Homin Ukrainy, September 25, 1954

              Дч
'
--'
-- л
"°''-'У-
Ч:
-- - ЧІ т і -- : : ГОМІН УКРАЇНИ 25 вересня 1954 і ~ &
-- і _- -' Ва йЬргйсть російським імперіялістам
1 {Політика УНР-ад- и світлі власної критики)
3-- - Питання участи" україн-%- "
' ських науковців у працях Ін ституту вивчення історії і
культури СССР і справа ук--
і рагнських радіомовлень у
„Радіо Ліберейшен" не схо- -
!-- " дять ві сторінок української
преси Останньо цій пробле-- ц
"мі- - в?ддано місце газетах
„Шлях Перемоги" (автор 3
К ч 176) „Український Про
метей" ґч 37) і „Меті" ор
&
&
'
£
V
:- -
'і"і
V
?у
~-'"- -'~
у
в
VII
гані УНДС Питання видно
настільки гостро актуальне
що йому - присвячується
стільки уваги Повертатися
до передісторії і історії са-
мих фактів ми не думаємо
Хочемо звернути увагу на
ших читачів на деякі питан- -
ня зв'язані з приступленням
до співпраці з Американ-
ським Комітетом і загостри-
ти думку щодо важливости
ч проблеми
Уповноваженими УНРади
до розмов з Американським
Комітетом були дві особи
Микола Лівицькнн та С Дов
галь Перший — член УНДС
представник т зв уенерів-ці- в
фактичної опори вчораш
ньої УНРади другий член
УСП — соціпліст Микола
Лівицькин і О Юрченко пі
сля непорозумінь з М Воско
бійником керівником інсЬої)
мації і пропаганди лри ВО
УНРади і прем єром Созон-тови- м
(членом УРДП) щодо
компетенцій окремих ресор-ті- в
— покинули ВО і пода-
лись в опозицію
Варто відмітити що зараз
УНРада яка постала завдя-
ки наполегливим старанням
не кого іншого а саме т зв
уенерівців позбулася їх з лег
ким серцем Парадоксально
звучать слова „УНР без уен- -
ерівців" Але така дійсність
Перех'ід УНДС до шерегів
опозиції виніс перед україн-
ську громадськість куліси по
літики УНРади по відношен
ні до Американського Комі-
тету Відомо що фракція
ОУН під керівництвом А
Мельника зайняла відмінне
становище від інших партій
— членів Нац Ради і прова-
дить сепаратну дію в тій са-
ме конкретній справі За спів
працею виявилися наські со-
ціалісти УНДО та УРДП
УНДС хоч ніби мав застере-
ження до передумов співпра-
ці з Американським Коміте-
том коли йдеться про гро- шові позиції то тут виявив
неабияку спритність
Радіопередачі спонсоро-
вані Американським Коміте-
том а передавані україн-
ською мовою закордон отри
мали обсаду за таким партій
ним ключем: УНДС — 2-- ох представників УРДП — 2 та
один безпартійний Дружи-
на О Юркевнча — Олена яв-
ляється секретарем радіо-вїдділ- у
Опозиційні нібито
позиції панів з УНДС-- у що- до співпраці з Американ-
ським Комітетом не брудять
рук коли мова про частину
з цілостн яка приносить фі-
нансове забезпечення Без-
принципне ставлення деяких
осіб до проблем співпраці
почерез Американський Комі
тЄт з російськими імперіа-
лістами та їх коляборанта-м- и
призвело до того що й
„ворог буржуазного капіта-- % лізму" і— ред Майстренко
заміняв шаблю на поклінне
пристосування
пиДтаенкноімпсотазнвлцеіянняв дУоНАРмадеріи-в- ганського Комітету виникла
не "в" наслідок принципових
сряозгхаоєдждоеньособалсиввоиїхм ґармунбітцоімй
одиниць чи претенсін партій
-- них груп Свідоцтвом наш-
ого ствердження- - є комюніке
?кРакькогоІнформаційно
го-чБюр-
а" від дня 19 7 54
Чііислявиходу УНДС-- у в ВО
-- ЄдиЛ?' ОУН (м) відстоювала
"-(1РЯ3"-
1"иІ!0льших стосун- -
' "-рплап-
соким _ ІОМ1- - ОТ- '?Н1СТЄО- :"Язаккчосгт7аівпинтниимїе--ться мі- - " (ГпЛ'Пп' лч-- у гг? уг'ійі'ЛУК?'0
Ж
4д
"іАЧ'
Дм Андрієвський член фрак
цп и гцм в тракті шікшіу- -
вання своїх обов'язків ви
явить майбутнє Радше на-
лежить сподіватися патрону-
вання політики сидження на
двох стільцях З однієї сто
рони толерування чи радше
невстрявання до фактів які
вже заіснували (радіо „Лібе-
рейшен" та науковці в Інсти
туті!) з другої з престйже- -
внх позицій приналежності!
