Vilne Slovo, February 07, 1970

              НАШІ ОСВІТЯНСЬКІ АКТУАЛЬНО СТІ
ВІД СПІВПРАЦЕ ЛИН
Недавно як гість освітніх £яститу-яв- й СР Серб і САП Восводини хль
ха наших місцевостей навідала Ані
Степанівна Міщеижо директор Київ
сьхого обласного інституту по питан-
нях фахового вдосконалення 1 спеці-
алізації вчителів Після цих перших
контактів представника освітніх пра- цівників з Радянської України з на-
шими працівниками і розвитком на-
шої освітньої практики з обох сто-
рін запропоновано тіснішу і безпосе-
реднішу спвпрацю між нашими
шкількиии інституціями і школами та
учбовими закладами на Радянсьмік У-хр- аїш
На наші запитання про те що мож
на очікувати від цісі співпраці від-
повіли директор Інституту по питан-
нях розвитку загальної і фахової ос-
віти САП Восводини Златко Мелвін-ге- р і педагогічний радник цього інсті
тугу Марія Чакан
лшшг ~ іІІІІІІІІІІІІІІНІ )яш ІаввввввввввввввввввввввввввввввввЯ аВВВВВН іЯвівВВВВВВВВВВН
ввввввввввввввввввввввввВ Івввкввжвввввввввввввввввввввввввв
аВввввввввввввввввввввввввввввл ИВжЕвввввввввввввввввввввввввввввввввввввн
Проф Злітно Мелііпгер
Ннкотнна шкодить
ЛІ який ферментації
провідне рюють пістряка
пальному Протинікотин Американський публіцист
Комітеті твердить вичисляс і своїй
небезпечно
1) це покинути курити "
руя Одна пачечка цигарок
у собі таку дозу нікоти-
ни (20 сантогрдміаУишд люди-н- а
померла коли прийняла б
П на один раз І засвоїла її
2) Вік скорочується
середньо на два роки і чверть
якщо вона викурюс половину
пачечки цигарок денно і — на
він спричинює
вона викурюс цілу пачечку
денно
3) Пістряк (рак) легенів зу-трічаст- ься
частіше в
чим у некурців 16 ра- зів частіше тих що викурю-
ють більше чим одну пачечку
цигарок денно
Очевидно тю-
тюну нищить рівночасно біль-
шу частину нікотини однак
повільне згорювання створює
комплекс (пірндін
і зокрема окис вугле-
цю) що сильно впливає на го-
стре затроення в
на відносно повільніше затро-
ення старших курців
більшій части однак небезпека
походить ле так від нікотини
чи інших отруй як радше від
диму що позбавляє людський
організм повджної скількостк
кисню висліді цього клітини
побирають потрібну енергію
від давендавна дійсність
Людк що заживають наркотн
називаються наркоманами
Цим які причини спонуку-
ють наркоманів нар-
котики займається медицина
оціологія і психологія До-
тепер цим наукам вдалося
ісізновитн що наркоманами
лають тому що існують
іаркотнки і жжи в цих парко-ича- х
шукають
і забуття про ле Що діється
гелер нарко-
мани втікають від реального
життя і переносяться уявний
кращий світ
Більшість наркоманів — це
розбиті життям
сімейних трагедій
своїх сподіваннях і прагнен
нях
Дотепер встановлено що є
п'ять наркотиків 1)
— алкоголь і
ефір приводять до втрати
контролю над собою втрати
свідоиости 2) Наркотики збу-
джуючі - тютюн кава чай що
підвищують нервову чутли-
вість стимулюють діяльність
організму Евфоричні —
'Г ¥ 'о ЙОГ ПОХІДНІ Героїн
К'кі викликають поч)т- -
— Скаж-- ь на ' -- ь ~з'тг
риш:и?гхт ялх счгнгзс
нсаться ця спвлга:ія '
— Ця сп ліртя х і і так і С5
можна назвати ( це ляше і
почалась на основах міждерж:
культурної співпраці Вже в і
час відчувається потреба тісншгх к і
тактів і обміну досвідом на нив - г
міх питань Можна сказати ш
пощастило дістати за партнера
це так можна сказати Київський ' --
ститут Це в першу чергу точу в
нас за останній час розвиваться
шкільне навчання русинської мви а
так само і щодо розвитку і засвоюв&н
ня нових засобів і метод у вивчать
української мови в наших умовах
— Ви цими днями готуєтесь їхати
до Києва Яка мета Вашої поїздки?
