Ukrainski Visti, July 29, 1931

              Число 30—31
даТжТТТжжТжТЧ?Ч?ТТчІ 4
ш На Господарські Тем ж
Політичний устрій
Канади
Під повшцнм заголовком помі-
стимо ряд популярних статтей про
політичний устрій Канади які в
систематичнім порядку запізнають
наших читачів зі справами котрі
повинен знати кожний житель
краю Теми статтей будуть такі:
Часть перша:
Домінія і провінції Як повста-
ють закони Як працює парла-
мент Преміср і кабінет Політичні
партії Як переводяться вибори
Про миістерства Податки Гроші
і банки
Часть друга
Провінціональппй ряд Муні-
ципальна управа Суди Вихован-
ня Обовязкн горожан Парлямен-тарп- і
титули
ДОМІНІЯ І ПРОВІНЦІЇ
1 Федеральна система правління
Канада побудована на федера-
тивних основах і під цим оглядом
нагадус Злучені Держалн і Ав-
стралію а ріжпнтьея прим від
Англії і Франції Канада склада-
ється з 9 провінцій з котрих
кожна мас свій уряд
Провінціональннй уряд мас обо-вяз- ок
завідувати певними справа-
ми які відносяться тільки до са-
мої провінції Тими справами мо-
же орудувати найкраще управа з
людей даної провінції бо вони
знають місцеві обставини і потре-
би В країні так великій як Ка-
нада провінції дуже ріжняться
одна вд другої Ріжняться під огля
дом свого положення бо одні о
надморські другі лежать в нутрі
краю с ріжннці під оглядом фізич
ної будови бо одні гористі а ин-- ші
степові заходять відміни щодо
населення бо в одних живе пе-
реважно населення якого предки
примандрували з брнтійських о-стр- овів
ннші мають мішане насе-
лення а в Квебеку більшість жи-
телів становлять Французи Проте
з огляду на ріжні обставини в
ріжних провінціях мусять бути
ріжні закопи які відповідають від-
мінним умовний побуту
З другої сторони всі справи які
на думку творців нашої конститу-
ції відносятея до цілої Канади
або справи щодо котрих кращі
закони можуть ухвалити представ-
ники цілого краю віддапо цен-
тральному урядовії званому домі-піяльнн- м
або федеральним
2 Справи що належать до доміні-яльно- го
парляменту
Щоби не було пепорозуміпня
які справи належать до компетен-
ції иарлямептів —домініяльного і
пропінціональинху то порішено що
доміиіяльпнй парлямеит займаються
всіми справами кромі тих які ви-
разно вичислено і признано пар-
ламентам пропінціональним Однак
"для більшої повноті" поіменно
названо справи які входять п об-
сяг ділания домініяльного парля-
менту отже щодо котрих він оди-
нокий мас право вирішувати зако-
ни Ними о:
1) Публичні (державні) довпі
і мастностн (В остатніх двох ро-
ках зайшла тут зміна щодо де-
яких природних багацтв які від-
дано провінціям)
2) Промисл і торговля
3) Добування доходів через
всякого родаї податки
4) Затягання позичок
5) Почта
6) Переведення перепису на-
селення
7) Оправи військові так сухо-
путні як і морські
8) Оплата державних урядов-
ців занятих на службі домінії
0) Морські малага
10) Навігація і вантаження
кораблів
11) Каралпша і морські шпи-
талі
12) Гнболовство
13) Пороми на морських бере-
гах і заливах (в нутрі па ріках
належать до провінцій)
14) Монета
15) Банки
15) Балки і банкнота
16) Щадннці
17) Ваги 1 міри
18) Вартісні папери 1 ноти
19) Відсотки
20) Правні зобовязання того
рода коли щось треба прпнятн
як гріш в заплаті за якусь чші-піст- ь
21) Бапкроцтва
22 Патенти на винаходи
23) Авторські права на кпнж-к- н
і т д
21) Індіяне і індіяиські землі
25 Натуралізація значить на
давання горожапеьких прав чу
жинцям
26) Сулружа і розводи
