u15e0651 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
У'Т'Ї б:Г£ ОМІН і ЯГ Ж Ж7 ШК А " гЖ 'Ж' ЖГ в"' 5ї '- - цшг—" -- І іж ШУш Ш'Шіш -- Ш -- Ш 1:-ж- Ш ч4' Т- - т тт к П А І N Т" игеекіу "Я О ж 110Ва11"игві8 - Тогопіо ОШ Тсі РЬага 4797 ГГН0ВІ2ЕО А9 8ЕСОХВ СІА83 МАІ1 ТОРПСБРЕРАВТМЕКТ ОТТАУА УКРАІНСЬКИ И НЕЗАЛЕЖ Н И И ТИЖНЕВИК ' ' _ РІкІІІчМв — 23 грудня 1950 Тогопго Оп( — ОесетЬег 23 1050 УоІ ІЦ N0 50 (85) ЗА ДУХОВУ МОБІЛІЗАЦІЮ ЗАХІДНІХ ДЕМОКРАТІЙ Шпмнник „Н Й Тайме" у сво- - тмг шіітии! асі ІП г-т- ті _ оп пппргппгт ябпгнншх гил Заходу і Сходу Приблизний пере-тік-виявл- яє то Схід має правдопо дібно 6438000 наземних військ 500 ТИСЯЧ ТОНН коргшельніл ц іиммажу і 27 тисяч літаків Захід розпоряджає тільки 3175000 армією а зате має 38 тисяч літаків і б мільйонів тонн корабельного тоннажу Спрощене відношення тих сил )нагляднене в зіставленні шотуг США і СССР як двох головних су- перників: США ліагать перевагу в фльоті й літунстві а СССР — у наз- емних військах Сама бо Росія без своїх сателітів має напоготові 2500 000 вояків тоді коли США тільки 500 тисяч Так і напрошується порівняння зі старини: у четвертому столітті до Христа станули проти себе на прот- илежних континентах (Европа їй Африка) і як речники двох світів дві потуги — Рим і іКартагена Римс- ькі піхотні когорти заправлені у боях за розширювання кордонів римської імперії були страшні в битвах на суші Картагенська фльо-т- а так і залишилася непереможною до закінчення третьої війни з Ри- мом Війну ведено зі змінним щастям Однак вирішення наближувалося завжди тоді коли тереном ставала територія противника Коли Ганні-бал- ь станув на італійській землі то- - ді дні Риму були здавалося полічен- і- А Врешті — РИМЛЯНИН С'ЦІТИО осягнув перемогу над Картагеною розгромивши її армії на їх власноліу грунті Є ще один пункт схожостей: дух обох воюючих народів — римсько- го й картагенського Картагенці - купці й багатії вели війну переважно наємниками і були переконані що за гроші можуть здо бути все навіть перемогу в змаганні за обличчя й долю тодішнього сві- ту Картаґена знала що війна з Ри- мом є неуникнима навіть бажала собі її але не зважилась кинути Ри- мові --ввїчі своє „іду наї вас!" Бо в картагенців не було ідеї яка б пе- ребудовувала й формувала світ Во- ни тільки бажали усунути гріаного суперника з торговельних шляхів і ринків збуту а поза тим — хотіли миру миру який би закріплював Двоподіл тогочасного світу між „си- льною' Картагеною і „слабим" Ри-м- м Тому картагенська Рада якій рим ські посій запропонували вибирати між миром і війною ухитрилась да- ти виминаючу відповідь: „Вибирай- те самі" Римляни вибрали шину бо вона бУ'іа в їхніх плянах і їхній психіці 'До неї вони" були 'підготовані ду- бово маючи виразну свою — нехай ізлу — ідею: накинути світові рим- ський мир А картаґенці не розумі- ли сердеги що прийшов час коли а_ обороні держави мусять станути лід зброю всі громадяни а не тільки куплені за гроші наємники не усві- домлювали собі що майбутній мир ие купити за гроші й дипломатичнії і'и 'махінаціями чи війною на побіч- них відтинках Тому й мусіли втрати ти іперемогу і- -і Ми далекі від того щоб ці істо-РІак- ти (переносити живцем у ПЕРЕЙШЛИ 38-- у ПАРАЛЕЛКП Токіо — Перегруповані в Манджу-Р- " північні корейці в силі яких 150 Исяч вояків розпочали наступ на дтинку Сеул — Чунгчен їх зуии- - яють іпівдснно-'корейсь- кі дивізії ак °тже бої в Кореї вже ведуть- - я