Vilne Slovo, January 06, 1973

              Детройтські Вісті
ОЕТКОІТ іжкавяан N ЕУ5
ЮГТОКІАЬ ВЦКЕАІІ: 11429 МсІои:І1 Ате — ОетлІІ - ШиЛглпск Ьігіііап 48212 ІІЗА
Е й II о г & Л(1тегтіі1а Жш(ег ТсІерЬове: Тї? 15834
Родаї с Реіакціііна колегія
РІК І- -
Ч 1 С)5ота6 січні 1973~~ Заівпіау Лпоаіу 6 1973 Уві XIV Не 1
УКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ БЮРО
в Детройті
В п'ятницю її) листопа-
да відбулась у Детройті на-
рада в справі відкриття У-країнсь-
кого
Інформаційно-
го Бюра і поширення рефе-рентур- и
зовнішніш зв'язків
Метрополітального Відділу
УККА
Нарада постановила:
відкритії в Детройті
Українське Інформаційне
Бюро яке очолюватимуть
д-- р Денис Квітковськни і
д-- р Віктор Боровськігіі
поширити референту-р- у
зовиішнизс зв'язків го-
ловою якої обрано молодо
го адвоката д-р- а В Боров-ськог- о
секретарем М Ві-хор- ка
Обговорювано також
справу репрезентацій укра-
їнської громади Детройту
в американському науково-
му і політичному секторах
При Сгейтовому Боннсько-
му університеті існус Комі-
тет для студій походження
і культурних надбань ет
нічних груп У цьому Комі
теті від українців с пані —
А Волкер (секретарка) і
4Е Запорожець та панове —
дир П Стасів С Віхар М
Віхорек і Д Строїч Тому
що голова цього Комітету
резиґнує зі свого станови-
ща на його місце треба за-
пропонувати відповідного
кандидата українця
Заходами проф Сімонса
відкрито при Детройтсько-м- у
університеті ДЕПАР-
ТАМЕНТ СТУДІП СХІД-НЬ- ОІ
ЕВРОПИ Зв'язок з
цим департаментом мас д-- р
Б Лончина і д-- р В Вит-віщьк- нй
як дорадник у
справах" бібліотеки
В Інтернаціональ н о м у
Інституті українську гру-
пу репрезентують Іван
Зв'язок з місцевими пре-
совими радюви-м- и
і станція-
ми утримують пані — А
Волкер Ореста Каралаш
Сакс Віхар Віхо
%
Ч
Ч
Ч
Ч
ч
ч
А
та
бажає
Зв'язок з Республікансь-
кою партією мають пані Е
Запорожець (секр Коміте
Груп Миши- -
гені) а з Демократичною
партією — студент права
Я Березовськнй і С Ві-
хар
Комітет Оборони Пере
слідуваних в Україні очо- -
етнічними
люс Витвицькии ферентури зовшшннх зв
Українського буде обговорювана
нього Фестивалю пані Е ширша праці
Запорожець Нарадою
ва Метрополітального Від-
шукати УККА Б Петрина
людей доброї волі і заступник В
спростовувати а- - Колодчнн
мериканській пресі Ф
І
Ню Гейвен — Проф
Телюк заступник головного
предсідннка У професор
економічних наук в Ню Гей-венсько- му
Університеті ді-
став підвищення звання
надзвичайного професора
його педагогічної
і науково! праці в цій вищіїї
школі З початком весняного
семестру він викладатиме в
Сгайиаіе Зспооі цього уні-
верситету Крім педагогічної
праці проф І Телюк с чле-но- м
