Ukrainski Visti, July 04, 1930

              Сторона -- 1
Західні Вісти
Одинокий Український Тижневник в Альберті
Виходить що-тиж- ня кождої пятниці
РЕДАГУЄ— КОЛЄПЯ
Передплата виносить на рік:
В Канаді $200
В Злучених Державах $250
До Европи $300
Ціна за дрібні оголошення
За дрібні оголошення платиться належитість з гори
инакше не будуть поміщені — Одно-цалев- е оголоше-
ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 за
три рази $150
ЧУЕ8ТЕІЮЇ КЕЧУЗ
ТЬе опіу ІГкгаіпіап Теекіу еві о£ ТОппіре£
РиЬІіаЬесІ Ьу
УЕ5ТЕШЧ N£№5 РІІВІЛЗНЕКЗ
Еуегу Егійау о£ іЬе ТУеек
8иЬзсгіртдоп іп Сапасіа рег у'еаг $200
То ХІпкеа Віаіез $250
То Еигоре $300
ТУЕ8ТЕВД КЮТ8
9757 Таврег Аує Егітопіогі Аііа
РЬопе 4809
ПЕРЕД ДОМШІЯЛЬНИМИ ВИБОРАМИ
(Під Розвагу Виборцям)
Цей рік приніс горожанам нашої іпровінції дві
дуже важні оправи до поладнання Альбертійці що=
йно вирішили одну з них віддавши управу провінції
в руки партії Злучених Фармерів Альберти а ту вже
насувається й друга ще важніша Від вирішення цієї
справи залежатиме чотиролітня або й пятилітня до=
ля цілої канадійської Домінії Мешканці Альберти
разом із іншими канадійськими горожанамн мають
взяти участь у наближаючихся виборах до доміні-яльног- о
парляменту і припоручать одній із політи
чних партій створення нового федерального уряду
З огляду на теперішнє дуже скомпліковане еко
номічне й політичне положення у всіх світових дер
жавах тому що дуже богато країн а між ними й Ка
нада находяться' під цей час в стані великої еконо
мічної крізи —горожане Канади повинні докладно
зясуватн собі мішувшу й теперішну діяльність ріж-нн- х
наших політичних партій і вручити державну
управу тій партії яка оказується найздібніщою ви
двигнути нашу країну із тоГ прикрої економічної
ситуації
Ліберальна й консервативна партія які є най
старшими і найсильніщими політичними уґрупува-нням- и
в Канаді вже від трох тижнів розпочали за
взяту виборчу кампанію Провідник ліберальної пар
тії дотеперішний премієр федерального уряду Ме-кен- зі
Кінґ і його найбільший політичний противник
'консервативний лідер Р Б Беннет розїзджають по
більших містах Канади і виголошують політичні
промови які в менчій або більшій мірі висвітлюють
політичні програми цих двох політичних партій
Щоби докладно зрозуміти під яким зглядом і
до якої міри розходяться політичні напрями кон
сервативної і ліберальної партії то треба вглянути
в парляментарну діяльність цих двох партій
Провідник опозиції в федеральному парляменті
Р Б Беннет протягом двох літ натискає на прави
тельство щоб воно піднесло митну тарифу на всякі
продукти імпортовані до Канади із закородону Го-
ловно клав він натиск на те щоби збільшити митні
оплати на товари американського виробу тому що
—мовляв —і конгрес Сполучених Держав застанов
ляється над зміною своєї митної тарифи Беннет ві
рив і вірить що тільки через високу митну тарифу
можливо зліквідувати погані економічні відносини
в Канаді та піднести її на високий рівень економіч-
ного добробуту Однак всі його змагання були без
успішні тому що премієр Кінґ і ліберальні посли
дивились на оправу зовсім інакше Вони стояли на
становищі що висока митна тарифа не тільки не
прннеслаби державі жадної користи але й моглаби
ще й погіршити існуючі економічні відносини в
краю Канада як молода країна що починає розви вати ріжні індустрії повинна жити в дружних торго-
вельних зносинах із другими державами і тому му
сить мати пропорціональну митну тарифу Знова
