Vilne Slovo, November 07, 1964

              к %№ШвГФ$ЩГ4 '""' ' ч няг р -- ад-ї-
"- -ту:
і?
чїй"~ " '" — "т-!- ? г:чіії'№"' ' " $гЧ8'—" "г%0ІіР!$&'Ч"%&рЦІ ф ♦ІРСЛЯ&ГЇ'ЗЙЙЙ ™$&тжшшшшшт ї з ~гг~ 7£"=г"-'й£Е- 'і ійалда- - —іт1ьаіуда!-- у ї? л № л:пяаій'ї г лх'чіг мїУій'ііікаАдч в
іжт
і' ЧЧ'ігЄЛУгІИї
і Рік XXXI Ч 45 субота 7 листопада 1964 "ВІЛЬНЕ СЛОВО" кого Національного Союзу і У-ьраїнськ-
ого Д-- р С Росоха с автором кіль-
м Робітничого Союзу ка соток різних статтей які по-міщува- ла
Гс-У-Х- } 63Й& заступник голови Головної майже вся українська Управи Української Стрілецької преса вже від 1923 р аж по
Громади (1951-5- 4) голова Голов-
ного
сьогодні включно "Діла" І "Но №ет Суду УСГ референт Упра того Часу" у Львові В 1923 р еі&гиі%& еи філії УНО в Торонті голо-
вою
вийшов у друкарні св Нико-ла- я
н Українського Народного у Пряшеві збірник під ре-
Дому в Торонті (1964) дакцією
и
ш
м
ОРГАН СОЮЗУ УКРАЇНСЬКИХ КАНАДТИСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ - ІЖКАШ САОІАІЧ УЕТЕКАИБ' А550СIАТIОN УУЗЬЕТТЕК
Редагує Богдан Панчук — С В РапсЬик ЕсШог
ЕОІТОКІАЬ ВІЖЕАУ: 9061 - 12іЬ Ауєгшє Уіііе 51 МісЬеІ _ Мопігеаі 33 0_иеЬес — ТеїерЬопе: ОА 1-48- 77
На цю адресу посилайте всю кореспонденцію в справах ветеранських І цієї сторінки Проситься всю українську пресу ці матеріали передруковувати
Рік І Ч 35
М Селешко
Таки в Києві німці програли війну
За нами 1963 рік 20 літ
після поразки німців під
Сталіиградом Тепер вже
час глянути з перспективи
на те чи дійсно під Ста-
ліиградом програли одну
воєнну операцію чи цілу
війну з Совєтським Сою-
зом
В противагу тверджен-
ню про програну в Сталін
граді війну частенько чу-
ється і читається і іншу
версію про те саме Ось
вона:
Розмова американця з
німцем:
Німець: "Де ми програ-
ли війну з Совєтським Со-
юзом?"
Американець: "Під Ста-
ліиградом!"
Німець: "Не зовсім вір-
но! Ми її програли скорі-
ше у Києві коли вивісили
там свастику замість укра-£ьког- о
жовтоблакитного
прапору!"
В англомовній книжці
ї Л Лайон-- а під назвою
"Наші секретні союзники"
— вдумчивий автор напи-
сав в одному місці таке:
"Війна — це діло не ли-
ше політики але і війська
Тому за причинами програ
ної треба шукати і у воєн-
ній історії"
Яка відповідь ближча до
дійсности? Сталінград Ки
їв украіиский прапор? Чи
може є й інші відповідь?
