Vilne Slovo, October 15, 1960

              хрТт ггтг-гргсг""-'- ~
:'АЯА
Ш
ВІЛЬНЕ СЛОВО" Рік XXVII Ч 42 субота 15 жовтня' 1960
1Шш?
ІУ0СЯКУ
НЕЗАЛЕЖНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЧАСОПИС
(давкіше "Український Робітник" заснований 1934 року)
Видає Видавнича Спілка "Вільга Преса" в Торонті
Виводить кожної суботи — Редагує КОЛЕГІЯ
УІІЕ ЗЬОУО
(Рогтегіу ІІкгаіпіап Тоіїег іймпАгА 1934)
ІІкмІпіап Іпсіерепсіепт УееИу риЬІі$Ье1 еуегу Заіигйау а
286 І-і-
ідаг
5 — Тогопго 3 ОпІ
ьу токоито ркее РКЕ55 ріівисдтіомз ПО
ЕсПтесІ Ьу ЕсШогіаІ Соттігтее
КУЛЬТУРНА ПЕРЕМОГА
Великий український народ що після останньої
завзятої боротьби за волю в наслідок несприятливих
обставин знову опинився під брутальним московським
ярмом не може сам протестувати проти свого понево-
лення Трму обов'язок промовляти за нього на світовій
арені ширити знання про ного історію й культуру його
вікову трагічну боротьбу за державну самостійність
переходить на нас що маємо щастя жити у вільному
світі Цей обов'язок лежить у першу чергу на тих
українцях що народились ще на українських землях і
привезли сюди українську душу й українське серце а
часто й рани набуті прямо на воєнних фронтах нашої
останньої визвольної боротьби І якраз тепер наступила
ця вирішальна історична ера коли в важкій боротьбі
проти лютих ворогів усього що гарне й вільне фор-
мується новий кращий світ
Становище українського народу в цьому великому
історичному процесі куди тяжче ніж багатьох інших
поневолених народів Про український народ вільний
світ знає менше як про інші народи під большевиць-ко- ю
кормигою а наші історичні вороги зокрема білі
та червоні москалі постійно і пляново далі затемнюють
українське питання зводячи його до рівня свого роду
московського Тексасу Це вимагає від нас окремих над-
звичайних зусиль у першу чергу зразково зорганізова-
ної своєчасної інформативної служби На політичному
полі ведуть цю роботу наші політичні представництва
— УКК і КУК У деяких ділянках ця робота досить
успішна а деякі ділянки дуже занедбані й існує потре-
ба негайних змін та уліпшень що однак не є предме-
том наших теперішніх міркувань
Поза цією так сказати б офіційною акцією зали-
шається ще широке поле індивідуальної інформативної
діяльности зокрема культурного характеру В останніх
роках українці Канади і США виявили на цьому полі
доволі жваву хоч і не завжди успішну ініціятнву Що-
йно "Виставка Українського Мистецтва у Вільному Сві-
ті" влаштована при кінці вересня українською громад-
ськістю міста Дітройту в розкішних рамках Мистецько-- '
го Осередку Вейнського університету поставила впер-
ше це мистецтво а тим самим й українську культуру
як то кажуть "на ману Америки" Виставка зоргані-
зована нашими найкращими силами своїм добірним
різнородннм змістом мусіла задоволити найбільш ви-
багливих глядачів і місцева англомовна преса присвя-
тила їй дуже прихильні завваги й оцінки А чотири
концерти влаштовані двома поворотами в рамках ви-
ставки в елегантній просторій авдиторії Мистецького
Осередку представили численним слухачам добірні тво-
ри сучасної української музики і першорядних вико-
навців — українських артистів Одним словом сплою
факту дітройтська виставка перемінилася на незви-
чайно вдалу маніфестацію української культури і за
неї належить щира подяка всім чотирьом комітетам
що її влаштували спільним зусиллям і всім артистам-виконавця- м
які в деяких випадках приїхали здалека
щоб своїми небуденними талантами чарувати публіку
Зокрема потрібно висловити подяку й признання "ду-
ші" цього небуденного пропаґанднвного осягу не-
зрівнянній п-- і Марусі Бек презндентці міської Ради мі-
ста Дітройт що чаром своєї особи і при допомозі
своїх високих урядових і товариських зв'язків уможли-
вила реалізацію цього смілішого задуму
Можна надіятися що дітройтська виставка віді-
б'ється широким відгомоном по всій Америці і заохо-
