ubee0324 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
п ч "V г ' І )
УіЦРІК ВИДАННЯ ГОМІН УКРАЇНИ — СУСПІЛНО-ПОЛІТИЧНИИТИЖНЕВИК- '?
'№ 29 (322) 7ВТидоавроВнидтаовничоа нтСпілкакаГноамдшУакрщаїнин€ьюз'иообрікьнп'ио:р{[-в-гісТшо-р6амтІОнт':)гг Д і ?"$ - !' ї--'
і-- ""- 4 СУБОТА '
"номііч ілскаіічу" иКЕАІМАІЧЛУЕЕКСУ &
16 РиЬІізЬесІ еуегу Заіигсіау Ьу "Ношіп Цкгаіпу4#РЬ1лСб: 1лаТ'Л'о?Гс
'А 140 ВаіЬитзІ 5Ь Тогопіо Отії - Сопааа:''-ТеЬ:'ЕМріге64797- 4 лі
1955 АДРЕСА РЕДАКЦІЙНОГО ВІДДІЛУ „ГОМОНУ УКРАЇНИ'йвСША': УКРАЇНИ О-- г Р МігсЬик — 1610 КоапЗІ — РЬПас1е1рЬіа'40' Ра:-- 1~ иЗА-- ї '
Ціна одного примірника: г " г -- ':{'
В Канаді — 12 центів АІЯНОШ2Е0 А5 5ЕСОШ СЬАЗЗ МАІЦ РОЗТОРРІСЕ 1 ''
'-і-
У США — 15 центів 'ОЕРАКТМЕМТ ОТТАВА -- ' ?
і__ ' :' - - ? ЗУ
Редакційна
За свободу для
Під час підготовки західн-
ішого світу до зустрічі голов
чотирьох велнкодержав —
през Айзенгауера їдена Фо
ре і Булґаніна що почннаєть
сп в дні 18 липня в Женеві
на окрему увагу заслуговує
одноголосне схвалення аме-
риканським конгресом тезо-люц- ії
якою засуджено всякі
форми колоніялізму й імпе-ріяліз- му
Резолюцію схвале-
но на пленумі конгресу в дні
23-г- о червня ц р 367 голо
самн проти 0 Своїм змістом
ця резолюція нагадує амери
камську Деклярацію незалеж
пости і вільність американсь-
кого народу перед 179 рока-
ми Зате значення її не обме-
жується до життя одного на
роду Тут свободолюбний
американський народ ствер-
див устами своїх умандатова
них представників що він
згідно з духом своєї консти-
туції і цілого свого політич
ного і громадського життя
піддержуватиме змагання
всіх інших народів за здобут
тя державної незалежності!
Схвалена резолюція конґре
су в цій важливій справі що
заторкує основні питання
життя народів які боряться
за своє свобідне національне
життя і державне визволення
з-п- ід гніту московсько-бол- ь
шевпцьких тиранів та з-п- ід
колоніяльної залежності! де
яких західніх колоніяльних
держав звучить у дослівно-
му перекладі так:
— Конгрес є цієї думки що
Сполучені Штати Америки
повинні вести свою закордон
ну політику й її напрямні та
впливати через своє членство
в Об'єднаних Націях й інших
міжнародпіх організаціях у
такий спосіб і в такому дусі
щоб підтримувати іншГ иаро-- і
ди в їх змаганнях за здобут-
тя державної незалежності! в
такій мірі щоб це ВМОЖЛИВ!!
ло тим народам зайняти рів
не місце між вільними паро
дами світу —
Проект цієї резолюції яка
своїм вістрям спрямована про
ти колоніялізму в усяких йо
го формах а зокрема проти
московсько-большевицьког- о
імперіялізму вніс був в дні
31 тоавня ц р провідник
більшості! в Конгресі конгрес
меп Джан МекКормек Ця
іїого резолюція відома як ре
золюція ч 149 Дальші до-
повнення до неї внесли свої-
ми резолюціями чч 150 і 153
конгресмени Джеймс Ґ Фул-то- н
і Адам Клейтои Повел
Під час дебат в конгресі над
проектом резолюції 149 по-
требу схвалення її сильно
обаргументував конгресмен
Лїайкел Фіґен широко відо-
мий зі своїх сміливих висту-
пів в обороні права на вільне
державне життя поневолених
Москвою народів Він ще раз
підкреслив що саме в тепе-
рішній політичній ситуації
коли большевицька Москва
намагається приспати чуй-
ність і зломити силу захід-ньог- о
світу своєю підступ-
ною тактикою мирного спів
існування і сповпдних усту-по- к
необхідно американсько
му народові виразно і недво-
значно ствердити що він не
поступиться перед ніяким ко
лоніялізмом й імперіялізмом
Рівночасно потрібно ще раз
скріпити віру уярмлених на-
родів що право на державну
незалежність в такій самій мі
рі прислуговує всім народам
все одно більшим чи мен-
шим У парі з тим американ
ський народ повинен вираз- но заявити що він не спро- -' "евірився засаді політичного
всіх народів
сепаратизму і незалежності!
що перший раз в історії люд
ства була чітко замаркована
в американській Деклярації
незалежності!
Нав'язуючи до тих дале-
ких героїчних часів коли аме
риканський народ під прово
дом своїх кращих синів ски
нув зі себе ярмо англійсько-
го колоніялізму змагаючись
за свої незмінні права на жит
тя свободу і право на осо
бисте щастя — конгресмен
Фіґен вказав що теперішнє
політичне напруження в світі
розв'язку якого мала б знай
ти конференція великої чвір
ки в Женеві є викликане без-
оглядною колоніяльною полі
тикою імперіялістнчної Мос-
кви жертвою якої впало 700
мільйонів немосковськпх на-
родів В московсько-больше-вицьком- у
ярмі — говорив
конгресмен Фіґен — оппнили
ся: Естонія Латвія Литва
Польща Чехія Словаччина
Мадярщина Румунія Болга-
рія Альбанія Грузія Туреч-
чина Україна Ідель-Ура- л Ко
закія Вірменія Азербай-
джан Білорусь Молдавія Ка
рело-Фінлянд- ія Китай Півн
Корея Схід Німеччина Ман-джур- ія
В'єтнам Монголія
Тибет У цій ситуації амери
канськии народ повинен по
казати цим народам що він
не буде соромитися своєї
Деклярації незалежності! і на
певно буде намагатися вико
рпстати кожну можливість
щоо виявити своє прив'язан-
ня до засади політичного се-
паратизму і державної неза-
лежності!