27) Карний закон за виїмком
оречепь судових які мають силу
закопа
28) Вявіїнці
29) Оправи які виразно впня- -
то з під управлень провінцій
3 Справи шо належать ло ком- -
петенцій провінцій
До обсягу ділапня провінцій на-
лежать справи які вичислені пп-іц- е
Вони не можуть ухвалювати
законів н ніяких шипнх справах
як тільки її тих Однак ці справи
належать виключно до компетенції
пронінцій і домініяльннй парля-
меит не може до нпх втручатися
Ними о:
1) Зміна конституції провін-
ції за виїмком справ що належать
до Уряду Губернатора провінції
2) Безпосередні податки
3) Позичка грошей для про-
вінції
4) Адміністрація1 провіпції
5) Природні багацтва і пуб-
личні землі як їх мас провінція
С) Провіиціональні вязніщі і
доми поправи
7) Шпиталі заведення для ка
лік і т п І добродійні інституції
8) Муніципальні інституції
9) Лайсенси такі як на шин
ки склепи окшннерпі
10) Місцеві роботи І підприєм-
ства за виїмком пароходшгх лі
лій зелізнпць каналів телеграфу
і инших робіт що виходять поза
провінцію і таких які призначені
для вигоди цілої домінії
11) Інкорпорація компаній для
бионесу в провінції
12) Форми шлюбів
13) Право власности і горо-жансь- кі
права
14) Вимір справедливості! і су
дове поступовання в цивільних
справах
15) Кара гривною і вязшщею
ласлучай зломання пропінціональ- -
ного закона
16) Взагалі всі справи місце
вого 1 приватного характеру
До провінціональної дієти на
лежать також шкільні справи ко
ли однак провінції закн присту
пили до конфедерації ухвалили
зі кони в справі осібних шкіл то
ті школи мають істиуватн дальше
Приміром рнхо-католнкі- в в Онте- -
рії і протестантів в Квебеку піко- -
лн не молена приневолити гцоои
вони замкнули спої окремі школи
які вони тепер мають Однак коли
домініяльннй закон і провінціо
нальннй закон не годяться В ЦІЛО-СТ- ІІ
або частинно тоді обовизус
домініяльннй закоп
Що станеться як провінція ви-
рішить закоп щодо особи в спра-
ві для якої вона пе мас права рі-
шати? Коли особа зломить такий
закон чи підлягав вона карі? Ця
справа йде до суду і він рішао
чи провінція мала право ухвалити
такий закон чи ні Коли провінція
не мала 'права особа виграв спра-
ву 1 не підлягав карі В дуже важ-
них випадках справа йде по черзі
від найвищого суду аж до Пріві
Кявнсел в Англії цебто до най-
вищого суду в імперії
4 Домніяльна нонтроля в справі
провінціонального праводавства
Є випадки що закон провінції
може бути уневажнений не тільки
тоді коли його ухвалено проти за-
кона але й тоді коли він появив-
ся згідно з компетенцією до того
провінції Коли цего вимагають
виші інтереси домініяльннй уряд
може його уневажнити однак тігь-к- и
протягом року відколи він ді
став у свої руки копію такого
провінціонального закона Цього
права домінія занадто часто над-укива- ти
не може бо це булоб не-
симпатичним вмішуванням в спра-
ви провінцій
5 Імперіяльна нонтроля над домі-ніяльни- м
законодавством
Також уряд Великої Брнтрнії
може в подібний спосіб уневажни-
ти ухвалений домінісю закон ко-
ли він може заподіяти шкоду ім-
перії противиться договорам які
зроблено з чужіти державами або
переступає межі унравнень домі-
нії
6 Непевність щодо управнень
домінії і провінцій
Може здаватися що конституція
предвнділа всі випадки і що не
зайдіть ніякі попредвнджені ви-
падки щодо розмежування компе-
тенції між домінісю і провінціями
Міжтпм бувало таке що па тому
тлі прийшло до великих непоро-
зумінь між ними Конституція не
могла всього предвпдітп і п таких