На південь від 38-о- ї паралелі нашу міжнародню дійсність і прис- тосовувати іїх до конкретних країн народів чи континентів Нам важно тільки ще раз підкреслити думку що за мир і безпеку свого народу--держа- ви треба боротися а не тор- гуватись а в бою за життя і волю на ції переможе той хто має виразну ідею зрозумілу й підтриману свої- ми громадянами На жаль небагато фактів у Захід ньому таборі вказують на розуміння цих істин Франція переживає духову кри- зу: неохота до боротьби за свою ба- тьківщину — відома недуга сучас- них французів а боєвого духа ма- ють серед них 'більше ті що готові вмирати за Москву як ті що протис тавляться їй Люднна-торгівец- ь во- лею і миром взяла верх над люди- ною — волелюбним борцем і в кра- їнах Скандинавії та Бенелюксу По- дібне становище примирливості! з двоподілом світу бачимо і в Англії і в Індії Ми теж чиггали газетні повідом- лення про неохоту американської мо лоді йти до військової реєстрації яку проголошено зараз після пер- шої агресії червоних у Кореї (чер- вень 1950) У канадійських фабри- ках можете часто почути питання робітника (не-комуніс- та) : Чому я повинен воювати в Кореї? Є отже небезпека що дух торгів- ця задоволеного із самого себе опа нує цілковито Західню людину Цьо іму зокрема сприяє і „мирова"' кому ністична кампанія яка демобілізує пересічну Західню людину — анг- лійця американця канадійця А їм доведеться незабаром станути до бою проти москаля — рафіновано Організують об'єднану Брюссель — Міністри закордон- них справ країн Атлантійського пак- ту (тобто Зах Европи США і Кана- ди) вирішили на нараді в Брюсселі встановити з'єднану армію Захід- ньоі Европи На головнокомандую- чого тією армією запропоновано ген Д Айзенговера Формально но- го призначує през Труїман а 12 кра- їн Атлантійського пакту затверджу- ють це рішення В пляні побудови тієї з'єдненої армії є покликати під зброю 55-6- 0 дивізій назедіного війська фльоти і літунства що в загальному дасть при кінці 1953 року принаймні один мільйон вояків У тому враховано теж і 150 тисяч німців яким доз- волено сформувати малі з'єднання та деяку кількість винищувальних і боєво-бомбардувальн- их літаків Очевидно СССР не є надто щас „Всі покою щиро прагнуть та не в єден гуж всі тягнуть"— тур бувавсл колись наш славний геть ман Іван С Мазепа Бо й нелег- кою річчю є об'єднати всіч лю- дей одної нації У прямуванні до спільної мети Така сама труд- ність є в міжнародніх відносинах Зате Сталін не може жалітися Він винайшов спосіб „об'єднати" всіх: запрягти до с в о й о г о во- за і поганяти московським бато- гом до його мети _ [ВІДНОВІТЬ го агресора і наїполях Кореї Китаю Німеччини чи Українці вирішувати долю своїх народів V ] В останніх днях крізь гомін про- тертих фраз торгівців миру на сві- товому ярмарку що зветься „Об'єд- нані іНації" прорвався 'рішучий го- лос през Трумана: встановлено ви- нятковий стан в США заповіджено зосередження всіх оборонних засо- бів проголошено збільшення зброй них сил до 3500000 Очевидно це перший крок до тотальної мобілі- зації якої домагався перед тим губ-Дью- і Тим крокоїм США вступили вже й на шлях духової --мобілізації своїх громадян Бо не може ця зміна спо- собу американського життя (пере- хід від телевізійних апаратів і хол о дильників до радарних приладів і танків) залишитися без впливу на психіку суспільства Воно в такому вогні всенароднього зусилля пере- роджується усвідомлює собі що модерна зброя тільки у вправних ру ках волелюбних свідомих своєї ме- ти громадян може дати мир їхній країні забезпечити їхні вольності Участь Канади в збройних сил аре Заходу (на основі обчислень „Н Й Таймс'у") обмежується до 20 тисяч наземних військ не враховуючи фльоти й літунства Чи не вважаєте дорогий читачу що це замало для оборони просторій Канади і її 1 1-- мі- льйонового населення ?