Прийняття американським
конгресом повніш)! резолю
ції дає право сподіватися
що не лише американський
народ але п відповідальні
його політичні круги згідні
є з поглядами й виводами
конгресмена Фігепа і не пі-
дуть шляхом капітуляції пе-
ред большевицькою Мос-
квою яка поза облудними
фразами про замирення в сві
ті не перестала бути імперія- -
лістичною
Листом асистента держав-
ного секретаря — Т Б Мор
топа до голови комісії закор
донних справ конгресу Дж
П Річарда державний депар
тамент США ствердив свою
однозгідність з поглядами
висловленими в схваленій ре
золюції проти колоніялізму
й імперіялізму Чи вказува
ло б це що треба сподівати
ся зміни офіційного курсу
американської політики? Чи
вийде вона нарешті з „непе-редрішенськог- о"
мрякобісся
на виразний шлях визволен-
ня уярмлених Москвою паро
дів? Такі питання стають пе-
ред українською спільнотою
яка бачить єдиний рятунок
світу від загрози тотальіюї
руїни у знищенні не лише
ненависної системи московсь
кр-большевицьк- ого тоталіта
ризму але й імперіялізму
згідно з боєвпм гаслом що
виписане на прапорах нашої
нескореної батьківщини —
воюючої України: „Свобода
народам свобода людині"
Відмічуючп важливість ви-
несення американським кон-
гресом постанов ми хочемо
підкреслити що примінення
цих взнеслих задеклярованих
у схваленій резолюції засад
свободи і державної незалеж
пости для всіх народів а в
тому і для України буде зале
жати від реальної сили у країн
ського і других поневолених
народів У цьому теж відлові
дальна окрема роля належить
еміграції — бути гідними по
Перед нарадами великої чвірки
Зустріч великої чвірки в
Женеві що відбудеться в
найближчих вже днях — 18
липня приковує до себе ува-
гу професійних дипломатів і
політиків та викликує заін-тересуван- ня
серед найшир-шиї- х
кругів гроліаідськіости
в західньому світі
Оце після різних лшролюб
них заяв совєтських лідерів
про їхнє гаряче приречення
довести до помякішення між
народнього напруження та
до мирного співжиття між
двома протилежними систе-
мами — волі і насилля у Же-
неві можна буде як оподіва
ються західні лоліітики- - про-віри- ти
правдиві інтенції і
пляни кремлівських волода
рів
іПри цьому в політичних
кругах Вашінгтону доклад-
но здають собі справу зчто- -
го що саме тепер західнії!
світ стоїть в обличчі най-бііль- ш тонкої і небезпечної
совєтської дипломатичної о-фен- снви
яку колннебудь від
1945 року піднімав Совєг-ськиї- й
Союз Миролюбні со-вєтс- ькі
заяви на попередніх
міжнароднік конференціях
зокрема в роках 1947 і 1949
стали в гострій суперечності
з тодішніми для всіх очевид-
ними агресивними ходами
Совєтського Союзу на терені
Східиьої Німеччини і сате-літн- іх
держав а згодом на
Далекому Сході в Кореї н
Індо-Кнтаг- а Зараз ситуація
настільки змінилася що Мос
ква наказала Пейпіінґові при-
тишити гармати на найбільш
вражливаму для Сполучених
Штатів Америки формозько-м- у
відтинку де кожної хви-
лини грозив вибух широкого
воєнного пожару а в Европі
дала саме доказ свого миро-любств- а
Вона ж погодилася Огляд
СЕНАТОР НОУЛЕНД
ПЕРЕСТЕРІГАЄ
У своїй промові л віагодн Дня
ігсзалелиііости лцер республікан-
ської фракції и сенаті — сен Но}-лсін- д
звсрнв увагу на небезпеку
яка крігєтьоіг за теперішньою при-
мирливою тактикою бопьшевнць-ко- ї
Москви Він іпцкреслнв що
Псім'ягшешм мкміародиього на-їфькен- ня
заіншнгться порожнім
:нуког поки схшьо-европеїісь- кі
імроди Совєтського Союзу не ма-тпі- ть
змоги визначити свою до-
лю ліляіод! свобідного го-лосуват- -
ІІЯ"
Я особисто не вірю — говорив
Нслс!п — в те щоб кремлівські
поіоаарі змінили свої погляди і
С Д'МОВІІТІІСЯ ШІІД своєї основної
стратеги Дія комуністів принцип
чірноіо співісіі}вашія має лише
одну ціть: їв п мнім державам до-
зволяється співіснувати а комуні-
стичними державами шипе до тої
пори поїси комуністам не вдасться
ррізсаціїтії ці держави з нутра або
напасти на нич зчзоані"
слідовпнми репрезентантами
визвольної боротьби свого
народу перед лицем вільного
світу Тому коли гаряче ба-
жаємо того щоб американсь
кі офіційні круги станули в
холодній війні з Москвою на
позиціях не раз деклпрованої
вже політики визволення не
обхідно всій українській по-
літичній еміграції катеґорич
но вийти з иепередрішенсь-кн- х
манівців а твердо стану
ти на шлях ясної визвольної
дії яку ввесь час безкомпро
місово заступають і боро-
нять українські націоналісти-самостійник- и
в Женеві
Нова совєтська
на підписання державного
договору з Австрією та про-
ломила мур свого тоталітар-
ного ізоляціонізму вислав-
ши своїіх (представників до
Београду і вкінці запропону-
вала канцлерові Аденауерові
безпосередні розмови для
поладнання німецького пи-
тання В тому самому пляні
було влаштовано в червні
двотижневі прийняття і в Мо