На це дає відповідь спе-іяль- на
студія німецького
'ійіералмаиора А Філіппі
розміром на 82 сторінки
з 23 картами що вийшла
друком в 1956 році під на-
звою "Проблема Прип'я-
ті" чи вірніше "Проблема
Полісся - Києва в 1941 ро-
ці" Ця книжка є розшук
у воєнній історії за причи-
нами програної війни
З виводами і ходом ду-
мок автора - фахівця вій-
ськових справ варто по-
знайомитись і українцям
іцоб за хмарою бажань і
інтерпретацій подій поба-
чити і голу воєнну дій-
сність проблему Полісся-Києв- а
як рішального опе-
ративного фактора німець-ко-совєтськ- ої
війни 1941 р
Хід думок автора такий:
В найдужчому місці між
Балтиком і Чорним морем
коли дивитись зі заходу
лежить по середині прос-
тору Полісся Це повна бо-
лота полоса 200 кілометрів
широка і 600 кілометрів
глибока що тягнеться аж
до Дніпра На північ від
Полісся лежить Білорусь і
Прибалтика а на південь
Україна Від того місця
простір Східньої Европи
поширюється мов вахляр
--між Білим морем і Кавка-
зом з 1500 до 3000 кіло-
метрів По тому найвужчо-м- у
просторі 1500 кіломет-
рів йшла в 1940 році німе-
цько - совєтська границя
На тій лінії готовили нім-
ці свій похід на Совєтсь-ки- й
Союз і стрінулись в
його плянуванні та підго-
товці з проблемою Поліс-
ся як природним оператив
ним чинником
Полісся ділило оператив-
ний терен від границі аж до
лінії рік Дніпро - Двина на
дві частини північну і пів- -
I денну То в свою чергу дик
тувало і поділ військових
сил для походу на схід на
дві окремі оперативні гру-
пи Тільки по переході лінії
Двина - Дніпро обі групи
могли злитись в одну опера
тивиу цілість один фронт
При плянуванні походу ви-
дно було що від вдалого
переведення перших виму-
шених тим природним опе-
ративним фактором воєн-
них операцій залежить і да-
льша доля війни
Простір Полісся і ближ-
чих до нього теренів мав
такі шляхи:
1) Бересть - Мінськ - Бо-
рисів - Орша - Смоленськ
2) Бересть - Кобринь —
Слуцьк - Бобруйск - Рога-
чів 3) Бересть - Кобринь --
Пінськ - Мозир - Гомель 4)
Холм - Ковель - Сарни - Ко
ростень - Київ 5) Бересть-Ковел- ь
- Рівне - Новгород
Волинський - Житомир-Ки-ї- в
і 6) Бересть - Ковель-Рі- в
не - Шепетівка - Бердиічв-Киї- в
Все ті чинники вплинули
на оформлення німецько-
го воєнного пляну В ні-
мецькому воєнному про-
воді велись довгий час зма
гання за плян війни в я-к- их
центральним пунктом
був простір Полісся
В основному німці мали
дві концепції походу Од
ну заступав Гітлер як на-
чальник збройних сил Ні-
меччини а другу німець-
кий військовий провід
Стратегічно - політична
концепція п р и в є нтивної
війни проти Москви по-
стала в Гітлера в липні
1940 р Він бачив що Ні-
меччина неспроможна ве-
сти рівночасно двофронто
ву західню і східнго вій-
ну Тому він рішився злі-
квідувати можливий схід-
ній фронт ще заки Брита-
нію і Америка підготов-
ляться до офензивних опе-
рацій на західньому фрон-
ті Було підозріння що Мо
сква може кожної хвилини
приступити до війни про-
ти Німеччини і створити
східній фронт За привен-тивно- ю
війною на сході
промовляли такі точно ви-
значені воєнно - економіч-
ні і політично - ідеологіч-
ні фактори: забезпечити
бими силами що їх мали
для Німеччини хліб вугіл
ля та важку індустрію Ук-
раїни нафту Кавказ}' опа-
нувати Балтик і забезпе-
чити Німеччині доступ до
скандинавської залізної ру
ди захопити два філяри
большевизму Ленінград на
півночі і Сталінград на пів
дні та повалити больше-вицьки- й
режим в Східній
Евпюпі Політично - ідео
логічний аргумент Гітлера
про знищення оольшевиз-м- у
підтримували і повідо-
млення розвідки про анти
большевицькі настрої в
Прибалтиці Бесарабії За-
хідній Україні та на Кав-
казі Таких даних не було
в решті совєтської тери-
торії Чисто воєнні фак-
тори які видвигали фахів-
ці як кількістна перевага
совєтських збройних сил
можливості! широкого роз
горнення совєтського по- -
Монтреал-Торонт- о 7 листопада 1964
тенціялу риско вні просто-
рові і часові умови похо-
ду і т д Гітлер розглядав
як другорядні бо вони не
вміщувались в його кон-
цепцію Провідною дум-
кою його концепції було:
скорим походом двома рів
ночаснимн ексцентричнішії
операціями на Ленінград і
Сталінград найперше роз-
бити совєтську силу а да-
льше викінчити її рештки
черговими фланковими о-перац- іями
і станути на лі-
нії Астрахань - Волга - Ар-
хангельськ
Воєнні спеціялісти диви
лись на концепцію Гітлера
як на утопію з таких при-
чин: брак одної цілі похо-
ду недоцінювання масшта
бу війни перецінюваня ні-
мецьких мілітарних та еко
помічних спроможностей
недоцінювання совєтсько-ког- о
воєнного потеиціялу
та опірної спроможності!
