Vilne Slovo, February 06, 1965

              н
Нл
№&£
-- __ —п — - ЧА— -л- -] " С?' 1
їді
"" " "2 ~Ь -- у'( - ~-г- - і--- ' т- - 5 --1- - -- {"
ВІЛЬНЕ СЛОВО" Рік XXXII Ч 6 субота 6 лютого 196-- 5 2
_
Події
НАРАДИ У ВАРШАВІ
У Варшаві закінчилися
21 січня 1965 р наради ко-
муністичних провідників 7-м- и
держав — СССР Поль-
щі Мадярщшш Болгарії
Румунії Чехословаччини і
Східньої Німеччини На за-
кінчення наради усі учас-
ники згаданих країн підпи
сали спільний комунікат в
якому обвинувачують що
американсько - німецький
плян організування багато
гранних ядерних сил
( "мультілятерал иуклеар
форс") є великою загро-
зою для миру в Европі та
в цілому світі СССР та
союзники будуть змушені
вжити "рішучих заходів"
якщо НАТО постановить
приєднатися до нуклеар-ни- х
сил Одночасно кому-
ністичні проводирі дійшли
до згоди щоб за всяку
ціну не допускати до оз-
броєння Західньої Німеч-
чини в ядерну зброю В ко
мунікаті не сказано які то
"рішучі заходи" будуть у-ж- иті
комуністичним бльо-ко- м
якщо Захід почне
здійснювати свої плини що
до нуклеарпої зброї
Проводирі СССР Л Бре-
жнєв і О Коси гін відвіда-
ли околиці Мазурських о-з- ср
у Східній Прусії що
належали перед другою сві
товою війною до Німеччи-
ни їх гостили перший се-
кретар комуністичної пар-
тії Польщі Вл Ґомулка
прем'єр Й Цираикепич мі
вістер оборони Польщі М
Снихальськпіі і член по-літбю- ра
3 Клішко
У СУДАНІ НЕСПОКІЙНО
Доиготрнваюча нена-
висть між неграми та араб
ським населенням Судану
перемінилася тепер в явні
заколоти що виникли в
столиці цієї ж країни —
Харгумі
Жертвою підпалу впало
католицьке видавництво в
якому скрплася одна гру-
па негрів обкидаючн звід-та- м
облягаючих арабів
Спалено до тла також З'є-днне- иу
Презбитсріпиську
Місію Коли тули пдерлися
араби застали вони саме
як один американський мі-сіон- ар
хрестив 40 негрів
Наслідком заколотів зги-
нуло вже коло 50 осіб
Обговорюючи ці заколо-
ти арабська преса обвину-
вачує "західніх агентів та
місіоиарів" хоч правдивою
причиною є невдоволення
арабським пануванням в
тій країні що негритянсь-
ке населення досить довго
терпіло мовчки
МАЮТЬ ЗИСК І ЩЕ
ПІДНОСЯТЬ ЦІНИ
На підставі пресових збі
тів видно що Американсь-
ка Телеграфічна і Телефо-
нічна Компанія в минулім
році мала рскордовий
зиск бо один більйон і
700 мільйонів долярів Цс
по оплаті всіх адміністра-
тивних видатків і в тому
високих платень дирекції
І ЛЮДИ
Зиск є високий а тим-часо- м
кожного року підно-
сять оплати для користува
чів телефонами Це не є в
порядку Повинен у це
вглянути Конгрес бо ж те-
лефонічна компанія має
фактичний монополь
Додати треба що в ЗДА
є рекордова кількість теле
фонічних апаратів в ужит-
ку їх є кругло 11 мільйо-
ни Це означає що деякі
дорослі особи мають по
кілька апаратів В минуло-
му році збільшилося число
користувачів телефонічни-
ми апаратами на один мі-
льйон і 16 тисяч
ДОПОВІДІ ТУРИСТІВ
— ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ
З К КОЛОСОВОЮ
В КИЄВІ
По повороті з Канади й
ЗДА як подало київське
радіо відбулися доповіді
про цю поїздку — проф
Степана Крижанівського
письменника Миколи За-рудно- го
письменника Яко
на Баша артистів — Сергія
Козака Віктора Добро-польськог- о
режисера Тнмо
фія Левчука та голови Ук-
раїнського товариства дру
жби із закордоном — Ка-
терини Колосової Окрім
того проф Степан Крижа-пінськи- й
помістив у Літе-
ратурнім Україні" своє но-
ворічне побажання усім