скві для індійського прем'є-
ра Неру а зараз запрошено
до Москви на прийняття і
розмови маршала Тіта
БольшевнцЬ'ка Москва ро-
бить всі оаходн щоб перед
Женевською конференцією
створити в світі враження
що вона щиро прагне мирної
розв'язки всіх спірних про-
блем які розділили світ на
два непримиренні бльоки У
своєму цинізмі совєтські лі-
дери посунулися так далеко
що вони єхидно жонглюючи
фразами про пошану і не-
порушність державної суве-
ренності! неагресію і невмі-шуванн- я
у -- "внутрішні справи
других держав ик це було
повторюване у спільних ко-
муністах після розмов з Ті-та- м
і Неру — розраховують
хііба на коротку пам'ять на-
родів ізахіднього світу Мір-
кують що серед зростаючо-
го добробуту ці народи при
забули а :овєтську бльока-д- у
Берліну на потоптання
Совєтським Союзом прийня-
тих міжнароднік зобов'язань
щодо теперішніх сателітів —
Чехословаччини Польщі Ру
мунії і Б'олгаріі Кремль вва-
жає 'що саме тепер прийшла
для нього найкраща нагода
виступити перед світом у ро-
лі миротворця Створення та
кого враження — це основна
ціль теперішньої совєтської
миролюбної політики подій
„Треба сподіватися що інтереси
'алнл деркав які не будуть за-стуіт- сін
на ьонфсренції не буд}ть
гапродані іза шну совєтських під-
писів під ібаь-якн- лі договором Бо
з 52 доі опорів і міжнародній умов
шо ік у мігнхло-м-у підпис? в Совєт-ськніі- г
Союз Креімть на рушив 50
Сьогодні іціїь Москви сна Вона
всякими маневрами намагається
створити біьок невтраіьни дер-
жав іпомі&к ССОР і Заходам Го-
ловні одсіпля Кремля звернені в
ппрлмі невтралізацц держав що
лог'шаиі зі Заходом тісними вуз-
лами придачі"
До цих слів Ноулснда треба до-
дати ще таке: Совєтськип Союз
не лігше не вирікся своїх цілей —
світової комуністичної революції
гле спритно зумів запрягти ці ідеї
мнінароднього комуіизліу до ста--
гого соза московського імперія-
лізму '--
„МІЦНИМИ" СЛОВАМИ
НЕ ЗАКРИЮТЬ
СЛАБОСТИ СССР
На прийнятті з нагоди Дня не-зале&мно- сти
іщо його 4-г- о липня
зташт}взла американська адібаса-д- а
в іЛІоскві ібзми перишіі раз
прняопі всі визналні совєтські лі-
дери — Хрзчцов іВулґанін Мікояііі
а о ними і Молепков Па час бен-
кету Храіщоїв іза'лвпв що'' совєтн
поц-т- ь на конференцію великої
чвірки їв Женеві отерті на свою
силу а не пдть туди з уааі н на
кризу своєї господарської сісте-м- н
як це думає Захід Хрущов
буаиюміно заявив що СовєтськшІІ
Союіз іще ніколи не був так внут-
рішньо сігліііііД як теїпор а з 'Пе-
реговорів у Женеві моске щось і
вийти" яисоцо амерігкаиці бцдуть
переговорювати з ними в добр'ї
тактика -
Роззброїти морально За-
хід а в парі з цим зламати
його оборонну силу —' це
передумови для здійснення
незмінних плянів кремлів-
ських агресорів І в тому на-
прямі наполегливо працює
вся совєтська іполітика
(Приглянувшись докладні-
ше до теперішніх совєтських
мирних пропозицій видно
відразу що тут за новими
фразами криються ті-са- мі на
всі лади перемелювані со-
вєтські вимоги Коли йдеть
ся про німецьке питання то
теперішній советський плян
об'єднання Німеччини за ці-
ну її невтральности був по-
ставлений Молотовом на кон
ференції у Москві в 1947 р
а згодом повторений на Бер-
лінській 'конференції у 1954
році Сьогодні запрошення
канцлера Адедіауера з візи-
ток) до Москви для встанов-
лення нормальних диплома-
тичних 'взаємин між Німеч-
чиною і Совєтським Союзом
вказують вже на певні мо-
дифікації цього пляну але
ціль залишається та ісама
Совєтська політика не буде
мабуть ставити рубом пи-
тання об'єднання (Німеччини
за ціну вилучення ЗахїНімеч
чини зі західньоі оборонної
системи Вона не настоювати
ме теж на тому щоб Західня
Німеччина зірвала свої взає-
мини і співпрацю з Заходом
Зате Москва висуває свій
плян загальноєвропейської
колективної оборони який
перекреслює НАТО за ціну
ліквідації створеного у Вар-
шаві совєтського військово-
го союзу Разом з тим мало б
прийти до ліквідації амери-
канських баз на європейсько
му терені та виведення амери
чанськич військ з Европи
Не треба підкреслювати що
тижня
і'рі ііншимп словами якщо лові
ьягь в совєтську ситу і підуть на
устуїпкн — капітуляцію
Та в Америці перестати зже ві-- I
йти совєгсьми пропаганді По- -
ісзхється що державний секретар
Дгсес обороняючи перед Комісі-
єю вігдатк'в америкзнськоіо кон-грс- с
рядовий проект ДОПОМОГИ
дтя закоїхюну 'протиставив кризі
з совєта блнскучіїї економічній
сіпащів ПИЛ Він підкреслив то-- д:
що совєтскі іандаткн для воєн-і'н- х
ділен вибуваються зі шкодою
і-'липріїмїт-
ігвіїїшаі життьової стопи
совєтського населення Советський
Союз — говорії'в Далес — (знахо-
диться на порозі економічного за-лоїмал- ня
США зідають собі добре справу з
того що остання зміна совєтської
тактик прийшла з конечності!