до організації типу націона-
лістичного знову ж толеру-
вання і неофіційне сприяння
Асоціяції незалежних нау-
ковців На всякий раз пропа-
ганда акції правильності! рі
шення УНРади радше підсу
ває думку що й політика за-
кордонного ресорту йтиме
по лінії схвалення лінії УН-
Ради політики ламання од--
ноцілого фронту української
еміграції
Шлях на який ступила
УНР-ад- а а дальше деякі на-
укові круги кажуть серйоз
но призадуматися над біль-
ше відповідальними і репре-
зентативними формами но-
вого закордонного визволь-
ного комітет}' Про вартість
спчвпращ з Американським
Комітетом та рівночасну шкі
дливість для української ви-
звольної справи хай гово-
рять виїмки зі статті яка по-
явилася на сторінках офіці-
озу УНДС — „Мета" ч '59
Автор статті „Справа даль-
ших зносин з Американським
Комітетом'' закрився за іні- -
Власна кореспонденція з Німеччини Німеччина
Мимо дуже прикрих досві
дів у минулому мусимо ціка
витись і прислухуватись до
політики сучасної Німеччи
ни ба що більше мусимо
шукати контактів з німець
ким політичним світом бо
Німеччина силою самого вже
геополітичного положення
фізично - духовою структу
рою і ментальністю населен-
ня господарсько - економіч
ними ресурсами людським
потенціялом а до цього ще
и мудрою продуманою і по
слідовною політикою свого
уряду — подобається це ко
му чи ні — займе в Европі
в її політиці і обороннім стра
тегії одне з передових місць
а з п голосом мус ітиме чис
литись і Америка і Англія та
и другі держави
Цікаво буде нам зазнайо-
митися з голосами німецької
преси після паризького поо- -
валу ЕОС — Европенської
Оборонної Спільноти
Негативне вирішення фран
цузьким парляментом спра-
ви ЕОС викликало на сході
велику радість і втіху — на
Заході констернацію замі-
шання непевність і хаос Як
увертюра до шукання вихо-
ду з прикрої ба й загрозли- вої ситуації виникли всякого
роду балачки заяви сплітки
комбінації „пророцтва" й
передбачування Та нічого
певного ніхто не знає
Як заявляє одна з німець-
ких газет — „одне тільки є
певне що нічого ясного ні
певного в теперішній ситу- ації немає"
Говориться загально й пи-
шеться про включення Німеч
чини в НАТО Але ж це може
настзтшти тільки за згодою
Франції А що буде коли
Франція скаже знову своє
ні? Вирішення ж цієї справи
проти волі Франції не до по- -
думання! іак — негативна
постава французького парля
менту до ЕОС спричинила на
ЗЗааховдиійнряотзкгоумблеНніісмтеьччиінхиаос
рики й Англії Німеччина
вповні свідома своєї питомої
ваги в оборонних комбіна-
ціях" передусім Америки
звідсіль її певність і опти- -
7-Ь- о політики Німеччини ре
ууггі-- І ігггУі'гУі--41-- 1 'ьі
- Іціялами ТС Цитуємо за ори
гінапом „чамилі с ши
сіянн досягли того що їм
було потрібне з політичного
боку: участь представників
неросійських народів у спіль
ній для всього комплексу
СССР науковій установі
Підкреслення наші) На
жаль не російській стороні
не вдалося здобути гарантій
які були побажані" А даль-
ше таке: принцип національ
ного представництва в Нау-
ковій Раді не занесено до ста
туту" Заторкаючи справу ке
рівництва автор пише далі
таке: „Коли взяти до уваги
що дирекція має звичай при
тягати до відповідальної
співпраці з собою шефів від
ділів (з яких на сьогодні всі
є росіяни а взагалі на по-
над 50 службовців Інституту
майже всі — також росіяни
або їх „коляборанти") то
можна легко собі уявити під
чиїм впливом буде перебува
ти надалі Інститут" (Під
креслення наші)
Обговорюючи складне під
оглядом фінансовим поло
ження наших науковців на
території Німеччини Т С
стверджує що до Інституту
завели їх не хто інший а та-
