Vilne Slovo, November 23, 1974

              ШШії
ВІЛЬНЕ СЛОВО"
шмамшми
Т~-іЬ-
сяа чісспмс
(жмміш 'Урітсьшія Робіт- -
ваа~) спомин нл р0у
Вадм Відомім Спіни "ВтЬ'
в Прс Торонті
Іа-еді- мі помпо! суботи
Р-Ді- гус РвіякціАиа Кояащ
ЖНА ПІКДПЛЛТЛі
Гічм %М
АДПСА
"Уііае 5І0УО" 196 ВіІЬипі
Те!:
звольній
застановою
чи
ТНЕ РКЕЕ УОКО
ГУПНЕ ЛОУСГ)
ІЛсміпІіп Іпорпдп
(Гогаегіу "ІЛичІпІап оЦет")
іоипа(і 1934 РиЬІІіпей егегу
$а(ип)іу Ьу ТЬе Тогооїо Гге
Рпи РиЬІІсІІои ЇДІ
ЕЛіІей Ьу СотаШе
УЕАКПГ 5ЦВ5СКІРТЮНІ
$1100 7С0
— АООНЕІІ
51 "Гого'0ІСапііТ 2К1
368-728- 2
Редакція за оголошення не аідпоіілае!
& '"
Грудень 1919 року перед Різдюм Гордісняіїці в ОКОЛИЦІ м Уміиі
піел здобутті Запорізькою Групою Стаїнща Ід дснікіиції
Обри (олі) ми хор Грінчнк _ учасника Зкмоаого Походу
1 пнцара Ордена Залізного Хреста Образ с класністю родини
Д-р- а Шандри Чікаго
БАЗАР
Це було 53 роки тому - під Базаром: Ціною було
життя 359 людей яких розстріляли за те що любили
свою землю так як шівчилн Це фактично повинно
було бути зворотньо
боротьбг Ці
як треба
раніш край і збро
м
ЖмМу
ЕФіогіїІ
рег
водією нашій дальшій ви- -
їх♦(
-- ЧКйй
:
Ф
в
було бути їлибокою
вести боротьбу за свій
боротьба є можліша за вся
ких умовнії Бо з точки бачення найконечніших потреб
народу вже тодішнє положення а потім ця подія по-
винні були довести до ревізії та переоцінки політичних
І тактичних заложень нашої визвольної боротьби
Надходила зима і голі босі та гочодні вояки без
належної зброї — йшли визволяти свій рідний край
Випали великі сніговії Населення України вичерпане
першою світовою війною довгою своєю визвольною
боротьбою і большевицьким терором Большевицька
перевага в чисельності військових з'єднань — очевидна
А їх — повстанців — було дві тупи Волинська
група — коло 2000 вояків і Подільська група — коло
400 вояків Хто їх вислав? Яке було командування
старшини? Як вдержували зв'язок між собою? В усьо-
му були великі браки Але вояцтво виказало велике
геройство бо герої виростають з гущі народу Мало
вояків вийшло живими з Другого зимового походу в
листопаді 1921 року 359-о- х лягло під Базаром від по-
стрілів Жертви за власний народ — не сміють пропа-
дати Та до чого здаються тепер усі патетичні слова
про Зимовий похід?
І хто хоче сьогодні пам'ятати про такі події? Но-
вітнє партійне гетто наплодило собі стільки власних
"героїв" що шляхетна жертва й вояцька смерть 359-о- х
українських повстанців — призабута Нема для них
належного місця для гідного відзначення хоч би тільки
чину вояка в ім'я добра загалу Нема сьогодні місця
на справжніх велетнів геройства Для них не побудо-
вано величавих пам'ятників Хіба шо живучі ще сиво-
волосі вже учасники Зимового походу — зілдують їх
по своєму
Нарід якому бракує світлих роковин а забуває ті
які ма а одночасно добивається визнання своєї ілен- -
тичнсАїі та
бути тмпім
яток
жремішности — не може дозволити собі
марнотратним і легкодушним до своїх па- -
НА ШЛЯХУ
Кривавий шлях тернистії дороги
Мільйони зламані життям падуть
Та лиш великі духом знов встають
І далі йдуть тернами без тривоги
Хоч їх додолу піе тягар знемоги
ХоА пройдена багріє кров'ю путь
Вони нестримно все вперед ідуть
До ясиої мети до перемоги
Ідіть змагайтеся в страждань горінні
Людьми ви є лише в борні в терпінні —
Охлялі духом — це живі мерції
Ідіїь з собою і з життям боріться
Ідіть і чорним будням не коріться
Ідіть а там — хоробрих ждуть вінці!
