Vilne Slovo, February 27, 1960

              П
Рік XXVII 4 9 субота 27 лютого 1960 'В І Л Ь Н Е С Л О В О и
УЖ'лЙШ'
'5 еді --іії
№
ГяЙ8Я£5ГГЯГа??їг2Я2Я8
ПРО УКРАЇНСЬКІ ПІДРУЧНИКИ
"Літературна Газета" в ч 82 п н "Такі підруч-
ники непотрібні" подає між ін таке:
"Українська мова багатьох підручників з ні-
мецької мови для середньої школи збіднена засмі-
чена Підручники якими користуються учні 5-1- 0
кляс не оригінальні а перекладені з російських
Але що то за переклад!
Та наіісумніше враження справляють словники
подані в кінці підручників Насамперед звертаєш
увагу на те що тут багато слів і зворотів зовсім
невластивих українській мові Наведемо приклади:
білет (квиток) навперегонки (наввипередки) на-
дівати (одягати) засипати (заснути) просипати-
ся (прокинутися) кофе (кава) багато років тому
назад (багато років тому) проголодатися (зголод-
ніти) світ (світло) захлопувати книжку або двері
(закривати книжку зачиняти двері)
Часто у словниках подається один відповідник
і до того ж не найкращий і не найточніший Там
де треба "овочі городина" знаходимо лише "ово-
чі" є "просьба" немає "прохання" є "кам'яна
стіна" немає "мур" є "мирний" немає "лагід-
ний" (скажімо "лагідна вдача") є "бичувати" не
має "картати" "таврувати" є "стрільба" немає
"стрілянина" і т д і т д Що й казати з таких
словників рідна мова ніколи не постане перед уч-
нями в усій своїй красі і багатстві
На приклади неохайного іі безвідповідального
ставлення до української мови тих хто здійснював
'переклади підручників натрапляємо на кожному
кроці Та наводити їх більше очевидно немає по-
треби"
"ПАЛАЦИ ОДРУЖЕННЯ"
Минулого року відкрито в Ленінграді перший і?
СССР т зв палац одруження Вивінуваний він у
розкішні оздоби цивільні шлюби в них відбува-
ються в урочистій обстанові Ціль таких палаців —
відірвати молодь від церкви "перевищити" своїм
блиском церковну урочистість закладання нового
родинного гнізда
Питання "палаців одруження" в Україні поста-
вила під дискусію "Робітнича Газета" Автор М
Біленко зупиняється над теперішньою процедурою
одружень у ЗАГС-- і де одночасно реєструється ви-
падки смерти та інші зміни особового стану і при-
ходить до висновку що треба таки наслідувати
ленінградський приклад бо "кому з молодих киян
не хотілося б прийти у сяючий казковою розкіш-
шю палац оточений садами і квітниками спов-
нений музикою і назавжди присягиутися в ньому
у вірності і любові!"