Ли не вважа- - сте що в цьому напрямі потрібна зміна і в духовому наставленні на- ших співгромадян? Якщо нам вільно висловити наш погляд то тут негайно потрібне не армію Західньоі Европи ливий з такого рішення і погрожує що „не буде бездільно приглядати- ся як Америка мілітаризує Німеччи- ну"' Щодо самих німців то вони нев-доволе- ні обмеженням їх військових зброєнь домагаються свого мініс- терства війни та власного окремрго командування армії щоб бути в з'є-динен- ій армії рівним партнером по- між іншими Зрозуміло — розмови на всі ці теми ведуться дальше але вже сьо- годні бачимо мабуть перший в ііс-тор- іі такий мілітарний договір іикий встановлює спільну гміжнарод-и- ю збройну силу ідля охорони заінте ресованих країн Ген Айзенговер от іримав у цьому договорі більші пов іювласіі як він їх мав під час дру- гої світової війни або що їх мав мар шал Фоні у першій тільки збільшити число наземних військ Канади але й потрібніш ма- совий вишкіл охочих громадян перш за все імолоді (в тому числі й новоприбулої) щоб вона була на- ставлена на активну оборону своєї країни Бо скажіть який досвід нпр у бомбардувальних налетах протилітунській обороні тощо має канадієць чи американець який не був на війні? Перший ворожий на-л- ет може мати іпотрясаючі наслідки А в третій світовій війні перш за все рішатиме духова стійкість грома- дян які на фронті і в запіллі мусять бути вояками Того духа може ство- рити атмосфера мобілізації сил на- роду за виразну ідею Ми свідомі того що прогресивні' горлачі негайно піднімуть крик обу- рення мовляв новоприбулі хотять мілітаризувати Канаду й Америку Ми певні що уряд поробивши такі заходи зустрів би такий самий за- кид „мілітаризму" що його повто- рювали 6 за комуністами і численні не-комуні- стн які не розуміють гріз- ної пори Однак не вільно дати се- бе звести миролюбним обманцям Бо ставка в сучасному змаганні є така сама як у часах війни Картаґе-н- и й Риму: доля народу Головний бій може відбутися на території кож ної Заїхідньої країни а участь у та- кому бою всіх громадян є невідклич ною і святою Тому й не вільно сьогодні зводи- ти громадської думки на манівці про можливість „торговельного" за Розпечення миру й свободи тих гро мадян шляхом дипломатичних тор- - гів з комуністичним агресором Тре- - ба виразно ставити оправу: успіш ність оборони демократичних країн залежить від боєвого духа волелюб- них громадян не торгівців а пере- мога над московським агресором скривається в центрі його власної те риторії В тому напрямі слід готовити думку громадян Заходу бо їхнього духа не заступлять жодні дивізії ні- мецьких наємників ані грошеві на- віть найбільші засоби Доля Картагени є для нас грізним попередженням Роман Рахманний „Питсбурґ Прес" з 10-г- о ігрудня подав таку інформацію Л- - Дж Швай цера відомого кореспондента „Норт Америкен Нюзпейпер Елаєнс" з Ва-шінгто- ну: „Укріплений пост савєтського МВД в Мукачеві невеликому місті їв Українській Соеєтській Республі- ці був здобутий приступом повстанськими си- лами