безглядне піднесення митних оплат на заграничний
виріб утотожнювалобися з виповідженням торго вельної війни закордонові Відносно Сполучених
Держав заняв канадгйський уряд вичікуюче станови-
ще і під напором Бенета зложив заяву що як аме
риканський конгрес піднесе митну оплату на кана дійські товари тоді й він у відповідній мірі присто
сує свою митну тарифу на американські вироби
Це й_сталося на послідній травневій сесії феде
рального парляменту мова митна тарифа до великої
міри відповідає побажанням Бенета і його партії
тому то мав він заявити що ліберали вкрали його
митний плян
вже Тбаулцою ончоеввиуднтаирмифу щуохваалмеенроикнаенсльикшией токмоунгрщесо
ухвалить нову митну тарифу Гавлея і Смута яка між іншим підносить скалю митної оплати й на де- няиків кзамнінадучйнсаьшкіої псртоардоуїктмиитВноїнатйарбиілфьишішйалмеінриі йпрзирчіис-т митної оплати на канадійську і всяку заграничну
пшеницю в Німеччині (78 центів на бушлеві) вІталіі
Е7в3р£опциентів) у Франції (53 центи) і в інших краях -
псьекйосїьОктмижихетндвоерїпжтеаарвршаиіхйфи мВзірмііннапишоідйміилтнанлоовиїійнпамоилзтімтніиінйкуиткаварниеафвдріійо є
ріжні підвижки знижки і тимчасові підвижки чи знижки (кавнтервейлинґ дютіс) залежно „від взаїм- - ного і пропорцюнального товаро-обмін- у митної!
тґропорції і т П - 1 і І
і --
г-
ЗАХІДНІ ШСГИ Число 27
ряди овочі овіжі яринн мясо чай і т і є вільні від
митної оплати або як кажеться "стоять на вільній
митній листі" знова на деякі бритійські продукти
митна тарифа накладає нищі оплати як на такі са
мі продукти з інших країв
Ухвалюючи цю митну преференцію в користь
Великої Британії ліберальний уряд Канади робив
це з того згляду що Велика Британія найбільше
запотребовує тих продуктів які Канада має в вели
кій скількости на експорт Ріжного рода збіжжа
живий скот мясо (головно свиняче) і масло—оце
товари які ьелика ьританія спроваджує із заграть
ці Та в послідних часах Велика Британія почала
спроваджувати ці товари з Аргентини Австралії
Нової Зеляндії Данії Німеччини та з інших країн а
за те Канаду лишала на боці або спроваджувала з
неї дуже невелику скількість запотребаваних про
дуктів Та все таки Велика Британія спроваджувала
з Канади більше число і на більшу вартість товарів
як Канада з Великої Британії Змінена митна тарифа
і бритіиська преференція в цій тарифі мають на
меті збільшити товарообмін між Канадою і Великою
Британією тобто отворити бритійський ринок для
канадійської пшениці худоби мяса і масла а нато-
мість спроваджувати з Великої Британії всякі ріль
ничі машини знаряддя і все те що та країна має на
збут а Канада спроваджує
Консервативний лідер Р Б Беннет що підчас
ухвалення ціє тарифи у федеральному парляменті
висказався що премієр Кінґ присвоїв собі його мит
ний плян зовсім не погоджується з митною префе-
ренцією на бритійські вироби Він заявляє в своїх
виборчих промовах що ця преференція не принесе
користи для Канади лише шкоду тому що Велика
Британія не давши в заміну преференції для Канади
може й на дальше спроваджувати потрібні товари з
інших країн поминаючи Канаду або не відплатиться
Канаді як слід Беннет далі обстоює при тому що
висока митна тарифа на всі закордонні товари є од
ною із наиважшщнх державних справ і що вона в
дуже великій мірі може причинитися до створення
добробуту в Канаді
Оці розходження в справі митної тарифи ста
новлять підставу виборчої плятформи ліберальної
і консервативної партії підчас цієї домшіяльної ви-
борчої кампанії
З КИМ І ЗА ЩО БОРОТИСЯ?