Число "РУ" з 4 січня цр принесло повідомлен-
ня про те що в Києві вперше відбулася реєстрація
шлюбу в голубій залі найкращого в столиці палацу
— Жовтневого Газета впевняє що там "покладено
початок новій традиції — офіційну частину весіль-
ного обряду провадити в приміщеннях робітничих
клюбів палаців культури"
ПАРТІЙНІ ЗБОРИ ЛЬВІВСЬКОГО
ВІДДІЛУ СПУ
У Львівському літературному журналі "Жов-
тень" за грудень м р читаємо звіт із партійно-Еііборни- х
зборів Львівського відділення Спілки
письменників України Із звітною доповіддю про
роботу партійної письменницької організації ви-
ступив на зборах письменник Юрій Мельничук Із
його звіту подаємо кілька наступних даних:
Доповідач найперше похвалив львівських пись-
менників що вони активно борються з проявами
ворожої ідеології а зокрема ж українським бур-
жуазним націоналізмом та релігією Поміж пись-
менниками що "плідно" працювали в першому
році семирічки доповідач вичислив Петра Козла-нюк- а
Ірину Вільде і Володимира Ґжицького Як
видно зі звіту Ґжицький написав нову повість "У
світ широкий" Козланюк опублікував уривки з
нової повісти про колгоспне село "Весна" а Іри-
на Вільде все ще носиться із своєю повістю "Се-
стри Річинські" до якої додала нові розділи Крім
цього в "Жовтні" опубліковано нову повість
"Вир" Г Тютюнника вийшла теж нова повість
Д Цмокаленка "Суворе повноліття" Із прозаїків
Львівського відділення СПУ вичислено ще у звіті
таких письменників: П Гузяк П Інгульський М
Далекий О Баркова М Тарновський (недавно
переїхав з Америки) Р Іваничук В Лозовий Д
Дереч Згадано теж Михайла Яцкова та Дениса
Лукіяновича яких 85-річ- чя відзначено в минулому
році
Із львівських поетів що в минулому році вида-
ли свої збірки доповідач згадує А Шмигельсько-г- о
Д Павличка Р Братуня Т Одудька А Воло-шак- а
М Петренка В Лучука В Глотова Г Гла- -
зова Г Печенівського
За "ідейні зриви" критиковано в минулому ро- -
ці Дмитра Павличка (він відважився написати
вірша в обороні української мови) але як зазна- -
чує звітодавець "Павличко перебудував свою ро- -
боту" Головний недолік збірок — так звітує
Мельничук — "полягає в тому що часто захоп-
люючись так званою чисто ліричною темою поети
ще недостатньо пишуть про робітничий клас та
колгоспне селянство"
Секція критики при Львівському відділенні
СПУ в останньому часі зоесім не працювала Не-
задовільно працювала теж і секція поезії Покищо
критики і літературознавці "чомусь більше опра-
цьовують теми з минулого літератури а рідко
звертаються до -- творів написаних в наші дні"
Бідний Мельничук не догадується чому?
н іерховино світку ти наш"
Із спогадів лікаря про Гуцульщину
Я працював у Комарні
під Львовом як приватний
лікар Але як уроженець
Карпат завжди тужив за
горами Аж тут ненадійно
дістаю листа в 1927 р від
д-р- а П із Жаб'я з пропози-
цією чимскоріш приїжджа-
ти до Жаб'я щоб перебра-
ти посаду лікаря Каси Хво-
рих Д-- р П мав там дві по-
сади: лікаря для поборю-
вання венеричних недуг і
лікаря Каси Хворих Я за-
лишив тимчасово свою ро-
дину в Комарні й поїхав до
Жаб'я де прийняв посаду
лікаря Каси Хворих а по
місяцеві спровадив туди й
свою родину
Гуцульщина — це одна з
найкращих закутий україн-
ської землі Гори із верха-
ми Чориогора Піп-Іва- н і
Попадя на заході та Ску-по- ва
на сході приваблю-
ють до себе своєю велич-
чю красою і дикістю Меш
канці цих гір із невідлуч-
ними вівцями вліті на поло-
нинах дуже нагадують біб
лійні мотиви
Гуцульщина багата не
тільки лісами й полонина-