вночі з 16 на 17 вересня Пов- станці члени УПА відступили до своїх криївок в Карпатських горах _ ___' ь ПЕРЕДПЛАТУ 1951р (і СССР ЗАГРОЖУЄ СВІТОВІ Вашінгтон — Як ми повідомляли раніше през Труїман виголосив у п'ятницю 15 грудня ц р промову до американського народу повідомля- ючи його про нові іза-ход- н уряду для вдержання світового миру і Ібезпеки власної країни Бо мир і безпека США є загрожені агресивністю СССР що захоплює під своє воло- діння щорао нові країни Щоб могти ставити чоло тій не- безпеці през Труміан як президент і головнокомандуючий збройними силами США закликає весь народ з'єднати ової сили забути партійні чвари та обмежити свої особисті потреби Винятковий стан іщо його проголошує уряд США має на ме- ті вможливити зосередження всіх економічних сил Америки на оборо- ну збільшення армії до трьох з по- ловиною мільйонів видобуття ве- летенських грошевих засобів на доз броєння Америки і її союзників Все це значить — контроля цін і заро- бітних платень збільшення подат- ків збільшення продукції танків лі- таків ракет а зменшення люксусо- вих виробів Наша воля загрожена — сказав през Труман виказуючи що всі ма-теріял- ьні 'втратні суроти втр-ат- и воль ностей є нічим На міжнародньому відтинку през Труман заповів дальшу підтримку Об'єднаних Націй які намагаються щиро втримати світовий мир БЛЬОКАДА КИТАЮ? вашінгтон — черговим кроком урядуСША у боротьбі з комуністич ною загрозою є заборона' вивозу будь яких товарів до червоного Ки- таю і замороження всіх китайських фондів у США В практичному тол-куван- ні це означає торговельну бльокаду Китаю чи як це оформле- но в розмовах Етлі-Трум- ан „об- межена війна" проти Китаю Поки- що холодна У відповідь червоний китайський уряд повідомив що уневажнює всі валютові розрахунки з США Філі-піна- ми і Канадою Отже американсь- кі канадійські та філіпінські купці не можуть нічого купувати в Китаю Відділи УПА зайням Мукачів анти--комуністнчни- ми НА з двома полоненими та документа- ми вбивши інших членів невелико- го совєтського гарнізону та підло-живш- и вогонь під будинок Двох полонених (командант ра- йону МВД майор Яралов і його зас- тупник капітан Ґоваков) були опіс ля розстріляні на підставі вироку во енного суду УПА за „злочини проти українського народу" бо захоплені документи виявили що греко-ка- т єпископ Ромжа був вбитий МВД на наказ Москви Єпископа „припад- ково" переїхало іавто МВД в совєт-ські- й акції зліквідувати греко-ка- т Церкву Між цими документами знайдено теж інструкції з Москви відносно депортації на Сибір карпатсько-ук-раїнськн- х жидів яких називається „буржуазними реакціонерами" Пов с ганці теж висадили в повітря рафі-иерію- " нафти в Мукачеві Залишаю- чи місто вони забрали зі собою крі сн кулемети і амуніцію з місцевого арсеналу Інший відділ УПА висадив в по- вітря міст в Підгорянах знищуючи при цьому совєтський військовий потяг що власне переїздив мостом Цей оаботаж виконано в порозумін- ні з місцевим гарнізоном МВД що що опісля в цілостн з повстанцями втік у гори Ці повідомлення іпро активність українських повстанців потверджу- - - ються чеськими політичними втіка-чам- и які запевняють' що вони й сь мі тількищо одержали від'свого ігад-ліл- ля повідомлення пронапад"на' Му ічсічш таї знищення залізничжгомос і ту в Підгорянах!'4 у ---у -- {'її ' Ч
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, December 23, 1950 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1950-12-23 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000066 |