"Українці пк--е за життя свого так страшно спаряться
і політнкують та ненавидяться себе і їлаімно бойкотують
а навіть бються що заходить слушна небезпека що ко-
лію їх хто на силу на однім кладовищі то поїш
11 судного дня вижидати не будуть а з гробіп повстають
і затнуть битися з таким чупстпом самондолеиням і жи-
ттям шо через них зиопа готоваби спалахнути снітонл
ніпна"
Так писала одна українська часопись в Америці
в лютім 1928-г- о року І це правда І правдою також
є що з таких сварок і суперечок жадної користи не-
ма бо аби ви і до суду-!вік- у переконували нашого
чоловіка то він все таки на своїм хоче поставити і
все каже що "його правда"
З оцих то причин ми в жадні опори і суперечки
не віримо і жадних полемік не зачинаємо Але коли
ви уникаєте сварок і полемік то це ще не значить
що хтось може вам і кілки на голові тесати а ви ма- єте мовчати Ні Тоді обовязком вашим є стати в своїй обороні і захищати свої права
Ті що читали нашу передовицю 20=го червня
ц р признають що ми не мали на ціли жадних дво- боїв з "одиноким найстаршим українським тижнев-нико- м
їв Канаді" —"Канадійським Фармером" Ми ли-
ше виовітлили політичне становище українців в Аль-
берті і одночасно легенько вдарили по дзюбах 'по- літичних гусаків з Віннїпегуг яким вже івидно за мало місця в тім місті і вони зачали маїгдрувати на наше
поле Однак боротися з ними ми не хочемо Бо ніби
з ким і за що? Боротися з основником автокефаль-
ної церкви і теперішннм її завзятим вооогом? Бооо- - тися з оборонцем протестантизму всіх його відтін-
ків який дійшов був аж до ширення протихристіян-ськи- х потім ззас"аодбоврзоангцалемі "("КУкрФаї"нсьчко4ї К1а9т2о8л)и?цьБкоорїотЦиесря= кви і одночасно з ворогом її який пішов навіть так
далеко що назвав суто греко-католицьки- й орган
ншито христіянськии часопис ( к Ф ч 18 1928)?
Боротися з "головними редакторами" того тижнев
ника які вдають зі себе греко-католик- ів і одночасно
ведуть підпольну боротьбу проти нашого Епиокопа
в Канаді? Боротися з тижневником який вже був
прихильником і ворогом всяких політичних ідеольо-ґг- й почавши від гетьманської а кінчаючи на петлю- рівській і який остаточно попирає тепер напів боль-шевицьк-
ий світогляд т зв "шаповалІвиів"? Слоном:
мякіраомцільяк бволраосттиисвяо зпчоависонпнаисевюиглщядоатмиожчеассотпаитсиь прбие-з
принщпу оез засад без світогляду? Бо який прін
ціп може бути в таких двох заявах?:
"Ріжні самозванчі та піднольні нолітикерн пускають між
ікдсн шині 111-ім- ш національна преса" мала щось спільно-
го з преріжннми так знаними політичними клюбамн консерва-тінін- ої ліберальної чи там якої другої політичної партії В ни-д- у цього заявляймо па цім місці що наша преса і цілості!