українцям з якими він зу-
стрічався в ЗДА і Канаді
ГОСПОДАРСЬКІ ПРО-
ГНОЗИ В КАНАДІ
І Ірогнози канадійськнх
економістів і провідників
профспілок не є надто он-тпмісіич- іїі
на 1965 рік У
цьому році закінчується
цілий ряд контрактів між
працедавцями в є л н к н х
фірм і робітничими проф-
спілками і ці контракти
будуть відновлятися В
зв'язку з тим може прийти
до поважних розходжень
між інтересами одних і дру
1 1 їх Річ ясна працедавці
намагатимуться збільшити
доходи своїх фірм а проф
спілки схочуть добути да-
льші користі для робітни-
ків Передбачують що ро
бітничі профспілки окрім
підвпшкп платні будуть
домагатися скорочення го-
дин праці збільшення ча-
су платних вакацій для ро-
бітників як також збіль-
шення запомог
Автомати з а ц і я м о ж с
створити непередбачені
труднощі в часі заключу-паші- я
договорів у зв'язку
зі зміною умовнії праці
перекваліфіковування ро-
бітників та впровадження
нових способів забезпекн
при праці
Найбільше контрактів ви
гасає в будівельних під-
приємствах у транспорті
у виробничо - фабричних
підприємствах та в роздріб
ній торгівлі Нпр 25000 бу
дівельннх робітників ждуть
відновлення контракту ЗО
квітня 1965 р В літі цр
вигасає контракт для ро- -
"ІЖІУЕКЗАЬ" БШУНЧС ЗСНООЬ
ПЕРША І НАЙСТАРША УКРАЇНСЬКА
ШОФЕРСЬКА ШКОЛА В ТОРОНТІ
МИХАЙЛА КУРМАНА
777 Бипсіаз 5і У - ЕМ 4-37- 24 - Кєі: ЕМ 8-92- 47
ВЧИТЬ СКОРО СОЛІДНО І ДОБРЕ ЇЗДИТИ АВТОЛІ
— КОРИСТАЙТЕ З НАГОДИІ —
ТНЕ Р05Т НСЮЗЕ ТКАУЕЬ ВЦКЕАІТ
2402 ВІООИ 5Т УЕ5Т — ТОКОКІТО 9 — КО 77589
полагоджус справи ВСІХ РОДІВ ПОДОРОЖІ в Канаді
Америці і в цілому світі — Кличте представянва фірми
МАРК1ЯН КОГУТ: КО 7-75- 89
бітників шосейно - автомо-
більного транспорту При
кінці 1965 р вигасають до-
говори для "Ейр Кенада"
"Кенедіян Песифік Ейр-лайн- "
"Сіпіяр" і "Сіенар"
30 квітня цр кінчиться
контракт ок 50000 робіт-
никам у паперовій проми-
словості Незакінчені за-
довільно є договори в ав-тові- й
промисловості у фа-
бриці "Мессей - Фергусон"
та багатьох інших галузях
промисловості! Незакінче-ни- й
також страйк Типогра
фічної профспілки друкар-
ських робітників у Торон-т- і
в трьох щоденниках
Назагал економісти пе-
редбачають на 1965 р що
великих різниць від попе-
реднього року не буде
Щойно при кіпці 1965 р
кажуть деякі обсерватори
— буде занепад бізнесо-
вих справ
САС ПОВІДОМЛЯЄ ПРО
ЗБІЛЬШЕННЯ ЗАРЕЗЕР-ВУВАН- Ь
НА 117 ВІД-
СОТКІВ
Скандинавська Аеро Си-
стема повідомляє що по-
передні замовлення місць
на пасажирських літаках з
Канади і ЗДА до Европи
збільшилися більше ніж
удвоє в порівнянні до мі-
сяця січня з міш року
Гаме й Дедексм дирек-
тор Кападійського Відділу
САС у Монтреалі заявив
що зарезервувапня місць
на травень червень і ли-
пень збільшилися на 117
відсотків порівнюючи з
мни роком
Зарезервувапня в місяці
квітні — заявив п Деде-
ксм перевищають більше
ніж на 70% цифру заре-зервува- пь
з минулого ро- -
і к'з' При цьому він добавив:
"Коли цифри зарезерву-ван- ь
є радше показникові
ніж абсолютні — ми мір-
куємо що це значне збіль
іііення вказує на три важ-
ливі напрямні
"Перше що пасажирсь-
кий рух з Канади спрямову
ється в першу чергу до
Скандинавії"
"Друге що подорожую-
ча публіка резервує місця
цього року скоріше ніж
минулого року"
"І третє що сезон подо-
рожей до Скандинавії за-
чинається вчасніше"
"Хоч воно ще завчасно
робити передбачення на
осінь але все ж ми сподіва
ємося значного збільшення
подорожей до Скандина-
вії в місяцях вересні та