Description
Title | u15e0651 |
OCR text | У'Т'Ї б:Г£ ОМІН і ЯГ Ж Ж7 ШК А " гЖ 'Ж' ЖГ в"' 5ї '- - цшг—" -- І іж ШУш Ш'Шіш -- Ш -- Ш 1:-ж- Ш ч4' Т- - т тт к П А І N Т" игеекіу "Я О ж 110Ва11"игві8 - Тогопіо ОШ Тсі РЬага 4797 ГГН0ВІ2ЕО А9 8ЕСОХВ СІА83 МАІ1 ТОРПСБРЕРАВТМЕКТ ОТТАУА УКРАІНСЬКИ И НЕЗАЛЕЖ Н И И ТИЖНЕВИК ' ' _ РІкІІІчМв — 23 грудня 1950 Тогопго Оп( — ОесетЬег 23 1050 УоІ ІЦ N0 50 (85) ЗА ДУХОВУ МОБІЛІЗАЦІЮ ЗАХІДНІХ ДЕМОКРАТІЙ Шпмнник „Н Й Тайме" у сво- - тмг шіітии! асі ІП г-т- ті _ оп пппргппгт ябпгнншх гил Заходу і Сходу Приблизний пере-тік-виявл- яє то Схід має правдопо дібно 6438000 наземних військ 500 ТИСЯЧ ТОНН коргшельніл ц іиммажу і 27 тисяч літаків Захід розпоряджає тільки 3175000 армією а зате має 38 тисяч літаків і б мільйонів тонн корабельного тоннажу Спрощене відношення тих сил )нагляднене в зіставленні шотуг США і СССР як двох головних су- перників: США ліагать перевагу в фльоті й літунстві а СССР — у наз- емних військах Сама бо Росія без своїх сателітів має напоготові 2500 000 вояків тоді коли США тільки 500 тисяч Так і напрошується порівняння зі старини: у четвертому столітті до Христа станули проти себе на прот- илежних континентах (Европа їй Африка) і як речники двох світів дві потуги — Рим і іКартагена Римс- ькі піхотні когорти заправлені у боях за розширювання кордонів римської імперії були страшні в битвах на суші Картагенська фльо-т- а так і залишилася непереможною до закінчення третьої війни з Ри- мом Війну ведено зі змінним щастям Однак вирішення наближувалося завжди тоді коли тереном ставала територія противника Коли Ганні-бал- ь станув на італійській землі то- - ді дні Риму були здавалося полічен- і- А Врешті — РИМЛЯНИН С'ЦІТИО осягнув перемогу над Картагеною розгромивши її армії на їх власноліу грунті Є ще один пункт схожостей: дух обох воюючих народів — римсько- го й картагенського Картагенці - купці й багатії вели війну переважно наємниками і були переконані що за гроші можуть здо бути все навіть перемогу в змаганні за обличчя й долю тодішнього сві- ту Картаґена знала що війна з Ри- мом є неуникнима навіть бажала собі її але не зважилась кинути Ри- мові --ввїчі своє „іду наї вас!" Бо в картагенців не було ідеї яка б пе- ребудовувала й формувала світ Во- ни тільки бажали усунути гріаного суперника з торговельних шляхів і ринків збуту а поза тим — хотіли миру миру який би закріплював Двоподіл тогочасного світу між „си- льною' Картагеною і „слабим" Ри-м- м Тому картагенська Рада якій рим ські посій запропонували вибирати між миром і війною ухитрилась да- ти виминаючу відповідь: „Вибирай- те самі" Римляни вибрали шину бо вона бУ'іа в їхніх плянах і їхній психіці 'До неї вони" були 'підготовані ду- бово маючи виразну свою — нехай ізлу — ідею: накинути світові рим- ський мир А картаґенці не розумі- ли сердеги що прийшов час коли а_ обороні держави мусять станути лід зброю всі громадяни а не тільки куплені за гроші наємники не усві- домлювали собі що майбутній мир ие купити за гроші й дипломатичнії і'и 'махінаціями чи війною на побіч- них відтинках Тому й мусіли втрати ти іперемогу і- -і Ми далекі від того щоб ці істо-РІак- ти (переносити живцем у ПЕРЕЙШЛИ 38-- у ПАРАЛЕЛКП Токіо — Перегруповані в Манджу-Р- " північні корейці в силі яких 150 Исяч вояків розпочали наступ на дтинку Сеул — Чунгчен їх зуии- - яють