ми а іі джерелами мінераль
них вод У потоці Ферес-ку- лі
над Білим Черемошем
є багате сірчане джерело
а на терені Жаб'я положе-
ний Буркут Є це місце-
вість віддалена від центру
Жаб'я понад 35 км де є
всього дві гуцульські хап
а лісішчівка Але вона сіа
виться своєю водою із двох
джерел із алькалічнпм скла
долі яку лікарі ще за Ав-
стрії а потім і за Польщі
рекомендували своїм паці-
єнтам шлунковцям За Ав
стрії були добре побудова-
ні дороги Тоді можна бу-
ло вигідно їхати кіньми з
Кут понад Черемошем Бі-
лим Черемошем через по-
лонини дістатися до Бур-кут- а
над Чорним Черемо-
шем а вертатися понад
Чорним Черемошем до Жа-
б'я Повінь в 1927 р зни-
щила дороги яких Польща
вже не відбудовувала
До Жаб'я або в околиці
Жаб'я приїздили часто їв
Франко М Грушевський
М Коцюбинський С Хот-кев- ич
Франко перебував
найчастіше в Криворівні
Гуцули часто згадували йо-
го Деякі мали його фото-
графії з тих часів М Гру-
шевський на границі між
Жаб'єм і Криворівнею мав
свою віллю Вона згоріла в
часі першої світової війни
М Коцюбинський на Гу-цульщ- ині
писав свої "Тіні
забутих предків" а Гн Хот
кевич: "Кам'яна душа"
ЖАБ'Є — СТОЛИЦЯ
ГУЦУЛЬЩИНИ
Жаб'є було столицею Гу-цульш- ини
Це — найбільше
село в Західній Україні й
обширом (понад 64 кв км)
і числом населення (понад
10 тисяч)
До нього тяготіли інші
села як до свого центру
Бо тут були: суд пошта лі-
карі аптека нотар адво-
кат крамниці ресторани
Тут був центр деревного
промислу В Жаб'ю були
дві українські парохії із 4
церквами За Австрії був у
Жаб'ю також шпиталь я-к- ий
згорів у часах першої
сеітової війни
Між гуцулами були тут
справді свідомі люди До
найвизначніших я зачис-
ляю пок Гапчука Михайла
який поволеньки але впер
""£ V з="3 %
-- а
"-- — '— '" " '
!
І
і
і
-
-- ч- ч
Д-- Р ЮРІЙ МАКОВСЬКИП
ЦІ спомини дра ю Ліаковського були
в скороченні др) ковані кілька років тому
у щоденнику "Свобода" Почіщуемо ї у на-
шому часописі в повному і поширеному
тексті — РЕДАКЦІЯ
то йшов визначеним собі
шляхом Коли д-- р П по-
закладав скрізь у Жаб'ю
споживчі кооперативи то
гуцули підхопили ця ідею
із запалом Та з часом за-
пал осгиг з'явилася бай-
дужість як зрештою і
скрізь І тоді часто прихо-
див з допомогою пок Гап-чу- к
Він задумав збудува-
ти в Жаб'ю Народній Дім
щоб була і власна заля і
приміщення на кооперати-
ву І цю ідею перевів у жит
тя Подарував під будову
землю Поставив спершу
приміщення для коопера-
тиви а потім з роками до-
будував і решту І появив-
ся Народний Дім у самому
ценірі Жаб'я
Але любимцем народу
був Петро Шекерик — не-
звичайно інтелігентний на-
читаний власник великої
бібліотеки краспорічивіїй
із поетичною душею та
здібностями літерата Сво-
єю поведінкою він завою-
вав собі симпатії всіх гу
цулів його повість із гу-
цульського життя "Дєдя
Пванчнк" не діждалася зда
ється побачити денного
світла через війну та виве-
зення автора па Сибір
До Жаб'я заїжджали ма-
лярі пости фолькльорпсти
туристи Чудова околиця
мальовничий одяг иа тлі
вічної зелені гарна барви-
ста мова незвичайно глад-
ка поведінка оригінальні
музика іі танці гуцульське
народне мистецтво — усе
те брало за серце не тіль-
ки своїх але іі чужинців
Хто бажав собі відпочин-
ку той знаходив його в
гуцульськії! хаті між го-
рами їі лісами де вітер з
полонин гладив людське ті-
ло а довколишня тішіина
гоїла й відпружувала на-
тягнені нерви
БУЙНЕ ЖИТТЯ ГУЦУЛІВ
Кожному хто бував у
Жаб'ю кидалося в очі що
майже всі придорожні хати
й царинки на просторі 10- -
