ucke0258 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
БОГ І БАТЬКІВЩИНА Ш———г V Л А У л_ш Л_ Ж жГ ПРАЦЯ ТА ДЛЯ -- шшш~ — Оя і Не Гошиіаііоп о СНгШапІіу ТНе ІІктаіпіап Тоїіег ТЕЬЕРНОХЕ - уА 4133 Щ£ Щ Щ И И Н Я Щ НИ Н А Ргоарегоііі 5іаН Виіїсі Гиігігв 5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 1Ш Ф ™ м Ж Ж Ж Ж_ _М Ж Ш Ш 5 с — РЕВ СОРУ — 5 с С КИЛТЛГТЛЛГ ТОїїЕІ Рік І Число 34 Пятшщя 1 вересня 1944 ТОКООТО ОЛТАШО Гікілу ЗергетЬеі 1 1911 Уоі XI N0 ЗІ Громадянська Війна вФранції Генерал де Ґоль ледве втік від поранення Відложив " промову про перемогу По оголошеній францзі-кнч- п „макі" (наголос на кін- ці) це б то партизанами що вони самі вибили німців із мі- ста н зайняли Париж союзни- цьке команд) вання в Франції одержало заклик від тич же „макі" щоб помогло Амери- канці шслалн тди зараз одн дивізію війська яка мсіла зве сти ще чимало боїв з німцями з'аки звільнила Париж Перші до зві іьненого міста ввійшли американці Услід за ними прибв т)дн генерал де Ґоль провідник воюючої Франції з декотрими членами свого напіввизнаного З ряд)' Зараз зібралась на в) лицях велика товпа народу и зачала демонстрватн велича- ючи своїх визволителів від н- імецької займанщинн и як сію дівалась голоду Але довго не тривало як на похід зачали сипатись із усіч сторін стріли Стріляли фрацнузи на францу ців прихильники тоталітар ноі влади и німців — міліцюне ри зорганізовані Жозефом Дарнандом — на виставлю ючих де Ґоля и Союзників па- рижан та вийшовших із під-ліл- ля партизанів Наигустіша стрілянина б) ла з церкви Нотр Дам і Гостпнниці де Віл і (б)-дннк- у Міської Ради) Стріля- нина — з крісів і скорострпш — скоро перекинулась і на ін- ші дільниці міста так що ро- зігнані стрілами демонстрмо-ч- і французи не мали кди вті- кати отже зачали ховатпсі поза союзницькі повзи що по става ін на вулицях Б)ло чи- мало вбитих і поранених Ге- нерал де Ґо іь мхсш відложитн свою приготовану Промов) Перемоги Сам де Ґо іь вий- шов із цієї засідки ціло В іа да видала наказ стріляти на місці кожного що стрілятиме! в громадян і кожного з давної адміністрації німецьких спів- робітників у яких посіданні знаид)ті зброю Подія ця ста лась мий с)боти Заколот по с)ботнішшм бою продовжувався ц ) неді- лю і понеділок Парижани хочть харчів і їх обіцяно їм ПрИВеЗТИ І ХОЧ)ТЬ щоб )ЗЯТ0 в карби розг)лявшіся ватаги „макі" (партизани наподоб) Тітових в Югославії) Союз- ники каж)ть що це вже зав- дання де Ґоля справ цю на- ладнати Мин понеділка це б то 72 годині по звільненні Парижа від німців заворушення и бій- ки в місті дальше тривали Дн кого вигляд) юнаки з крісом в одній р)т а кермою автомо біля в др)пи ганяли дальше по в) лицях Час-до-ча- с) зри валась стрілянина та кчлачні бшки між противними ґрхпа-м- и франц)зів Навіть вил якогось порядк) на в) лицях годі бло добачити Ґен де Ґоль попросив про дві дивізії бритінського й американсько-- 1 го війська щоб перейшли в- - лицями столиці Пом) мабть це зроблять але генерал Аи- - зенговер не виявляє наміру пе ребирати на себе поліщиної слкбн в місті ьрак харчів видко на кожнім кроці Со- юзники вже вислали 3000 тро ків з харчами Але щоб мі сто наситити харчів треод о 000 тон місячно Подібні події як Франції відбваються також у Рочнп Подають звіти що столицю Рочнн Б карешт окр)жніи німецькі війська і декотрі ро чнські військові частини не зважаючи на наказ свого коро ля бються по стороні німців проти інших романських ча- стин що злічились з черво- ною армією іГошГвжещяться тільки хочуть гарантій Подають поліські рядові ко іа в Лондоні що польське підпілля на території б Поль- щі зажадало від ряду преміє ра Міколаичика щоб він вима гав гарантій від Британії н 3 іу чених Держав під усякою мо вою що буде зак почена з Ро сією всправі наладнапня поль-сько-росіисько- го непороз) Ч1Н-н- я У пропозиціях Сталіна )ряд Міколаичика