Vilne Slovo, May 02, 1964

              ІЙ№дШ№" ї#ЩИг" ЄЕЧ5Д№~"=АЧ5І!ЧЯ( "" - цЯ -- _— 41--
г£9Й£
І&ГПТІ Н' =~ ї І
: і
14 ВІЛЬНЕ СЛОВО" Рік XXXI Ч 18-1- 9 субота 2 і 9 травня 1964
Філія „Просвіти" в
(З історії одної культурно-освітн- ої
Перші кроки систематичної ді-яльно- сти
філії "Просвіти" по
першій світовій війні почато в
році 1921 Головою філії був то-
ді директор Василь Равлюк за-
ступник голови о Посиф Проць
секретар — студент праз Василь
Рурик касієром о Антін Дми-тра- ш
бібліотекарем учитель Б-
ілок а Прокіп Захарія і Василь
Зеленко членами управи Філія
"Просвіти" була тоді ше зверх-нико- ч
читалень в цілому Сня-тшісько- чу
повіті Заболотівсь-ко- ї
філії ще не було
Точу що багато сіл повіту
Сули в приграничіїій полосі не
всі читальні по тих селах вда-
лося урухочити так шо діяль-
ність філії не була аж така ве-
лика Зате з ініціятиви філії
створено "Повітовий комітет
для організації кооператив у
Сиятішшині" Було тоді в позі-т- і
без праці багато учителів ко-
лишніх старшин і підстаршин
УГА що їч польська влада від- -'
мовляла учительських посад а
також було багато студентів ко
трі не мали змоги продовжувати
свої студії і якраз вони кинули-
ся на села приготовляти грунт
під кооперацію а при тім роби-
ли на місцях спробу урухоч-ленн- я
читалень "Просвіти"
Пригадую імсиіа таких учите-
лів що брали тоді діяльну у-ча-
сть
в культурно-освітні- й та
кооперативній праці: Марчук
Гандзюк Федорак Дропюк Бі-
лоус Петрівськнй і Ліщук а
студенти: Микола Бажанський
Ссчсн Олександрук ІЧнкола Ко
стішюк Микола Дідух Василі
Рурик Базьо Дутчук Семен Чн-чу- л
Марусик та Андрій Тофан
Хоч великої діяльності! філія
ще тоді ше розвинула але пер-
ші льоди були пролочаиі У тих
селах що не були її пригранім-ні- П
полосі відновлено читальні
"Просвіти" основано місцеві ко
мітети для організування коопе-
ратив а також товариства "Сі-
чі" почали спою діяльність В
лриграничшіх селах було ііршс
Окупаційна польська илада а
особливо приграннчна сторо'жа
всякий прояв культурно - освіт-
ньої 'діяльності! придушузала а
„Иілешіїї їічліліп тіереслілуїіяла
Були випадки навіть побиття
ілсіііп Виділу (Стецівка) погра-пичінікам- и
В 1922 р склад Виділу філії
остався майже той самий як у
попередньому лише до контро-
льної комісії увійшли Базьо Дут
чак зі Снятипа Базьо Дутчук з
Гулоаи і учитель Петрівськнй з
Балок - Снятина
Майже два роки тому
Владика Кир Ісидор довер-
шив посвячення українсь-
кої кат церкви у Ст То-ма- с
Онт яка постала у
внеліді жертвенности її па
рафіян — двадцяти родин
При церкві теж заіснувала
Рідна Школа під проводом
фахових учителів як пп
Володимир Жилавий Ад-рія- н
Цурковський п-- і Іри-
на Куницька а відтак п-- і
Валентина Олійник Бага-
то організаційного хисту в
цю ділянку вложив д-- р Т
Кунацький Довгі роки пра
ці як- - учитель і директор
школи віддав п В Жила
В 1923-2- 4 рр склад Виділу фі-
лії був вже дещо змінений —
головою був дальше дир Ва-
силь Равлюк заст о Антін Дми
траш парох Воляківціз секре-
тар — студент Василь Рурик ка
сієр Василь Зеленко бібліоте-
карем — Микола Бажанський
господарем — учитель Білоус та
Прокіп Захарія — член Конт-троль- на
