Vilne Slovo, August 14, 1976

              Ш&&іїк£
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
ЗІЛ4ПММІ
уараІмсхаяД часопис
(вшиіш "У'рінскикй Роби- -
Юи") скочим ІЛ року
Бадм Вмдіікичі Спілка "Вшк- -
мі Просі" і Торокті
1агднть коткої суботи
Ндігус Р1иційн Коліт
РПИА ПЕГЕЛПЛАТА:
Річя 110(9
ТНЕ РКЕЕ У(ЖО
ГУПНЕ ИОУО")
СІкгаіпІап Іп4рп4пІ Шмк(у
(Гогтегіу "Іікгііп1п ТоИег")
Іошхіесі 1034 РиЬ1ііЬе1 єуєт7
Баїигйау Ьу ТЬе Тогопіо Рте
Ргеи РиЬІІсаІІопі Ш
І ЕйЛей Ьу £(1і(огІа1 Сотпй1о
УЕдкиу яівіскіртгсні
$1900 рег у"
АДИСА — АООКЕИ
Ва Зіоуо" ЇМ ВаІЬипІ 81 - Тогопіо ОоІСаа ВІТ 2КІ
Теї: 368-728- 2
Редакція за оголошення не відповідає!
Нинішнього року відзначаємо 120-т- у
річницю з дня народження (27 VIII
1856) і 60-- ті роковини з дня смерти
(28 V 1916) великого українського
письменника і громадського діяча Іва-
на Франка
Іван франко наролиніи 27 ц-рпн-
я І г5г року и сеті Пап
(вичах біля Ароюбіги н (сіяними риміні Поні Гміі
ко Якій був сільський коналі який (поїм ронмом і іра
нею їлобун собі нсликі пошану громалі Як ижстліот
дитину І пана 1 1 клали до шкіл Нін і кінчик іімнаою нЛршо
бичі И ммнаїп франко добрі ичинси і прочіпап о наш
книжок украпкікіп та ччжих аиюрік три кінні іімнапп
мої науки кін нже ман ГиГміоіеку а 500 иіміш (іаііко фран
ка помер молодим а потім і мама помер іа і І пан типіинсн
сиротою але иоюішчим Іакрилик іаоїчкуиаїчн ним
В 1875 році франко почав університетські студії у Льво-
ві на філософічному факультеті Там він належав до -А-
кадемічного
Кружка в якому довів до украінілації" бо до
цього часу ие товариство мало москвофільський напрям
франко був членом редакції журналу ЛруТ"
В 1877 рош франко був осуджений на 9 місячне ув'яз-
нення під закидом приналежності! до тайного соиіллістич-ног- о
товариства
Безтолковий процес котрий упав на мене як серед
вулиці цегла на голову і котрий скінчився моїм засуджен-
ням хоч у мене не було за душею й тіни того гріха який
мені закидували (ані тайних товариств а ні соціялізму я
був соціялістом по симпатії як мужик але далекий був від
розуміння шо таке соціялізм науковий) - був для мене
страшною і тяжкою пробою Дев'ять місяців пробутих в
тюрмі були для мене тортурою Мене трактовано як звичай-
ного злодія посаджено між самих злодіїв та волоцюг
котрих бувало в одній камері зо мною по 14-1- 8 Мене ви
кинено з Просвіти заборонено приходити на бесіду ь
люди котрі хотіли мати зі мною якенебудь діло видались
зо мною тільки в секреті то мене ще дужче принижувало
Ще будучи студентом університету франко почав писа-
ти поезії і оповідання та робив переклади клясиків світо-
вої літератури
В 1880 році франко попав вдруге до в'язниці за полі-
тичну діяльність
В роках 1883-188- 6 франко працював в газетах "Діло- - і
Зоря якої був якийсь час редактором Він дописував до
українських польській і німецьких гали про життя українсь-
кого народу в Галичині і витягав на денне світло всякі
надужиття адміністрації та кривди простим людям
В 1889 році франко втрете попав на два місяці до і юрми
На початку 1890-- и років франко вже був визнаний
як визначний письменник і поет автор збірки поезій 3
вершин і низин" збірки оповідань В поті чола- - повісти