совєтської системи та пе-рецішова- ння
спроможнос-
тей німецьких моториза-ційни- х
засобів на землі і в
повітрі
Дня 21 липня 1940 р го-
ловна команда німецької
армії почала розглядати
проблему привентивної вій
ни в Східній Европі з тим
щоб її почати весною 1941
року Загальна оцінка була
таїса: були сумніви в те
чи в тодішній стратегічній
ситуації Німеччини доціль-
но починати нову війну
Дальше проблема як сла-- в
тому часі німці успішно
перевести похід під про-
сторовим і часовим огля-
дом Силове відношення
було несприятливе для Ні-
меччини Москва мала в З
групах 170 дивізій: ЗО в
Прибалтиці 70 в Білорусі і
60 в Україні До того в за-
піллі стояв поважний во-
єнний потенціял який по
його розгорненні в ході
часу міг заважити на вислі
ді фронтових операцій
Німці могли кинути в по-
хід лише 140 дивізій в то-
му 19 панцерних і 14 мото
ризованих Н і м є ц ь к ий
збройний потенціял вже
працював в тому часі май-
же повністю і його резер-
ви були обмежені Як пози
тив враховано те що нім-
ці вже мали досвід у веден
ні скорих операцій Ціла
справа виглядала рисков-но- ю
До того долучува-лос- ь
ще і те що німці в
том)' часі не мали сполег-ливи- х
відомостей про вну-
трішній стан і спаяність
совєтської збройної сили
та про пляни совєтского
воєнного проводу тобто
не знали чи совєтська ар-
мія буде битися при гра-
ницях чи може по перших
приграничних сутичках ві-
дійде в глиб простору на
лінію Дніпро - Двина і аж
там поставить німецькому
наступові поважніший
спротив Такі дані потріб-
ні були для німецького о-ператив- ного
плянування і
розположення сил так
щоб у випадку як совєтсь
кий воєнний провід рі-
шиться на основний спро-
тив в приграничній полосі
успішно битись з совєтчи-кам- и
в тій полосі а якщо
рішиться на відворот і по-
важний спротив аж в гли-
бині своєї території на лі-
нії Дніпро - Двина не до-
пустити до відходу совєт-
ських сил і заставити їх би
тись всіоди в несприятли-
вих умовах і без поперед-
ньої підготовки Іншими
Д-- Р С
По успішнім іспиті який про-
йшов д-- р С Росоха в серпні
цього року Онтарінськпй урчд
іменував його з днем 2 вересня
1964 р Публічним Нотарем Д-- р
С Росоха остається і надалі го
повним редактором "Вільного
"-- Г 'V - ~ ' У ! 'ч ал -
"? л Л М£ЗЗСТСНК'°4Х - " 'V! V
Слова" а його Бюро Публічного
Нотаря буде міститися в при-
міщенні видавництва при 286
Лізґар вул Торонто Онт
Д-- р С Росоха вже в 1923 році
стався редактором місячника
"Берегівський Пластун" і по-
стійним співробітником молоде
чих журналів: "Віночок" і "Наш
Рідний Край" що виходили в
Тячеві під ред О Маркуша
"Пчілка" під ред о А Волоши-
на в Ужгороді тут же "Пла-
стун - Юнак Черкийс" що ви
ходив у мовах: українській че-
ській і мадярській а відтак
"Благовістник" що видавали оо
Василіяни тижневик "Свобо-
да" під ред о Волошина в піз-
ніше "Українське Слово" під
ред д-р- а Михайла Бращайка
В 1933 р оснував місячник
"Пробосм" орган закарпатської
молоді якого гол редактором
і видавцем був аж до 1944 В
1938 р в Ужгороді а відтак у
Хусті і Празі видавав і був го-
ловним редактором тижневика
"Наступ" двотижневиків "Націо
наліст" і "Технік" аж до 1944
року коли гестапо розгромило