— Можу сказати що дуже добре
що Степанівна Сула нас і бачи-
ла як у нас речі мені тепер
легше конкретно говорити про
мету поїздки бо в Києві вже мають
хоча частино чистішу уяву про по-
треби у нас про те і яким спо
собом ми можемо співпрацювати Ме-
ні здасться що це буде більше допо-
мога нашим школам і викладачам з
їхньої сторони ніж рівноправна спів-
праця
— Що очікуєте від цих відвідин?
— Особисто я не очікую багато Це
бпьіл офіційний обмін не зовсім твор
чогз характеру Однак попробуємо
рг-у-яиут-
и можливість розв'язування
найбпьш актуальних проблем у нас
Це в першу чергу фахова допомога
радянських фахівців нам а разом із
шгм розпянемо можливість участі
їхніх викладачів на раших семінарах
для викладачів і участі кількох на-
ших викладачів русинської і українсь
коТ мов їхніх семінарах
— В чому на Вашу думку товари-
шко Чакан потрібна допо-
мога з боку радянських колег?
— Всляк що найактуалніша потре
6а в першу чергу це допомога
V вдосконалюванні наших виклада- -
Лікар Кузен займає з глюкози і захпо- -
становище в Націо-- на (рака)
н о м у П
що курити І Родлль
с бо: книжці "Якщо ви не можете
Тютюн — сильна от-- такі го- -
мі-
стить
б
б
людини
втричі
курців і
в
отруй
крезоль
та
в По
У
ім
ги
в
з
які
3
кл
із
я''
Іна у
До
на чім
на
найбільш
ловні шкоди від тютюну:
— сповільнюючи серцевий кро-
вообіг тюгюн висмажує
серце яке мусить битись
скоріше і сильніше
— тютюн збільшує артеріяль-н- е
тиснення І обнижус
кінцівок організ-
му:
шість або п'ять років якщо — забурення
згорювання
цілий
молоди
іюди
наба-
гато
тем-
пературу
серцевих судин що веде до
скорочення віку
— поважно збільшує виділю-
вання гастрічних квас'го а
це сприяє появі ульцера
— опізнює мочеве виділюван-
ня провокує опік в
відригування обдуття
нудінігя брак апетиту
— провокує деякі алергії- - до-
лоні червоніють тече з но-
са очі печуть шкіра —
сохне
— тютюн нищить вітаміну
"С" яка є дуже важною
для загальної рівноваги
— він м ін може також спри-
чинити неплідність охоло-
дження нездібність трудні
або П нещасні пологи бо
спричинене
в крові вживанням тю-
тюну утруднює витворю-
вання статевих гормонів
Д-- р Алексіє
НАРКОМАНІЯ І НАРКОТИКИ
Наркоманія це суспільне ли-іт- я легкости зникає набридла
хо яке панує замість якої уям ма--
заживати
люди
підбадьорення
іншими словами
жертви
розчаровані
видів При-
голомшуючі
фахова
шлун-
ку
знерівноважен-н- я
Ш ОЧКУВАТИ БАГАТО
лює прекрасний казковий світ
--1) Наркотики названі по-ла-тинс- ькн
"фантастика" — га-
шиш марігуана що виклика-
ють зорові слухові та дотико
ві галюцинації5) Наркотики
гіпнотичні — снотворні засоби
типу вероналу що заспокою-
ють
Серед усіх цих наркотиків
оліюм відіграє велику ролю
Саме з нього добувають мор-
фій і героїн Опіюм виробля-
ють майже в усій Азії а най
більше — н Індії Там 67 про
центів є його світової про-
дукції
Заживання наркотиків є
шкідливе для людського Гіда і
для людського духа Наркоти-
ки не тільки що ослаблюють'
фізично і духово наркоманів
вони шкідливо діють також і
на їх покоління
Статистика показує що най-
більш нещасних випадків на
шляхах найбільше злочинів
— грабунків і вбивств — по-
повняють наркомани
Здороводумаючі люди самі
стережуться перед наркотика
ми і перестрігають діпгих
ЛК'ДСН З 3"Х V її' II
І ЯК
"ВІЛЬНЕ СЛОВО" — 'УІІЛ4Е 51Х)УО $д!а ГеЬгизгу 71970
РУСКЕ СЛОПО
г і
І
ч~-ч- ~ „чч
Мірил Чакая
чів По-дру- ге йдеться про аналіз мето
димних способів вивчання мови в у-мо- вах
іншомовного оточення У нас
відчувається потреба невідкладного
приготування викладачів української
мови бо якраз тепер показалося що
про це треба подбати
—Що конкретно пропонуєте у цій
співпраці?
