Vilne Slovo, February 18, 1967

              1
ікгХХХІУЧсуботаїВИютогоІЬбТ
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
ШРшїїаА
незалежний
український часопис
{давкіше "Український Робіт-
ний") заскочаний 1934 року
Видас Зидавнича Спілка "Віль-
на Пргса" в Іоронті
Виходить кожної суботи
Редагує Рйцаьційна Колегія
РІЧНА ПЕРЕДПЛАТА:
у Канаді $600 В Америці 5700
"ТНЕ РКЕЕ ЇУСЖО"
("УІІМЕ ЗЬОУО")
ІЛсгаіпіап Іпсіерепсіеп Леек1у
(£оггаег1у "Цкгаіпіап ТоИег")
£оипйес1 1934 РиЬІівЬесі
Заіипіау Ьу ТЬе Тогопіо Ггее
РиЬІісаІіопз ІАй
ЕсШей Ьу Ейііогіаі СотшИее
УЕАКІ-- У 5иВ5СКІРТЮМ:
$600 $700
АДРЕСА — АОРКЕ55
"УІІМЕ 510О" — 286 1І5даг 5 — Тогопіо 3 Опагіо Сапасіа
5-99-
55
Редакція за оголошення не відповідає!
ЗАВЕРШІМО ВЕЛИКЕ ДІЛО!
В минулому році — в 75-річ- чя поселення українців
Канади — було проголошено створення Народної Фун-
дації ім Тараса Шевченка яка має завершитися в цьо-
му Ювілейному році Канади — збіркою одного міль-
йона долярів В тому часі Дирекція Фундації опубліку
вала таку відозву до українського громадянина
УКРАЇНЦІ І УКРАЇНКИ КАНАДИ!
Оцим звертаємося до Вас провідників нашого
організованого життя на місцях з гарячіш проханням
і закликом допомогти нам Дирекції Народної Фундації
ім Тараса Шевченка зорганізувати на терені Вашої
парафії організації товариства чи об'єднання акцію
збірки фондів на цілі Фундації
Як Вам відомо з постанов останнього Конгресу
Українців Канади Народна Фундація ім Т Шевченка
— це офіційний проект українців Канадпил н!а п1і0д0-ртічи- чяп 1ТО Канади Іншими словами всі ми поодішілш і ги™ -
і організації що входять в
рез наші парафії товариства
організованого життя відповіда-
ємо
систему українського
морально за матеріяльнин успіх збірки фондів на
Фундацію
І-
- Досі всі ми разом призбирали тільки 100000 доля-
рів а треба ще зібрати 900000 долярів І на цю акцію
маємо тільки один рік часу
огляду на це ми звернулися відповідними листа-ми-заклика- ми
до всіх Відділів КУК та до багатьох
наших передових громадян з проханням допомогти
нам завершити розпочате діло В цілому ряді місцево-
стей праця над мобілізацією фондів вже розпочалася
і дає надії на позитивні висліди
Своє звернення Дирекція закінчила практичними
порадами місцевостей де ще праця не розпоча-
лася!
Не має сумніву що вся українська національна
громада в Канаді прикладе своїх до успішного
завершення цієї мільйонової збірки бо це є проект
Канади і 50-Ч- ~
всіх нас з нагоди 100-річч- я державності!
річчя Української Народної Республіки Але час дуже
скоро втікає і проминає Тому збіркова акція вже має
проходити повною парою на всіх відтинках українсько-
го громадського життя А Дирекція повинна зробити
все можливе щоб громадянство в час було поінформо-
ване як акція збірки проходить і чи ми не остаємося
позаді В нашій опінії збіркова акція повинна бути
завершеною вже на 1967 — точно в день 1-- го липня
проголошення Канадійської федерації перед 100 ро-
ками!
Неменше важливим чинником житті великої
української родини в Канаді є наш — Український
Громадський Фонд! Цей фонд є рівнож престижевою
справою всіх нас бо від нього буде залежати дія і
виконність Комітету Українців Канади Вчасне вплачу-ванн- я
національної вкладки на УГФонд — є обов яз-ко- м
чести кожного з нас — кожного національно сві-
домого україця в Канаді Закінчення вплати національ-
ної вкладки повинно відбутися в день Золотого Юві-
лею Української Народної Республіки — в день 20-г- о
листопада 1967 року!
Віримо що Президія Комітету Українців Канади
та всі Управи його відділів по цілій Канаді — подба-
ють про все те і припильнують щоб українці Канади
в цьому Ювілейному Році вийшли з честю і показа-
лися гідними своєї національної назви!