його видавництво "Пробосм" і
"Наступ" а 24 січня 1944 року
гестапо арештувало д-р- а С Ро-сох- у
і післало його до тюрми
на "Панкрац" а відтак до кон-
центраційного табору в Тере-зин- і
1952-5- 3 року був головним у-правите-
лем
і редактором "Но-
вого Шляху" у Вінніпегу а від
1960 р с керівником В-ч- ої Спіл
ки "Вільна Преса" і головним
редактором "Вільне Слово"
На суспільно - громадськім
полі вже від 1923 р був про-
відником пластової молоді в
Берегові і головою Т-в- а Абсти
нентів Підкарпатської Руси Бід
1930 р активним членом укра
УоІ 1 № 35
словами йшло про те
щоб ломити совєтськин
фронт панцерними клина-
ми бити совєтську армію
в окруженцях а проміжні
простори між клинами хо-
ронити заслонами
(Продовження буде)
РОСОХА ІМЕНОВАНИЙ Н0ТАРЕМ
7НЯВГ7
їнської громади в Празі де був
головою філії Т-в- а "Просвіта"
головою Т-в- а Українських Квто
лицькнх Студентів головою Со
юзу Підкарпатських Українсь-
ких Студентів головою Союзу
Української Робітничої Молоді
Провідником Закарпатських Опд
Скавтів Пластових Сеньйорів і
секретарем Т-- ва св Василя Ве-
ликого яке заснувало і утриму
Еало в Празі Українську Като-
лицьку Парохію що належала
до Проосв Кнр Павла Ґойднча
Пряшівського єпископа
В 1938 р зорганізував Укра-
їнську Національну Оборону в
Ужгороді яка в листопаді того
року перетворилася в Органі-
зацію Народної Оборони "Кар-
патська Січ" будучи головою
УНОборони а відтак членом Го
повної Команди "Карпатська
Січ" і зв'язковим старшиною з
урядом Карпатської України
членом Президії Української
Народної Ради в Ужгороді і
Хусту та членом Проводу Ук-
раїнського Національного Об'-
єднання в Хусті послом і за-
ступником голови Сойму Кар-
патської України
По повороті з німецького кон-центра- ку
в 1945 р переїжджає
на американську зону в Німеч-
чині і в Реґенсбурзі був голо- -
еою Обласної Управи Спілки
Українських Журналістів голо-
вою такої ж Управи Т-в- а Ук-
раїнських Політичних В'язнів і
Спілки Українських Ветеранів
як теж заступником голови Го-
ловної Управи СУЖ в Мюнхені
і тут же пресовим референтом
Головної Управи ТУПВ та чле-
ном Головної Управи СУВ і Ге-
неральної Ради СУВ
В 1947 р з рамени ОУН був
членом Комісії реорганізації
Державного Центру Українсь-
кої Народної Республіки і спів-організатор- ом
Української На-
ціональної Ради і через п'ять
років її членом З її рамени в
1948 р об'їхав з доповідями у-країн-
ські
табори УНРРА в Ні-
меччині в в 1949-5- 0 рр всі бі-
льші осередки українських по-
селенців у Канаді від океану
до океану Тут допомагав йому
Комітет Українців Канади і У-країнс-
ьке
Національне Об'єд-
нання та інші організації
В Канаді зактивізувався у Ко
мітеті Українців Канади (секре
тар Відділу у Тороиті в 1956-196- 0
рр) головою Провінційної
Екзекутиви Українського Націо
наявного Об'єднання на східнга
Канаду (1950-53- ) Об'єднання
Українських Канадійських Під-
приємців і Професіоналістів
(секретар 1957-61- ) Наукового То
вариства ім Шевченка (сехре-та- р
від 1957) головою Централь
ного Проводу Братства Карпат
ських Січовиків від 1949 р з
того часу членом Українського
Відділу ч 360 Королівського Ка
палійського Легіону Українсь
ЧИ ВАМ ДОРОГЕ ВАШЕ ЗДОРОВ'Я?