незалежна від політичних партій Українська проса ирашог: та
буде на дальше працювати пнкліочію для добра української
іміграції иезаинснмо під усіх політичних партій і клюбін л Ка- наді і стремітиме до зорганізованая канадіпськнх Українціп
п одну сильну і иезатіснму групу яка не стане на уеіу-г- н ворожих Українцям політичних фракцій
"З преріжннми політичними партіями не тільки Національ-
на Преса але весь український загал ноишиїі числитися аж
тоді як тії ріжні партії числитися будуть з нами як рівний о
рипнім як з горожанамн таких самих нраи і нріпіілеїи як і
нони самі Самостійне істиупання так знаних "Українських По- літичних Клюбів" (Приміром Ліга Врптійськнх Уітраїнціп — Ред "3 В") нрн ріжннх наших орґаншціях н Канаді котрі
з"іпослоібтонюкуюатнь"і некожвнвиайжаюнчаи енпаос повтпроедбоибанні я загаПльннеенодрообзурмоішннаншсоьї
уткоранїнасшьконїароімдігрнаецноіїкпнвупКанщадеі прсодлиашваетиссоятнндмруїндмок—азонмавітдьля понрао-с гам та що нам всім треба працювати з нодвошінмн силами
нспадільзноорггоанжізиотптаяниямп тімсамі ихполсіетбиечноуговсіх напрямках нашого су-
Заряд "НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ" "
Так писав той самий "К Ф" 25=го січня 1928-г- о Наиважшщою чертою цієї тарифи так звана ППІПЛ НЯ ПРПІІІІЙ гтгтпиі Д ома о ос : „: „„ І !$бЯріиїІтІі5иісЇьЇк!!аЇЛпЖре2ф1еряенкцТіяРактонРаИпііідвсстяаквііі лрііялкьонїичідезняак--іІ тБ"рноаеждзоаиглцоеіяжмнчои(г"тоКа"ємФ"оК" Фщ"о з двніряни25-йг- о свочїемрвняліб1е9р3а0льрноикму
поховав
ніколи
і так дальше Отже коли та
"Національна Преса" була "в цілости незалежна від
усіх політичних партій" а від коли знова є "вірна
своїй ліберальній традиції" про це хиба знають ліь
ше "в цілости незалежні" носії ліберальних тради-
цій які тепер є головними редакторами і 'президен-
тами тої-- ж "Національної Преси"
Ще одно Найясніщі панн з "Нац Преси" мають
ще одну і то дуже цікаву і шитому собі прикмету:
:коли приміром ви зачинаєте говорити з ними про
дощ то вони говорять про сніг Як запиталася їх
раз одна вінніпеґська газета —хто є властивими вла-
диками тої бундючої "Нац Преси" то найясніщі
ани у відповідь зараз розкричалися: "А днвіть Во-
ни польські запроданці- - вони —варшавське сміття і
т д"
Отже з такого рода редакторами і тижневника-і- и
ми зовсім не маємо приємности полемізувати
Хай вони собі здоровенькі роблять свої великі "скі-іи- "
і хай і на дальше сердяться на нас Ми будемо
мовчати Хиба за дуже розсердяться то ми їх знова
успокоїмо і то таки їх власними патентованими лі-
сами!