комісія: о Иосиф
Проць учитель Пішак і студент
Базьо Дутчак з Гулови
Засідання Виділу філії "Про-
світи" відбувалися тоді раз у мі
сяць в приміщенні філії при в-ч- щі
Вірменській недалеко елек
трівні Там містилася бібліотека
і продаж книжок котру прова-
див студент Микола Бажансь-
кий Раз у' місяць скликувано
членів Виділів читалень з повіту
на спільні конференції до Сня-тіш- а
і на них обговорювано
спрази
На конференціях з членами
Виділів читалень все бодай
двох членів Виділу філії "Про-
світи" мали якийсь 'інформацій-
ний відчит або культ-освітні- й
реферат
Тому шо філія не мала мож-ност- и
оплачувати спеціяльного
урядовця щоб полагоджував усі
технічні справи в зв'язку з чи
тальнями на тих консререгішях
полагодисувано псе шо було
потрібне Кількість учасників на
тих конференціях зсе була ве-
лика Снятинська філія "Просві-
ти" мала свій осідок в Снятині
на самім кінці повіту і читаль-
ні Заболотівщіиш почали ста-
вити домагання щоб для них
заложитн другу філію "Просві-
ти" в Заболотові що й згодом
і сталося При філії "Просвіти"
були зорганізовані секції — від-чнто- ва
і театрально - мистець-
ка Відчнтова секція як на той
час була досить рухлива і дала
багато інтересних відчитів по
читальнях повіту Прслеґенти 'із
дили по селах з зідчитачн і тим
самим мали тісніший контакт з
читальнями уділювання на міс-
цях всяких інформації! виправ-
ляли кніїїоводство і залагоджу-
вали всякі спори між членами
читальняних Виділів а найголов
піше — орі аиїлувая (І поширю-
вали читальняні бібліотеки
Під проводом Миколи Бажал-ськоі- о
зорганізовано двотижне-
вий курс бібліотекарів а курс
театральних режисерів зоргані-
зував і перевів студент Базьо
Дутчук
Збір членських вкладок до
Матірного Товариства "Просві-
та" у Львові поручено перево
ЦВІТ УКРАЇНИ І КРАСА
вий що всеціло присвя-
тився праці для нашої мо-
лоді зберігаючи її від а-симіл- яції
І саме ця свідо-
мість парафіян є для нього
найкращою нагородою
Між парафіянами які
своєю працею причинили-
ся до того що наша мо
лодь гордиться своїм на-
ціональним походженням
вирізняються родини Коро
левнч Онішечко Олійник
Андрінчук Градовий Ку-
зьма Цьопа Дуда Бере
за Жилавий Кунацький
Хомей та інші
До молодечих носіїв ук--
раїнського імена належить
Снятині
інституції)
дити місцевим курзорам що в
практиці показалося дуже доб-
рим способом
Вкінці розділено між пооди-
ноких членів Виділу філії нагляд
і контролю над читальнями Ме-
ні приділено нагляд над трьо-
ма читальнями: Олешків Гань-ків- ці
і Альбінівка Обоз'язком
кожною з нас було можливо
часто відвідувати приділені йо-
му читальні перевірювати діяль
їсть виділів давати потршні
поради і вказівки передусіч по
дбати щоб поодинокі секції —
як відчнтова театральна та інші
належно функціонували а діло-
водство щоб було з найліпшо- -
Сл п Днр Василь Равлюк
довголітній голова
"Просвіти" в Снятині
му порядку По кожзіій такій
люстрації треба було вислати до
філії письменне звідочлення
враз із зарядженнями які ува-жало- ся
за потрібне в даній чи-
тальні поробити Кожний член
діставав від Виділу філії лов-новлас- ть
за підписом голови і
секретаря котра була важна аж