Дарунок МУНО Університетськії бібліотеці
Молодь Українського На
ціонального Об'єднання у
Вінніпегу подарувала го-
ловній бібліотеці Манітоб-ськог- о
університету мону-
ментальну 10-томо- ву "Істо
рію України-Руси- " Михай-
ла Грушевського
Осередок МУНО заку-
пив цю працю для універ-
ситету щоб так відзначи-
ти 100-н- і роковини з дня
народження визначного і- -с
торика
Книжки передала на ру-
ки Д Вайлдера директо
ра бібліотеки Манітобсько
го університету дня 26-г- о
січня 1967 р голова Осе-
редку МУНО Вінніпегу
п-- на Сандра Стефанишин
еуегу
Ргезз
Іп Сапала Іп Ч5А
ТеІ: 1-
-Е
З
для
рук
у
Т
у
при співучасті промотора
цього шляхетного проекту
п-п- и Зоряни Гриценко та
членів МУНО — Андрія і
Мирона Тарасюків і біб-
ліотекаря С Мухина
Від Славістичного депар
таменту був присутній го-
лова проф Я- - Б Рудниць-ки- й
і проф Яр Розумний
В університетській біб-
ліотеці' в той час відбува-
лася виставка книжок при
свячена проф М Грушев-ськом- у
Університетські власті
прийняли цей жест молоді
з великим признанням
трактуючи це як замітну
подію в житті університет-
ської бібліотеки
І--
лі
я Л ВТЛЬНЕНСЛОВОР —З ЛУІІІУГЕіЗЬОУРГ РеЬгиагуі18іф7 „
Ле
"В чудовіш погідний і
соняшно - осінній день в
суботу 20 жовтня 1963 ро""--
ку спочило на вічний спо-
кій на освяченому Свято- -
Андріївському цвинтарі у
Савт Баунд Бруку у стеи-т- і
Нью Джерзі ЗДА побі-
ля монументальної церквн-пам'ятни- ка
св Андрія Пер-возванно- го
та будинків
Консисторії Української
Православної Церкви в
ЗДА — тіло одного з кра
щих синів України — ол
п Лева Ясікчука" так
писали в час похорону По
кійного українські часопи
си та журнали у вільному
світі з жовтня - листопада
1963 року
МОЛОДІ ТА ШКІЛЬНІ
ЛІТА ЛЕВА ЯС1НЧУКА
Лев Ясінчук народився
ЗО липня 1852 року в міс
течку Білобожниця Чорт- -
ківського повіту на гали-
цькому "Золотому Поділ-
лі" в сім'ї багатого госпо
даря і видатного громадсь
кого діяча Петра Ясінчука
та Марії Ясінчук з дому
Туркула Початкову осві-
ту він придбав в Білобож-иііц- і
згодом — середню
(учительську) в Бучачі і
Станпславоз1 та вищу (пе-
дагогічну) у Львові Чер-
нівцях і у Відні
Замолоду Лев Ясінчук
учителював на поділлі і
Буковині (звідтіль дату
ється його велика прихиль
ність до українського пра-
вослав'я') та як пристало
на тодішні часи брав як-
найбільш активну участь у
громадському культурно-
му та політичному житті
на цих клаптиках Україн-
ської Землі під австро-угорсько- ю
владою За цю
діяльність пераз і не два
доводилось йому зазнати
"ласки" тодішніх власть
імущих — шовіністичних
поляків у Галичині та ру
мунів на Буковині що по
значалось постійними ад- -
міністрацшшіми репресія
ми ПОЛІЩІІіІПМ доглядом
арештами та тюрмою
ЗІРВАЛАСЯ ХУРТОВИНА
Під час першої світової
війни Лев Ясінчук служив
поручником в Ц--К австрій
що ПИШУТЬ ІНШІ
У Вінніпегу виходить ук
раїнською мовою тижне-
вик "Канадійський Фар-мер- "
якого видавцем є
чех з походження Чарльз
Доячек Цей часопис вже
від довшого часу намага-
ється встрявати в україн-
ське політичне життя і ве-
де під цим оглядом на
своїх сторінках крайнє на-
пасливу і неперебірчиву в
засобах роботу
Зокрема число цього ча
сопису з 21 січня цр було
у великій частині свого
змісту присвячене оплю- -
гавлюванню національних
святощів українського на-пп- л'
якими є Акт прого
лошення С а м о с тійности
України ІУ-и- м Універсалом
Української центральної
Ради 22 січня 191 року в
Києві Саме з нагоди цієї
символічної дати коли вся
українська національно ду
маюча громада у Вільному
Світі величавими святку
ваннями вшановує рокови- -
в житті свого народу цей
часопис не завагався об-
разливими статтями і на-смішлив- им
фейлетоном по
низити і спотворити факт
проголошення Самостійно-
сте України суґеруючи сво
їм читачам що "все це є
#"""4 в лсінчук
іІІІіЯШШіі
ШІ - к№
—ь ума
ській армії у босняцько-мадпрсько- т'
полку піхоти
б'ючись на російському
румунському та італійсько
му фронтах У Визвольних
Змаганнях брав він участь
як активний — фронтовий
старшина в Українській Га
лицькій Армії поділяючи
разом з вояками і старши
нами УГА всі світлі пере-
моги та сумні поразки то-
го часу включно з табора-
ми інтернованих в Польщі
і Румунії та недолею пере
моженнх За час віисько-во- ї
служби в обох арміях
одержав чимало бойових
відзначень га підвищень
Лев Ясіпч)К будучи все
своє життя до крайності!
