Vilne Slovo, June 30, 1962

              ЇЛаду%Я!в ьілп№№-?- ' --Ш~іа}а=гОіЛ Тхяк-Х&Л&ЯІІХ- Х — ш- - Л ГПщ г'Л - — -- П — --- -- ІТ5Ґ1 "" -"-упу-чг-
7мцчПи)ац " -- " Г" ТТ1 ТТГ ГПІ'ПТП'ТГ~ТТ-П- ~ ПііТТГИТІ11ГііІЩИіяГ1)імтпіТяЬиЛМІІіІМіііиі її
1— т-Чн- АчЦи яуч—і Ц—ЩЦЧЯЩ іщінглу
ц го-ізгтя'''"да'цууд'н'ясіізд''?т'т-
''іи''ь "тП УУ " ¥ ч ї г
- г $
ЙЇМГ
ІШк?
--ЇЙ
яшя
Іиі 7
'
і і --&
1 4
--1
-- Й ни
№
ш
ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ
Рік XXIX Ч 26
¥ а вТУШ
В днях 28 29 і ЗО червня
та 1 липня 1962 р у Вінні-
пегу відбуд) ться урочисті
торжества з приводу 50-літ- тя
створення Апостоль-
ським Престолом Українсь-
кої Католицької Ієрархії
Канади На ті торжества
приїдуть не тільки україн-
ські єпископи з американ-
ського континенту але та-
кож з інших континентів
вільного ще світу як теж
тисячі вірних Української
Католицької Церкви
Перед 50 роками в дні
15 липня 1912 р першим
єпископом для новостворе-но- і
Єпархії був назначений
— тепер Ісповідник за ві-
ру Преосв Кир Никита
Будка З його першої єпи-
скопської ординації наво-
димо тут світлину в зв'яз-
ку з висвяченням перших
священиків для Українсь-
кої Католицької Церкви в
Канаді яке відбулося 23
березня 1914 р в Торонті
З тих перших священиків
висвячених Преосв Кир
Никитою Будкою у Торон-
ті живе ще тільки один я-к- им
є Всесвітліший Отець
Прелат Петро Каменецькнй
настоятель Церкви Матері
Божої Неустаючої Помочі
Прізвища тих перших у-країнс-
ьких католи цьких
священиків у Канаді як та-
кож їх професорів подає-
мо під світлиною
БУНТ У ТЮРМІ
Монтреал Канада — Сот-
ні в'язнів у федеральній
тюрмі на острові під Мон-треале- м
збунтувалися в не-
ділю 17 червня по полудні
і підпалили в'язничні бу-
динки перемігшії частину
сторожі Коли сторожа і
поліція не могли дати собі
ради із збунтованими в'яз-
нями на допомогу при-
йшло військо яке помага-
ло пожежникам гасити го-рію- чі
в'язничні будинки а
поліції усмирити бунтівни-
ків які здобули були кон-
тролю над в'язницею ім
У своїй прецікавій серії
статтен про Швецію Ро-бе- рт
Нілсен кореспондент
Торонто нського "Дейлі
Стар" пише між іншим:
Шведи скасували вбо-
гість Вони побороли без-
робіття Вони усунули жит
лові нетри Вони перемо-
гли індустріяльні супереч-
ки і сварки Вони прогнали
незнання Вони переверну-
ли ідеологію будуючи най
кращий у світі стандарт
життя спертий на капіта-
лістичній продукції і
розподілі Во-
ни дбають щедро про сво-
їх старих людей своїх хво
рих і своїх слабосильних
Вони поставили на престо-
лі людський розум й їх до
Субота ЗО
їнськоі Натолицької церкви в Канаді
Стоять о о Ґеґейчук о Шумський
о о Черепаняк зліва: о д-- р Амброзій професор о рек-
тор Будка о
МОНТРЕАЛЬСЬКІЙ
ШВЕЦІЯ ПОБОРОЛА НУЖДУ
соція-лістично- му
св Вінцента де Пол в якій
перебуває 1200 в'язнів Під
час боротьби кількадесять
в'язнів були поранені один
застрелений
Матеріяльні втрати ста-
новлять коло трьох мі-
льйонів долярів Впівночі з
на понеділок! один
журналіст летів на гелікоп-
тері понад тюрмою і бачив
що кілька будинків ще го-
ріли В понеділок у
годинах радіо повідомляло
що бунт переможений і по
жежна сторожа докінчує
гасити вогонь
сі не зрадив ще людський
нерозум
Це все ще не вистачає
я кидаю
з тією веселою
думкою що кінець кінців