тить інші патріотичні українські громади до зоргані-зуванн- я
подібних культурних імпрез
ХРЕСТОВИЙ ПОХІД МИЛОСЕРДЯ
Велика 40-тпся- чна армія
почала цими днями у То-
ронті свій бойовий похід
Складається вона з домаш-
ніх господинь директорів
великих підприємств малих
урядовців фабричних ро-
бітників учителів адвока-
тів і т д Це армія "Об'єд
наного Заклику" міста То-рон- та
що поставила собі
за ціль зібрати протягом
кількох тижнів поважну
суму 9 мільйонів 700 тисяч
долярів Вона складається
з добровольців осіб що
присвятили частину або й у
увесь свій час на це бла-
городне діло а її "гене-
ральний штаб" — це фі-
нансові спеціялісти "пози-
чені" на час кампанії вели-
кими індустріяльними під-
приємствами
"Ми не можемо дозволи-
ти собі на невдачу" — за
~-- ? _ГЙ-~- Є_
явив полковник Е А Бей-ке- р
голова Канадського
Національного Інституту
для Сліпих що промовляв
на великому зібранні для
започаткування збіркової
кампанії "Потрібно було
аж двох світових воєн" —
додав він — "і великої де-
пресії щоб розбудити за-
цікавлення широкої публі-
ки долею тих що опини-
лися під колесами життя
але вони зробили добре
діло" Полковник Бейкер
сам сліпий він утратив зір
першій Світовій війні
Д-- р Гарвей Крукшенк
президент кампанії "Об'-
єднаного Заклику" осте-
ріг 800 присутніх провідни-
ків що можливо деякі ін-
ші організації спробують
використати теперішню кам
панію щоб під подібними
закликами збирати і собі
Редактор Андрій Жук
(З нагоди 80-літ- тя з дня його народження і 60-літньо- го ювілею його політичної
й громадсько-кооперативн- ої діяльносте)
Я особисто познайомив-
ся з редактором Андрієм
Жуком лише в 1930 році
коли він вдруге приїхав з
Відня до Львова щоб ста-
ти на чолі Статистичного
Відділу Ревізійного Союзу
Українських Кооператив (Р
СУК) у Львові З великим
нетерпінням і ще більшим
зацікавленням чекав я (то-
ді — генеральний секретар
РСУК) на цю першу з ним
зустріч щоб познайоми-
тися ближче з цією видат
ною особистістю Про по-
літичну діяльність А Жука
я мав докладні інформації
ще в 1917 році від С П
Андрієвського кол члена
Уманського Окружного Су
ду за дореволюційної Ро-
сії а в рр 1917-192- 0 — б
Голови Другого Вищого
Військового Суду Армії
УНР (у якому я був в о
слідчого судді) який ра-
зом зі сл п Симоном Пе-
тлюрою та іншими моло-
дими українськими патріо-
тами г тім числі й з Ан
дрієм Жуком формували
український революційний
рух у царській Росії
З оповідань С П Андрі-
євського про історію рево-
люційної боротьби україн-
ської інтелігенції за само-
стійність України знав я
уже тоді про надлюдську
енергію й патріотизм ще
тоді зовсім молодого й
повного сил А Жука тала
новитість якого подивля-
ли тоді усі його товариші
по революційній діяльно-
сті: сам С П Андрієвсь-кіі- й
В Кошовий В Куче-рявенк- о
М Міхновськнй
В Винниченко та інші Знав
уже тоді про його заареш-туванн- я
в 1906 р царською
поліцією про його звіль-
нення з в'язниці за гроше-
ву поруку пані Юркевич
про його втечу за межі Ро-
сії та його коротке пере-
бування в Женеві Мав та-
кож інформації про його
розчарування доктринерсь-
кими диспутами женевсь-
ких емігрантів про його
рішення виїхати до Гали-
чини для практичного здій-
снення його революційних
мрій Це своє рішення А
Жук зреалізував приїхав-
ши в 1907 році перший раз
до Львова щоб узяти ак-
тивну участь у тоді ще зов
сім молодому галицькому
кооперативному рухові
Від того ж С П Андрієв
ського я в той же час до-
відався про заснування А
Куком ще в 1912 р "Ук-
раїнського Інформаційного
Центру" для зв'язку Гали-
чини з Великою Україною
Гі пропаганди української
справи за кордоном й що
з тих його старань постав
в 1914 році славний "Союз
Визволення України" в я-ко- му
він був постійним і
найбільш активним членом
Президії Довідався також
що в час визвольних зма-
гань 1917-2- 0 рр А Жук був
урядовцем особливих дору
гроші На це повинна зва-
жати жертвуюча публіка!