Захар Беркут- - поеми Панські жарти- - й багатьох інших
творів Дедалі виростала популярність франка і як громадсько-по-
літичного діяча серед селянських мас Разом з Пав-лико- м
франко заснував в 1890 році радикальну партію і
видавав п часопис -- Народ франко і його партія несли в
маси свідомість національних соціяльних і економічних ін-
тересів народу та розбуджували небувалий рух у Галичині
франко кидав гасла загального голосування волі друку по-
даткових і аграрних реформ
На початку 1890-и- х років франко закінчив університет-
ські студії у Відні оримавши ступінь доктора філософи за
дві великі наукові праці -- Іван Винний кий і ного твори та
Варлаам і Йоасаф етарохристиннсікііи духовний роман і
його літературна історія
В 1Я95 році франко габілітупьея і історії української лі-
тератури на львівськім університеті його габілітаїня пройш
ла з відзначенням і професорська рада вибрала його до-
центом історії української літератури але іалнпькии наміс-
ник Бадені на затвердив вибору
Іван франко похований на Личаківському цвинтарі а на
його гробі пам'ятник представляє каменяра як символ
тяжкої і піонерської праці письменника
XXI Олімпіяда
Гарна Оимпіяда може навіть і наґікраша якшо йдеться про
спортивні осяги - закінчилась Монтреаи Не порунгусмо тут
теми полггичноі - справи неучасти Тайвані 'пп знаком" Ки-
таю і бойкоту Ол імпіяди африканськими країна ми Одне кільце
з емблеми Олімпіади відпало й були присутніми на Ол імпіялі
не п'ять континентів світу а тільки чотири і то не всі цілі
Ми хотіли б коротко згадати про "паї ітику овечої похоті"
частини нашої еміграційної спільноти яка хотіла б бхти все-так- и
політичною Насамперед ия частина наших еміграцій-
них вічних протествачів застосхваїа тільки негативну на-
станову на Олімгаялі Тобто бхдемо кричати будемо "зна-
ками" показувати "Вільна Україна" і тд а ше спаїимо со-вєтськ- мй
прапор але нюдин українець -- атлет їв "вибрав во-
лі" і шкода шое спаіилиІцілого СССРбовін ше існує
далі
Це є наслідки еміграційної тільки негативної пропаганди
і політики Вони кажуть ми їм покажемо ми гл переконаємо
а частина нашої еміграційної маїоді ше січас їх та йде в
фарватері поглядів старих татів
От таку позицію позицію старокрайович борсуків і старо-крайови- х
хом яків -- зайняти ншіі і еміграційні спортові й по-
літичні знавці
Але всі вони одночасно покликаються затюбки на приклади
жидів і поляків та доказують іш вони с розуми як україн-
ські еміграційні політики А от наші сусіди - поляки ство-
рили "Комітет ПВ1ЙНЯТТЯ польських змагунів з Польо-ніею- "
в Канаді шоб він згідно з умовою з Польським Олім-
пійським Комітетом і спортовими чинниками перейняв коор-
динацію організованих контактів польських олімпійці в з По
льонією в Канаді А польська газета в Торонті "Звйонзко- -
СЛОВО "УІІДЕ МЛУО 5аЬийу АедіЛ а
Антін В Івахнюк
ЧУДОВЕ ВИДАННЯ ДЛЛ ДІТЕЙ
Мій перший словник Торонто 1975 стор 107
Накладом Об'єднання українських педагогів
Канади появилось направду дуже добре та ко-
рисне видання для дітей — Мій перший словник
Воно — для дітей що починають засвоювати собі
українську азбуку та вивчати нанпотрібніші сло-
ва Книжку по-чистецьк- ому ілюстрували молоді
Козаки — Юрій і Ярема вже відомі мистаї