найбільш важливих ака-
демічних комісій: промоцій
курікулюм академічного рі-
вня комісії педа-
гогічного департаменту
від трьох років с членом Се-
нату університету Минуло-
го року посадник міста Ню
Гейвен найменував проф
членом Плануваль-
ної комісії міста Ню Гейве-н- у
на місце проф Джеймса
Тобі на світової еконо-
міста з універси-
тету На засідан-
ні Ради УККА 9
? г иппЛі Т Тліти
(член Ради) пані( був вибраний на голову Еко-- П Кульчіщька (членка У-- 1 юмічної комісії В 1970 році
правії) і мґр М Квітковсь- - заходом Школи Екзекутив-к- а
телевізійними
Л- - Н М
П
пгив
на
С
і
Сепіег Уаггеп
7е$1 ІЛіса Ауоп
Ню
інж
Бо рун
1)
ГУКАХ
тому
нього йо-
го видала в
змовників був На
обрано
Сталося це
дня 27-г- о червня 1672 р Видатну
вісті про обоно- - рвоРлюавв пітенський двох їхній П0ЛІТІ1ЧНИИ агент Семен Адамовим
НЯТИ ЇХ добре ЇМ Я І ІІІДПО- - 1677 р на Сибір
відно на поли- - вибору нового гетьмана з
тивні статті про Москви приїхав кн Гр
Козацька старшина бажала
справи за „тьмяна обрано у глу- -
цю ділянку буде Д-- р В хочу степу
ту Етнічних у
Також треба нав'язати
тісніший контакт з місце-
вими групами
цісї справи
доручено мгр М
На черговій нараді ре
д-- р в а я-Ком- ітет
Літ- - зків
програма
проводив голо--
Нарада постановила під- -
певну кількість ділу інж
із зав- - його інж
данням в
невірні
на
Іван
НС
до
внаслідок
дорадчої
та
І
Телюка
слави
Єйлського
останньому
Політичної
Корній
органами
протопоп
на
у
_£ї
'ЛРЖ '! ЯаОиітОЗК рЯІЖ 1 ввввввш
Проф Іван Телюк
ного Вишколу при
була
брошур' „Ма-л- і
в теїіеріш
ньому чнсі' авторства проф
І Телюка Тепер він працюс
над працею
про соціалізм"
Від кількох років проф І
Телюк також викладає як
в
Маґнус коледжі відомій ді-
вочій школі в Новій Англії
11 Різдво - 7 січня 1973 о год Ю- -ій до полудня
на тел(ВІзіі Канал 2 виступить Василь Колодчин
відомий терені громадянин На програмі --
його пояснення і колядки
рек і Гулнк — " ""
ВСІМ НАШИМ КЛІЄНТАМ
ПРИЯТЕЛЯМ ЗНАЙОМИМ
ВЕСЕЛИХ СВЯТ
ЩАСЛИВОГО
НОВОГО РОКУ
№ £
Натігатск Ипе
& ЗпеІЬу Топ$пір$
кя
ІЛЕУВЕП ГОЮ 1
вЯ
іН
и
кк
і і— и? $ з
Проф І дна
ГЕТЬМАНСЬКА БУЛАВА В
ПОПОВИЧА
Козацька старшина не любила
гетьмана змо-
вилася проти арештувала
й рухи москалям Серед
і Самойлович міс-
це Самойло-вич- а
300 років тому
житті цих гетьманів
укізаїнпів
засланий
реагувати Для
українські
Відповідальний сщьокбийноворо
украінсько-моско- в-
Витвнцький
Полагодження
Квітопсь-кі- й
Лініецмлїі
Проф Телюк найменований
надзвичайного професора
л'ІвввввввВ
івввЗ&иХіріг
Геп-венсько- му
університеті
видрукуввд
підприсмсіва
дисертаційною
„Ринковий
професор-гіст- к Альбертус
УВАГА1-ДЕТР0Й- Т!