поробив певні поправки и ко ш нічого не зайде на засіданні кабінету що мало відбутися мий вівтір ка то поправки ці бдть у ру ка Ста пна до тижня Осторога польського шдшл ля має бти того род) що всяка мова зак почена тепер може бти уневажнена воро- жою для неза іежпости Поль щі акцією по Війні Щоб от же Польщі запевнити неза іеж ність по Війні треба щоб по-розміп- пя зак почепе зо Сталі ном і по іьським Комітетом Ви зволення бую підтверджене Бритапією-Америкоі- о Го юва польського Комітет) Ос)бка-Моравс- кі запросив Міко іапчн ка на го юву свого тимчасово го )ряд) і трьох інших ч іенш !3 його )ряд) і каже що це вже віз і перевіз РОСІЯ ПРОТИ МАЛИХ ДЕРЖАВ По тижневих нарадах в Дом бартон Овкс бритшські аме- риканські и російські плян-валіннк- и мирової організації натрапили на трудне питання: який голос мають мати малі держави в рішеннях про за-безл- ем під час коли чотири великі держави матим) ть го- ловну відповідальність Росія піддала Д)мк щоб )сякі рішення ВИХОДИЛИ ВІД неї Британії Америки и Ки- таю — спільно з тим що ма п держави мали б мати тільки дорадчий а не рішальнии го- лос Але на таке не погоджу- ється Британія н Америка які піддали плян щоб бла рада зложена з 11 або 12 членів Це означало б що в ній мало б б ти більше малих держав як великих І коли котріб)дь ДВІ малі держави з тих 1 1 пого- - дяться на однозпдну постано в великої чвірки то це бде означати що є оільшість Урядовий коммпкат із цих нарад оголошено чин вівтір- - ка У ніч сказане що Ачери- - ка ьританія и ьюсія „загально погодились порадити" створи ти нов Лігл Націй для вдер-- ж вання бдучого мира ЧОРЧИЛ ОСТЕРІГАЄ ІТАЛІЮ ПЕРЕД ДИКТАТУРОЮ Під час своїх відвідин Італії и Рим преміьр Чорчил виголо снв промовх до італінсікого народх остерігаючи його щоб не дтв себе схопити „в кіг [ті фашистівської тоталітарної системи в якійсь повій зама- скованій формі" Премієр скоро її точно схопив основи небезпеки що загрожють Іта лп як і кожній іншій крани від відродження тола птарпзм) в такій чи іншій формі А воля не диктатра б) де тоді говорив п Чорчи і коли бде воля вислов повати свою Д)мк п критикувати ряд коли нарід б) де міг ряд )свати коіи б) де не- за іежний від рядового вмішу вання від вчіш вання товпи чи партії с)д ко їй праводав ство бде сперте на широких основах прилпчности и спра-ве- д іивостн коли буде одна- кове п справедливе трактуван ня так бідного як і багатого так хрядовця як і звичайного цпвіліпого коли бд)ть хоро пені права особи коли не бу- де підстави боятись полщіи-но- ї організації під контролею одної парти Казав Премієр що він радіє що скоро вже ве шкі італійські військові части нн при і маться до боротьби по стороні Союзників КОЖНЕ НІМЕЦЬКЕ МІСТО - СТАЛІНҐРАД Уже рік тому пише Герберт Л Метюс Гітієр поробив н ія пи зробиш з кожною ніче-ціког- о міста твердиню папо-доб- у Ста ннгрлд) Казав Мс-гюсо- ві таке один шмещкпн зиіговик що по заніміти Со- юзниками Риму залишився в цім місті А що він таке саме говорив і іншим тож є шдсла ва каже лому вірити Отупс Ги-лє-р )же тоді перед бач)вана що велика сила Со- юзників звалиться на Німеч чині и скликав наиважніших своїх ґав іяитерш в Еврош до свого постою и отверто їм ска зав що Німеччина не матиме си ш вічно опиратися безмеж- но бі іьшш пот)зі своїх воро- гів отже за певний час шче-цік- і армії м)сітим)ть відступи ти в межі в іасної території Але це ще не значить що Ні- меччина б) де побита коли кожний німець виконає свій обовязок обовязок ти то треба буде обороняти кожне шмещке місто як Ста-лінгр- ад боронили І коли це станеться тоді це дасть Ні- меччині таку мора іьн) чщі гордість із свого герой- ства і таке велике місце в істо рії що через 100 років ніяка чжа нот) та не посміє тракту- вати її инакше як за собі рів-- н Юнацтво Німеччини б)-д- е так од)шевлене а Союзні Нації заплатять таку