а ге зі 'серця Про де засвідчують
теж інформації самої совєтської
преси про стан посівів в Україні
АНГЛІЯ НЕ ПІДЕ НА
НЕВТРАЛІЗАЦІЮ
НІМЕЧЧИНИ АНІ НА
РОЗРИВ З США
Погодження совєтів та розмови
гелиікої чвірки має на цілі як це
ми 'кількакратно підкреслювали
довести до розбіггтя заїхіцньої обо
1нчноі системи — НАТО та повної
ізоляції США Та ці і сподівання
кремлівськії! лідерів перекреслює
заява антійського іпредґсраЩена
який 7 липня заявив у Палаті гро-
мад іщо Англія не (відмовиться о
переговорах у Женеві від Північ
і-о-Атляиг-
ті'Йського Пакту '(НАТО)
не ідасть себе віддішти від США
працюватиме для з'єднання Ні- -
мечічини пов'язаної зі Заходові - (Оклад- - подій пвння — стор
незмінні пляни
така совєтська система колек]
тивної безпеки в Европі за-
безпечила іб Москві вигідну
для неїіперевагу в Европі
" Що большевицькій Мос-
кві залежить виключно на
тому щоб розбити оборонну
систему Заходу а є на
отравжньоіму замиренню і
співпраці аоіис народами це
найкраще виїдно іна 'їхньому
ставленні до німецького пи-
тання Поки Західня Німеч
чина не була включена в
НАТО поки на теренах фран
цузького і ізахідньо-шмець-ког- о ларляментів зводилися
завзяті бої за ратифікацію
Паризьких договорів у той
час Советський Союз наго-
лошував іі ставив наїпершому
пляні в своїх дипломатич-
них і тірапаґаігдивних акці-
ях іпитання об'єднання Ні-
меччини- Коли ж Німецька
Федеральна Республіка ста-
ла членом НАТО і в союзі зі
західнім демократичним сві-
том порішила --шукати шля-
хів до об'єднання батьків-
щини в одній державі тоді
питання об'єднання Німеч-
чини відсуває Москва на зад-
ній пляін Цього питання во-
на не буде наголошувати на
конференції в Женеві як
ствердив державний секре-
тар Далес після своїх розмов
з Молотовом в часі ювілей
тут г
й
1000-ЛІТТ- Я
А ЛчЛі
л
V
ної конференції ОН в"СанА
Франціско ''Ч1~'
Розбити оборонну систему- - А
Заходу — НАТО намагається
тепер Москва іншими доро"-- -
гами і засобами- - Для цього $--'
висунула вона свій плян ко- - %-лекти-
вної
безпеки в ЕврошЛ'5
і роззброєння а рівночасно'
веде астуїп а НАТО загра-- н '0
ючи з югославським дикта- - ~ її
тором Тітом Чолобитияяку "' к"
володарі в 'Београді'та запро „" шення його до Москви лро-"£уД- г5 диктовані намаганнями пі£-і-і'
важити західню обор'онну "1
систему на дзіже важливому
відтинку — в районі Балка--4 '
ч Середземного моря "Ві-- 4 Лт
домо що Югославія рсоч не ' —5
має безпосереднього івідно- - (1- -
шення до НАТО 'пов'язана'1 1
"?
з ним через Балканський 'Л
пакт до --якого вона входить"'
разом з Грецією і Тіуреччи- - "
ною три держави зобо- - ' "
в'язалися до взаємної донр- - £
моги на випадок агресії! Ї:Т
Стратегічне значення Юго-- _' чд
славії в районі Середземно-'- ! ''
го моря іпоказала останняд-і- : світова війна Тому совєтські '7
лідери не вагаються іпіти'на '?Ч
уіпокорюючу для 'себе іПОДО-'?- 'і
рож до ьеограду щоб відно- - -- "л і
вити давні дружні зв'язки з '-
Тітом притягнути Югосла- - „ -' '
(Нова совєтська тактика — сг '4) " _'!![
іиоста зустріч українців р
Америки
ХРИСТИЯНСЬКОЇ
т
Канади
УКРАЇНИ — світовий
КОНГРЕС СУМ-- у — ЗДВИГ СУМІВСЬКбї МОЛОДІ ь
Як попередніх років так і цього — організації україн- -
ського визвольного фронту Америки і Канади влаштову"
ють велику 6-т- у з черги ЗУСТРІЧ багатотисячної україн-
ської громади
Цьогорічна Зустріч українців Америки і Канади відбу-
деться відзначення 1000-ЛІТТ- Я ХРИСТИЯНСЬКОЇ УК-
РАЇНИ Місце Зустрічі: Всеканадійська Національна Виста-
ва (Саласііап ІЧаїіопаї ЕхпіЬШоп) у південній частині мі-
ста Торонта над озерОіМ Онтаріо Відома дуже велика у
гарному мальовничому положенні виставова площа вигід-
но помістить тисячі учасників разом з сотнями авт і авто-
бусів З Торонта прямий доїзд трамваями
Зустріч попередить СВІТОВИЙ КОНГРЕС СУМ-- у що
відбудеться в днях 4 5 і 6-- го серпня в приміщеннях „Дому
Просвіти" при вул Бетирст ч 140 в Торонті У Конгресі
візьмуть участь численні делегати від Осередків СУМ-- у З'
Канади та запрошені гості з США й Европи Будуть репре-
зентовані: Центральний Комітет СУМ-- у та Крайові Комі
тети Німеччини Англії Бельгії і Франції
На закінчення Конгресу відбудеться в суботу 6-- го серп-
ня в пополудневих годинах на площі Всеканадійської На-
ціональної Вистави великий ЗДВИГ СУМІВСЬКОЇ МОЛО-
ДІ До Здвигу стануть сотні сумівців в одностроях та з
прапорами До маршу приграватиме сумівська трубна ор-кест- ра Будуть виголошені промови й привітання Свою
участь у Здвизі зголосили Осередки СУМ-у- : Торонто Оша-в- а Гамільтон Ст Кетерннс Віндзор Судбури Монтреаль
і ін а також Осередки СУЛІ Америки- - Вечором цього са-
мого дня (0-г- о серпня) відбудеться великий СУМІВСЬКИЙ
КОНЦЕРТ У програмі Концерту широко відомий хор Осе-
редку СУЛІ Торонто „Прометен" під днриґентурою проф
лева Іуркевича з новим репертуаром та виступи самоді
яльних Аіистецьких гуртків сумівської молоді Перший раз ч- - пилтоп оппиііи ііч п"юііііігч улп ігп гпюкь-- т
Після концерту для всіх
нів
V'1'
Всі
для
та
?"