Якщо так то подбайте про належний добір щоденного корму
Поручаємо Вам високоякісне молоко маслянку квасну
сметану сир та інші молочні продукти які є найстравніші
1 найбагатші у вітаміни необхідні для людського організму
ЗАМОВЛЯЙТЕ
у Першій Українській Молочарні
у Торонті:
КОСЕК5 БАІКУ
459 КОСЕЯЗ КОАБ
ТеІ: КО 9-71-
93
голова
Українського Спортового Кпю-б- у
"Тризуб" (1952-59- ) член У-пр- ав
Українських Кредитових
Спілон у Торснті і т д
Д-- р С Росоха закінчив Укра-
їнську Реальну Гімназію у Бе-
регові на Закарпатті є абсоль-генто- м
філософічного факуль-
тету Кардового Університету в
Празі доктором прав і суспіль-
них наук Українського Вільного
Університету і абсольвонтом
Школи Політичних Наук —
Журналістнчне Відділення в
Празі
297
професора берегівсьхої
гімназії Корннла
в якому було поміщено 6 опо-
відань з-п- ід пера д-р- а С Росо-х- н
В 1949 р Осередок Україн-
ської й Освіти у Він-
ніпегу видав його більшу пра-
цю "Сойм Карпатської
Бажаємо д-ро- ві С Рососі те-
пер вже і як публічному нота-ре- ві
доброго здоров'я і успіхів
у ного дальшій роботі для до-
бра справи та ук-
раїнської спільноти у
Євген Вертнпорох
АРХІТЕКТ
ОЛЕКСАНДЕР А ЛАСЬКО
АЬЕХАЕК А ВАгсЬ МКАІС
Виконує пляни на усякі будови: церкви народні
інституції мешкальні доми та індустріяльні будови
Скора обслуга в ремонтах і виготуванні кошто-
рисів Фахові поради при закупні домів і посі-лост- ей
у Тороиті -- і поза Торонтом
1970 ХУезІоп К1 УезЮп Опіагіо
СЖісе: 244-351- 6 — Кез: 244-738- 7
НАЙСТАРША ТОРОНТОНСЬКА КРЕДИТІВКА
Українська
Кредитова Спілка
в Торонті
X
приймає ОЩАДНОСТІ ПОЗИКИ
кожний член може послуговуватися ЧЕКАМИ
всі вклади та позики АСЕКУРОВАНІ
На випадок смерти родина члена не сплачує позики
УРЯДОВІ ГОДИНИ Централі при вул Каледж 297:
Щодня від год 10 ранку — 9 ввечері в суботи
від год 10—12 перед пол Кредитовий Комітет:
вівторок і п'ятниця від год 7:30 — 9:00 ввечері
В середу від 10 год ранку — 6 год ввечері
Філія на Зах Торонті — 105 Ес1уіп Аус Тел:
ЬЕ 6-07- 42 урядує в п'ятницю: год 7:00-9:0- 0
НА ДЕПОЗИТИ 4%
ІЖКАШІАК (ТОКОІЧТО) СКЕБІТ NIОN
Соїіееге 51
Заклинського
ВИСИЛКОВА КНИГАРНЯ
"ВІЛЬНОГО СЛОВА"
ЗАМОВЛЕННЯ
у прилозі пересилаю чек ("моні ордер") на суму $
і прошу переслати мені ті речі які тут замарковані:
□ ШЕВЧЕНКО — Пророк України $050 □ КНЯЖА УКРАЇНА у Слові о Полку Ігоревім В Шелест $050 □ ЗАГОРІЛА ПОЛОНИНА С Парфанович □ У КИЄВІ В 1940 РОЦІ С Парфанович □ НАШІ ДНІ С Парфанович □ СОЙМ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ С Росоха □ УКРАЇНСЬКІ КОЛЯДКИ 78 різних з нотами П СВЯТА ЗЕМЛЯ о д-- р Юрій Федорів □ ЛЕГЕНДИ ПРО ХРИСТА Гарфа ЛсїлІ
світі!