велику ш ну за підбиття відроджен- ня націонал-соціяліз- м й біль- шого Раих) прийде скоро Отже тепер треба тільки ждати и дивитися чи воно так станеться СКРУТА НА ЖЕНЦІВ — Щоб бодай трохи запобігти недостаткові робітників на степах Канади міністерство праці зарядило висилк) на За 2500 робітників із Онте-рі- я н Квебеку Червоні Над Лунаєм і в Маляр Сешгороіі ОСТАННІ ВІСТИ РОМ ФРОНТ — Одночас- ним наст)поч із моря и по землі червоні армії зайняли мин нівтірка велику ромп-ськ- у чорноморську пристань Констанцу через три роки ні- мецьку найбільшу морську ба зу в цім районі Цс означає що червоні посунулись 83 миль по морі від Сулши взя- тої в понеділок і 70 миль по землі під Тульчеі над Дунаєм і дійшли па віддаль 29 миль від Болгари У Констанці зпа ходиться кінець нафтопрово- ду з піль Пльоешті ФРОНТ У ФРАНЦІЇ — Кі- нець нормандського клина Тре тьої Амсрмк Армії зайняв Бе-л- ьо Воо Шато-Тіє- рі п Суасоп та простує ііапіішіч по шляху Арденськім дншіоїшш передні ми стежами 55 м від бельпи-ськог- о кордону а в напрямку на ЛюксемОург 100 миль під кордону Німеччини в4 НІМЦІ ПІДДАЛИСЬ БИ КОЛИ Б Ґенерал-іюр)чии- к К)рт Діт-ма- р шполош)іочп по радіо черговий огіяд воєнного по- ложення натнкіі)в що Німеч- чина згодилась би перестати воювати ко пі б Союзники по п) сти їй із своїх воєнних дома гані і заст)пиіи їх „роз)мом і кращим пороз) мнимім" Цеп пропагандист Високої Коман- ди признав іпчсцікі невдачі в Франції та нарікай на події в Ром)нп а іе казан не зважаю чи на це все „Німеччина му- сить даліше битися так довіо доки паші вороні б)Д)іь три- малися своїх воєнних ці їси Бо ко ш б ціого не бую ко- ні б світ що проти НІ ОІ о ми стоїмо бв і о гой стані чес- ним і визнати право па жим я за великим іаіановигич і важ ко працюючим шмецікпм на- родом то не б) ю б причини щоб оця біда наповнила світ )жс через поверх пнідекади и дальше поглиблювалась" ЛАШТУЮТЬ умовіГдля Російська Агенція „ТАСС" але тімки вона оголосила що Болгарія зірва іа диилючатич ні звязки з Німеччиною По- - не б)ю нізвідки Передтим по дава іа Москва и Анкара що німці вже майже вийшли всі з Болгари Тим часом москов ське радіо з мий нонеді іка го лосило ніби за боліарською новинкарсікою агенцією що німці щойно зачали з Бо іга-р- ії відходити Ралю каже що - Х А щоб цей виконаГ'!ЄРджсии од"ак ЦІЄ1 шсткн таку що ід Володарі СКигеЬіН НШег Рік )роджсння 1874 1889 Перебрав владу 1940 1933 Скільки літ 3 70 55 довго править ' 4 11 3888 3888 У Франції положення неясне Є вістки що німці покидають Італію Розпад ром)іісікою фроіп) наслідком ннповідженіїм Ром) цією шини сіюм вчорашні ом союзниконі Пімеччпіи злхо нив пімцш н Роммш в поганім положенні Ромміські ншсіка хоч не всі члеоно піддаються червоним червоні швидким походом переправились через лиман Дністра н зашмі ш Акер чан а даліше Кишиисв і шині ким походом цідінні пі до делі ти Д)ііаю иереїшпп Де пту п злиня пі 1)льчею з моря зли І МІ їй С)ліну др)і' по ве пічні- м пристань Роммш піші чер вош шдді ні злния пі велику пристань Ґл кщ Брлії) іл пі-дінш- лп пл сорок ми п до паф ловпх піль Пноешті та на 50 ми іь від Ь карені ту зайняв шн Б)цеу Да іьшс каже Мо-екп- л червоні ивііпп пі пл терп торію мадярської частини Сс-міпоро- ду н зайняли Брсгц) Каже червоний КОМ)ІІІКЛЛ що червоні відділи знаходнпсн 68 ми її від великої пристані Кой станції п 84 м від бо ігарсько-г- о кордону Болі арія кажуть ллшлусться випошетп І Іічеч-чні- н шипу Фін іяпдія кажуть буде і отоіза прийнятії точки завішений зброї до іижімі Мл днріцніп німці обіця НІ П1СІЛ-II- I в доиомоіу 10 ДНІИЗПІ шн-- сі ка щоб борони і п п заіроже ні ром)іілми н червоними кор ДОНИ Пл Півночі червоні відбинл юп шчсці кі ііроіиішплди на-схо- ді н півіпчіпч сході від пра їм передмістя Варшави Зані- міли каж) гь Осгр)ф Мазонс-цк- і 50 ми іь пл ишпічіїпіі схід від Варшави За ввесь