Зореслав
їй ВИ ВЖь йИРІЗНЯЛИ ЗАЛЕГЛУ ПЕг-іЦІІЛАТУ- Т
ЯКЩО НІ — ЗРОБІТЬ ЦЕ НЕГАЙНО І
ІНФЛЯЦІЯ???
СКОРОТІТЬ ІШЛ ЛТОК ІІЛ ХАРЧІ ІІЛ 50 Н- Ш-
С0ТКШЛ ІгЖР!
Метода сширо схвалена Урядами і Споживачами
Тисячі уживають ТЕПКР тісі логічної і вповні про-вірс- іюї
системи в Північній Америці та перема --
гають інфляції
Пи моаєтє придбати цю методу і відомості (скіль-кіс- ть
обмежена) пересилаючи прізвише адресу і
тмщл&ЧіаЬ Лих ПшШиЬ
1255 ЯІІЕ иМУЕР$ІТУ $Т 5ШТЕ 309
М0НТКЕАІ-діІ- Е
М Колянківськнй
"ВІЛЬНЕ СЛОВО — "УІІЛЕ 5ЮУОЬІцг(1зуКеуеігЬег21 Ш
ПРО ПРАВДУ П НЕПРАВДУ- -
Це тема не нова Вона ос- півувана в наших давніх ду- мах і турбувал1 великого
українського філософа Гри-горі- я Сковороду Прівда и
неправда існують порт себе
від початку людського роду Та раніше до панюго сто-
річчя співвідношення поміж
ними було якесь стабііьпс
Два до одного чи три до од-
ного в користь правди Вже
на наших очах коли полови-
ною земної кулі оволоділи
диктаторські системи — від-ношен-
ня між правдою й не-
правдою стало піблпжуві
тись до пропорції один ДО
одного А тепер нараз вага
перехилилась різко н бік не-
правди
Так званий американський
Вотергейт" дехто з вдумли-
вих сучасних філософів на-
зиває моральним Перл Гір-бором- "
не тільки для Амери-
ки а й для всього світу Тра-
гедія Вотергейту не в біль-
ших чи менших надужиття
влади не в сумах марно ви-
трачених грошей а в тому то ця афера порушила віру
в існування критерій правди
захитала співвідношення по-
між правдою й неправдою
Американський народ зро-
бив майже геройське зусилля
й устами своїх представників
засудив неправду й усунув
того що її репрезентував
Але ж рани зокрема глибокі
моральні рани не вилікову-
ються в короткому часі По-
чались сумніви й хитання і
в тих хто засуджував Тим
більше то сили неправди
продовжують свою руйную-
чу роботу підсуваючії навіть
людям доброї волі Пилітоие:
Що є правда?