людям збудувати
собі життя і спільноту я-к- ої
вони бажають Здоро-
вий розум добра воля і
співпраця є в силі усунути
перешкоди в постаті іґно-ранц- ії
байдужости н упе-
реджень А коли уже
вичищений коли люди вже
тривало зорганізували за-
доволення своїх матеріаль-
них потреб яка наступна
мета? Тоді людина стає
свобідною щоб розвивати
свої сили звернути свої очі
на всесвіт і на свою власну
ЄДНОСТИ
червня 1962 ЗО 1962
душу в пошукуванні
і вартості! життя
Заслуга Швеції лежить у
тому що вона дала своїм
людям свободу стреміти до
тієї високої цілі
про
Об'єднані Нації — Бель
ґійський віце-прем'- єр і мі-
ністер закордонних справ
Поль - Генрі Спаак пересте
ріг в вівторок Ко-
місію для справ вірчих кра
їн Об'єднаних Націй щоб
з теперішніми бельгійськи-
ми колоніями й У-рн- ді
не повторилась істо-
рія з яке дістав-
ши повну суверенність 30
червня 1960 року рівно в
пізніше пірнуло в
повний хаос і анархію Ру-
анда й Урунді мають діста-
ти свою самостійність вже
липня цр
Спаак саме її звернув у-ва- гу
що це надзвичайно
ризиковний експеримент я-к- ий
може пімститися на
Об'єднаних Націях так са-
мо як пімстилось Конго з
ного амбітником першим
прем'єром Патрісом Лю-мумбо- ю Спаак запевняв
що Бельгія не хоче тягну-
ти з східньо - африкансь-
ких країн ніяких економіч-
них ані політичних
4але хоче "з
скинути з себе обов'язки
колоніяльної держави"
ВІЛЬНЕ СЛОВО
Український тижневик
Заснований 1934 р
Виходить кожної суботи
Видає: Видавнича Спілка
"Вільна Преса" в Торонті
Річна передплата:
в Канаді $600 в ЗДА $700
ПООДИНОКЕ ЧИСЛО: 15!
Уеаїїу
Листування І гроші висилати адресу:
"Уііпе 51оуо" 286 ІІ5даг Тогопїо 3 Сапасіа ЦЕ 5-99- 55
АиІЬогігесІ аз зесоші сіазз таіі ІЬе ОШсе Оерагітепі
Оиатеа апсі £огИраутепІ сазЬ
— Заіигсіау Липе
зліва
і
і ЧСВВ
1
І РИНОК
Москві проголошено І
документ про вислід еконо
мічних нарад держав совєг
що
в Москві під
про-
тивага зах - європейсько-
му Спільному
Документ характеристич-
ний головно тим що в ньо
му немає про спе-ціяль- ну
сонєтського
бльоку проти Спільного
Ринку Ці статті напевно
існують але їх
в тайні документі гово
Як повідомляють амери-
канські кола уряд
червоного почав в
останньому часі концентру
вати збройні сили
на побережжі провінції Фу
кієн Формози Як
твердить військова розвід-
ка від часу корейської вій
ни так вій-
ська і літаків скупчених в
одному місці як тепер
військові
спеціалісти припускають
шо будьто у-р- яд
боїться інвазії націона
сил Формози
які б використати
теперішні внутрішні труд-
нощі червоного
будьто він
ТНЕ РКЕЕ
ІЛсгаіпіап Меекіу
ЕзІаЬІізЬесІ 1934
РиЬІізпесІ еуегу Заіигбау Ьу
ТЬв Тогопїо Ргев Ргв$
Ш
ЗцЬзсгірНоп:
іп Сапасіа $600 іп Ц5А $700
5ІМОІЕ СОРУ: 15
замовлення на
5! ОпК
Ьу Розі
о£ розіае іп
У
недавно
як
акцію
В
великі
не було багато
із
хотіли
Китаю
плянує
іп
Уоі XXIX № 26
риться тільки про співпра-
цю держав совєтського
бльоку про поділ праці в
родах продукції про вза-
ємну економічну
і т п
Цей документ є "погли-
бленням економічної спів-
праці" під контролею Мо-
скви встановленої 1949 р
у відповідь на
Ринок а договір
з того часу має назву "Ра-
да взаємної економічної до
помоги" відома одначе
під іншою назвою "Ком-екоч- "
зайняття малих островів
Квемой і Матсу або і цілої
Формози Як відомо Фор-