--Я'Н
І
і!
Ч
('51
♦V"
учасників велика забава над Ь-"-
М
берегами озера в парку и приміщеннях Всеканадійської' '-- їр і Національної Вистави ' „дї '
1000-ЛІТТ- Я ХРИСТИЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ V 1
Недільний день 7-г- о серпня почнеться польовим Бого-- Г '£
служенням в наміренні українського народу Співатиме су- -' іуД 1Л
мівськнй хор Релігійно-церков- ні пісні відіграє духова ор 'Гкс л'
кестра з Бофало США В офіційній частині Свята промов- - 2 И
лятимуть визначні українські суспільні й наукові діячі з' V и
ЛМеріІКИ
ральн
типа
кестрн і хорів Виступить ансамбль бандуристів з Ф1лядель'-- Ч
фіі сша під керівництвом Ганушевського відомі' ар-
тисти - гпікяші м к"яияпи І РІПА V "М'Л Лу1ї-Ч- і
чЗуагдтарльшшиумиоліїнтоічпнпішиаммирпроивіідкомілкедннняАмиП'приоп'ВіЕпЛиИа--т'ивУ
в оголошеннях в українській пресі та в'радіопереснланняхЛ Л ц
ВІДЗНАЧ ІМО НАШУВЕЛИКУРІЧНИЦЮ''1 І ї
1000-літт- я християнської України! ' : :С £ ?:і"
ЧИСЛЕННОЮ - ПРИЯВНІСТЮ-ЗАОВШЧІМО-іНАІ- ІІ ?! ї ї
культ і пошану нашіиівеликіи:ісвітліитради:
г- -
И"! V
' ч чГийд'л :Хг5ї?її
ЗЛОЖІМО ПОКЛиИ НАШИМЛВЕЛИКИМіДРЕВНІМПлІГ
ПРЕДКАМ! 'ЛГЛ -- :а'0і7й гї 'л:7ЛЛ
А
І-?- '1
ГІДНО
1- -
„
:
4) Ва НА ЗУСТРІЧ ДО ДОРОНТА(вІ'7-гоСЕРПНЯ!- Г іИ
ІГ-- V- - сПінго'
ї1
Object Description
| Rating | |
| Title | Homin Ukrainy, July 16, 1955 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1955-07-16 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | Homind2000027 |
Description
| Title | ubee0324 |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| OCR text | п ч "V г ' І ) УіЦРІК ВИДАННЯ ГОМІН УКРАЇНИ — СУСПІЛНО-ПОЛІТИЧНИИТИЖНЕВИК- '? '№ 29 (322) 7ВТидоавроВнидтаовничоа нтСпілкакаГноамдшУакрщаїнин€ьюз'иообрікьнп'ио:р{[-в-гісТшо-р6амтІОнт':)гг Д і ?"$ - !' ї--' і-- ""- 4 СУБОТА ' "номііч ілскаіічу" иКЕАІМАІЧЛУЕЕКСУ & 16 РиЬІізЬесІ еуегу Заіигсіау Ьу "Ношіп Цкгаіпу4#РЬ1лСб: 1лаТ'Л'о?Гс 'А 140 ВаіЬитзІ 5Ь Тогопіо Отії - Сопааа:''-ТеЬ:'ЕМріге64797- 4 лі 1955 АДРЕСА РЕДАКЦІЙНОГО ВІДДІЛУ „ГОМОНУ УКРАЇНИ'йвСША': УКРАЇНИ О-- г Р МігсЬик — 1610 КоапЗІ — РЬПас1е1рЬіа'40' Ра:-- 1~ иЗА-- ї ' Ціна одного примірника: г " г -- ':{' В Канаді — 12 центів АІЯНОШ2Е0 А5 5ЕСОШ СЬАЗЗ МАІЦ РОЗТОРРІСЕ 1 '' '-і- У США — 15 центів 'ОЕРАКТМЕМТ ОТТАВА -- ' ? і__ ' :' - - ? ЗУ Редакційна За свободу для Під час підготовки західн- ішого світу до зустрічі голов чотирьох велнкодержав — през Айзенгауера їдена Фо ре і Булґаніна що почннаєть сп в дні 18 липня в Женеві на окрему увагу заслуговує одноголосне схвалення аме- риканським конгресом тезо-люц- ії якою засуджено всякі форми колоніялізму й імпе-ріяліз- му Резолюцію схвале- но на пленумі конгресу в дні 23-г- о червня ц р 367 голо самн проти 0 Своїм змістом ця резолюція нагадує амери камську Деклярацію незалеж пости і вільність американсь- кого народу перед 179 рока- ми Зате значення її не обме- жується до життя одного на роду Тут свободолюбний американський народ ствер- див устами своїх умандатова них представників що він згідно з духом своєї консти- туції і цілого свого політич ного і громадського життя піддержуватиме змагання всіх інших народів за здобут тя державної незалежності! Схвалена резолюція конґре су в цій важливій справі що заторкує основні питання життя народів які боряться за своє свобідне національне життя і державне визволення з-п- ід гніту московсько-бол- ь шевпцьких тиранів та з-п- ід колоніяльної залежності! де яких західніх колоніяльних держав звучить у дослівно- му перекладі так: — Конгрес є цієї думки що Сполучені Штати Америки повинні вести свою закордон ну політику й її напрямні та впливати через своє членство в Об'єднаних Націях й інших міжнародпіх організаціях у такий спосіб і в такому дусі щоб підтримувати іншГ иаро-- і ди в їх змаганнях за здобут- тя державної незалежності! в такій мірі щоб це ВМОЖЛИВ!! ло тим народам зайняти рів не місце між вільними паро дами світу — Проект цієї резолюції яка своїм вістрям спрямована про ти колоніялізму в усяких йо го формах а зокрема проти московсько-большевицьког- о імперіялізму вніс був в дні 31 тоавня ц р провідник більшості! в Конгресі конгрес меп Джан МекКормек Ця іїого резолюція відома як ре золюція ч 149 Дальші до- повнення до неї внесли свої- ми резолюціями чч 150 і 153 конгресмени Джеймс Ґ Фул-то- н і Адам Клейтои Повел Під час дебат в конгресі над проектом резолюції 149 по- требу схвалення її сильно обаргументував конгресмен Лїайкел Фіґен широко відо- мий зі своїх сміливих висту- пів в обороні права на вільне державне життя поневолених Москвою народів Він ще раз підкреслив що саме в тепе- рішній політичній ситуації коли большевицька Москва намагається приспати чуй- ність і зломити силу захід-ньог- о світу