Зокрема поширюється дум-
ку: Ми мовляв за те щоб
карати за неправду але хай
судили б за неї ті які самі
не є злочинцями то судді
гірші від проступників Так
наче б особа праведного чи
неправедного судді могла мі- -
ПРИВІТ ВАМ З УКРАЇНИ
З ПРИВОДУ ВІДВІДИН
ВПР о ПАВЛА МАЛЮҐИ
В ЛОНДОНІ
У поворотній дорозі з відвідин в Ук-
раїні до Лондону (Англія) завітав Вир
о Павло Малюґа ЧІП який понад де-
сять років тому виконував обов'язки
Генерального вікарія у Всликобріта-пі- ї
ЛІ Кондрин надіслав інформацію
про відвідини о II Малюґи в Лондоні
Наш Дорогий Гість прибув до Лон-
дону 23 серпня ц р і тої ж неділі від-
правив Божественну Літургію в Ка-тедральн- ому
храмі Старшим із нас
нагадалися часи коли о Павло Ма- -
люга був тривало в нас а також стар-
ші громадяни — Парубочий і Маріяш
виконували як колись всі обов'язки
під час Когослужби Співав місцевий
мішаний хор під диригуванням М Со-
ломки
Отець Гість заки виголосив релігій-
ну проповідь розповів про свою подо-
рож в Україну Насамперед мовив:
Привіт вам з України Далі розповідав
про подорож разом із групою тури-сті- н
про відвідини рідних місць про
зворушливі зустрічі із земляками та
свояками яких не бачили майже ЗО
років Побували в Києві у Львові
Тернополі їздили на могилу Т Шев-
ченка в Каневі Серед наших земля-
ків на оатьківщиш зокрема серед мо-
лоді помітний зріст релігійности і во-
ни як можливо за даних обставин
намагаються жити справжнім христи-
янським життям Вони щиро моляться
за кращу долю для рідного народу
за земляків поза межами батьківщи-
ни моляться за рідну Церкву за Все-
ленського Архисрея і Верховного Ар-хисписк- опа Церкви які ще відкриті
офіційно належать до російської пра-
вославної Церкви тому українці ка-
толики мусять збиратися на моління
в приватних хатах чи призначених
місцях Закінчуючи свою проповідь
до слів Євангелії о Павло Малюґа ще
наполегливо закликав вірних молити-
ся за Церкву і рідний Нарід
Паїхзх Лондону Впр о д-- р Степан
Іірач підкресливши шо не оуде пред-
ставляти вірним Отця Гостя бо вони
його добре знають із раніших часів
на гада г що власне Впр о Павло Ма-
люґа бажав відвідати землю своїх
батьків якраз у 25-літ- тя свого свя-щенс- тва
Згодом зібралися в залі що біля
Катедрального собору і була всім на-ю- да
особисто привіталі Дорогого Го-
стя Очевидно що згадували минуле
і просили Отця ще розповідати про
свої відвідини в Україні Були при-
сутні численні представники установ
та різні гості І особисто і загально ви-
словлювали Гостеві подяку за пам'ять
і відвідині Та ще складали побажан-
ня з приводу 25-річ- чя ієрейського
служіння
Ми 1 Світ
няти правд на інмфяндл ібо
навпаки
Вотергейтськчі мк-р- а тра-
гічна не масштабністю зло-
чину а тим шо па ьмпку
злочинності стояв ТОЇ' хто
бУВ УОСІблеіІНЯМ II І'ВІІЩОЇ
справедливості - НаиГпьше
моральне зло внингі н от-
же найвищого мрпіного
покарання Кати ці™ не
сталося коли з різних при-
чин почалось знову їм вер-
хах вис витись ЛвГПНЮИіЧІ
остав пін які н насіпкх 'іст-
инно оправдали ючпн-ніст- ь
то загально нсік ннігть те зросла
Не дивно то після цього
знайшлися її судді які поча-
ли звільняти злочинців ка-
жучи: Якщо не карається ку-ді- г
більшого 310ЧІНІ) як ми
можемо карати за порівню-
ючи дрібні прошнгіТ
Моральні наслідки Потер-гейтськ- ої афери трагічніші
від неї самої Воші Є'Но тіль-
ки ирсисдепсом для тікич же
майбутніх афер в Америці
а й легалізують несправедтн-вост- і
й злочини в тих держа-
вах де неправди вже давно