час їх- ні ого ліпного илсі)ііу черво ні каж)іі що німці сгрліили 1 мі іьпоп п іькп вбпіпмп п оиорокисшія Болгари „буде закінчене впроіяіу кілі кох днів" Іоворяль у Лондоні п Виа-шипґго- ш що )ЧОВИ злшпеп- - ші зброї дія Болгарії будуть важчі як )мови для Ромупп Ьо парія щоб одержати заві шений зброї ч)сітиче наперед забрати своє вшсіко з Греції и Югославії м)сігиме бодай здемобілізонати німецькі сили в Бо ігарії ч)сітиме віддати Греції Тракпо що забрала а Югосіавп Македонію § ПРИГАДКА — Адміністра- ція „Українського Робітника" знову пригадує своїм після-платника- м щоб надсилали свої борги за часопис коли не бажають наразитисі на спинеи ня висилки часопису Тепер боргувати — стидно - Х - КоозєуєЦ П Иисе Тоіо 1882 1883 1879 183-- 4 1933 1922 1924 1941 02 01 05 00 11 22 20 З 3888 3888 3888 3888 Цікаві Цифри Або Коли Скінчиться Війна Між предсказанплми про кінець цієї війни появилось оце най- цікавіше має Як Тепер ділять 3888 на 2 і еиходить 1914 і в цім році каж)ть бу де кінець Дальше ділять надвоє рік 1944 і виходить 9-7- -2 і це кажуті означає 7 вересня о год 2-- м отже шс тиждень ждати А хто б)де по цін війні правити то каж)ть видко з перших б)кв цих провідників С Н РЛ 5 Т — СНШ5Т (Христос) з іовлспимп а за ввесь чле він нн на їх фронті 7 мі і і 800 ти сяч людей Своїх страт пода ють на 5 мілі попів У Франції Де тепер зіпходитіся боно- ва шия п Франції докладно не відомо 3' кожнім разі в нап- рямку від Норманам плблизи-лле- ь вона до Млрпи цс б то до місця найбільших бот за попередньої шини Амерпкаи ці мали дні ги до Марин на пій пічнім сході під Парижа носу пувпінсь 15 чиль за один день із зайнятого міста Мо Каиа- - діпці мають знаходилися коло Шлто Тіьрі місця амернклно-іпмсц- і міх боїв в липні 1918 Німці підег) иають як подають зшдом іеїшн з ці іоі терплорм що папо іуднс від Сени і ду- мають маб)лі слати пл лінії рік Сочл-Марп- л Поза Сеною Союзники зпаходяльсн між Па рнжеч і Руаном Скіїькісп крніалпх бомб киданих іп Пол ІЗритаппо зма лі іа до 04 пересічно па добу а падали пересічно по 100 Ду-маю- іь що це лому що пічці перенесли їх базіг даліше па-сх- ід Союзні лпакп бомбар-дув- а пі величезну будову ип-сиііи- оі станиці сірагосферпч-ии- х кріїлаїпх бомб (тих вели- чезних що німці заповіла ні) н околиці Мімолсіс коло Па-дс-Ка- лс Велика нічеішка пристань и По і 'Франції — Марсеи — піддалась разом зо споїм комаїїдантом генералом Шефероч якою червоні засу дплп пл смерть позаочно Чи иою видадуль американці чер иоііим певідочо Ф)апц нри стані па півострові Ьрнгліп ще держлпея ІЗресг бомбар- дували зіармаг з бонового ко рабія „Вворспапт" і інших і а бомбами з 300 бомбовими ІІрисіапь Тулі оп здобу тл але німці ще бороняться па однім ко пні при березі що коніро-лю- с дост)н до пристані Воєн них бранців коло Марсею н мол ч'рапцм оочіїсіїоюль па окоіо 17000 Союзники на фрапц фронті Вкивають нового ионза що ршас воінем на віддаль 450 стіп Пазиваєпся иш Чорчил „Крокодил" Від початку Війни Британія и Канада страти пі 3 бойові кораблі 3 бойові кружляки 5 лігаконосціи 2 малі літакоііос ці 28 кр)жіікш 14 озброєних торг круж іяків 124 протитор педовцш 04 п-чов- нів 7 фри-га- т 23 корвет і 289 ріжиих ін- ших морських бонових оди- ниць Американці нл істіли бочбо-викам- и на остров Цеієбас у Голянд Індіях і загонили або шкоди ш ш хт кр)жляка 7 вам тажних кораблів і 40 барж Подає КП що є признаки що німці забирають свої віїі-сік- а з провінцій італійських Смілії Пієдмонту п Лігурії и відсг)ііаюті у сторону Альп і мабуть покидають свою силь по укріплену лінію Ґотицьку залишаючи ціЛ) північну Іта- лію італійським ново-фаши-ст- ач і їч війську Над Адрія-тико- м Союзники мають знахо- дитися 5 миль від пристані Пе-за- ро
Object Description
Rating | |