— Нам без сумніву потрібні наші
кадри бо вони можуть найбільше зро
бити Тому пропонуємо щоб наші моле
дші викладачі і студенти навчались в
учбових закладах на Україні щоб пі-
сля повернення могли більше зробити
ніж ми тепер
І так довго очікувана співпраця
що багато обіцяє нарешті опочалася
Можна сподіватись що вона буде ко
рисна для всіх нас
І Терлюк
ВВШа іСгГ'ЗГІ н"іЖж Л--
Оком фотооб'єктива
Межи 2 649 будівель що тяж-
че або легше пошкоджені остан-
нім зс-Млетрус- ом значно пошко
дже-н-і й пам'ятники культури й
історії З-пом- іж них найбільші
пошкодження зазнали й спору-
ди українських церков старшо!
дати нж ними й церкви в селах
Брезик 1 Хорвачанк я& нале-
жать до найкращих і найстар-
ших
Разом із початком зими лрнпн
нено роботи на консервації цих
будівель від дальших пошкод-
жень але вони навесні будудь
продовжені
А тимчасово вони своїми щер
бииами нагадують про 27 жов-
тня
На фото: теперішній вигляд у-храін- ської
церкви в селі Брезик
недалеко Приняаора
II С
„Хіба на Україні с українська
мова?"
пВУ тГиржиннеьвкиоку в „зХамріитсцтіия„нЧсоьмкиуйнеГолос" по-українськом- у?" розповідає про свою зу- стріч з групою студентів із африкан-
ських країн які рік тому вчилися в Кн- -
МРИ МОЛОДОГО УБОЛІВАЛЬНИКА БАРВ
Хист до малярства
М-- Ю ува:- - раїточ пр-іак-т-
а незе--'ч- ка афша якл повдоч-іят- а шо в фг'яуц месі в Взбас ' пока- зується виставка Василя Присташа Закортло поба-
чити і я попрямував до фабрики
Скронмо помшена в одному покої виставка ясне
говорила про безсумнівний таланта молодого худож-
ник а кілька робіт про те що любов до рідної куль-
тури займає важливе місце в тематиці його витво-
рень Однак найголовніше місце займає тематиха : його улюбленого міста — Баяя Луки
Кілька днів шзнше познайомився я з Василем
вісімнадцятилітнім учнем середньої ремсцької шко-
ли а Тряу села недалеко Баня Л}ки Найстарший
Василь Прмсташ у евосчу ательс
-Ч- -2Е
1 частина його роСІт
син залізничника ще з першого класу проявив на-
хил і любов до малювання а пізніше й до дерево-різб'ярст- ва А згодом постійно на шкіль-
них виставках школи
— Мріяв я про те щоб після закінчення основ-
ної школи вчитись у середній мистецькій школі в
Сарасві але не вийшло Можливості батьків це не
дозволяли а рекомендацій для стипендій не було —
скаржиться Василь — Трохи охоти додас мені пох-
вальне висловлення місцевої критики в банялуцькій
газеті „Глас" Після першої виставки сподівався вла-
штувати справжню виставку в Будинку
але ось повалив і мої задуми
У Василевій кімнаті стіл заповнений зв'язками пен-