до найближчих Загальних Збо
рів філії філія "Просвіти" в
Снятині щороку злаштовувала
Свята Шевченка Франка Книж-
ки і "Просвіти" в залі міщансь-
кої читальні В 1925 р під про-
водом секретаря Миколи Бажан-ськог- о
зорганізовано балет ук-
раїнських танців якого виступи
відбулися ще лише в Снятині
але і по селах повіту де були
більші читальняні 'залі Бібліо-
теку мала філія досить велику
переважно зидання старші з-пе- ред
першої війни і що їх
доповнювала новими видання-
ми Користали з неї переважно
міщани Снятшіа і члени Виділу
учениця 12-- ої кляси Калі-джієй- т
Інституту — Роксо
ляна Куницька Саме цьо-
го року дирекція школи
запросила її виступати з
українськими народними
танками на концерті націо
пальних груп Роксоляна
підготовила свою чвірку
яка 2-г- о лютого цр за ми
стецьке виконання наших
танків була винагородже-
на захоплюючими оплеска
ми численної публіки А
управа Гай Скул у Спарті
запросила молоденьких
танцюристок на гостинний
виступ до себе
філії бо кожна читальня мала
вже свою бібліотеку За виїм-
ком бібліотеки філія тоді май-
на не мала жодного а примі-
щення вже від 1925 р давала
"Міщанська Читальня" в Сняти-
ні для філії безплатно
Для ліпшого кестгакту з чи-
тальнями Заболотівщини з кін-
цем 1924 р пороблено заходи
для зорганізузання окремої фі-
лії "Просвіти в Заболотові
Вже в березні 1925 р відбулися
перші основуючі Загальні Збо-
ри Першим головою філії' в За-
болотові вибрано дир Василя
Равлюка голову Снятииськоі
філії заст голови — адвоката
Березинського секретарем Ва
силя Зеленка касієром Прокоп?
Захарію а учит Марчука д-- ра
Муровнча і Горячка — члена-
ми На перших Загальних Збо
рах було багато предстазників
читалень Заболотівщини Збори
були досить живі і речеві ба-
гато селян забирали голос в ди-
скусіях а в дискусії якийсь се-
лянин Марчік з Трійці поставив
пропозицію щоб філія "Просві-
ти" зорганізувала курс бесідни-
ків Приміщення дістала філія
безплатно в будинку Повітово-
го Союзу Кооператив в Забо-
лотові
Після таких Зборів здавалося
що філія "Просвіти" в Заболо-
тові буде краще розвиватися
як філія в Онятшіі В члени
"Просвіти" вписалося досить по
важне число членів з інтеліген-
ції і селян з Заболотова але це
б'ув той час коли сельробівська
зараза опутала більшість сіл
Заболотізщини і почала робити
старання щоб філію "Просвіти"
і Повітовий Союз Кооператив ді
стати в свої руки По читальнях
почалася гарячкова праця Такі
села як: Тростянець Трійця О-леш- ків
Джурів Ілннці Рудни-
ки і Демиче незабаром були
опановані сельробачи В самому
Заболотові Волчкївцях Попель
пиках Борщеві Любківцях і
Кіліхові де сельробн ще не
мали великих вплизів національ
но-сельробів- ська гризня пере
йшла на терен культурно - ос-
вітньої праці по читальнях Що
неділі замість посвятити час на
якийсь реферат або читання
відбувалися гарячі дискусії між
національно свідомими членами
читальні і сельробачи Одні од-
них старалися переконати в пра
внльності своїх поглядів Зго-
дом із гарячих дискусій пере-
йшло до боротьби між членами
виділів бо сельробн за всяку
ціну старалися викинути з чита-
лень національні духом часопи-