випадках рішають суди котра зі
сторін мас слушність Приміром
одною з таких' важних справ було
питання ят: далеко можуть йти
провінції в ухвалюванню законні
щодо продажі! плькогольппх па- -
тггкіп В цій справі постаповле- -
по що провінції мають право за-
боронити або обмежити продажу
плькоголю
Увага Під слоном "конститу
ція розуміємо зоїр аоо цілість
законів якими руководпться уряд
у сповнюванню своїх обовязкіп В
Англії ті закони не всі списані
Там попрп писані закопи обоия-зу- о
від віків іцс звичаєве право
яке о дуже добре засвоєне і прп-ня- те
Коли щодо якоїсь такої нор-
ми істнус сумпів чи вона обовя-з- уе
чи пі тоді рішає суд і тво-
рить в той спосіб попе право на
будуче а це називається "преце-
дентом" Так отже Англія має
"писану" і "неписану" конститу-
цію Злучені Держави майже в ці-лос- ти
мають списані закони Ка-па- да
мас писану конституцію
замкнену в "Брнтіш Норг Амеріка
Акті" яку брнтійський парлямент
ухвалив 1867 року Канадій-ськ- а
конституція однак всіх справ не
обхоплює і тому 1 тут'користаеть-с- я
з творених "прецеденсів" а
часто "їх черпається з практики
Великої Британії
Далі буде)
НОВИЙ КАНАДІЙСЬКИЙ СЕНА-
ТОР— ПЕТРИК БОРНС
Дня 7 липня саме коли Петрик
Борне обходив 75-літ- ню річницю
своїх уродин наспіла до нього ві-
домість від преміора Бенета що
він іменований сенатором на мі-
сце помершого недавпо сепатора
Лесарда
Канадійський сенат—це те саме
що в Анґлії Палата Лордів Кана
дійський сенатор остав на своїм
становили аж до смерти хиба що
він зрезнґнус не являється п се-
наті підчас двох сесій запорядком
виїде з Капади і стане горожаии-по- м
другої держави або хиба і він
допускається злочину чи перене-енть- ся
на стало до другої ка індій-
ської провінції
Закн він етап сенатором му-
сить мати бодай ЗО років життя
мусить бути брнтійсьіпіи горожа-пнно- м
його масток мав виносити
бодай $-100- 0 та мусить мешкати
в провінції на котру він ста о іме-
нований Платня канадіпсьтого
сенатора виносить $4000 па рік
Сенат являється " законодатним
тілом Уряд назначує на ту пози-
цію пайкраппіх і найздібніпшх му
жів в цілім краю І ось несподі-вап- е
іменовання П Борнсаі кана- -
дійським сенатором слонукус нас
перекинути цікаву історію одного
з тих 95-о- х державних діячів які
засідають в ареопагу державного
життя Канади А історія сенатора
Бориса цікава ще й тим що вія
являються одним Із тих типових
невтомних каменярів які свосю
роботою витревалістю завзятістю
та вірою в поміч Божу не лише о-сяг- нуліг
гідні подиву утіхи у сво-
їм приватнім життю але отворилп
ворота до Західньої Канади зор-
ганізували в тих степах індустрію
причинилися до започаткований і
поширення освіти — взагалі стали
носіями культурного життя Захо-ДУ- -
Петрик Борне уродився в місті
Оливі в провінції' Онтеріо де йо-
го родичі Ірландці з походження
були біднвлси зарібникзди За
кілька років перебралися вони до
ЗАХЩНІВКГГИ Огорода 3
Кірьфілд Онт де колоднВ Пет-
рик скінчив кілька клас сільської
школи і мусів йти на зарібки до
сусідних "" фармерів Між ішшли
працював він також на фармі
батьків Вілляма Мекензі який
став опісля зелізничіюш магнатом
і знісшій в історії Канади як "Сер
Біллям Мекензі" Там обидва хлоп-
ці познайомилися конаючи бара-
болі та підспівуючи вееелі пісонь-к- н
Пе мріти вони колись що жи-т- я
забере їх обидвох з безжурно-
го хутора і кине їх у Біір на
гарт на боротьбу не мріли вони
що жде їх тяжка праця довгі ро-