Цілі на які збирає по-
жертви "Об'єднаний За-
клик" (Юнайтед Апіл) за-
гально відомі З них кори-статиму- ть
хворі каліки си
роти і безпомічні старці
занедбані бездомні діти і
т д словом наші ближні
яким не усміхнулася доля
так як нам і які дуже по-
требують нашої допомоги
Тож не жаліймо своїх гро-
шей коли у наші двері за-
стукають збирачі цієї ор-
ганізації даваймо їм від
щирого серця Це наш хри
стиянський людський обо-
в'язок!
чень і потім — радником
при Міністерстві Закордон-
них Справ УНР а потім
був приділений до Україн-
ського Посольства в Відні
яке очолював тоді сл п
В'ячеслав Липинський Знав
також що в 1919 р А Жук
брав участь у важливих
працях Українського Уря- -
Андрій Жук
ду як нпр у двох конфе
ренціях українських дипло
матів у Відні й Карлсбаді
а також мав я інформації
що по програній війні А
Жук був співтворцем "Все-
української Національної
Ради" у Відні
Моя перша зустріч з ре-
дактором А Жуком відбу-
лася в будинку РСУК у
Львові До мене підійшов
симпатичний невисокого
зросту чоловік з дуже гар
ними українськими карими
очима які здавалося ви-
промінювали теплоту
Незабаром я відшукав
старі примірники "Еконо-
міста" й "Самопомочі"
вже не існуючих органів
РСУК який в той час мав
назву: "Краєвий Ревізійний
Союз у Львові" Ці періо-
дики в рр 1909-191- 4 реда-
гував А Жук і в них мі-
стив свої численні економій
но-кооперати- вні статті під
псевдонімом "Ільченко" Зі
Зімісту тих статтей я дові-
дався про політично - ко-
оперативне кредо цього
визначного політика коо-
ператора й публіциста Я
ЕІдшукав тоді також вида-
ну ним в 1909 р більшу
збірку його статтей під за-
головком: "Кооперація її
теор'ія і значення для нас"
перестудіював його поваж-
нішу працю: "Українська
кооперація в Галичині" я-к- а
була видана в Києві у
1913 році та нову працю:
"Кредитова кооперація й
організація ощадности"
Не буду тут перераховува-
ти його численних бро-
шур написаних на еконо-
мічно - кооперативні теми
та великої КІЛЬКОСТІ! його
статтей опублікованих у
місячнику "Кооперативна
Республіка" в ГКЧ (Госпо
дарсько - Кооперативному
Часописі) та на сторінках
інших часописів і журна
лів бо їх перерахування й
аналіза не вмістилися б в
рамки цієї часописної
статті
його праця в РСУК як
голови статистичного від-
діл}- була надзвичайно ва-
жливою для дирекції РС-
УК бо в цифрових тала-
новито опрацьованих ним
матеріялах про стан коопе-
ративи він давав цінні на-
прямні для економічно-кооперативн- ої
експансії РС-
УК на галицьких коопера-
тивних теренах РСУК був
свого роду генеральним
штабом для Галицької Ко-
операції а статистичний
Відділ РСУК в свою чергу
був генеральним штабом
для самого РСУК! А Жук
у цій своїй кооперативній
праці був правою рукою
і дороговказом для прези
іЙїЙ з- ц-
дента Галицької Коопера
ції сл п сенатора Ю Пав-ликозськ- ого
як також і
для сл п сенатора О Луць
кого начального директо-
ра РСУК які свої інова-цій- ні
заходи завжди роби-
ли у порозумінні з А Жу-
ком та за його порадою!
По зруйнуванні славнеї
Галицької К о о перативної
Будівлі в 1939 році —
ред А Жук переїхав до
Відня до свого незмінного
мешкання у якому жив ро-
ками і в якому живе до-
нині
В 1944 році я відвідав
його у Відні З того часу
я маю з ним зв'язок тільки
листовний Один з найстар
ших нині живучих політич
но-кооператив- них діячів я-- кі
підготовляли рух Укра-
їнського Державного Від-
родження нині живе
дуже скромним осамітне-ьи- м
життям впорядковую-
чи свої цінні історичні до-
кументи з Визвольної Бо-
ротьби в якій сам брав ве-
лику участь
Не дивлячись на свій по-
важний вік А Жук з мо-
лодечою енергією продов-
жує свою широку публіци-
стичну діяльність висила-
ючи свої цінні статті до
різних часописів і журна
лів а також публікуючи
свої нові брошури
Було б найкращим для
редактора А Жука пода-
рунком в цей його ювілей-
ний рік зібрати потрібну
суму грошей для видання
його вже готових до дру-
ку цінних матеріялів про
Український Визвольний
Рух опублікування яких
впише нову світлу сторін-
ку в історію Українських
Визвольних Змагань 1917-192- 0
рр а новому поколін-
ню яке приходить нам на
зміну принесе з собою по-
чуття пошани до всіх тих
славних лицарів Українсь-
кого Відродження які сво-
єю кров'ю і невтомною
працею положили міцний
фундамент під будівлю У-країнсь-
кої
Державності!!