АННА АРАБСЬКА
(Далі)
БОЛЬШЕВИЗМ І ЖІНКА
Дехто з наших червоних може
сказати та відкнж вона цс все
знак?" Ось нам иримір Я знала
одну жінку німкпшо Воші вже
була нащадком третого атеїстично-
го поіішіїшл Ще її дід був атеї-
стом купцем котрий вірив інше
в гроші Та мав велику біду бо
його жінка була дуже релігійною
і тому ціле життя в них було ду-
же бурливе Ватько її був також
атеїстом тілс же впбраіі собі і
жінку до себе котра була добра
гіиокрптка Отже ця жінка про
котру оповідаю вже була перева-
рена в атеїстичному кім і трох
поколінь Я з цікавості! иігшако-мнлас- я
з нею Була це жінка з ви-
сокою освітою з гарною товари-
ською огладою Зі своїм ніби-т- о
атеїзмом нікому не накидалася
Любила чомусь то дуже славянсь-кн- х
дівчат ЗІені вона отверто ска-
зала то н Нога не вірить а я
її отверто що я вірю Чому нона
відносилася до мене з великою
прихильністю і пошаною цего я
вгадати не могла Ніколи не боя-
лася мені виявляти свої родинні
тайни нераз нроснлі щоб я да
вала спої погляди па її думки і т
д Щоб не приходило мін нами
до непорозумінь вона мою релі
гійність толерувала а високою по-
шаною
Одного ралу мене закликала
иорса телефоном щоб я пішла до
шпиталю відвідати вище згадану
жінку котра була перейшла тяж
ку операцію на застарілого рака
в середині ЗКміі здасться що тс
що я бачила і відчула в часі сво
їй візитації в шпніалі школи не
--забуду! Коли я підійшла до посте
лі хорої вона прооуваіа усміхну
тися до мене але її уста лиш бо- -
лізпо скривилися і замкнулися Я
мала перед собою страшний образ
людини зруйнованої на тілі і ду
ші І адка що та душа іще в тем
ряву вічностн так потрясла мною
що я ще в снойому ЖИТТЮ НІКОЛИ
так гірко не плакала як тоді По
па намила цс і попросила мене
сісти близько неї бо мала мені
сказати одну велику тайну Я по-
слухала
"Ви як бачу і: вірною дії пі-
ною віри Христової отже скажіть
мені отверто шо ви думали про
мене'' — сказала вона
Коли я виявила свої останні
думки і вражінпл вона взяла ме-
не за руку і прошептала:
"іМої години в життю почисле-
ні! Хочу сказати вам одну вели-
ку правду! (А конаюча людина
пес говорить правду) Я лірю в
Нога! Всі мої терпіння в життю
Ієн
ііаиаді в справі зоїркн Рідну
Школу в Старім Краю
під заголовком: "За Океа-
ном" якій розказав рухи
і научили мене що Бог :! А моя
родинна традиція така темна що
як гаку мені не годилося знева-
жиш Моліться за мою душу Вн
) місто молитися бо я ліри умію
розмовляти з Богом душею без
слів Кажу вам що я пізнала що
хто не вірнії н иозагробоне ктіт-т- я
то той (! зіпшіений па Д)ШІ
Я як мати яка н життю втрати-
ла одинокого сішл дивлячись на
його мертве облпчча матірним ра-
неним серцем мула в своїй душі
якийсь могутній голос— надію я-к- нй
казан мені що я його ще рал
побачу До мосї зболілої душі шеп-
тії якийсь тоншії голос який
юїв мої рани 1 колн-- б не цей го-
лос то для мене ЦІЛИЙ СВІТ до ни-
ні був би гірший під гнилої тюр-
ми Шануйте дитинко той голос
коли йою почусге бо це п голос
Бога!