ки Довгаіь ет Ко Він пише:
„Звичайно вина за такий
стан не спадає на україн-
ських вчених які в останній
момент повинні були оборо
няти свої позиції Вони знай-
шлися в незручному стано-
вищі бо справа не була при
ально думали і думають Від-
носно негативної постави
Франції до ЕОС не мали во-
ни великих ілюзій для того
не стрінуло їх тепер велике
розчарування
Німецька преса так і за-
являє: Французьке рішення
не захитало ні не зрушило
напрямних нашої зовнішньої
політики В нинішній ситуа-
ції не може Німеччина зійти
з раз зайнятих позицій: об-єднан- ня Німеччини західньо
європейська інтегральність і
і готовість чинної оборони
перед совєтською загрозою
Вихід із ситуації в якій опи-
нилась з причини Франції Ні-
меччина бачить вона в при- хильній до себе поставі Аме-
рики А Захід здає собі ясно
справу зі ситуації: ніщо не
стоїть на перешкоді щоб Ні-
меччина одного дня не при
хилилась до того партнера
який даватиме більше надій
а то й гарантій для здійснен-
ня задушевних бажань ні-
мецького народу — об'єд-
нання Німеччини А що тоді?
Русофільські течії серед
Німців не меншають навпа
ки зростають Можна б смі-
ло сказати що більшість у соціалістичній партії Захід-нь- ої Німеччини становлять
русофіли Провідник цих со-ціяліс- тів Оллєнгауер не пе-
рестає атакувати' канцлера
Аденауера за його західноє-
вропейську політику Остап
ньо закидає він Аденауерові
неправильність в оцінці си- туації На думку Оллєнгау-ер- а
належить поставити на
першому місці не справу су- веренності! Німеччини й не
йіднову армії а справу об-єднан- ня і забезпеки Оллєн-
гауер домагається скликання
конференції „чотирьох" „У-спіх- и" останньої берлінської
ба й женевської конферен-
цій нічого його не навчили
і не зрушили його русофільсько-комун-
істичного
настав-ленн- я А марксист Молотов
схиосчтоі вріусеОклилйенгбалуиежрочвиій манріжк
німець - католик Аденауер
„Пролетарі всіх країн єднай- теся"
А Уряд Західньої Німеччи
ни на чолі з канцлером Аде- -
ІІІЙПкПГПлиїпиіііяітипополптиііо
шіттмтммшмшшшшж
готовлена' як слід з політич
ного боку (Підкреслення
власні ТС) „Переговори
про участь українських вче-
них в Інституті розпочинали
відповідні представники Ви-
копного Органу Отже їх
обов'язком було так приго-
товити цю справу з політич-
ного боку щоб учені не ста
вали перед несподіваними до
конанимн тактами які в ос
танню хвилину треба було
збивати Викопний Орган не
зумів однак підготовити на-
лежно цієї справи (Підкрес
лення Т С)
Про те як дали підвестися
наші політики Американсько
му Комітетові а головно у--
лягти проросійським тенден
ціям і впливам — говорять
крикливою мовою наступні
речення Гніватися на УНР-ад- у
належить хіба за те що
свідомість власних поми-
лок і шкідництва не зупиняє
їх на шляху до провалля От
що пише автор Т С: Л за-
криється тенденція порізни-
ти між собою вчених і полі
тичних представників різних
національностей лай собі
мовляв політики неросій-
ських національностей „бав
ляться в принципи" щодо ім
періялістичних тенденцій ро-
сіян а от учені будуть про-
вадити всі спільно практич-
ну роботу! Не треба бути над
то дотепним щоб зрозумі
ти що за такою тактикою
криється власне сама справ
жня політика що йде на ко
свідома
науером і більшість німець-
кої преси все ж таки поки-
що стоять і дальше на сто-
роні Заходу
Німецька преса дуже чуй-
на на голоси чужосторонніх
політиків і радо їх друкує
як напр голос французького
політика Рено який сказав
що практично існує тепер
одна тільки альтернатива: ні-
мецька національна армія
якої творцем являється не
хто другий а Мендес-Фран- с