сталась базою системи прав-
лінь
За цих обставин треба ба-
гато особистого зииілп
кожної з ОДИНИЦІ НІОГ) цс
піддатись впливові ііоіаііііх
прикладів з яких суспільних
висот поїш не і'іпіліі б Зако-
ни правди є тверді й не мін-
ні їх не міняє факт що їх
порушують інші
Ні в особистому жигті пі
в справах які дотпчать доб-
ра народу не можім корис-
туватись пеіірііілоіо навіть і
тоді коли її застосовують
с проти пас паші пороги З
леїкої рмі кидані гас та про
якусь особливу тик чваїи
"нашу нранлу" яка опрждй
і підстмпіість і почті
природи речі фальшивими
Немає різних правд ііппої
і чужої Правда є оди хоч
школи бває нам нсвипдпі
Ж®
ЗНжТЙшЖ
Мн Сречіів
VI Манастирецький
Професор Воріа Міртч „ жир
років Українські іілчі імк '
ліня гпким довгим жііттьч С і
ним український характерник і тописеш Вернигор1 нІЛи то іожі в
100 років и остміініи Кошппн і 'і
порошеоі Очі Кильніїші-жькіїї- і
помер у 112 літ як свідчить мн г
їм ЙОГО МОГИЛІ II Со10МЦІКПЧ' і
кистирі д він промучився 37 іж-- п
ЇМ років по ньому в точу ж мЗн --
стчрі триілі і були ііки і
Чільні проеілник Пизволоння і к
раїни — Воюди':р Мгхівгькмі
Сергій Сфремов
75 років тому перед віікькоі ю
комісією ч Полтавщині с- - г п
під аршин мочоднГі і -- я і і
Вмрис Марто- - Лікар скептично г
ЛНвмік'л їм ііого ііестатіу пост ті
стукнув молоточком по грудях 1 звелів іти додому Одягііючікя 1 1
перегородкою хюпець чув як и-к- вр сказив цього не беріть бо він
довго не проживе Ерорс гумвнум
ест і ми сьогодні святкуємо ЗД літ-
ній ЮяілеЛ цього колишнього зі-бракова- ного
рекрута
У перші тижні свого існуьнніїя
Центральна Гнди кгруваллся
жменькою киян Л Допснікчіко С
Сфремов Л Чмкмірико 11 Хрис-тю- к
ще декілька и автор цих ряд-
ків Але чуткі про иеі з блискавич-
ною швидкістю облетіла псю Укра-
їну і до неї щоденно прибували нові
прихильники з нгм' дехто вже мав
поважне ім'я Ікс цс були недопит-
ки української інтелігенції здесят-ковам- оі
війною яких я приГшав
як завідуючий будинком нашого
Парляменту
Прийшовши одного рьзу десь на
початку квітня 1917 року до Педа-
гогічного Музею я із здивуванням
побачив в почекальні групу наших
депутатів що іюзмооляли з невідо
мим мені паноу який мав вигляд
того звисав ' завше той хрест
плащ без рукавів голова була
і сипім баськпм беретом а
щоці силнехувявел геликий шрам
— рогу розлюченого бика або
мавританського меча
— Це сспанський посол —
сказав я Йосипу Ггрмайзе який
йшеп пенс
—Та де там — засміясся він —
це Мартос Ідіть я вас познайомлю
Так почалося наше знайомство а
далі приязнь які тривають і сей
день
Секретарюючії в Центральні Раді
я дуже помітив що новопри-Оувши- и
мас дуже яскраву особис-
тість П протележність більшості
депутатів які летіли трибуну
як метелики на огонь Б Мартос го-
ворив мало але завше ділово і ста-
вив іноді блискучим за-
питання які одразу збивали їх з
пантелику Ця пчпажнос-і- и
і спричинилася до того що він
був обраний Генеральним Секрета-
рем еже п першому Уряді Цен-
тральної Ради На цііі посаді він
гизначився твердістю послідовніс-
тю і реальністю думання а також
поєною відсутністю особистої амбі-
ції ЦІ иіхи сприяли тому що він
не мав ворогів і фігурував майже в
усіх українських Урядах її часто
Су в і їх Головою Ми засідали л і им
і кім ) Центральному Комітеті
ікиі фактично вирішував ьсі дер- -
іьні піжамі і там я міг ще більш
оцінити Іісго розважність та безсто-
ронність а також споріднення на-
ших ідей
По уімдку української Лепжяшіз- -
В ЧИ НІ?