мози пильнує здавна могут
ня американська сьома
фльота
Чужоземний Легіон
Паризька преса повідом-
ляє що през де Ґоль рі-
шив не розв'язувати
Чужоземного Легіо-
ну що його більше як сто
років тому створив був ко
роль Франції Филип Голов
ний осідок Легіону тепер
буде міститись недалеко
Марсилії а інші частини
будуть розміщені в різних
місцях Півд Америки як
на право: йосиф Филимао Михайло Кузьмак Василь Микола
ПЕТРО КАМЕНЕЦЬКИИ Атаназій Сидять Редкевич
Іван Кнд Преосв Кир Никита проф Созонтій Дидик
неділі
ранніх
критикам Однак
Швецію
можливо
грунт
зна-
чення
Бельгійський міністер
Африку
минулий
Руанда
Конґом
місяць
кори-
стей гонором
СССР СПІЛЬНИЙ
ського бльоку відбу-
лись
диктатом Кремлю
Ринкові
статтей
тримається
ЧЕРВОНІ КИТАЙЦІ КОНЦЕНТРУЮТЬ
ВІЙСЬКА
урядові
Китаю
напроти
Американські
китайський
лістичних
справді
УОКБ
РиЬІісатІопх
допомо-
гу
зах-евро- п
Спільний
відо-
мого
ПОВІДОМЛЕННЯ
ЦЕНТРАЛІ КОМІТЕТУ УКРАЇНЦІВ КАНАДИ
Конгресі Українців Канади будуть проведені
деякі чинності ширшого загального значення:
г
1
т 'її - 1
'
'
На VII
П'ЯТНИЦЯ 6 липня год 9:15 рано:
Покладення вінка в імені' Конгресу під Сенотафом
Відправлення Молебня від Української Католицької
Церкви Участь беруть делегати та комбатантські і мо-
лодечі організації
Год 12:25: На залі нарад перед обідньою перер-
вою буде коротка Присвята визвольній боротьбі Укра-
їнського Народу з нагоди 20-літ- тя УПА
Безпосередньо після Присвяти відбудеться в Роял
Александра Готелі привітальний обід для делегатів і
гостей VII Конгресу Українців Канади що ного органі-
зує з тієї нагоди Управа міста Вінніпегу на основі спе-ціяльн- ої
ухвали Міської Ради
СУБОТА липня год 9:15 рано:
Покладення вінка у поклоні Тарасові Шевченкові пе-
ред пам'ятником на площі Манітобської Лсгіслятури
Відправлення Молебня від Української
Церкви Участь беруть делегати та місцеві ком-
батантські і молодечі організації
Год 10:30: На залі нарад Конгресу відбудеться
урочистий церемоніял передачі Шевченківських Медалів
з Грамотами
Наради Конгресу Українців Канади 6-- 7 липня ран-
ком будуть починатися молитвою Першого дня про-ьед- с
молитву Митрополит Максим а
другого дня Митрополит Іларіон
На закінчення Конгресу на Бенкеті цебто в суботу
о год 7-і- й веч буде промовляти Голова Уряду Канади
Прем'єр - міністрів Джан Г Діфснбейкср і там же буде
передана йому Шевченківська Медаля з відповідною
Грамотою в доказ признання від українців Канади за
його пам'ятні виступи на міжнародніх форумах справі
визволення України
Громадяни що бажають бути присутні на тих ім-
презах зокрема тих що відбудуться на залі нарад по-
винні наперед зголосити свою участь до Централі КУК
і набути карти вступу Квитки на Бенкет можна набути
тільки через канцелярію КУК Тому що квитки 'на
Бенкет зарезервовані в більшості для позамісцевих
делегатів і гостей кількість призначена для місцевих
делегатів і гостей обмежена Місцеві організації і Това-
риства повинні подбати про квитки на Бенкет у най-
ближчих днях
Адреса: 722 Мсіпіуге ВІсІд — 416 Маїп 5Ь Мппіред' 2 Мап
РЬопе: ЛЖ 2-46-
27 ог ЛН 3-19- 27
ВІДРАДНИЙ ФАКТ
У "Ньіо йорк Тайме" за
10 червня цр було вміще-
но цікавий репортаж Асо-шієйт- ед
Пресе з Тифлісу
Там па першому концерті