ки журби 1 турбот а на кілець —
успіх слава і найвищі почестн в
державі
В 1878 р коли Петриковн було
23 роки пристав він до гурту пе
реселенців які перебрались з Оп- -
терії до Манітоби У Вінніпегу до
відався Петрик що найкращі зе
млі с в оіволиці Тенпер КросеіпТ
де тепер лежить місто Міішедоса
Не маючи грошей на закуп коней
Петрш: зі своїм братом та прия-
телями йшли пішки 160 миль В
полудневій Албсрті осіли люті на
гомстедп а що пе мали потрібних
засобів до господарки знова вер
нулись пішки до Віппіпеґу де за
писалися на "екстра-ґеп- г" Через
І кілііІ ка років молодий Пстриг' лі
том працював па зелізпичій доро-
зі а зимою мешкав на своїм гом-сте- ді
Платили тоді па зелізпичій
дорозі $2500 на місяць і харч
Приетарашип троха грошей П
Борпс залишився в спот малень-
кій оселі І від тепер зачинається
дійсний його гін до успіху Вій
попав на думку скуповувати худо-
бу між своїми сусідами і пере-продра- тп
її до Східної Канади
Зачав з маленького Зразу по кіль
ка штук а потім відважився й на
більшу скількість так що одпого
разу підіслав навіть три вагони
рогової худоби А коли зачалась
будова зелізішчої дорогії до Кал-та- р
і Меклавд Борне згодився до-
ставляти туди мясо Сідав пін то
ді на "богу" їздив по фармах і
скуповував худобу Був він нераз
і' в околицях заселених нашими
людьми і тому ще й до сегодня
згадзють Борнеа наші люде бо
ламятають як він "на міґи годив
ялівку"
Довгі роки тяжкої 1 витревалої
граці увінчалися успіхом Борис
зачав будувати кошари різниці та
гуртівні Він побудував і купив
поверх 100 склепів в Алберті і
Бріггіш Колюмбії заложнв 65 мо-
лочарень 11 гуртівень ("гол-сей-лі- в")
та 18 овочевих складів
Його філії повстали в Калґарах
ЕЦмонтоні Ванкувері Прінц Ал- -
берг Реджайні Вінніпегу Сіятел
а навіть в Лондоні Ліверпулі та
Йокогамі де знайшли заняття ти-
сячі робітників По 38-о- х роках
зусиль П Борне збудував най-
більше того рода підприємство в
світі
В 1928 р Борне продав своо
підприємство за 15 мільйонів до-ляр- ів
і остався на дальше уділов-це- м
в новій спідці Поселився
Борис в своїй палаті в Калґарах
звісній як одній з найкращих в
західній Канаді
Західпа Капада знає Петрик а
Бориса як щедрого жертводавця
на культурні цілп Кромі чнелен- -
пнх запомог які отримали від не-г- о
сотки родин товариства та клю- -
би Борпс все жертвував па шко
ли церкви шпиталі та другі куль
турні підприємства Будучи сампй
католиком П Борис брав активну
участь в релігійному життю За-
ходу 1 неодна його цеголка май-
же в кожній католицькій Інститу-
ції в Алберті За Його роботу і
жертвепність на тгатоліпгькі ціли
Папа Римський відзначив Борпса
титулом 'Лицаря св Григорія Ве-
ликого
Та й керманичі бритійської на
ції не забули відопачнтн заслуже
ного ліоиіра одного з тих які при
чинилися до зросту Заходу В 75-літ- ню
річницю уродші П Бориса
і в день коли наспіла "вістка з
Отави щк іменоваїшя його кача-дійськи- м
'сенатором уряджепо йо-
му велике торжество па яке при
були: Губернатор Албертп дост
В Л Валш Губернатор Саскаче-ван- у
Др Н В Моиро Губернатор
Манітоби дост І !Д Мекгреґор
преміер Бритіш Кшюмбії С Тол--
мі премієр Албертн Е Бравнлі
Архиепископ О'Лірі єпископ Кид
представниБК судіввнцтва та бага-
то инших визначних громадян
Ґратуляційні телограхи надіслали
новому сенаторовк: Принц оф рейти через пулові елевейторн які'сться на доноси заінтересованих
Вейлс губернатор Канади граф будуть приймати пшеницю також осіб як іредентистів '