своєю підступ- ною тактикою мирного спів існування і сповпдних усту-по- к необхідно американсько му народові виразно і недво- значно ствердити що він не поступиться перед ніяким ко лоніялізмом й імперіялізмом Рівночасно потрібно ще раз скріпити віру уярмлених на- родів що право на державну незалежність в такій самій мі рі прислуговує всім народам все одно більшим чи мен- шим У парі з тим американ ський народ повинен вираз- но заявити що він не спро- -' "евірився засаді політичного всіх народів сепаратизму і незалежності! що перший раз в історії люд ства була чітко замаркована в американській Деклярації незалежності! Нав'язуючи до тих дале- ких героїчних часів коли аме риканський народ під прово дом своїх кращих синів ски нув зі себе ярмо англійсько- го колоніялізму змагаючись за свої незмінні права на жит тя свободу і право на осо бисте щастя — конгресмен Фіґен вказав що теперішнє політичне напруження в світі розв'язку якого мала б знай ти конференція великої чвір ки в Женеві є викликане без- оглядною колоніяльною полі тикою імперіялістнчної Мос- кви жертвою якої впало 700 мільйонів немосковськпх на- родів В московсько-больше-вицьком- у ярмі — говорив конгресмен Фіґен — оппнили ся: Естонія Латвія Литва Польща Чехія Словаччина Мадярщина Румунія Болга- рія Альбанія Грузія Туреч- чина Україна Ідель-Ура- л Ко закія Вірменія Азербай- джан Білорусь Молдавія Ка рело-Фінлянд- ія Китай Півн Корея Схід Німеччина Ман-джур- ія В'єтнам Монголія Тибет У цій ситуації амери канськии народ повинен по казати цим народам що він не буде соромитися своєї Деклярації незалежності! і на певно буде намагатися вико рпстати кожну можливість щоо виявити своє прив'язан- ня до засади політичного се- паратизму і державної неза- лежності! Прийняття американським конгресом повніш)! резолю ції дає право сподіватися що не лише американський народ але п відповідальні його політичні круги згідні є з поглядами й виводами конгресмена Фігепа і не пі- дуть шляхом капітуляції пе- ред большевицькою Мос- квою яка поза облудними фразами про замирення в сві ті не перестала бути імперія- - лістичною Листом асистента держав- ного секретаря — Т Б Мор топа до голови комісії закор донних справ конгресу Дж П Річарда державний депар тамент США ствердив свою однозгідність з поглядами висловленими в схваленій ре золюції проти колоніялізму й імперіялізму Чи вказува ло б це що треба сподівати ся зміни офіційного курсу американської політики? Чи вийде вона нарешті з „непе-редрішенськог- о" мрякобісся на виразний шлях визволен- ня уярмлених Москвою паро дів? Такі питання стають пе- ред українською спільнотою яка бачить єдиний рятунок світу від загрози тотальіюї руїни у знищенні не лише ненависної системи московсь кр-большевицьк- ого тоталіта ризму але й імперіялізму згідно з боєвпм гаслом що виписане на прапорах нашої нескореної батьківщини — воюючої України: „Свобода народам свобода людині" Відмічуючп важливість ви- несення американським кон- гресом постанов ми хочемо підкреслити що примінення цих взнеслих задеклярованих у схваленій резолюції засад свободи і державної незалеж пости для всіх народів а в тому і для України буде зале жати від реальної сили у країн ського і других поневолених народів У цьому теж відлові дальна окрема роля належить еміграції — бути гідними по Перед нарадами великої чвірки Зустріч великої чвірки в Женеві що відбудеться в найближчих вже днях — 18 липня приковує до себе ува- гу професійних дипломатів і політиків та викликує заін-тересуван- ня серед найшир-шиї- х кругів гроліаідськіости в західньому світі Оце після різних лшролюб них заяв совєтських лідерів про їхнє гаряче приречення довести до помякішення між народнього напруження та до мирного співжиття між двома протилежними систе- мами — волі і насилля у Же- неві можна буде як оподіва ються західні лоліітики- - про-віри- ти правдиві інтенції і пляни кремлівських волода рів іПри цьому в політичних кругах Вашінгтону доклад- но здають собі справу зчто- - го що саме тепер західнії! світ стоїть в обличчі най-бііль- ш тонкої і небезпечної совєтської дипломатичної о-фен- снви яку колннебудь від 1945 року піднімав Совєг-ськиї- й Союз Миролюбні со-вєтс- ькі заяви на попередніх міжнароднік конференціях зокрема в роках 1947 і 1949 стали в гострій суперечності з тодішніми для всіх очевид- ними агресивними ходами Совєтського Союзу на терені Східиьої Німеччини і сате-літн- іх держав а згодом на Далекому Сході в Кореї н Індо-Кнтаг- а Зараз ситуація настільки змінилася що Мос ква наказала Пейпіінґові при- тишити гармати на найбільш вражливаму для Сполучених Штатів Америки формозько-м- у відтинку де кожної хви- лини грозив вибух широкого воєнного пожару а в Европі дала саме доказ свого миро-любств- а Вона ж погодилася Огляд СЕНАТОР НОУЛЕНД ПЕРЕСТЕРІГАЄ У своїй промові л віагодн Дня ігсзалелиііости лцер республікан- ської фракції и сенаті — сен Но}-лсін- д звсрнв увагу на небезпеку яка крігєтьоіг за теперішньою при- мирливою тактикою бопьшевнць-ко- ї Москви Він іпцкреслнв що Псім'ягшешм мкміародиього на-їфькен- ня заіншнгться порожнім :нуког поки схшьо-европеїісь- кі імроди Совєтського Союзу не ма-тпі- ть змоги визначити свою до- лю ліляіод! свобідного го-лосуват- - ІІЯ" Я особисто не вірю — говорив Нслс!