крайнє ліві й праві елемен-
ти у (французькому парля-мен- ті
— голос бельгійсько-
го міністра закордонних
справ Спаака що „відкинен-н- я
Францією ЕОС — це дип-
ломатична перемога совєтів
Вона — це ще одне звено в
ланцюгу їх перемог у остан-
ніх часах"
Майже вся німецька преса
подала з задоволенням зая-
ву американського міністра
Далеса про те що „обов'яз-
ком Заходу мусить бути вжи
ти всіх засобів для привер-
нення Німеччині повної су-
веренності! та що Америка
готова змінити свою дотепе-
рішню політику супроти де-
жякаивх" зах - європейських дер
Німецька преса нотує теж і
голос урядових чинників А-мер-
нки які заповідають ско-
ре вирішення суверенності!
Німеччини й включення її до
оборонного пакту навіть і
протії волі Франції — нотує
ві ізаояпвеиртятихобчоирноннинкиіхв удійспрЕав--
ропи на потенціялі Німеччи-
ни
Преса Німеччини ствер-
джує що голосування фран-
цузького парляменту та йо-
го вислід — це продовження
традиційної русофільської
політики Франції Поминаю-
чи беззастережне віддання
Мтівосктвеіжфрі аднрцуугзіькфирханкцоумзуьнкііс
політики думають так як
думає старий русофіл Еріо:
„Замирення Европи — так
— але в ній мусить поруч Ні-
меччини зайняти належне їй
місце — Росія"
Деякі німецькі часописи
намагаться доказати що не
гативна постава більшости
ристь російським імперіяліс
там (Підкреслення „Мети")
Про шкідливість потягнен
ня УНР-ад- и і наслідки на від-
тинку взаємовідношення до
інших національностей —
Т С говорить таке: „Другим
дуже прикрим наслідком ін-
ститутської справи є те ве-
лике незадоволення яке па-
нує по відношенні до україн
ців серед представників ін
ших неросійських народів зо
крема серед наших партнерів
по Паризькому ьльокові
двічі витворювалася така си-
туація що українці (не всі)
голосували разом з росіяна-
ми проти інших неросіян
(Підкреслення наші) Т С
пише далі: „українці втра
тили довір'я своїх прнродніх
союзників представників по
неволених неросійських на-
родів з яких дехто посува-
ється так далеко що обви-
нувачує українців в заклю-чен- ні
„нового Переяслава" з
росіянами коштом неросій-
ських народів Які б не мали
ми українці користі від на-
шої участи в Інституті але
це ні в якій мірі не вирів-
нює великої національно-п- о
літичної шкоди яку ми мати
мемо якщо ця справа роз
сварить нас з нашими союз
никами І ця справа мусіла
буги знову ж таки припиль
нована не нашими вченими
але нашими політиками себ
то відповідними представни
ками ВО
В заключенні автор робить
своєї
французького парляменту до
ЕОС аж ніяк не покриваєть-
ся з поставою французького
народу та стверджують факт
що прихильники європей-
ської спільноти становили
більшість серед некомуніс-тични- х
послів а беручи спра
ву з юридичної сторони
французький парлямент сво-
їм голосуванням не повалив
ЕОС а тільки пересунув її
на деякий хоч може й на не-
означений час
Нотує німецька преса й го
лоси англійських політиків
які заявляють що проблема
суверенності! й поновного
озброєння Німеччини — це
на сьогодні одна з найваж-
ливіших проблем політики
Англії А Америка стоїть на
становищі що Німеччина му
сить бути партнером із пов-
ною державною суверенні-
стю і рівними правами Кан-
адський уряд мав уже пред-ложн- ти Америці свій кон-
кретний проект поновного
озброєння Німеччини в рям-ця- х НАТО Уряд Зах Німеч-
чини жадає щоб „чвірка" —
В Британія Амеоика Фпян
ція і Німеччина встановили
повну нічим не обмежену су- веренність Німеччини а спра
ва її поновного озброєння
щоб була передана до вирі-
шення конференції закордон
них міністрів дев'яти держав