скромною людиною і не
бажаючи жодних похвал
ні ювілеїв (такий хотіли
йому влаштувати друзі-комбатапт- п
в його 75-літ-г- я)
зійшов з цьоіо суєт- -
ливого світу поручником
одержавшії вже після емер
ти Воєнних Хрест УІІР що
його від імені Президента
УНР в екзнлі поклали йо-
му в домовину його вірні
друзі-комбатан- ти
НА ГРОМАДСЬКІЙ НИВІ
ПІД ОКУПАЦІЯМИ
Після першої світової
війни коротко він знову
учителював на Буковині
(в Оршівцях) будучії дві-
чі ув'язненні! румунами В
1923 році пощастило йому
перебратися до Львова де
з того часу до розвалу
Польщі в 1039 році зай-
мав відповідальне станови
ХТО ПЛЮГАВИТЬ НАШІ НАЦІОНАЛЬНІ
СВЯТОЩІ?
неймо в і р н и м дуриствіт- -
ством спричиненим соція-лістичним- и
"фокусниками "
та їх прихильниками"
На цьому місці вислов
люємо своє обурення з
цього приводу стверджу-
ючи що навіть найбільше
ворожа до українців чужа
преса (крім комуністич-
ної) не відважилася досі
па такий провокативний
виступ
Президія Комітету Ук
раїнців Канади (КУК) по-
винна остерегти українсь
ку громадськість перед
розкладницькою роботою
на"
на шкоду всього українсь-
кого народу яку від дов-
шого часу проводить по-
слідовно "Канаді й с ь к и й
Фармер" і тепер із зміне-
ною назвою для ЗДА —
"Вільний світ" До цих
справ повинна зайняти ста
новище й управа Спілки
Українських Журналістів
Ми не можемо допустити
до того щоб і надалі цей
ни цієї переломової події часопис що поза украш- -
ськими передплатниками
не має нічого з українсь-
ким організованим життям
заколочував українську
громадську єдність і демо-
ралізував українських сво-
їх читачівГ ("Новий Шлях"
число 6 1967)
ще в Головній Управі Ук-
раїнського Педагогічного
Т-в- а "Рідна Школа' як го
довшій організатор та ін-
спектор шкіл цієї вельми
заслуженої станови
За першої окупації Льво
ва й Галичини боіьшеви-кам- н
Лев Ясінчук був го-
ловним інспектором (кура
тором) львівських шкіл II
на цьому пості остався н
за німецької окупації по
ширюючи свою діяльність
як головний інспектор та
організатор (за апробатою
української шкільної упра
ви і німецької влади) усьо
го шкільництва у тодіш
ньому "Дпстрнкті Галичи
У МАНДРАХ ЗА ВОЛЕЮ
З відступом німецької ар
мії він працював короткий
час в українському шкіль
Хорвати зустрічі
Хорвати иа рідних зем
лях з формальио-правног- о
погляду в подібному поло
женні як і українці: одні
і другі належать у формі
республік до федератив-
них держав Обидва наро-
ди під комуністичним ре-
жимом а їх земляки в за-хідньо- му
світі натикають-
ся на проблему зустрічі
хоч і важко порівнювати
Звичайно хорвати у ку
ди кращому становищі за
нас і там і тут Як па ко-
муністичний режим — хор
вати мають відносно вели-
ку свободу у порівепь з
українцями бо воші як
ціла Югославія більше
зв'язані із Заходом а Ті-ті- в
уряд підписав з Ваті-
каном конкордат то релі-
гійна свобода далеко кра-
ща як у Польщі а про Ук
раїну й нічого згадувати
У Югославії трапляють-
ся Джіласи й Міхайлови
Па Україні говорять про
"радянський народ і про-пппітпчп-
ть
українському на
родові "злиття націй" Во
СЬМІІЙ ЖЄ КОНҐрСС (--
ОІОІУ
комуністів Югославії у
своїй резолюції проти лі
квідації націй і створю-
вання єдиної югославської
нації" ставить вимогу що
"треба поборювати такі
прояви" бо це "помилко- -
не мислення що наші в
нашому соціялістичному
суспільному розвитку —