іпівдснно-'корейсь- кі дивізії ак °тже бої в Кореї вже ведуть- - я На південь від 38-о- ї паралелі нашу міжнародню дійсність і прис- тосовувати іїх до конкретних країн народів чи континентів Нам важно тільки ще раз підкреслити думку що за мир і безпеку свого народу--держа- ви треба боротися а не тор- гуватись а в бою за життя і волю на ції переможе той хто має виразну ідею зрозумілу й підтриману свої- ми громадянами На жаль небагато фактів у Захід ньому таборі вказують на розуміння цих істин Франція переживає духову кри- зу: неохота до боротьби за свою ба- тьківщину — відома недуга сучас- них французів а боєвого духа ма- ють серед них 'більше ті що готові вмирати за Москву як ті що протис тавляться їй Люднна-торгівец- ь во- лею і миром взяла верх над люди- ною — волелюбним борцем і в кра- їнах Скандинавії та Бенелюксу По- дібне становище примирливості! з двоподілом світу бачимо і в Англії і в Індії Ми теж чиггали газетні повідом- лення про неохоту американської мо лоді йти до військової реєстрації яку проголошено зараз після пер- шої агресії червоних у Кореї (чер- вень 1950) У канадійських фабри- ках можете часто почути питання робітника (не-комуніс- та) : Чому я повинен воювати в Кореї? Є отже небезпека що дух торгів- ця задоволеного із самого себе опа нує цілковито Західню людину Цьо іму зокрема сприяє і „мирова"' кому ністична кампанія яка демобілізує пересічну Західню людину — анг- лійця американця канадійця А їм доведеться незабаром станути до бою проти москаля — рафіновано Організують об'єднану Брюссель — Міністри закордон- них справ країн Атлантійського пак- ту (тобто Зах Европи США і Кана- ди) вирішили на нараді в Брюсселі встановити з'єднану армію Захід- ньоі Европи На головнокомандую- чого тією армією запропоновано ген Д Айзенговера Формально но- го призначує през Труїман а 12 кра- їн Атлантійського пакту затверджу- ють це рішення В пляні побудови тієї з'єдненої армії є покликати під зброю 55-6- 0 дивізій назедіного війська фльоти і літунства що в загальному дасть при кінці 1953 року принаймні один мільйон вояків У тому враховано теж і 150 тисяч німців яким доз- волено сформувати малі з'єднання та деяку кількість винищувальних і боєво-бомбардувальн- их літаків Очевидно СССР не є надто щас „Всі покою щиро прагнуть та не в єден гуж всі тягнуть"— тур бувавсл колись наш славний геть ман Іван С Мазепа Бо й нелег- кою річчю є об'єднати всіч лю- дей одної нації У прямуванні до спільної мети Така сама труд- ність є в міжнародніх відносинах Зате Сталін не може жалітися Він винайшов спосіб „об'єднати" всіх: запрягти до с в о й о г о во- за і поганяти московським бато- гом до його мети _ [ВІДНОВІТЬ го агресора і наїполях Кореї Китаю Німеччини чи Українці вирішувати долю своїх народів V ] В останніх днях крізь гомін про- тертих фраз торгівців миру на сві- товому ярмарку що зветься „Об'єд- нані іНації" прорвався 'рішучий го- лос през Трумана: встановлено ви- нятковий стан в США заповіджено зосередження всіх оборонних засо- бів проголошено збільшення зброй них сил до 3500000 Очевидно це перший крок до тотальної мобілі- зації якої домагався перед тим губ-Дью- і Тим крокоїм США вступили вже й на шлях духової --мобілізації своїх громадян Бо не може ця зміна спо- собу американського життя (пере- хід від телевізійних апаратів і хол о дильників до радарних приладів і танків) залишитися без впливу на психіку суспільства Воно в такому вогні всенароднього зусилля пере- роджується усвідомлює собі що модерна зброя тільки у вправних ру ках волелюбних свідомих своєї ме- ти громадян може дати мир їхній країні забезпечити їхні вольності Участь Канади в збройних сил аре Заходу (на основі обчислень „Н Й Таймс'у") обмежується до 20 тисяч наземних військ не враховуючи фльоти й літунства Чи не вважаєте дорогий читачу що це замало для оборони просторій Канади і її 1 1-- мі- льйонового населення ?