УЛЬВОВІ
Про сердечне вітання ми вже
згадали раніше Звикнувши до гро-ібов- ої
пустки на таких залізничних
станціях як Юніон СтейшенвШи-каґ- о
або ЦенралуНьюЙоркурух
на львівському двірці величезний
Просто тяжко пропхатись між па
V жирами і тими шо вийшли їх
гітати на знайомому мені пероні
ч І Хоч потягів не так і багато
на двірці Просто не хочеться ві-
рити Нагадуються німецькі чи
французькі залізничні станції по-
вні руху життя
Зі станціїїдемоколалесюФо-ш- а
Городецьхою до готелю
"Лвів" Він позаду театру не ду-
же то модерний бо вибудуванийі
зразу після війни але пристійний
Що робить прикре вражіння то
"пламбінг" Лазнички дуже примі-
тивні труби зверху не дуже чис-
ті Видно шо існус постійна пот-
реба направляти той "пламбінг"
З тим "пламбінгом" то не все
в порядку в цілому Совстському
Союзі а не тільки в нашому го-
телі На залізничних станціях
наприклад лише діри замість
звичайних "тойлетів" Чи важко
привчити "протетирів" шо звикли
до "стайні" і "за стодолу" чи ін-
ша причина годі збагнути досить
що для туриста це неприємний до-
свід
Влаштувавшись в готелі йде-
мо прогулятися знайомими вули-
цями Чекаю на І-- ку біля коли-
шньої Віденської кавярні щоб по-
їхати на Личаків і бачу шо й ре
йок трамвайних тут немає Шоб
заїхати на Личаків то треба було
сісти на трамвай біля театру Не
знаючи врешті як поводитися у
трамваї рішаю перейти шішком
З приводу 35-літ- тя Бориса Маржа
промонцлм
_л г ш
Ироф Порис ІІартос
і ги я інаишеш Б Мартоса в Подс-брадм- х
де він був одним із заснов-
ників Академії 1 виконував свої не-
легкі обом ліки з тісю ж методич-
ністю і бсісторонністю як колись
н Центральній Раді Хочи він був
зивиїе вірний Ідеям соціялізму але
не проводив їх у життя Так коди
паризький приятель України Віоле
доручив мені зібрати підписи на-
ших парляментиристів для постав-
лення кандидатури Посла
гр Михайла Тишківича на премію
Кобол я то з уііх підписали тільки
три В Миртос С Гольдельмам і
я Решти 6 членів Ради і Тру-
дового Конгресу ухилилася під різ-
ними гірстекстами
Методичність педагогіки Б Мар-тос- я
не завше гнідобалася студентам
і в Академії кружляло багато до-
тепних анекдотів на його адресу
як наприклад
Пя іспитах по кооперації П Мар- -
пліч як Коли
по- -
рита на
слід
пегне
поруч
по
скоро
нз
нашого
Ц
кінчати день в кооперативній крам
ниці
— Ну все привести до по-
рядку — відповідав студент
— А потім?
— А потім замкнутії І йти до до-
му
— Як замкнути 7
— Ну згнчайно ключ(
— І йти до дому?