п — в те щоб кремлівські поіоаарі змінили свої погляди і С Д'МОВІІТІІСЯ ШІІД своєї основної стратеги Дія комуністів принцип чірноіо співісіі}вашія має лише одну ціть: їв п мнім державам до- зволяється співіснувати а комуні- стичними державами шипе до тої пори поїси комуністам не вдасться ррізсаціїтії ці держави з нутра або напасти на нич зчзоані" слідовпнми репрезентантами визвольної боротьби свого народу перед лицем вільного світу Тому коли гаряче ба- жаємо того щоб американсь кі офіційні круги станули в холодній війні з Москвою на позиціях не раз деклпрованої вже політики визволення не обхідно всій українській по- літичній еміграції катеґорич но вийти з иепередрішенсь-кн- х манівців а твердо стану ти на шлях ясної визвольної дії яку ввесь час безкомпро місово заступають і боро- нять українські націоналісти-самостійник- и в Женеві Нова совєтська на підписання державного договору з Австрією та про- ломила мур свого тоталітар- ного ізоляціонізму вислав- ши своїіх (представників до Београду і вкінці запропону- вала канцлерові Аденауерові безпосередні розмови для поладнання німецького пи- тання В тому самому пляні було влаштовано в червні двотижневі прийняття і в Мо скві для індійського прем'є- ра Неру а зараз запрошено до Москви на прийняття і розмови маршала Тіта БольшевнцЬ'ка Москва ро- бить всі оаходн щоб перед Женевською конференцією створити в світі враження що вона щиро прагне мирної розв'язки всіх спірних про- блем які розділили світ на два непримиренні бльоки У своєму цинізмі совєтські лі- дери посунулися так далеко що вони єхидно жонглюючи фразами про пошану і не- порушність державної суве- ренності! неагресію і невмі-шуванн- я у -- "внутрішні справи других держав ик це було повторюване у спільних ко- муністах після розмов з Ті-та- м і Неру — розраховують хііба на коротку пам'ять на- родів ізахіднього світу Мір- кують що серед зростаючо- го добробуту ці народи при забули а :овєтську бльока-д- у Берліну на потоптання Совєтським Союзом прийня- тих міжнароднік зобов'язань щодо теперішніх сателітів — Чехословаччини Польщі Ру мунії і Б'олгаріі Кремль вва- жає 'що саме тепер прийшла для нього найкраща нагода виступити перед світом у ро- лі миротворця Створення та кого враження — це основна ціль теперішньої совєтської миролюбної політики подій „Треба сподіватися що інтереси 'алнл деркав які не будуть за-стуіт- сін на ьонфсренції не буд}ть гапродані іза шну совєтських під- писів під ібаь-якн- лі договором Бо з 52 доі опорів і міжнародній умов шо ік у мігнхло-м-у підпис? в Совєт-ськніі- г Союз Креімть на рушив 50 Сьогодні іціїь Москви сна Вона всякими маневрами намагається створити біьок невтраіьни дер- жав іпомі&к ССОР і Заходам Го- ловні одсіпля Кремля звернені в ппрлмі невтралізацц держав що лог'шаиі зі Заходом тісними вуз- лами придачі" До цих слів Ноулснда треба до- дати ще таке: Совєтськип Союз не лігше не вирікся своїх цілей — світової комуністичної революції гле спритно зумів запрягти ці ідеї мнінароднього комуіизліу до ста-- гого соза московського імперія- лізму '-- „МІЦНИМИ" СЛОВАМИ НЕ ЗАКРИЮТЬ СЛАБОСТИ СССР На прийнятті з нагоди Дня не-зале&мно- сти іщо його 4-г- о липня зташт}взла американська адібаса-д- а в іЛІоскві ібзми перишіі раз прняопі всі визналні совєтські лі- дери — Хрзчцов іВулґанін Мікояііі а о ними і Молепков Па час бен- кету Храіщоїв іза'лвпв що'' совєтн поц-т- ь на конференцію великої чвірки їв Женеві отерті на свою силу а не пдть туди з уааі н на кризу своєї господарської сісте-м- н як це думає Захід Хрущов буаиюміно заявив що СовєтськшІІ Союіз іще ніколи не був так внут- рішньо сігліііііД як теїпор а з 'Пе- реговорів у Женеві моске щось і вийти" яисоцо амерігкаиці бцдуть переговорювати з ними в добр'ї тактика - Роззброїти морально За- хід а в парі з цим зламати його оборонну силу —' це передумови для здійснення незмінних плянів кремлів- ських агресорів І в тому на- прямі наполегливо працює вся совєтська іполітика (Приглянувшись докладні- ше до теперішніх совєтських мирних пропозицій видно відразу що тут за новими фразами криються ті-са- мі на всі лади перемелювані со- вєтські вимоги Коли йдеть ся про німецьке