жовтні"
Президент іиніон Б
20 січня 1965 року від-
булася у Вашінгтоні уро-
чиста присяга нововибра-ног- о
президента Л Джан-сон- а
а після цього Пре-
зидент виголосив інавгура
цінну промову та прийняв
дефіляду всіх стейтів і
збройних сил ЗДА
Вечером відбувся тради-
ційний майже 30-тисячн- ий баль у 5-т- и найбільших
залях Вашінґтону а Прези
дент і Віцепрезидент зі
своїми дружинами відвіда
ли всі залі вітали гостей
та й самі танцювали з гос-
тями Так закінчився пер-
ший день 36-г- о Президента
ЗДА На другий день през
Джансон мусів приступи-
ти до важкої та відпові-
дальної державної праці
Треба полагоджувати біжу
чі справи а при тому тре-
ба здійснювати передви-
борчі обіцянки й далеко-
сяжні тези інавгураційної
промови (цебто промови
якою американські прези-
денти офіційно та урочи-
сто розпочинають нову ка
денцію їхнього урядуван-
ня) Одначе несподівана пе
рестуда перервала біжучу
працю та положила Прези-
дента в шпиталь А тимча-со- м
світові події не чека-
ють а линуть безупинно в
невідоме майбутнє Поди-вугідн- а
боротьба В Черчі-л- я
зі смертю скінчилася і
вістка про його смерть об
летіла цілий світ Черчіль
бо силою та величчю свого
духа й розуму домінував
у політичному житті Бри-тійськ- ої
спільноти та впли
вав на хід історичних по-
дій цілого світу Черчіль
— почесний громадянин
ЗДА тож треба віддати
останню прислугу громадя
шіпові - велетневі вірному
н відданому приятелеві
ЗДА Це забере кілька
днів а Об'єднані Нації на
порозі розвалу через са-
ботаж СССР та тих чле-
нів ОН що не платять
членських внесків та че-
рез демонстративне висту-
плений Індонезії з членів
ОІ І Червоний Китай вия-
вився сильнішим і перетяг-
нув Індонезію на свій бік
мимо того що ЗДА Ан-
глія та частина азійсько-афрпканськи- х
держав були
проти виступлений Іидоие
зїі з ОН Справа цим не за-
кінчилась бо Пекін прого-
лошує та заохочує до ство
реиня нових "об'єднаних
націй" без імперіялістів і
колоніялістів (треба розу-
міти без ЗДА Англії та
СССР бо Пекін проголо-
сив заклик до справжніх
марксистів - лепіиістів СС-
СР щоб скинули "співісну-вальииків- "
і наставили у-р- яд
відданий марксо-лені- н
ським ідеям — М К)
НАЙСТАРША ТОРОНТОНСЬКА КРЕДИТІВКА
Українська
Кредитова Спілка
в Торонті
пшіймае ОЩАДНОСТІ уділяє ПОЗИКИ
кожний член може послуговуватися ЧЕКАМИ і
всі вклади та позики АСЕКУРОВАНІ
На випадок сперти родина члена не сплачує позики
УРЯДОВІ ГОДИНИ Централі при вул Каледж 297:
Щодня від год 10 ранку — 9 ввечері в суботи
від год 10— 12 перед пол Кредитовий Комітет:
вівторок і п'ятниця від год 7:30 — 9:00 ввечері
В середу від 10 год ранку — 6 год ввечері
Філія на Зах Торонті — 105 Есіулп Аує Тел:
ЬЕ 6-07- 42 урядує в п'ятницю: год 7:00-9:0- 0 ввеч
НА ДЕПОЗИТИ 4%
ІЖКАШ (ТОКОМТО) СКЕОІТ NIОN
297 Соїівгв 51 УА 2-14- 02
&% ?0іг}ч & '
? V
Ул УА ! %& -- ' їй і:
1 %
X І З т - 'ш?- - а {-
Г~ 1 УЛь -' тґ "і
і Г' і " л тлггттмга
Спаралізоване ОН не
може навіть помогти пала
годити порядок ні в Кон-
го ні у В'єтнамі ні в інших
запальних пунктах світу
Деякі аналісти вже проро-
кують упадок ОН Ми хо-
чемо вірити що Червоний
Китай таки змусить прові-
дні держави найти розум-
ний вихід із теперішнього
хаосу та зупинити руйную-
чу роботу Пекіна
Також і НАТО все ще
не має усталеного пляну
на організацію атомової о-боро- ни
Европи Обіцяне
посередництво Англії де
"ПРОГРЕСИВНЕ"
Улюблена тема наших
"прогресивних" писак —
буржуазні!