ввеч
□ ЗГАДКИ ПРО МОЮ СМЕРТЬ В Королів-Стари- й □ ЛОГОС С Риидика
П КАЗКИ Т Білецька □ ПЕРШЕ 'КОБЗАРЯ" з 1843 року □ ДАЛЕКИМИ ДОРОГАМИ М (2 томи) □ БРАТІЯ Є Загачевський □ СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ український буквар □ МОСКОВСЬКИЙ СФІНКС В Косаренко-Косарепи- ч □ МИКОЛА ЛИСЕНКО В Андріевський
Культури
України"
української
вільному
ЬА5КО
уділяє
БАБУНИНІ
ВИДАННЯ
Приходько
ЛЬВІВСЬКА
□ ТРИЗУБ З ХРЕСТОМ ЧИ БЕЗ А Кущинський □ КАЛЕНДАРІ "СЛОВО" 1961 1962 і 1964 по □ Я ВИБРАВ ВОЛЮ документарна $3 00 □ ТАВРО МЕФІСТОФЕЛЯ на 3 дії Софія Будко „ 050 □ ВЕСНА чотири для Будко „„„ „ 0 50 □ 7 ВЕЛИКОМУ РЕЙДІ командира УПА Громенка 150 □ ДВІ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ В Кубійович - В Маркусь □ НА БАГРЯНОМУ КОНІ РЕВОЛЮЦІЇ Б Кравців □ УКРАЇНСЬКА НАУКА В КОЛОНІЯЛЬНИХ
ПУТАХ Д Соловій □ ПОЛІТИКА ЦК — Д Соловій □ ЗЛОЧИНИ МОСКВИ документи
УА 2-14- 02
ТАРАС
$050
$050
$080
$100
$100
$150
$150
$150
$150
5300
$700
$200
ХРЕСТА $050
$100
книжка
п'сса
п'єси Софія
спомини
КПСС
$250
$250
дітей
100
050
150
75
050 □ УКРАЇНСЬКИЙ СТУДЕНТ в внгл мові д-- р В Ю Данилів 150 □ ЛИС МИКИТА Іван Франко з ілюстраціями ЕКО _ З 00 □ іЕМІҐРАНТ вірші Б Охрименко „__ 150 □ НА РОЗДОРІЖЖЯХ СМЕРТИ М Приходько 250 □ ВІЧНІ ОГНІ Докія Гумениа 2 00 □ В КІГТЯХ ДВОГОЛОВОГО ОРЛА О Луговий 2 50
Ім'я і прізвище:
Адреса:
$350
$050
0
Грошові перекази (моні ордер) або чеки виповняти та пересилати:
У1ІЛЧЕ ЗЬОУО" — 286 ЬІ58аг 5г — Тогопго 3 ОпІ
Ґ
є- -
І! І
іі І ГІ І
у
1 _ {_--а- — Л—