Як подано на заголовній сторінці цього слов-
ника склали матері під проводом пок Кекелп
Патісвої відомої "Цьопн ' дозготітньої керівної
пластової діячки та педагога На жаль вона не
побачила за свого життя цієї цінної праці друком
Словник складений за азбукою й на кожну
букву подані слова з наголосами Кожне слозо-тям- а
зілюстроване так що дитина зорово сприй-
має предмет Ілюстрації у двох основних красках
— бурою (брунатною) та зеленою переплітаних
чорною Це перша частина словника У другій
частині подані групи слів-тя- м теж усі у карти-
нах як "Людина" "Родина" Одяг" "Довкілля
хати" тощо аж до сучасної техніки "Машина"
Не зпбгто про "Ввічливі слова" та числа На
кінці подано "Список синонімів" тобто — подані
сіоза тотожні або близькі своїм значенням Пре-
красна обкладинка викликає щирий усміх
Хочемо висловити кілька завваг які можуть
стати у пригоді при другому виданні Відомо що
дитячі видання мусять бути якнайкращі з кож-
ного боку а мовна коректа — дуже дбайті па
У "Моєму першому словнику" надибують-- :
деякі окреслення недокладні або місцевого похо-
дження а то й чужомовні Крім того є помилкові
наголоси або просто друкарські "чортики"
Горнятко це не чашка (філіжанка) але ма-
ленький глиняний горщик Назвву дуже провор-
ного "нічного вламника" єнота ми б поставили
на першому місці — полоскун бо вона віддає
добре вдачу цього злодійкуватого але лінивого
звірятка Він усе що їсть крім риби докладно
полоще обмиває бо не має слини
Іриси мають українську назву — півники
Лента (магнетофонна) — місцеве слово мабуть
під впливом російського Наше літературне слово
— стрічка Лопата трохи різниться від заступа
Ілюстрація вказує саме на заступ а не на лопа-
ту якою не копають а згортають наприклад
збіжжя-зерн- о
Ілюстрація пирога відповідає скоріше якомусь
іншому печиву Уявлення пирога звичайно ви-
кликає в нас подовгасту конусову форму Наше
літературне слово і на першому місці є літун
Ол Підгородецький
НАШЕ ДЕРЖАВНИЦЬКЕ ДУМАННЯ
Про наше державницьке
думання ми багато говори-
мо але на тому обговорення
нашої державницької поста-
ви звичайно й кінчається Те
що ми виучуємо дефініцію
держави як такої та закли-
каємо до збудофвашя якнай-
більш поганої національної
свідомости це ще дуже да-
леке від такого держав'ниць-ког- о
думання яке могло б
поставити нас — ьгевелижу
етнічну групу — на належну
висоту
Також не багато дає те що
М'И ставимо державу як сим-
вол котрий втішає нас сво-
єю декляративною формою
Бо що ж це є реально бе-
ручи держава як не органі-
зація яка існує для членів
дашого національного гурта
чи декількох етнічних груп
тобто спільнот?
Част6 зустрічаємося з вис-
ловом: „держава в державі"
Чи це не да нам більше пов-
ного образу в цій справі?
Погляньхго на канадійську
державу Чи вона не піклу-
ється життям уейх своїх гро-
мадян? Чи вона не журиться
безпомічними старими без-
робітними? Чи вона не шукає
для тих цілей закордонних
ринків збуту? Мало того! Чи
Канада не бере в опіку через
свої представництва тих що
попали в тюрму десь там у
Ліексіко в Китаю чи в У гал
ді ? Чи беручи те се загалом
не є кашдійська держава по
вноцінним і дбайливим опі-
куном для тих хто є її чле-
ном тобто хто прийняв кана-дійськ- е громадянство?