"Дивіться на тих ннніїшіцх уче-
них і дуже зарозумілих муіцнп
Кілько то з них учених кажуть
опираючи свою думку на ніби-т- о
наукових дослідах що те кнття
котре вже пішло в порох НІКОЛИ
не верне до свойого первісного
іпіоішнн Другі знов твердять
що світ повстав з нічого Значить
що навіть пороху не поірібпо бу-
ло для почину Його ісіюнатінн
Одні твердження ідуть в розріз з
другими Не хотнгь ті зарозуміль-
ці визнані що твір матері яіьно-- ю
і духовою жпггя Вселенної це
твір могутньої руки Бога і всякі
дальші зміни и тім великім творі
заіеауп тільки від Нього А во- -
нн сплмотьсії іпігііялтіі піп ипііп
кайте 31 тою правдою в купі па
перів написаних тими що силу
іотьсп щось доказати про що ні
і
ї умові І тими купами па-
перів попи снігові нічого правди-
вого ис дали але захитали віру
в Нога в очах тих що не умі-
ють зіі правдою"
Повшце наведені вискали цс
вискали вихованої
атеїстичного окруженин А таких
прнміріи я знаю дуже богато Ці
прпмірн свідчать що нормальна
ніколи не може бути нере-ліґійпо- ю
Л" с тісно зни-
заний дім і молодого
покоління Комуністи в Росії це
оачнли і тому власне був їх дру-ін- й
намір зЮбнти п Росії
державною власністю Набрати їх
з під опіки магерей і нігдати під
внхованчіїй догляд дерлгави На
цім кроці заптатіуіша їх іігмнло-серн- о
Крунськн Леніна
батьки комунізму
(Далі буде)
о П БОЖИЙ
ЛЕВ ЯСІНЧУК І ЙОГО КНИЖКА
Ясіичук делегат Рідної пі про їх ларібкн і допіЛки та
Школи в Галичині який минуло-'яг- 1 воші на початках в чуачіх зе- -
го року місяців в ию-мля- х себе номупаін як починали
лучених Дерагіївах а два місяці в госіюдарнтн і як поводилися але
на
написав
книжку'
в про
сили
жінки
жінка
Філядельфії до Едмонтону і цим
заиутус його погляди на українців
в обоч державах'
В книжці трапляються декуди
технічні недостатки які не пред-
ставляють мпо гадки з якііх на-
віть юді догадатися що вліієтн-в- о
автор хоче сказати Наведу до-
слівно що слідус:
" отямилось стануло при
народі та з ним епііигрлцюс що
и строму краю нема руху за у-країнс- ькнм
прпвослпвісм та що
иеліікаиськніі прості]) двох най-
більших у світі держав доводить-
ся контроліолатн одному право-
славному автокефальному архіє-
пископові " (сторона 49
від середини -- листка в низ) Чи-
тач аби тріс то нічого не второ-на- с
зі сказаного навіть догада-
тися не може нічого Шановний
ашор богато завдай собі
цім написав працю але незаета-понлявс- я
над тим що писати му-
сить зрозуміло тим більше що
шипе для нас які часто і добре
написане нерозуміють як слід
Брався не за своє діло
В "Переднім слові" лке автор
не затитулував чого конечно бу-
ло треба шипе на четвертій сто-
роні гак:
"Пе маю іірегепсііг на повноту
моіїого огляді' Дп це треба би
жиги в Америці роками з виклю-
чною метою: підглядати підноси
нам 1 мене такої змоїн не було
Я помічав принагідно"
Це чигамл відразу розброюс
Читач хоче бути певний того про
що митно але ангор йо-
го її темну улшио пезішенняс йо-
го п правдомовності! бо каже: '"Я
помічав принагідно" значить не
добачав добре справи про яку
говорить не застановлявся над
нею як слід не ипрозумін як тре-
ба Колі їж так то не треба
братися за так поважну працю
словом: ис знаю як треба то А
не іііішу! Ангора требп хиба" по-
дивляти що відважився говориш
про те котре "принагідно" бачни
і чув бо не псі письменники під-
важуються іоноі)п ти" перед -- 10 мі-шш-
пііі
українціп про принагід-
ні помічений тім: роблять ліпне
молоді люди якими : власне до-
бродій Ясінчуіг
На стороні 18 ашор ролчару-імііс- л
лвтошріїлмкш церквою Він
каже що нона повстала з хогішія
народу П говорить: "народ дома-
гався" (такої церкви) Находить
питання звідки піп зиас що 'на-
рід домитися"' пін не буй тоді
п Канаді і Сполучених Держаках
погажуї'ь світові іншу правду Шу- -
каі" "І!ІЛ Домпгаїїиі" Очевіїд
шукати
серед
жінка
і:ііікою
вихованні!