Досі вони їх усіх кида-
ли в один "котьолок" Та
— ось стали розрізняти
між ними ще буржуазну
"верхівку" і "горстку 'ска
жених' " що їх відділю-ют- ь
від решти буржуазних
Дотепер в уяві "прогресив
них" окозамилювачів була
тільки горстка тих клятих
буржуазних а ось є ще
горстка Справді логіки не
розбереш!
Па цю тему сгав окоза-милюват- и
Іван Вір "про-
гресивний літератор" із "са
мої" Москви Колись він
працював у Торонті в "У-країнсько- му житті" але
щось там між ним та ін-
шими працівниками зако-
лотилось і він подався
"на родіну" аж до "стар-
шого брата" не до Києва
Звідтіля дописує до "про-
гресивного" (звичайно!)
вінніпезького "Українсько-
го слова"
В останньому числі (за
13 І 1965) розжалобився
він над долею "українсько
го буржуазного націоналіз
му" і рад би йому допо-
могти знайти правильну лі
цію до "Радянської Украї-
ни" Бо мовляв ті кляті
буржуазні не мають "жод-
ної опори на Україні" Та-
кож "не можуть мати єди-
ної твердої лінії" і на
" 'міжнародному ринку' ім
періялістів" Єдино де во-
ни мають "тверду лінію"
то — справді кляті! — в
"ненависті до України" та
до українського народу
Ну а що це вічно одгріва-н- а
та перегрівана брехня
то хто ж не повірить?!
Інша вже справа що було
б дуже цікаво коли б той
окозамилювач з Москви
дав на це якісь принаймні
про людське око докази
Але з порожнього не нал-
лєш! А дурні вже навіть
між "прогресивним" людом
переводяться їйбо пере-
водяться
Хто ж наприклад пові-
рить Вірові що "більшість
українського народу вибра
ла ( !моє підкреслення —
В Б) соціяльний шлях сво
3 Нью Делі в Індії по-
відомляють що від 26 січ-
ня 1965 р урядовою мовою
Індії буде мова гінду яка
замінить дотеперішню ан-
глійську мову
Джансон
Голь відкинув а уряд Віл-сон- а
ослаблений провалом
у виборах Гордона Вокера
та зменшенням числа голо
сів робітничої партії Те-
пер уряд Вілсона ще біль-
ше залежний від підтрим-
ки лібералів Смерть Чер-чіл- я
приголомшила Ан- -
глію та паралізувала ак
---- -- п -
шю уояду можливо лише
на короткий чиї ранцш
послідовно скріплює свої
політичні та економічні
впливи часами навіть на
(Некористь своїм союзни
кам Коли не вдалось фран
цузьким делегатам на з'їз-
ді фінансистів і банківців у
Токіо в Японії провести
ухвалу щоби мірилом
цінності! і міжнародного
обміну признати лише зо-
лото а цим самим підір-
вати довір'я до американ-
ського доляра та англійсь-
кого фунта тоді Франція
відразу почала виміну аме
рнканських долярів на зо
лото Цим Франція скріпи-
ла свою валют)' збільшила
запас золота але виклика-
ла невдоволення в ЗДА бо
золотий запас ЗДА змен-
шився До політичних ус-
піхів Франції треба зачи- -
ОКОЗАМИЛЮВАННЯ
го національного розви-
тку" коли всі ті "прогре-
сивні" відвідувачі на власні
очі бачили саме величезну
"вибрану" соціяльну нерів-
ність на Україні?! Або —
хто ж не повірить у ту
"брехню" "що в складі Ра
дяиського Союзу Україна
займає колоніяльне стано-
вище і що Україна підля-
гає насильній русифікації
шляхом злиття націй і
створення єдиної "радян-
ської нації" а в що Вір
не вірить?!
Що ж то? Блекоти він
об'ївся що не бачить ко-
лоніальної залежності! Ук-
раїни н московських шо-
рах: без власних посольтв
без власного війська без
своїх грошей навіть без
своєї власної традиції яку
живосилом причіплюють
до московського народу
Українцям кажуть зневажа
ти цю свою традицію або
про неї мовчати щоб за-
булась Чому то "Перець"
так зневажливо помітує на
своїх сторінках княжим
тризубом чи національни-
ми барвами? Чому про
княжу добу пишуть праці
тільки росіяни а як укра-
їнці то тільки по-російсь-- му
наприклад учений сла
віст Грузії Звісно чому!