Я не буду говорити про
такі держави де генхтоть
'ВІЛЬНЕ — 14 і 1976
внутрішні еоціяльні конфлі-
кти або де під покривкою
леГсільї гости ведеться постій-
на війна двох чи більше на-роди- н бо це обставини вій-
ськові Але я хотів би дія
більш повного висвітлення
проблеми яку я взяв за тему
поглянути на хвилинку на
іншу державну організацію
а 'сіімє на бджолиний світ
Досліідтвки-науковц- і обчи-
слюють що бджолина „на-п- і
я" існує вже понад 50 міль-
йонів роьзіїв Дивний і цікавий
це світ та дивна його побу-
дова Бджоли дуже інтелі-
гентна порода котра зуміла
не тільки винайти для себе
особливий суспільний устрій
але також навчилась жити з
людською породою в стані
корисної оігмбі'ози: мовляв
ми тобі даємо мед а ти нам
охорону
Пригадую як нам дітям
колись бджоли ставили за
взіїр гірапьовитости а при
точу повчали що кожна бджола збирає мед теж і для
себе на зиму Хоч при більш
пивнім вивченні життя бджіл
показується що воно трохи
не тж Бо насправді ані одна
з них не їсть того меду що сімі так літом з квіток дбай-
ливо збирала Виявляється
шо кожна бджола котра
влітку збирала мед гине Тим
медом кормляться інші тоб-
то бджоли що народилися
під осінь
Виходить що у бджолинім
іироді" жодне покоління не
працює для себе а навпаки:
всі до одної працюють на
інших на наступне поколін-
ня І ніхто з того не робить
якоїсь проблеми Ніхто ае
вси" ви 23 червня 1976 р помістила статтю під заголовком
"Аби ми могли бути з них думні" тобто з польських зма-
гунів на Ол імпіялі в Монтреалі
Дурний екстрем не дозволяє такого робити з всі ми укра-
їнцями в Канаді І замість доручати нашій молоді робити
непотрібні вибркки на Ол імпіялі то треба послухати тих
наших студентів які більше знають от як передають на-- ші
студенти з Саскатуну за підписом 7 Гавриша прези-
дента Ради Студентів при Інституті ім П Могили вони на-
писати два листи до СіБіСі в яких протестувати проти
наззи радянських легкоатлеті- в- росіянами Крім того сту-
денти подати в листі шо такі атлети як ВатерійБорззв
Микола Авітов і Василь Алексеєв не с росіянами а укра-
їнцями Стало відомим шо знана гімнастка Надя Кома-нец- ь
не є румункою (Команечі) а українкою (Коанець)
Також в інших країнах були українські легкоатлети як
наприклад Іван ХаралампШ з Румуні і панна Луда з ав-
стрійської екігги Володимир Куш із Зах Німеччини від-биванк- ар
Олекскж з Канади тренер Шевчук вбразіїій-ські- й
еквіі Думаємо шо в інших країнах були також ат-
лети українського походження І першим завданням на-
шої молоді було їх пізнати й подати відомості про них
для нашого ширшого загалу (ел)
а не пілот (пілот ширше поняття і Кг:м того
книжці це слово написано летун Слочо тітхн -- -
літати а не від летіти
Пластинка (грамофонна) це російська клті-- л
Наше давнє слово — грамофон! плит :-ті- вка
Основна назва квітки що її пода-:- с -
ромен — рОмАн і тая її називає Визначник го-
стин України" Слово "ріка' вже застарле по-літературн- ому
— річка (як ьнига-книжл- лі Го
вер — слово західньоукраіьське (влти? лсчьсі!
мови) Літературне — велосипед (з фрачцчч-ко- ї
мови) Є не тільки тарлка але тс і тлгл:
Фартух — звичайно буває шмратянні! ::: --
ськнй ковальський) і закриває цілий перс: IV
дини Ілюстрація вказує на фартушок О ч--сле-
ня
"контакт" (електричний те лефон :!: ' —
не докладний По-нашо- му — втіічка притИчна
Електричний пристрій що витягає пп : на1: л-сть- ся
ПИЛОСОС а не двозначний нозит-- - -- і
рювач"
Ківшем черпають вино мед тоді" а ополол --
ком розливають рідкі страви (як копіях ) І ор _!
ЧИ ГОрЩИК ЦЄ ГЛИНЯНИЙ ПОСУД ПоТИВЛНІ Ч1!і !: і
і т д мають назву казан казанок Оаняк бани-ЧО- К
Пішник або піхурка (за Грінчельомі с:о
місцеве лемківське на означення стежки : і --
шоходців Літературне слово — пішохід хідник
тротуар Правильна назва — піл сніжник а не
шдсніжка Так є у словниках так с ч Ви мач-
инку рослин України"
Жарівня це посуд з жаром Коли ж ми маємо
на думці жарівню з рештою де мажап а то
ще й з приладом на якому крутять мжо над
жаром то це по-нашо- му — рожен рожн Грч -- зовик — російське слос ід 'ірГ (вантаж)
Груз по-нашо- му — розі цеглині: тимік тоц
На Україні вживають рузомік ллє ставити
подають його на другому мит а Словник
української мови" відзначає його як ротючіе На
першому місці ставлять — вантажне авто (аиі-- -
МОбіЛь) теж ВаГОВОЗ Ачі'цЛяНі НІШІІІ мат
це польовий військовий шпиталь як теж і карета
для перевозу ранених (за Словником чужомов-
них слів") У даному випадку треба ка'аги —
карета (авто) швидкої допомоги Шофер ч
нашій мові має відповідника — водій іліпаї
Краще слово за якір це кітва Пишемо схкеніл
а не суконка Прасують пріскою залізко — ю-вірко- ве слово Машина до прання це пральна
машина або й просто — прілька Сушарка —
зменшувальне слово від сушарня тобто будинку
де сушать тютюн хміль тощо Машина ж що
сушить білі зну називається сушильник або су-
шильна машина (як подано в но:юму словнику
Подвезька) Котара (польське слово) наше —
питається шо він матиме з
того та то одержить за ту
тяжку працю У бджіл теж
немає поділу на „мої діти" і
„твої діти" бо всі діти є
наші діти Немає теж і неза-
довільного неспокою та бо-
язні що мовляв „мось буде
моїм трудом користатись"
бо кожне покоління добро-
вільно віддає ввесь свій до-рібо- к
для наступного поко-
ління
Чи ж це не є повноцінне
державницьке думання?