Бесборо преміер Бенет бувший і" від непулових фармерів-Пу- л по-- 1 3 цеї причини між народом пов-прем- іер
Кінґ Сир Торнтон преси-{да- в дальше що від доставленого став недовіря й невдоволення
дент Сіігіяра Вітті дост п Місн збіжжа в 1931 не буде нічого об- - тг
та другі віганачні політики
І так П Борне за 52 роки мо-
зольної невсипущої і чесної робо-
ти з пастуха став міліонером з
робітника їм зелізпичій дорозі —
досмертшім сенатором Капади
І
ГЕТЬ З КОМУНІЗМОМ
Перший більший робітницький
страйк у "Робітницькій Державі"
На Радянщині всякі робітницькі
страйки гостро заборонені й жор-ето- ко
карають за ннх Кажуть: не
можна дозволити щоб робітники
страйкували проти "робітницької
держави" І хо ця "робітницьіа
держана" робітникам гірше мачу-
хи—мас для них: панщину голод
а за неслухняність заслання па
Сибір а то й "під степку" шле то
робітники дуже рідко зважуються
на страйки
Та вже видно тепер радяп
ським рооіпшкам все одно — сказа
лн собі —краще смерть як та-
кс собаче життя
І огсе вперте від часів репо
ліопії нояшілися па Радянщііпі ро
бігшіціїкі протпбілмпопицькі про
кламації й уперше шібух там ро-
бітницький страйк
Ошідві ці події незвичайно пов
чаючі Тс що там друкували ви-
разно ііротігбільшовнцькі відозви
доказує що там протпоілілповтп
ка організація під самим боком
Сталіна А міліони відозв розкн- -
дувапнх по фабріпсах Радятцшш
доказують що ця орґапізапія
сильна й ріпфіа Та ще більш
знаменне це що ці відозви ро-
бітництво читало дуже радо Два
роки тому не можна було й мрі
ти про щось таке па Радянщині
а тепер воно дійсність
"Геть із комунізмом ! Геть із
радянською неволею й голодом !
Геть із панів божевільними опор
туністами що держать у неволі
російський нарц"
Такі домагання є в цих відоз-
вах Щось мусіло поігератися в
радянській машині коли зважили-
ся на таке
"Покінчіть — каже відозва —
держати сотки тисяч агентів за-границе- ю!
Покіи'ііть із голодом і
неволею!"
У відозвах написали це що
відчувають голодні й босі "гро-мадян- е"
Радянщини
І зараз як тільки появилися ві-
дозви вибух страйк у фабриках
Москви Видно що причина й о-хо- та
до страйку були здавна тре-
ба було тільки зробити початок
І так — у робітницькій дер-
жаві робітницький страйк!
ІЦож скажуть на це в инших
країнах?
Чваниться Радяшціша що не
мав безробіття
Та треба було тільки протнболь-іиешщькі- гх
відозв щоб цілі маси
що --буцімто працюють в іия кому-
нізму вивести з рівноваги Ко-л- пб
робітникам на Радяніц:тні по-
водилося добре то напевне из за-страйкува-
лоб
у Москві 80000 ро-
бітників
І те одно що робітники на Га-дяіпц-
ниі
зважилися явно виступи
ти проти оммииина '™і'""'
більше як всі хвальои оольшсіш-кі- в
і їх наймитів поза межгмн Ра-дяіпщ-
ши
Правда годі ще иредвнджуватн
як розвинуться там події дальше
Та всеж таки внлім зроблений
Відозви видрукували й розкинули
По цьому вчинку другий —страйк
А час покаже що буде дальше
АЛБЕРШСЬКИЙ ПУЛ ПОЗВО-
ЛИВ ЧЛЕНАМ ПРОДАВАТИ НА
ОТВЕРТІМ РИНКУ
20 липня по зборах пулових де-
легатів в Калґарах видано урядову
оповістку щодо злагіднення пудо-
вих контрактів л Алберті Албер- -
тійськнй пул іюзболяв своїм чле
нам продавати збіжжа з 1931 I
1932 на отвертім ринку або че-
рез пул при початковій виплаті по
ЗО цт за ч 1 у Ванкувері
Цей розпорядок обовязус від 16
липня
Члени які забажають продати
овос збіжжа за готівку на отвер-
тім ринку згідно з Канадійським
Збіжевим Актом будуть могли в
той сам спосіб продати і те збіжжа