Детройту
українські
Вапк о£ Соттегсе
Чи
Многогрішного
Многогрішного
ському пограниччі в козачій дш- -
рові недалеко Путивля иидатну
участь у виборі Самойловнча взяв
чернігівський архиспископ Лазар
Баранович Поки обрано нового
гетьмана впродовж трьох місяців
влада спочивала в руках змовни-
ків Вони подбали щоб на майбут-
нє забезпечити собі вплив на дер-
жавні справи й не допустити до за-
кріплення сильної гетьманської вла-
ди Домагалися щоб старшину су-
див не гетьман а військовий суд
щоб гетьман не міг вести закордон-
ної політики без участи старшин та
щоб не міг тримати найманого вій-
ська Отже олігархія виступила
проти ідеї монархії
Іван Самойлович походив із по-
півського роду з Правобережної Ук-
раїни Вчився в Київській акаде-
мії був людиною талановитою й ос-
віченою Величко у своєму літопи-
сі каже що Самойлович був у
письмі справний розумний гарної
вроди до людей чемний і прихиль-
ний Холмський у своїй Історії
України пише що Самойлович мав
широкий політичний світогляд і у
свою політику включив справи всі-
єї України Спершу був він ворог
Москви а пізніше дуже вислугу-вавс- я
москалях Увесь час поборю-
вав Дорошенка бажаючи й собі
об'єднати під своєю булавою обидві
частини України Дочку видав за
московського боярина Федора Ше-реметс- ва
київського воєводу Щоб
догодити Москві подбав щоб ки-
ївським митрополитом обрано 29ЛІ
1685 р не Лазаря Барановича обо-
ронця автономії Української Цер-
кви але луцького спископа князя
Ґедеона Четвертинського а той по-
їхав до Москви щоб там прийняти
свячення з рук московського патрі-
арха Лоакима
Самойлович заступав інтереси
старшинської верегви тому держав-
ні справи вирішував сам і перестав
скликати загальну раду щоб не до-
пустити до голосу козацької маси
Воюючи без упину проти Дорошен-
ка у спілці з москалями він голов-
но причинився до того що Право-
бережжя перемінилося в пустелю
Коли 5-- го березня 1674 р Ханенко
в Переяславі склав на його руки
булаву тоді Самойлович скликав
тім же раду й на ній проголосив
себе гетьманом обидвох боків Дніп-
ра Тоді розпочалася боротьба між
Самойловичем і Дорошенком
До упадку п загибелі Самойлови-ч- а
причинився Кримський похід
1687 року Заключивши мир із
Польщею Москва почала приготов-
лятися до війни з Кримом і Туреч-
чиною Тоді зорганізовано Святу
Лігу проти мусулманського світу
до якої крім Польщі й Москви
приступили також Австрія та Вене-
ція Україні ця війна давала надію
здобути степові простори й доступ
до Чорного моря Але Самойлович
ставився до тієї війни з недовір'ям
бо вела її Москва спільно з Поль-
щею Провід над московським вій-
ськом у Кримському поході мав
князь Василь Ґоліцим а 20 тисяч
українського війська вів гетьман із
сином Григорієм Але татари запа-
лили степ і акція стала неможли-
вою Старшина скористала з того і
скинула вину на гетьмана Вона йо-
го не любила за захланність поту-
рання рідні самовладство знищен-
ня автономії Української Церкви й
потурання Москві І хоч перед мос-
калями Самойлович мав великі за-
слуги вони 22-г- о липня 1687 р в
таборі над Коломаком його заареш-
тували й вислали в кайданах у
Москву а звідтіля без слідства й
суду запроторено гетьмана зі сином
Язовом стародубським полковни-
ком на Сибір де він 2 роки пізні-
ше (1689) помер у Тобольську
Разом із гетьманом Самойловичем
був ув'язнений і його син Григорій
чернігівський полковник Його мос-
калі засудили на смерть і після
жорстоких тортур стратили в Ссв-сь- ку
на Московщині 1687 року
Хоч Самойлович виступав перед
вибором проти охотного наймано-
го війська він проти рішення стар-
шин для втримання порядку у
краю таки тримав прибічну геть-
манську гвардію тзв бунчукових
товаришів до яких входили сини
старшин і під боком гетьмана при-
готовлялися до керівних становищ
військових і адміністраційних Стя-
гнув гетьман на себе гнів також то-
му що ввів різні роди нових поаат_-кі-в
Але в ім'я правди треба ствер-
дити що намагався він зібрати у
своїх руках усі українські землі
Тому й виступав гостро проти спроб
Запоріжжя здобути собі політичну
окремішність Кяли цар хотів дати
запоріжцям прапори гетьман рішу-
че запротестував проти цього Коли
Москва радила йому іпектися Чи- -
ВЕСЕЛИХ СВЯТ РІЗДВА ХРИСТОВОГО
та ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ
бажає
Українській Громаді Метрополії Детройту
Управа
З ДОБИ
ВЕЛИКОЇ РУЇИИ
гирина він противився цьому і дві-
чі обороняв його від турків А коли
Чигирин упав і треба було зректи-
ся Правобережжя Самойлович зрік-
ся землі але не населення З його
наказу тисячі народу переселено на
лівий берег Дніпра Був це славет-
ний згін Протестував гетьман та-
кож гостро коли Москва склала