Як бачимо ідея опіки на-
ціональної спільноти як дер-
жавної так і бездержавної
виходить далеко поза ком-
петенції доброчинного допо-мюговог- о
товариста яке є
наставлене на ласкаву лепту
для тих що опинились без
будь-яки- х засобів до життя
як нашр ті що у нас в краю
колись погоріли а не було
жодного тоді обезпечення І
тоді вої тамі погорілі протя-
гом кількох годин переміню-
вались майже на жебраків
Тому-т- о допомога була тоді
конечною
Нині сгграва матеріяльїюї
допомоги в багатьох держа-
вах в тому числ і в Канаді
чудово поставлена Але для
деяких етнічних груп в тому
числі й нашої не вичерпує
справи Бо ж насправді не-
залежно від дуже добрих ма-теріятьни- х-
умовин наша ет-
нічна група слабне зменшу-
ється чисельно і розпливає-
ться в чужому морі
Виходить що є ше інші
справи далеко важніші від
матері ял ьних умовин та зв'я-
заних з ними лудських пере-
живань На ці питання наша
еміграція мусить дати відпо-
відь якщо ми за двоє -- троє
поколінь не розпливемось е
зникнемо та взагалі не пере-
станемо існувати Всі ці пи-
тання вимагають переоцінки
нашого сучасного суспільно-
го думання та більш основ-
ного вдосконалення нашого
державницького думання В
центрі цісї проблеми висува-
ється ідея суспільної ОПІКИ
як основне питання як вихід-
на точка нашого державни-
цького думання а нашого
еміграційного думання зо-
крема
Очевидно між людською
сусггиьніспо а бджолиною
є величезна різниця Але є
також чимала різниця поміж
ткідкьюьхгишількХзтаіці Одні
менше працьовиті інші біль-ііі- е
В одних гтанує глибока
солшрнггеть в інших тієї оо-гїдарнос- ти майже немає Одні
народи1 залюбле-- д у свою на-
ціональну субстанцію інші
підбігають за примхами мо-
дерного життя ї ггавляться
байдуже до своей питомої
культури та до своєї націо-
нальної естетики Між наро-
дами теж бувають такі що
давдагтазоться тікати" від озоеї
гаїгіональної оосреміїзіности
з:асв'ітса прНтиаолмандуаш(щелопеокгатлнрягидлчінйсицлйіовноазяхикливійабюожтїїьагкклчто'овньетервід-:юв"::- ас хл-ь- а імапюс :ріньч Скори: би де мс-ь- і :лч-л--- : грінкожарка
Мечму першомх со?'і! і :сь непра-
вильні наголоси — свач:е-ц- с і треба (-н- :с
і'чі с-ачгі'-
лія ж р і: сга иоі очевидна почіп-
ка і: термометр (термече::-- 1 "рої ібрбн-з-л?ні- )
а на слово човен поставлено подвійний
на: о то і як де с в Голсч кєьі'чл і Одначе нпо-"- о
на ь:н:ісвоч складі (чоьеці _ мицоїнй і до-і'- р
словники ного не подлюті Треба б :о п:а-іт- :
подчпний наголо на ю-- о піхн бо від
ч юг--а птах -- а ми птахи а :: ::іаа -- і' ми
:тт іхіі
наш час багато нових тів І аоьот ьорв і икі
або приживаються або іав"'грліоіі ' !т::моч
слові 1 оня Гороховнч пише що дехм ( юна І
треба було творити" Цього вимагає н-иіг- ч :ю тп рочіпток Проте треба перевч-ч-- н чи і ччс
так: або подібні слова не кчмоті її Україні іт- - пітні творюютии по с:о-- а ііс : + імчи га