пілжилі" і таке плутане ро
зумішія цс "вислів бюро-
кратичного централізму й
унітаризму" сисш кон
грес Савеза комуніста іи-ґослав- іє"
Београд 1964
стор 36)
Річ ясна і наставления
хорватів до зустрічів із
своїми земляками з Хор-
ватії не таке як наше во-
но зріле та зрівноважене:
Правда в усьому є свої
причини
Хорвати впродовж віків
(після персональної унії з
Мадяршиною в XII віці)
зберігали свої державниць
кі традиції свою самобут
ність Хорватська провід
на верства ВИХШ)уиаісііи
на них і не відпадала від
свого народу але боро
лась за його права
Треба пам'ятати що
хорвати у своїй літературі
користувались народньою
МОВОЮ 3 СИВОІ дашіипи у
протилежність до сербів
що допіру в в (зав-
дяки Букові Караджічеві)
завели ро літератури на-родн- ю
мову Вони за неї
боролись у Церкві Хорва-
ти це єдиний римокатрли-цьки- й
слов'янський народ
що зберіг свою слов'янсь-
ку мову у богослужбах і
ще частинно тепер інею
послугову є т ь с я (писана
хорв глаголицею)
ництві у'КраковЬ І на Лем
ківщннї щоби згодом пе
ред ІСХОДОНі до ГЗДА ОСІ
сти їв "Австралії 'ВІисбруці
де' під покровом) Ьрат-- (
ства св Андрія дальше
організував українське шкі
льнпцтво та б) в його го-
ловним інспектором
НА ВІЛЬНІЙ АМЕРИКАН-
СЬКІЇ! ЗЕМЛІ
В 1918 році він прибув
до ЗДА поселюючнсь у
Бруклпні та знову ізза сво
сї хрустально скромної вда
чі не шукав праці серед
існуючих установ що йо
му за ьожимн праведни-
ми законами належалося
б а почав зароолятн на
хліб насупити спершу
"дженітором' а згодом
"ліфт - оперсіпором" у
бруклинському "Де Кал б
Госпіталі" удержуючи із
своїх скромних заробітків
себе і сина — одинака 11а-за- ра
що в тому часі як лі-кар-стар-
шииа
1-- ої УД УИА
і
XIX
Ідея південнослов'янсь
кої (югослов'янської) дер
жавної співдружності! за-полил- ась
V хорватських го
ловах і вони її найбільше
пропагували (архнєиііс- -
коп Штросмаєр Трумоіч
Мсштроніч світової слави
різьбар та пішії іпм то
1918 року як трапилась па
года здійснювати цю ідею
хорвати разом із сербами
та словенцями створили
федеративну державу: Ко-
ролівство сербів хорватів
і словенців
Спільне життя було да-
леке від ідеалів і 'виявило
з різних причин надто ве-
ликі розбіжності Вони
призвели до національної
ворожнечі головно між
хорватами й сербами У
Хорватії зріс націоналізм
("усташі" — повстанці)
Друга війна розвалила
Югославію а хорвати стио
рили свою державу де
усташі перебрали владу
Павсліч голова держави
який прийшов з еміграції
не був второпний політик
і допустився грубих полі
тичних помилок і негумап
них учинків не тільки су
проти сербів і жидів але
й навіть щодо своїх міні-
стрів чи загально хорват-
ських націоналістів що
були протії безвідповідаль
ної Павслічевої політики
Усе цс ще більше погли
било ворожнечу й нена-
висть між сербами та хор
ватами а відповідальність
ПШиІЧЧ-И- Ї
ський народ Наслідки бу-
ли дуже трагічні Багато
хорватської інтелігенції по
кинуло батьківщину и опи
пились у західньому світі
На північноамерикансь-
кому континенті тепер є
відносно дуже багато ін-
телектуальних хорв сил
Тому кілька років вони за-
снували Хорватську акаде
мі га Америки (Кроайшеи
Акедсмі оф Амеріка) з ме-
тою "виучувати та поши-
рювати хорватську історію
і просувати хорватську ку
льтуру Ця академія
дає англійською мовою по
важний часопис "Журнал
хорватських студій" —