12 км були в чужих руках
Такий стан заіспував ще за
дідів і прадідів Гуцул у
тих часах не дорожив зем-
лею бо мав Ті забагато
Чужинцям дарував часто
землю під хату як не за
"пусто-дурно- " то за добре
слово або записував взамі-н- у
за харчі Часто землю
продавав Відіграла тут де-
яку ролю також горілка
Діди і прадіди вміли бави-
тися добре на свій лад Ще
й теперішнє покоління зга-
дує як тоді гуцул сидів
нераз тиждень у коршмі й
пив а жінка з дому їсти
носила Проте гуцул волів
жити на верхах як десь
при дорозі Там він чув се-
бе свобіднішим Місце при
дорозі залишав усяким
"лєцтим"
Але по кількох поколін-
нях багато нащадків тих
колишніх багатіїв стали
бідні як турецькі святі
Коли не було заробітків у
лісах то не вистачало й
хліба на переднівку І тоді-
-то не один гуцул умер
"між двома хлібами" бо
старого забракло а до но-
вого ше далеко було
Гуцульщина завжди жи-
ла буйним життям Стинан-
ня дерев і життя в коли-ба- х
випадки при роботах
каліцтва бійки забави гу-
цульські хитрунства ("фіг-лявість- ")
— усе то твори-
ло субстрат для тисяч гу
-л-_2£1-
і!2_і?'!"ВД __ мщщщдщдявш
цульських поговірок
Дуже популярною
серед гуцулів була
особа нашого ліка-
ря д-- ра Нев Гуцули
нпр оповідали собі
і сміялися як то д-- р
Нев прив'язав вночі
кість до дзвінка мі-
сцевого аптекаря і
як то що хвилини
пси тягнули кість і
дзвонили до аптеки
Аптекар виходив
пси втікали а за
хвилину було те са-
ме Аж уранці апте
ігп и'1 к'їііігзлїугі
кар побачив ізза чо
го не спав цілу ніч
+
Син д-р- л Нев студіював
лісництво Дістав стипен-
дію із родинної фундації
300 зол місячно І писав
д-- р Нев синові: "Ти сипу
учися так щоб ти був у
тій школі хоч 20 а хоч ЗО
років Бо як закінчиш ту
школу то 300 зол на мі-
сяць не заробиш ніколи"
Гуцули люблять жарти і
самі здорово жартують із
панів жидів і людей (себ
то гуцулів)
Раз гуцул ніс сметану і
доніс тільки полонину за
що стрінувся з важкими до-
корами жида
"То Мошку певно всох-
ла си" виправдувався гу-
цул
I Іа бідного гунула з По-
лянок що мав багато ді-іе- й
наложили подаїок я-ко- го
він не міг заилаппн
Він кинувся перед над'їж-
джаюче авто старост на
дорозі Авто стануло а він
каже: "Пане Старосто! Бе-
ріть собі дитину за пода-
ток! Бігме то іпапдарська
дитина"
1 Пішов дєдя Иванчнк у
неділю до церкви і як бу-
вало дотепер йшов аж на
сам перед церкви Там ви-
слухав цілу Службу Божу і
проповідь Коли вже скін-
чилася Служба Божа він
ще раз клякнув перехр-
естися змовив Богороднч-к- у
велику і малу встав від
шукав свою крисато вбрав
ії на голову і повагом як
прпсіало на сі атомного газ
ду йшов серединою церк-
ви до виходу Усі зберіга-
ли гуцульський бон-то- и Ні-
хто його не займав Усі да
вали йому прохід Аж у
притворі його син не ви- -
Найбільша копаль-нян- а
катастрофа
Катастрофа найбільша в
гірничій історії Південної
Африки і друїа найбільша
в світлій іірничій проми-
словості сталася 21 січня
цр в копальні Клайдейл в
Південній Африці коли ве-
ликий скельний обрив при-
сипав шістьох білих і 429
негрів
Південно - африканське
радіо повідомило 1 лютого
що всі 435 вуглекопів зги-
нули
Радіо зберегло одномі-нутн- у
мовчанку а потім
заграло похоронну мело-
дію на знак "глибокої по-
шани до вмерлих"
Стверджено що в ко-
пальні не було вугляного
газу значить вуглекопи мо
гли жити якийсь час Було
теж 40 коней їх мабуть
розчавили мільйони тони
землі і каміння
і :- - а-- ! і
Гірська долина в Карпатах
держав і крикнув: "Дедю!
а де ваша крисаті?"
"І та я Бегме забув сп!"