злів і пачками фарб Разом із картинами зпертими
на стіни тут і скульптури з дерева „Боїн" і інши а
так само і зппеу А з них просяюс теплота любов
до людей до улюбленого міста до Шевченка до кра-
сивого
П Головчук
V "
'
Звіт з Оттави
нош ПОДАТКОМ ПРОПОЗИЦІЇ
написав II 'КсмиСсл
(К'ін Сцсні) Ще дон- -
і дорога попереду зики
податкові пропозиції білої
миги стішу ть правом уКя- -
-- ті
Ямно пробний рошіід
І ІС ЩО МОЮ ИІИІІІІЧІІН чі- -
мі'тср І- - ікмісоіі
і'Є бути додержаний то і'ір податків а ноною стін
ок зачнсіїїі'н І гімни 171
і Але н Вчмь ми ці ікчч-- пін то то не о'юн'я мні сира
на Може Сл пі що ііисітн)
датою Луді 1 і ічня ]Ч72 р
Податкові промоїн ц і і
які пересуванні н піку час
тину тягарх па соїчишо кмн
су Канали і V оіиапс іаі ідіп
ні обнлвох кінцях дохом-о- ї
скалі повинні персні н
такий процес лаки стануть
правом: і Сама біті книга
буде пгч'ллоАСіїа парлимен-тариі- й
комісії 2 Комісія
буде переслухувати репре-
зентації від широкого а-ен- гу організації) і пооїнпо- -
кнх людей які цікавлені а- - побирати а
3 и'л родин
тоді пропозиції в подроби-ця- х
і предложить урядові
сної пропозиції НІЛІІОСНО
і мін 4 Уряд розгляне ре-
комендації і вирішить чи
пия твг}іпісті групі оули два іміни звропононані КОМІСІ- -
студенти що добре говорили по-рост- й- ю мають підставу ї Толі
ському прийде виготовлення чако--
„Коли ж я запитав їх чи не знають ну ТОЙТО "ЄР04'"' Р°""и
вони трішки щось з української мови — ЦІЙ ' п'во- -
Гі ам пП°ект
пише п В Гринько - вояк аідповіли г1кону п'1м_стом
иені таким дивним пяЦЖіт н в ком'-п- п
УігпоТі: — °КрЄ"М"аипии вд хюа с„ с можливе ИЮ КОМІСІЯ
-- ваі Вражений цим запитом'ьякамумсоі-в- Гппепдеренпчцічтчацміхїхх"вваітднносдноаіьиі іі-вияснюва- ти їм те шо здамлось мені кону
не треба було б вияснювати сту- - Псе те 'є процесом який
дентам які вчилися в університеті сто- - і'ібсре багато часу Коли
лиці України Виявилось за пару ро- - хяд справді готовий няти
ків навчання в Київському університеті л° хваги пропоновані комі- -
їм не звернув уваги бодай на існу сію ЗVІН" т"лі аммВ!" вання української м'пи пиу л спана чи речі-к-ц- ь 1 с піч
К'і
' т-- г- Т- -
І
+'
$&
з'являвся
культури
землетрус
фінансів
Г71 р аможс бути додер
'канпГі
юматнчно
іа цифри ' 7500(4)
іьо нодаткоицін цифри
Нершкоч
родим
буле
Цілком
ніхто
міністерства
національного прибутку
бкі-ро- ні податкової
Кну що
від про роз
про 'чіаюччо нідкіїнспо
ілніл иіп псп- -
НІ кріМ РОСІЙСЬКОЇ ►'''-'-%- МОИМ ви--- - °ш""и'п
чис- -
ток
що
ЩО чіи м сн-- і хтіівсрсіїттськпхс 411 НіІ вже питай ті
-
( ІІІП") І Ш 1 Куди веде ця дорога ?