мир із Польщею
2) СЖКРСЬКИП ГЕТЬМАН
Старшина не любила гетьмана
Многогрішного бо він не допускав
її до влади Вона безупинно писала
на нього доноси в Москву що він
зноситься з Дорошенком Такі до'-но- си
посилав особливо шеф москов-
ських стрільців у Батурині Григо-
рій Неслов Ще московський уряд
не вирішив що зробити з гетьма-
ном коли вночі проти 13-- го берез-
ня 1672 року ген обозний Петро За-бі- ля
ген писар Мокрієвич та ген
судді І Самойовий і Домонтоіич
скинуті Многогрішним полковники
напали на нього як він спав заку-
вали в кайдани й відправили в
Москву Туди ж виправили й усіх
родичів гетьмана та його приятеля
Матвія Гвинтовку Дня 28-г- о травня
1672 р гетьмана його брата Василя
й кількох полковників заслано в
Сибір Після довгих допитів і тор-
тур вивели гетьмана і брата Васи-
ля на майдан на страту Але цар
казав їх заслати на Сибір із сім'я-
ми Наказано прислати в Москву
гетьманшу Настю синів Павла та
Івана дочку Марину й небожа Ми-
хайла На Сибірі й помер гетьман
'Щойно повернувся з Москви у
квітні 1672 р Карпо Мокрієвич як
у Батурині зібралася рада й ухва-
лила просити царя щоб гетьмана
вибирали самі старшини без прос-
тих козаків Саме тоді приїхав до
Батурина кошовий Сірко На раді
хотіли обрати його гетьманом Ліво-
бережжя Але Москва спротивила-
ся цьому бо на Переяславській ра-
ді за Б Хмельницького Сірко був
проти злуки з Москвою До вибору
нового гетьмана почали правити в
Батурині змовники генеральні стар-
шини
Дорошенко коли відходив на Пра-
вобережжя залишив на Лівобереж-
жі Многогрішного своїм наказним
гетьманом Із цього скористав Ро-модановсь- кий
і знову вступив з
москалями в Україну Тоді у Глухо-- ві
на раді 1669 р проголошено Мно-
гогрішного гетьманом Лівобережжя
М Аркас каже що коли Дорошен-
ко залишив своїм наказним геть-
маном Многогрішного то він по-
чав підлабузнюватися до Ромода-новсько- го
і присягнув бути вірним
Москві та з нею поновив Перея-
славську угоду але права України
були ще більше скорочені Поста-
новлено що московські воєводи бу-
дуть стояти не лише в Києві але
теж у Переяславі Ніжені Черніго-
ві й Острі хоч не матимуть права
встрявати в суд і в управу
І Холмський пише у своїй Істо-
рії України що Дорошенко обуре-
ний на Многогрішного за його зра-
ду виклопотав у царгородського
Иатріярха анатему на нього Мно-
гогрішний спершу не турбувався
тим але коли дістав апоплексію
вважаючи що це кара Божа про-
сив царя щоб заступився за ним пе-
ред патріярхом На просьбу царя
патріярх скасував анатему а тоді
Многогрішний почав будувати бага-
то церков Той же історик каже що
Многогрішний почав переговори з
Москвою бажаючи закінчити гро-
мадянську війну в Україні Не по-
щастило йому добитися всього все
ж таки за Глухівським договором
1669 року погодилася Москва не
втручатися до прав населення Ук-
раїни Суд над обвинуваченими мос-
калями мав відбуватися при спів-
участі українців Київ при додатко-
вих переговорах прилучено до Лі-
вобережної України Гетьман нас-
тоював щоб кордони від Литви по-
вести рікою Сож 1 залишити в ру-
ках України великий комунікацій-
ний вузол Гомель
Пише Холмський що Многогріш-
ний сам признавався що він чоло-
вік простий і неграмотний Все ж
здобув він собі авторитет 1 почав
титулувати себе сіверським геть-
маном Покинув Дорошенка й по- вів свою власну політику бо пере-
конався що Дорошенко не зможе
опанувати положення Але старши-
на ненавиділа Многогрішного бо
був людиною твердої вдачі непо-
ступливий і задиристий Без стар- шинської ради полагоджував спра-
ви сам роздавав і відбирав військо-
ві уряди без військового суду ка-
рав навіть полковників накладав
важкі податки на козаків і духо-
венство гостро придушував усякий
бунт 1 спротив До цього вживав
полки найманого війська тзв ком-
панійські Але в тих тяжких часах
кажуть історики такі засоби були
конечні і тільки завдяки безогляд-
ності Многогрішного Гетьманщина
скінчила добу Руїни та увійшла в
період миру й добробуту У травні
1670 р на прохання Многогрішно-
го цар прислав йому для охорони
стрільців Ту сторожу мусів геть-
ман своїм коштом оплачувати З то-
го часу таку охорону давала Мос-
ква до кожного гетьмана 3 дозво-
лу царя Многогрішний переніс сто-
лицю з Гадяча до Батурина $#й2вЄЙ15іа28і5і5ііМйЗіаіЗ'3
Українська Мічігенська Ліга
МИ МІсМіап Ам — Ого! 10 МІсН — ТА 475
Я
%
т івПЗІсі0Свсаг0аріеС0і0№свяіаига9аюш &
2? Пгггш гшіт шіппі ХРИСТОВОГО їй
1 ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ Д
бажає Українській Громаді Д
її?? - п і П І І _ І
8 й Кгоііскі Вгоз - їїЬоіе ме ~ шеак а
3317 СапІГГ 51 Натігатск МІеЬ 212 ТУУ 3-5- 48 Д
іеоеоеаеоеоаіеоеоааіяіеоепеовоапеоеояіюазЦ
Слина вала
-- - П'єш?