(Джорнал оф кроаишен
Стадіє)
От і цікаво як ця хор-
ватська наукова установа
ставиться до відомих у
контактів своїми зе-
мляками що теж приїж-
джають з Хорватії з-п- ід
комуністичного' режиму
На цьогорічних Загаль-
них зборах' цієї академії
Карло гМірт 'голова
установи заторкнув пи-
тання культурного
(подаємо за віншпезьким
тижн є в и к о м "Хрватскі
ґлас"~за 28-- е січня цр)
бувлуфоанцузькому--шоло- -
ні 'На цій 'посаді" іпраі
таннього 'моменту свойого
трудолюбнвогої життя по
смерть — від цозриву сер
ця іцо сталося 'суботу 42
жовтня іуоз року исиро-ти- в
сина - Д-р- а Назарії
Ясінчука що разом 'з дру
жиною Маріянною та трьо
ма діточками проживає ив
Парижі (дружина 'Покійної
ю Ірина з дому Лукіяно
внч померла! в Україні
в 1947 році) племінників
в ЗДА і численну родину
Ясінчук-Лукіянович- -і 10ЛОТ-шо- к
розкинену ію всьому
світі як тпкож безмежну
кількість друзів приятелів
і знайомих в Україні і у
вільному світі зокрема в
Мстрополітальшй окрузі
Нью І-'Іо- ркуі з яких лише
невеличка горстка проща
та ного на Вічну Д'оро'гу
(Далі буде)
Іван Костюк
Говорячи про 'те що
численні хорвати профе-
сори американських уніпер
ситстів "студіюють основ-н- о
різні аспекти" сучасно-
го культурного розвитку
в Хорватії підкреслив:
"Ця культурна праця знамеші
то покривається з програмою
культурного обміну між США і
крплмн середньої та східньоїі
Епропн"
З пагоди 130-річч- я Хорв
иароднього відродження
якого святкування влашто
вувала "Хрватска матіца"
(стара п дуже поважна
наукова та видавнича уста-ііои- л
в Загреб]) враз 'з ін-
шими видатними культур-
ними установами Хорват-
ська академія Америки в)і
слала привітальну телегра
му"' а "Хрватска матіца"
відповіла "сердешною по-
дякою
У минулому році в рам
цях культурного обміну
перебуналїі'н 'Америці дея-
кі хорватські 'письменники
і суспільно - громадські
працівники з Хорватії %У'
протилежність до минулих
років коли ці відвідувачі
боялися зустрічатися з ту-
тешніми хорватами- - то
"виглядає що останніми
часами страх зменшився
хоч і не зовсім" Вони те-
пер зустрічалися
"Однпчо на жпль були спро-
би і це в еміграції щоб нашко-
дити декому 1_ не допустити
до можливих контактів з ти
ми хто в майбутньому приїде - п„„„:іПг„ ПГТ1І-ГТ- І Пускались голоси буцімто ко
НИ 1І1ІЧУ І пишім жнин_ хто приїжджає з іХорва- -
ви
нас із
інж
обміну
ти мусить ьути ні моншо ш
більше якийсь великий хорват-
ський націоналіст З другого
боку річ ясна тільки чекають
нагоди щоб тих американських
хорватів хто розмовляв з куль
туриими працівниками з Хор-
ватії змалювати малощо не ко-
муністами"
Голова академії вважає
що такі зустрічі можуть
дати тільки позитивні на-
слідки й бути обопільно
корисні Члени академії
самособою не потребують
для зустрічні нічийого до
зволу для того щоб з ки
мось зустрітись чи не зу-
стрітись Хорватська ака-
демія якщо' того потріб-
но може співпрацювати
чи координувати такі" ку-
льтурні зустрічі
Як бачимо-(Провідн- а ку-
льтурна верства розуміє
інакше контакти з своїми
земляками як деякі наші
революціонерці в Канаді
Антін Ддіваийрк'
' Наслідком' студентсь-
ких- неспокоїв 'вЕспанії
закрито 'університети ІВа
леїісії' і вБарсельоні Мад-
ридський університет- - зі-крит-
ий
від "довшоТо часу
Сі т?
1
1
н
4
ь?
'
Шь
і
І
1
іл11 --- !_'-
'-а-
- -- А" Л --ч =н І
-- з кі І 'аазіз? - '3гІ
-- &