дітей
оув десять
труду
заводить
було
по йому хтось мусі про "народні
домагання" гопоріпт! Дій жнемо
н Канаді більше ш ЗО років не
чого не знають яке стоїть іїішдпачіш 1ЙГО С-ІЗ"ІІ-
Ш- І6" "РД
домагався автокефальної церкви
що правда домпіііліісіі осіОнякп
бурили нарід проти католицької
церкви а віл за ними йшов ип-слі- по
і таким шляхом епюрнії сла-
беньку автокефалію яку як со-
бпірарвіовснлуавннае хцоечрекоппризнати' - жадна
Шановний ангор мусить знати
що домагання зіі іівтокеїраліст не
походили під народу ц від оди-
ниць які хотіли при помочи свя-
щеника і церкви снечп спою пече-
ню Нони опекли її але нарід а
цього май стільки користи що л
торічпого снігу Нарід аплітів
з неї до]юго: йою розсварено
розділено на партії ослаблено й
приневолено ще раз тільки давати
отримання духовним і диким ще
рал будувати церкви платиш по-
датки і інші розходи Але автор
про це не розвідні над цим не
застановлліїсн не брав під ува-
гу судовії процесів 'за церіаш
сварок і бійок Нарід чііін: про
якихось рахмапів які обходять
спій- - Великдень тоді коли ПІД ІІІ1Є
допливе до них морем лушпина
писанок але письменники про
цей рахманськиіі великдень німо-
го не пишуть Пан Ясіичук та
це все в нього нредсгавлясіься о:і" повинен так поступиш дотп- -
дуже а дуже слабо Шановний ан- - '"0 -- 'і литокефалісю дивитися
тор мусів знати що в Сполучених лмліиіе йота то що "нарід знав"
Державах інші обставини інші ' що про неї говорить шиючім г:
жнггя і думання заморських уьра- - способи ларібку інакший поліпім- - "РІД іпаїй ііротнвікі говорить їннів Видання цеї іаіижки пере-- 1 ний дух і напрям як п Ь'аііііді феба отже і противну сторону ви-
брало на себе Товариство "Рідна) В одній і другій землі українці слухати Ясіичук противної сто-Школ- а"
у Львові (Підлягали тим змінам і через це І1'-'-
" с слухи п бо німою про неї
Книжка обіймас 255 сторін дру- - мають інакше виобраікешія про " " згадав Нрцц тільки одну сто-
ку середнього "формату з Н об- - себе інакше поводяться і іпак- - Р"у Піісьмеппііь- - не повинен з:і-разця- мн
1"арніій напір і гарний ліс застосовують скоп жнггя Ан- - иутуїііігнся тільки и одну сторону
друк Легке перо автора й умілі торові було треба конечно під о- - "Дівка на відданню"
нолучення гадок і фрагментів ка-Ікремп- мн розділами писати про Ин стороні 50-і- П автор містить
жуть догадуватися що аівтор ло- -' одних і іі]іо других а тоді піп слона духовшпаї Санчука з Ніниі-еца- с
хист письменника який бувби краще представив їх стан печу який на автокефальнім ео-вм- іп
передати гадку читачеві й п обох землях А так як- - він нред- - борі в Цю Порку сказіїв:
перенести його її ті крупі про я- - ставив в данім випадку читач я- - "Д" шіпіої орітіпіг-щі-ї заявили
кі автор гоїюіміп [кий не зпап зтюротін ааїття п до- - перехід 1Л трско-иатаїїіцьк- п спя-'Поміща- ння язиків" тнчиих землях не инобразпті со- - щсіцікіп щоби праіцопяти п ла- -
Від сторони 38 до сторони 107 бі як слід стану українців дар- - шїй церкві але їх не нрішято"
автор говорить про канадійськнх машо буде і цего собі бажати До Цікава замітка! Савчук скала
і американських українців як по- - того Шанопішй автор тягасі мита- - а ІІсіичук впакував до кишші
ви жиють і промишляють Автор чем сіпше ним з Ню Порку до Ві- -
хоте сказати про їх' спосіб :кит-(нніне- ґу з Гамілтону до Чікага з (Докінчепня иа стоо а)