питання то теперішній советський плян об'єднання Німеччини за ці- ну її невтральности був по- ставлений Молотовом на кон ференції у Москві в 1947 р а згодом повторений на Бер- лінській 'конференції у 1954 році Сьогодні запрошення канцлера Адедіауера з візи- ток) до Москви для встанов- лення нормальних диплома- тичних 'взаємин між Німеч- чиною і Совєтським Союзом вказують вже на певні мо- дифікації цього пляну але ціль залишається та ісама Совєтська політика не буде мабуть ставити рубом пи- тання об'єднання (Німеччини за ціну вилучення ЗахїНімеч чини зі західньоі оборонної системи Вона не настоювати ме теж на тому щоб Західня Німеччина зірвала свої взає- мини і співпрацю з Заходом Зате Москва висуває свій плян загальноєвропейської колективної оборони який перекреслює НАТО за ціну ліквідації створеного у Вар- шаві совєтського військово- го союзу Разом з тим мало б прийти до ліквідації амери- канських баз на європейсько му терені та виведення амери чанськич військ з Европи Не треба підкреслювати що тижня і'рі ііншимп словами якщо лові ьягь в совєтську ситу і підуть на устуїпкн — капітуляцію Та в Америці перестати зже ві-- I йти совєгсьми пропаганді По- - ісзхється що державний секретар Дгсес обороняючи перед Комісі- єю вігдатк'в америкзнськоіо кон-грс- с рядовий проект ДОПОМОГИ дтя закоїхюну 'протиставив кризі з совєта блнскучіїї економічній сіпащів ПИЛ Він підкреслив то-- д: що совєтскі іандаткн для воєн-і'н- х ділен вибуваються зі шкодою і-'липріїмїт- ігвіїїшаі життьової стопи совєтського населення Советський Союз — говорії'в Далес — (знахо- диться на порозі економічного за-лоїмал- ня США зідають собі добре справу з того що остання зміна совєтської тактик прийшла з конечності! а ге зі 'серця Про де засвідчують теж інформації самої совєтської преси про стан посівів в Україні АНГЛІЯ НЕ ПІДЕ НА НЕВТРАЛІЗАЦІЮ НІМЕЧЧИНИ АНІ НА РОЗРИВ З США Погодження совєтів та розмови гелиікої чвірки має на цілі як це ми 'кількакратно підкреслювали довести до розбіггтя заїхіцньої обо 1нчноі системи — НАТО та повної ізоляції США Та ці і сподівання кремлівськії! лідерів перекреслює заява антійського іпредґсраЩена який 7 липня заявив у Палаті гро- мад іщо Англія не (відмовиться о переговорах у Женеві від Північ і-о-Атляиг- ті'Йського Пакту '(НАТО) не ідасть себе віддішти від США працюватиме для з'єднання Ні- - мечічини пов'язаної зі Заходові - (Оклад- - подій пвння — стор незмінні пляни така совєтська система колек] тивної безпеки в Европі за- безпечила іб Москві вигідну для неїіперевагу в Европі " Що большевицькій Мос- кві залежить виключно на тому щоб розбити оборонну систему Заходу а є на отравжньоіму замиренню і співпраці аоіис народами це найкраще виїдно іна 'їхньому ставленні до німецького пи- тання Поки Західня Німеч чина не була включена в НАТО поки на теренах фран цузького і ізахідньо-шмець-ког- о ларляментів зводилися завзяті бої за ратифікацію Паризьких договорів у той час Советський Союз наго- лошував іі ставив наїпершому пляні в своїх дипломатич- них і тірапаґаігдивних акці- ях іпитання об'єднання Ні- меччини- Коли ж Німецька Федеральна Республіка ста- ла членом НАТО і в союзі зі західнім демократичним сві- том порішила --шукати шля- хів до об'єднання батьків- щини в одній державі тоді питання об'єднання Німеч- чини відсуває Москва на зад- ній пляін Цього питання во- на не буде наголошувати на конференції в Женеві як ствердив державний секре- тар Далес після своїх розмов з Молотовом в часі ювілей тут г й 1000-ЛІТТ- Я А ЛчЛі л V ної конференції ОН в"СанА Франціско ''Ч1~' Розбити оборонну систему- - А Заходу — НАТО намагається тепер Москва іншими доро"-- - гами і засобами- - Для цього $--' висунула вона свій плян ко- - %-лекти- вної безпеки в ЕврошЛ'5 і роззброєння а рівночасно' веде астуїп а НАТО загра-- н '0 ючи з югославським дикта- - ~ її тором Тітом Чолобитияяку "' к" володарі в 'Београді'та запро „" шення його до Москви лро-"£уД- г5 диктовані намаганнями пі£-і-і' важити західню обор'онну "1 систему на дзіже важливому відтинку — в районі Балка--4 ' ч Середземного моря "Ві-- 4 Лт домо що Югославія рсоч не ' —5 має безпосереднього івідно- - (1- - шення до НАТО 'пов'язана'1 1 "? з ним через Балканський 'Л пакт до --якого вона входить"' разом з Грецією і Тіуреччи- - " ною три держави зобо- - ' " в'язалися до взаємної донр- - £ моги на випадок агресії! Ї:Т Стратегічне значення Юго-- _' чд славії в районі Середземно-'- ! '' го моря іпоказала останняд-і- : світова війна Тому совєтські '7 лідери не вагаються іпіти'на '?Ч уіпокорюючу для 'себе іПОДО-'?- 'і рож до ьеограду щоб відно- - -- "л і вити давні дружні зв'язки з '- Тітом притягнути Югосла- - „ -' ' (Нова совєтська тактика — сг '4) " _'!