х Деякі ж часописи ставлять
справу просто й ясно:
„Тому що ЕОС стався не-
можливим до здійснення так
тоді мусить бути й без цього
створена німецька армія не- хай що і в рямцях Зах'ідньо-Европейсько- го Оборонного
Пакту — сама ж суверенність
без німецької армії не за-
ступить БОС"
Інші часописи твердять
ЩО з хвилиною відкинення
Францією ЕОС Франція тим
:ампм втратила значення яке
мала досі в Захід Европі Це
місце мусить зайняти Ні-
змаейчнчяитниа пеНріемдеочвчеинмаісцме увсиєтв-ь етркеогспіпеїайнсосьбікєоіюрйонМпиоолсЕіктвиврицоіпиі впсетррае-д
Є тут і часописи які пи- шуть що після відкинення
французьким
ще такі висновки: „Цезао
хотить-Американський'Комї-т- ет
далі йти тою самоюдо-рогою- :
обіцяти а потім да-
вати значно менше" — Ін-
ші справи стоять на черзі
українські радіовисилання та
„Діловий Союз" Справа Ін-
ституту створює небезпеч-
ний прецедент: чи не вважа-
тимуть американці 'що укра
їнці тільки „вимахують шаб
лями" але приперті до му-
ру ідуть на всі дальші по-
ступки?"
Кінчить автор таким ре-
ченням свою статтю: „Коли
ми програємо щось у наших
зносинах з Американським
Комітетом то вина за це па
дає на нас самих а не на Аме
риканський Комітет" (Під-
креслення автора Т С)
Ми навели певні уривки зі
статті органу УНДС на те
щоб наші читачі мали уяв-
лення що означає для укра- -
За
Віки затамовувала Москва нашу
правду правду України У всіх
державах Европи та й Америки на
всіх мовах з'являлась і з'являєть-
ся пофальшована історії Росії Дс-тійно-рус-
ькиіі
народ" назвавши
себе „старшим братом" привлас-
нив історію України її культуру
називає князівську добу України
свосю як і Хмельниччину — цей
великий здвігг українського на-
роду
Русифікація проходила віками
на Наддніпрянщині: російський"
уряд вжив рішучих заходів щоб
через школи пресу друк театр
тощо — було втілено українсько-
му народові ту фальш яку пода
вали московські „науковці" що
„всі люди русекі" А як каже при- -
ЕОС Америці не залишаєть-
ся ніщо інше як сперти свою
політику і стратегію в Ев-
ропі на дві найнадійніші „со-
юзниці" Західню Німеччину
і Еспанію
Та то паризьке голосуван-
ня не викликало в Німеччині
депресії а навпаки піднесло
німців на духу і створило
перскективи на майбутнє
Німці свідомі своєї сили
а канцлер Аденауер кладучи
майбутнє Німеччини на аме
риканську карту певний є
виграної
Можна сміло сказати що
Німеччина після погребан-
ня Францією справи ЕОС із
полегшою відітхнула й на-
брала певності! що щойно
тепер виплине на „чисті во-
ди"
Сьогодні Німеччина — це
„міс Германія" поміж двома
женихами Вона готова „вий
ти заміж" за того кого вва
жатиме за сильнішого і хто
даватиме більше надій і га ранті на здійснення її моій
бажань і аспірацій
Знає про це добре Амери
ка знає вона теж що в на
зріваючому воєнному кон
флікті переможе той"по чи
йому боці стоятиме — Ні-
меччина
Росія теж правильно оці-
нює Німеччину в своїх пли-
нах опанувати світ
Знають це все і німці для
того вони певні себе
Назагал слідкуючи за го-
лосами німецької преси з ос- танніх тижнів належить
ствердити що провал ЕОС
не заскочив ні не залякав ані
не викликав між німцями
будьяісої констернації Вони
кажуть що ЕОС — це не єди
на лише одна з багатьох
форм європейського поро- зуміння
Так чи сяк а німці певні
Що загально - європейська
політика мусить і надалі йти
по лінії об'єднання оборон-
них зусиль а можлипігті
розв'язки назрілої проблеми'
імороєнняі включення Німеч
чини в оборонну систему Ев
ропи добачують в НАТО і в
„протекції" Америки
1КЯІУУМ ААААААЖ --- у '
V ГПШІІІІ & - -- -- --- - міміи ріі& : -
:
1нськоі$изУл£?