си і книжки а замість них впи-
хати часописи і книжки езоєї
ідеології Боротьба ця відбилася
від'ємно на культ-освітні- й пра-
ці заломила діяльність по сек-
ціях відчитовій і театральній а
польська влада почала пильніше
стежити за діяльністю по читаль
нях у Волчківцях Любківцях
Кіліхові Тулукові Ганьківцях і
Заболотові де сельробн не мо-
гли опанувати в цілості Виділів
езоїми людьми
Такий стан тривав 1926-2- 7 і
1927 роки В 1928 р Звичайні
Загальні Збори філії "Просвіти"
в Заболотові були дуже бурхлн
ві і тривали два дні Між диску
тантачн націоналістами і сельро
бачн мало не прийшло до бій
ки а голова Зборів дир Василь
Равлюк з тяжким тільки трудом
міг втримати на залі лад і Збо-
ри того дня не закінчено а від-ложе- но
на тиждень Другого
дня Зборів сельробн з Тростян-ц- я
під проводом Семивонюка і
Пазлюка з Трійці з Марчуком
з Ілинець зі студентом Дани-ше- м
з Олешкова з Беґоєч а з
самого Заболотова з головою
пов правії партії сельробу Ва-
силем Рогою на чолі змайорн-зувал- н
число присутніх членів
на Загальних Зборах і вибрали
своїх людей на членів Виділу
Філії з Луцем Бертадоч як го-
ловою котрий був рівночасно
заст голови повітового сельро-
бу
Від тих Зборів пішло філії
"ПросзітіГ як то кажуть як "з
Петрового дня" Поліція зачала
переслідувати читальні а денеде
як в Рудниках Олешкові Трій-
ці Демпчу і Тростянці читаль-нян- у
діяльність закрито а чита-
льню запечатано У філії "Про-
світи" створився центр сельро-бі- в
бо новий голова філії був
заст голови повітового сельро-
бу голова сельробу Василь Ро-
га був заст голови філії секр
сельробу Юрко Долннюк буз
головою контрольної комісії фі
лії Філія "Просвіти" почала за- -
йчатнея більше справами полі
тичними як організацією і куль
турно - освітніми справами чи-
талень на місцях Навіть жнив-
ний страйк 1928 р зорганізова-
ний повітовим сельробом_ мав
свій початок у філії "Просвіти
в Заболотові бо члени Виділу
філії "Просвіти" в Заболотозі
були рівночасно повітовими ке-
рівниками партії сельробу
В червні того року хтось за-
стрілив на території Олешкова
над Пр}том повітового голову
сельроба Василя Рогу із Забо-
лотова і головою партії сельро-
ба став голова філії Луць Бер-га- д
і в липні того ж рок буз
зорганізований партією сельргб
жнивний страйк Ініціяторів
страйку викрито і поарештова- -
но Між арештованими опишвся
також голова філії і голова
контрольної комісії філії 'Про-
світи" Юрко Долннюк На су-
довій розправі перед окружним
судом в Коломиї 5 членів жнив-
ного страйку було засуджено на
14 місяців арешту а голозу
контрольної комісії Юрка До-линю- ка
як громадянина Канади
по відбуттю кари арешту де-
портували Чотирьом засудже-
ним за виїмком голови філії
документами знайденими при
ревізії було доказано що вони
були платними агентами СССР
діставали по §50 місячної платні
і дальших §50 на "дрібні видат-
ки" Філію Заболотівську влада
закрила а читальні Заболотів-
щини почали підупадати (ті які
не були вже закриті) Матірне
Товариство "Просвіти" у Львозі
припоручнло філії "Просвіти" в
Снятині мати тимчасовий на-
гляд над читальнями Заболотів-
щини аж до дальшого рішення
В 1929 році по Різдві відбулися