— Ну а що робити? Не спати
ж під дверима
— Ну так приходьте на слідючу
сесію
— Чому
-- - Подумайте і приходьте
Справа була в тому що коопера-
тор замкнувши дьері мусів ще по-
тягнути за клямку щоб Перекопа-тис- п
чи замкнуто Хоча вже
ібіїло піп століття як покинув По-
лі брали а все замикаючи двері
перевіряю чи добре замкнуто та
неодмінно згад)ю за Бориса Мико-ласвич- н
Б Мартос діі'спо іспанського по-
ходження з міста Мартоса в пів-
нічній Кспаиіі де (юго предки були
супереппми Він навіть їздив туди
відвідати колиску свого ролу але
не любип про це говорити Коли я
пишучи про нього написав одіого
разу що пін королівського роду і
попало йому до рук то він скре-сли- в
ціле речення
По війні Б Мартос відновив зі
мною кореспонденцію працюючи в
Мюнхені Згодом виїхав до Жене-
ви Тут пробув кілька місяців у
мене" і тоді лише я його докладно
пізняя
український католицький тижневик
ЇХАТИ УКРАЇНУ Я ЇЗДИВ
(Продовження)
через Риноіс-Руською-Подвал- -лям
на Личаківсьху
Мало змінилось за тридцять
літ Кам'яниці відносно незансд-ба- ні
вулиці чистесенькі а людей
на них Та й дерев і зелені ма-
са Який той Львів зелений і жи-
вий порівнюючи з голими і бру-
дними вулицями американських
міст
Люди одягнені пристійно Мої
знайомі шо бували в Україні ра-
ніше радили вдягнутись радше ск-
ромно щоб не відрізнятись на ву-
лиці Найшовшись на тій вулиці
бачу шо багато з прохожих одяг-
нені краше і модніше ніж я-"аме-р- иканець"
Ловлю вухом мову Пе-
реважно українська
Коли у вас рідні перед вами
проблема: хотілось би все поба-
чити всі місця і парки і музеї
будинки і перейти всі вулиці
А рідні хочуть бути з вами і ва-
жко їх волочити по тих усіх усю-да- х
Те якраз обмежує вашу мо-
жливість відвідати всі місця які б
ви хотіли ше раз побачити Дру-
ге шо в'яже то це гостина За
майже шість днів побуту у Льво-
ві мусів побувати на п'яти гости-
нах шоб нікого не обідити А гос-
тять вас насправді шо мають
найкраще Тому на жаль не дове-
лось мені побувати всюди де хо-
тілось Заковика' ше й тому шо
треба було брати участь в офіці-
йних турах по місті автобусом
Інтуриста '
Майже кожний турист викру-
чується від тих тур бажаючи бути
там де він хоче хоч правда ці-
каво бути й там де в с везуть
Майже всі туристи шо мали ро-
дину поза Львовом їздили зідві-дат- и
різні сторони і то без доз-
волу
ЗГлиіька він показався зовеім Ін-
шим Був веселим дотепний чужій
і дуже культурний Він завше чо-му- сі
соціяліГсЧтИівІЛЛмаів някахидлехдтоо рзелнігаішї ихЯ
ного застав в Мюнхені церковним
старостою а в Женеві він вчащав
до церкви вступив у члени Біблій-
ного Т-- ша ходив акуратно на його
лекції і бгав участь у дискусіях Вій скоро підучився по-ерранцуз- ьки ватвомсуобі црюадудобурефрзаннацвузльактоимнуу отдоа-- ченню
раОз днхоргеост рсапзаус вйіонго мвеніді боіпдоивівможяке І від сперти
Коли війна кінчалася і Спільники
віддаили счосвстам половину Німеччи-- - н-г- иг яиГхати на Захід І сховіївся у німців Не минуло й
бнтМпиуааиврвучкйиожтлдьоапеїдонвнвпиьеиичлрйиоягкимтйаовпорїгрсгоитовийвжшезецлПиьсропобіхдодоюавдлая7еч0ичБеІобкрсіісдеин--исе лПоомльсвьшкий побНачеиввагаюнчаипсияс вінШпгоа-б шкитнаубву сЛволює псотлояркоижунеі хвосткілоичивладтио йому захисту і сказали лише кі- стам що вони його залишають на щчвооокприйвдідуптоьчиптои обЧідеікіістпиішслкиазїаслтии йтПиокуїхди вхідохчоеді Віпнолвяикйишовпопзраоссиеллио