-- Ні
- Куриш?
-- Ні
- - Граєш у карти?
-- Ні
-- Отже V тебе
немає вал?
І одна
Яка?
Крешу
чХчіХХ гоххЖ:
уУ&іта Августин Штсфам
% СПОМИНИ
'І І ДЕЩО З ІСТОРІЇ
5 КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
™
-- А V !_ а Ьч а Ін мь А ч ж --ЬК --к "-- "КЛ"'"4' і--V ь± Л
17
Спишська жупа мас щит розділений ма чотири поля і в центрі
з гербом малої спишської жупи т зв десять списоносники: у сріб-
ному полі три зелені горбки і на них виростаючий червоний ведмідь
що дивиться вліво (геральдично) і тримає три золсті колоси в пра-
вому куті біля голсви ведмедя золота шестираменна зоря В горіш-
ньому правсму червоному полі є золотий лев (герб родини Турзо)
в лівоч) синьсму полі є срібний одноріг то стоїть дибки і під його
передніми ногами золота корона (герб родини Коротнокі) В доліш
ньоч) правому синьому полі є срібна лілея (герб родини Дравеїжі)
Н у ) Я У М А N 1 А
і в лівому червоному полі на зеленому горбку золота корона І поза
ним срібна біла гірська коза із золотими рогами (герб родини Берзе-віш- )
(рис 12)
Жупа Абауй-Тор-иа має поземно поділений шит У торішньому
червоному полі є дві срібні смуги в долішньому синьсму полі золо
тмй орел і над ним золота корона (рис 13)
Народня Рада Угро-Русині- в на засіданні в Скрентоні Па дня
12-г- о листопада 1918 р до повитих вісім закарпатських (в оригіналі:
угро-руськи- х) комітетів додала ше комітат Боршод і комітат Ґемер
(Сотог) Герб жупи Боршод має на чорному полі золотого льва
Герб жупи Ґемер має на червоному полі срібну вежу Однак 1910 р
в жупі Боршод число русинів було лише 4% і в жупі Ґемер лише 3%
жушюго населення
В згаданих івише восьми жупах найменше число закарпатцю було
в Абауй-Торн- і — 11% і в Спиші — 12% тому жупи Боршод і Ґемер
можна пропустити з досліду гербів щодо складу герба Закарпаття
В гербах сім останніх закарпатських жуп (Угоча Берег Уг Зсмп-ли- н
Шариш Спиш і Абауй-Торн- а) коч'бінація синьо-жовти- х бара
находиться 10 разів У гербі Марачарошаїмас синьо-жовт- ої комбі-
нації але як побачимо нижче 1855 р заступництво жупи прийняло
ні барви кольорами Марамароші
Із жуп Закарпаття в 1850 р утворено адміністративну одиницю
„Руський Дистрикт" який проіснував до 1860 р Заступником над-жупа- на
Руського Дистрикту в 1850-5- 1 рр був Адсльф Добряиський
один із найбільших борців за наиіонально-політичн- і прала Закарпаття
Руському Дистриктові не визначено герба але сам А Добрянськии
і його сторонники вважали синьо-жов- ті кольори національними бар-
вами Закарпаття
У 1918 р на сенові народнього закону мадярського парляменту
число X були злучені деякі жупи Закарпаття в автономну політичну
територію під назвою „Руська Країна" яка проіснувала від 25 грудня
1918 до червня 1919 р Для Руської Країни не був визначений герб
але киї елі вживали синьо-жов- ті барви як національні кольори
На основі мирового договору в Сан Жермен ан Лей з дня 10-г- о
вересня 1919 р та конституційного закону Чехо-Словаїїьк- ої Респу-
бліки з дня 29 лютого 1920 р число 121 прилучено Закарпаття як
самоуправну область із нзйширшою автономією до Чехо-Словаїгьк- ої
Республіки під назвою Підкарпатська Русь Закон Чехо-Словацьк- ої
Республіки число 252 з дня ЗО березня 1920 в §§ 5-м- у Й 6-м- у поста-