— і чимскоріш стягнув кри
соню з голови
#
Покликали місцевого па-ро- ха
сповідати сіарого гу-
цула бо ній дуже слабий і
близький емер щ Іде свя-
щеник па копі крізь сніги
і ледве живші добився до
хати хворого Входить у
хаіу нп і ає за хворим а йо
іо жінка каже: "Ой татку
небесний сідайте та від-
почивайте бо старий пі
Коасі
шов дати млржпні
І сидів "таїко небесний"
може п і н години а може
іі довше і чекав ді-
ждався "хворого" Свяще-
ник висповідав хворого а
потім почали говорити
різне Хворий не виглядав
на важко хворого Свяще-
ник впсказав надію що він
ще поживе довго бо впгля
дає доспіь добре зі
мною іаке" — іуцул - у нашій приповідці:
Всі тільки Іван кида-
вші здоров"
(Продоіікеїшіі и паст
НАЙБІЛЬША українська МОЛОЧАРНЯ В ТОРОНТ!
Високоякісне ГЙЙИУЙЩЩГ4 иом довголітніх
молоко і не- - ЦІІїШрШщйЩ флхіиціїї —-- Про
зрівняної якости %Я4 ІЇШг СІІМ0 звернути
молочні вироби ШХГ 1іа якість
на європейський Щ и а ні о ї добірної (і
спосіб під догля- - ЧВг Ш продукції ШЕК5
459 Коегв
поки
про
"Та
каже
"як
хнорі
ШЦк УЗГУ Явг
ОАІЙУ ПО
КО 9-71- 93
ЛАоуцуууичлууіуулдучуучууумУ
НАЙКРАЩЕ СМАКУЄ МОЛОКО
І ІНШІ ЛЮЛОЧНІ ПРОДУКТИ
з української молочарні
СКЕЕN УАЬЕ ОАІШЕ5 ІЛЮ
в ми юко — у пляшках і картонах є солодка сметанка
І кпасна сметана а сир І масло Н морозиво о яйця
3156 ОІШРА5 5Т ЛЕ5Т _ ТРІ РП 717")я
МММЛМААЛЛЛА%ЛЛЛіЛЛЛММАЛЛАПАЛЛМЛМЛЛЛ#ЛАЛ#М#!
Відновлення (замовлення) передплати
1) передплата від до $
2) залеглість від до $
3) на пресовий фонд "Вільного Слова" $
Разом $
Виповнити ио-англінсь- ки:
Ім'я і прізвище _
Адреса
Дата над адресою вказує доки заплачена передплата
ісредмлата на І рік: в Канаді — $600 в ЗДА — $700 На 2 роки:
х Канаді — $1000 в ЗДА — $1200 ГОТІВКОЮ НЕ ВИСИЛАТИ
рошові перекази (моні ордер) або чеки виповняти та пересилати: УІІЕ ЗЬОУО 286 ЬІЗСАК 5Т ТОКОІЧТО З ОгН"
Передплату за "Вільне Слово"
можна вплачуватн с ТороитІ в таких книгарнях:
"АРКА" 575 СЕЕМ 5Т V — ЕМ 6-70- 61
"САЗАР" 1609 РІІРОМТ 5Т — ІЕ 1-2-
197
"ПЛАЙ" 344 ВАТНиКЗТ 5Т — ЕМ 85243
"ПЛАЙ" 768 СШЕЕМ 5Т V — ЕМ 3-27-
48
"ПРОСВІТА" 324 СШЕЕМ 5Т V — ЕМ 3-28- 90
Хто зразу платить за 2 роки наперед
заощаджує $200
"ВІЛЬНЕ СЛОВО" - це Ваш часопис
(Ш (і чиї
сіна"
числі)
Бажаєте щоб він був ще
кращим? Причиніться і Ви
до того принаймні раз у
рік тепер — у часі пресо-
вої кампанії:
Приєднайте нам при-
наймні одного передплат-
ника
Перешліть
пресфонд!
" гїї
даток на
ІІ
1
і
І
1 І
ьЩ
1
ун
їЧ
-