пІ ідв ппорвиндоомруожрнонзмпачухрсеісвтомна кДіуммекниі
плуталися становище було безна- бдлійинзеькомКуолилісві ипащдкоголвуо зпобваечлиивкиму
червоним хрестом Не вагаючися кпаіннськкиинйувсшяпиттуадлиь дЦее вбінув міагмери-
з головним лікарем і за
нхивйильвкуліжькіун ввжтеойлечжасав якрозчдеякгнісет-и
шукали за ним пр околишніх селах
еспаїїця 3 чорний питав студентів треба 0 не над лісоч на
репутація
і
треба
ж
добре
це
всім
роз-мовнти- ся
ряд 0и хні нй ювілей
святкували його 96-лі- т-
Ми жили в центрі міста і за кіль-
ка місяців БМ знайшов собі ви-
гідне мешкання на Замковій вулиці
з гарним виглядом на міс з на
річку І на гори Там я був частим
гостем і це залишилось незабутнім
сіюгиго-- ч В М оповідав мені про
боротьбу С Петлюри про свос ху-
торянське життя з Полтавщині
яке було такс несхоже з нашим
життям на Полісі Часами ми хо-
дили з ним на хутір на кінці міста
де жив третій подебрадець Олек-спнде- р
Коваленко Тут я навчився
багато й історії І фолкльору чого
ге знайдеш у жодних книжках Це
був незабутній час від якою ли-
шилися тільки спогади і багато сві-
тлин
У цю добу ПМ написав свої спо-гид- и
про справи Болбочаиа 1 Ос
кілка які я йому переписав на ма-
шинці і які він видав в Америці
Але ця праця не задовольняла
його спокійну назовні але кипучу
в глибині вдачу Коваленко займав-
ся своїм городом я присвятив себе
допомозі екктальцям а він мріла
про педагогію яка - Женеві була
непотрібна Несподівано він знявся
і вилетів до Америки Перші листи
його були дуже сумні але темпора
мутантур 1 мало-по-ма- лу він заслу-
жив на признання громадянства
Ці остання доба освітлюється па-ю- ю
соток листів якими ми обмі-
нялися Він передав мої одному з
музеїв а його листи окічують у мо-
чу архіві його будучого біографи
("Нона Зоря" у Чікаґо США)
і
Інтурист мабуть знав шо де-
які люди їзниіи аж так далеко як
Чортків і Шдгаиці і толерував це
Нікому за це не було неприємнос-
тей лиш одного попередили шоб
не ламав законів країни
Як люди живуть у Львові ма-теріяль- но?
Можуть дістати харчі
стоять у чергах? Черг не бачив
У "гастрономі" повно харчів і то
чого душа бажає Лиш ціни не да-
ють тій душі бажати забагато Ці-
ни в карбованцях за деякі речі ви-ш- е
пересічно ніж наші в долярах
А коли лікарка призналась мені
шо її платня 140 карб місячно а
старенька учителька після 35 лі-
тньої праці мас пенсію 54 карб
то не маюіи "прибутку" збоку не
можеш купити багато і не вижи-
веш з пенсії
Тож усі "промишляють" А як
то це їхній секрет годідопитува-тис- я
про такі інтимні речі Не хо-
чу вживати кремінального термі-ну-краду- ть
але воно приблизно
зводиться до того Всі тягнуть
Чи знає влада про те? Мабуть
знає бо і ті при кермі показу-
ють як це робити І люди не ду-
же бідують І життя йде якось
Як це визначив один дядько: "Бу-
ло зле доки не навчились шахру-
вати і красти а тепер живеться
непогано!"
Яка різниця отож між капі-
талістичною і соціялістичною си-
стемою? В капіталістичній підп-
риємці нібито обкрадають і шах-
рують консумента авсоціялісти-чні- й
трудящі обкрадають самі се-
бе (чи державу) бо система при-
мушує їх це робити шоб жити Од-
но цікаве у тому всьому шо ми-
мо того обкрадання себе самих
система тримається
(Далі буде)
і
Л