(або Вііповаь Апти-Емігілпто- ві)
(Продовження)
10 Пал Ю Луцький пише Амсрикаяофільство
як кожне фільство не накинене а спонтанн- -
Чи так спонтанне с це американофільстьи
серед тих народів які Америка під вплив інших
держав на сході Евротіи хоч не иусіла може цього ро-
бити це справа дискусійна Очевидно' не можна н
признати факту що американського уряду та
народу в сучасну добу дуже благородна та заслуговує
на вирізненим
Автор заакцентував чомусь у своїм твердженні
слово кожне а це кидає на його опінію окреме світло
Автор або забув або не знас що існувало у нас
одне "фільство а саме москво-фільств- о тас сильно об-тяже-
не
пятном зрадництва Оте фільство живе ще і дос
в декого пригадкою жахливих шибениць та не заслу-
жених
Як бачимо ие кожне фільство таке сонцево-спон- -
танне Чи автор припадково не теоііетизує відірвавшись
від життя та історії?
11 Пан Ю Луцький заявляє що на його думк
Американці с найбільше неохочі в історії світа імпі- -
Р1ЯІ1СТИ
Не мас ніякого сумніву що сучасна постава З'сди-нени- х
Держав чи Канади є рішуче антиімперіялістнчна
Але досить кинути оком на історію щоб могти
усвідомити собі що американська земля забрана від ш-дія- н
первісних її жителів Чи таке забрання не с ім-періялізм-
ом?
Подивляти брак апетиту в людині яка спо-
жила дуже ситий обід чи не с це наївність? Як люди
так і народи можуть хворіти на нестравність коли вони
мимоволі спожили деякі тяжчі до стравлений елементи
Тоді буває і гарячка і крик в наслідок внутрішніх
і періоди коли організм намагається деякі тяжкі до
стравлення елементи викинути із себе
Чи ми можемо сказати що в Америці такий про-
цес травлення в площині національно-расові- й і не
менше і в філософічно -- світоглядовій уже скінчився?
И Пан Ю Луиьки у„ви:ГоГ
Африканський ™£Ршт ™™
Мені здається ця толеранція американського
народу це державний розум англо-сакськ- ої раси яка
вміє вирощувати в собі великі сили та чуйно пригляда-
тися до їхнього дозрівання Варто пригадати
президента Ніксона щоб зрозуміти що Америка може
кожної хвилини погасити в собі оці сили коли вона
побачить вони увійшли у сферу деструктивностн
Інакше поступають держави і народи з панічним
кругозором державного думання Такі народи і уряди
будуть воювати з кожною --підмінною думкою та робити
трагедію з кожних зіпсованих (бо на науку!)
кількох центів
Бо розум це рівновага А толеранція це інс-гуме-
н
розуму оцього здорового державницького інстинкту
13 Пан Луцький іронізує коли говорить про зро-
джену екс-пос- т концепцію поселення всіх українців ра-
зом та називає таку концепцію літературною уто-
пією
Очевидно із висновків: Щоб то було якби воно
було є мало потіхи Але варто над цією думкою заста-
новитися щоб витягнути науку на майбутнє
На мою думку с очевидним що коли хтось до чо-
гось змагає то він вже мас тнмеамим якийсь плян
Коли нарід або частина його являє собою втікачів
з яких кожний рятує лише свою мізерну егзистенцію
то ясно що у тих людей не було якогось заздалегідь
приготованого пляну А якже можна робити щось лля-нов- о без плкну?
А плян того роду це не є піюблнск фантазії однієї
'ряд оціню' що чмінії хочби і дуже розумної людини Бо такий плян це є ве- -
сшіінуть :і податкових спи- - лнчезна конструкція думки виконана з колосальною на-скі- н
7?ЮООо осіб і чрелуку- - уковою інвенцією дуже логічно думаючих умів де ма- ють податки для 3100000 тематична інтелігенція співзвучно об'єднується з поетнч-- ч іґпн'ти тп"!а1 !'' ТЧ'ГІ' ною візісю' а те же 1азом піддано пробі обтяження та
п'оиан р"оу гконіГшф спРав°" „зі СТ0ІЮН Ійлософічно політичної критики
р а %Я р' фактом оі- -
Такн" ШІЯН 3Р°°ІВ бУв ймись один нарід і тут
наче г що збільшені платні КРПСТЬСЯ загадка чому цей нарід такий жив-- і
іарібн в Каналі майже ан- - ЧІИ- - та ташій вибраний?