нашу прав
сили
Уішяшм"і
сьогоДніГнігт&
гативнеГо
ліснихЛйтЙгМі
ськогб'К5міт
ЗверхнйУрр
ких у
засуджує?іі
"олітикїЖ
боти тих:„аши"-- Й піши на
Риканським'КоЙ
иним!доіой2Й
ня 1952 р та
Цілої визволити
надає на цілість
громадянства г'вД
тільки на оогаіі£і1
справи — Унр:а?л?
ирпїп ™ аі]
-- 1'Ю
лу
слів я „капля по капіі І
довбає" Проходили аса українці піддавалия'ц
відчували себе росіянац
як і окремі українці в Г вгдчували себе ямища
неиа була українська МИ новах заборонено й-- -
дання забор&чено б}іоі] члші ісатр а назва Уїли
нсна „Малоросією" азїі ськіііі міяістер ВНШІлпЛ
при Миколі І--
чу' --1 Ваі)$
і шдома царя тайми йщ
заборону української ищ
лише світської але й ад
взагалі забопош -- - друк У тому обширі
доповіді Миколі 1--
му ста
лороссійскага язика є іщ
бить ле может'' (20 литий
Отож нівідкіль бую ур
і довідатись про свою щ
На початку XVIII сто? 1
була певна що „Малоросе
має себе неподмьлою і:
„Матушки Расеї" уле Ц
розпоряджатися Україною'!
єю областю" ум щ
свою перемогу" над Укрі
Але так було споиУі
їні як здавалося МосізіІ
любовіг до своєї вітчизни
у душі українського "ї
вогонь непримиримої ш
московського ічперіялші
ковської неволі зростав!
серці кожного )країщ1
в своїх верхах і низах ш
вавої розплати з ЛІосшоІ
КОВІПОГО ЗВІЛЬЧеИЧЯ )ІВ22
народу з московської ва
відновлення своєї саїопй
від кого незалежної дсоая
це все виразно свідчать №
факти та документи яе лазі
їнські але й російські Р1
поет ОлександерПушш
зпуть його сонцем і маю І
ської літератури у свзЗ
„Полтава" писав так:
"Була та бурта Щ[
Вкраїна глухо хвишзьа
Давно в ній іскра загори
Зухвалі друзі давиш
Нової прагнули війяц
Вимоги кидали чзаялня
(3а нашу правду- "-
1
-'"- - л
Суспільно - пмгпяв
видає В-ч- а ОНла
з оби пор Редао ТО
Складання кожного "?
сла закінчується У ?
писи І оголим"
чергового м?л'ІЧ1І2і
н'япшц] випвчнсРТ!
тав надісланих г
рігаесіправріхлд
справляти Статті гід?
щем чи ініиіялал
нечно висловом спяьда'
ції За зміст огмо
не відповЦ!
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТ В
І США: у Й На рік -$5- -00
ського доляра)
чвертьрічяОмі- -
зивзстртющ
Сапайа & 'р га(€5) --(Ж
Рогеїгя пїЦІ
зміна ад"!
адреси поддвій
В Інших ЛКЯргІ
1 н1'лк£іїлЗ
?~ О'І
~ ' у™™ У парляментом і М Ломацький $575 річно ІЛ
_
є
ші і і№ц пл оішшміб датки И ППИРЛНУЙТР ПРПРЛГШІ
:---
£У0) Л іМ