Ли не вважа- - сте що в цьому напрямі потрібна зміна і в духовому наставленні на- ших співгромадян? Якщо нам вільно висловити наш погляд то тут негайно потрібне не армію Західньоі Европи ливий з такого рішення і погрожує що „не буде бездільно приглядати- ся як Америка мілітаризує Німеччи- ну"' Щодо самих німців то вони нев-доволе- ні обмеженням їх військових зброєнь домагаються свого мініс- терства війни та власного окремрго командування армії щоб бути в з'є-динен- ій армії рівним партнером по- між іншими Зрозуміло — розмови на всі ці теми ведуться дальше але вже сьо- годні бачимо мабуть перший в ііс-тор- іі такий мілітарний договір іикий встановлює спільну гміжнарод-и- ю збройну силу ідля охорони заінте ресованих країн Ген Айзенговер от іримав у цьому договорі більші пов іювласіі як він їх мав під час дру- гої світової війни або що їх мав мар шал Фоні у першій тільки збільшити число наземних військ Канади але й потрібніш ма- совий вишкіл охочих громадян перш за все імолоді (в тому числі й новоприбулої) щоб вона була на- ставлена на активну оборону своєї країни Бо скажіть який досвід нпр у бомбардувальних налетах протилітунській обороні тощо має канадієць чи американець який не був на війні? Перший ворожий на-л- ет може мати іпотрясаючі наслідки А в третій світовій війні перш за все рішатиме духова стійкість грома- дян які на фронті і в запіллі мусять бути вояками Того духа може ство- рити атмосфера мобілізації сил на- роду за виразну ідею Ми свідомі того що прогресивні' горлачі негайно піднімуть крик обу- рення мовляв новоприбулі хотять мілітаризувати Канаду й Америку Ми певні що уряд поробивши такі заходи зустрів би такий самий за- кид „мілітаризму" що його повто- рювали 6 за комуністами і численні не-комуні- стн які не розуміють гріз- ної пори Однак не вільно дати се- бе звести миролюбним обманцям Бо ставка в сучасному змаганні є така сама як у часах війни Картаґе-н- и й Риму: доля народу Головний бій може відбутися на території кож ної Заїхідньої країни а участь у та- кому бою всіх громадян є невідклич ною і святою Тому й не вільно сьогодні зводи- ти громадської думки на манівці про можливість „торговельного" за Розпечення миру й свободи тих гро мадян шляхом дипломатичних тор- - гів з комуністичним агресором Тре- - ба виразно ставити оправу: успіш ність оборони демократичних країн залежить від боєвого духа волелюб- них громадян не торгівців а пере- мога над московським агресором скривається в центрі його власної те риторії В тому напрямі слід готовити думку громадян Заходу бо їхнього духа не заступлять жодні дивізії ні- мецьких наємників ані грошеві на- віть найбільші засоби Доля Картагени є для нас грізним попередженням Роман Рахманний „Питсбурґ Прес" з 10-г- о ігрудня подав таку інформацію Л- - Дж Швай цера відомого кореспондента „Норт Америкен Нюзпейпер Елаєнс" з Ва-шінгто- ну: „Укріплений пост савєтського МВД в Мукачеві невеликому місті їв Українській