іірннец-т- ь
"ппііх 14 Пан Луцький пише: Еміграція може до- -
скре'с ІІП шенпкіпсіяткба"га- -' живаї вивйтзиакамарках українського І і__
іі
МНіМІ КІІН1ЛНІН
ЦІЛОЇ
і
і
'і
і
— ~—
мусить у широкий світ
гетто але молодь
іюбнть патетичний жест оборонця всієї к
СІїраїШ ' ПвїНСЬКОЇ ПеііеЛ ЇХНІМИ ЛяТЬКяииив ишпаи '„ о::г™ріш!:фнбVт і см дім дорогу до щастя
к-- н і ін !од 1тко"Рпіп ЦЮ М0Л0ДЬ Д0 ""І™ мандрівки у далекий
юлілмь рядові річно но-св1т- "
і ід $Ш мільйонів дохоїх Не знати- - чого в тих фразах більше чи неусві- - Ьііііііість проночіцін вії Домленого молодечого романтизму чи баламутних вис-р- и іу па ічігі Кар- - новків Бо заходить питання чи цим світом має бути
її ра про Канада чи іти ще дальше? Коли ж тим широким
іе у ніті Картера реко- - світом с лише Канада то чи не внетане того що ця мо-менда- цп Гп?ГяАки:хіпхр'яиднїеїпКри:і!і ™лод™ь 0(а вта неглм5еонкшой смпііврчі утПлибвоатькдио!)Каснтаадвіийтсььскяої 10д0ер%- -
' -- " М-ОП-
Ц7 від
коном Комісія розгляне ІІС осіп- - вимагати
—
МОЛОДІ
треба
новому
дуже
колись
болів
юіюу
А може автор вжив фрази вийти у широкий світ
сплачування спільного до- - в переноснім значенні! Може ці слова розумі- -
ходового податку 12'- - нн- - т" так що молодь повинна б перестати ходити до своїх
робпичнй податок від про- - церков східного обряду? А може п Ю Луцький ці слова
лажл шести Т по- - розумів так наша молодь повинна взагалі пеестатн
ю 7' (або 8' ) роиріб- - вживати укіаїнську мову та поволі ставати на позиціях ним податком віл продажі : англійських шовіністів тих небагатьох простаків які ш- - спріїву онранни податків колп в тгжмвяях чн 3Ина пГпішілппті и ~ — иілюрати від
й
передати її ііеппіі-тнчиом-
у
не залежному
комісії
можливість у
лпоц-- родин і' податок від
м
я
III
віддала
постава
'талергофів
що
промову
що
зужитих
постійно
Ю
Автор
основані
оиоііткуипіия
належить
(іміиити що
не говорить по англійськи а які до речі роблять
такканадійській державі як і англійській мові більше
шкоди як корнети
А може автор хотів щоб ця українська молодь пішла ше дальше щоб вона зробила погром своїм бать--
ряд серно шо ро важить нам щоб здемолювала українські газети бібліотеки
нропо нині про незалежне квн та інші інституції та в такий наявний остентацїйний
рбеюдропрпоовдеадтекнонвяимх шпоодраінткон-е- ссьпноосїібсвзіадтормісонстуиїа? за собоюбрами своєї етнічної укоаГн- -
них чмиї Рекомендації про
сіп іініііі прибутковий ПО
пік
Ї-Г"™-
— передплату?
ЛІВІЙ л пде рт не не гетто то ця зневажливо вжита назва не мусить прикривати ганьблячі явища До
речі оці гетта не пошкодили жидівській нації в їхній
ґмеатнтдармівцжіидчиервезижтиилсиячощлоітбтявраешлеті напвопадквиох стаимсеячзоаівідттяякхи
повернути славу своїй поганьбленій Римом батьківщині
€
£