ти і і втрхчаннч росіим : момі ла: : гц-- ба-:лт- о добрн новотворів :::о їх ччм' {V члево
кчлга щоб не внбнтио і :о-ію:- о ::оп х'іраін-- і
і о: о народу
Лап треба дбалії щоб не иводі'іи о :псі- -
!М"ІО! "014! МицеВИХ с!І І 1 11111 ( іІІЛ чі1 ЇХ
"сгсніртп В N країні вгдлно і попам! впдл- -
юлі ба-аі- о добрих мовних нідрх чніч-і- в рмннх п:і:іі -- порад к юиникіїї ккірнчпі'х ірамліиь
:рачлтик схчлсіюі лпел і раоі -- ичч' і:'л ю :і- - пі'ок Воїн: іісіч допхпні і і цих нам іребі
к "рік гх ватпсь
Мін перший словник яі огиі аі' н-чкна-
че
їм дія дітей Проте на нашу дчк він нкчм-'іере- д дія баліми які чх'чп кн'і інчо набх'їн
ла пріктудновапі Адже блтікн — перші нчиїен
і: і її і і її 1ч-- чмнівх іе по іпім-к- а 'пччініїа
наіігічь х кожною хю хоче пчіорпіи ачкіс
м вою поправно Вона июіч мімецііич оформ-ІСНІ'І- М прсктіі к рчкн Крім гою ічпившп її
ми допсщокец) доброчіх ДІЛУ
Не ршии словник — це : іліїн перший 1 ВКІ- -
ччт :::о поічініп м ним ппдч на ти чертоіч Правда
ие 'межіпь не тільки від лою іурту хто зро-іумі- п
цінність і конечність такою іч-дани-
й до-
клав свою знання та зусилля ліс її від нашої
іроч'адп під н моральної та чалеріч іьїкч юпо-
чки п Краща за великі теорії іа бе ні и кінні ба-
лачки про виховання дітей — наполе піна пріни
в цьому напрямі
Ііерс'ИМ: І II МОНу СВОГО ОТО- -
чеііни і робити її своєю плас-
кою Ноші здебільшого жа-
дібно всмоктують в себе по-
дих чужої естетики і чужого
стилю думання
ВарГО ГіуГО б ЗЛСТаНО'НИ- - пкь то якого типу народу
ми мали б себе --ичисліл и''
Дужі шкінни і унікальний
і снчій натурі тип суспіль-Н'- Н прілііппі і державного
іи:іу иііііиіініли були жи-
ли :поб могти успішно пере-
чепи СІШ ДНОХ-ТП'СНЧОТІ- Т- :п'і гнпюри Ця чхни орга-чмиппн- а
схема дшвопітн їм
емкірнги ніпвичайііо ьніи-і'ов- ч
чіжларод-і- ю силу Од-ііо- ю
і основних концепцій у
тій оріміміційшй схемі була
державницька схема суспіль-
ної пі ки Ця ОПІК! здійсчю-К1ІІС- І
як шляхом побудови
иілііоіспшч інституцій так і
шляхом створення каси беч-нідсогкон- лх позичок на за-
кладання підприємств нк теж
і шляхом особистої ОПІКИ
здійснюваної патріотичною
поставою глибоко закоріне-ни- и
національним ііістинк-то- м
який і є основним еле-
ментом державного думання
На мою думку добре було б
проаналізувати цей відтинок
щодо фізичної особи внутрі
жидівської спільноти
Правда жиди ніколи не за-
ли 1 1 кий на поталу своїх бід-
них -- лс бідні жиди це були
дуже рідкісні виїмки В онов-ікіхг- у їхня опіка постійно
йшла по лінії будження жит-
тєвих сил Там було постійне
намагання допомогти собі
взаємно зд'ябути самостійний
варстат прані і в торровлі і
в ділінці ремесла Увесь на-гол'- ос
був посга-влеїти- й не на
початковий нідтинок де Схід-
ний одержує кусень ласка-вг- о хліба але на всю даль-
шу частину ідтинка -- - на
побудову всіго дальшого
життєвого шляху кожної
СВОі людини
Очевидно такни підхід до