Title | Ukrainskyi Robitnyk, August 25, 1944 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1944-08-25 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | RobitD5000188 |
Description
Title | ucke0258 |
OCR text | БОГ І БАТЬКІВЩИНА Ш———г V Л А У л_ш Л_ Ж жГ ПРАЦЯ ТА ДЛЯ -- шшш~ — Оя і Не Гошиіаііоп о СНгШапІіу ТНе ІІктаіпіап Тоїіег ТЕЬЕРНОХЕ - уА 4133 Щ£ Щ Щ И И Н Я Щ НИ Н А Ргоарегоііі 5іаН Виіїсі Гиігігв 5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 1Ш Ф ™ м Ж Ж Ж Ж_ _М Ж Ш Ш 5 с — РЕВ СОРУ — 5 с С КИЛТЛГТЛЛГ ТОїїЕІ Рік І Число 34 Пятшщя 1 вересня 1944 ТОКООТО ОЛТАШО Гікілу ЗергетЬеі 1 1911 Уоі XI N0 ЗІ Громадянська Війна вФранції Генерал де Ґоль ледве втік від поранення Відложив " промову про перемогу По оголошеній францзі-кнч- п „макі" (наголос на кін- ці) це б то партизанами що вони самі вибили німців із мі- ста н зайняли Париж союзни- цьке команд) вання в Франції одержало заклик від тич же „макі" щоб помогло Амери- канці шслалн тди зараз одн дивізію війська яка мсіла зве сти ще чимало боїв з німцями з'аки звільнила Париж Перші до зві іьненого міста ввійшли американці Услід за ними прибв т)дн генерал де Ґоль провідник воюючої Франції з декотрими членами свого напіввизнаного З ряд)' Зараз зібралась на в) лицях велика товпа народу и зачала демонстрватн велича- ючи своїх визволителів від н- імецької займанщинн и як сію дівалась голоду Але довго не тривало як на похід зачали сипатись із усіч сторін стріли Стріляли фрацнузи на францу ців прихильники тоталітар ноі влади и німців — міліцюне ри зорганізовані Жозефом Дарнандом — на виставлю ючих де Ґоля и Союзників па- рижан та вийшовших із під-ліл- ля партизанів Наигустіша стрілянина б) ла з церкви Нотр Дам і Гостпнниці де Віл і (б)-дннк- у Міської Ради) Стріля- нина — з крісів і скорострпш — скоро перекинулась і на ін- ші дільниці міста так що ро- зігнані стрілами демонстрмо-ч- і французи не мали кди вті- кати отже зачали ховатпсі поза союзницькі повзи що по става ін на вулицях Б)ло чи- мало вбитих і поранених Ге- нерал де Ґо іь мхсш відложитн свою приготовану Промов) Перемоги Сам де Ґо іь вий- шов із цієї засідки ціло В іа да видала наказ стріляти на місці кожного що стрілятиме! в громадян і кожного з давної адміністрації німецьких спів- робітників у яких посіданні знаид)ті зброю Подія ця ста лась мий с)боти Заколот по с)ботнішшм бою продовжувався ц ) неді- лю і понеділок Парижани хочть харчів і їх обіцяно їм ПрИВеЗТИ І ХОЧ)ТЬ щоб )ЗЯТ0 в карби розг)лявшіся ватаги „макі" (партизани наподоб) Тітових в Югославії) Союз- ники каж)ть що це вже зав- дання де Ґоля справ цю на- ладнати Мин понеділка це б то 72 годині по звільненні Парижа від німців заворушення и бій- ки в місті дальше тривали Дн кого вигляд) юнаки з крісом в одній р)т а кермою автомо біля в др)пи ганяли дальше по в) лицях Час-до-ча- с) зри валась стрілянина та кчлачні бшки між противними ґрхпа-м- и франц)зів Навіть вил якогось порядк) на в) лицях годі бло добачити Ґен де Ґоль попросив про дві дивізії бритінського й американсько-- 1 го війська щоб перейшли в- - лицями столиці Пом) мабть це зроблять але генерал Аи- - зенговер не виявляє наміру пе ребирати на себе поліщиної слкбн в місті ьрак харчів видко на кожнім кроці Со- юзники вже вислали 3000 тро ків з харчами Але щоб мі сто наситити харчів треод о 000 тон місячно Подібні події як Франції відбваються також у Рочнп Подають звіти що столицю Рочнн Б карешт окр)жніи німецькі війська і декотрі ро чнські військові частини не зважаючи на наказ свого коро ля бються по стороні німців проти інших романських ча- стин що злічились з черво- ною армією іГошГвжещяться тільки хочуть гарантій Подають поліські рядові ко іа в Лондоні що польське підпілля на території б Поль- щі зажадало від ряду преміє ра Міколаичика щоб він вима гав гарантій від Британії н 3 іу чених Держав під усякою мо вою що буде зак почена з Ро сією всправі наладнапня