новив: „Герб Підкарпатської Руси є розколений шит у правому си-
ньому полі якого є три золоті бервена (смуги) а я лівому срібному
полі червоний ведмідь шо дивиться направо" (рис 5)
Якщо порівняємо цей герб із гербами 8 закарпатських жуп то
ствердимо шо синє поле находиться в усіх гербах жуп золота барва
в 7 гербах червоний ведмідь у срібному полі є в центральному гербі
спишської жупи
Чехо-словаїїьк- ий закон не визначив барви прапора Підкарпатської
Руси Але важним правилом геральдики є шо барвами прапора мо-
жуть бути лише основні барви герба Мапр герб Української Народ-иьо- ї
Республіки рішенням закону Української Центральної Ради з 22
березня 1918 є золотий тризуб на блакитному полі (рис 4) отже а
барві металь Звідти барви прапора Української Держааи є синя
і жовта (Англ Енникл І стор 31-3- 2)
Подібно герб Галииько-Володимирськог- о Королівства золотий лев
у блакитному полі що проіснував від XIV до XV століття став дже-
релом жовто-блакитног- о прапора Галичини
Інші приклади: 1 на гербі Чехо-Словацьк- ої Республіки а черво-
ному полі є білий лев на грудях якого є червоний шиток із синіми
вершками Отже барви прапора ЧСР: червона біла й синій клин (еер
шок) 2 У гербі Польщі: на червоному шиті білий орел барви пра-
пора: біла червона 3 В гербі Бельгії: в чорному полі золотий лев
з червони кігтями й червоним язиком барви прапора: чорна жовта
червона 4 В гербі Румунії перед ІІ-о- ю світовою війною: в двох синіх
і з двох червоних полях золоті — орел тур лев і дельфіни барви
прапора: синя жовта червона
В підкарпатському гербі є чотири барви: синя золота (жовта)
червона і срібна Котрі з них мають бути барвами прапора? На це так
само дає відповідь геральдика В такому випадку коли гербовий шит
розділений сторчово або поділений поземно на два або більше піль
і в одному з них немає звірят то барви прапора беруться з цього
останнього поля Отже в підкарпатському гербі з правого поля тож
барви прапора мають бути синя і жоота
Синьо-жспти- й прапор уживався в Карпатській Україні від давніх
чесів Історія цього прапора сягає глибоко в минувшину Закарпаття
багато століть назад до „Мархії Руїеисрум" Як передає традиція
цей прапор мав Петро Петрович (11321) і Федір Коріятович (+1414)
(А Волошии-- М Долинай: Меморандум „Українське Слово" Ужго-
род 1934 число 45) Петро Петрович був Земплинський і Ужанський
іджуп:н який 1314 р в явній прсклямації закликав своїх руських
підданих на боротьбу проти короля Роберта Карла шоб замість нього
вибрати мадярським королем галиігького князя Лева II Юріевича який
був внуком мадярського короля Бели IV Петро Петрович воював до
1321 р на чолі своїх закарпатців але вкінці поляг під замком Мак
на Пряшівщині в бою з Йоганітами (В Пачозський: Історія Закар-
паття Мюнхен 1946 стор 55)
Федір Коріятович князь подільський був вигнаний із свого краю
великим князем литовським Витсвтом і — як говорять старі хро-
ніки — привів із собою до Карпатської України біля 40000 українців
Року 1393 став паном Мукачівської домінії і заснував манастир на
Чернечій Горі біля Мукачева (ЕУ ІІ-- З стор 1135)
Як було сказано вище в жупах цих двох вельмож герби мають
синьо-жов- ті барви правдоподібно з прапора Петровича або Корія- -
товича (Далі буде)
В
V
И
[