тих справ вимагає надто ве-
ликого вкладу особистих сил
цілого гурта людей а може
навіть і всієї спільноти Там
мусить діяти — і то дуже
ефекти-вн- о -- - осередок еко-
номічної інформації А ие ви-м'аг- ає
великої сітки особис-
тих зв'язків дуже вдало ус-
тавлених 1 дуже компетент-
них як теж і дуже зичтивих
І тут саме ктггчатється роля
суспільної опіки а почина-
ється вищого роду дія котру
можна назвати не чкле іншим
а тільки політикою
Тут не від речі буде за-торкну- ти погляд на жидзв
як на Богом виораний народ
Так! Жиди є Богом вибрані
але тільки тому що вони За-
хотіли і зуиілн себе вибрати
_
Існує оп-іні- я що греки дали
народам філософічного гейія
ртемляни дали юридичного
а жиди комерійног Рсіе
чи це їм прийшло жидам
так дуже легко
Відомо шо ніяка сила не
ілчлронує скарбу у здохлій
собаці шо дігтієтіся в да-
рунку тлінному сплюхові
яку його ровесники кидають
йому а досадою через пікно
Очевидна ця иохла собака
розсипань я в хмтт тисячами
золотих дукатів - про що
так дотепно рожачуе нам
наш письменник Олекса Сто-роженк- о
Мюто наприклад шо в ІнУ)пі в ділянці промислу
виявили себе нічші а в Азії
японці Чи це Бог прийшов
до них одного дня і дробин
не якимось офіційним актом "
Зовем ні1 У пах випадках це
бун самч-ішбі- р який ішов
ДОВГИЧТ шляхом послідовної
праці над собою самим і при- йшов наслідком настирливої
науки якій присвятили себе
як икійсі романтичній пасії
цілі покоління як німецького
тік японського народів
є Очевидно кд сили нар)ду
її ИДе ЯКИМОіЬ одним від-"Оечтепи- чі
шляхом Пере-- д
всім треба цоб народ (не
як якась тра не 1 1 ('де і ггальн а
сім а як оріан упіаннй і
л чігіміі ібЧді'піімі колек-
тив ) :ютійііо чого ь хотін
іі ( ильно П]к ш думав а
ЧаВ : ІИЛІіІо ТУЖИВ 1 цю
гул спрямовував у внзначс-Н-Аі- у
напрям Ті'б! нк пс дж'' цікаво
:мЬ:є сучасна нлка мемхо-кіо(- г
таки цю" у людини
НОЧаИ ДІЯТИ механізм ЙВТО- -
матичноїчі псих чн'л о длман-н- я шб іі'-- і прлк ггтененв-Но- і
драп" -- МН ПНУНаВ одно- -
Чаї ЧО І 10 ТІЙНО И Ц і Д І Й
спіпьноп л не тльки у вузь-
кому КуТІ ЙОГО ГіоНІДІІИКІН
Очевидно таке думаївіх ви-
магає відповідної теплої ат-
мосфери та чинника постій-
ного стичулкжання Таким
стихі ч-ти-
то ром _ моральний
каппал то йою дала спіль-
нота мусить нитрацювати
Мені допомагали і я дру-
гим допоможу"
Мною заопікувались і я
теж повинен заоїмкуватись"
Мене тепло пригорнули
свої у трудні ГВИЛІГНИ з в
моїм серпі завжди повно
ндячиости до наших людей
і до нашої спільноти"
Тільки такою а не іншою
поставою будується внутрі-сусіпльн- е
сонце яке розтоп-
лює чорний песимізм та зне-
віру Тільки тоді родиться
гордість за своїх Тільки
тоді підіймається темпера-
тура сустгільної активности
та будиться в серці радість
яка притягає наче магніт і
зачаровує та зцементовує Тиьки живучи в такім сус-
пільнім підсонні народ стає
здібним розпочинати успіш-
но ширшу нодтичну дію
(далі буде)