Бо термін "русекиїі" чи
"древняя Русь" у світі під
тягають тільки під "Росія"
Хіба ж не ясно? Колись у
20-и- х роках видано в Ки-
єві працю проф В Перет-ц- а
до речі росіянина на-
писану російською мовою
про "Слово о полку Ігоре
вім" але як "пам'ятку фео-
дальної України" і її пере-
кладено по-українсько- му бо її видав Київ а не Мо-
сква Тепер практика інак-
ша — безліч книжок вида-
ють українські установи
по-російсько- му Ознака це
чого? — "Українізації"!
Іван Вір по-холуйськ- ому
боронить Москву Та ни-
ні вже навіть Петро Крав-
чук натякає правда дуже
обережно на русифікацію
на сторінках "Українського
життя"" такими словами:
"Розуміється що хотілося
б у Києві (і в інших міс-
тах України) більше чути
українську мову ніж її за-
раз можна почути" (13 І
1965 "Хіба це об'єктив-
но?") Ба він навіть ува-
жає доречним запитання
на пресовій конференції з
нашими земляками у Вінні
пезі мовляв "чому люди
слитн злапднення напру-женн- я зі Зах Німеччиною
під час 2-ден- ної конферен-
ції де Ґоля з канцлером Л
Ергардом Передбачений
компроміс у справі сільсь-
когосподарської продукції
га цін на с-- г продукти
Обговорено питання полі-
тичного об'єднання дер-
жав Спільного Европейсь-ког- о
Ринку В питанні об'
єднання Німеччини осягну-
та згода де Ґоля на обго
ворення цеї справи міні-
страми закордонних справ
ЗДА Англії Франції та
Зах Німеччини Нарада мі
ністрів закордонних справ
відбудеться аж після візи-
ти Ґромика в Англії Зали
шається неясною справа
взаємовідношення між об'-
єднаною Европою (під про
водом Франції) та НАТО
Невідомо також чи зго-
дяться малі держави на до-
мінуючу ролю Франції?
Мала стабільність уряду в
Англії наближення вибо-
рів у Німеччині непевне
становище канцлера Ергар
да через незгоду в урядо-
вії! партії та посилені
впливи німецької соціяліс-тичио- ї
партії що наблизи-
ла свою програму до про-
грами християнської пар-
тії і нарешті проголосила
склад майбутнього соціялі
стичного уряду з Вілі Бран
дом як канцлером — силь
по утруднюють президен-
тові Джансонові робити да
лекосяглі політичні рішек
ия До цього приходять
ще й внутрішні складні про
блемн що їх треба вирішу
вати тому величезна відпо
відальність і надлюдський
тягар спадають на 36-г- о
президента ЗДА Линдона
Джансона —
Макар Каплистин
на вулицях Києва і обслу-
га в крамницях говорять
не по-українсь- ки але —
ио-російськ- и" (20 I 65
"Слід серйозно призадума
тпсь")
Про "великодержавний
шовінізм" тобто про край
ній російський націоналізм
наводить таке: "на жаль
є і проти нього ведеться
боротьба бо вій підриває
дружбу радянських наро-
дів" (там же)
Іван Вір цього не хоче
бачити з Москви він ггс-бач-
пть
підопічної долі ук-
раїнського народу а тіль-
ки як хотуй бачить імпе-ріяль- ні
інтереси Москви!
Одну правду сказав Вір
що "з'краінським буржуаз-
ним націоналістам" ще не
прийшов кінець бо ще
"існують в світі імперіа-
лісти" Правда і вони на
кожній українській книжці
ставлять свою печатку "на
українском пзике" Цікаво
чи стерпіли б оці москов-
ські "неімперіялісти" ко-
ли б па кожній російській
книжці що їх видають
тільки в Україні українці
відмічували: "російською
мовою"? Збунтувались би
і тому українці це відмічу-ют- ь
цього у себе
Звичайно Іван Вір не ві
рить в імперіялізм Мос-
кви хоч за імперію боїть-
ся Адже вже навіть кому-
ністичний Китай отой не
давній такий "вірний сорат
ник" Москви заговорив
про московський імперія-
лізм І тут причина чому
Вір у своїй московській
ягнячій шкурі "старається
в дружній дискусії де це
лише можливо сприяти
позитивному рішенню цьо-
го спору (чи "плекати не-
нависть до України"! —
ВБ) тобто в користь роз
судливого людяного став-
лення до України до пи-
тання міфі' і дружби між
нашими (?? — В Б) на-
родами"
Ой яка ж це старезна з
довжелезною бородою пі-
сня! Така нам відома! Та
про це пізніш
Ваврін Буярів