Д-- р П Панченко
ПОДЯКА
Український Інститут Амери-
ки складає оцим щиру подяку
насті пшім жертводавцям:
1) п магістрокі Романові Па-човськ-
очу
відомому артистові-маіярс- ві
який подарував дві
вишивані мужеські сорочки ви-
шивані лемківську спідницю і
запаску залишки із театральних
реквізитів пок проф Івана Во-роня- ка
зі Львова
2) п Дмитрові Чорнюкові 70
родом з Добрян біля Стрия жо-
натий з Юлією родом іМіращук
який подарував ось такі пред-
мети:
модель рідної хати Тараса
Шевченка
модель Української Католиць-
кої Церкви в Добрянах б Стрия
що її зладив на пам'ятку вели-
кої події з часів першої митро-
поличої візитації бл п іМнтро-полп- та
Андрея який в тій цер-
кві відправляв Богослуження
модель господарки свого діда
в Берсжтшці над Стриєм в та-
кім виді як та господарка ви-
глядала в 1905 році
два моделі домів що їх бу-
довано після першої світової
війки з коштів німецької репа-
рації в Східній Франції Жер-
тводавець працював при будів-- лі
тн домів щоб заробити со-
бі кошти на виїзд до Америки
бібліотечку що складається з
50 прим різних українських ви-
дань
Подаровані предмети постійно
виставлені на третьому поверсі
Українського Інституту і вони
викликають зацікавлення всіх
глядачів українців як теж аме-
риканців Обидва приклади гідні
наслідування!
ІІкгаіпіап ІпзШіїге о( Атегіса
Іпс — 2 Еаіт 79тН 5гег
№ Уогк 21 МУ ІІ5А
ІСТОРІЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ В США
Тепер коли майже кожний
може коментувати і міркувати
про демократичну національну
конвенцію та її кандидатів иа
дві найвищі посади в країні
варто мабуть кинути оком на
демократичну партію з історич-
ного погляду на її походжен-
ня та партійні традиції
Взагалі існування політичних
партій у США треба завдячити
демократичній партії Американ-
ська конституція гне передбача-
ла існування різних політичних
партій Щобільше творці аме-
риканської конституції диви-
лись на такий поділ на партії
з підозрою Джеймс Аіедисон
нпр висловлював страх шо о-кр- ечі
фракції можуть причини-
тись до розламу нової респб-лік- и
Проте в кожному вільному
с)спільстві творення різних пар
тій неминуче Американською
революцією також керувала пар
тія — партія патріотів юмас
Джеферсон засновник демоьра
тичної партії казав що політич
ні партії правлять щоб для
гріп з різними інтересами до
сягнути розумного компромі-
су Джеферсонова філософія ба
зувалась на тому що "люди
природньо завжди поділяються
на дві партії — одних що бо-
яться і не довіряють народові
та інших що ототожнюють се-
бе з народом" "В кожній кра-
їні — казав він — існують дві
такі партії"
Федералісти мали відмінний
погляд зі а уряд очевидно під
впливом європейських монар-
хій Вони підтримували Олек-
сандра Гамільтона який заяв-
ляв що всі суспільства поділя-
ються на меншість і більшість
Перші — це багаті та благо-
родного походження Дркі —
це маса яка дуже рідко може
міркувати та вирішувати пра-
вильно
Ця різниця в ідеології при-
вела до аятифедераліститаого
руху в наслідок чого утвори-
лась партія яку Джеферсон
спочатку назвав "Республікан-
ською" сподіваючись цією на-
звою показати федералістам
З КАНАДИ
Форт Віліям Онт — Щойно
закінчено останній кусник транс-канадСько- го
шляху довжиною
320 миль уздовж північного бе-
рега Горішнього Озера між мі-
сцевостями Агава і Шрайбер
Для закінчення останньої ділян-
ки поміж Агавою і ІЧаратоном
потрібно було вичистити 1720
акрів лісу й збудувати 25 мо-
стів найбільший з яких буду-
вався чотири роки і коштував
40 мільйонів долярів
Монтреал Кве — Делегати на
другу світову конференцію у
справі виховання дорослих що
відбулася тут під патронатом