що лишилося у ннх ще з 1930
Рівночасно пуловГ чинники о тої
думки що все збіжжа повинно пе- -
тягати для резервового фонду еле-
вейторного купецького ані на
г—тгля—т4т и_д7„г„пнпткн „пітлмірит ял„
пшеницю з 1929 Це псе відно-
ситься ло пшениці бо шовсткого ' яги™ „„ ™ л™ т™™™
селах- - Надвшпка з 1929 по думці умо-І- бо пе М!Ш ифналиюіо Ю
вн пулу з провіїщіональнимп уря- - СТРИМ3Г- -
дами буде сплачена протягом 20 Дальше говорить бесідник про
літ переслідування аматорських круж- -
кіп і шпкаші жандарми указуо
НЕ БУДЕ ДОМІНІЯЛЬНОГО 'на голод у горах і песправедлн- -
ПШЕНИЧНОГО УРЯДУ! вість що від Гуцулів жадають по
Преміср відкинув ігооно- - 5000 левів кавції за вируб ліса
зіщії західних нреміерів щоби по- - тимчасово проценти і дере-клика-
тн
до життя Пшеничний ко- -
який перевівбп продажу Священиків дасться за кару в
збіжжа з 1931 українські села що прнчімипється
Західні уряди застановляються д0 поширення ееглаїгстиа
тепер над створенням мш-пров- ш-
ціолальпою Збіжевого Уряду який 3 "Національною Унією" паража-бувб- п під коптролею урядів ікер-'ЮЧ- ІІ свіп пресІіа псред па ол
мував працею пулу і иуловпх еле-(„- а те ТІЛЬКП) цобп ]1С обтяііра-всйтор- ів
тк незносної крізн в дерисаві й
150000 ОСІБ В САСКАЧЕВАНІ
ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ
Міністер праці Робертсон який
недавно відбув обїздку по західній
Кіиаді заявив он оді п додгініяль- -
нім па]пямеіпі що п Саскачевані
с 15000 квадратових миль без
збіжжа і трави 150000 населен-
ня треба буде дати харчі й одягн
НАНАДА ЗДОБУЛА ПРОТЕКЦІЙ-
НУ ТАРИФУ В АВСТРАЛІЇ
Між Канадою і Австралією ста-
ла умова що 433 роди канадій- -
ськпх товарів будуть привожені до
Австралії після протекційної та-
рифи цебто будуть ишце обложе-
ні митом як такі самі товари з
других країв Австралія минулого
року спровадила товарів за
300 міл доларів
РОБІТНИЧІ БАТАЛЬОНИ
Онтерійсьпнй преміср Генрн за-
явив що неіонаті безробітні в мі-
стах і місточках будуть сформова-
ні в робітничі батальонн і вжиті
до публнчіїх робіт Такі "армії"
повстануть у всіх провінціях а
муніцішали будуть тим самим
звільнені під обовязку їх удержу-
вати Цей плян увійти в
життя за два місяці
Безробітних :конатих до таких
робітних відділів нриділюшати не
будуть вони мають дістати роботи
в місцях їх замешкання
Преміср Бенет дотепер ніякої
програми в справі оезрооитя не
заповів
УКРАЇНЦІ НУПИЛИ ЗЕМЛЮ ЗА
$66000
В албертШськім дистрікті Ле
мент К Г Скаро продав місцевим
фармераи сім ізводрів землі за су-
му $66000 Пересічна ціна за
акер виносить $5900
Купили самі Українці Іван Па
вич купив піп секції за $16000
Андрій Мандрш квоДер за $10-50- 0
Л Гуцуляк кводер за $10-5- 00
Микола Лаьуста кводер за
$10000 Лука Кузів заплатив за
кводер $10000 а решту дістав
Яків С)салюі за $9000
3АЯВД УКРАЇНСЬКИХ ПАРЛЯ- -
МЕНТАРНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ
В РУМУНСЬКІМ ПАРЛЯМЕНТІ
В пятиицю 26 червня україн-
ський посол до румунського пар-
ляменту д-- р Володимир Залозець- -
кий у дискусії над тронною про-
мовою відчитав деклярацію яку
подаємо за черновецьким "Часом"
"Найбільш несправедливо з на
ціональних меншостей трактовано
в цій державі український нарід
Усі українські шкали зденаціо
налізовано а з української викла- -
дової мови остала тільки одна го
дина на тшцзепь тая тої не
скрізь учать а діти наші остають
анальфабетамп
Учителів переслідують кара- -
! "'"' '™'™ !- -
ннй спосіб відбираютчи їм тим !