поль-сько-росіисько- го непороз) Ч1Н-н- я У пропозиціях Сталіна )ряд Міколаичика поробив певні поправки и ко ш нічого не зайде на засіданні кабінету що мало відбутися мий вівтір ка то поправки ці бдть у ру ка Ста пна до тижня Осторога польського шдшл ля має бти того род) що всяка мова зак почена тепер може бти уневажнена воро- жою для неза іежпости Поль щі акцією по Війні Щоб от же Польщі запевнити неза іеж ність по Війні треба щоб по-розміп- пя зак почепе зо Сталі ном і по іьським Комітетом Ви зволення бую підтверджене Бритапією-Америкоі- о Го юва польського Комітет) Ос)бка-Моравс- кі запросив Міко іапчн ка на го юву свого тимчасово го )ряд) і трьох інших ч іенш !3 його )ряд) і каже що це вже віз і перевіз РОСІЯ ПРОТИ МАЛИХ ДЕРЖАВ По тижневих нарадах в Дом бартон Овкс бритшські аме- риканські и російські плян-валіннк- и мирової організації натрапили на трудне питання: який голос мають мати малі держави в рішеннях про за-безл- ем під час коли чотири великі держави матим) ть го- ловну відповідальність Росія піддала Д)мк щоб )сякі рішення ВИХОДИЛИ ВІД неї Британії Америки и Ки- таю — спільно з тим що ма п держави мали б мати тільки дорадчий а не рішальнии го- лос Але на таке не погоджу- ється Британія н Америка які піддали плян щоб бла рада зложена з 11 або 12 членів Це означало б що в ній мало б б ти більше малих держав як великих І коли котріб)дь ДВІ малі держави з тих 1 1 пого- - дяться на однозпдну постано в великої чвірки то це бде означати що є оільшість Урядовий коммпкат із цих нарад оголошено чин вівтір- - ка У ніч сказане що Ачери- - ка ьританія и ьюсія „загально погодились порадити" створи ти нов Лігл Націй для вдер-- ж вання бдучого мира ЧОРЧИЛ ОСТЕРІГАЄ ІТАЛІЮ ПЕРЕД ДИКТАТУРОЮ Під час своїх відвідин Італії и Рим преміьр Чорчил виголо снв промовх до італінсікого народх остерігаючи його щоб не дтв себе схопити „в кіг [ті фашистівської тоталітарної системи в якійсь повій зама- скованій формі" Премієр скоро її точно схопив основи небезпеки що загрожють Іта лп як і кожній іншій крани від відродження тола птарпзм) в такій чи іншій формі А воля не диктатра б) де тоді говорив п Чорчи і коли бде воля вислов повати свою Д)мк п критикувати ряд коли нарід б) де міг ряд )свати коіи б) де не- за іежний від рядового вмішу вання від вчіш вання товпи чи партії с)д ко їй праводав ство бде сперте на широких основах прилпчности и спра-ве- д іивостн коли буде одна- кове п справедливе трактуван ня так бідного як і багатого так хрядовця як і звичайного цпвіліпого коли бд)ть хоро пені права особи коли не бу- де підстави боятись полщіи-но- ї організації під контролею одної парти Казав Премієр що він радіє що скоро вже ве шкі італійські військові части нн при і маться до боротьби по стороні Союзників КОЖНЕ НІМЕЦЬКЕ МІСТО - СТАЛІНҐРАД Уже рік тому пише Герберт Л Метюс Гітієр поробив н ія пи зробиш з кожною ніче-ціког- о міста твердиню папо-доб- у Ста ннгрлд) Казав Мс-гюсо- ві таке один шмещкпн зиіговик що по заніміти Со- юзниками Риму залишився в цім місті А що він таке саме говорив і іншим тож є шдсла ва каже лому вірити Отупс Ги-лє-р )же тоді перед бач)вана що велика сила Со- юзників звалиться на Німеч чині и скликав наиважніших своїх ґав іяитерш в Еврош до свого постою и отверто їм ска зав що Німеччина не матиме си ш вічно опиратися безмеж- но бі іьшш пот)зі своїх воро- гів отже за певний час шче-цік- і армії м)сітим)ть відступи ти в межі в іасної території Але це ще не значить що Ні- меччина б) де побита коли кожний німець виконає свій обовязок обовязок ти то треба буде обороняти кожне шмещке місто як Ста-лінгр- ад боронили І коли це станеться тоді це дасть Ні- меччині таку мора іьн) чщі гордість із свого герой- ства і таке велике місце в істо рії що через 100 років ніяка чжа нот) та не посміє тракту- вати її инакше як за собі рів-- н