Американської джазової ор
кестри Бенні Пудмана спі-
вачка оркестри"— " Шсріл
почала була співати росій-
ською мовою "Катюшу"
яка мала великий успіх на'
концертах у Москві і Сочі
Але 8 тисяч присутніх' па
концерті грузинів 'зустріли
цю пісню свистом і крика-
ми обурення і збентежена
співачка не змогла її про-
довжувати "Я була пере-
лякана Вони повинні дій-
сно ненавидіти росіян!" —
сказала співачка Шсріл
Коли ж вона заспівала аме
риканських пісень то здо-
була за них бурхливі апло
дисментн
Цей інцидент не потре-
бує пояснень Невелика 4-мільйо-
нова
Грузія має гру
зинів лише 25 міль але
вона завше виявляє високу
свідомість зберігає націо-
нальні традиції і рідну мо-
ву та робить рішучий і од
иостайний спротив русифі-
каційній політиці Москви
Цей шляхетний спонтан-
ний виступ грузинів не мо-
же не викликати в нас по-
шани до них але також і
сумних думок — чому ж
більші поневолені в СССР
нації не виявляють такої
стійкості! одностайності! і
національної гордости як
грузини? Чому не чуємо
щоб в Україні вибухла хоч
раз аналогічна демонстра-
ція національних почу-
вань? Знаємо що больше-вицьки- й
режим знищив в
Україні майже всі культур- -
не буде розв'язаний
теж на острові Мадагаскар
Своє рішення не розв'я-
зувати Чужоземного Леґіо
ну і зберегти його як вій-
ськову формацію де Ґоль
мотивує геройським мину-
лим цього Легіону в числен
них війнах починаючи від
облоги Севастополя в 1854
році у двох світових вій-
нах і кінчаючи обороною
Індокитаю ""
л і
Щ#Цш%
І1
л Ч
7
Греко-Право-славн- ої
ВПрсосвящсиннй
ВПреосвященпий
у
ні кадри і активнішу части
ну нації але ж то було''
більше як чверть століття
тому і подбні розправик
відбувалися також і в Гру-
зії Ми тішимося виступа-
ми молодих постів п Укра-
їні у творах яких почина-- +
ют ь звучати національно'- -
патріотичні нотки але які
ж ці иогкн скромні у по-
рівнянні з національною
поставою грузинів яку я
дозволив собі ілюструвати
ще одним ярким епізодом
У 30-и- х роках українсь-
кий театр їхав на гастролі
до Тифлісу Велика група
грузинських акторів зу-
стріла українців на кордоні
Грузії Усі сіли разом в
один потяг і почали друж-
ньо розмовляти звичайно
російською мовою бо нею
володіли як одні так і дру
гі Український актор Й Г
стоїть у проході вагону з
грузинською акторкою і
вони жваво розмовляють
по-росінсь- ки Але надхо-
дить кондуктор який кон-
тролює квитки і питає по-російсь- ки:
"Ваші білети?"
Грузинська акторка відпо- -
відає по-грузинсь- ки: "Я
нас не розумію" Кондук-
тор запитав ще раз але
не добився нічого і пішов
шукати перекладача Зди-
вований українець запитав:
"Але ж ви розумієте по-російськ- и?"
Грузинка гор-
до відповіла: "Він на на-- ''
шій землі і тому повинен
звертатися до нас на нашій
мові"
Який же це гідний наслі
дування приклад і дошкуль
ний докір тим українцям
так на Батьківщині як і на
еміграції які занедбують
рідну мову і втрачають
відчуття національної гор-
дости і окремішности!
Згадка про цей інцидент
появилася була' по всіх
' Нью йоркських англомов
них часописах По-дру- ге
добре бо інцидент цей до-
водить що національного
питання большевики не роз
в'язали і що проблема по-
неволених націй залишаєть
ся ахилесовою п'ятою мо-
сковської червоної імперії
А Гудовський
!
І
(
1'
~!
л
яка