другі Основуючі Загальні Збори
нової філії в Заболотові Голо-
вою знову був вибраний дирек-
тор Василь Равлюк
В той самий час така сама
партійна гризня поширилася і в
Снятинщині Села: Внднніп Устє
і Стецсва були майже в цілості
під впливами сельробів Русін
Орелець Карлів Будилів і Кра-сностав- ці
були більше під впли-
вами радикалів Саме місто Сня- -
тнн і решта сіл Снятннщини бу-
ли терсном різних політичних
угрупувань однак можщ б твер
дити що "Фронт Національної
Єдностн" і УНДО були тач до-
мінуючим чинником В кожному
селі була своєрідна партійна
гризня Кожна політична група
старалася опанувати не лише
читальню "Просвіти" але і всі
інституції даної місцевості! Така
боротьба політичних груп що
дуже від'ємно відбилася на
культ-освітні- й праці з часом
перенеслася і на терен повіто-
вих інституцій як філія "Про-
світи" "Сільський Господар" і
Україн-Бан- к в Снятині Наслід-
ком такої боротьби вже в 1927
році Україн-Бан- к в Снятині опа
кували радикали
В 1929 р з ініціятиви філії
"Просвіти" в Снятині скликано
спільне засідання інших повіто-
вих інституцій як Рідна Шко-
ла Сільський Господар Луг і
Україн-Бан- к в цілі спільного
святкування пам'яти убитого
гол отамана Симона Петлюри
На тім спільнім засіданню вже
можна було ясно помітити й бо-
ляче відчути що партійна гриз-
ня вже і на терені повітозих
інституцій досить загніздилася і
до чого вона веде Відпоручник
Україя-Банк- у п Гриць Слюсар-чу- к
(як прийшли большевнкн
1939 року був секретарем місь-
кої ради в Снятині) підтрима-
ний деякими представниками Лу
гу та Сільського Господаря ви-
ступив проти устроення такого
свята мотивуючи тим що Петлю
ра продав Галичину Волинь і
Холмщину ляхам Над виступом
Слюсарчука розвелася гаряча
дискусія і закінчилася нічим
Свято не відбулося бо філія езо
їмн силами свято устроїти не
могла
Як боляче було слухати такої
дискусії однак ми пізнали що
тої єдности і згоди яка була
раніше — вже нема і здається
більше не буде Члени Виділу
філії "Просвіти" були дуже о-гір- чені
таким вислідом спільно-
го засідання повітових інститу-
цій а найбільше наш довголіт-
ній голова дир В Равлюк Бі-
льше спільних засідань не скли-
кала філія Такий стан тривав
аж до кінця 1936 року Перед
Зборами того року дир Василь
Равлюк заявив що головою фі-
лії "Просвіти" бути не може а
на Загальних Зборах того раку
радикали більшістю голосів ви-
брали своїх людей з Михайлом
(Докінчення на стор 18)
УКРАЇНСЬКА ЄВАНГЕЛЬСЬКО-РЕФОРМОВАН- А
ЦЕРКВА В ТОРОНТІ
869 Доверкорт Ровд
вітає з нагоди свят
Світлого Христового Восиресення
українську громаду метрополії м Торонта
та читачів "Вільного Слова"
СЛОВАМИ ПРИВІТУ:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Наше ВЕЛИКОДНЕ БОГОШЖЕННЯ
відбудеться
3-- по травня бр в годині П-і- й рано
Проповідуватиме на ньому паст В БОРОВСЬКИй
НАШІ БОГОСЛУЖЕННЯ ВІДПРАВЛЯЮТЬСЯ
В ТІЙ САМІЙ ПОРІ ЩО-НЕДІ- ЛІ
Поручаємо Вашій увазі журнал "Євангельський
Ранок" що його видає Українське Євангельське
Об'єднання в ПА — Річна передплата 300 дол
Виписувати по адресі:
"ЕУАІЧСЕІЛСАЬ МОКМШС"
22146 Кеііу Коасі — Базі Беггоіг МісЬ — ІІ5А
ЧИ ЗНАЄТЕ ДОРОГІ ПАНІ?