Юнацтво Німеччини б)-д- е так од)шевлене а Союзні Нації заплатять таку велику ш ну за підбиття відроджен- ня націонал-соціяліз- м й біль- шого Раих) прийде скоро Отже тепер треба тільки ждати и дивитися чи воно так станеться СКРУТА НА ЖЕНЦІВ — Щоб бодай трохи запобігти недостаткові робітників на степах Канади міністерство праці зарядило висилк) на За 2500 робітників із Онте-рі- я н Квебеку Червоні Над Лунаєм і в Маляр Сешгороіі ОСТАННІ ВІСТИ РОМ ФРОНТ — Одночас- ним наст)поч із моря и по землі червоні армії зайняли мин нівтірка велику ромп-ськ- у чорноморську пристань Констанцу через три роки ні- мецьку найбільшу морську ба зу в цім районі Цс означає що червоні посунулись 83 миль по морі від Сулши взя- тої в понеділок і 70 миль по землі під Тульчеі над Дунаєм і дійшли па віддаль 29 миль від Болгари У Констанці зпа ходиться кінець нафтопрово- ду з піль Пльоешті ФРОНТ У ФРАНЦІЇ — Кі- нець нормандського клина Тре тьої Амсрмк Армії зайняв Бе-л- ьо Воо Шато-Тіє- рі п Суасоп та простує ііапіішіч по шляху Арденськім дншіоїшш передні ми стежами 55 м від бельпи-ськог- о кордону а в напрямку на ЛюксемОург 100 миль під кордону Німеччини в4 НІМЦІ ПІДДАЛИСЬ БИ КОЛИ Б Ґенерал-іюр)чии- к К)рт Діт-ма- р шполош)іочп по радіо черговий огіяд воєнного по- ложення натнкіі)в що Німеч- чина згодилась би перестати воювати ко пі б Союзники по п) сти їй із своїх воєнних дома гані і заст)пиіи їх „роз)мом і кращим пороз) мнимім" Цеп пропагандист Високої Коман- ди признав іпчсцікі невдачі в Франції та нарікай на події в Ром)нп а іе казан не зважаю чи на це все „Німеччина му- сить даліше битися так довіо доки паші вороні б)Д)іь три- малися своїх воєнних ці їси Бо ко ш б ціого не бую ко- ні б світ що проти НІ ОІ о ми стоїмо бв і о гой стані чес- ним і визнати право па жим я за великим іаіановигич і важ ко працюючим шмецікпм на- родом то не б) ю б причини щоб оця біда наповнила світ )жс через поверх пнідекади и дальше поглиблювалась" ЛАШТУЮТЬ умовіГдля Російська Агенція „ТАСС" але тімки вона оголосила що Болгарія зірва іа диилючатич ні звязки з Німеччиною По- - не б)ю нізвідки Передтим по дава іа Москва и Анкара що німці вже майже вийшли всі з Болгари Тим часом москов ське радіо з мий нонеді іка го лосило ніби за боліарською новинкарсікою агенцією що німці щойно зачали з Бо іга-р- ії відходити Ралю каже що - Х А щоб цей виконаГ'!ЄРджсии од"ак ЦІЄ1 шсткн таку що ід Володарі СКигеЬіН НШег Рік )роджсння 1874 1889 Перебрав владу 1940 1933 Скільки літ 3 70 55 довго править ' 4 11 3888 3888 У Франції положення неясне Є вістки що німці покидають Італію Розпад ром)іісікою фроіп) наслідком ннповідженіїм Ром) цією шини сіюм вчорашні ом союзниконі Пімеччпіи злхо нив пімцш н Роммш в поганім положенні Ромміські ншсіка хоч не всі члеоно піддаються червоним червоні швидким походом переправились через лиман Дністра н зашмі ш Акер чан а даліше Кишиисв і шині ким походом цідінні пі до делі ти Д)ііаю иереїшпп Де пту п злиня пі 1)льчею з моря зли І МІ їй С)ліну др)і' по ве пічні- м пристань Роммш піші чер вош шдді ні злния пі велику пристань Ґл кщ Брлії) іл пі-дінш- лп пл сорок ми п до паф ловпх піль Пноешті та на 50 ми іь від Ь карені ту зайняв шн Б)цеу Да іьшс каже Мо-екп- л червоні ивііпп пі пл терп торію мадярської частини Сс-міпоро- ду н зайняли Брсгц) Каже червоний КОМ)ІІІКЛЛ що червоні відділи знаходнпсн 68 ми її від великої пристані Кой станції п 84 м від бо ігарсько-г- о кордону Болі арія кажуть ллшлусться випошетп І Іічеч-чні- н шипу Фін іяпдія кажуть буде і отоіза прийнятії точки завішений зброї до іижімі Мл днріцніп німці обіця НІ П1СІЛ-II- I в доиомоіу 10 ДНІИЗПІ шн-- сі ка щоб борони і п п заіроже ні ром)іілми н червоними кор ДОНИ Пл Півночі червоні відбинл юп шчсці кі ііроіиішплди на-схо- ді н півіпчіпч сході від пра їм передмістя Варшави Зані- міли