн про-
блему котра в противнім ви-
падку спрнчипнтаб кінець Ев-роп- н
Нас часто питають за поміч
яку ми одержуємо від держав
що їх політичні ідеї є спів-
звучні нашим — Італії Німеч-
чини й Португалії Ці прияте-
лі дали нам лиш моральну по-
міч котра робить нас щасли-
вими і впевненими Ані одна
стопа еспаиської землі не бу-
ла передана або обіцяна кому
псбудь Ані один чужинець не
елз'жнть у наших рядах за ви-
їмком припадкових охотннків
зібраних у пашім чужиннім
легіонів котрі — цс треба при
гадати — не були зорганізо
вані недавно але існували від
довгих років і псе вірно слу-
жили Еспапії Ані одна ча-
стинка з нашого узброепня не
була одержана як дар або
вклад Все було куплене й
заплачене еспанськнми гріш-
ми Ми не затягнули ані од- -
країнах І ма бо Еспанії які
пропозиції приходить з
обох сторін Атіянтику і Іаціо-наті- с
пічна Еспанія оплачує
свою боротьбу трішмії патрі
отів коїрі дають її з правди-
вою посвятою почуті обо-впзк- у
Очевидно коли Еспанія ста-
не вільною й"ігезалежіююше
раз її політика буде безсумні-в- у
тяжити радше н сторону
тих країн котрі отверто пома-
гали їй ніж у сторону тих дер
жав котрі були отверто ізоро-ж- і
або обоятпі
Вчорашня Еспанія є мину
лим лііі не иризнамо приві
леїв що полягають па наро
дженню або економічнім ба
гацтві Мужі як Жули Марч
котрі фінансують нашу бо- -
ротьоу не одержали й не одер
жать нічого за їх поміч Вони
ділали зі своєї власної неирн
мушеної волі подібно як ти
сячі інших Еснанців котрі да-
ють вільно кожний по своїм
силам Воші люблять свою
батьківщину й одинокою на
городою якої вони ждуть є
бачити ліпшу більшу щасли-
вішу Еспанію Пораз перший
загальна потреба зедналл всіх
правдивих Еспанців — мужи-
ків і аристократів бідних і ба-
гатих молодих і старих Тою
потребою є кінцева побіда
над большевицькою Еспаніею
котра намагається знищити
правдиву Еспанію
з англійською)
Як згинув Тухачевський
емігрантська
(Переклад
хався і жартував тільки Путна
розплакався і просив дозволи-
ти бачитись зі Стаііном який
повинен його помилувати За-
суджений Корк був також при
гноблений Екзекуцію виконуі
вав військовий відділ під ко- -
імандою Лотишл Петерса Ко
ли впап накат "НогошЛ" "ітп'І воннп наполеон Тухачев- -
іськии підняв угору руку й хо
тів щось крикнути але п тій
евнлині грянула сальва стрілів
і він упав біля трупів своїх то-
варишів
дннкн Оправдавшися вірою маємо
Всі засуджені були спокійні і мир з Богом через Господа
Тухачевський навіть підсмі-- [ нашого Ісуса Хрнста і
ПЯТІ польських гімна-
зій У ТЕРНОПОЛІ АЛЕ
ЖОДНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ
З подірявленої польським
цензором новинки поміщеної
в числі 132-і- м "Діла" довідує-
мося що в столиці українсько
го Поділля н нашім Тернопо-
лі є тепер аж 5 польських
державних гімназій (бо при-
паї пі тут не входи п у раху-
бу) а нема ні одної україн-
ської гімназії державної чи
приватної бо паніть і па ту
опаиіо не хоче дати польська
влада дозволу Щоб замили-
ти очі польська шкільна кура-торі- я
хотіла завести в одній з
польських гімназій т зв па-ралєль- кн
з українською мо-
вою навчання і розписано вин-
ен до першої клясн Та зго-
лосився один кандидат мину-
лого року а цього року було
аж два кандидати Українське
населеня бойкотує цю нову
польську провокацію й не ви-
знає паралельок а вимагає
відновлення тієї української
гімназії яка так довго існува-
ла а яку польська влада неза-
конно закрила в 1930 році
БАСКИ СКІНЧИЛИ ВІЙНУ
В суботу 3-г- о липня баскій
ський уряд і останки баскій-- £
ської армії покинули Баскію й
падолнея в сторону Сантапде-р- у
Президент Агіра видав ні
дозву до світа протестуючи
проти окупації Баскії еспан-сько'- ю
армією ген Франка За
відступаючими Басками йдуть
Еспанці займаючи залишену
територію Дальша судьба ре
шток блекійської армії нсвідо- -
ноі позички а чужих відомості! з
лоч подає щоденна преса в остан-
ніх днях" дуже СКУПІ
ЛОРД ТВІДСМІОР ІДЕ НА
ПІВНІЧ
Генеральний губернатор Ка-
нади лорд Тпідс'мюр вибира-
ється 3-г- о липня в довгу подо-
рож на північ Ця подорож
буде найдовшою' зі всіх які
колнпебудь зробили іепсраль-н- і
губернатори Канади Лорд
Твідсмюр поїде рікою Мекензі
до Аклавнк кораблем потім
літаком до Гершел Анлснд і
назад
МАШИНЕРІЯ НА КАНАДІП-СЬКІІ- Х
ФАРМАХ
На підставі статне тики вар-
тість усіх рільничих машин у-жива-
їпіх
на кападійських фар-ма- х
виносить звшп 000 мітіо-ні- в
долирів І Ілйважиішою
машиною є трактори котрих
число сягає до 100000
П"
ІЩЙ - іг'
ішіїі ' - ""- -'
сіаш НейяШ
дшра" иа світовій
виставі