(
і
Бенет
їдять
Уряд
І
чужих
мавби
і
і г г і --V—
ної культуїш й економічного по-ст}- чі}'
А результат цих засобів:
і комунізм починає пошпрятися й
А шинм0 того „„ _яа0„
іцоон розоптн підозріння книене
на іьчш нарід що він ворожий- - дер- -
жаві
Ми пішли з "Національною Уні-
єю" при виборах голошю тому
що в Гумунії пораз перший стпо- -
рено державний підсекретаріпт
для опіки й розвязкн інтересів на-
ціональних меншин До проводу
цього иідсекретаріягу маємо ми
повпе довіря
Бесідник ' згадує несправедли-
вість при аграрній реформі й
кривду яка столася селянам че-
рез недоплачешія 700 левів за бу-ра- ки
За часів націонал-царапіст- іп
мали ми трьох записаних Україн-
ців а трьох самостійних у парла-
менті А сьогодні маємо ми двох
бо третій мандат ми втратили по-мн- мо
ґаранції іцо ми одержимо
його через демісію або опцію
дій оправдално це зиепшепня
числа українських послів колнб
нам дано сатисфакції на культур-
нім і економічнім полі
Тому просить бесідник прези-
дента міністрів ще перед голосу-
ванням внеказатися чи він уважає
обоснованим вище наведені крив-
ди і вважає за відповідне їх 'усу-
нути
Зїимасмо тільки по одному го-
лосовії в камері й сенаті й не мас
воно ваги чи візьметься ці голо-
си під розваг)' Але цей один го-
лос є символом політичного при-
знання важної частішії краю за-
селеної сотками тисяч
Ми знаємо що шлях до нової
Европн І до мира веде тільки че-
рез порозуміння й цілковите куль-
турне зрозуміння всіх меншостей
та що й ми Українці зпайдемо
вкінці це зрозуміння бо вкінці
кінців субектнвні гіпотези осіб
але обективні правди"
Таку саму деклярацію мав від
читати на засіданню сенату сена-
тор д-- р Маср-Мнхальськ- ий
300 МІЛ БУШЛІВ ПШЕНИЦІ
МЕНЧЕ
Департамент рільництва і Злу-
чених Державах предпнджує що
сьогорічний збір пшениці у світі
буде о 250000000 до 300000- -
000 бутлів пшениці менчпй як
в минулому році Нсспроданого
збіжжа в експортуючих краях є
тепер ще о іщицуілю оушлів
більше як в той час в 1930
В Канаді сьогорічний збір пше-
ниці буде о 150000000 бушлів
менчий як минулого року Причи-
ною с змепчення посівної площі
менче-більш- е на 10 відсотків і
посуха Аргентина і Акстралія
будуть мати разом 100000000
бушлів менче як торік
--Меншій збір буде також на
Балкані За то кращий збір о в
середущій Европі Скількість гппе-иіі- ці
в Радянщині о невідома спо-
діються що буде дещо більша як
в 1930 '
ЗА ЗНАМЕНИТИМИ ООТОГРАФІЯІИМ
йдіть ло 8ШЕКІ8Т вТІІБІО
Весільні Групи — Наша Спеціальність
ЗНИМКН ВеЛИЧИНИ ПОЧТОВИХ КаПТОК рпйитіго
в чрнь і в ночи
943 Лаврег Ате ЕДтопІоп АІЬегІя