каж) гь Осгр)ф Мазонс-цк- і 50 ми іь пл ишпічіїпіі схід від Варшави За ввесь час їх- ні ого ліпного илсі)ііу черво ні каж)іі що німці сгрліили 1 мі іьпоп п іькп вбпіпмп п оиорокисшія Болгари „буде закінчене впроіяіу кілі кох днів" Іоворяль у Лондоні п Виа-шипґго- ш що )ЧОВИ злшпеп- - ші зброї дія Болгарії будуть важчі як )мови для Ромупп Ьо парія щоб одержати заві шений зброї ч)сітиче наперед забрати своє вшсіко з Греції и Югославії м)сігиме бодай здемобілізонати німецькі сили в Бо ігарії ч)сітиме віддати Греції Тракпо що забрала а Югосіавп Македонію § ПРИГАДКА — Адміністра- ція „Українського Робітника" знову пригадує своїм після-платника- м щоб надсилали свої борги за часопис коли не бажають наразитисі на спинеи ня висилки часопису Тепер боргувати — стидно - Х - КоозєуєЦ П Иисе Тоіо 1882 1883 1879 183-- 4 1933 1922 1924 1941 02 01 05 00 11 22 20 З 3888 3888 3888 3888 Цікаві Цифри Або Коли Скінчиться Війна Між предсказанплми про кінець цієї війни появилось оце най- цікавіше має Як Тепер ділять 3888 на 2 і еиходить 1914 і в цім році каж)ть бу де кінець Дальше ділять надвоє рік 1944 і виходить 9-7- -2 і це кажуті означає 7 вересня о год 2-- м отже шс тиждень ждати А хто б)де по цін війні правити то каж)ть видко з перших б)кв цих провідників С Н РЛ 5 Т — СНШ5Т (Христос) з іовлспимп а за ввесь чле він нн на їх фронті 7 мі і і 800 ти сяч людей Своїх страт пода ють на 5 мілі попів У Франції Де тепер зіпходитіся боно- ва шия п Франції докладно не відомо 3' кожнім разі в нап- рямку від Норманам плблизи-лле- ь вона до Млрпи цс б то до місця найбільших бот за попередньої шини Амерпкаи ці мали дні ги до Марин на пій пічнім сході під Парижа носу пувпінсь 15 чиль за один день із зайнятого міста Мо Каиа- - діпці мають знаходилися коло Шлто Тіьрі місця амернклно-іпмсц- і міх боїв в липні 1918 Німці підег) иають як подають зшдом іеїшн з ці іоі терплорм що папо іуднс від Сени і ду- мають маб)лі слати пл лінії рік Сочл-Марп- л Поза Сеною Союзники зпаходяльсн між Па рнжеч і Руаном Скіїькісп крніалпх бомб киданих іп Пол ІЗритаппо зма лі іа до 04 пересічно па добу а падали пересічно по 100 Ду-маю- іь що це лому що пічці перенесли їх базіг даліше па-сх- ід Союзні лпакп бомбар-дув- а пі величезну будову ип-сиііи- оі станиці сірагосферпч-ии- х кріїлаїпх бомб (тих вели- чезних що німці заповіла ні) н околиці Мімолсіс коло Па-дс-Ка- лс Велика нічеішка пристань и По і 'Франції — Марсеи — піддалась разом зо споїм комаїїдантом генералом Шефероч якою червоні засу дплп пл смерть позаочно Чи иою видадуль американці чер иоііим певідочо Ф)апц нри стані па півострові Ьрнгліп ще держлпея ІЗресг бомбар- дували зіармаг з бонового ко рабія „Вворспапт" і інших і а бомбами з 300 бомбовими ІІрисіапь Тулі оп здобу тл але німці ще бороняться па однім ко пні при березі що коніро-лю- с дост)н до пристані Воєн них бранців коло Марсею н мол ч'рапцм оочіїсіїоюль па окоіо 17000 Союзники на фрапц фронті Вкивають нового ионза що ршас воінем на віддаль 450 стіп Пазиваєпся иш Чорчил „Крокодил" Від початку Війни Британія и Канада страти пі 3 бойові кораблі 3 бойові кружляки 5 лігаконосціи 2 малі літакоііос ці 28 кр)жіікш 14 озброєних торг круж іяків 124 протитор педовцш 04 п-чов- нів 7 фри-га- т 23 корвет і 289 ріжиих ін- ших морських бонових оди- ниць Американці нл істіли бочбо-викам- и на остров Цеієбас у Голянд Індіях і загонили або шкоди ш ш хт кр)жляка 7 вам тажних кораблів і 40 барж Подає КП що є признаки що німці забирають свої віїі-сік- а з провінцій італійських Смілії Пієдмонту п Лігурії и відсг)ііаюті у сторону Альп і мабуть покидають свою силь по укріплену лінію Ґотицьку залишаючи ціЛ) північну Іта- лію італійським ново-фаши-ст- ач і їч війську Над Адрія-тико- м Союзники мають знахо- дитися 5 миль від пристані Пе-за- ро |
Tags
Comments
Post a Comment for ucke0258