Соеєтській Республі- ці був здобутий приступом повстанськими си- лами вночі з 16 на 17 вересня Пов- станці члени УПА відступили до своїх криївок в Карпатських горах _ ___' ь ПЕРЕДПЛАТУ 1951р (і СССР ЗАГРОЖУЄ СВІТОВІ Вашінгтон — Як ми повідомляли раніше през Труїман виголосив у п'ятницю 15 грудня ц р промову до американського народу повідомля- ючи його про нові іза-ход- н уряду для вдержання світового миру і Ібезпеки власної країни Бо мир і безпека США є загрожені агресивністю СССР що захоплює під своє воло- діння щорао нові країни Щоб могти ставити чоло тій не- безпеці през Труміан як президент і головнокомандуючий збройними силами США закликає весь народ з'єднати ової сили забути партійні чвари та обмежити свої особисті потреби Винятковий стан іщо його проголошує уряд США має на ме- ті вможливити зосередження всіх економічних сил Америки на оборо- ну збільшення армії до трьох з по- ловиною мільйонів видобуття ве- летенських грошевих засобів на доз броєння Америки і її союзників Все це значить — контроля цін і заро- бітних платень збільшення подат- ків збільшення продукції танків лі- таків ракет а зменшення люксусо- вих виробів Наша воля загрожена — сказав през Труман виказуючи що всі ма-теріял- ьні 'втратні суроти втр-ат- и воль ностей є нічим На міжнародньому відтинку през Труман заповів дальшу підтримку Об'єднаних Націй які намагаються щиро втримати світовий мир БЛЬОКАДА КИТАЮ? вашінгтон — черговим кроком урядуСША у боротьбі з комуністич ною загрозою є заборона' вивозу будь яких товарів до червоного Ки- таю і замороження всіх китайських фондів у США В практичному тол-куван- ні це означає торговельну бльокаду Китаю чи як це оформле- но в розмовах Етлі-Трум- ан „об- межена війна" проти Китаю Поки- що холодна У відповідь червоний китайський уряд повідомив що уневажнює всі валютові розрахунки з США Філі-піна- ми і Канадою Отже американсь- кі канадійські та філіпінські купці не можуть нічого купувати в Китаю Відділи УПА зайням Мукачів анти--комуністнчни- ми НА з двома полоненими та документа- ми вбивши інших членів невелико- го совєтського гарнізону та підло-живш- и вогонь під будинок Двох полонених (командант ра- йону МВД майор Яралов і його зас- тупник капітан Ґоваков) були опіс ля розстріляні на підставі вироку во енного суду УПА за „злочини проти українського народу" бо захоплені документи виявили що греко-ка- т єпископ Ромжа був вбитий МВД на наказ Москви Єпископа „припад- ково" переїхало іавто МВД в совєт-ські- й акції зліквідувати греко-ка- т Церкву Між цими документами знайдено теж інструкції з Москви відносно депортації на Сибір карпатсько-ук-раїнськн- х жидів яких називається „буржуазними реакціонерами" Пов с ганці теж висадили в повітря рафі-иерію- " нафти в Мукачеві Залишаю- чи місто вони забрали зі собою крі сн кулемети і амуніцію з місцевого арсеналу Інший відділ УПА висадив в по- вітря міст в Підгорянах знищуючи при цьому совєтський військовий потяг що власне переїздив мостом Цей оаботаж виконано в порозумін- ні з місцевим гарнізоном МВД що що опісля в цілостн з повстанцями втік у гори Ці повідомлення іпро активність українських повстанців потверджу- - - ються чеськими політичними втіка-чам- и які запевняють' що вони й сь мі тількищо одержали від'свого ігад-ліл- ля повідомлення пронапад"на' Му ічсічш таї знищення залізничжгомос і ту в Підгорянах!'4 у ---у -- {'її ' Ч |
Tags
Comments
Post a Comment for u15e0651