ЩО ВЖЕ ТЕПЕР МОЖЕТЕ ПО ЗНИЖЕНІЙ ЦІНІ
КУПИТИ АБО ЗАМОВИТИ НОВЕ ХУТРО
З МАЛИМ ЗАВДАТКОМ НЕ ЧЕКАЮЧИ до ОСЕНІ
имп
іаке хутро переховаємо безкоштовно че-
рез літо в холодженому магазині Ми рів-но- ж
переробляємо старі хутра на новий фа-
сон або міняємо за нові з уміркованою до-
платою Гарантуємо Вам повне вдоволення
або звернемо гроші За Вашим хутром самі
приїдемо і переховаємо його в холодженому
магазині тільки зателефонуйтеї
Одинока українська фірма
НІЮ8С№ ТІЛШЕК
РОП СО
504 Уопдв — А 3-50- 09
або А 5-53- 93
ЮРКО ТУРЯНИЦЯ І ГР ЗЕМЕЛЬ
Самостійна українська фірма СЕОТКАЬ РШЬ ОІЬ (ТОКООТО) Ш
15 ІЧеерауа Аує (сог Копсезуаііез) - Тогопіо З
ТеІ: 532-864- 8
Доставляє найкращої якости опалову оливу
СІТІЕ5 5ЄКУІСЕ з найновішої онтарій-сько- ї
рафінерії Чистимо форнеси даром як
рівнож обслуговуємо різного роду форнеси
24 години безплатно на терені Торонта КІченер Брентфорд
1 околиці — За ЯКІСТЬ оливи 1 добру фахову обслугу
гарантуємо вповні З повним довір'ям звертайтесь на адреси:
Тогопіо:
532-864- 8 — Ке5: СК 8-53- 06 або ЬЕ 1-6- 547 КіїсЬепег:
п А Малко: 5Н 3-70- 83 і п Корсак: 5Н 3-6- 753 Вгапїіога: п І Піх: 449-50- 71 або 753-001- 3
СиеІрЬ: ТА 2-04- 30
ХЛІБ - ЦЕ ОСНОВА ЗДОРОВ'Я
ВАШОГО І ВАШОЇ РОДИНИ
їжте хліб і всяке печиво з української пекарні
РІЛШЕ Вакегу
Ш 5 №гі
&
5
м-- ки
Тії: ВМ М23Л
¥ Vі
Vг
4# подаю особисто теле- - :♦
ї інтересуєтесь магічними знаннями?
її ШТУКИ З КАРТАМИ й БЕЗ ВІДГАДУВАННЯ
$ ДУМОК Й БАГАТО ІНШОГО ІНТЕРЕСНОГО
§ Докладніші інформації
Я фоном чи листовно:
8 Г ПАРЧУК $
§ 46 Рівер Стріт — Торонто — Тел: ЕМ 3-43- 68 §
ДРУКАРНЯ 00 ВАСИЛІЯН
ІЗ ВЛАСНОЮ ПЕРЕПЛЕТНЕЮ
ВИКОНУЄ СУМЛІННО Я ЗА УМІРКОВАШ ЦІНИ
ВСЯКІ ДРУКАРСЬКІ РОБОТИ:
ЧАС0ПИСИ ~ ЖУРНАЛИ — КНИЖКИ
ВІДОЗВИ — АФІШІ — ЛЕТЮЧКИ — КАНЦЕЛЯ- - РІЙНІ ДРУКИ — КОВЕРТИ - ВІЗИТІВКИ
ВЕСІЛЬНІ ЗАПРОШЕННЯ — ДРУКИ У ДВОХ
АБО й БІЛЬШЕ БАРВАХ тощо
ТНЕ ВА8ІІЛ РКЕ88
286 ІІ38ЯГ 51 — Тогопіо Опі — СапасІа
ТеІ: ЦЕ 5-64- 83
і
Ш
1
І
ЙІ
ї$
ШІІ'Іі
І
ш
І
Ш:
ш
£1-- 1