ЮНЕСКО виховної наукової' і
культурної організації ОН при-
йняли одноголосно резолюцію
внесену канадським сенатором
Д С Кемероном у якій всі дер-
жави світу закликаються до у-ча-
сти
в пляні загального роз-
зброєння Заощаджені таким чи-
ном гроші повинні бути вжиті
на виховання дорослих
Сидней Австралія — Віліям
Фиттер кореспондент журналу
"Лондон Обсервер" пише що
що вони "не республіканці" Ця
початкова Республіканська пар-
тія згодом перетворилась на Де
мократичну партію побудовану
на принципі 'рівних прав для
кожного і жодних спеш'яльних
привілеїв для будького"
Джеферсон став треііч пре-
зидентом США і його партія
майже протягом шістдесяти ро
ків чала контролю над урядом
Протягом того періоду простір
Америки подвоївся у зв'язку з
купівлею території Луїзіяни та
експансією і засвоєнням нових
територій на заході
Від самого початку коли плян-татор- и
Вірджінії об'єднались з
працівниками Нью Порку Де-
мократична партія уявляла со-
бою типову коаліцію різнома-
нітних інтересів об'єднаних в
опозиції протії контролі над у-ряд- ом
з боку тих кого вони
ввзжали за найсильиішу групу
країни — групи фінансистів та
бізнесменів
Як коаліція Демократична
партія була здебільшого пар-
тією фармерів північних місь-
ких робітників іміграятів та ін
ших менших груп а також ви-
борців з півдня з їх натиском
на стейтові та льокальні права
І ця партія в своїй плятформі
завжди пов'язувала себе з фар-мерам- и
та робітництвом
Ендрю Джексон — сьомий
президент — перший що по-
ходив з бідної родини — оголо
сив себе "провідником тих бід-
них членів суспільства фарме-
рів механіків та чорноробів
які не мають ані часу ані засо-
бів боротись за свої права" І
Вилиям Браєн тричі невдалий
кандидат на пост президента
сказав: "Спаліть ваші міста а
залишіть фармн і ваші міста
незабаром знову виростуть А-- ле
знищіть фарми і трава ви-
росте на місці ваших міст"
Вся історія а головно нові-
ша історія ери Френкліна Руз-
вельта та Геррі Трумана дає
підставу демократам називати
свою партію — правильно чи
неправильно — "народньою
партією" (Ач Рада)
І ЗІ СВІТУ
австралійський уряд за 15 років
досвіду з новими ічігрантами
не-британськ- ого походження при
йшов до висновку що годі
швидко їх заснмілювати й зро-
бити 100-відсоткови-
ми австралій-
цями Австралійський міністер
іміграції А Р Давнер прийшов
до переконання що даючи но-
вим поселенцям не-британськ- ого
походження свободу плекання
своїх національних культур тре-
ба їх знайомити з культурною і
політичною спадщиною В Бри-
танії і вказувати на необхід-
ність плекання британських
зв'язків
Александрія Люїзіяна — Тут
помер на 65 році життя Ерл
Кемп Лоїнґ трикратний губерна-
тор штату Люїзіяна який щой-
но здобув номінацію на конгрес-
мена Він був братом сенатора
Гю Лочга "фінансового чарів-
ника" Люїзіяни який згинув у-- же
давно від кулі вбивника По-
руч зі своїм братом він був од-
ним з найбільш безоглядних а-- лс
теж найбільш блискучих аме-
риканських політиків
НАЙСТАРША ТОРОНТОНСЬКА КРЕДИТІВКА
Українська
Кредитова Спілка
в Торонті
приймає ОЩАДНОСТІ уділяє ПОЗИКИ
і кожний член може послуговуватися ЧЕКАМИ
всі вклади та позики АСЕКУРОВАНІ
На випадок смертн родина члена не сплачує позики
УРЯДОВІ ГОДИНИ Централі прн вул Каледж 297:
Щодня від год 10 ранку — 9 ввечері в суботи
від год 10—12 перед пол Кредитовий Комітет:
вівторок і п'ятниця від год 7:30 — 9:00 ввечері
В середу від 10 год ранку — 6 год ввечері Філія на Зах Торонті — 105 Еолуігі Аує Тел: ЬЕ 2-36- 46 урядує в п'ятницю: год 700—900 ввеч
НА ДЕПОЗИТИ 4%
ІЖКАШЬ (ТОКОГІТО) СКЕОІТ NIОN
297 Со1ІеЄе 51 уА 2-14- 02
-- її
І
Йіт
-- _ї?~